Імідж України в умовах війни та міжнародна політична підтримка

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Український державний університет науки і технологій

Імідж України в умовах війни та міжнародна політична підтримка

Цурканова І.

Анотація

Метою дослідження є вивчення та аналіз іміджу України після повномасштабного вторгнення Росії. Адже, коли держава стикається з військовим конфліктом і потребує допомоги, її імідж на світовій арені стає особливо важливим.

Актуальність дослідження у вивченні цього напрямку охарактеризовано закономірністю залучення міжнародної політичної підтримки під час війни та розбудовою українського суспільства після перемоги України.

З'ясовано, що правильне формування іміджу України може мати велике значення для подовження отримання допомоги, залучення інвестицій та розвитку різних галузей економіки. Країна використовує комунікаційні засоби, дипломатичні канали та інші інструменти для підтримки свого позитивного образу, висвітлення важливості своїх цілей та досягнень, а також для привертання уваги до гуманітарної ситуації, що склалася.

Доведено, що рівень підтримки з боку міжнародних партнерів пов'язаний з іміджем країни та її лідера. Виявлено, що залучення союзників та партнерів у вирішенні конфлікту, підтримка на міжнародних форумах та в організаціях, а також санкції проти агресора сприяють політичному становленню України.

Висновки. Тема іміджу України та міжнародної політичної підтримки в умовах війни є важливою й актуальною у складних умовах. Сьогодні ворог намагається штучно знижувати імідж України через вплив зі свого боку брехливої пропаганди та дезінформації. Однак, вже доведено, що весь цивілізований світ бачить справжню картину, і тому надає допомогу нашій країні, що є дуже важливим фактором. Багато різних країн і міжнародних організацій осуджують агресію Росії та підтримують суверенітет і територіальну цілісність України. У своїх зусиллях покращити імідж країни в умовах війни, уряд та президент України широко залучають різні засоби комунікації та інформаційні кампанії.

Ключові слова: імідж та безпека країни, імідж лідера, міжнародна підтримка, міжнародні відносини, політична підтримка, Європейський Союз, повномасштабна війна, дипломатичні відносини, санкції

Abstract

Tsurkanova I., Ph.D., Assistant Ukrainian State University of Science and Technology (Dnipro, Ukraine)

The purpose of the study is to study and analyze the image of Ukraine after the full-scale invasion of Russia. After all, when a state faces a military conflict and needs help, its image on the world stage becomes especially important.

The relevance of the research in the study of this direction is characterized by the regularity of attracting international political support during the war and the development of Ukrainian society after the victory of Ukraine.

It was found that the correct formation of the image of Ukraine can be of great importance for prolonging the receipt of aid, attracting investments and developing various sectors of the economy. The country uses communication tools, diplomatic channels and other tools to maintain its positive image, highlight the importance of its goals and achievements, and draw attention to the existing humanitarian situation.

It has been proven that the level of support from international partners is related to the image of the country and its leader.

It was revealed that the involvement of allies and partners in conflict resolution, support at international forums and organizations, as well as sanctions against the aggressor contribute to the political development of Ukraine.

Conclusions. The topic of Ukraine's image and international political support in the conditions of war is important and relevant in difficult conditions. Today, the enemy is trying to artificially lower the image of Ukraine due to the influence of false propaganda and disinformation from its side. However, it has already been proven that the whole civilized world sees the real picture, and therefore provides assistance to our country, which is a very important factor. Many different countries and international organizations condemn Russia's aggression and support Ukraine's sovereignty and territorial integrity. In their efforts to improve the image of the country during the war, the government and the president of Ukraine widely involve various means of communication and information campaigns.

Keywords: image and security of the country, image of the leader, international support, international relations, political support, European Union, full-scale war, diplomatic relations, sanctions

Вступ

Головною проблемою України є конфлікт, який країна-агресор РФ розпочала на сході України ще у 2014 році, що підтримувався російськими сепаратистськими силами та, як виявилось, мав серйозні наслідки для національної безпеки, гуманітарної ситуації та економічного розвитку. А вже у 2022 році цей конфлікт переріс у повномасштабне воєнне вторгнення.

Сьогодні основним завданням для України є захист своєї територіальної цілісності, забезпечення безпеки громадян та відновлення миру. Це вимагає більш ефективних військових операцій, серйозних дипломатичних зусиль для досягнення мирного врегулювання ситуації, мобілізації ресурсів для гуманітарної допомоги та відновлення зруйнованої інфраструктури.

Поряд з безпекою та іншими важливими проблемами, з якими стикається Україна, є питання економічного розвитку, соціальної та політичної стабільності, боротьби з корупцією та забезпеченням прав людини. Однак, все ж таки безпека залишається найважливішою проблемою, яка визначає багато інших аспектів розвитку країни, а також залучення міжнародної підтримки для відновлення та розбудови пошкоджених територій.

Аналіз досліджень і публікацій. Надзвичайна актуальність цієї гострої проблеми привернула увагу багатьох вітчизняних і закордонних науковців, таких як: С. Білан, В. Білецький, О. Висоцький, С. Галака, М. Гончар, В. Горбулін, О. Гришуткін, Т Грант, Б. Гуменюк, Р Дікенсон, Л. Дорош, К. Зарембо, М. Золкін, Н. Іщенко, Г. Ковальський, М. Кравченко, Р. Кривонос (2012), В. Кулик, К. Кройтор, Є. Магда, Г. Перепелиця (2018), С. Солодкий, В. Стрілець, Г. Федорова (2022) та інших.

Наприклад, Г. Перепелиця (2018) у своїх працях вивчає зовнішню політику. Зокрема, головним акцентом в його дослідженнях стало вивчення дипломатичних відносин В. Зеленського до повномасштабного російського вторгнення, де науковець дає свою оцінку та характеристику його діяльності. Інший науковець Н. Кінаш (2022) досліджує стан міжнародних відносин, як інструмент стабільного розвитку та взаємодії держав і наголошує на забезпеченні безпеки людства.

Своєю чергою, С. Віднянський (2022) аналізує основні етапи еволюції взаємовідносин України та Європейського Союзу впродовж 2014-2022 років та перспективи її європейської інтеграції, а також проблематику російської агресії та її глобальних наслідків.

Метою дослідження є вивчення та аналіз іміджу України після повномасштабного вторгнення Росії. Адже, коли держава стикається з військовим конфліктом і потребує допомоги, її імідж на світовій арені стає особливо важливим.

Виклад основного матеріалу

Починаючи з 24 лютого 2022 року Україна знаходиться в умовах війни та переживає найскладніший період в історії. Не дивлячись на багатоманітність економічних, політичних, соціальних та інших проблем, наша країна все ж таки залучилася колосальною міжнародною підтримкою. Вже понад рік Україна отримує рекордну військову, фінансову та гуманітарну допомогу.

Міжнародна політична підтримка має велике значення для України в умовах воєнного стану. Країни- союзники, міжнародні організації та громадськість грають важливу роль у визначенні позицій та допомозі Україні в цей складний період. Адже від цієї підтримки залежить як результат самої війни, так і майбутнє України в контексті міжнародних відносин.

Відомий вітчизняний науковець С. Віднянський (2022) зазначає, що російсько-українська війна 2014-2022 рр. продемонструвала неефективність діяльності міжнародних організацій та інституцій, зокрема, ООН та ОБСЄ, які повинні були попередити цю війну і не спромоглися зробити цього, а отже вони, безумовно, потребуватимуть глибокого реформування й оновлення миротворчої діяльності відповідно до нових загроз і викликів глобального світу, що трансформується на наших очах (Віднянський, 2022, с. 17).

Хочемо зазначити, що починаючи з 2014 року і до сьогодення, російсько-українська війна стала випробуванням для міжнародних організацій та інституцій, зокрема ООН та ОБСЄ, які, як встановлено, не змогли ефективно запобігти конфлікту. На нашу думку, це підкреслює потребу у глибокому реформуванні та оновленні миротворчої діяльності, щоб відповідати новим загрозам і викликам у світі, що швидко трансформується. Ми бачимо, що саме ці міжнародні організації мають обмежені можливості та засоби для втручання в суверенні конфлікти між країнами. Вони оперують на основі принципу добровільності дії країн-членів і прагнуть досягти консенсусу серед різних сторін.

Однак, лише після повномасштабного вторгнення росії в Україну було виявлено деякі недоліки та обмеження в роботі цих міжнародних організацій. Для забезпечення більш ефективного реагування на нові загрози та виклики стало необхідним проведення реформ, які будуть спрямовані на підвищення оперативності, прозорості та координації в їхній діяльності. Наприклад, це може бути включення зміцнення механізмів санкцій, розширення миротворчих мандатів, покращення моніторингу та звітності, а також залучення додаткових ресурсів та експертного знання.

Крім того, співробітництво міжнародних організацій, регіональних блоків та країн-учасниць має бути посилене для забезпечення більш ефективного врегулювання конфліктів і запобігання їх подальшому поширенню. Координація та спільні дії можуть включати обмін інформацією, взаємопідтримку в миротворчих операціях, спільну реакцію на порушення міжнародного права та санкційні заходи.

Варто зауважити, що особливо важливо зосередитися на превентивних заходах і розвитку діалогу між країнами. Дипломатія, медіація та спільні зусилля з побудови мирного та стабільного світу мають активніше розвиватися та бути підтримані на всіх рівнях.

Як зазначає Кривонос Р. (2012) сенсом створення міжнародних організацій є те, що вони можуть очікувати з боку кожної держави-учасниці готовність активно діяти відповідно до рішень своїх керівних органів замість того, щоб кожного разу домагатися такої діяльності від деяких країн й окремо мотивувати своїх членів. Це робить можливим швидке планування та реалізацію складних багатоаспектних заходів для досягнення спільних цілей держав-членів, чого не можна досягти простою координацією політики окремих країн або іншими способами (Кривонос, 2012, с. 27).

Ми вважаємо, що процес реформування повинен бути зорієнтований на потреби сучасного світу, враховувати нові загрози і виклики, що виникають перед глобальною спільнотою, адже останні події в Україні стали справжнім викликом для міжнародної спільноти.

У квітні 2021 року Європарламент неодноразово намагався застосувати проти Росії відповідні санкції та зазначав, якщо нарощування військ у майбутньому перетвориться на вторгнення російської федерації в Україну, то ЄС повинен чітко вказати, що ціна за таке порушення міжнародного права та норм буде суворою. Європарламент наполягає на тому, що за таких обставин імпорт нафти і газу з Росії до ЄС потрібно негайно припинити, тоді як Росію слід виключити з платіжної системи SWIFT, а всі активи в ЄС олігархів, наближених до російської влади та їхніх сімей у ЄС, потрібно заморозити та скасувати їхні візи (Європарламент у резолюції пропонує, 2021).

Як зазначає видання «Українська правда» санкції мали знищити російську економіку, але вона виявилася стійкою. Високі світові ціни на нафту, внутрішні резерви й партнерство з кількома азійськими країнами врятували путінський режим від фінансового колапсу у 2022 році. Голодних бунтів у Росії вже ніхто не чекає, однак економічні проблеми окупантів тільки починаються (Всерйоз ще нічого, 2023).

Україна, своєю чергою, прагне до європейських цінностей та стандартів, моралі та демократії. Тому, усі пам'ятають про те, що визначною датою під час війни стала подія, яка відбулася 28 лютого 2022 року, коли наша країна офіційно подала заявку до Брюсселя про вступ до Європейського Союзу. Однак лише 17 червня 2022 Україна отримала статус кандидата в ЄС. Але на ділі все виявилося не так однозначно. За певний період часу країна повинна виконати деякі умови, після чого інші 27 країн-членів повинні їх узгодити та прийняти остаточне рішення.

Зауважимо, що це не тільки важлива подія, але й свідомий та виважений крок для України.

Тож, постає питання, чому Україна досі не є членом Європейського Союзу? На нашу думку, існує багато причин, проте ми спробуємо виділити декілька з них та пояснити.

По-перше, це довготривалий процес інтеграції. А вступ до ЄС - це якраз і є складним процесом, який вимагає виконання ряду критеріїв та умов. Україна, як країна-кандидат, повинна пройти через ряд реформ, щоб відповідати політичним, економічним, правовим та іншим стандартам ЄС.

По-друге, стан реформ. Хоча Україна здійснює реформи з метою наближення до європейських стандартів, процеси виявляються складними та потребують більшої системності та послідовності. Прогрес досягнуто у таких сферах, як боротьба з корупцією, правова система та децентралізація, проте є питання, які ще потребують уваги.

По-третє, геополітична ситуація. Крім внутрішніх реформ, інтеграція України до ЄС також залежить від зовнішньополітичної ситуації та взаємовідносин з іншими країнами. Конфлікт на сході України та анексія Криму спричинили значні виклики для її європейської інтеграції ще у 2014 році, а у 2022 лише загострили цю проблематику.

По-четверте, внутрішні фактори. До початку повномасштабного російського вторгнення в Україну деякі партії мали різні погляди на шлях розвитку країни та її відносини з ЄС. Однак на сьогодні питання євроінтеграції вже мають інші погляди на предмети внутрішньополітичної дискусії. імідж україна політичний становлення міжнародний інвестиція

Важливо зауважити, що хоча Україна ще не є членом ЄС, але вона підтримує Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Цей документ передбачає глибоку та всебічну інтеграцію України з ЄС у різних сферах, включаючи торгівлю, економіку, права людини, юстицію та інші. Тобто ми бачимо, що Асоціаційна угода є важливим кроком на шляху України до європейської інтеграції та сприяє зближенню стандартів та норм ЄС з українськими.

Крім того, у 2017 році Україна отримала безвізовий режим з ЄС, що спростило переміщення громадян між країнами та сприяє поглибленню культурного обміну.

Встановлено, що основною формою зовнішньої політики є все ж таки дипломатія, яка так чи інакше визначає спрямованість країни для досягнення поставлених цілей та завдань. На наш погляд, характерною ознакою вдалих, грамотних та перспективних дипломатичних відносин є політична діяльність президента України Володимира Зеленського, який вже протягом чотирьох років займає найвищу посаду у державі. Починаючи з 24 лютого 2022 року він, попри війну, підтримує активну зовнішньополітичну діяльність та посилює дипломатичні відносини з лідерами інших країн.

Так, наприклад, вже 1 березня 2022 року у Страсбурзі Володимир Зеленський у відеозверненні закликав Європейський союз надати Україні всю необхідну підтримку і перспективу членства. Після його виступу весь Європарламент аплодував стоячи, тримаючи в руках прапорці України (Зеленському в Європарламенті, 2022).

Протягом своєї каденції Володимир Зеленський неодноразово брав участь у міжнародних самітах та форумах, таких як Зустріч «нормандської четвірки», Генеральна Асамблея ООН та НАТО, а сьогодні активно підтримує тісні відносини з країнами- партнерами, зокрема, з Європейським Союзом, США, Канадою тощо. Його зусилля спрямовані не тільки на надання допомоги, але й на розширення торговельних, економічних та культурних зв'язків, а також на спільну реалізацію проектів та ініціатив. Глава держави використовує усі можливості, щоб спілкуватися зі світовими лідерами та пропагувати позиції України на міжнародній арені.

Так, за версією авторитетного американського журналу Time (Зеленський знову на обкладинці, 2022) Володимира Зеленського визнали «Людиною року-2022». Тобто це говорить про те, що його діяльність позитивно сприяє поглибленню взаєморозуміння, обговоренню спільних питань та розвитку двосторонніх відносин з боку міжнародних партнерів, які голова української держави здійснював з численними світовими лідерами, зокрема, з президентами США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Туреччини, Польщі та інших країн.

У багатьох своїх працях український політолог, конфліктолог-міжнародник Г. Перепелиця (2018) досліджує, переважно, зовнішню політику України. Ще у 2018 році він зазначив: ми йдемо до війни. Якщо подивитися, як розвивається міжнародний конфлікт, то сьогодні ми бачимо не тільки українську кризу. А міжнародну кризу у відносинах Росії з Заходом чи у відносинах Заходу з Росією. І перша фаза такої міжнародної кризи - це дипломатична війна з розривом дипломатичних стосунків і перехід у фазу військово-політичної, коли в прямій чи непрямій формі починають застосовуватися Збройні сили (Перепелиця, 2018).

Наприклад, інший дослідник Г. Федорова (2022) у своїй роботі досліджує роль дипломатії під час воєнного стану, в якій зазначає, що дипломатія є вирішальною як до, так і після конфлікту. Зв'язок із корисністю сучасної дипломатії очевидний. Дипломатія двадцять першого століття, яка працює над запобіганням конфлікту, намагається підготуватися до нього, якщо він неминучий, або бореться з наслідками, може бути ефективним інструментом національної безпеки, якщо вона відповідним чином фінансується, здійснюється добре навченими, цілеспрямованими людьми, які зосереджені на чітких цілях, поставлених національними лідерами, та підтриманих ефективною військовою силою. Це дипломатія майбутнього (Федорова, 2022, с. 15).

Варто зауважити, що дипломатичні відносини є складним процесом, а їх оцінка може залежати від різних факторів, включаючи геополітичні інтереси, економічні зв'язки та внутрішню політику країн- партнерів.

Також, на нашу думку, велику роль відіграє імідж країни, адже виявлено, що це не лише зовнішнє сприйняття, але й внутрішні переконання та цінності, які відображаються в діях певної держави та її лідерів.

Слід зазначити, що ключову роль на міжнародній арені має імідж України, який залежить від багатьох факторів, зокрема, це:

1) демократія та реформи. Україна, як незалежна держава, активно працює над зміцненням демократичних інститутів та проведенням економічних та політичних реформ. Це може сприйматися як позитивний елемент у міжнародних відносинах та впливати на імідж країни;

2) геополітичне положення. Передусім, Україна розташована поряд з ЄС, що надає їй важливе стратегічне значення в контексті міжнародних відносин та геополітичних процесів.

3) реформи та боротьба з корупцією. Протягом багатьох років наша країна здійснює значні кроки у впровадженні реформ та боротьбі з корупцією, проте це може виявитися довготривалим процесом;

4) гуманітарна допомога та миротворчі операції. До війни Україна брала участь у гуманітарних місіях та миротворчих операціях під егідою ООН та інших міжнародних організацій. Це також може сприяти позитивному сприйняттю країни та впливати на її імідж як миролюбної нації.

Важливо враховувати, що імідж країни є складним та багатовекторним процесом.

Ми вважаємо, що політичні відносини між країнами залежать не тільки від іміджу держави, а й від рівня довіри до її лідера та його політичного, а також особистого іміджу.

В цілому, імідж Володимира Зеленського на міжнародній арені може варіюватися від позитивного сприйняття як новаторського лідера, який прагне до реформ та змін, до сумнівів і критики зі сторони політичних опонентів щодо його здатності розв'язувати складні проблеми країни. Крім того, імідж президента також може залежати від сприйняття конкретних політичних рішень та його комунікації з іноземними партнерами й громадськістю.

Ми вважаємо, що для підтримки позитивного іміджу у світі важливо продовжувати роботу над реформами, залучати іноземні інвестиції, розвивати міжнародне співробітництво та активно спілкуватися з представниками міжнародної спільноти. Крім того, прозорість, дотримання прав людини та розвиток демократичних процесів є важливими аспектами для підтримки позитивного іміджу України у світі.

Однак, країна-агресор у 2022 році під час оголошення «часткової мобілізації» пригрозила Україні та всьому світу ядерною зброєю, яку рф перевела у стан підвищеної боєздатності ще в перші дні повномасштабного вторгнення (Ядерна загроза, 2022).

На думку, Н. Кінаш (2022) нині ми стикаємось із найсерйознішими викликами міжнародній безпеці: агресивні війни, насильство, можливість застосування ядерної, радіологічної, хімічної та біологічної зброї, тероризм. Ці міжнародні загрози перетинають національні кордони, вони взаємопов'язані й повинні усуватися на всіх рівнях: міжнародному, міжнародно-регіональному та національному. Зусилля будь-якої держави забезпечити одноосібну безпеку з питань протидії цим загрозам приречені, оскільки лише колективні зусилля усіх учасників міжнародного політичного процесу здатні нейтралізувати їх. Саме тому, сьогодні, як ніколи раніше, у світі зростає визнання необхідності в розширеній концепції міжнародної безпеки та змістовно-функціональному реформуванні міжнародних безпекових структур (Кінаш, 2022, с. 564).

Важливо зазначити, що саме зараз Україна потребує особливої міжнародної фінансової, гуманітарної, економічної, політичної, військової допомоги, а також авторитетної експертної підтримки різних країн та організаціями зі всіх напрямків. Якщо ми говоримо, про фінансову допомогу, то це може бути надання кредитів, грантів та інвестицій. Виявлено, що це також може включати підтримку економічних реформ, інфраструктурних проектів, розвитку галузей, таких як сільське господарство та енергетика, а також підтримку бюджету країни.

Крім фінансової підтримки, країни надають гуманітарну допомогу, зокрема, у вигляді медичного обладнання, ліків, гуманітарних вантажів, продовольства та матеріально-технічної допомоги для постраждалих. Технічна допомога надається у формі консультаційних послуг, обміну досвідом та навчання, надання технологій та експертної підтримки в різних галузях, таких як управління, освіта, охорона здоров'я, енергетика тощо. Ми бачимо, що встановлена закономірність з вище переліченим та аспектами формування політичної культури суспільства та демократичних цінностей.

Так, наприклад, США, Британія, Євросоюз, Туреччина, Польща та інші країни дуже сильно допомагають Україні на всіх напрямках, зокрема: після початку війни Польща стала дуже важливим партнером і довела, що є справжнім другом для України. Поляки стали першою країною, яка оголосила про готовність поставити Україні важкі танки для деокупації всіх захоплених територій. У підсумку Києву було виділено понад 200 танків радянського зразка і 14 західних танків. Також Варшава зробила все можливе, щоб розмістити українських біженців на своїй території. За час війни притулок у Польщі знайшли понад 1,5 млн громадян України, яким польський уряд спростив низку процедур для комфортного проживання. Британський народ і уряд стали основними союзниками України в Європі з постачання військової техніки. За допомогою британської зброї наші військові звільнили й продовжують звільняти окуповані території. Британські інструктори продовжують навчати українських військовослужбовців і допомагати їм у проведенні операцій... (Боротьба за свободу, 2023).

Також слід нагадати, що Америка є лідером за всіма критеріями підтримки України як в економічному, так і фінансовому та військовому плані. Керівництву США вдалося об'єднати країни НАТО для довгострокової допомоги українській армії, яка продовжує боротися за свободу своєї країни. Зокрема, українська армія отримала від Штатів таке основне озброєння, як РСЗВ HIMARS, бронемашини M2 Breadly, танки Abrams і ППО Patriot (Боротьба за свободу, 2023).

Чітко встановлено, що міжнародна допомога грає важливу роль у підтримці України, особливо в умовах війни. Але, на наш погляд, державі ще треба вжити ряд заходів для зміцнення свого іміджу, зокрема:

1) розробити потужну інформаційну стратегію щодо забезпечення точної, об'єктивної та вичерпної інформації про російське військове вторгнення та його наслідки. У цій інформаційній війні фактів та фейків важливо не припиняючи демонструвати світовій спільноті правдиву картину про те, що насправді відбувається в Україні, включаючи злочини окупаційної армії, які вчиняються проти мирного українського населення;

2) підсилити дипломатичні взаємовідносини щодо залучення держав-союзників та міжнародних організацій до підтримки України, проведення спільних заходів, переговорів та дипломатичних місій з метою забезпечення зупинки агресії;

3) запровадити міжнародну програму «Гуманітарна допомога» для постраждалого населення від російських окупантів й залучитися активною підтримкою міжнародних гуманітарних організацій та донорів. Це сприятиме не лише поліпшенню гуманітарної ситуації, але й покращенню іміджу України, яка показує свою готовність забезпечити допомогу своїм громадянам;

4) підвищити політичну культуру та політичну свідомість суспільства за допомогою проведення міжнародних форумів та конференцій на міжнародному рівні. Це залучить ще більшу увагу світової спільноти до проблем України й підніме її рівень підтримки. Адже забезпечення чіткої та послідовної комунікації з міжнародними партнерами, засобами масової інформації та громадськістю дозволить повною мірою передавати послання про мир, правду та справедливість, а також підвищити обізнаність світової громадськості про ситуацію в Україні;

5) зміцнити демократичні цінності та свободи.

Висновки

Таким чином, в результаті дослідження ми дійшли висновку, що для підтримки суверенітету та територіальної цілісності України під час російсько-української війни важливу роль відіграють дипломатичні відносини та імідж країни. Адже саме завдяки цим глобальним складовим активно підтримується діалог із лідерами країн-членів Європейського Союзу та іншими міжнародними організаціями для надання Україні міжнародної підтримки в військовій, економічній, політичній, фінансовій, гуманітарній сферах та забезпечення безпеки громадян та відновлення інфраструктури постраждалих в результаті бойових дій територій.

Доведено, що рівень підтримки з боку міжнародних партнерів залежить як від іміджу країни, так і її політичного лідера, який за допомогою дипломатичних відносин відстоює інтереси України на міжнародній арені.

Також узагальнюючи вищезазначене, можна сказати, що президент України Володимир Зеленський ще до початку повномасштабної війни активно залучався до міжнародних ініціатив та спільних проектів. Все це сприяло розвитку глобального співробітництва, а зараз зміцнило позицію України у світовому масштабі.

Імідж голови держави та його стиль комунікації вже сьогодні створюють враження інноваційності та змін у напрямку європейського простору. Україна рішуче крокує у цьому напрямку, і цьому посприяла підписана В. Зеленським 28 лютого 2022 року Заявка на членство до Європейського Союзу. Це також наочно демонструє позитивний імідж лідера, який прагне до прогресу та модернізації країни. Однак, процес вступу в ЄС є досить довготривалим та складним і вимагає виконання ряду критеріїв та умов. Терміни можуть зайняти від декількох років та більше, проте українців це не лякає і не зупиняє на шляху до європейських цінностей.

Не дивлячись на те, що Україна вже давно прагне наближатися до ЄС шляхом проведення реформ в політичній, економічній та правовій сферах, які були пріоритетним завданням до повномасштабного вторгнення, сьогодні ця проблематика набула іншого значення, методів та підходів.

Проведене дослідження дозволяє оцінити вплив Західних країн та Європейського Союзу, які продовжують надавати підтримку Україні на шляху до європейської інтеграції, що підтверджує важливість та перспективи цього процесу. Однак, треба також враховувати, що швидкість та успіх інтеграції залежать від багатьох факторів, включаючи внутрішні політичні та економічні умови, зовнішню політику та геополітичну ситуацію.

Бібліографічні посилання

1. Боротьба за свободу: які держави та яким чином підтримують Україну з початку повномасштабної війни? (2023, Лютий 24). Visit Ukraine today.

2. Віднянський, С. (2022). Україна - Європейський союз: новий етап взаємовідносин в умовах російсько-української війни 2014-2022 рр. Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки, 10-37.

3. «Всерйоз ще нічого не починали». Чи вичерпали себе санкції проти Росії. (2023, Січень 5). Українська правда.

4. Європарламент у резолюції пропонує відключити Росію від системи SWIFT у випадку агресії проти України. (2021, Квітень 29). Радіо Свобода.

5. Зеленський знову на обкладинці Time - журнал назвав Людиною року його та «український дух». (2022, Грудень 7). ІТС.

6. Зеленському в Європарламенті аплодували стоячи: що сказав президент України. (2022, Березень 1). Новинарня.

7. Кінаш, Н.Б. (2022). Міжнародна безпека як фактор формування національної безпеки України. Юридичний науковий електронний журнал, 562-564.

8. Кривонос, Р (2012). Міжнародна співпраця як об'єкт наукового дослідження. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини, 38-39, 23-31.

9. Перепелиця, Г (2018). Дипломатична війна може перерости в справжню. (2018, Березень 26). Український інтерес.

10. Федорова, Г. (2022). Роль дипломатії під час воєнного стану. Науково-теоретичний альманах Грані, 25(5), 10-17.

11. Ядерна загроза: що про це треба знати. (2022, Вересень 28). Укрінформ.

References

12. Fedorova, G. (2022). The role of diplomacy during martial law. Grani, 25(5), 10-17.

13. In the resolution, the European Parliament proposes to disconnect Russia from the SWIFT system in case of aggression against Ukraine.

14. (2021, April 29). Radio Svoboda.

15. Kinash, N.B. (2022). International security as a factor in the formation of Ukraine's national security. Legal Scientific Electronic Journal, 562-564.

16. Krivonos, R. (2012). International cooperation as an object of scientific research. Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. International relations, 38-39, 23-31.

17. Perepelitsa, G. (2018). A diplomatic war can turn into a real one. (2018, March 26). Ukrainian interest.

18. Struggle for freedom: which countries and how have they supported Ukraine since the beginning of the full-scale war? (2023, February 24). Visit Ukraine today.

19. The nuclear threat: what you need to know about it. (2022, September 28). Ukrinform.

20. They haven't seriously started anything yet. Have the sanctions against Russia exhausted themselves? (2023, January 5). Ukrainian Pravda.

21. Vidnyanskyi, S. (2022). Ukraine - European Union: a new stage of relations in the conditions of the Russian-Ukrainian war 2014-2022. International relations of Ukraine: scientific research and findings, 10-37.

22. Zelensky was given a standing ovation in the European Parliament: what did the president of Ukraine say. (2022, March 1). Newsroom.

23. Zelenskyy is again on the cover of Time - the magazine named him and the "Ukrainian spirit" the Person of the Year. (2022, December 7). ITC.

Размещено на Allbest.Ru