Ядерна програма Ірану в контексті міжнародної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ядерна програма Ірану в контексті міжнародної безпеки

Лозійчук Вероніка

Студентка магістратури "Міжнародні відносини" першого року навчання, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

За свою історію ситуація навколо іранської ядерної програми кілька разів балансувала на грані війни, а потім знову поверталася в русло дипломатичних переговорів на тлі посилення антиіранських санкцій. Іранська ядерна програма стала серйозним чинником міжнародних відносин. Вона має помітний вплив на дискусії щодо проблеми збереження режиму нерозповсюдження ядерної зброї, ефективності діяльності таких міжнародних організацій як МАГАТЕ та ООН.

Ядерна програма Ірану бере свій початок з 1957 р., з американської програми "Атоми для миру", яка передбачала допомогу Ірану у розвитку ядерної енергетики у мирних цілях. У 1974 р. після підписання Угоди про гарантії з МАГАТЕ Іран за допомогою західних країн - США, Франції, Західної Німеччини - почав розвивати свою власну атомну промисловість. З цих країн за 1975-1978 рр. до Ірану було поставлено близько 10 атомних реакторів. Після Ісламської революції 1979 р. Іран переглянув своє ставлення до зброї масового ураження та усвідомив важливість володіння ядерною зброєю, яка може бути вагомим фактором міжнародної політики. Наступний етап розвитку ядерної програми Ірану ознаменувався пошуком союзників та залученням іноземних фахівців. У 1990-х рр. Іран почав активно розвивати співпрацю у галузі ядерної енергетики з Китаєм та Радянським Союзом. У 1992 р. було підписано протокол про співпрацю між КНР та Іраном в галузі атомної енергетики; угоду про співпрацю в сфері мирного використання атомної енергії між Іраном і РФ, а у 1995 р. - угоду про завершення будівництва першого енергоблоку Бушерської АЕС.

Починаючи з Ісламської революції до кінця 1990-х рр. в Ірані йшло активне формування ядерної програми, не дивлячись на наслідки самої революції, в тому числі й релігійні, на іраксько-іранську війну, на санкції США та на інші чинники. У 2003 р. МАГАТЕ дійшла висновку, що Іран близько 20 років займається таємною розробкою ядерних проектів.

Військова доктрина Ірану та його ядерна політика - це продовження політичної лінії клерикально-шиїтського режиму, ключовою метою якого є становлення Ірану як потужної регіональної держави. Крім того були визначені інші напрямки геополітики Ірану в рамках реалізації ядерної програми: забезпечення безпеки держави; стримування Ізраїлю; зміна балансу сил в регіоні; перешкода політиці США на Близькому Сході. Ці вектори зовнішньої політики сприяли здійсненню заходів санкцій відносно Ірану. іран ядерний енергетика

Спільний всеосяжний план дій з ядерної програми Ірану 2015 р. - це найважливіший історичний документ, який вперше з часів Договору про нерозповсюдження ядерної зброї "приборкав" ядерні амбіції Ірану і поставив його ядерну програму в рамки міжнародних законів і вимог МАГАТЕ.

Але станом на 2020 р. усі спроби світової спільноти зупинити або взяти під контроль атомну програму Ірану залишаються безуспішними. Іран вирішив припинити виконання зобов'язань зі СВПД після того, як США оголосили про вихід з ядерної угоди в 2018 р. і поступово почали відновлювати санкції проти Тегерана.

У перспективі ядерний статус Ірану буде залежати від того, чи буде збережений СВПД без США, а також чи вийде у Тегерана скористатися можливостями здійснювати фінансово-економічну співпрацю із зарубіжними країнами. Крім того, сьогодні основне завдання Росії, Франції, Китаю, Великобританії та Німеччини щодо захисту СВПД - надавати допомогу Ірану в односторонньому, двосторонньому і багатосторонньому форматі в його боротьбі проти американських санкцій. Але зараз упевненості у збереженні Спільного всеосяжного плану дій з ядерної програми Ірану навіть в "підвішеному" стані немає.

Размещено на Allbest.ru