Зовнішньоторговельна політика як інструмент повоєнної відбудови: з досвіду країн-учасниць Плану Маршалла

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

Відділ економічної історії

Зовнішньоторговельна політика як інструмент повоєнної відбудови: з досвіду країн-учасниць Плану Маршалла

Боднарчук Т.Л., к.е.н., доцент, н.с.

Анотація

Російсько-українська війна є серйозним випробуванням для національної економіки та суспільства, що потребує перегляду інституційних механізмів розвитку господарської системи. Як в умовах активної фази війни, так і в період повоєнної відбудови, утримання української економіки «на плаву» та її поступове відновлення неможливі без подальшої інтеграції до міжнародного ринку та інтенсивного торговельно-економічного співробітництва, що актуалізує роль зовнішньоторговельної політики. З огляду на це, важливим є звернення до позитивного історичного досвіду щодо виокремлення найбільш оптимальних заходів та інструментів державного впливу на зовнішньоекономічні відносини.

Метою статті є обґрунтування ролі зовнішньоторговельної політики як інструмента повоєнної відбудови економіки країн Європи, що увійшли до Плану Маршалла. Теоретичною основою проведеного дослідження виступають як класичні концепції зовнішньоторговельної взаємодії, так і сучасні економічні теорії, методологічною системний, проблемнологічний, компаративний та статистичний аналіз.

У результаті проведеного дослідження розкрито специфіку господарського розвитку країн-учасниць Плану Маршалла у повоєнні роки, яка виявилася у формуванні високої продовольчої та промислово-технічної залежності від імпорту, низькому рівні національного виробництва та експорту, негативному стані торговельного та платіжного балансів, фінансово-валютній дестабілізації тощо. Виявлено, що важливе значення у повоєнній економічній трансформації європейських країн відіграла безпосередня урядова підтримка національного виробництва та зовнішньоторговельна політика, реалізована через митнотарифні поступки та нетарифні інструменти обмеження імпорту та стимулювання експорту (державні закупівлі, субсидування виробництва та експорту, девальвація валюти, система білатеральних торговельних угод і т.д.). Обґрунтовано, що застосовані інституційні важелі державного впливу зумовили поступові прогресивні зміни у структурі внутрішнього виробництва, що у поєднанні з налагодженням взаємовигідної системи інтеграційно-торговельних зв'язків сприяло економічному відновленню країн-учасниць Плану Маршалла та забезпечило посилення їх конкурентних позицій на міжнародних ринках як виробників промислово-технологічної продукції.

Ключові слова: економічна історія, країни-учасниці Плану Маршалла, повоєнна відбудова, зовнішньоторговельна політика, динаміка зовнішньої торгівлі, географічна та товарна структура експорту та імпорту.

Annotation

Bodnarchuk T. Foreign trade policy as a tool of post-war reconstruction: from the experience of countries participating in the Marshall Plan

The Russian-Ukrainian war is a serious test for the national economy and society, which requires a review of the institutional mechanisms for economic system development. Both in the active phase of the war and in the post-war reconstruction period, keeping the Ukrainian economy afloat and its gradual recovery is impossible without further integration into the international market and intensive economic cooperation, which actualizes the role of foreign trade policy. Because of this, it is necessary to refer to positive historical practice in identifying the most optimal measures and instruments of state influence in foreign economic relations.

The purpose of the research is to justify the role of foreign trade policy as an instrument for the post-war reconstruction of the European economies included in the Marshall Plan. The theoretical basis of the conducted research is both the classical concepts of foreign trade interaction and the theory of new economic thought. The methodological basis is systemic, problem-logical, comparative, and statistical analyses.

The features of the post-war economic development of the countries included in the Marshall Plan were revealed. It was determined the formation of high food, industrial, and technical dependence on imports, a low level of national production and exports, negative trade and payment balances, financial and currency destabilization, etc. It was revealed that direct government support for national production and foreign trade policy, implemented through customs and tariff concessions and non-tariff instruments (state purchases, subsidizing production and exports, currency devaluation, the system of bilateral trade agreements, etc.) played an important role in the post-war economic transformation of European countries. It is substantiated that the applied institutional levers of state influence led to gradual progressive changes in the structure of domestic production, which, in combination with a mutually beneficial system of integration and trade relations, contributed to the economic recovery of the countries included in the Marshall Plan and ensured the strengthening of their competitive positions on international markets as producers of industrial and technological products.

Keywords: economic history, countries included in the Marshall Plan, post-war reconstruction, foreign trade policy, foreign trade dynamics, geographical and commodity structure of exports and imports.

Постановка проблеми

Війна Росії проти України не просто приносить низку негативних змін для національної економіки, а здійснює руйнівний вплив на неї та зумовлює колосальні збитки. За оцінками експертів вартість відновлення господарської системи України уже сягає сотень мільярдів доларів США. У той же час, одним із основних чинників, який підтримує вітчизняну економіку та суспільство, є налагоджена за тридцятиріччя незалежності система міжнародних торговельно-економічних відносин з цивілізованим світом. Сьогодні від країн-партнерів Україна отримує колосальну грантову та гуманітарну допомогу, фінансовокредитну підтримку, товари критичного імпорту, торговельні преференції для національного експорту, додаткові можливості виробничої та науково-технічної співпраці тощо. Безумовно, подальша євроінтеграція України та активне торговельноекономічне співробітництво з США, Канадою та іншими країнами світу є обов'язковою умовою повоєнного відновлення національної економіки. Однак, через суттєве скорочення внутрішнього виробництва та обмеження експорту формуються ризики щодо посилення як товарної, так і валютної імпортозалежності країни та втрати її конкурентних позицій на міжнародних ринках. Відповідно, актуальним стає питання вироблення ефективної та оптимальної державної політики, яка б, з одного боку, не суперечила пріоритетам зовнішньоекономічних відносин країни, а з іншого боку, сприяла захисту національних інтересів та структурній трансформації вітчизняної господарської системи у повоєнний період.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальні засади та практичні аспекти історичної значимості зовнішньоекономічної та торговельної взаємодії як чинника структурних трансформацій господарських систем та посилення інтеграційних процесів країни розкрито у працях вітчизняних вчених-економістів, зокрема, Небрат В., Супрун Н. [1], Гордіци К. [2, 3], Горіна Н. [4, 5], Сливки Т. [3, 6, 7]. Ретроспективний аналіз впливу зовнішньоторговельної політики на економічний розвиток та міжнародні конкурентні позиції країни знайшла відображення у наукових розвідках Небрат В. [8, 9], Саліхової О. [10, 11], Боднарчук Т. [12] та ін. У той же час, політико-економічні виклики сьогодення обумовлюють важливість дослідження історичної практики державного регулювання експортно-імпортної діяльності з метою подолання кризових тенденцій, зумовлених війною. З цієї точки зору, особливу цінність складає досвід країн-учасниць Плану Маршалла щодо повоєнного відновлення національних економік через використання відповідного інструментарію зовнішньоторговельної політики та налагодження взаємовигідної системи міжнародних економічних зв'язків. Це питання частково висвітлене у працях іноземних істориків та економістів, таких як Чейз С. [13], Девідсон Б. [14], Дайболд В. [15], Дей Х. [16], Болто А. [17], Елвуд Д. [18], Дейвіс Н. [19], Ван дер Веє Г. [20], Кавтарадзе Г. [21], а також українських науковців, зокрема, Лортикяна Е. [22], Леоненка П. [2з], Іванова С. [24], Фещенко В. [25] та ін. Враховуючи актуальні виклики та загрози, що постали перед економікою України з початком повномасштабного російського вторгнення, проблематика потребує подальшої наукової розробки.

Мета статті аналіз принципів, напрямів та механізмів зовнішньоторговельної політики як інструмента повоєнної відбудови господарства та захисту національних інтересів на прикладі країн, включених до Плану Маршалла.

Виклад основного змісту дослідження

Після Другої світової війни у країнах Європи, які увійшли до Плану Маршалла, надзвичайно гостро постали питання глобального дефіциту торговельного та платіжного балансів, поповнення внутрішнього ринку споживчими товарами та продовольством, відновлення національного виробництва, що потребувало відповідних матеріалів, сировини, машин та обладнання, а також налагодження зовнішніх ринків збуту для виробленої продукції. Вирішення означених аспектів вимагало активізації зовнішньоторговельної діяльності та проведення з боку урядів відповідної політики. У той же час, у перші декілька років повоєнної відбудови зовнішня торгівля країн-учасниць Плану Маршалла характеризувалася низкою специфічних рис, серед яких варто виокремити такі:

- формування високої залежності від імпорту продукції споживчого та виробничого призначення;

- повільне відновлення виробничих потужностей та загалом низькі темпи нарощування національного експорту (окрім деяких країн, н-д, Великобританії);

- поглиблення фінансово-валютної залежності від країн-партнерів: якщо у довоєнний період У західноєвропейського імпорту покривалося за рахунок експорту, то у повоєнний здебільшого фінансовою допомогою в рамках Плану Маршалла;

- стратегічна роль експорту як умови відновлення конкурентних позицій країн на зовнішній арені та оплати імпорту в умовах доларового дефіциту;

- обмеженість географічних векторів товаропотоків: в імпорті товарів домінували США, у той час як в експорті інші країни Європи.

Ключову роль у повоєнному відновлені країн-учасниць Плану Маршалла відіграло співробітництво із США, геополітична та економічна вага яких значно посилилася за роки війни. Зокрема, у другій половині 1940-х рр. частка американського промислового виробництва складала 60% загальносвітового показника, у тому числі, питома вага виплавки чавуну та сталі 63%, виробництва електроенергії 50%, видобутку кам'яного вугілля 43%. У даній країні було сконцентровано 70% тоннажу товарних суден та 75% транспортних літаків [13, с. 5]. У 1947 р. експорт із сШа у 2,5 рази перевищував довоєнний рівень. З країни вивозилося до 50% товарної пшениці, 1/4 вантажних авто, більше 40% товарних вагонів, до 30% дизелю, близько 30% бавовни, 20% тютюну тощо [14, с. 88]. Третина американського експорту йшла до Європи. Все це обумовило лідерські позиції США щодо розбудови нової системи торговельно-економічних відносин на засадах паритетності, збалансування економічних ресурсів, раціоналізації структури міжнародної торгівлі, забезпечення рівності країн у реалізації національних інтересів тощо. У рамках Плану Маршалла, через систему двосторонніх зв'язків та діяльність міжнародних економічних організацій американський уряд забезпечив потужну підтримку повоєнного відновлення країн Європи, сприяючи налагодженню виробничо-торговельної взаємодії, розгортанню інтеграційних процесів та просуванню політики торговельної лібералізації.

У той же час, країни, включені до Плану Маршалла, мали дестабілізовану економіку, зруйноване виробництво, втрачені зовнішні ринки та колонії, значну фінансову залежність від США. До прикладу, у 1947 р. їх повоєнна заборгованість перед американським урядом складала 10 млрд дол. [14, с. 146]. За цих умов зовнішня торгівля набувала «одностороннього» характеру, що оприявнило загрозу торговельно-економічної експансії європейських ринків з боку США і, тим самим, визначило скерування зовнішньоторговельної політики на відновлення національного виробництва, продовольчо-сировинне забезпечення внутрішнього ринку та досягнення довоєнних експортних позицій.

У перші роки повоєнної відбудови зовнішньоторговельна політика англійського, французького, бельгійського та інших урядів країн-учасниць Плану Маршалла була скерована на налагодження активних торговельних зв'язків із США, частково з Канадою, Австралією, Новою Зеландією, країнами Південної Америки, що було необхідно для подолання «товарного голоду». Найбільш позитивною була тенденція у таких європейських країнах, як Великобританія, Швейцарія, Франція, яким уже до 1947-1948 рр. майже вдалося досягти, а подекуди й перевищити обсяги зовнішньої торгівлі довоєнного рівня (табл. 1). Загалом вивізна торгівля більшості країн Європи характеризувалася повільними темпами розвитку. У той же час, досить швидко нарощувався імпорт. До прикладу, обсяги ввозу іноземної продукції до Франції у 1947 р. на 17% перевищили аналогічний показник 1937 р., до Швеції на 23%, до Швейцарії на 47%, до Норвегії на 8%. У 1948 р. експорт з країн Європи зріс на 28% проти 1947 р., проте на 18% був нижчий, ніж у 1938 р. Імпорт збільшився на 6% у 1948 р. порівняно з 1947 р., а відповідно до довоєнного рівня на 14%.

Таблиця 1

Темпи зростання зовнішньої торгівлі країн Європи у перші роки повоєнного періоду (база порівняння дані 1937 р.), %