Підтримка країн у напрямку запобігання поширенню пандемії Covid-19 у практиці Світового банку (на прикладі міжнародно-правової співпраці з Україною)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підтримка країн у напрямку запобігання поширенню

пандемії Covid-19 у практиці Світового банку

(на прикладі міжнародно-правової співпраці з Україною)

Буличева Наталія Анатоліївна

Буличев Андрій Олегович

Колесник Вікторія Анатоліївна

Вступ

В умовах посилення міжнародної інтеграції економічний розвиток кожної країни відбувається за умов налагодження ефективної міжнародної співпраці, у тому числі й в сфері кредитування. Сьогодні, українська економічна діяльність неможлива без використання не тільки вітчизняних ресурсів, а й іноземного капіталу. Це пов'язано не лише з фінансовою, політичною нестабільністю, але й об'єктивними чинниками, основними з яких є триваюча російська агресія та виклики, пов'язані з пандемією, спричиненою короновірусною хворобою. Як наслідок, дефіцит внутрішніх ресурсів для національної економіки потребує вишукування можливостей зовнішніх надходжень, джерелом яких виступають передусім міжнародні фінансові інституції. Їх програми фінансування традиційно спрямовані на проведення системних державних реформ, структурних перетворень, що слугують економічному зросту країни та оновлення її виробничої інфраструктури, а також передбачає удосконалення процесу бюджетного планування, що наразі вбачається вкрай важливим особливо в частині середньострокового бюджетного планування у зв'язку з необхідністю подолання наслідків поширення COVID-19.

Виклад основного матералу

На сьогодні Україна, як і інші країни світу, зіткнулась із загрозою поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). У рамках співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями Україною залучено фінансові ресурси Міжнародного банку реконструкції та розвитку для реалізації таких проектів: Проект «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» (сума позики 214,73 млн дол. США) відповідно до Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 19.03.2015 р. № 8475-UA та Проєкт «Додаткове фінансування Проєкту «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» (сума позики 135 млн дол. США) відповідно до Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 15.05.2020 р. № 9110-UA, частина коштів яких спрямована на заходи щодо протидії поширенню пандемії COVID-19[1].

Зокрема, вже починаючи з 2015 р. Міністерство охорони здоров'я України та вісім областей реалізують проєкт «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» за рахунок позики Світового банку. Із загальної суми позики (214,7 млн дол. США) 148,9 млн дол. США передбачені на реалізацію 8 обласних субпроєктів: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Львівська, Полтавська та Рівненська області. У квітні 2020 р. для ефективного використання коштів позики Світового банку проведено реструктуризацію проєкту та направлено понад 10 млн дол. США на боротьбу з пандемією COVID-19.

В рамках Проєкту «Додаткове фінансування Проєкту «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» загальною сумою позики 135 млн дол. США, було продовжено співпрацю зі Світовим банком для запобігання наслідкам поширення пандемії, включаючи постійне збільшення кількості виконаних тестів на COVID-19, у тому числі безпосередньо в лікарнях. Також реалізується напрямок доукомплектації та оновлення обладнання у лабораторних центрах та закладах охорони здоров'я [2]. Міністерство охорони здоров'я України зацікавлений у продовженні співпраці зі Світовим банком щодо запобігання наслідків поширення пандемії коронавірусу, що включає окрім невпинного збільшення виконаних тестів на COVID-19 також підтримку у розбудові та укомплектації систем екстреної медичної допомоги на загальнонаціональному рівні. Вже зовсім скоро планується започаткування масштабного проєкту щодо навчання персоналу відділень екстреної медичної допомоги. Це означатиме нову якість медицини екстреної медичної допомоги [3].

В напрямку міжнародної підтримки, спрямованої на боротьбу з наслідками поширення COVID-19, за допомогою МБРР 14 грудня 2020 р. було підписано також окрему Угоду про додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії COVID-19 між Україною та МБРР для Проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» відповідно до Угоди про позику між Україною та МБРР від 09.07.2014 р. № 8404-UA. Її головна мета - це соціальна допомога і соціальні послуги для малозабезпечених сімей, а також допомога постраждалим від негативного економічного впливу пандемії COVID -19. Це вже друге додаткове фінансування Проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який реалізується в Україні, загальна сума кредиту за яким складе 750 млн дол. США. В цілому цей Проєкт спрямований на покращення результатів діяльності системи соціальної допомоги та соціальних послуг в Україні для малозабезпечених сімей[4].

Світовий банк заявив, що його програми реагування на надзвичайні ситуації, пов'язані з COVID-19, вже охоплюють 111 країн. «Ми розширюємо та розширюємо наш швидкий підхід до вирішення надзвичайної ситуації, пов'язаної з COVID-19, таким чином, щоб країни, що розвиваються, мали справедливий і рівний доступ до вакцин», - заявив президент банку Девід Мальпасс. За його словами, допомога включатиме надання грантів або кредитів країнам на купівлю вакцини, яка пройшла жорстку міжнародну перевірку і отримала затвердження в США, Японії або ЄС [5].

Окрім групи Світового банку міжнародними партнерами фінансової допомоги Україні в умовах пандемії COVID-19 виступили Євросоюз (600 млн євро) Європейський інвестиційний банк (640 млн євро) [6].

Отже, визнаючи переважне значення Світового банку, у склад якого входить МБРР та МАР, серед міжнародних фінансових інститутів у сфері міжнародного кредитування нашої країни, спрямованого на попередження уникнення майбутніх витрат, пов'язаних з необхідністю подолання наслідків поширення короновірусної хвороби, що можуть негативно вплинути на темпи розвитку економіки та рівень добробуту населення країни, пропонуємо розглянути основні правові засади співробітництва з цією міжнародною організацією.

Система управління МБРР схожа до системи управління МВФ та складається із Ради керуючих, Виконавчих директорів, Президента та інших посадових осіб та персоналу, що необхідні для здійснення визначених Банком функцій. На посаду Президента Світового банку 9 квітня 2019 р. обрано Девіда Р. Малпасса. За сформованою традицією, головою Світового банку завжди був громадянин США, а Міжнародний валютний фонд завжди очолював виходець з однієї з європейських країн.

Усі повноваження Банку передаються Раді керуючих, в якій представлено по одному Керуючому та одному заступнику, які призначається кожною країною-членом згідно з їх власної процедури. Кожен Керуючий і його заступник знаходяться на своїх посадах протягом пяти років за умови згоди країни-члена на їх призначення, і можуть бути призначені на повторний термін. Заступники беруть участь у голосуванні лише за відсутності основного Керуючого.

Основними функціями Керуючого від країни - члена Ради керуючих Світового банку є: 1) прийняття участі у щорічних засіданнях Ради керуючих, що проходять під час Щорічних зборів Світового банку, а також інших засіданнях, що скликаються на розсуд Ради або за рішенням Виконавчих директорів (Весняні збори та збори групи країн); 2) голосування за Резолюціями Ради керуючих Світового банку, із проведенням засідання або без його проведення.

Україна набула членства в МБРР у 1992 р. згідно із Законом України «Про вступ до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» від 03.06.1992 р. № 2402-ХІІ.

На підставі діючого Указу Президента України «Про забезпечення представництва України в радах керуючих Міжнародного валютного фонду та Світового банку»» від 19.12.2005 р. № 1809/2005 встановлено: 1) керуючим від України - членом Ради керуючих Міжнародного валютного фонду є Голова Національного банку України (з 16 липня 2020р.

- Шевченко Кирило Євгенович); 2) заступником керуючого від України - членом Ради керуючих Міжнародного валютного фонду є Міністр фінансів України (з 30 березня 2020 р. - Марченко Сергій Михайлович); 3) керуючим від України - членом Ради керуючих Світового банку є Міністр фінансів України; 4) заступником керуючого від України - членом Ради керуючих Світового банку є Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (з 17 березня 2020 р.

- Петрашко Ігор Ростиславович) [7].

Співробітництво України з МБРР здійснюється у вигляді:

- отримання інвестиційних та системних позик, що обслуговуються державою або під державні гарантії (відповідальне Міністерство фінансів України);

- отримання технічної допомоги у вигляді грантів на підготовку проектів та дорадчо-консультативної допомоги (відповідальне Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) [8].

Крім того, Радою Директорів Світового банку 20.06.2017 р. схвалена Концепція партнерства Світового банку з Україною на 2017-2021 рр. Відповідно до цієї Концепції напрямками стратегічного партнерства між Україною та Світовим банком у 2017 - 2021 роках є: управління державними фінансами та реформа державного управління; антикорупційна діяльність; управління найбільшими фіскальними ризиками та покращення управління державними інвестиціями; зміцнення фінансового сектора; покращення інфраструктури; створення рівноправного партнерства у приватному секторі; земельна реформа; реформа охорони здоров'я; приватизація; ефективне, результативне та комплексне надання послуг; соціальна допомога; цільова допомога постраждалим від конфлікту громадам [9].

Фінансова підтримка Світового банку протягом всього періоду дії Концепції буде залежати від: прогресу України в реалізації реформ; покращення результатів впровадження портфеля проектів МБРР в Україні; та загального кредитного потенціалу Світового банку і нормативу кредитування для України [7].

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України оприлюднило перелік діючих проектів технічної допомоги Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), що на стадіях підготовки та реалізації в Україні та пройшли державну реєстрацію (перереєстрацію) в міністерстві, згідно з яким МБРР, окрім підтримки медичної галузі та підвищення ефективності соціальної допомоги, здійснює спільні проекти, спрямовані на покращення стану автомобільних доріг України, модернізацію енергетичної галузі, впровадження земельної реформи, подолання наслідків конфлікту на Донбасі, зміцнення науково обґрунтованої розробки державної політики на основі освітньої статистики та аналітики, зміцнення управління державними ресурсами, покращення послуг з водопостачання, водовідведення та утилізації твердих побутових відходів тощо [10]. Окрема увага приділяється спільній зі Світовим банком роботі для зміцнення фінансової системи України. Зокрема, спільні проєкти з реформування державного банківського сектору, небанківського фінансового сектору («спліт»), реформування національної платіжної системи, удосконалення системи врегулювання неплатоспроможних банків, впровадження наглядових технологій (SupTech), а також над зниженням частки непрацюючих кредитів у банках. В рамках проєктів здійснюється технічна та консультативна підтримка. Отримана технічна допомога значною мірою сприяє імплементації нових практик та міжнародних стандартів, розвитку та надійності банківської системи [11].

Окремо слід зазначити, що підтримку країнам у напрямку запобігання поширенню пандемії у практиці Світового банку започаткував передостанній 12-й президент Світового Банку: Джим Юн Кім. Так, незабаром після свого призначення в липні 2012 р., організація поставила дві цілі для керівництва у своїй роботі: подолання крайньої бідності до 2030 р. та посилення загального процвітання, зосередившись на країнах, що розвиваються. У вересні 2016 р. Правління Світового банку одностайно перепризначило Кіма на другий п'ятирічний термін повноважень Президента. Під час свого першого терміну Група Світового банку підтримала пріоритети розвитку країн на рівнях, яких ніколи не бачили поза фінансовою кризою, а саме, разом з партнерами фонди Групи Світового банку набули двох послідовних рекордних поповнення для найбідніших. Водночас, інститут також запустив декілька інноваційних фінансових інструментів, включаючи засоби для задоволення потреб в галузі інфраструктури, запобігання пандеміям та допомогу мільйонам людей, які були примусово витіснені з їхніх будинків під впливом кліматичних потрясінь, конфліктів та насильства. Кар'єра Кіма оберталася навколо здоров'я, освіти та поліпшення життя бідних. До вступу в групу Світового банку Кім, лікар і антрополог, служив президентом Дартмутського коледжу та займав посаду професора в Гарвардській медичній школі та Гарвардській школі громадського здоров'я. З 2003 по 2005 рік, як директор департаменту Всесвітньої організації охорони здоров'я з питань ВІЛ / СНІД, він очолив ініціативу «3 на 5» - першу в світі глобальну ціль, спрямовану на лікування СНІДу, що значною мірою сприяло розширенню доступу до антиретровірусних препаратів у країнах, що розвиваються. У 1987 р. Кім заснував партнерську організацію Partners In Health, неприбуткову медичну організацію, яка зараз працює в бідних громадах на чотирьох континентах. Кім отримав стипендію «Геніус» Макартура, був визнаний одним із 25 найкращих лідерів Америки у звіті «Всесвітні новини та світ», і був названий одним з 100 найвпливовіших людей світу в журналі TIME [9].

Наприкінці нашого наукового доробку хочемо зупинитися на проблемі наукового характеру, яку можна сформулювати як співвідношення повноважень міжнародних фінансових організацій, які фінансують проєкти, в тому числі гуманітарного, соціального спрямування, з національним суверенітетом держави-реципієнта. Іншими словами, чи не порушуються суверенні права держав під час отримання міжнародного кредитування.

Так, значну роль у концентрації фінансово-кредитних ресурсів і регулюванні сучасного світового господарства відіграють, зокрема, такі міжнародні фінансові організації, як МВФ, МБРР, МФК, МАР, які володіють різними за обсягом правами і, відповідно, мають різні обов' язки та функції. Функціонування міжнародних організацій взагалі, і фінансових зокрема, породжує нові явища у сфері права. Як зазначив колишній директор-розпорядник МВФ М. Камдессю, у кінці ХХ ст. виникла потреба розв' язати таке завдання - віднайти прийнятний спосіб поєднання світової економіки, яка стає більш інтегрованою (глобальною), і національного економічного суверенітету. В науковій літературі ця проблема зазвичай позначається як співвідношення державного суверенітету і елементів наднаціональності, які належать до компетенції міжурядових організацій [12, 59].

Фахівці вважають, що членство в міжнародній організації радше є формою реалізації суверенних прав держави, аніж їх втратою. Адже держава добровільно делегує свої права органу міжнародної організації, не втрачаючи при цьому своєї компетенції за делегованими питаннями. Міра делегування і становить сутність інституту наднаціональності. Необхідність створення міжнародних організацій, які б володіли елементами наднаціональності, спричинена взаємозалежністю держав і потребою у досягненні загальнообов'язкової поведінки в низці питань. На сьогодні цілком очевидно, що економічний прогрес не може бути забезпечений винятково в межах національних кордонів [13]. Наприклад, найбільш чітко ознаки наднаціональності проявляються при здійсненні програм структурних перетворень, які розробляються МВФ спільно із МБРР. Проте й ці програми відповідають принципам державного суверенітету й суверенної рівності держав, оскільки більшість рішень МБРР і МВФ мають рекомендаційний характер. Банк і Фонд дають рекомендації державі-члену щодо заходів із розвитку фінансової системи на підставі розгорнутої інформації про фінансово-економічний стан країни, яку надають держави-члени. Рекомендації звичайно містять заходи з регулювання економіки на макро- та мікрорівні. Рішення, які мають обов'язкову силу, приймаються радами керуючих Банка та Фонду, які складаються з представників всіх країн-членів цих організацій. На підставі такого рішення директорати - виконавчі органи приймають інструкції та постанови.

Висновки

Таким чином, діяльність міжнародних фінансових організацій підтверджує загальну тенденцію розширення контрольних функцій міжнародних економічних організацій. Аналіз практики міжнародних фінансових організацій універсального характеру вказує на те, що елементи наднаціональності у цих організаціях отримали новий розвиток і проявляються в адаптованій до сучасних умов міжнародних відносин формі [13]. І одним із проявів такої форми став інструмент фінансування програм реагування на надзвичайні ситуації, до яких зокрема, належить і пандемія, пов'язана з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2.

Список використаних джерел:

пандемія міжнародні економічні організації

1. Пояснювальна записка до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо державних запозичень URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/244451

2. МОЗ та Світовий банк обговорили державно-приватне партнерство у медицині: аналітичні матеріали Мультимедійної платформи іномовлення України Укрінформ URL: https: //www .ukrinform .ua/ rubric -economy/3083304-moz-ta-svitovij - bank-obgovorili-derzavnoprivatne-partnerstvo-u-medicini.html

3. Світовий банк високо оцінив роботу МОЗ України в умовах пандемії коронавірусу: аналітичні матеріали Мультимедійної платформи іномовлення України Укрінформ URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3084496-svitovij -bank- visoko-ociniv-robotu-moz-ukraini-v-umovah-pandemii-koronavirusu.html

4. Сергій Марченко: «Світовий банк вчергове довів підтримку України, спрямовану на подолання наслідків пандемії COVID-19»: : аналітичні матеріали IFIs projects, порталу реєстру проектів МФО URL: https://proifi.gov.ua/news

5. Світовий банк виділив $12 мільярдів на вакцину проти COVID-19: аналітичні матеріали Мультимедійної платформи іномовлення України Укрінформ URL: https://www.ukrinform.ua/rubric- world/3117263-svitovij -bank-vidiliv- 12-milardiv-na-vakcinu-proti-covid 19.html

6. Зеленський сказав, яку допомогу від міжнародних партнерів отримає наша країна: аналітичні матеріали Мультимедійної платформи іномовлення України Укрінформ URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3157666-zelenskij-nazvav-aku- dopomogu-vid-miznarodnih-partneriv-otrimae-nasa-kraina.html

7. Про забезпечення представництва України в радах керуючих Міжнародного валютного фонду та Світового банку: Указ Президента України від 19.12.2005 р. № 1809/2005 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1809/2005#T ext

8. Про вступ до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій: Закон України від 03.06.1992 р. № 2402-ХІІ URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-12#Text

9. Аналітичні матеріали офіційного сайту Світового банку URL: http://president.worldbankgroup.org/

10. Україна реалізує дев'ять проєктів зі Світовим банком на $2,6 мільярда: аналітичні матеріали Мультимедійної платформи іномовлення України Укрінформ URL: https://www.ukrinform.ua/rubriceconomy/2826728-devat-proektiv-na-26-milarda-ukraina-provela-reviziu- proektiv-svitovogo -banku.html

11. Голова НБУ зустрівся з керівництвом Світового банку - про що говорили: аналітичні матеріали Мультимедійної платформи іномовлення України Укрінформ URL: https://www.ukrinform.ua/rubric- economy/3133900-golova-nbu-zustrivsa-z-kerivnictvom-svitovogo-banku- pro-so-govorili.html

12. Головко-Гавришева О. І. Компетенція міжнародних міжурядових організацій і суверенітет держави у сучасному міжнародному праві. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 115 (частина И). 2013. С.57-65.

13. Конспект лекцій з дисципліни «Фінансові інституції» для студентів спеціальності 6.03050801 «Фінанси і кредит» / Укладач: Ганзюк С. М. Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2014р. 50 с.

Размещено на Allbest.ru