Міжнародні організації у сфері збереження цифрової культурної спадщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародні організації у сфері збереження цифрової культурної спадщини

Матіос Віталій Олександрович,

аспірант Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Бурхливий розвиток інформаційних технологій та формування цифрового суспільства призвели до того, що все більше і більше інформаційних ресурсів культури та освіти виробляються, розповсюджуються і надаються користувачу в цифровому форматі. Швидке поширення інформаційних технологій сприяє актуалізації на світовому рівні питання збереження цифрової культурної спадщини [1].

Важливі досягнення у царині збереження цифрових ресурсів мають країни Євросоюзу. У 2011 р. Єврокомісія прийняла Рекомендації з оцифрування та цифрового збереження. Рекомендації стосуються країн ЄС, закликають сконцентрувати ресурси та посилити діяльність з оцифрування культурних матеріалів з метою представлення їх у європейській цифровій бібліотеці Європіана (Europeana) і також вдосконалити національні стратегії довготривалого збереження цифрових ресурсів, постійно оновлювати плани їх реалізації, здійснювати взаємний обмін інформацією [2]. Майже у всіх країнах Європейського Союзу почали функціонувати національні агрегатори - портали, які пропонують доступ до національних цифрових інформаційних ресурсів культурної спадщини, яка об'єднує інформаційні джерела бібліотек, музеїв, архівів. оцифрування збереження країна

Для розробки стратегій у галузі цифрової інформації та дослідження положень цифрового збереження у 2008 р. IFLA та CDNL (Conference of Directors of National Libraries) - Конференція директорів національних бібліотек створили Альянс цифрових стратегій (IFLA- CDNL Alliance for Digital Strategies, ICADS). Альянс збирає інформацію щодо цифрових стратегій, що розробляються національними бібліотеками [1].

Багато країн світу сьогодні розробляють і реалізують національні програми збирання та довготривалого збереження цифрових ресурсів. Крім країн Євросоюзу, серед лідерів можна назвати США, Канаду, Австралію, Нову Зеландію, Китай, Японію. Створено цілу низку міжнародних організацій, спрямованих на наукові дослідження, технологічні розробки, а також на спільну діяльність зі збирання і тривалого збереження цифрової інформації Найвідомішими з міжнародних організацій у сфері збереження цифрової культурної спадщини є:

Міжнародна рада архівів (ICA) - це впливова організація, яка працює в галузі архівної справи та збереження культурної спадщини. ICA має своїх членів у понад 200 країнах і має на меті підтримувати розвиток та покращення професійної практики в архівній галузі, зокрема, у питаннях збереження та доступу до цифрової культурної спадщини. Одним із ключових завдань ICA є підтримка та розвиток міжнародних стандартів та норм, що стосуються збереження та доступу до архівів, включаючи цифрові. ICA є провідною міжнародною організацією, яка займається розвитком та збереженням архівних матеріалів, включаючи цифрові ресурси. ICA активно сприяє впровадженню стандартів та найкращих практик у галузі збереження цифрової спадщини, розробляє рекомендації та допомагає організаціям розробити стратегії збереження цифрових архівів.

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) - це глобальна організація, яка об'єднує бібліотекарів та інші фахівців з галузі інформаційних наук. Метою IFLA є забезпечення доступу до інформації для всіх, а також підтримка збереження та розвитку культурної спадщини. IFLA розробляє рекомендації та стандарти з питань збереження та доступу до культурної спадщини. IFLA також займається питаннями збереження цифрової культурної спадщини. Вона веде дослідження, розробляє рекомендації та надає підтримку бібліотекам у сфері збереження та доступу до цифрових ресурсів. IFLA працює над створенням стандартів і практичних рекомендацій щодо збереження електронних документів, електронних книг, баз даних та інших цифрових об'єктів.

Міжнародна рада музеїв (ICOM) - це некомерційна організація, яка об'єднує професіоналів з галузі музеєзнавства з усього світу. Метою ICOM є підтримка збереження, дослідження та популяризація культурної спадщини, яка представлена в музеях. Організація активно працює у галузі збереження цифрової культурної спадщини, розробляючи стандарти та рекомендації щодо збереження цифрових архівів та метаданих, забезпечує навчальні та консультативні послуги у галузі збереження архівних установ. ICOM також грає важливу роль у збереженні цифрової культурної спадщини. Вона підтримує музеї у створенні цифрових колекцій, розробці цифрових стратегій та забезпеченні доступу до цифрових ресурсів. ICOM співпрацює з іншими організаціями та фахівцями з метою обміну досвідом та розробки сучасних підходів до збереження цифрової спадщини.

У 2016 р. UNESCO опублікувала рекомендації з відбору цифрової спадщини для довготривалого збереження. У цих рекомендаціях підкреслюється роль міжнародних та національних установ і мереж соціальної пам'яті у питаннях відбору та збереження цифрової спадщини. Національним установам та мережам рекомендується розробляти національні стратегії відбору цифрових культурних об'єктів. Національні установи мають спільно визначити стандарти та процеси збору, організації та збереження цифрової інформації. Політика, механізми та критерії відбору обов'язково мають бути нейтрально збалансованими з точки зору галузей знань, форми художнього вираження та історичних епох [3].

Отже, міжнародні організації, зокрема, Міжнародна рада архівів, Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ, Міжнародна рада музеїв, відіграють важливу роль у сфері збереження цифрової культурної спадщини, долучаючись до розробки міжнародних стандартів та норм, надаючи рекомендації щодо збереження цифрових архівів та метаданих, забезпечують навчальні та консультативні послуги у галузі збереження архівних установ, підтримують музеї у створенні цифрових колекцій, розробці цифрових стратегій та забезпеченні доступу до архівів, включаючи цифрові. Вони активно співпрацюють з іншими організаціями та фахівцями з метою обміну досвідом та розробки сучасних підходів до збереження цифрової культурної спадщини.

Література

1. Добровольська В.В. Інформаційно-документаційне забезпечення розвитку соціокомунікаційного простору культури в Україні : монографія / М-во культури та інформаційної політики України, Нац. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. Київ: НАКККіМ, 2020. 352 с.

2. Recommendation the digitisation and online accessibility of cultural material and digital preservation. European Commission. Official journal of the European Union. 2011. URL: https://eur-lex.europa. eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2011:283:0039:0045:EN:PDF/ (дата звернення: 07.05.2023).

3. The UNESCO/PERSIST Guidelines for the selection of digital heritagefor long-term preservation. UNESCO. 2016. URL: https://unescopersist.files.wordpress.com/2017/02/persist-content-guidelines_en.pdf (дата звернення: 07.05.2023).

Размещено на Allbest.ru