Успішні практики міжнародно-правового партнерства у забезпеченні сталого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Успішні практики міжнародно-правового партнерства у забезпеченні сталого розвитку

Григор'єва Вікторія Василівна кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри права, Маріупольський державний університет, м. Київ,

Камардіна Юлія Вікторівна кандидат юридичних наук, доцент кафедри права, Маріупольський державний університет, м. Київ

Анотація

Стабільний розвиток суспільства не один рік поспіль стає ціллю номер один у розвиткові різних сфер діяльності. Ключовим аспектом виступає нормативно-правове регулювання та міждержавне партнерство у даному питані, адже соцільні та приватні взаємодії напряму залежать від напрацьованих правових механізмів. ООН, як лідер та провайдер змін, наголошує на існуючих та зростаючих нерівних можливостях розвитку між надрозвиненими, розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, оскільки це не сприяє впровадженню програм з укорінення сталого розвитку не тільки у екологічній а й у соціальній площині. Відтак, саме партнерство визначається необхідністю коммунікації та співпраці між владою та громадянським суспільством, владою та різними організаціями, між владами різних країн. Консенсус з питань стабільного розвитку вкрай важливе та необхідне завдання для виживання людства у третьому тисячолітті. Нещодавні виклики, пов'язані з пандемією COVID-19, війна на території України, спричинена військовою агресією її східного сусіда - це виклики світового масштабу, світ змінюється, проблеми стають всеохоплючими та потребують вирішення на глобальному рівні за умови взаємодії всіх участників світового процесу - влади та суспільства. Справедливе міжнародне партнерство має на меті єдиний позитивний результат у досягненні стабільності світового розвитку, що, відповідно, безпрограшний результат для всіх сторін процесу.

Міжнародне партнерство заради сталого розвитку поширюється не тільки на екологічну та соціальну галузі, розширення ідей на всі сфери життя суспільства є основною ціллю ООН, що реалізується переважно шляхом активізації партнерских відносин між країнами-учасниками. Кожна країна має свої особливі позитивні та негативні аспекти розвитку, свої потреби, відтак задоволення цих потреб та успішний обмін інформацією та найкращими практиками реалізації успішних проєктів є частиною загальної спільної роботи із впровадження сталого розвитку. Станом на сьогодні, серед цілей сталого розвитку - відповідальне споживання та виробництво (номер 12 серед визначених цілей сталого розвитку) становить пріоритет для міжнародного партнерства у економічній галузі, поширюючи успішні практики обміну знаннями, перетинаючись із ціллю номер 17 - партнерство заради сталого розвитку.

Ключові слова: влада, суспільство, міжнародне законодаство, сталий розвиток, державно-приватне партнерство.

Abstract

Grygor'yeva Viktoriya Vasylivna PhD in Law, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Law, Mariupol State University, Kiev

Kamardina Yuliia Viktorivna PhD in Law, Associate Professor of the Department of Law, Mariupol State University, Kiev

SUCCESSFUL CASES OF INTERNATIONAL LEGAL PARTNERSHIP IN ENSURING SUSTAINABLE DEVELOPMENT

The stable development of society has become the number one goal in the development of various spheres of activity for more than one year in a row. The key aspect is regulatory and legal regulation and interstate partnership in this matter, because social and private interactions directly depend on developed legal mechanisms. The UN, as a leader and provider of change, emphasizes the existing and growing unequal opportunities for development between developed and developing countries, as this does not contribute to the implementation of programs to embed sustainable development not only in the environmental but also in the social plane. Therefore, the partnership itself is determined by the need for communication and cooperation between the government and civil society, the government and various organizations, and between the authorities of different countries. Consensus on sustainable development is an extremely important and necessary task for the survival of humanity in the third millennium. The recent challenges related to the COVID-19 pandemic, the war on the territory of Ukraine, caused by the military aggression of its eastern neighbor - these are challenges of a global scale, the world is changing, the problems are becoming all-encompassing and require a solution at the global level, subject to the cooperation of all participants in the global process - the authorities and society. A fair international partnership aims at a single positive result in achieving the stability of world development, which, accordingly, is a win-win for all parties to the process.

International partnership for the sake of sustainable development extends not only to the environmental and social spheres, the expansion of ideas to all spheres of society is the main goal of the UN, which is realized mainly through the activation of partnership relations between participating countries. Each country has its own specific positive and negative aspects of development, its needs, so meeting these needs and successful exchange of information and best practices for the implementation of successful projects are part of the overall joint work on the implementation of sustainable development. As of today, among the Sustainable Development Goals - responsible consumption and production (number 12 among the identified Sustainable Development Goals) is a priority for international partnership in the economic sector, spreading successful practices of knowledge exchange, intersecting with the goal number 17 - partnership for sustainable development.

Key words: power, society, international legislation, sustainable development, public-private partnership.

Постановка проблеми

Стабільний розвиток суспільства не один рік поспіль стає ціллю номер один у розвиткові різних сфер діяльності. Ключовим аспектом виступає нормативно-правове регулювання та міждержавне партнерство у даному питані, адже соцільні та приватні взаємодії напряму залежать від напрацьованих правових механізмів. ООН, як лідер та провайдер змін, наголошує на існуючих та зростаючих нерівних можливостях розвитку між надрозвиненими, розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, оскільки це не сприяє впровадженню програм з укорінення сталого розвитку не тільки у екологічній а й у соціальній площині. Відтак, саме партнерство визначається необхідністю коммунікації та співпраці між владою та громадянським суспільством, владою та різними організаціями, між владами різних країн. Консенсус з питань стабільного розвитку вкрай важливе та необхідне завдання для виживання людства у третьому тисячолітті. Нещодавні виклики, пов'язані з пандемією COVID-19, війна на території України, спричинена військовою агресією її східного сусіда - це виклики світового масштабу, світ змінюється, проблеми стають всеохоплючими та потребують вирішення на глобальному рівні за умови взаємодії всіх участників світового процесу - влади та суспільства. Справедливе міжнародне партнерство має на меті єдиний позитивний результат у досягненні стабільності світового розвитку, що, відповідно, безпрограшний результат для всіх сторін процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням партнерства на різних рівнях та різного характеру присвячена велика кількість праць. Особливої увагу заслуговують праці щодо міжнародного партнерства у сфері імплементації галузевих стандартів, а також щодо державно-приватного партнерства, що є необхідною умовою життєздатності держави, її владних структур та громадянського суспільства. Оскільки наша стаття присвячена міжнародним аспектам імплементації ідей сталого розвитку, нами були використані зарубіжні напрацювання з означеної тематики. У статті Б. Була та

Д. МакНейла акцентована увага на визначній ролі партнерства у новому світоустрої. Д. Детомасі наголошує на економічних аспектах та економічних ризиках у впровадженні відповідального споживання та виробництва. А. Пєрсєн, Н. Вітц та М. Нільсєн аналізують цілі сталого розвитку - стимули розвитку та аспекти звітності. Л. Стот та Д. Мерфі зазначають потенційні вигоди від міжнародного співробітництва. Також, неможливим виявилося би наше завдання без аналізу резолюції ООН, так званої «Agenda-2030», у якій визначені цілі сталого розвитку та сформовані поєтапні пріоритети у їх впровадженні. Разом з тим, не враховуючи велику кількість робіт, присвячених міжнародно-правовому партнерству у різних сферах, з різною метою та у різний час, аналізу успішних практик міжнародно-правового партнерства у забезпеченні сталого розвитку приділено недостатньо уваги.

Мета статті - аналіз успішних практик міжнародно-правового партнерства у забезпеченні сталого розвитку

Виклад основного матеріалу

Західні вчені Б. Бул та Д. МакНейл виділяють 5 типів партнерства у міжнародній юридичній площині, а саме: впровадження нормативно-правових напрацювань, мобілізація власних ресурсів, захист нормативно-правових норм для стабільного розвитку, система взаємодії у досягненні стабільного розвитку, економічні ініциативи зі сталого екологічного розвитку [2, С. 472]. Однак, цей перелік не є вичерпним, міжнародне партнерство заради сталого розвитку поширюється не тільки на екологічну та соціальну галузі, розширення ідей на всі сфери життя суспільства є основною ціллю ООН, що реалізується переважно шляхом активізації партнерских відносин між країнами-учасниками. Кожна країна має свої особливі позитивні та негативні аспекти розвитку, свої потреби, відтак задоволення цих потреб та успішний обмін інформацією та найкращими практиками реалізації успішних проєктів є частиною загальної спільної роботи із впровадження сталого розвитку. Станом на сьогодні, серед цілей сталого розвитку - відповідальне споживання та виробництво (номер 12 серед визначених цілей сталого розвитку) становить пріоритет для міжнародного партнерства у економічній галузі, поширюючи успішні практики обміну знаннями, перетинаючись із ціллю номер 17 - партнерство заради сталого розвитку [4, С. 61]. Отже, міжнародне партнерство у впровадженні ідей сталого розвитку сприяє укоріненню ідеї глобального сталого розвитку, економічного стабільного зростання, розширенню можливостей та водночас збереженню ресурсів, що деталізовано у таблиці 1.

Узагальнено авторами за матеріалами з джерел [6; 7]

Таблиця 1. Визначні міжнародні проєкти задля досягнення цілей сталого розвитку

Інформація, узагальнена у таблиці свідчить про ефективну взаємодію заради сталого розвитку. Разом тим, поруч з активізацією співпраці різних країн виклики сучасності не стають меншими. Кожного нового року, окрім прогнозованих проблем, як-от глобільне потепління та глобальні кліматичні зміни, виникають нові - які потребують негайного вирішення, і перш за все, у площині юридичній, створюючи нормативні підвалини для застосування ефективних механізмів реалізації у майбутньому [1, С. 326].

Серед найважливіших викликів партнерскої взаємодії є узгодження спірних та потенційно протилежних точок зору. Це вимагає витриманості та розуміння важливості досягнення спільної мети. Успіх, у разі реалізації спільних проєктів, надає переваги кожному учаснику та суспільству у цілому. Але, іноді, такі рішення вимагають частково поступитися економічною сьогоденною вигодою, і це може стати проблемою. Крім того виникає інша проблема - час. Узгодження проєктів та вироблення спільного рішення потребують значних зусиль та часу, а відтак, бізнес може втрачати економічну вигоду [3, С. 691]. Разом з тим, суспільство сталого розвитку - це навіть не глобальна програма, це суспільна мета розвитку і іншої альтернативної у людства на даний час немає.

Окрім потреби у компромісних рішеннях, що потребують часу, реальною проблемою виступають інституційні та правові механізми країн-учасниць ООН та світу загалом. Кожна країна світу має певні обмежені ресурси та свої особливості. Відповідно, економіка такої країни базується на пріоритеті однієї з галузі. В такому разі уніфіковані рішення просто неможливі і в кожному конкретному випадку йдеться про унікальні ситуації, що потребують швидкого реагування [5]. Задля суспільного блага країни ЄС вже давно об'єднали свої зусилля у створенні єдиного правового поля, що, принаймні, не обмежує кожну з країн у прийнятті власного рішення та не руйнує її унікальні правові особливості.

Єдиним можливим шляхом вирішення проблеми сталого розвитку є наскрізний характер партнерства на будь-яких рівнях. Стимулом до цього виступає розуміння тих процесів та явищ, що відбуваються у сучасному світі, людяність та бажання миру, шляхетність та мінімізація споживання, освіченість та збеження навколишнього середовища. Шляхи впровадження цих ідей - заходи щодо поширення інформації та виховання відповідальної особистості. У юридичній площині вже усталеним є термін «законослухняний громадянин». Відповідно до світових норм, і українське суспільство вже давно потребує розуміння «духу» закону та його освідомленого та відповідального виконання.

Висновки

міжнародне партнерство сталий розвиток

Консенсус з питань стабільного розвитку вкрай важливе та необхідне завдання для виживання людства у третьому тисячолітті. Справедливе міжнародне партнерство має на меті єдиний позитивний результат у досягненні стабільності світового розвитку, що, відповідно, безпрограшний результат для всіх сторін процесу. Міжнародне партнерство заради сталого розвитку поширюється не тільки на екологічну та соціальну галузі, розширення ідей на всі сфери життя суспільства є основною ціллю ООН, що реалізується переважно шляхом активізації партнерских відносин між країнами-учасниками. Кожна країна має свої особливі позитивні та негативні аспекти розвитку, свої потреби, відтак задоволення цих потреб та успішний обмін інформацією та найкращими практиками реалізації успішних проєктів є частиною загальної спільної роботи із впровадження сталого розвитку.

Отже, міжнародне партнерство у впровадженні ідей сталого розвитку сприяє укоріненню ідеї глобального сталого розвитку, економічного стабільного зростання, розширенню можливостей та водночас збереженню ресурсів.

Література

1. Baimenov A., Liverakos P. In Public Service Excellence in the 21st Century. Ch. 10. Springer. 2019. Р. 319-339.

2. Bull B., McNeill D. From market multilateralism to governance by goal setting: SDGs and the changing role of partnerships in a new global order. Politics. 2019. № 21. Р. 464-486.

3. Detomasi D. The multinational corporation as a political actor: Varieties of Capitalism. Kevisited. J. Bus. Ethics. 2014. № 128. Р. 685-700.

4. Persson A., Weitz N., Nilsson M. Follow-up and Review of the Sustainable Development Goals: Alignment vs. Internalization. RECIEL: Review of European, Comparative and International Environmental Law. Special Issue: The SDGs and International Environmental Law. 2016. Volume 25. Issue 1. P. 59-68. URL: https://doi.org/10.1111/reel.12150 (дата звернення: 07.12.2022).

5. Stott L., Murphy D.F. An inclusive approach to partnerships for the SDGs: using a relationship lens to explore the potential for transformational collaboration. Sustainability. 2020. URL: https://doi.org/10.3390/su12197905 (дата звернення: 17.12.2022).

6. Transforming Our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development (UNGA Resolution A/RES/70/1, 25 September 2015).

7. United Nations. Sustainable Development Goals Partnership Platform.2021. URL: https://sustainabledevelopment.un.org/partnership/browse/ (дата звернення: 22.12.2022).

References:

1. Baimenov, A., Liverakos, P. (2019). In Public Service Excellence in the 21st Century. Ch. 10. Springer, 319-339. [in English].

2. Bull, B., McNeill, D. (2019). From market multilateralism to governance by goal setting: SDGs and the changing role of partnerships in a new global order. Politics, 21, 464-486. [in English].

3. Detomasi, D. (2014). The multinational corporation as a political actor: Varieties of Capitalism. Kevisited. J. Bus. Ethics, 128, 685-700. [in English].

4. Persson, A., Weitz, N., Nilsson, M. (2016). Follow-up and Review of the Sustainable Development Goals: Alignment vs. Internalization. RECIEL: Review of European, Comparative and International Environmental Law. Special Issue: The SDGs and International Environmental Law, 25/1, 59-68. https://doi.org/10.1111/reel.12150 [in English].

5. Stott, L., Murphy, D.F. (2020). An inclusive approach to partnerships for the SDGs: using a relationship lens to explore the potential for transformational collaboration. Sustainability. URL: https://doi.org/10.3390/su12197905 (дата звернення: 17.12.2022).

6. Transforming Our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development (UNGA Resolution A/RES/70/1, 25 September 2015) [in English].

7. United Nations. Sustainable Development Goals Partnership Platform. 2021. https://sustainabledevelopment.un.org/partnership/browse/ [in English].

Размещено на Allbest.ru