Технічне співробітництво України з ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технічне співробітництво України з ЄС

Залізнюк Вікторія Петрівна, доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри світової економіки, Державний торговельно-економічний університет

Анотація

У статті розглядаються аспекти технічного співробітництва формату «Україна - ЄС» в умовах двосторонньої кооперації.

Визначено аспекти реалізації Україною положень Угоди про асоціацію з ЄС від 21.03.2014 р. щодо питань входження України у євроатлантичний технічний простір. Оцінено можливості та перспективи інтеграції України в глобалізовану технічну систему ЄС в період 2014 -2022 р. (від моменту підписання Угоди про асоціацію з ЄС, в умовах анексії Криму та Донбасу в 2014 р. та подальшої гібридної війни з РФ).

Досліджено аспекти співробітництва формату «Україна-ЄС» в сфері інноваційно-технічного забезпечення. Розглянуто засади та напрями співробітництва України та ЄС з позиції інноваційно-діяльнісного спектру інфраструктурного забезпечення.

Розглядаються положення Угоди між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво від 2002 р. (дію Угоди відновлено Верховною

Радою України 15.07.2021 р.). Визначено концептуалізацію технічних, інноваційних двосторонніх заходів міжнародного рівня формату «Україна - ЄС» та білатеральних технічних проєктів (наукових заходів) задля підтримання належної якості наукових результатів на рівні двостороннього співробітництва.

Досліджено зв'язок України та ЄС у контексті співробітництва у галузі техніки та технологій крізь призму аналізу положень Угоди між Україною та Єврокомісією про асоційовану участь України в Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» 17.08.2015 р. (діяла до 2020 р.), Програми Горизонт Європа 2021-2025 р. та Програми наукових досліджень та навчання Євратом 2021-2025 р.

Виокремлено подальші перспективи участі України у міжнародних технічних та технологічний проєктах із ЄС із метою розширення можливостей розвитку вітчизняного наукового простору.

Ключові слова: технічне співробітництво, науково-технічне співробітництво, технічно-проєктна взаємодія, двостороння технічна кооперація, співробітництво формату «Україна - ЄС».

Abstract

Technical cooperation of Ukraine with the EU

Zaliznyuk Victoria Petrivna Doctor of public administration, professor, professor of the Department of World Economy, State University of Trade and Economics

The article examines the aspects of technical cooperation of the "Ukraine - EU" format in the conditions of bilateral cooperation.

Aspects of Ukraine's implementation of the provisions of the Association Agreement with the EU dated March 21, 2014 regarding Ukraine's entry into the Euro-Atlantic technical space have been determined. The possibilities and prospects of Ukraine's integration into the globalized technical system of the EU in the period 2014-2022 are assessed (from the moment of signing the Association Agreement with the EU, in the context of the annexation of Crimea and Donbas in 2014 and the subsequent hybrid war with the Russian Federation).

Aspects of cooperation of the "Ukraine-EU" format in the field of innovative and technical support were studied. The principles and directions of cooperation between Ukraine and the EU from the perspective of the innovative activity spectrum of infrastructure support were considered.

The provisions of the Agreement between Ukraine and the EU on scientific and technological cooperation from 2002 (the Agreement was restored by the Supreme by the Council of Ukraine on July 15, 2021). The conceptualization of technical, innovative bilateral events of the international level of the "Ukraine-EU" format and bilateral technical projects (scientific events) in order to maintain the proper quality of scientific results at the level of bilateral cooperation has been determined.

The relationship between Ukraine and the EU in the context of cooperation in the field of engineering and technology was studied through the prism of the analysis of the provisions of the Agreement between Ukraine and the European Commission on the associated participation of Ukraine in the EU Framework Program for Research and Innovation "Horizon 2020" on August 17, 2015 (effective until 2020.), Horizon Europe 2021-2025 Programs and Euratom Research and Training Programs 2021-2025.

The further prospects of Ukraine's participation in international technical and technological projects with the EU in order to expand the opportunities for the development of the domestic scientific space are highlighted.

Keywords: technical cooperation, scientific-technical cooperation, technical- project interaction, bilateral technical cooperation, cooperation of the "Ukraine-EU" format.

Постановка проблеми

Співробітництво України з ЄС отримало нормативно-правову ідентифікацію із підписанням Угоди про асоціацію з ЄС від 21.03.2014 р. (у ред. від 25.10.2022 р.). Підвалини власне технічного співробітництва закладені, зокрема, ст. 55 Угоди (однойменна стаття «технічне співробітництво» у ч. 7 Розділу IV Документу) та положеннями пов'язаного юридично-контекстного значення, як-от ст. 10 Угоди (здійснення військово-технічного співробітництва між сторонами згідно Розділу II Документу) та, наприклад, ст. 108 Угоди про асоціацію з ЄС (двостороннє надання комп'ютерних послуг в рамках технологічного та технічного співробітництва відповідно, генероване Підрозділом 3 ч. 5 Розділу IV Документу).

Усі вищеозначені механізми підводять до необхідності комплексного аналізу процесу технічного співробітництва України з ЄС на рівні двосторонніх Угод, Програм тощо. Останні, власне, і визначають специфіку техніко-технологічної взаємодії формату «Україна -- ЄС», тематично доповнюючи Угоду про асоціацію з ЄС від 21.03.2014 р. (ред. від 25.10.2022 р.) та Угоду між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво від 2002 р. (дію Угоди відновлено Верховною Радою України 15.07.2021 р.) у контексті обміну науково-технічними та техніко-технологічними потужностями на засадах співробітництва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аспекти технічного співробітництва між Україною та ЄС розглядали у своїх працях вітчизняні та зарубіжні науковці.

Серед вітчизняних представників доктрини виділяємо праці А. Шестопалової (до питання технічного співробітництва України з країнами ЄС крізь призму науки); І. Манцурова та ін. (щодо аспектів процесної економічної інтеграції України до глобалізованої економічної системи ЄС, частиною якої, власне, технічна та технологічна співробітницька галузі); О. Герасимчук та ін. (до питання міжнародного науково-технічного співробітництва України); В. Беглиці та О. Шаловинського (організація проблемних питань співпраці України з ЄС); С. Сардака С. Радзієвської (висвітлення перспективних складових регіоналізації та глобалізації України); І. Шуміла (до питання розуміння інституційних засад технічного співробітництва України та ЄС) та ін.

Серед представників іноземної (зарубіжної) дослідницької доктрини потрібно виділити праці С.А. Джонса (технічне співробітництво України та ЄС у сегментах містобудування, генераційного конструювання зброї та міжнародного стратегічного співробітництва у сфері виробництва технологій); Д. Олбрайта та С.Дж. Аппатова (Україна та країни Європи як суб'єкти міжнародної секьюритизації, зокрема, в межах науково-технічної та науково-технологічної розвиткової карти); К.Е. Скубі, І. Вільямса та А. Гіамфі (до визначення аспектів розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій в Україні та ЄС в рамках міжнародного технологічного співробітництва сторін) тощо.

Мета статті -- дослідити та визначити контекстні аспекти технічного співробітництва України з ЄС.

Виклад основного матеріалу

Початково необхідно розібратися із науковим позиціюванням терміну «технічне співробітництво» задля його подальшого осмислення крізь призму феноменології співробітництва «Україна-ЄС».

Так, Д.Б.Л. Фаріас [1] вважає, що технічне співробітництво -- процес обміну напрацюваннями у сфері науки, техніки, технологій, технологічного розвитку та технічно-прогресивного забезпечення двосторонньої кооперації. Даний процес, на думку авторки, концептуалізується за допомогою науки та наукоємних рішень, що де-факто є інноваціями у технічній сфері, спрямованими на покращення та стандартизацію повсякденного життя засобами прогресивного розвитку, до яких належить як техніка, так і наука, котра її продукує та породжує.

Також заслуговує на увагу доктринально-теоретичний підхід до розуміння поняття технічного (технологічного) співробітництва від Дж. Вілсона [2], у дослідженні якого терміни «технічне співробітництво» та «технічна допомога» (англ. -- «technical assistance») сприймаються як тотожні. Цим, на наш погляд, демонструється зв'язок між технічними рішеннями та такими категоріями, як знання, інновації та наукові відкриття. Де-факто, технічне співробітництво держав або організацій, відповідно позиції згаданого дослідника, є частиною (свідченням та наслідком) наукового прогресу та дозволяє розробити подальший карт-бланш для індустріалізованого науково-технічного розвитку.

Саме вищеозначений термінологічний підхід контексту «техніка -- технічна допомога -- кооперація технічних рішень» покладено у технічне співробітництво між Україною та ЄС.

Першочергово, це реалізовано в Угоді між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво від 2002 р. (дію Угоди відновлено Верховною Радою України 15.07.2021 р.) [3]. Зокрема, документом визначено порядок двосторонньої технічної взаємодії між Україною та ЄС (ст. 3 Угоди), стандартизовано процедуру отримання Україною т.зв. «технічних пільг» на здійснення фахових наукових досліджень та встановлено вимоги до користування технічним та технологічним обладнанням, що держава отримує або може отримувати за двосторонніми договорами наукометричного техніко- технологічного лізингу (фрахту) від ЄС (ст. 4, 5 Угоди) тощо. Крім цього, документом визначено специфіку участі України у міжнародних технічних ініціативних стартапах, ініціатором котрих виступає ЄС, країни-члени Союзу або відповідні органи керівної юрисдикції Союзу (ст. 6 Угоди), що дозволяє сформувати відповідний прецедент технічно-наукової кооперації формату «Україна-ЄС» на перспективу.

Системного значення у контексті визначення та розуміння проблема - тичної специфіки співробітництва України та ЄС у технічній сфері набувають положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС від 21.03.2014 р. (ред. від 25.10.2022 р.) [4].

Так, у ст. 55 ч. 7 Розділу IV Документу визначено ключові стандарти безпосередньо технічного співробітництва між сторонами Угоди. Відповідно ч. 1 даної статті, технічне співробітництво України та ЄС передбачає регулювання, стандартизацію, уніфікацію та сертифікацію на ринку технічних послуг та під час проведення процедури оцінки відповідності якості сумісно та (або) окремо створених послуг, а метою такої діяльності є насамперед «спрощений доступ до відповідних ринків» галузево-послугової сфери, сегментом якої є новітнє технічне (технологічне) рішення [4].

Сфера технічної взаємодії між Україною та ЄС, водночас, відповідно ч. 2 ст. 55 ч. 7 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС від 21.03.2014 р. (ред. від 25.10.2022 р.), спрямовується на розвиток та розбудову двосторонніх зв'язків у сфері торгівлі. Йдеться, зокрема, про нормативно - правове співробітництво між сторонами як причину (підставу) посиленого обміну даними щодо технологічних розробок (п. а) ч. 2 ст. 55 Угоди); формування прецеденту організаційного, державно-приватного, метрологічного, стандартизаційного, тестового, ринково-наглядового, сертифікаційного та акредитаційного співробітництва між Україною та ЄС як сторонами Угоди (п. b) ч. 2 ст. 55 Угоди); інфраструктурного та акредитаційного розвитку системи технічного проєктування в Україні відповідно міжнародних та європейських стандартів (п. с) ч. 2 ст. 55 Угоди) та ін. [4].

Відзначаючи особливості нормативно-правового забезпечення технічного співробітництва між Україною та ЄС на рівні Угоди про асоціацію від 21.03.2014 р. (ред. від 25.10.2022 р.) [4], доцільно відмічати запровадження концепції зближеного технічного (технологічного) регулювання. Під останнім розуміється уніфікація регламентів України та ЄС щодо систем стандартизації, метрології, акредитації тощо за принципом розумної імплементації положень законодавства Союзу до вітчизняного правового поля із дотриманням принципу розумності строків, визначених Додатком III до Глави 3 Угоди (Список законодавства для адаптації із зазначенням термінів для його здійснення).

Актуальним елементом розвиткової парадигми двостороннього технічного співробітництва України та ЄС, згідно положень ст. 108 Підрозділу 3 ч. 5 Розділу IV Угоди про асоціацію з ЄС, можна вважати розбудову та налагодження комп'ютерно-інформаційної кооперації між сторонами. Остання базується на лібералізації ринку електронних послуг, обміні електронно-послуговими інноваціями та поступовому виході України на міжнародний та європейський ринки послуг із інформаційно -технічного та інформаційно-технологічного забезпечення. Подібний процес «піонеризації» України як вагомого телекомунікаційного хаба-партнера ЄС, загалом, підтверджується інноваційними напрацюваннями Міністерства цифрової трансформації України (Мінцифри), деякі стартапи котрої (як-от портал державних послуг «Дія» (Держава в смартфоні) не мають аналогів навіть у ЄС та його країнах-членах [4].

У контексті технічного розвитку та, зокрема, розширення технічної кооперації України та ЄС по мірі розбудови та експансіювання міжнародної стратегічної взаємодії сторін, а також -- враховуючи безпекову ситуацію в Україні в умовах неспровокованої повномасштабної збройної агресії РФ проти України від 24.02.2022 р., конклюзивного значення набуває прецедент військово-технічної взаємодії сторін з вимогою задоволення відповідних мілітарі-потреб. Так, у ст. 10 Розділу II Угоди встановлено презумпцію військово-технічного співробітництва між Україною та ЄС, котре, зокрема, виражається у здійсненні консультаційного співробітництва формату «Україна -- Європейське оборонне агентство (ЄОА)», а також -- формату «Спільна політика безпеки та оборони» (СПБО) як неформальної військової операції ЄС з подолання кризових геоглобальних та міжполітичних ситуацій. На додаток, законодавець визначає військово-технічне співробітництво між Україною та ЄС частиною антикризового управління, котре передбачає реагування на наявні міжполітичні конфліктні ситуації [4].

В свою чергу, першим галузевим документом регламентації нормативно-технічного співробітництва між Україною та ЄС після власне підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС від 21.03.2014 р. (ред. від 25.10.2022 р.) ретроспективно стала Угода між Україною та Єврокомісією про асоційовану участь України в Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» 17.08.2015 р. (діяла до 2020 р.) [5]. Угодою, зокрема, визначено шляхи та способи залучення до України науково- технічного ресурсу та, водночас, запропоновано алгоритми інноваційного та конкурентного стимулювання вітчизняних та зарубіжних «технічних ринків» (людського наукового капіталу) з метою забезпечення науково-специфічної взаємодії на рівні техніки та технологій як складника первинних наукових розробок та пропозицій (ст. 2, ст. 5 Документу).

Окрім іншого, Угодою між Україною та Єврокомісією про асоційовану участь України в Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» 17.08.2015 р. (діяла до 2020 р.) конкретизувалися шляхи та способи передового технічного та технологічного розвитку в Україні із використанням досвіду ЄС у галузі індивідуальної, командної та гуманітарно-інноваційної діяльності. Також документ оперує поняттям «технічне лідерство», під яким варто розуміти фінансування, промислову розробку та інноваційну підтримку технологій та матеріалів для малих та середніх підприємств (МСП) як визначників та регуляторів міждержавної та трансдержавного ринків сфери надання технологічних послуг та технологічного розвитку. Документ додатково визначає основи впровадження технічної та технологічної бізнес-моделей за принципом обміну досвідом (ст. 1, 2, 5 Документу) [5].

Сучасні нормативні та процедурні основи технічного та технологічного співробітництва між Україною та ЄС, в свою чергу, закладені Програмою Горизонт Європа 2021-2025 р. та одночасно -- Програмою наукових досліджень та навчання Євратом 2021-2025 р., юридична регуляція котрих забезпечується Угодою між Україною, з однієї сторони, і Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншої сторони, про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025), комплементарній до Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» № 984_005 -21 від 12.10.2021 р. (ред. від 03.05.2022 р.) [6]. Встановлено, зокрема, презумпцію розширення та нагромадження технічного та навчально-технічного потенціалу України за прикладом ЄС та стандартизацію вітчизняних наукових потужностей шляхом фінансування розробок, досліджень та наукових відкриттів як органами Союзу (переважно -- Єврокомісія через власні ініціативи та грантові програми), так і на внутрішньодержавному рівні (стимулювання дослідницького та інноваційного потенціалів техніки в умовах розбудови наукового поля). Так, наприклад, у ст. 3 даної Угоди визначено опцію фінансових грантів та внесків для розбудови вітчизняної науково-технічної бази та управління, реалізацію і операційні витрати державного бюджету України на встановлення належного рівня дослідницького потенціалу [6].

Крім того, ст. 5 вищеозначеного Документу визначає право України на доступ до інноваційно-технічних програм ЄС в рамках ініціативної Програми «Горизонт Європа» та, одночасно, надає право на «дзеркальне відтворення» Україною відкриттів, здійснених ЄС у технічній, технологічній та науково- технічній сфері та навпаки. На додаток, ст. 6 Документу впроваджує одним із постулатів науково-технічного та техніко-технологічного співробітництва України та ЄС принцип «відкритої науки», що фактично базується на рівноправності сторін Угоди у доступі до відкритих розробок, даних та дослідницької інформації технічного спектру, що не становить державної таємниці та не є засекреченою з безпекових, територіально-цілісних, суверенних та ін. видів міркувань [6].

Потрібно відзначити, що техніка та наука як її генеративна форма є залежними від економіки, наявного економічного потенціалу підтримання певної інновації. Технічний і технологічний розвиток України в процесі Євроінтеграції, підписання Угоди про асоціацію з ЄС від 21.03.2014 р. (ред. від 25.10.2022 р.) та укладення двосторонніх Угод із ЄС щодо визначення аспектів технічного співробітництва (означені у статті) не є можливим без використання людського ресурсу, котрий де-факто організовує технічні та технологічні сили суспільства, надаючи техніці та технології інтернаціонального елементу. Відтак, прецедент міжнародної економічної інтеграції України до європейського наукомірного простору повинен відбуватися саме за допомогою залучення кваліфікованих фахівців у сфері техніки та технологій, чим де-факто і визначається аспектний прецедент інноваційного розвитку [7, 8].

інноваційний техніка співробітництво кооперація

Висновки

Аналіз процесних аспектів технічного співробітництва України з ЄС в умовах зближення економічних зв'язків сторін дозволив дійти наступних умовиводів.

По-перше, процес технічної інтеграції України до європейського простору де-факто визначено та задекларовано Угодою про асоціацію з ЄС від 21.03.2014 р. (ред. від 25.10.2022 р.). Зокрема, підвалини технічного співробітництва закладені ст. 55 Угоди (однойменна стаття «технічне співробітництво» у ч. 7 Розділу IV Документу) та положеннями пов'язаного юридично-контекстного значення, як-от ст. 10 Угоди (здійснення військово- технічного співробітництва між сторонами згідно Розділу II Документу) та, наприклад, ст. 108 Угоди про асоціацію з ЄС (двостороннє надання комп'ютерних послуг в рамках технологічного та технічного співробітництва відповідно, генероване Підрозділом 3 ч. 5 Розділу IV Документу).

По-друге, технічне співробітництво України та ЄС спрямовується та координується на рівні двосторонніх угод про останнє. Серед таких доцільно виділити Угоду між Україною та Єврокомісією про асоційовану участь України в Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» 17.08.2015 р. (діяла до 2020 р.) та Програму Горизонт Європа 2021 -2025 р. одночасно з Програмою наукових досліджень та навчання Євратом 2021-2025 р.

Література

1. Farias D.B.L. Aid and Technical Cooperation as a Foreign Policy Tool for Emerging Donors. -- Taylor & Francis, 2018. -- 200 p.

2. Wilson G. Knowledge, innovation and re-inventing technical assistance for development. -- Sage Journals, 2007. -- Vol. 7 (3). -- p. 183-199.

3. Угода між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво від 04.07.2002 р. (ред. від 08.11.2019 р.). -- Відомості Верховної Ради.

4. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони № 984_011 від 21.03.2014 р. (ред. від 25.10.2022 р.). -- Відомості Верховної Ради.

5. Угода між Україною і Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу Горизонт 2020 - Рамкова програма досліджень та інновацій (20142020). -- Відомості Верховної Ради.

6. Угода між Україною, з однієї сторони, і Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншої сторони, про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025), комплементарній до Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» № 984_005-21 від 12.10.2021 р. (ред. від 03.05.2022 р.). -- Відомості Верховної Ради.

7. Мороз О. Міжнародна економічна інтеграція України: проблемні аспекти розвитку. -- Східна Європа : економіка, бізнес та управління, 2019. -- № 2 (19). -- с. 27-34.

8. Погородник О. Проблеми інтеграції України до європейського економічного простору та шляхи їх подолання. -- Ефективна економіка, 2015. -- № 12.

References

1. Farias D.B.L. Aid and Technical Cooperation as a Foreign Policy Tool for Emerging Donors. -- Taylor & Francis, 2018. -- 200 p.

2. Wilson, G. Knowledge, innovation and re-inventing technical assistance for development. -- Sage Journals, 2007. -- Vol. 7 (3). -- p. 183-199.

3. Agreement between Ukraine and the European Community on scientific and technological cooperation dated 07.04.2002 (edited on 08.11.2019). -- Information of the Verkhovna Rada.

4. Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member states, on the other hand, № 984_011 dated 03/21/2014 (edited on 10/25/2022). -- Information of the Verkhovna Rada.

5. Agreement between Ukraine and the European Union on Ukraine's participation in the European Union program Horizon 2020 - Framework program for research and innovation (20142020). -- Information of the Verkhovna Rada.

6. Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union and the European Atomic Energy Community, on the other, on Ukraine's participation in the Framework Program for Research and Innovation "Horizon Europe" and the Research and Training Program of the European Atomic Energy Community (2021-2025), complementary to the Horizon Europe Research and Innovation Framework Program № 984_005-21 dated October 12, 2021 (edited on May 3, 2022). -- Information of the Verkhovna Rada.

7. Moroz, O. International economic integration of Ukraine: problematic aspects of development. -- Eastern Europe: economy, business and management, 2019. -- № 2 (19). -with. 27-34.

8. Pogorodnyk, O. Problems of Ukraine's integration into the European economic space and ways to overcome them. -- Effective economy, 2015. -- № 12.

Размещено на Allbest.ru