Транскордонне співробітництво між Україною та Румунією: легітимаційні можливості Інтернет-комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Транскордонне співробітництво між Україною та Румунією: легітимаційні можливості інтернет-комунікації

Анотація

У статті розглянуто процес транскордонного співробітництва через призму його легітимності як інституційної (регіональних органів влади та європейських об'єднань територіального співробітництва (EGAP)), так і довіри населення через комунікативні можливості офіційних інтернет-сайтів. Констатовано активізацію ТКС із реалізацією реформи децентралізації в обох країнах особливо із застосуванням EGAP. Показано, що сайти регіональних органів в Україні, на відміну від румунських, поки що не пристосовані максимально до інтерактивного комунікування, не містять належного інформативного забезпечення різними формами та мовами для залучення населення до ТКС. Загальні звіти про ТКС, реалізацію міжнародних програм, проєктів, надання технічної допомоги, розпорошення внутрішнього контролю серед профільних комітетів, відсутність інституційного зовнішнього контролю тривалий час не дають можливості здійснювати належний громадський контроль за виконанням проєктів, належним використанням коштів, що породжує недовіру до органів управління ТКС та поступово їх делегітимізує.

Ключові слова: ЄС, Україна, Румунія, транскордонне співробітництво, комунікація, контроль, легітимація.

Abstract

Legitimate Opportunities for Internet Communication

The article assesses the process of cross-border cooperation through the prism of its legitimacies, both institutional - as regional authorities and

European groupings of territorial cooperation (EGAP) - and public confidence through the communicative capabilities of official websites.

Cross-border cooperation contributes to the stabilization, strengthening of social and territorial development, European integration and amplifies the processes of structural reforms in Ukraine and Romania. With the implementation of decentralisation reform, these processes have intensified significantly in both countries, especially with the use of EGAP.

At the Ukrainian-Romanian border, territorial communities are mainly acting as the initiators of the CBC, so they need to be open to cooperation with the state, with Ukrainian and international colleagues, business, the public and residents; the opportunity to learn project management skills to meet their own needs and the needs of the community, primarily through interregional agreements and cross-border projects, which should be significantly facilitated by various forms of CBC, especially EGAP.

Traditionally, common citizens request their authorities for the necessary information. Unfortunately, the websites of regional bodies in Ukraine, in contrast to the Romanian ones, are not yet maximally adapted to interactive communication, they do not contain adequate information to support involving the population in CBC.

General reports on CBC, implementation of international programs, projects, technical assistance, dispersion of internal control among profile committees, lack of institutional external control for a long time, do not allow proper public control over project implementation or funds usage, which creates distrust in CBC management and gradually delegitimizes them.

In the future, we suggest providing effective means of control and responsibility of the parties for failure of programs and projects implementation and opportunities for public control; to strengthen information and communication support with the authorities and EGAP through electronic media and social networks in different languages.

Keywords: EU, Ukraine, Romania, cross-border cooperation, communications, control, legitimation.

Постановка наукової проблеми та її значення

Серед семи транскордонних партнерів України Румунія є країною, з якою нас пов'язують не тільки спільний досить протяжний кордон, а й тривалі економічні, політичні, духовні та культурні зв'язки й досить інтенсивні транскордонні потоки товарів, сировини, капіталу, робочої сили, інформації, які періодично загострюють проблему національної безпеки, особливо щодо ідентичності населення. Встановлення та поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних відносин між територіальними громадами України та Румунії, 'їх представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади особливо активізувалося з проведенням реформи місцевого самоврядування і процесами децентралізації в Україні. Російсько-українська війна не тільки вивела ці зв'язки на вищий рівень - безкорисної допомоги, а й примусила максимальну увагу звернути на проблему контролю за діями влади у сфері розподілу гуманітарної та військової допомоги й переглянути попередній досвід транскордонного співробітництва з огляду на корупційний складник.

Входження Румунії до ЄС 2007 р. актуалізує важливість вивчення досвіду трансформації транскордонного співробітництва (ТКС) з Україною та розвитку прикордонних регіонів обох держав на всіх етапах євроінтеграції. Особливо важливий цей досвід з огляду на системну трансформацію ТКС в Європі загалом у контексті реалізації спільної регіональної політики на основі принципу субсидіарно- сті, децентралізації влади, впровадження демократичних цінностей. Як перед Румунією, так і перед Україною постала необхідність вирішення соціальних, економічних, екологічних проблем і забезпечення конкурентоспроможності шляхом створення нових можливостей для розвитку в сучасному європейському та світовому співтовариствах.

Побіжний погляд на результати діяльності Румунії в прикордонних регіонах свідчить про значно ефективнішу політику на місцевому рівні під впливом європейських структур, що актуалізує пошук можливостей імплантації позитивного досвіду через впровадження його найефективніших форм у прикордонній співпраці. Важливими для цього процесу є комунікаційні можливості Інтернету як перспективного засобу легітимації та контролю ТКС у діяльності органів місцевого самоврядування та регіональної влади, що активує звернення до заявленої теми.

Аналіз останніх досліджень із цієї проблеми та методологія дослідження

За останні десятиліття науковий дискурс щодо змістового наповнення поняття ТКС значно пожвавився внаслідок його інтенсифікації. Початкове його визначення вже не обмежують констатацією спільних дій задля «добросусідських відносин між територіальними громадами чи владами, що перебувають під юрисдикцією двох або кількох договірних сторін» (ЕР, Council of the EU, Doc. 32006R1082). Румунські вчені підкреслюють, що сьогодні основні акценти переносяться з договорів між державними структурами на домовленості між недержавними суб'єктами щодо системної багаторазової взаємодії заснованих на ринкових засадах асоціацій. Вони наголошують на необхідності враховувати «аспекти, пов'язані із внутрішньою згуртованістю, навколишнім середовищем, сприйняттям та відкритістю назовні», передбачають розвиток полікультурної та регіональної ідентичності як соціальної конструкції, побудованої на фундаменті, забезпеченому економічними можливостями (Horga, 2006, 5), вказують на необхідні привабливі характеристики інвестиційного клімату регіону. Зокрема йдеться про внутрішній ринок, достатньо великий для залучення іноземних інвестицій (населення від півмільйона до 10 мільйонів осіб); наявність у регіоні принаймні одного міжнародного аеропорту чи великого порту поряд із хорошою 146 транспортною інфраструктурою; декілька модерних університетів та науково-дослідних установ, які залучають талановитих студентів та випускають видатних випускників чи висококваліфікованих працівників; відкритість назовні, за умови розгляду решти світу як резервуару, необхідного для розвитку; наявність привабливого середовища для соціального та професійного життя (приємне фізичне середовище: парки, зони відпочинку, зони для залучення інвесторів). При цьому наголошують на необхідності прийняття децентралізованого стилю управління та реалізації наданої фінансово-технічної допомоги (Barbulescu, Brie si Toderas, 2015).

Дослідники переважно апелюють до багаторівневого управління та транснаціонального управління. Проте зароджується концепція, яка передбачає перехід від транскордонного співробітництва до транскордонного управління та отримує все більше прихильників і має перспективу перерости у «потенційну теорію транскордонного управління». У контексті нашого дослідження використовуватимемо визначення транскордонного управління І. Хорга, який розуміє його як процес політичної перемоги та взаємодію між агенціями щодо вироблення політики в межах і поза межами прикордонних спільнот за вигоди, що відповідають не лише цілям планування та розвитку, але й просуванню інтересів транскордонних спільнот у систему транснаціональних відносин (Horga, 2018). Українські вчені, зокрема І. В. Артьомов, З.С. Варналій, Є.Б. Кіш, В.І. Ковач, О.С. Ровт та ін. аналізують ТКС у численних працях. Відзначимо аналітичні доповіді Інституту регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України (Кравців, 2016) та Національного інституту стратегічних досліджень України (НІСД) (Химинець, Головка та Мірус, 2021), в яких особливу увагу звернено на організаційні форми ТКС (єврорегіони, європейські об'єднання територіального співробітництва (EGTC)), активізацію ТКС, насамперед, як інструменту розвитку територіальних громад і регіонального розвитку. Новий підхід базований на сприйнятті «інструментів ТКС у контексті взаємно скоординованого співробітництва регіонів України та ЄС щодо ди- намізації розвитку транскордонних територій та «ретрансляції» європейських стандартів в управлінні, господарській сфері, між- культурній взаємодії» (Химинець, Головка та Мірус, 2021, с. 5) з дотриманням принципів: комплексності (соціально-економічний, соці- окультурний, політичний підходи), багаторівневості (міжнародний, національний, регіональний, локальний), цільової направленості, ^ ефективності. Проте комунікаційні аспекти через Інтернет в легіти- маційному контексті довіри та контролю ТКС поки що залишаються поза науковим дискурсом.

Методологічні засади дослідження проблеми побудовані на теорії комунікативної дії Ю. Габермаса (Хабермас), в якій особливо підкреслено значення для легітимності правдивої комунікації, без спотворень, із розумним обґрунтуванням, можливістю брати участь в обговоренні та переконувати опонента, оскільки комунікативна влада може реалізуватися лише внаслідок «взаємодії між юридично інституціоналізованим формуванням політичної волі та культурно мобілізованою громадськістю» (Габермас, с. 372), яка, в свою чергу, базується на «об'єднаннях громадянського суспільства». Можливе ширше застосування цієї теорії в контексті міжнародної легітимно- сті, що видається дуже перспективним. Аналіз інтернет-ресурсів сайтів суб'єктів ТКС здійснюватимемо за критеріями, запропонованими О. Мироновою (Миронова, 2014), та критерієм довіри як основним легітимувальним чинником.

Мета - з'ясувати стан та легітимувальні можливості інституту медіаконтролю транскордонного співробітництва України та Румунії на регіональному рівні (Чернівецької області та Північно-Східного регіону відповідно). транскордонний співробітництво легітимність децентралізація

Завдання: з'ясувати рівень інтерактивно-інформаційного супроводу українсько-румунського ТКС через аналіз офіційних сайтів; проаналізувати інформаційну відкритість українських регіональних органів влади та румунського EGTC; з'ясувати можливості здійснення моніторингу та контролю реалізації транскордонних проєктів і програм України та Румунії.

Виклад основного матеріалу. Необхідність виконання умов вступу до ЄС зумовила реформу децентралізації державного управління як у Румунії, так і в Україні, яка, в свою чергу, посилила тенденцію до регіоналізації. Хоча держава все ще залишається в епіцентрі економічної діяльності, регіональні інститути поступово набувають автономії, перебирають на себе значну повноважень від центрального рівня.

У зовнішніх відносинах радикальним кроком у напрямку кооперації субнаціональних державних органів влади стала активізація діяльності Асоціації європейських прикордонних регіонів як дорадчого органу Ради Європи та Європейського Союзу у сфері «транскордонного, транснаціонального та / або міжрегіонального співробітництва» (п. 2 ст. 1 Regulation (EC) No 1082/2006).

У Румунії було створено вісім регіонів і відповідні установи: Агентства територіального розвитку та Офіси транскордонного співробітництва (див. Таблицю 1). Загальне керівництво регіональним розвитком покладено на Міністерство розвитку, громадських робіт та адміністрації.

Таблиця Офіси транскордонного співробітництва відповідно до регіонального поділу Румунії

Складено за [Ministerul dezvoltarii, lucrarilor publice si administratieij.

Регіональні органи влади отримали широкий спектр компетен- цій та обов'язків щодо проведення політики регіонального розвитку, проте під контролем центральних органів, у випадку Румунії призначеного урядом префекта, покликаного захищати інтереси держави не лише шляхом контролю законності рішень, прийнятих виборними регіональними владами, але і їх відповідності пріоритетам, визначеним на національному рівні, політиці європейської інтеграції та плану дій щодо європейської інтеграції та активізації зовнішніх відносин, також здійснювати фінансовий контроль на субнаціональному рівні. Донедавна ефективність регіональних органів вважали досить сумнівною із-за слабкого впливу на місцеву владу та нездатності центральних органів представляти потреби та інтереси своїх громадян.

Відзначимо, на макрорівні спосіб розгляду транскордонних питань у міністерствах усе ще є доволі обмеженим, несистемним та неінтегрованим на міжвідомчому рівні. Якщо в Румунії національний рівень управління транскордонного співробітництва представлений одним органом, то в Україні 'їх значно більше: Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Національна академія наук, Міністерство освіти і науки та як основний - Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Також діє Інформаційний центр Асоціації європейських прикордонних регіонів у Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця.

Регіональні органи влади отримали широкий спектр компетен- цій та обов'язків щодо проведення політики регіонального розвитку, проте під контролем центральних органів, у випадку Румунії призначеного урядом префекта, покликаного захищати інтереси держави не лише шляхом контролю законності рішень, прийнятих виборними регіональними владами, але і їх відповідності пріоритетам, визначеним на національному рівні, політиці європейської інтеграції та плану дій щодо європейської інтеграції та активізації зовнішніх відносин, також здійснювати фінансовий контроль на субнаціональному рівні. Донедавна ефективність регіональних органів вважали досить сумнівною із-за слабкого впливу на місцеву владу та нездатності центральних органів представляти потреби та інтереси своїх громадян.

Відзначимо, на макрорівні спосіб розгляду транскордонних питань у міністерствах усе ще є доволі обмеженим, несистемним та не- інтегрованим на міжвідомчому рівні. Якщо в Румунії національний рівень управління транскордонного співробітництва представлений одним органом, то в Україні 'їх значно більше: Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Національна академія наук, Міністерство освіти і науки та як основний - Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Також діє Інформаційний центр Асоціації європейських прикордонних регіонів у Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця.

Не дивно, що експерти та учасники ТКС, за результатами дослідження ГО «Квадрівіум», насамперед, вказують на інституційні відмінності, зокрема нижчу якість адміністрування та системи управління з українського боку (53,9 % опитаних), відмінність законодавстваз іншими країнами (51,7%) та його загальні недоліки (48,4%), а 28,2% опитаних виокремили бюрократію та корупцію в Україні як основні перепони розвитку ТКС (Громадське, 2022).

Не вдаючись до детального аналізу повноважень органів регіонального рівня (ЧОДА. Положення) щодо ТКС та контролю цієї діяльності, звернемо увагу на інформативність 'їхніх офіційних сайтів з цієї тематики як індикатора потенційного громадського контролю.

Олена Миронова вказує наступні основні характеристики вебсайту щодо ТКС як засобу комунікації:

«- актуальність, повнота, достовірність, багатомовність, оновлю- ваність представленої інформації;

зручна система навігації;

можливість здійснення пошуку на сайті;

наявність широкого вибору варіантів зворотного зв'язку;

представлення інформації в різних форматах (текст, графіка, ві- део)» (Миронова, 2014).

Одразу зазначимо, що сайт Регіонального бюро транскордонного співробітництва - для румуно-українського кордону (м. Сучава) (https://brctsuceava.ro/) відповідає цим вимогам, оскільки його діяльність була профінансована та контрольована ЄС в рамках спільної Операційної Програми «Румунія-Україна» 2014-2020 через Європейський інструмент Сусідства. Зокрема на сайті останнього розміщена інформація про остаточний проєкт Програми Interreg NEXT Румунія-Україна на 2021-2027 рр., схваленого Спільним програмним комітетом 25 травня 2022 року: його текст, громадські консультації впродовж десяти днів. Проте текст представлено тільки англійською мовою (EU, 2022), що викликає сумнів у можливостях його обговорення потенційними користувачами.

В Україні діяльність Європейських об'єднань територіального співробітництва (EGTC) як юридичних осіб стала можливою після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо транскордонного співробітництва» 2515-VIII від 04.09.2018 р. (ВРУ, 2018).

Сайтам регіональних органів в Україні, на жаль, поки що такі властивості не притаманні. Зокрема оновлений за підтримки Фонду Східна Європа та Державного агентства з питань електронного урядування України в межах програми міжнародної технічної допомоги «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади (EGAP), фінансований Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва сайт Чернівецької обласної адміністрації (з березня 2022 року - Чернівецька обласна військова адміністрація (ЧОВА)) містить тексти положень про департаменти регіонального розвитку та комунікацій, однак інформаційна наповненість щодо їх діяльності в аспекті ТКС із Румунією мала, як і новинного підрозділу, що пояснюємо роботою нового сайту в тестовому режимі. Пошук потрібної інформації буде успішним тільки для досвідченого користувача, особливо в рубриці «Документи». Натомість, на сайті Чернівецької обласної ради (ЧОР) (ЧОР, 2017) знаходимо інформацію про Регіональну програму розвитку міжнародного співробітництва Чернівецької області на 2018-2020 рр. (ЧОР, 2021) та звіти про її виконання; Регіональну програму розвитку міжнародного співробітництва Чернівецької області на 2021-2023 роки (ЧОР 2021) та зміни до неї. Марно сподіватися, що пересічний користувач буде шукати цікаву для себе, змістовну, позитивну інформацію про вдалі приклади міжнародного співробітництва у вкладених файлах звітів, і вочевидь не почерпне з сайту алгоритму долучення до ТКС через проєкти, гранти, нормативну базу цієї діяльності та ін. Формат представлення здебільшого текстовий. Графічних зображень та відео обмаль.

На сайті також наявна інформація з 2012 року про діяльність постійних комісій, у віданні яких перебували ці питання. Проте вона системна тільки за 2021 рік (див. Табл. 2). Поодинокі протоколи комісій трапляються і за попередні роки, але вони або не відкриваються, або містять загальну інформацію про факт розгляду якогось питання без викладу його суті. Однак ці прогалини заповнює новинна інформація ТКС, за якою можна детально, покроково відстежити активні дії Голів облради в цьому напрямку (Михайла Гайничеру, Івана Мун- тяну). Це і численні спільні з румунськими посадовцями, бізнесменами, ученими наради, конференції, зустрічі, презентації, засідання, дружні зустрічі в Чернівцях (Україна), Сучаві, Ботошанах (Румунія).

Укажемо на позитивну динаміку уваги до питань ТКС, схвальну оцінку виконання Регіональної програми розвитку міжнародного співробітництва Чернівецької області на 2018-2020 роки, особливо щодо сприяння залученню коштів міжнародної технічної допомоги. Водночас самі управлінці негативно оцінюють використання виділених на реалізацію програми коштів (58,3%) та пропонують визначити чіткі критерії та індикатори «ефективності заходів за напрямка ми поглиблення міжнародних відносин, міжрегіональної співпраці, сприяння європейській та євроатлантичній інтеграції» (ЧОР, 2021, ВИСНОВОК 4/4). Також вказують на відсутність чіткої взаємодії та співпраці із закордонними партнерами щодо боротьби з пандемією Covid-19 або ж її нерівномірність; необхідність напрацювання нових видів співпраці, особливо online тощо.

Таблиця 2 Інформація про діяльність постійних комісій Чернівецької обласної ради щодо транскордонного співробітництва

Відзначимо чіткі вказівки щодо внутрішнього контролю за виконанням прийнятих рішень комісії з питань інвестицій, проєк- тів регіонального розвитку та транскордонного співробітництва чи профільних комісій обласної ради. Проте детального аналізу, статистичних даних, прикладів ефективної локальної та регіональної транскордонної співпраці на сайті немає, хоча аналітичних матеріалів, наукових досліджень учених про вплив і значення ТКС для соціально-економічного розвитку регіону не бракує, особливо в контексті європейської інтеграції. Слушно нагадати про можливості створення Консорціуму університетів та науково-дослідних установ Буковини обабіч кордону, Євроокругу та ін. Такий обмежений характер інформативної наповненості сайту спричиняє недостатній рівень довіри до нього як комунікативного засобу та, в свою чергу, породжує недостатню легітимність органів з питань ТКС, сприяє їх перетворенню у формалізовані бюрократичні інструменти без практичного значення.

Наведені вище дані підтверджують висновок авторів аналітичної доповіді НІСД NISS, що «відчутним є брак висвітлення в інформаційному просторі (на сайтах органів державної влади та місцевого самоврядування, у ЗМІ, соціальних мережах) успішних кейсів та практик ТКС, а також алгоритму їх досягнення» (Химинець В., Головка А. та Мірус О., 2021, с. 38).

Висновки

Транскордонне співробітництво сприяє стабілізації, зміцненню соціального та територіального розвитку, євроінтеграції та посилює процеси структурних реформ в Україні та Румунії. Із реалізацією реформи децентралізації ці процеси значно активізувалися в обох країнах, особливо із застосуванням європейських об'єднань територіального співробітництва.

На українсько-румунському кордоні ініціаторами ТКС є переважно територіальні громади, тому для них важливою є відкритість до співпраці з державою, з українськими та міжнародними колегами, бізнесом, громадськістю і мешканцями; можливість засвоїти навички проєктного менеджменту, щоб реалізувати власні потреби та 157 потреби громади, насамперед, через міжрегіональні угоди та транскордонні проекти, чому повинні максимально сприяти різні форми ТКС, особливо EGAP.

Традиційно пересічні громадяни звертаються до органів влади за потрібною інформацією. На жаль, сайти регіональних органів в Україні, на відміну від румунських, поки що не пристосовані максимально до інтерактивної комунікації, не містять належного інформативного забезпечення для залучення населення до ТКС.

Загальні звіти про ТКС, реалізацію міжнародних програм, про- єктів, надання технічної допомоги, розпорошення внутрішнього контролю серед профільних комітетів, відсутність інституційного зовнішнього контролю тривалий час не дають змоги здійснювати належний громадський контроль за виконанням проектів, належним використанням коштів, що породжує недовіру до органів управління ТКС та поступово їх делегітимізує.

Надалі пропонуємо передбачити дієві засоби контролю та відповідальності сторін за невиконання програм і проектів і можливості для громадського контролю; посилити інформаційно-комунікаційне забезпечення з органами влади та EGAP через електронні ЗМІ та соціальні мережі різними мовами.

Джерела та література

1. Barbulescu, Iordan Gheorghe (coordonator), Brie, Mircea si Toderas, Toderas Nicolae. “Cooperarea transfrontaliera intre Romania si Ucraina, respectiv intre Romania si Republica Moldova. Oportunitati si provocari in perioada 2014-2020” in Studii de strategie §i politici. spos 2015 studiul nr. 2 Bucure§ti, 2016.

2. European Parliament, Council of the European Union. Document 32006R1082 Regulation (EC) No 1082/2006 of the European Parliament and of the Council of 5 July 2006 on a European grouping of territorial cooperation (EGTC).

3. European Union. 2022. Interreg NEXT Romania-Ukraine Programme 2021-2029.

4. Horga, I. 2006, Why Eurolimcs, in: Horga, I. ct al. (eds.), Europe and Its Border: Historical Perspective. Oradca: Oradca University Press: 5-13.

5. Ministerul dezvoltarii, lucrarilor publice si administratiei. Site-ul oficial.

6. Верховна Рада України. 2018. Про внесення змін до деяких законів України щодо транскордонного співробітництва. 4 вересня.

7. Габермас, Юрген. Три нормативні моделі демократії. Демократія: Антологія / Упоряд. О. Проценко. К.: Смолоскип, 2005: 364372.

8. Громадське. 27 січня, 2022 20:00. Законодавство, бюрократія та корупція: що заважає нормально працювати транскордонному співробітництву в Україні.

9. Миронова, Олена. 2014. «Інтернет-комунікація у сфері транскордонного співробітництва». Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. № 14(4): 8-13.

10. Наук. редактор В.С. Кравців. 2016. Розвиток транскордонного співробітництва: науково-аналітична доповідь. Львів: НАН України. ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України».

11. Хабермас, Юрген. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство. Львів: Літопис, 2000.

12. Химинець В., Головка А. та Мірус О., 2021. Транскордонне співробітництво як інструмент місцевого та регіонального розвитку : аналіт. доп. Київ : НІСД.

13. Чернівецька обласна військова адміністрація (ЧОВА). Офіційний вебпортал.

14. Чернівецька обласна державна адміністрація (ЧОДА). Положення про Департамент регіонального розвитку.

15. Чернівецька обласна державна адміністрація (ЧОДА). Положення про Департамент комунікацій.

16. Чернівецька обласна рада (ЧОР). 2014. Постійна комісія з правових питань, міжетнічних відносин, транскордонного співробітництва та антикорупційної діяльності. Протокол засідання № 26. 23 вересня.

17. Чернівецька обласна рада (ЧОР). 2014. Постійна комісія з правових питань, міжетнічних відносин, транскордонного співробітництва та антикорупційної діяльності. План роботи на 2015 рік. 8 грудня.

18. Чернівецька обласна рада (ЧОР). 2017. Регіональна програма розвитку міжнародного співробітництва Чернівецької області на 2018-2020 роки № 254-19/17. 21 грудня.

19. Чернівецька обласна рада (ЧОР). 2021. Регіональна програма розвитку міжнародного співробітництва Чернівецької області на 2021-2023 роки № 10-2/21. 30 березня.

20. Чернівецька обласна рада (ЧОР). 2021. Комісія з питань інвестицій, проєктів регіонального розвитку та транскордонного співробітництва. ВИСНОВОК 4/4 Про виконання Регіональної програми розвитку міжнародного співробітництва Чернівецької області на 2018-2020 роки.

21. Чернівецька обласна рада (ЧОР). Офіційний сайт.

References

1. Barbulescu, Iordan Gheorghe (coordonator), Brie, Mircea si Toderas, Toderas Nicolae. “Cooperarea transfrontaliera intre Romania si Ucraina, respectiv intre Romania si Republica Moldova. Oportunitati si provocari in perioada 2014-2020” in Studii de strategie §i politici. spos 2015 studiul nr. 2 Bucure§ti, 2016.

2. European Parliament, Council of the European Union. Document 32006R1082 Regulation (EC) No 1082/2006 of the European Parliament and of the Council of 5 July 2006 on a European grouping of territorial cooperation (EGTC).

3. European Union. 2022. Interreg NEXT Romania-Ukraine Programme 2021-2029. 202022

4. Horga, I. 2006, Why Eurolimcs, in: Horga, I. ct al. (eds.), Europe and Its Border: Historical Perspective. Oradca: Oradca University Press: 5-13.

5. Ministerul dezvoltarii, lucrarilor publice si administratiei. Site-ul oficial.

6. Verkhovna Rada Ukrainy. 2018. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo transkordonnoho spivrobitnytstva. 4 veresnia.

7. Habermas, Yurhen. Try normatyvni modeli demokratii. Demokratiia: Antolohiia / Uporiad. O. Protsenko. K.: Smoloskyp, 2005: 364-372.

8. Hromadske. 27 sichnia, 2022 20:00. Zakonodavstvo, biurokratiia ta koruptsiia: shcho zavazhaie normalno pratsiuvaty transkordonnomu spivrobitnytstvu v Ukraini.

9. Myronova, Olena. 2014. «Internet-komunikatsiia u sferi trans- kordonnoho spivrobitnytstva». Naukovyi visnyk Skhidnoievro-peiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. № 14(4): 8-13.

10. Nauk. redaktor V.S. Kravtsiv. 2016. Rozvytok transkordonnoho spivrobitnytstva: naukovo-analitychna dopovid. Lviv: NAN Ukrainy. DU «Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni M. I. Dolishnoho NAN Ukrainy».

11. Khabermas, Yurhen. Strukturni peretvorennia u sferi vidkrytosti: doslidzhennia katehorii hromadianske suspilstvo. Lviv: Litopys, 2000.

12. Khymynets V., Holovka A. ta Mirus O., 2021. Transkordonne spivrobitnytstvo yak instrument mistsevoho ta rehionalnoho rozvytku : analit. dop. Kyiv : NISD.

13. Chernivetska oblasna viiskova administratsiia (ChOVA). Ofitsiinyi vebportal.

14. Chernivetska oblasna derzhavna administratsiia (ChODA).

15. Polozhennia pro Departament rehionalnoho rozvytku.

16. Chernivetska oblasna derzhavna administratsiia (ChODA).

17. Polozhennia pro Departament komunikatsii.

18. Chernivetska oblasna rada (ChOR). 2014. Postiina komisiia z pravovykh pytan, mizhetnichnykh vidnosyn, transkordonnoho spivrobitnytstva ta antykoruptsiinoi diialnosti. Protokol zasidannia № 26. 23 veresnia.

19. Chernivetska oblasna rada (ChOR). 2014. Postiina komisiia z pravovykh pytan, mizhetnichnykh vidnosyn, transkordonnoho spivrobit- nytstva ta antykoruptsiinoi diialnosti. Plan roboty na 2015 rik. 8 hrudnia.

20. Chernivetska oblasna rada (ChOR). 2017. Rehionalna prohrama rozvytku mizhnarodnoho spivrobitnytstva Chernivetskoi oblasti na 20182020 roky № 254-19/17. 21

21. Chernivetska oblasna rada (ChOR). 2021. Rehionalna prohrama rozvytku mizhnarodnoho spivrobitnytstva Chernivetskoi oblasti na 2021-2023 roky № 10-2/21. 30 bereznia.

22. Chernivetska oblasna rada (ChOR). 2021. Komisiia z pytan investytsii, proiektiv rehionalnoho rozvytku ta transkordonnoho spivrobitnytstva. VYSNOVOK 4/4 Pro vykonannia Rehionalnoi prohramy rozvytku mizhnarodnoho spivrobitnytstva Chernivetskoi oblasti na 20182020

23. Chernivetska oblasna rada (ChOR). Ofitsiinyi sait.

Размещено на Allbest.ru