Сучасний стан адміністративно-правового регулювання безпекових правовідносин країн ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан адміністративно-правового регулювання безпекових правовідносин країн ЄС

Цибульник Неллі Юріївна кандидат юридичних наук, доцент

Анотація

В статті проаналізовано сучасний стан адміністративно-правового регулювання безпекових правовідносин країн Європейського Союзу. Встановлено, що правовим підґрунтям впорядкування питань безпеки слугувало прийняття Лісабонського Договору, Протоколів до Договору про Європейський Союз та супровідних Декларацій.

Виокремлено основоположні положення, що змістовно відображають концепт правового регулювання безпекових правовідносин в Європейському Союзі: 1) спільна безпекова та оборонна політика є невід'ємною частиною спільної зовнішньої та безпекової політики; 2) безпекові інструменти можливо застосовувати поза межами Європейського Союзу для цілей підтримання миру, запобігання конфліктів та зміцнення міжнародної безпеки; 3) політика ЄС в сфері безпеки та оборони не повинна впливати на національну політику держав-членів та на національні інструменти формування та ведення зовнішньої політики, зносин з третіми країнами та участь в міжнародних організаціях; 4) військовий потенціал має поступово збільшуватись шляхом розвитку оборонного потенціалу, досліджень, закупівель та озброєння; 5) рішення, що стосуються спільної безпекової та оборонної політики, ухвалюються одностайно тощо.

Визначено, що одним із ключових напрямів трансформації правового регулювання безпекових питань в Європейському Союзі є налагодження взаємодії з окремими міжнародними об'єднаннями та постійне посилення її розвитку для досягнення належного стану безпеки з одночасним збереженням автономії держав-членів у питаннях національної безпеки та участі в міжнародних безпекових місіях.

Запропоновано тлумачити адаптацію національного законодавства України в сфері безпеки та оборони до стандартів ЄС як діяльність щодо приведення у відповідність законів, підзаконних нормативно-правових актів до положень права ЄС, актів, прийнятих Європейським Парламентом, Радою ЄС, Агенцією у сфері розвитку оборонного потенціалу, досліджень, закупівель та озброєння, які якісно деталізують концепт: а) посилення національної обороноздатності та автономії в питаннях безпеки; б) поглиблення взаємодії держав-членів ЄС та взаємодії ЄС і НАТО у питаннях безпеки. адміністративний правовий безпека

Ключові слова: безпека, оборона, Європейський Союз, адаптація законодавства, національна безпека.

Tsybulnyk Nelli Yuriivna PhD in Law, associate professor, associate professor

CURRENT STATE OF ADMINISTRATIVE AND LEGAL REGULATION OF SECURITY LEGAL RELATIONS OF EU COUNTRIES

Abstract. The article analyzes the current state of administrative and legal regulation of security-related legal relations in the countries of the European Union. It was established that the adoption of the Lisbon Treaty, Protocols to the Treaty on the European Union and the accompanying Declarations served as the legal basis for regulating security issues.

The fundamental provisions that meaningfully reflect the concept of legal regulation of security relations in the European Union are highlighted: 1) the common security and defense policy is an integral part of the common foreign and security policy; 2) security tools can be used outside the European Union for the purposes of maintaining peace, preventing conflicts and strengthening international security; 3) the EU policy in the field of security and defense should not influence the national policy of the member states and the national instruments of forming and conducting foreign policy, communication with third countries and participation in international organizations; 4) the military potential must be gradually increased through the development of defense potential, research, procurement and armaments; 5) decisions concerning common security and defense policy are adopted unanimously, etc.

It was determined that one of the key directions of the transformation of the legal regulation of security issues in the European Union is the establishment of cooperation with individual international associations and the constant strengthening of its development in order to achieve an appropriate state of security while preserving the autonomy of member states in matters of national security and participation in international security missions

It is proposed to interpret the adaptation of the national legislation of Ukraine in the field of security and defense to EU standards as an activity to bring laws, subordinate legal acts into line with the provisions of EU law, acts adopted by the European Parliament, the Council of the EU, the Agency in the field of defense potential development, research, purchases and armaments, which qualitatively detail the concept of a) strengthening of national defense capability and autonomy in security matters; b) deepening of cooperation between EU member states and cooperation between the EU and NATO in security matters.

Keywords: security, defense, European Union, adaptation of legislation, national security.

Постановка проблеми. Сучасні форми політичної міждержавної взаємодії зазнали модифікації у нову політичну площину внаслідок розширення потреб забезпечення як національної безпеки, так і європейської та міжнародної безпеки в цілому. Оскільки, демократична форма політичної взаємодії передбачає різні точки зору, а також різні напрямки розвитку, специфіку реалізації проголошених принципів функціонування та безпеки Європейського Союзу (далі - ЄС) актуалізовано російсько-українською війною. Військова ескалація конфлікту в Україні встановила єдиний напрямок суспільних інтересів в державах ЄС та консолідацію його населення. Новітні безпекові загрози демонструють потребу в переформатуванні концепту міжнародних інституцій, які повинні бути основою для стабільного існування та розвитку суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Одночасно вибір курсу України на вступ до ЄС, опосередковує потребу адаптації національного законодавства до європейських стандартів в усіх сферах суспільних відносин. Йдеться як про забезпечення відповідності актів Верховної Ради України зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції, праву Європейського Союзу (acquis ЄС), так і про трансформацію діяльності Кабінету Міністрів України, який є основним суб'єктом ініціювання відповідних законопроектів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права acquis ЄС, виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції [1]. Враховуючи той факт, що в Україні триває повномасштабна війна, дослідження стану правового регулювання безпекових правовідносин країн ЄС є своєчасним та актуальним. Встановленню умов та засад національної безпеки присвячено дослідження, яких проведено В.Б. Авер'яновим, О.М. Бандуркою, Ю.П. Битяком, Р.А. Калюжним, В.А. Ліпканом, В.Я. Настюком, Ю.В. Мех, О.С. Проневичем та іншими. Проте, беручи до уваги обраний Українською державою стратегічний курс на здобуття повноправного члена ЄС, а також необхідність вироблення термінового плану дій щодо забезпечення безпеки всередині та за межами Європейського Союзу у світлі російського вторгнення в Україну [2], питання впорядкування безпекових відносин в ЄС не розглядалось на належному доктринальному рівні.

Мета статті - визначення діючого стану адміністративно -правового регулювання суспільних відносин в сфері безпеки на рівні ЄС, а також виокремлення ролі України в формуванні нової безпекової парадигми ЄС.

Виклад основного матеріалу. У цілому, політика безпеки та оборони є невід'ємною частиною зовнішньої політики і політики безпеки ЄС. Метою формування єдиного концепту до вирішення безпекових питань в державах-членах ЄС є спільне вирішення конфліктів та кризисів, захист громадян і закріплення міжнародного правопорядку та безпеки [3]. Правовим підґрунтям впорядкування питань безпеки слугувало прийняття Лісабонського Договору, яким впроваджено європейську політику в сфері озброєння та його забезпечення, можливості співпраці з іншими партнерами (типу ООН, НАТО, Африканським Союзом) [4].

Вивчаючи проблематику трансформації сектору безпеки, виникла необхідність чіткого тлумачення цієї сфери суспільних відносин як об'єкта управлінського впливу та використання відповідного категоріального апарату. Наприклад, сектор безпеки, державна безпека, національні інтереси, промислово-оборонний комплекс тощо; принципи державного регулювання сектором національної безпеки; процедура здійснення демократичного контролю в секторі безпеки тощо. Для цього науковцями використано як діалектичний метод наукового пізнання, так і методи аналізу та синтезу [5, с.619].

Положення оновленого Договору про Європейський Союз в частині безпеки та оборони стосуються таких аспектів: 1) спільна безпекова та оборонна політика є невід'ємною частиною спільної зовнішньої та безпекової політики, яка забезпечується цивільними та військовими засобами; 2) ЄС може використовувати безпекові інструменти поза межами ЄС для цілей підтримання миру, запобігання конфліктів та зміцнення міжнародної безпеки; 3) політика ЄС в сфері безпеки та оборони не повинна впливати на національну політику певних держав-членів в межах Організації Північноатлантичного Договору (далі - НАТО); 4) держави-члени ЄС повинні поступово підвищувати свій військовий потенціал шляхом, який визначається Агенцією у сфері розвитку оборонного потенціалу, досліджень, закупівель та озброєння; 5) рішення, що стосуються спільної безпекової та оборонної політики, ухвалюються одностайно на підставі пропозиції Верховного представника Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки або за ініціативою окремого держави-члена; 6) у випадку, коли держава-член зазнає збройної агресії на своїй території, інші держави-члени мають щодо неї обов'язок усіма можливими засобами допомагати такій державі тощо [6].

У Протоколі № 10 до Договору про Європейський Союз "Щодо структурної співпраці, встановленої статтею 42 Договору про Європейський Союз" додатково виокремлено характеристики співпраці в сфері безпеки та оборони. Наприклад, забезпечення інтенсивності підвищення оборонного потенціалу через розширення національних внесків та участі у багатонаціональних силах, в основних європейських програмах оснащення та в діяльності Агенції у сфері розвитку оборонного потенціалу, досліджень, закупівель та озброєння [7]. У Деклараціях 13 [8] та 14 [9] щодо спільної зовнішньої та безпекової політики акцентовано увагу на: відсутності завданні шкоди особливостям безпекової та оборонної політики держав -членів тими заходами, що є спільними в межах ЄС; відсутності впливу спільної політики в сфері безпеки та оборони на правові засади, обов'язки та повноваження кожної з держав-членів щодо формування та ведення своєї зовнішньої політики, національної дипломатичної служби, зносин з третіми країнами та участі в міжнародних організаціях, включаючи членство держави-члена в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй.

Оновлення безпекової концепції в межах ЄС відбулось у 2016 році, що відобразилось в положеннях "Глобальної стратегії ЄС в сфері зовнішньої політики і політики безпеки". Це приклад м'якого права, що є стратегічним документом, яким закріплено в якості пріоритетних напрямів політики ЄС в сфері оборони: безпеку держав ЄС, стійкість держав і суспільства в питаннях сходу та півдня ЄС, розробки комплексного підходу до конфліктів. Як наслідок, було прийнято "План реалізації в області безпеки та оборони". Одночасно в цей період є пропозиція по створенню Європейського Фонду оборони, діяльність якого мала зосереджуватись на питаннях оборонних досліджень і розвитку потенціалу. Серед програмних документів, які стосувались подальшого розвитку механізмів в сфері безпеки та оборони на рівні ЄС, можна виокремити і "Аналітичний документ про майбутнє європейської оборони (2025 р.)", якого прийнято Європейською Радаю в грудні 2016 р., який включає реалізацію Глобальної стратегії ЄС в сфері безпеки та оборони, План дій в сфері європейської оборони і співробітництва з НАТО. В цьому контексті ЄС зобов'язаний захищати громадян і просувати європейські інтереси та цінності. Однією з головних ознак задекларованого підходу до вирішення безпекових питань є поєднання м'якої та жорсткої політики - інструменти безпеки та оборони використовуються одночасно з дипломатією, санкціями, співробітництвом. З іншого боку, м'які регулятори можуть бути недостатніми, але цей комплексний підхід лежить в основі концепту "стійкої безпеки" [10].

Лише в 2021 році було створено Стратегічний компас, в якому викладено стратегію безпеки та оборони. З врахуванням ситуації, яка склалась в Україні, вказаний документ було переглянуто з врахуванням вкладу Комісії в європейську оборону та Версальської декларації (10-11 березня 2022 року). Основна мета оновленого концепту полягає у забезпеченні політичного керівництва для реалізації "стратегічної автономії" за такими напрямами: а) кризисне управління; б) стійкість; в) можливості та партнерські відносини [11]. . .

Цілісне уявлення про стан правового регулювання безпекових правовідносин неможливо уявити без врахування конкретних рішень, що приймаються уповноваженими інституціями ЄС в цій сфері. Так, Європейським Парламентом, прийнято, до прикладу: резолюцію від 27 лютого 2014 р. "Про використання воєнних дронів" (встановлено включення збройних безпілотників до відповідних європейських та міжнародних режимів роззброєння та контролю над озброєннями; передбачено заборону на розробку, виробництво та використання повністю автономних озброєнь, що дозволяють завдавати ударів без втручання людини тощо [12]); резолюцію від 11 грудня 2018 р. "Про військову мобільність" (підкреслює важливість просування міжсекторальної співпраці між державами-членами для розвитку подвійної мобільності, що дозволить оперативно реагувати на кризи шляхом швидкого та ефективного розгортання сил та засобів для місій та операцій для гарантування статусу ЄС як надійної інституції забезпечення глобальної безпеки [13]); резолюцію від 17 вересня 2020 р. "Про експорт озброєнь: реалізація загальної позиції" [14] тощо.

Вагомого значення має резолюція Європейського Парламенту від 7 липня 2021 р. "Про співробітництво ЄС-НАТО у контексті трансатлантичних відносин" [15] як свідчення того, що трансатлантична спільнота може успішно впоратися з безпековими проблемами лише шляхом подальшого поглиблення співробітництва та виведення партнерства на новий рівень. У вказаному документі в якості загрози безпеці держав членів ЄС та НАТО визнано мілітаристську політику Росії. Тому, необхідним для НАТО та ЄС є вироблення послідовної, активної стратегії з згуртованого реагування на акти традиційної та гібридної агресії та провокації з боку Росії, а також посилення протидії прямим і непрямим агресіям і діям Росії, що спрямовані проти України, Грузії та Молдови, а також її активним діям у регіонах Балтійського і Чорного морів, в Азовському морі, у Східному Середземномор'ї. Таким чином, одним із ключовим напрямом трансформації правового регулювання безпекових питань в ЄС є налагодження взаємодії з окремими міжнародними об'єднаннями та постійне посилення її розвитку для досягнення належного стану безпеки з одночасним збереженням автономії держав-членів ЄС у питаннях національної безпеки та участі в міжнародних безпекових місіях.

Окремі правові акти, що діють на території ЄС та стосуються сфери безпеки прийнято спільно Європейським Парламентом та Радою ЄС. Наприклад, Регламент (ЕС) 2021/697 від 29 квітня 2021 р. про створення Європейського оборонного фонду [16]. Окремо звернемо увагу на рішення, прийняті Радою ЄС, а саме: рішення Ради (CFSP) 2017/2315 від 11 грудня 2017 р. "Про налагодження постійного структурованого співробітництва (PESCO) та визначення Перелік держав-учасниць" [17]; рішення Ради (CFSP) 2017/2315 від 22 березня 2021 р. "Про створення Європейського фонду безпеки" [18].

Отже, адаптація національного законодавства України в сфері безпеки та оборони до стандартів ЄС означає приведення у відповідність законів, підзаконних нормативно-правових актів до положень права ЄС, актів, прийнятих Європейським Парламентом, Радою ЄС, Агенцією у сфері розвитку оборонного потенціалу, досліджень, закупівель та озброєння, які якісно деталізують концепт: а) посилення національної обороноздатності та автономії в питаннях безпеки; б) поглиблення взаємодії держав -членів ЄС та взаємодії ЄС і НАТО у питаннях безпеки.

Закріплення в Стратегії зовнішньополітичної діяльності України, курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО спричинено, крім іншого, сприйняттям ЄС в якості провідного глобального суб'єкта у сфері захисту прав людини, а НАТО - основного суб'єкта забезпечення безпеки на євроатлантичному просторі попри тенденції до посилення стратегічної автономності ЄС у сфері безпеки і оборони [19]. При цьому, на рівні ЄС виокремлюється три підходи до подальшої трансформації політики безпеки та оборони, які повинні враховуватись Української державою, а саме:

1) основна ідея полягає у співпраці в області безпеки і оборони. У разі втілення цього підходу можливим є втілення місій по нарощуванню потенціалу, невеликі операції з регулювання кризи, більш активний обмін розвіданими, підтримка ЄС стійкості держав-членів, співпраця ЄС-НАТО. Недоліком є можливість розробки окремих ключових оборонних технологій на рівні ЄС, а також обмежене використання Європейського оборонного ресурсу;

2) основна ідея полягає у формуванні загальної безпеки та захисту. У разі втілення цього підходу можливим є поліпшення антикризового управління, нарощування потенціалу та захист внутрішніх та зовнішніх зв'язків, контроль/допомога у кіберпросторі, обмін інформацією, координація дій ЄС-НАТО по всьому спектру жорстких/м'яких галузей безпеки. Засновано на спільному фінансуванні національних програм оборони за підтримки Європейського оборонного фонду;

3) основна ідея полягає у формуванні загального захисту та безпеки. У разі втілення цього підходу можливим є проведення спільного моніторингу/ оцінки загроз та планування на випадок непередбачених обставин, кібербезпека забезпечується на рівні ЄС. Доповнюючи НАТО, Європейська система спільної безпеки та оборони підвищує стійкість Європи та захищає від різних форм агресії проти ЄС [10].

Останні події, що відбуваються вказують на потребу у втіленні підходу, що передбачає загальний захист та безпеку. Аналогічно, цей підхід є найбільш сприятливим для України. Підтвердженням означеного є тези, на яких акцентовано увагу Жозепом Боррелем, а саме того, що необхідним для розвитку ЄС слід вважати: збільшення оборонного співробітництва для посилення безпеки ЄС шляхом виконання; збільшення видатків на оборону, покращення оперативної сумісності сил і спільного розвитку оборонних можливостей; забезпечення співпраці та досягнення конкретних результатів за проектами PESCO, спрямованих на розробку нових можливостей (наприклад, у повітряній та морській сфері), забезпечення навчання та підтримки військових сил (наприклад, медичне командування) або об'єднання досвіду в певних сферах (наприклад, у кібердомені); створення синергії з іншими оборонними ініціативами; забезпечення співпраці з третіми країнами в рамках окремих проектів PESCO з конкретних питань, а також сприяння трансатлантичному співробітництву та співробітництву ЄС-НАТО [20].

Висновки

Підсумовуючи, приходимо до висновку, що війна в Україні спричинила потребу в перегляді усієї наявної безпекової концепції, що діяла на території ЄС. Виникаючи загрози стосуються як національної безпеки держав-членів ЄС, так і безпеки на глобальному рівні. За таких умов, політику безпеки ЄС має бути видозмінено таким чином, щоб найбільш повно був задіяний колективний оборонний потенціал з збереженням національної автономії при вирішенні окремих питань. Окремого значення в формуванні нового бачення забезпечення світової безпеки має налагодження більш тісної взаємодії між ЄС та НАТО. Для України вказані тенденції є орієнтиром при реформуванні національного законодавства в сфері безпеки та оборони, а також його адаптації до стандартів ЄС.

Література

1. Про деякі заходи щодо виконання зобов'язань України у сфері європейської інтеграції: Постанова Верховної Ради України від 29.07.2022 р. № 2483-IX. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2483-20#Text.

2. Звернення Верховної Ради України до держав-членів Європейського Союзу та інституцій Європейського Союзу щодо підтримки надання Україні статусу країни - кандидата на вступ до Європейського Союзу: Постанова Верховної Ради України від 19.06.2022 р. № 2298-IX. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2298-20#Text.

3. Common security and defence policy. URL: https://www.europarl.europa.eu/factsheets/ en/ sheet/159/common-security-and-defence-policy.

4. Treaty of Lisbon amending the Treaty on European Union and the Treaty establishing the European Community, signed at Lisbon, 13 December 2007. URL: https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A12007L%2FTXT.

5. Мех Ю.В. Методологія державно-приватного партнерства в секторі безпеки України: сучасний адміністративно-правовий погляд. Наукові перспективи. №10 (40). 2023. С. 615-625.

6. Консолідована версія Договору про Європейський Союз. Офіційний війсник Європейского Союзу. 2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b06#Text.

7. Протокол № 10 до Договору про Європейський Союз "Щодо структурної співпраці, встановленої статтею 42 Договору про Європейський Союз". Офіційний вісник Європейского Союзу. 2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b06#Text.

8. Декларація 13 щодо спільної зовнішньої та безпекової політики. Офіційний вісник Європейского Союзу. 2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b06#Text.

9. Декларація 14 щодо спільної зовнішньої та безпекової політики. Офіційний вісник Європейского Союзу. 2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b06#Text.

10. Commission communication of 7 June 2017 entitled `Reflection Paper on the Future of European Defence. Reflection paper on the feture of Europian defence. URL: https://eur- lex. europa. eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52017DC0315.

11. Common security and defence policy. URL: https://www.europarl.europa.eu/ factsheets/ en/ sheet/159/common-security-and-defence-policy

12. European Parliament resolution of 27 February 2014 on the use of armed drones. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-7-2014-0172_EN.html.

13. European Parliament resolution of 11 December 2018 on military mobility. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-8-2018-0498_EN.html.

14. European Parliament resolution of 17 September 2020 on Arms export: implementation of Common Position 2008/944/CFSP (2020/2003(INI)). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52020IP0224

15. European Parliament resolution of 7 July 2021 on EU-NATO cooperation in the context of transatlantic relations. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2021- 0346_EN.html.

16. Regulation (EU) 2021/697 of the European Parliament and of the Council of 29 April 2021 establishing the European Defence Fund and repealing Regulation (EU) 2018/1092 (Text with EEA relevance). URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2021/697/oj.

17. Council Decision (CFSP) 2017/2315 of 11 December 2017 establishing permanent structured cooperation (PESCO) and determining the list of participating Member States. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?ur i=CELEX%3A32017D2315.

18. Council Decision (CFSP) 2021/509 of 22 March 2021 establishing a European Peace Facility, and repealing Decision (CFSP) 2015/528. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/TXT/?uri=CELEX%3A32021D0509.

19. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року "Про Стратегію зовнішньополітичної діяльності України": Указ Президента України від 26.08.2021 р. № 448/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448/2021#n11.

20. Permanent structured cooperation - PESCO. Josep Borrell. URL: https://www.eeas.europa.eu/ eeas/permanent-structured-cooperation-pesco-factsheet-0_en

21. References:

22. Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy "Pro deiaki zakhody shchodo vykonannia zoboviazan Ukrainy u sferi yevropeiskoi intehratsii" [Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine "On some measures to fulfill Ukraine's obligations in the field of European integration"]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2483-20#Text [in Ukrainian].

23. Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy "Zvernennia Verkhovnoi Rady Ukrainy do derzhav-chleniv Yevropeiskoho Soiuzu ta instytutsii Yevropeiskoho Soiuzu shchodo pidtrymky nadannia Ukraini statusu krainy - kandydata na vstup do Yevropeiskoho Soiuzu" [Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine "Appeal of the Verkhovna Rada of Ukraine to the member states of the European Union and the institutions of the European Union to support granting Ukraine the status of a candidate country for accession to the European Union"]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2298-20#Text [in Ukrainian].

24. Common security and defence policy. (n.d.). europarl.europa.eu Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/factsheets/en/sheet/159/common-security-and-defence-policy [in English].

25. Treaty of Lisbon amending the Treaty on European Union and the Treaty establishing the European Community. (n.d.). eur-lex.europa.eu Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A12007L%2FTXT [in English].

26. Mekh, Yu.V. (2023). Metodolohiia derzhavno-pryvatnoho partnerstva v sektori bezpeky Ukrainy: suchasnyi administratyvno-pravovyi pohliad [Methodology of public-private partnership in the security sector of Ukraine: modern administrative and legal view]. Naukoviperspektyvy, 10 (40), 615-625 [in Ukrainian].

27. Konsolidovana versiia Dohovoru pro Yevropeiskyi Soiuz [Consolidated version of the Treaty on European Union]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/994_b06#Text [in Ukrainian].

28. Protokol № 10 do Dohovoru pro Yevropeiskyi Soiuz "Shchodo strukturnoi spivpratsi, vstanovlenoi statteiu 42 Dohovoru pro Yevropeiskyi Soiuz" [Protocol № 10 to the Treaty on

29. European Union "On structural cooperation established by Article 42 of the Treaty on European Union"]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_ b06#Text [in Ukrainian].

30. Deklaratsiia 13 shchodo spilnoi zovnishnoi ta bezpekovoi polityky [Declaration 13 on Common Foreign and Security Policy]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/994_b06#Text [in Ukrainian].

31. Deklaratsiia 14 shchodo spilnoi zovnishnoi ta bezpekovoi polityky [Declaration 14 on Common Foreign and Security Policy]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b06#Text [in Ukrainian].

32. Commission communication of 7 June 2017 entitled `Reflection Paper on the Future of European Defence. (n.d.). eur-lex.europa.eu. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52017DC0315 [in English].

33. Common security and defence policy. (n.d.). europarl.europa.eu Retrieved from https:// www.europarl.europa.eu/factsheets/en/sheet/159/common-security-and-defence-policy [in English].

34. European Parliament resolution of 27 February 2014 on the use of armed drones. (n.d.). europarl.europa.eu. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-7- 2014-0172_EN.html [in English].

35. European Parliament resolution of 11 December 2018 on military mobility. (n.d.). europarl.europa.eu. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-8-2018- 0498_EN.html [in English].

36. European Parliament resolution of 17 September 2020 on Arms export: implementation of Common Position 2008/944/CFSP (2020/2003(INI)). (n.d.). eur-lex.europa.eu. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52020IP0224 [in English].

37. European Parliament resolution of 7 July 2021 on EU-NATO cooperation in the context of transatlantic relations. (n.d.). europarl.europa.eu. Retrieved from https://www.europarl. europa.eu/doceo/document/TA-9-2021-0346 EN.html [in English].

38. Regulation (EU) 2021/697 of the European Parliament and of the Council of 29 April 2021 establishing the European Defence Fund and repealing Regulation (EU) 2018/1092 .(n.d.). eur-lex.europa.eu. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2021/697/oj [in English].

39. Council Decision (CFSP) 2017/2315 of 11 December 2017 establishing permanent structured cooperation (PESCO) and determining the list of participating Member States. (n.d.). eur-lex.europa.eu. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/AEL/?uri=CEEEX% 3A32017D2315 [in English].

40. Council Decision (CFSP) 2021/509 of 22 March 2021 establishing a European Peace Facility, and repealing Decision (CFSP) 2015/528. (n.d.). eur-lex.europa.eu. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32021D0509 [in English].

41. Ukaz Prezydenta Ukrainy "Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy "Pro Stratehiiu zovnishnopolitychnoi diialnosti Ukrainy" [Decree of the President of Ukraine "On the Decision of the National Security and Defense Council of Ukraine" On the Strategy of Foreign Policy Activity of Ukraine"]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from. https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/448/2021#n11 [in Ukrainian].

42. Permanent structured cooperation - PESCO. Josep Borrell. (n.d.). eeas.europa.eu Retrieved from https://www.eeas.europa.eu/eeas/permanent-structured-cooperation-pesco-factsheet-0_en [in English].

Размещено на Allbest.ru