Транснаціоналізація світового фармацевтичного ринку та його конкурентний розвиток в системі міжнародного бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Транснаціоналізація світового фармацевтичного ринку та його конкурентний розвиток в системі міжнародного бізнесу

Шедякова Тетяна Євгенівна доцент кафедри міжнародного бізнесу та економічної теорії, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, м. Харків

Чистякова Ірина Анатоліївна кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач аспірантури і докторантури, доцент кафедри педагогіки, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, м. Суми

Шинкаренко Олексій Сергійович студент кафедри міжнародних економічних відносин імені Артура Голікова факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, м. Харків

Анотація

транснаціональна корпорація фармацевтична міжнародний ринок

Стаття присвячена дослідженню місця і ролі фармацевтичної галузі та транснаціональних корпорацій, що представляють фарміндустрію, у розвитку міжнародної бізнес-діяльності, а також особливостям їхнього конкурентного існування у світовому бізнес-середовищі. В статті висвітлюються сутність та механізми функціонування транснаціональних корпоративних утворень в структурі міжнародного бізнесу; досліджені основні підходи до управління великими ТНК; визначені теоретико- методологічні аспекти формування наукового уявлення про розвиток фармацевтичного бізнесу та його ринкової конкурентоспроможності в умовах глобалізації світової економіки. В роботі проаналізований світовий досвід управління фармацевтичними ТНК, визначені способи та механізми регулювання їхньої діяльності; досліджені механізми протекціоністського впливу на підприємства та умови, за яких його доцільно використовувати; також запропонований осучаснений підхід до впровадження досвіду провідних корпорацій в управлінську діяльність міжнародних підприємств. В статті визначена роль ТНК на світовому та локальних ринках; окреслено перспективи зміни темпів споживання медикаментів й лікарських засобів в контексті експансії фармацевтичних ТНК на регіональні ринки; спрогнозована ступінь їх присутності в розвинутих країнах та в країнах, що розвиваються. Також в роботі відображено особливості сучасного етапу розвитку корпоративного бізнесу у світі та специфіку його міжнародної структури; визначено роль інновацій у розробці стратегій розвитку транснаціональних корпорацій; надано оцінку ефективності функціонування фармацевтичних компаній на міжнародних ринках з урахуванням особливостей фармацевтичної галузі; приділена увага теоретичним та практичним аспектам формування комплексу стратегій міжнародних компаній; проаналізовано достатню кількість ефективних стратегій їхньої діяльності, що у підсумку дозволило запропонувати низку практично-рекомендаційних дій, спрямованих на поліпшення та удосконалення процесу управління міжнародним бізнесом загалом та фармацевтичною галуззю зокрема.

Ключові слова: бізнес-середовище, глобалізація економіки, інновації, міжнародний бізнес, транснаціоналізація, транснаціональні корпорації, фармацевтична галузь.

Abstract

Shediakova Tetiana Evgenivna Associate Professor of the Department of International Business and Economic Theory, V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv

Chystiakova Iryna Anatoliivna PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of Postgraduate and Doctoral Studies, Associate Professor of the Department of Pedagogy, Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, Sumy,

Shynkarenko Oleksii Sergiyovich Student of the Arthur Holikov Department of International Economic Relations, Faculty of International Economic Relations and Tourism Business, V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv,

TRANSNATIONALIZATION OF THE WORLD PHARMACEUTICAL MARKET AND ITS COMPETITIVE DEVELOPMENT IN THE SYSTEM OF INTERNATIONAL BUSINESS

The article is devoted to study of place and role of the pharmaceutical industry and transnational corporations representing the pharmaceutical industry in the development of international business activities, as well as the features of their competitive existence in the global business environment. The article highlights the essence and mechanisms of functioning of transnational corporate entities in the structure of international business; the main approaches to the management of large transnational corporations were investigated; the theoretical and methodological aspects of the formation of a scientific understanding of the development of the pharmaceutical business and its market competitiveness in the conditions of the globalization of the world economy are determined. The work analyzes the global experience of managing pharmaceutical transnational corporations, defines methods and mechanisms for regulating their activities; researched mechanisms of protectionist influence on enterprises and the conditions under which it is appropriate to use it; a modernized approach to implementing the experience of leading corporations in the management activities of international enterprises is also proposed. The article defines the role of transnational corporations in global and local markets; the prospects for changes in the rate of consumption of medicines and medicinal products in the context of the expansion of pharmaceutical transnational corporations into regional markets are outlined; projected extent of their presence in developed and developing countries. The work also reflects the peculiarities of the modern stage of corporate business development in the world and the specifics of its international structure; the role of innovations in the development of strategies for the development of transnational corporations is defined; an assessment of the effectiveness of the functioning of pharmaceutical companies on international markets is given, taking into account the peculiarities of the pharmaceutical industry; attention is paid to the theoretical and practical aspects of the formation of a set of strategies of international companies; a sufficient number of effective strategies of their activities were analyzed, which ultimately allowed to propose a number of practical and recommended actions aimed at improving and improving the process of international business management in general and the pharmaceutical industry in particular..

Keywords: business environment, globalization of the economy, innovation, international business, transnationalization, transnational corporations, pharmaceutical industry

Постановка проблеми

Будь-яка галузь великого бізнесу з метою збільшення прибутковості своєї діяльності, з метою загального зростання, а також з інших причин намагається опанувати міжнародні ринки. Фармацевтична промисловість не є винятком. Вона займає особливе місце в економіці країн через соціальну значущість продукції, що, в свою чергу, обумовлює потребу у нових напрямках розвитку фармацевтичної індустрії, зумовлених, з одного боку, перспективними науково-технічними досягненнями, а з другого боку - трансформаціями у світовій та національних економіках, зокрема видозміною форм діяльності транснаціональних компаній та методів їхнього впливу на світовий та національні фармацевтичні ринки. Щороку набуває актуальності активний розвиток біотехнологій та масштабне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій; наслідки глобальноїфінансово-економічної кризи зумовлюють необхідність оптимізації витрат урядів багатьох країн на закупівлю ліків за рахунок переорієнтації на більш доступні лікарські засоби, що є базою для вивчення й дослідження цих процесів в умовах глобалізації світової економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження, спрямовані на виявлення ролі та місця у міжнародному бізнесі великих фармацевтичних структур, їх форм та механізмів функціонування, а також їхнього впливу на світову економіку, є надзвичайно важливими, адже мають на меті здебільшого практично-рекомендаційний характер дій, спрямованих на поліпшення та удосконалення процесу управління міжнародним бізнесом. Вивченням місця і ролі великих корпоративних структур у розбудові міжнародного бізнесу, зокрема у галузі фарміндустрії, у різний час займалися відомі іноземні дослідники та фахівці: И. Парсонс, С. Такер, М. Арчер, Р. М. Макайвер, Г. Брейверман. Теоретичні та практичні аспекти формування комплексу стратегій міжнародних компаній вивчали у своїх дослідженнях С. В. Мочерний, І. О. Давидова, П. О. Куцик, О. В. Немировська, Л. О. Опанасенко та ін. Ступінь розробленості досліджуваної теми, нажаль, не відповідає її актуальності, а її проблематика лише частково висвітлена в роботах зазначених авторів, тому питання взаємодії транснаціональних корпорацій у конкурентному ринковому середовищі залишається дуже гострою.

Метою статті є дослідження механізмів функціонування транснаціональних корпорацій фармацевтичної галузі на міжнародних ринках, а також виявлення специфічних чинників успіху та ефективних стратегій їхньої діяльності, які дозволяють національним фармпідприємствам, що розвивають свій бізнес на міжнародних ринках, застосувати успішний досвід великих транснаціональних корпорацій.

Виклад основного матеріалу

Історія появи транснаціональних корпорацій (ТНК) у фармацевтичній галузі почалася з другої половини ХІХ ст., коли все фармацевтичне виробництво було під контролем у західноєвропейських та американських національних компаній. У той час процес транснаціоналізації дав можливість цим компаніям, використовуючи свої конкурентні переваги, опанувати спершу сусідні регіональні ринки, а вже потім сконцентрувати капітал та зосередити інвестиції на всіх континентах земної кулі, де живуть люди, яким потрібні ліки і яку в змозі оплатити їх купівлю. Сьогодні сукупний внесок фармацевтичної промисловості становить 0,6 % в обсязі світового валового внутрішнього продукту, водночас вона створює 3,8 % світової валової доданої вартості у виробничому секторі і є однією з найбільш інноваційних у промислово розвинених країнах та отримує все більше визнання як важливий сектор у країнах, що розвиваються. В даний час у фармацевтичній галузі світу створюється близько 437 млрд дол. валової доданої вартості, що забезпечується щорічним приростом, який становить у середньому 6 %. У фармацевтичній промисловості усього світу зайнято понад 4,4 млн. осіб, за останні роки середній приріст зайнятості становив 3,3 % [1]. Розвиток фарміндустрії разом із прямою, непрямою та індукованою зайнятістю збільшує обсяги світової торгівлі, частку витрат на наукові дослідження та розробки (R&D). Інноваційні технології, що відпрацьовуються у фармацевтиці на основі трансферу технологій, сприяють формуванню технологічного потенціалу інших галузей не тільки в розвинених країнах, а й у країнах, що розвиваються. Лідером у витратах на наукові дослідження та розробки є США, де за обсягом виробництва у 180,94 млрд дол. інвестиції у R&D склали 49,5 млрд дол. В Німеччині при загальному обсягу виробництва, що оцінюється в 39,70 млрд дол., витрати на дослідження становлять 4,69 млрд дол., в Японії - 12,5 млрд дол. В країнах Європейського союзу при загальному обсязі фармацевтичного виробництва, що оцінюється в 220 млрд. дол., витрати на наукові дослідження та розробки склали 30,5 млрд дол., або 13,9 % від загального обсягу виробництва [2].

У минулому році в дослідження та розробку нових препаратів вкладено близько 110 млрд дол. США, при цьому ТНК, що входять до складу топ-10 провідних глобальних фармацевтичних компаній, здійснили інвестиції насамперед в розвиток біотехнологій. Наукові дослідження та розробки у галузі фарміндустрії є тривалим та фінансово витратним процесом, а інвестиції носять високоризиковий, венчурний характер. Всього в середньому з моменту відкриття молекули в лабораторії і до схвалення її в клінічній практиці процес триває в інтервалі від 10 до 15 років, а медіанна вартість розробки лікарського препарату становить 1,7 млрд дол. США. Такі значні обсяги венчурних інвестицій разом із тривалим циклом наукових досліджень не завжди дають високу рентабельність. За даними британської консалтингової компанії Deloitte, рентабельність інвестицій у R&D лікарських засобів з кожним роком знижується і в минулому році склала 4,2 %, тоді як десять років тому цей показник був на рівні 10,2 % [3]. Це значною мірою пов'язано із дисбалансом між зменшенням обсягу пікових продажів перспективних препаратів та підвищенням витрат на їхню розробку.

Фармацевтичні транснаціональні корпорації, зосереджуючи розробку оригінальних інноваційних лікарських препаратів у провідних країнах світу, забезпечують їх патентний захист та реєстрацію в глобальних наглядових організаціях, потім здійснюють послідовний трансфер застарілих технологій та обладнання, а також перенесення виробництва дженериків (замінників) на завершальній стадії їх життєвого циклу на територію країн, що розвиваються. Глобальні фармацевтичні ТНК займають монопольне становище на фармацевтичних ринках за обсягом продажів продукції в грошовому вимірі; цей процес набуває все більшого характеру, переходячи у стадію активізації процесів злиттів та поглинань. Головними мотивами таких процесів стали диверсифікація портфелів та податкова інверсія, коли в результаті злиття компанії стають іноземними резидентами і переносять свою штаб-квартиру в офшорні юрисдикції або країни з меншим податковим навантаженням.

Відмінною рисою світової фармацевтичної індустрії, поряд з консолідацією великих фармацевтичних ТНК, є той факт, що найбільші компанії, які виробляють фармацевтичну продукцію, прагнуть інтегрувати в свою структуру або налагодити мережеву взаємодію з інноваційними технологіями та працюючими технологіями. Корпорації прагнуть залишити за собою тільки ключові функції маркетингу та дистрибуції, віддаючи інші функції своїм численним мережевим структурам на аутсорсинг - дослідження та розвиток нових технологій та продуктів, клінічні випробування, контрактне виробництво - істотно знижуючи при реалізації конкурентних стратегій свої венчурні інвестиції і ризики та підвищуючи економічну ефективність своєї діяльності. Отже, відмінною рисою світової фарміндустрії, а також проявами глобалізаційних процесів у ній, можна вважати фактичний перехід від моделі великих вертикально інтегрованих фармацевтичних компаній до моделі дезінтегрованої науково-виробничої мережі, що гнучко та швидко реагує на запити ринку.

Фармацевтична промисловість відноситься до низки галузей, що істотно виділяються на тлі основних споживчих секторів, являючи собою наукоємну та інвестиційно привабливу галузь, яка має високу соціальну значущість для будь-якої держави і перебуває під її підвищеним контролем. Вона відноситься до однієї з тих галузей, на яких глобальні економічні кризи позначаються менше в порівнянні з іншими, завдяки, у тому числі, слабкому еластичності попиту на фармацевтичну продукцію. Однак, крім глобальних економічних подій, на цю галузь протягом останнього десятиліття значно впливає низка внутрішніх специфічних факторів, змінюючи в тому числі її географічну структуру. Починаючи з 2013 р., річні темпи приросту галузі мають тенденцію до різкого зниження - з 10,2 % у 2013 р. до 4,4 % у 2021 р. [4].

Однією з найкритичніших проблем фармацевтичної галузі можна назвати закінчення термінів дії патентів на низку інноваційних препаратів. Починаючи з 2012 р. по сьогодні втрата виручки великими ТНК з цієї причини склала в сукупному розмірі близько 200 млрд дол. і в наступні роки лише зростатиме. За наступні п'ять років спливуть терміни патентів на 13 із світових топ-20 продуктів. Кількість інноваційних розробок, що виводяться на ринок на заміну продуктам-бестселерам, не збільшується в пропорційних масштабах і не дозволяє покрити втрати прибутку - у період 2017-2022 рр. вони становили близько 30 одиниць щорічно (переважно спеціалізовані нішеві препарати). Витрати на НДДКР з боку ТНК постійно зростають - так, за 2012-2022 рр., за оцінкою інституту Evaluate Pharma, фармацевтичні ТНК сукупно вклали у НДДКР понад 1 трлн дол. У той же час, ефективність НДДКР, що проводяться ТНК, з низки причин постійно зменшується. Незважаючи на те, що світове споживання ліків продовжує щороку зростати, це зростання в основному забезпечується зростанням продажів дженериків - тобто препаратів, що містять активний інгредієнт, ідентичний запатентованому компанією - частка яких у загальній структурі виробництва та споживання зростає, а прибутковість галузі падає [4].

Загалом, якщо на початку ХХІ ст. зростання споживання лікарських засобів було зумовлене динамікою розвинених ринків, то на сьогоднішній день все більший внесок у його розвиток починають вносити саме ринки, що розвиваються, а найбільше - ринки Польщі, Аргентини, Туреччини, Мексики, В'єтнаму, Таїланду, Індонезії, Румунії, Єгипту, Пакистану. Значення цих ринків у майбутньому зростатиме разом із їхніми розмірами. Фармацевтичні ринки, що розвиваються, за темпами зростання випереджають розвинені ринки більш ніж у два рази, забезпечуючи істотну частку приросту світового ринку. У той час як розвинені ринки стагнують, ті, що розвиваються, вже займають місця в топ-рейтингах і за темпами приростів, і за абсолютними розмірами.

У сукупності, на розвинені ринки у 2022 р. припадало близько 75 % світового споживання лікарських засобів (717 млрд дол.), порівняно з 83 % у 2017 р. Розвинені фармацевтичні ринки відносяться до категорії зрілих і насичених, адже споживання ліків у них у рази та десятки разів вище, ніж у тих, що розвиваються. Населення розвинених постіндустріальних держав має широкий доступ до інноваційних препаратів. Ці країни мають розвинені системи відшкодування частини вартості медикаментів з боку держави, що дозволяє мешканцям бути активними споживачами дорогих ліків. Однак причиною загального зниження частки розвинених ринків у світовому фармацевтичному ринку, крім їхньої зрілості та насичення, є ще й постійний регуляторний тиск та зниження витрат на охорону здоров'я з боку урядів держав.

Основними гравцями на міжнародному фармацевтичному ринку є великі фармацевтичні ТНК, які все частіше спрямовують свій погляд у бік нових географічних ринків, які разом з економією на витратах можуть надати цим ТНК низку інших переваг у порівнянні з перенасиченими та тимчасово кризовими розвиненими ринками. Зростання чисельності населення країн, що розвиваються, економічне зростання та збільшення добробуту жителів, а також збільшення частки середнього класу, призводять до зростання споживчого потенціалу і перетворюють ці ринки на найбільші нові ринки збуту.

Одним із основних факторів зростання фармацевтичних ринків цих країн є активна діяльність урядів держав щодо забезпечення доступності якісних ліків для населення. Незважаючи на те, що більшість витрат на охорону здоров'я та придбання фармпродукції в цих країнах все ще припадає на особисті витрати споживачів, частка державних та інших (наприклад, система страхування) витрат останніми роками активно зростає. Вищезазначені процеси не можуть не впливати на зниження темпів смертності населення, підвищення очікуваної тривалості життя при народженні, отже, призводять до зростання частки літнього населення цих країнах, яка є найактивнішим споживачем ліків. Це поєднується з процесом активної урбанізації - за прогнозами ООН, частка міського населення країн, що розвиваються, до 2050 р. зросте з 45 % до 66 %, а найбільші щорічні зростання будуть характерними для азіатського та африканського регіонів. Відповідно, незважаючи на те, що в країнах, що розвиваються, помітні істотні відмінності в структурі захворюваності по регіонах, і велику частку в них все ще складають інфекційні та вірусні захворювання, чітко простежується тенденція до активного зростання реалізації груп препаратів від хронічних захворювань - діабетичних та серцево-судинних препаратів - яка триватиме й у найближчому майбутньому. Також важливо відзначити, що із зростанням частки середнього класу, пріоритет фармкомпаній спрямований не на задоволення первинних потреб, а на боротьбу з наслідками захворювань. Таким чином, із зростанням ринків країн, що розвиваються, зростає і потреба в лікарських засобах, що виробляються та розробляються великими ТНК. Отже, проведення аналізу стратегій ведення бізнесу на території кожної конкретної країни або групи країн, а також формування певної регіональної стратегії розвитку стають одним з найважливіших завдань у діяльності транснаціональних фармацевтичних компаній.

Таблиця 1Обсяги частки ринків, що розвиваються, в сукупних обсягах продажів найбільших фармацевтичних ТНК у 2020-2022 рр.

Масштаби експансії ТНК на ринки країн, що розвиваються, можна з певною часткою умовності зафіксувати в сукупному обсязі продажів на цих ринках. Загалом, у загальному обсязі реалізації продукції провідних фармкомпаній частка ринків, що розвиваються, поки не є істотною. У 2020-2022 рр. на частку 10 найбільших світових виробників ліків на ринки, що розвиваються, в середньому припадало менше третини від загального продажу (табл. 1). Тим не менш, у більшості фармацевтичних ТНК простежується тренд на підвищення частки продажів в країнах, що розвиваються.

У фармацевтичній промисловості продовжують відбуватися найбільші у світі злиття та поглинання. На початку століття відбулося злиття двох ТНК із Великобританії - Glaxo Wellcome і SmithKline Beecham вартістю 76 млрд дол. (друга за величиною угода в 2000-х рр.); у результаті утворилася відома сьогодні компанія GlaxoSmithKline. В останні роки у фармацевтичній промисловості масштаб угод знизився, а найбільша динаміка злиттів та поглинань відзначається в країнах, що розвиваються (особливо в Азії), де обсяг середньої угоди залишається невеликим, але кількість угод зростає. У 2022 р. сукупний світовий обсяг угод становив 2,2 трлн дол., при цьому відзначається падіння частки масштабних угод. За кількістю міжнародних угод лідирують європейські компанії, тоді як для північноамериканських компаній найбільш характерні угоди всередині країни. Загалом американський сектор злиттів та поглинань лідирує за обсягами угод (893 млрд дол.), далі йдуть європейський регіон (631 млрд дол.), Азійсько-Тихоокеанський регіон (411 млрд дол.), замикає перелік регіонів Африка та Близький Схід (64 млрд дол.). У сукупному обсязі глобальних злиттів та поглинань компаній на фармацевтичну промисловість припадає 8 % (178 млрд дол.), що менше показника видобувної промисловості (15 %), але можна порівняти з показником обробної промисловості (9,5 %). У корпоративному секторі фармацевтичної промисловості США спостерігається найбільша активність - до 80 % всіх угод було здійснено американськими компаніями, тоді як на західноєвропейські компанії припадає лише 10 % [6]. За кількістю угод розподіл між найбільшими регіонами більш рівномірний, з чого можна дійти висновку, що американські компанії здійснюють більш дороговартісні угоди, адже мають значні накопичені кошти і зручніший доступ до джерел кредитування. Майже половина світових угод зі злиттів та поглинань здійснена фармацевтичними корпораціями зі США.

Щодо країн, що розвиваються, лише 10 % припадає на угоди, де компанії з розвинених країн поглинали компанії, що розвиваються; обсяг таких угод ще менше - 2 %. В основному купуються латиноамериканські компанії (10 з 41 угоди) та компанії з Центральної та Східної Європи (7 з 41 угоди; найбільша кількість компаній куплено в Угорщині, Чехії та Польщі). Проте очікується збільшення активності найбільших світових ТНК з придбання компаній, що базуються в країнах, що розвиваються. Це зумовлено прагненням перших зайняти найбільш динамічні географічні сегменти ринку. Крім цього, у фармацевтичній промисловості низки країн відбувається приватизація, яка також збільшить кількість поглинань з боку великих корпорацій. Найбільша динаміка угод спостерігається у фармацевтичній промисловості Китаю, але це переважно пов'язано з консолідацією виробничих потужностей місцевими гравцями. У Бразилії частка зарубіжних ТНК на ринку - одна з найвищих у світі (з великих ринків країн, що розвиваються), на місцеві компанії тут припадає всього до 25 % продажів у вартісному вираженні. Те саме можна сказати і про Аргентину, Чилі та Уругвай, де процес консолідації галузі почався раніше, ніж в інших країнах Латинської Америки. Більшість угод на регіональному ринку пов'язані з розширенням продуктових портфелів найбільших місцевих дженерикових виробників, але є й покупки місцевих компаній найбільшими закордонними ТНК (наприклад, французькою Sanofi та американською Pfizer). З усіх фармацевтичних ринків, що розвиваються, Латинська Америка характеризується найбільш вагомою часткою угод, здійснених закордонними компаніями [9].

Висновки

У підсумку можна прогнозувати в майбутньому зниження ролі транснаціональних корпорацій на світовому ринку у разі їхнього програшу національним компаніям та регіональним лідерам на локальних ринках, що розвиваються. Боротьба за них стане основним процесом світової фармацевтичної індустрії протягом найближчих десятиліть. Це відбуватиметься головним чином через зростання споживання медикаментів у країнах, що розвиваються, які були до початку XXI ст. периферією світового фармацевтичного ринку. Основні виробничі та науково-дослідні активи корпорацій будуть, як і раніше, зосереджені в розвинених країнах Північної Америки та Західної Європи, при цьому кожна корпорація, зазвичай, має потужності у цих регіонах. Також розширіться їхня присутність і в країнах, де фармацевтична промисловість досить динамічно розвивається - Східна Азія, Південна Азія, Південно-Східна Азія, Латинська Америка тощо.

Проте, за прогнозами, вже до 2025 р. до 50 % глобальних продажів медикаментів припадатиме на перспективні ринки на чолі із Китаєм, який до цього часу стане другим за величиною фармацевтичним ринком після США [8]. Китайські корпорації поки що не дуже широко представлені на світовому ринку готових лікарських засобів, незважаючи на значний обсяг продажів на внутрішньому ринку. Сьогодні основна маса експорту фармацевтичної промисловості Китаю становить сировину та активні фармацевтичні інгредієнти, але значущої присутності китайських компаній на ринку готових лікарських засобів, в т. ч. дженериків, не спостерігається. Але ситуація стрімко змінюється. Локомотивом розвитку фармацевтичної індустрії стають країни, що розвиваються. Подібна трансформація відповідає циклічним зрушенням у фармацевтичній промисловості загалом, адже для поточного циклу розвитку фармацевтики характерний спад у плані виведення нових препаратів на ринок, а імпульс розвитку зберігається лише за рахунок охоплення збутом існуючих медикаментів нових споживачів у країнах, що розвиваються, а також населення, яке старіє, у розвинених країнах світу.

Сучасні ТНК активно вдосконалюють інструменти механізмів управління. Так, в якості методу планування та прогнозування своєї діяльності керівництва корпорацій активно використовують roadmapping, тобто створення т. з. дорожніх карт. Дорожні карти допомагають сконцентрувати увагу на довгостроковому плануванні, покращують взаємозв'язки і є основою для корпоративного технологічного планування, ідентифікації потреб, сильних та слабких сторін корпорації. Цей процес допомагає зосереджувати увагу управлінців на найважливіших пріоритетах на кожному етапі процесу планування. Створення дорожніх карт дозволяє простежити історію кожного ключового рішення.

Для практичного забезпечення реалізації механізмів управління транснаціональними корпораціями необхідно впроваджувати інноваційні технології функціонування всіх життєво необхідних процесів корпорацій, зокрема корпоративного менеджменту. Для цього слід використовувати корпоративний капітал, за допомогою якого можлива реалізація унікальних проектів з управління наукомісткими продуктами. Також можливе створення спеціальних навчальних центрів, що дозволяють проводити навчання та підвищення кваліфікації у галузі корпоративного менеджменту.

Отже, позитивними поштовхами до вдосконалення діяльності транснаціональнихкорпоративних структур та підвищення їхньої

конкурентоспроможності на міжнародних ринках мають стати формування спеціалізованих інститутів підтримки інновацій, осучаснення правової бази інвестиційної діяльності та державна підтримка нововведень, а також створення організаційних механізмів управління інноваційною активністю корпорацій. Щож до внутрішніх механізмів функціонування транснаціональних корпорацій, то ключовим чинником можна визначити забезпечення прозорості їхньої діяльності. Цього можна досягти шляхом впровадження відповідних правових актів і законодавчих ініціатив щодо обмеження монополістичної діяльності ТНК та захисту прав інвесторів.

Література

1. Ascher, J., Bansal, R., Dhankhar, A., Kim, E. A New Prescription for M&A in Pharma. URL: https://www.mckinsey.com/capabilities/m-and-a/our-insights/a-new-prescription-for-m-and-a-in-pharma (дата звернення: 11.01.2023).

2. Global R&D Funding Forecast. URL: https://www.rdworldonline.com/2021-global-rd- funding-forecast-released/ (дата звернення: 11.01.2023).

3. Research and Development Deduction as a Key to Overcome a Crisis and Gain a Competitive Advantage. URL: https://www2.deloitte.com/cz/en/pages/legal/articles/vyzkum-a- vyvoj .html (дата звернення: 11.01.2023).

4. Gyurjyan, R., Parsons, I., Thaker, S. Insights into Pharmaceuticals and Medical Products. A Health Check for Pharma: Overcoming Change Fatigue in Pharmaceutical Industry. URL: https://www.mckinsey.com/~/media/mckinsey/dotcom/client_service/pharma%20and%20medical% 20products/pmp%20new/pdfs/a_health_check_for_pharma_overcoming_change_fatigue_in_the_ pharmaceutical_industry.pdf (дата звернення: 11.01.2023).

5. Top 10 Trends Shaping Global M&A Activity. URL: https://www.jpmorgan.com/ solutions/cib/investment-banking/2022-global-ma-outlook (дата звернення: 11.01.2023).

6. Pharmaceuticals Industry Mergers and Acquisitions Deals by Top Themes in Q3 2022 - Thematic Intelligence. URL: https://www.globaldata.com/store/report/healthcare-industry-m- and-a-deals-by-theme-quarterly-analysis/ (дата звернення: 11.01.2023).

7. The Global Innovation 1000 Study: Investigating Trends at the World's 1000 Largest Corporate R&D Spenders. URL: https://www.strategyand.pwc.com/gx/en/insights/innovation 1000.html (дата звернення: 11.01.2023).

8. Transforming Our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development. URL: https://www.undp.org/ukraine/publications/transforming-our-world-2030-agenda-sustainable- development?utm_source=EN&utm_medium=GSR&utm_content=US_UNDP_PaidSearch_Bra nd_English&utm_campaign=CENTRAL&c_src=CENTRAL&c_src2=GSR&gclid=Cj0KCQiAg ribBhDkARIsAASA5btvpoaddDMW1EDHUGR4JB30aRLKP4mQ74vYBPmSQ1qHv6KufR88 p10aAoiVEALw_wcB (дата звернення: 11.01.2023).

9. Немировська О. В. Формування ефективного механізму взаємодії національної економіки з транснаціональними корпораціями: дис. на здобуття наукового ступеня к.е.н.: 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством». Ірпінь : Університет державної фіскальної служби України, 2016. 237 с.

References

1. Ascher, J., Bansal, R., Dhankhar, A., Kim, E. A New Prescription for M&A in Pharma. Retrieved from https://www.mckinsey.com/capabilities/m-and-a/our-insights/a-new-prescription- for-m-and-a-in-pharma [in English] (accessed 11 January 2023).

2. Global R&D Funding Forecast. Retrieved from https://www.rdworldonline.com/2021- global-rd-funding-forecast-released/ [in English] (accessed 11 January 2023).

3. Research and Development Deduction as a Key to Overcome a Crisis and Gain a Competitive Advantage. Retrieved from https://www2.deloitte.com/cz/en/pages/legal/articles/ vyzkum-a-vyvoj.html [in English] (accessed 11 January 2023).

4. Gyurjyan, R., Parsons, I., Thaker, S. Insights into Pharmaceuticals and Medical Products. A Health Check for Pharma: Overcoming Change Fatigue in Pharmaceutical Industry. Retrieved from https://www.mckinsey.com/~/media/mckinsey/dotcom/client_service/pharma% 20and%20medical%20products/pmp%20new/pdfs/a_health_check_for_pharma_overcoming_ change_fatigue_in_the_pharmaceutical_industry.pdf [in English] (accessed 11 January 2023).

5. Top 10 Trends Shaping Global M&A Activity. Retrieved from https://www.jpmorgan.com/ solutions/cib/investment-banking/2022-global-ma-outlook [in English] (accessed 11 January 2023).

6. Pharmaceuticals Industry Mergers and Acquisitions Deals by Top Themes in Q3 2022 - Thematic Intelligence. Retrieved from https://www.globaldata.com/store/report/healthcare- industry-m-and-a-deals-by-theme-quarterly-analysis/ [in English] (accessed 11 January 2023).

7. The Global Innovation 1000 Study: Investigating Trends at the World's 1000 Largest Corporate R&D Spenders. Retrieved from https://www.strategyand.pwc.com/gx/en/insights/ innovation1000.html [in English] (accessed 11 January 2023).

8. Transforming Our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development. Retrieved from https://www.undp.org/ukraine/publications/transforming-our-world-2030-agenda-sustainable- development?utm_source=EN&utm_medium=GSR&utm_content=US_UNDP_PaidSearch_ Brand_English&utm_campaign=CENTRAL&c_src=CENTRAL&c_src2=GSR&gclid=Cj0KCQ iAgribBhDkARIsAASA5btvpoaddDMW1EDHUGR4JB30aRLKP4mQ74vYBPmSQ1qHv6Kuf R88p10aAoiVEALw_wcB [in English] (accessed 11 January 2023).

9. Nemyrovska, O. V. (2016). Formuvannia efektyvnoho mekhanizmu vzaiemodii natsionalnoi ekonomiky z transnatsionalnymy korporatsiiamy [Formation of an effective mechanism of interaction of the national economy with transnational corporations]. Candidate's thesis. Irpin: Universytet derzhavnoi fiskalnoi sluzhby Ukrainy [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru