Міжнародна підтримка України в війні з Російською Федерацією

Відкритий напад Росії на Україну зумовив негативні наслідки для світової економіки, що наклалися на наслідки COVID-19. Парламентська асамблея Ради Європи стала першою міжнародною організацією, яка визнала 13 жовтня нинішній російський режим терористичним.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.06.2024
Размер файла 35,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний Авіаційний Університет)

Міжнародна підтримка України в війні з Російською Федерацією

Романенко Є.О

Вступ

В Україні йде війна, в якій українська нація веде небачену у 21-му сторіччі битву за своє існування. Російське вторгнення в Україну 2022 року -- відкритий воєнний напад Росії на Україну, початий 24 лютого 2022 року. Частина російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції від 2 березня 2022 року засудила дії Росії та назвала їх агресією проти України. Міжнародний суд ООН в Гаазі 16 березня 2022 року зобов'язав Росію припинити розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні.[1]

Вторгнення пов'язане з тривалою російсько- українською гібридною війною. Її підґрунтям є те, що Україна була наріжним каменем Радянського Союзу, доки не проголосувала переважною більшістю населення за незалежність на демократичному референдумі 1 грудня 1991 року. Позбувшись політичного тиску Радянського Союзу, більшість східноєвропейських держав здійснили прагнення своїх народів до європейської інтеграції і приєдналися до Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Чотири роки по тому, 2008 року, Україна заявила про свій намір добиватись майбутнього членства в НАТО шляхом поступового наближення до його політичних і військових стандартів. [2]

На початку 2014 року масові протести в Києві, відомі як Євромайдан, завершилися усуненням від влади проросійського президента України Віктора Януковича, який тривалий час заявляв про намір підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом, однак під впливом Росії відмовився від цих намірів.[32] Щоб виправдати вторгнення в Україну та зміну її влади на проросійську, путінська Росія розпочала широку антиукраїнську пропаганду, головними тезами якої були панування нацизму, підтримуваний Заходом геноцид росіян, яких Росія повинна врятувати, захист російської мови.[3]

Граючи на політичній нестабільності в Україні, Росія анексувала український півострів Крим і організувала сепаратистський заколот на сході України, засилаючи на Донбас свою агентуру, війська та зброю. Внаслідок конфлікту на Донбасі загинули майже 14 тис. людей, а 1,5 млн українців стали внутрішньо переміщеними. Так звана гібридна війна проти України складалася з кібератак, економічного тиску, пропаганди для розпалювання внутрішнього розбрату. Таку тактику російські пропагандисти активізували в останні місяці 2021 року. Держдепартамент США заявив, що Путін готує «операцію під фальшивим прапором», щоб створити привід для вторгнення.[2]

Виклад основного матеріалу

Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію». Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні.

З початку війни, за даними ООН, з України виїхало понад 6 млн. людей. Більшість вирушили до Польщі - 3,3 млн, решта - до Словаччини, Угорщини, Румунії та інших країн. Це стало найбільшою міграційною кризою в Європі з часів Другої світової війни. 146 тис. іноземних студентів покинули Україну[523]. Водночас понад 1,6 млн. громадян повернулися в Україну з-за кордону. З 10 травня кількість людей, що повертаються до України, перевищила кількість тих, що виїжджають. За повідомленням Кабміну, на територію РФ окупанти депортували близько 1,2 млн. жителів України. [4]

Офіс генерального прокурора повідомив про зростання встановленої кількості загиблих та поранених через російську повномасштабну війну дітей. Загалом, за даними ювенальних прокурорів, постраждали 1265 дітей. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 431 дитина загинула та понад 834 отримали поранення різного ступеню тяжкості.[5]

Серед цивільних із 24 лютого, коли Росія розпочала війну проти України, до 9 жовтня постраждало 15 592 цивільні особи (тижнем раніше - 15 246), зокрема 6221 загинула (6114).Про це повідомило Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН).

Генеральна прокуратура зареєструвала 45 тис. 788 злочинів військ рф на території України та оголосила підозру 627 представникам військово-політичного керівництва росії. За даними правоохоронців, від 24 лютого окупанти вчинили не менше ніж 45 тис. 788 злочинів агресії та воєнних злочинів.

З них:

* 44 тис. 216 - дії, що порушують закони й звичаї ведення війни (ст. 438 Кримінального кодексу України)

73 - справи, відкриті за планування, підготовку або розв'язання та ведення агресивної війни (ст. 437 Кримінального кодексу України)

40 - щодо пропаганди війни (ст. 436 Кримінального кодексу України)

З початку повномасштабного вторгнення Офіс Генерального прокурора веде магістральну справу щодо агресії рф. Нині правоохоронці зафіксували 627 підозрюваних з військово-політичного керівництва рф. Серед них: міністри, депутати, військове командування, посадовці, керівники правоохоронних відомств, пропагандисти кремля.

Вже 47 039 заяв від жителів Маріуполя про знищене та зруйноване майно отримали в порталі Дія.[5]

Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю американському виданню Newsmax 1 червня заявив, що в ході російсько-української війни щодня гинуть від 60 до 100 українських військовиків, ще близько 500 зазнають поранень.[6]

За інформацією Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного 22 серпня, від початку широкого вторгнення загинуло майже 9 тис. українських військових. [7]

В Україні триває 265-та доба повномасштабного російського вторгнення. Згідно з оновленими даними, за час повномасштабного протистояння - з 24 лютого 2022 року по 15 листопада 2022 року - російські окупанти зазнали таких втрат (дані орієнтовні):

особового складу - близько 82 080 (+710 за добу)

танків - 2 861 (+13 за добу)

бойових броньованих машин - 5 773 (+25 за добу)

артилерійських систем - 1 850 (+11 за добу)

РСЗВ - 393

засоби 1П1О - 208 (+2 за добу)

літаків - 278

гелікоптерів - 261

БПЛА оперативно-тактичного рівня - 1 511 (+2 за добу)

крилаті ракети - 399

кораблі/катери - 16

автомобільної техніки та автоцистерн - 4 351 (+35 за добу)

спеціальна техніка - 160

Станом на початок 265-ої доби повномасштабного російського вторгнення, українські захисники відбили наступ окупантів у десяти населених пунктах на Донеччині та Луганщині.[8]

Відкритий напад Росії на Україну зумовив помітні негативні наслідки для світової економіки, що наклалися на наслідки пандемії COVID-19. Як прозвітував Всесвітній економічний форум, зростання ВВП європейських країн загальмувалося, особливо в країнах-сусідах України -- від 0,2 % до 1 % за пів року війни. За прогнозом Світової організації торгівлі, війна може знизити зростання світового ВВП на 0,7-1,3 %.[9]

Російське вторгнення в Україну отримало широкий міжнародний осуд з боку урядів і міжурядових організацій, що зумовило введення нових санкцій проти Росії, які спричинили російську фінансову кризу. Реакція урядів у всьому світі загалом була негативною, з критикою та осудженням з боку багатьох провідних країн, зокрема Великої Британії, США, Франції, Німеччини, Японії. Європейський Союз запровадив заборону російським літакам використовувати повітряний простір ЄС, заборону SWIFT для деяких російських банків, заборонив деякі російські ЗМІ. Міжнародні організації, зокрема ООН та НАТО, також висловили осудження воєнної агресії РФ. Шириться бойкот Росії та Білорусі з боку неурядових організацій у сферах розваг, ЗМІ, бізнесу та спорту.[10]

Схвалення дій Росії висловили Білорусь, Сирія, Еритрея, Венесуела, Куба, Нікарагуа та М'янма.

Китай має з Росією пакт про співпрацю, що діятиме до 2026 року. Частиною пакту є умова, що Росія розглядає Тайвань як «невід'ємну частину Китаю». Після вторгнення Росії в Україну Китай заявив, що не надаватиме Москві військову підтримку, але зміцнює торгівлю, збільшуючи імпорт пшениці з Росії.

Пакистан та Індія мають тісні стосунки з Росією та продовжують економічну співпрацю, залишаючись нейтральними щодо війни. Ізраїль і Туреччина, що довго співпрацювали з Росією, виступили за те, щоб не відмовлятися від стосунків ні з Україною, ні з Росією.[11]

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав Росію зупинити агресію проти України, а посли Франції та США заявили, що 25 лютого 2022 року нададуть резолюцію до Радбезу ООН. 12[12]

Генеральна асамблея ООН ухвалила 2 березня резолюцію, в якій засуджує вторгнення Росії в Україну і закликає Москву негайно вивести всі сили з України. За резолюцію проголосувала 141 країна, 5 були проти і 35 утрималися. Проти документа проголосували сама Росія, Білорусь, яка залучена до вторгнення, Сирія, Еритрея та КНДР.

Документ містить визнання того, що Росія вчинила агресію, що її дії порушують базові норми ООН. Генеральна асамблея вимагає, щоб Російська Федерація негайно припинила застосування своєї сили проти України і утримувалася від незаконних погроз чи застосування сили проти будь-якої держави-члена ООН", - йдеться у документі.

ГА ООН вимагає від РФ не лише припинити вторгнення, але також негайно звільнити окуповані Крим та ОРДЛО. "Вимагає від Російської Федерації негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів", - йдеться у резолюції.

Резолюція засуджує рішення Російської Федерації від 21 лютого щодо статусу окремих районів Донецької та Луганської областей України, яке порушує територіальну цілісність та суверенітет України та суперечить принципам Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Генасамблея вимагає від РФ негайно та безумовно скасувати рішення щодо статусу окремих районів Донецької та Луганської областей України.[13]

Генеральна Асамблея ООН на засіданні 14 жовтня ухвалила резолюцію із засудженням незаконних "референдумів", які Росія влаштувала на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.Резолюцію підтримали 143 із 193 членів Генасамблеї ООН, п'ять держав (Росія, Білорусь, Сирія, Північна Корея та Нікарагуа) проголосували проти, решта 35 утрималися під час голосування. Таким чином, переважна більшість членів Організації - навіть більша, ніж під час засудження вторгнення РФ в Україну у березні - засудила незаконні дії РФ із анексії українських територій.

У документі, який підготувала Албанія, окрім засудження "референдумів", міститься заклик до держав, міжнародних організацій та спеціалізованих установ ООН не визнавати будь-які зміни статусу областей України, а також вимога до Росії скасувати анексію та вивести всі свої війська з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Також там міститься заклик "підтримки деескалації нинішньої ситуації та мирного вирішення конфлікту шляхом політичного діалогу, переговорів, посередництва та іншими мирними шляхами", але за умови дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності України.

Як відомо, Росія різко виступала проти ухвалення резолюції, а 30 вересня як постійний член Ради Безпеки ООН наклала вето на неї. Пізніше Москва безуспішно намагалася домогтися голосування за резолюцію в закритому режимі, стверджуючи, що відкрите голосування політизоване.[14]

Генеральна Асамблея ООН на спеціальній сесії 14 листопада ухвалила резолюцію авторства України та ще майже пів сотні держав, в якій міститься заклик до Росії відшкодувати збитки, завдані повномасштабною агресією. За резолюцію проголосували 94 країни, ще 73 утрималися. Проти резолюції висловилися 14 країн: Багами, Білорусь, Китай, Куба, КНДР, Еритрея, Ефіопія, Іран, Малі, Нікарагуа, Росія, Сирія, Центрально-Африканська Республіка та Зімбабве.

Держави ООН, які підтримали документ, визнають, що "Російську Федерацію має бути притягнуто до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права в Україні або проти України, включно з її агресією на порушення Статуту Організації Об'єднаних Націй, а також будь-якими порушеннями міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, і що вона повинна нести правові наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних діянь, включно з відшкодуванням шкоди, зокрема будь-якої шкоди, заподіяної такими діяннями".

Також вони визнають необхідність створення у співпраці з Україною "міжнародного механізму для відшкодування збитків, втрат або шкоди, що є наслідком міжнародно- протиправних діянь Російської Федерації в Україні або проти України". Резолюція рекомендує створення членами ООН у співпраці з Україною "міжнародного реєстру збитків для реєстрації доказів, заподіяних усім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна внаслідок міжнародних протиправних діянь Росії в Україні".

Постійний представник України при Організації Сергій Кислиця, який презентував документ, наголосив, що голосування за резолюцію не означає приставання на бік однієї зі сторін конфлікту, адже йдеться про підтримку Статуту ООН, його цілей і принципів та міжнародного права загалом.

Ще у вересні стало відомо, що Україна лобіює в ГА ООН ухвалення резолюції, яка стане основою для створення міжнародного механізму компенсації, який може призвести до арешту російських державних активів за кордоном на суму до $300 мільярдів. [15]

Що саме означає для України ця резолюція, пояснила заступниця міністра юстиції Ірина Мудра, яка є учасницею робочої групи з розробки компенсаційного механізму. Країни, в яких знаходяться заарештовані активи рф, мають тепер юридично обґрунтоване рішення та зможуть перейти від дискусій до дій щодо старту роботи міжнародного компенсаційного механізму. Україна запропонує їм скласти міжнародний Договір з притягнення рф до відповідальності та відшкодування завданих агресією рф збитків. [15]

15 листопада російські окупанти ударили по території України крилатими ракетами повітряного і морського базування. До чергового терористичного акту проти української держави було залучено 14 літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95, кораблі Чорноморського флоту Росії та іранські ударні дрони-камікадзе Shahed-136/131. Загалом, як повідомили у повітряних силах, було випущено понад 90 ракет: близько 70 крилатих ракет Х-101/Х-555 авіаційного базування з півночі Каспійського моря і з району Волгодонська (Ростовська область РФ), а також близько 20 ракет «Калібр» морського базування з акваторії Чорного моря і 10 дронів-камікадзе. []https://espreso.tv/rosiyani-15- listopada-vipustili-po-ukraini-ponad- 100-raket-perevershivshi-ataku- 10-zhovtnya-rechnik-povitryanikh-sil-ignat

Українська ППО збила 73 ракети та 10 дронів-камікадзе під час масованої атаки

В цей день протиповітряна оборона України збила:

75 крилатих ракет (Х-101, Х-555, "Калібр");

2 керовані авіаційні ракети Х-59;

10 дронів Shahed-136/131;

1 БпЛА "Оріон";

1 БпЛА "Орлан-10".

За даними Forbes, вартість однієї ракети "Калібр" становить 6,5 млн дол. Ракета типу Х-101 коштує 13 млн. дол, а ракета Х-555 за даними з відкритих джерел - 7,5 млн. дол.

Відповідно, лише на цю зброю Росія витратила від 495 млн. дол до 963 млн. дол.

За даними Генерального штабу ЗСУ одна керована ракета Х-59 коштує 300 тис дол. А отже дві обійшлись у 600 тис дол.

Іранські ударні безпілотники Shahed-136/131, згідно з інформацією у відкритих джерелах, коштують від 20 тис дол до 50 тис дол за одиницю. В середньому, 10 таких БпЛА коштували 350 тис дол.

Російський безпілотник "Орлан-10" коштує, за оцінкою Генштабу, 100 тис дол.

Щодо ціни безпілотника "Оріон", то за неофіційною інформацією російських оборонних видань, створення одного дослідного зразка ударного БпЛА коштувало близько 30 млн. дол. Але ціна серійного комплексу, до якого входить станція управління та три дрони, залишається невідомою.

Відповідно, загальна вартість ракетних носіїв, застосованих Росією проти України у вівторок, 15 листопада, становить щонайменше від 526,05 млн дол до 994,05 млн. дол.

На середину жовтня з початку повномасштабної агресії Росія застосувала проти України 1235 високоточних ракет великої дальності на загальну суму від 5,54 млрд. дол до 6,81 млрд. дол.[16]

Через обстріли постраждали близько 15 енергетичних об'єктів у різних областях України. Загалом відключено більше ніж 7 мільйонів абонентів. Якщо рахувати в людях, це набагато більше. З початку жовтня це вже шоста масована атака на енергетичну інфраструктуру країни. Але російська атака 15 листопада стала наймасштабнішою/

17 листопада, Збройні сили РФ завдали чергового масованого ракетного удару по території України. Вже відомо про попадання ворожих снарядів по об'єктах у Дніпрі та Одеській області, також повідомлялося про збиті над Києвом 4 ракети та 5 безпілотних літальних апаратів Shahed. Для захисту українського неба Повітряні сили Збройних сил України використовують усе наявне озброєння, в тому числі й системи протиповітряної оборони, надані західними партнерами напередодні.

У Росії прокоментували масований обстріл України. За словами російського Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, обстріл стався наступного дня після ухвалення резолюції ООН про виплату збитків Україні за військове вторгнення РФ. Кремль планує вилучати кошти іноземних інвесторів країн, які на підставі резолюції ООН затвердять національні акти про вилучення активів РФ. Екс- глава Кремля назвав таке рішення ООН "крадіжкою російських активів". Вартість іноземних інвестицій, заморожених на рахунках РФ, та інших іноземних активів оцінюється близько 300 млрд доларів. Цих коштів, за словами чиновника, достатньо, щоб відшкодувати "вкрадене" у РФ. "ООН прийняла такі беззаконні рішення, що просто гасіть світло. І світло гасять. Наступного дня..." [17]

Верховна Рада України 16 листопада закликала держави «Групи 20» виключити зі свого складу Росію. За - 310 народних депутатів. Постанову автори обґрунтували тим, що російські війська знищують населення України, що «має всі ознаки геноциду», а також невибірковістю обстрілів Росією української енергетичної інфраструктури. Ці удари, за текстом постанови, «не переслідують жодних воєнних цілей і мають виключно терористичну мету».[18]

Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини 16 листопада виділяє 1 млн. євро як невідкладну допомогу у відповідь на численні атаки росії на цивільну енергетичну інфраструктуру України.[19]

Масований ракетний обстріл українських міст, здійснений Росією 15 листопада демонструє лише слабкість президента РФ Володимира Путіна, переконаний глова МЗС Британії Джеймс Клеверлі.

"Бездушний обстріл українських міст за допомогою ще огидніших ракетних ударів сьогодні показує лише слабкість Путіна", - написав Клеверлі у твіттері. За його словами, Путін "програє на полі бою і, як ми побачили сьогодні на G20 - дипломатично також"."Путін має зазнати невдачі", -підсумував міністр.[20] напад росія міжнародна підтримка

Парламентська асамблея Ради Європи стала першою міжнародною організацією, яка визнала 13 жовтня нинішній російський режим терористичним. Відповідну резолюцію під назвою "Подальша ескалація агресії Російської Федерації проти України" підтримали 79 делегатів, двоє були проти і один утримався. До резолюції також була включена поправка із закликом надати Україні системи Ш1О.[21]

Згідно з документом, російський режим - є терористичним. Варто зазначити, що це потужний сигнал, який наближає момент визнання РФ країною-спонсором тероризму.

Найважливіші пункти резолюції

Одностайно схваливши резолюцію, Парламентська асамблея визнала нинішній російський режим терористичним, а також закликала держав-учасниць Ради Європи:

надати Україні системи протиповітряної оборони;

однозначно засудити псевдореферендуми, проведені в Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях України з 23 по 27 вересня 2022 року, й утриматися від визнання будь-яких їх наслідків;

засудити спробу анексії Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей як порушення міжнародного права та серйозну загрозу міжнародному миру і безпеці й уникати визнання будь-яких наслідків цього;

надати фінансову підтримку для відбудови України;

забезпечити комплексну систему відповідальності за грубі порушення міжнародного права, що виникли внаслідок агресії Росії проти України;

прискорити створення Спеціального міжнародного трибуналу для притягнення РФ до відповідальності за злочин агресії проти України;

створити комплексний міжнародний механізм компенсації, включаючи міжнародний реєстр збитків, і активно співпрацювати з українською владою у цьому напрямку;

спонукати Москву дозволити гуманітарним місіям ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста, Ради Європи

чи будь-якої іншої міжнародної організації чи державі-члену сприяти обміну військовополоненими та звільненню політичних в'язнів;

¦ підтримувати проведення будь-яких перемовин на умовах У країни.[21 ]

Рада ЄС 15 листопада заявила про започаткування Військової допоміжної місії ЄС з підтримки України (EUMAM Ukraine), яка має на меті продовження надання допомоги в її протистоянні російській агресивній війні, що триває.[22]

«Мета цієї місії, яка була формально заснована 17 жовтня, розвинути військові спроможності Збройних Сил України, щоби надати їм можливість захистити територіальну цілісність та суверенітет України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також для захисту цивільного населення», -- йдеться в повідомленні.

Як зазначається в документі, EUMAM Ukraine має невиконавчий мандат (не передбачає залучення військ в Україні. -- Ред.) на надання індивідуальної, колективної та спеціальної підготовки для кількості персоналу ЗСУ до 15 000 військовослужбовців, яка надаватиметься у різних місцях на територіях різних країн Європейського Союзу.

Командувачем місії призначили французького віцеадмірала Ерве Бліжона (Herve Blejean), який очолює департамент військового планування та виконання в межах ЄСЗД.

Також зазначається, що Рада ЄС ухвалила заходи фінансової підтримки в рамках Європейського Фонду Миру, в обсязі 16 мільйонів євро, для забезпечення діяльності

EUMAM Ukraine та для подальшого розвитку спроможностей Збройних Сил України. Ця фінансова допомога буде спрямована на фінансування обладнання, яке Україна отримує від країн-членів ЄС.

Зокрема, йдеться про поставки боєприпасів, військового обладнання та платформ для розміщення летальної зброї. До цього ж переліку віднесені транспортні засоби, засоби з ремонту та обслуговування техніки, що надається.

Ця допомога розрахована на час до 24 місяців та надається на додаток до попередньої військової допомоги для України в рамках Європейського фонду миру в обсязі 3,1 млрд євро.

«Європейський Союз підтверджує підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, та її законного права обороняти себе від російської агресії. ЄС твердо стоїть поряд з Україною, і буде продовжувати надавати військову, економічну, соціальну та фінансову підтримку так довго, як це буде необхідним», - йдеться у документі.[22]

Депутатка Європарламенту Раса Юкнявічене, віцеголова групи Європейської народної партії (ЄНП) із закордонних справ заявила 14 листопада що на пленарному засіданні наступного тижня Європейський парламент розгляне резолюцію, у якій Російську Федерацію буде визнано терористичною державою. У повідомленні, розміщеному на сайті групи ЄНП, найбільшої в Європарламенті, сказано, що напередодні саміту G20 на Балі група ЄНП висловила різке несхвалення присутності Росії на переговорах лідерів G20. "Ми дозволяємо одному з керівників терористичної держави

брати участь на рівних у дискусії про майбутнє світу - ось що означає дозволити Лаврову сісти за один стіл із рештою лідерів G20. Це неприйнятно. Ми ніколи не повинні вести переговори з терористами", - наводяться у повідомленні слова Юкнявічене.

Група ЄНП відкрито засуджує необгрунтовану, неспровоковану та незаконну російську агресію проти України після анексії Криму у 2014 році.[23]

15 листопада на Балі прибули лідери найбільших економік світу для участі у саміті G20, який розпочався і тривав два дні. [24] Очікувалося, що однією з головних тем обговорення, стане війна росії проти України, адже такий масштабний конфлікт на європейському континенті прямо впливає на економіку всього світу. І це вже не кажучи про те, що важливіше економіки: збереження світоустрою, який намагається зруйнувати путінська росія і який базується усе ж таки на правилах і міжнародних угодах. Тим часом Bloomberg пише, що саміт може вперше завершитися без спільного комюніке через те, що Саудівська Аравія, Індія, Бразилія та Китай не хочуть засуджувати росію.

Звертаючись до «Великої двадцятки», Володимир Зеленський запропонував українську формулу миру, яка складається із 10 пунктів. А саме:

Радіаційна та ядерна безпека;

Продовольча безпека;

Енергетична безпека;

Звільнення всіх полонених і депортованих;

Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку;

Виведення російських військ і припинення бойових дій;

Повернення справедливості;

Протидія екоциду;

Недопущення ескалації;

Фіксація закінчення війни.

Дотримання цих пунктів, зазначив Президент, дозволить не лише зупинити війну в Україні, а й допоможе уникнути посилення негативних наслідків, пов'язаних зі збройною агресією росії, які вже відчувають по всьому світу.

Вперше в ньому не братиме участь президент росії. Причина очевидна -- небажання особисто почути від лідерів провідних держав світу жорстку критику у зв'язку з агресією проти України. Вперше за день до початку саміту не оприлюднено його порядку денного і черговості виступу спікерів.

Президент США Джозеф Байден та лідер Китаю Сі Цзіньпін послали путіну чіткий меседж щодо неприпустимості застосування ядерної зброї. Байден і Сі наголосили, що ядерна війна в жодному разі не повинна розпочатися, адже така війна ніколи й ніким не зможе бути виграна, а по-друге, що застосування ядерної зброї в Україні, навіть на рівні розмов - це абсолютно неприйнятно.

Лідери G20 16 листопада погодили спільну декларацію, в якій вони "рішуче засуджують" російську агресію проти України. У декларації йдеться про те, що “більшість членів різко засуджують війну в Україні, яка спричиняє величезні людські страждання та посилює існуючі проблеми у глобальній економіці”.

Три дипломатичні джерела повідомили, що декларацію погодили усі країни-учасниці Групи двадцяти. Водночас зазначається, що були і "інші погляди та різні оцінки ситуації та санкцій".

Група G20 також наголосила, що міжнародне право має дотримуватися, а загроза застосування ядерної зброї неприпустима. Також лідери G20 привітали Чорноморську зернову ініціативу. [24]

Збройні сили України на момент початку повномасштабного вторгнення рф мали цілу низку проблем із забезпеченням зброєю та боєприпасами. Лише 10 відсотків озброєння були новими або модернізованими, а запасів артилерійських снарядів та мін вистачило б максимум на півтора місяці. Про це повідомляє у своєму звіті міністр оборони України Олексія Резнікова за рік діяльності на посаді.[25]

«На початок повномасштабної агресії рф Збройні Сили України були у більшості оснащені морально застарілим озброєнням радянського виробництва, яке за своїми характеристиками поступалося аналогічним зразкам російських військ. Менше 10% ОВТ було новим або модернізованим на вітчизняних підприємствах.

Ворог мав і зберігає значну перевагу в авіації. Далекобійній зброї, у тому числі балістичних та крилатих ракетах наземного, повітряного та морського базування, танках і бронетехніці, артилерії, а також чисельності особового складу тощо», - йдеться у документі.

Вразливістю сил оборони України на початковому етапі війни були:

Недостатність засобів протиповітряної та протиракетної оборони;

Брак артилерійських боєприпасів та мін радянського зразка (120-мм, 122-мм, 152-мм тощо), яких за оцінками Генштабу вистачило б на 1 - 1,5 місяці конфлікту високої інтенсивності;

Брак танків, бронетехніки, бойових броньованих машин та інших видів транспорту;

Недостатній обсяг речового забезпечення, у тому числі - бронежилетів, шоломів, зимової та літньої форми тощо;

Брак захищених систем зв'язку на усіх рівнях, особливо - на тактичному;

Перевага ворога у засобах ситуаційної обізнаності тощо.

Саме тому одним з першочергових кроків стало забезпечення військ західними зразками озброєння. Позиція Міноборони полягала в тому, що обсяги доступних ОВТ радянських зразків (на ринку, у країн-партнерів) є обмеженими. Це неодмінно спричинило б дефіцит у короткостроковій перспективі. Тому, Міноборони, залучаючи усіма способами ОВТ радянських зразків, наполягало на організації діалогу з партнерами щодо надання Україні важкого озброєння західних зразків», - йдеться у документі. Вказується, що ідея залучення західного озброєння зустріла спротив, які в Україні так і серед країн-партнерів.

Злам цього процесу відбувся за активного сприяння військово-політичного керівництва Великої Британії після візиту Міністра оборони України до Лондона у березні 2022 року», - йдеться у документі. Вказується, що саме після цього візиту були ухвалені принципові рішення щодо надання Україні артсистем калібру 155-мм та боєприпасів до них. І це відкрило процес забезпечення важким озброєнням. А у травні США ухвалили надати Україні реактивні системи залпового вогню, які були отримані від інших країн.

У звіті наводиться перелік зразків озброєння та військової техніки переданої Україні за останній час у якості матеріально-технічної допомоги та придбаної за бюджетні кошти:

Зенітно-ракетні та зенітно-артилерійські комплекси IRIS-T, NASAMS, Stormer HVM, Dual Mount Stinger, Gepard;

Кілька десятків систем MLRS трьох видів;

Сотні артилерійських систем калібру 155-мм (серед них AHS Krab, Caesar, Zuzana) та 105-мм;

Понад 1,3 млн артилерійських боєприпасів різних типів;

Сотні БТР та БМП (зокрема, VAB, FV103 Spartan,

FV104 Samaritan (медичний), FV106 Samson (ремонтно- евакуаційний), Patria SISU XA-185);

Сотні броньованих автомобілів (Bushmaster, Iveco M40, Pinzgauer (санітарний), Mastiff, Husky, Wolfhound, Iveco Lince, Ford Senator, MaxxPro MPV MRAP, Dingo тощо);

Сотні броньованих машин HMMWV різних модифікацій;

Протирадарні ракети HARM;

Протикорабельні системи Harpoon;

Патрульні катери Dauntless Sear Ark різних типів;

Сотні мінометів;

Тисячі протитанкових ракетних комплексів (Javelin, NLAW, Milan, BGM-71 TOW, RBS 56 BILL тощо)

Тисячі РПГ і гранатометів (серед яких Matador, Carl Gustaf, Panzerfaust 3, M80 Zolia, LGL, Bulspike тощо)

Понад тисячу переносних зенітно-ракетних комплексів (Stinger, Piorun, GROM, Mistral, LMM Martlet, Starstreak);

Десятки радарів ППО та конрбатарейних РЛС різних типів;

5 типів ударних та понад 20 типів розвідувальних

БПЛА (Bayraktar TB2, Phenix Ghost, FlyEye, RQ-20 Puma, Black Hornet тощо);

Баражуючі боєприпаси Switchblade-300;

Десятки комплексів протидії БПЛА та сотні антидронових рушниць;

Мостоукладні танки Biber, понтони, десятки одиниць інжененої техніки;

Броньовані ремонтно-евакуаційні машини

Bergenpanzer;

Техніка для розмінування;

Засоби тактичного зв'язку;

Тисячі одиниць різних типів стрілецької зброї та багато іншого.

Вказується, що на даний момент для посилення систем ППО/ПРО досягнуто принципових домовленостей щодо ЗРК «Aspide» (Іспанія), ЗРК «Crotal» (Франція) та ЗРК Hawk-23 (перші системи будуть надані Іспанією за згоди США,

завершується підготовка екіпажів). Також тривають переговори щодо ЗРК SAMP-T (Франція).

Турбуються у Міноборони і щодо ремонту західних зразків озброєння, який частково має відбуватися в Україні.

«Внаслідок збільшення кількості ОВТ західного виробництва різних типів, а також з метою забезпечення підтримки на середню та довгострокову перспективу, ведеться діалог щодо розгортання трирівневої системи ремонту та обслуговування ОВТ з тим, щоб поточний та середній ремонт здійснювалися в Україні», - йдеться у звіті.

Також ведеться робота для виробництва ОВТ в інтересах України до 2024 року та в подальшому. Зокрема США виділили пакет підтримки на 1,1 млрд дол. США, в рамках якого передбачене виготовлення 18 одиниць М142 Himars, ракет GMLRSнизки РЛС та систем протидії БПЛА, військових вантажівок, військових тягачів тощо. Також в рамках ініціативи Данії, Норвегії та Німеччини планується виробництво для України 16 одиниць словацьких САУ Zuzana-2. Створення аналогічного проекту обговорюється з Канадою. У Польщі замовлено та розпочато фінансування виготовлення 3 САУ AHS Krab. Ведуться перемовини щодо виготовлення військової техніки із іншими країнами.

Протягом останнього року в інтересах Збройних сил України закуплено та поставлено до військ понад 13,2 млн. одиниць зразків озброєння та військової техніки. Серед переданого на озброєння наших військових є і зразки нових типів озброєння вітчизняного виробництва, зокрема, береговий ракетний комплекс «Нептун», протитанкові ракетні комплекси «Корсар» та «Скіф», безпілотні авіаційні комплекси «Лелека-100», А1-СМ «Фурія», Windhover, PD-2, ACS-3, модернізовані літаки Миг-29МУ1 та вертольоти Мі-8- МСБ-В, радіолокаційні станції «Малахіт».

Також військові отримали вироби зв'язку спеціального призначення «Либідь», комплекс РЕБ для боротьби з БпЛА «Буковель-АД», комплекс перешкоджання роботі техзасобів розвідки «Нота», засоби криптографічного захисту, апаратуру передачі даних, броньовані машини тощо.

Окрім того, на озброєння прийняті великокаліберні антиматеріальні гвинтівки вітчзняного виробництва Alligator та T-Rex. Нашій військові отримали 30-мм автоматичний станковий гранатомет КБА.117-02, модернізовані ракети, керовані протитанкові ракети, некеровані авіаційні ракети, ручні термобаричні гранати, димові гранати, елементи динамічного захисту танків. [26] Западное оружие для Украины: перечень предоставленной и приобретенной военной техники.[25]

Міністр оборони навів статистику використання росією високоточних ракет дальнього радіусу дії від початку повномасштабного вторгнення до 12 жовтня включно. Згідно даними, у росії було близько 900 балістичних ракет “Іскандер”, близько 500 крилатих ракет морського базування “Калібр” та 444 крилаті ракети повітряного базування (Х-101 та Х-555).

Станом на 12 жовтня у розпорядженні рф залишалося 124 “Іскандера”, 272 “Калібра” та 213 ракет Х-101 і Х-555, о отже загалом 609 високоточних ракет дальнього радіусу дії. У лютому ця кількість становила 1844 штук.[26]

Висновки

В Україні йде війна, в якій українська нація веде небачену у 21-му сторіччі битву за своє існування. Російське вторгнення в Україну 2022 року - відкритий воєнний напад Росії на Україну, частина російсько- української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати.

Російське вторгнення в Україну отримало широкий міжнародний осуд з боку урядів і міжурядових організацій, що зумовило введення нових санкцій проти Росії, які спричинили російську фінансову кризу. Реакція урядів у всьому світі загалом була негативною, з критикою та осудженням з боку багатьох провідних країн, зокрема Великої Британії, США, Франції, Німеччини, Японії. Європейський Союз запровадив заборону російським літакам використовувати повітряний простір ЄС, заборону SWIFT для деяких російських банків, заборонив деякі російські ЗМІ. Міжнародні організації, зокрема ООН та НАТО, також висловили осудження воєнної агресії РФ.

Збройні сили України на момент початку повномасштабного вторгнення рф мали цілу низку проблем із забезпеченням зброєю та боєприпасами. Лише 10 відсотків озброєння були новими або модернізованими, а запасів артилерійських снарядів та мін вистачило б максимум на півтора місяці. Тому, Міноборони, залучаючи усіма способами ОВТ радянських зразків, наполягало на організації діалогу з партнерами щодо надання Україні важкого озброєння західних зразків. Україна отримала від західних партнерів зенітно-ракетні та зенітно-артилерійські комплекси, броньовані машини, протирадарні ракети, РПГ, гранатомети та інше необхідне озброєння та військову техніку (ВВТ). Крім того, Міноборони України вже розміщує замовлення на виготовлення озброєння спеціально для України та веде діалог щодо розгортання системи ремонту та обслуговування ОВТ у країні.

Список використаних джерел

Романенко Є.О. Росія визнана державою-спонсором тероризму //Membership in the WTO: Prospects of Scientific Researches and International Technology Market: Materials of the VII International Scientific-Practical Conference. In two volumes. Volume I - Calgary (Canada): Regional Academy of Management, 2022 - p.82-89

What does Putin want in Ukraine? The conflict explained https://www.cnn.com/2022/02/24/europe/ukraine-russia-conflict- explainer-2-cmd-intl/index.html

Putin's war was launched on a runway of lies www.cnn.com/2022/02/25/opinions/ukraine-putin-disinformation- ghitis/index.html

Романенко Є.О. Геноцид українського народу // Modern! aspekty vedy: XXIV. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. - str.12-30

Прокурори зареєстрували 45 тис. воєнних злочинів росіян https://ua.news/ua/ukraine/prokurory-zaregistrirovali-45- tys-voennyh-prestuplenij-rossiyan

Щодня гинуть від 60 до 100 українських військових - Зеленський https://www.slovoidilo.ua/2022/06/01/novyna/bezpeka/ shhodnya-hynut-60- 100-ukrayinskyx-vij skovyx-zelenskyj

У ході повномасштабної агресії РФ загинули майже 9 тисяч українських військових - Залужний https://www.radiosvoboda.org/ a/news-ahresiia-rf-vtraty-zsu/31999423.html

Втрати ворога: за добу ЗСУ ліквідували 710 окупантів https://bykvu.com/ua/bukvy/vtraty-voroha-za-dobu-zsu-likviduvaly- 710-okupantiv/

WTO Secretariat note examines impact of the crisis in Ukraine on global trade and development https://www.wto.org/ engli sh/news_e/news22_e/devel_08apr22_e. htm

Russia boycott: A list of global campaigns that are underway in support of Ukraine/www.washingtonpost. com/ world/2022/03/02/boycotts-russia-invasion-ukraine

Do Russia have any allies and what have they said about Ukraine? https://metro.co.uk/2022/02/27/russia-ukraine-war-which- countries-are-russias-allies-16182955/

U.S. Says Russia Will Face U.N. Security Council Resolution https://www.wsj.com/livecoverage/russia-ukraine-latest- news/card/ pUrIX20rUPrwgE9WQPoX

Генасамблея ООН засудила вторгнення Росії і закликала негайно вивести війська з України https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/2/7135096/

Генасамблея ООН переважною більшістю засудила "референдуми" РФ у окупованій Україні https://www.eurointegration.com.ua/ news/2022/10/12/7148594/

ООН ухвалила резолюцію щодо створення механізму компенсації Україні збитків, завданих російськими агресорами https://day.kyiv.ua/uk/news/151122-oo0n-uhvalyla- rezolyuciyu-shchodo-stvorennya-mehanizmu-kompensaciyi- ukrayini-zbytkiv

https://www.epravda.com.ua/news/2022/11/16/693896/

https://focus.ua/voennye-novosti/537187-potushili-svet- v-rossii-prokommentirovali-massirovannyy-obstrel-ukrainy

Верховна Рада закликає країни G20 виключити Росію зі свого складу https://www.radiosvoboda.org/a/news- verhovna-rada-zaklyk-g20-vykliuchyty-rosiiu/32133688.html

Німеччина виділяє Україні 1 млн євро невідкладної допомоги після ракетних атак рф https://rubryka.com/2022/11/ 16/nimechchyna-vydilyaye-ukrayini-1 -mln-yevro-nevidkladnoyi- dopomogy-pislya-raketnyh-atak-rf/

Сьогоднішній ракетний удар по Україні демонструє лише слабкість Путіна - глава МЗС Британії https://interfax.com.ua/news/general/872327.html

ПАРЄ ухвалила резолюцію про визнання Росії терористичним режимом https://www.eurointegration.com.ua/ news/2022/10/13/7148626/

Ukraine: EU launches Military Assistance Mission https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2022/11/15/ ukraine-eu-launches-military-assistance-mission/

Європарламент наступного тижня розгляне визнання Росії терористичною державою https://www.pravda.com.ua/ news/2022/11/14/7376276/

Лідери G20 у підсумковій декларації засудили агресію росії проти України https://www.ukrinform.ua/rubric- polytics/3615507-lideri-g20-u-pidsumkovij-deklaracii-zasudili- agresiu-rosii-proti-ukraini-zmi.html

Западное оружие для Украины: перечень предоставленной и приобретенной военной техники https://flot2017.com/zapadnoe-oruzhie-dlya-ukrainy-perechen- predostavlennoj-i-priobretennoj-voennoj-tehniki/

У рф залишилося 609 високоточних ракет дальнього радіусу - Резніков https://www.unn.com.ua/uk/news/1998555-u-rf- zalishilosya-609-visokotochnikh-raket-dalnogo-radiusu-reznikov

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Переваги, отримані Україною після вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). Негативні наслідки вступу до СОТ. Рівень відкритості економіки. Розширення номенклатури та географічної структури експорту та імпорту. Динаміка зовнішньої торгівлі України.

    презентация [559,5 K], добавлен 19.10.2013

  • Ключові поняття. Причини та етапи міжнародної міграції робочої сили. Сучасні основні центри притягання робочої сили. Наслідки переміщення трудових ресурсів. Регулювання міжнародних міграційних процесів. Міжнародна Організація Праці, її діяльність.

    реферат [29,3 K], добавлен 17.11.2007

  • Нормативно–правова база відносин України і НАТО. Основи функціонування НАТО. Можливі негативні наслідки вступу України до НАТО та перешкоди. Наслідки вступу України до НАТО для взаємовідносин з Росією. Скільки коштуватиме українцеві членство в НАТО.

    реферат [51,2 K], добавлен 21.10.2008

  • Суть та наслідки глобалізації і транснаціоналізації світової економіки. Глобальні інвестиційні цикли; дослідження ролі іноземних вкладів. Транснаціональні альянси та співробітництво міжнародних корпорацій як особливості транснаціоналізації економіки.

    контрольная работа [22,2 K], добавлен 27.08.2013

  • Етапи розвитку макроекономіки як складової економічної теорії. Положення кейнсіанства. Поява і розвиток монетаризму. Позитивна і нормативна макроекономіка. Можливі негативні наслідки економічного росту. Негативні тенденції економіки за роки незалежності.

    реферат [21,9 K], добавлен 25.12.2008

  • Розширення Європейського Союзу (ЄС) як результат міжнародної інтеграції, його історичні причини і передумови, основні етапи. Наслідки розширення кордонів ЄС для України. Політичні та економічні наслідки розширення ЄС для Російської Федерації та Румунії.

    курсовая работа [129,8 K], добавлен 22.11.2013

  • Сучасні риси міжнародної міграції робочої сили. Форми і тенденції розвитку міграції. Основні світові ринки і експортери робочої сили. Міжнародна міграція робочої сили в країнах Євросоюзу. Соціально-економічні наслідки трудової міграції з України.

    курсовая работа [78,0 K], добавлен 29.10.2011

  • Євроатлантична інтеграція країн Центральної Європи. Геополітичні наслідки східного розширення ЄС. Розвиток міжнародних відносин нового формату у площині ЄС та сусідні країни. Співробітництво України та Угорщини.

    реферат [16,9 K], добавлен 08.08.2007

  • Членство у СОТ - системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України. Можливі наслідки після вступу України до СОТ.

    реферат [30,4 K], добавлен 16.05.2008

  • Причини та наслідки подовження Росією мораторію на експорт зерна, необхідність контролю цін на продовольство всередині країни. Цінова ситуація на внутрішньому ринку України, аналіз світових тенденцій. Характеристика найбільших агрохолдингів України.

    статья [27,6 K], добавлен 29.03.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.