Особливості здійснення обліку зовнішньоекономічної діяльності підприємств під час війни

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Особливості здійснення обліку зовнішньоекономічної діяльності підприємств під час війни

Івахів А.Б., аспірант

м. Львів

Анотація

Важливе значення для розвитку вітчизняної економіки, набуття нею рис, притаманних ринковій економіці, має процес входження України до системи світових господарських зв'язків. Поглиблення участі України в європейських та світових інтеграційних процесах супроводжується збільшенням кількості підприємств, що проводять свою діяльність в зовнішньоекономічній сфері. Зовнішньоекономічні відносини, основу яких становлять експортно-імпортні операції, дають змогу якнайповніше реалізовувати переваги міжнародного розподілу праці, відкривають доступ до передової технології, управлінського досвіду, істотно впливають на темпи економічного зростання, сприяють збільшенню національного доходу держави. За таких умов цілком закономірним є потреба у своєчасній, достовірній і об'єктивній інформації про зовнішньоекономічні операції, що здійснюють підприємства України. На рівні держави це необхідно для проведення відповідних політичних, соціальних та економічних реформ, а на рівні підприємств - для ефективного управління експортно-імпортними операціями. Саме тому особливої актуальності набуває необхідність адекватних ринковим перетворенням, спрямованим на інтеграцію України в світовий економічний простір, змін у системі бухгалтерського обліку як одного з основних джерел формування економічних показників для аналізу зовнішньоекономічних аспектів господарської діяльності підприємств

У статті доведено, що в умовах цифрової економіки , яка розвивається під час війни, інтенсивно змінюються підходи до організації та методики бухгалтерського обліку з використанням сучасних інформаційних технологій. Також, розглянуто систему організації експортно-імпортних операцій на рівні підприємства та виявлення основних недоліків в даному процесі для розроблення практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності цих операцій та проаналізовано глобальність проблеми обліку в умовах інтеграційних процесів під час війни. Певні аспекти теорії та практики обліку і аналізу, оподаткування та відображення у звітності експортно-імпортних операцій на сьогоднішній день являються дискусійними та потребують подальших наукових досліджень, спрямованих на їх удосконалення.

Ключові слова. Зовнішньоекономічна діяльність, ефективність, організація експортно-імпортних операцій.

Abstract

Features of accounting for the external economic activity of enterprises during the war

Ivakhiv A.B. 3rd year graduate PhD student of Ivan Franko Lviv National University, Lviv

The process of Ukraine's entry into the system of global economic relations is of great importance for the development of the domestic economy, its acquisition of features inherent in a market economy. The deepening of Ukraine's participation in European and world integration processes is accompanied by an increase in the number of enterprises conducting their activities in the foreign economic sphere. Foreign economic relations, the basis of which are export-import operations, make it possible to realize the advantages of international division of labor as fully as possible, open access to advanced technology, management experience, have a significant impact on the rates of economic growth, and contribute to an increase in the state's national income. Under such conditions, the need for timely, reliable and objective information about foreign economic operations carried out by Ukrainian enterprises is quite natural. At the state level, this is necessary for the implementation of relevant political, social and economic reforms, and at the enterprise level - for effective management of export-import operations. That is why the need for adequate market transformations, aimed at the integration of Ukraine into the global economic space, changes in the accounting system as one of the main sources of economic indicators for the analysis of foreign economic aspects of the economic activity of enterprises is gaining special relevance.

The article proves that in the conditions of the digital economy, which is developing during the war, approaches to the organization and methods of accounting with the use of modern information technologies are intensively changing. Also, the system of organization of export-import operations at the enterprise level was considered and the main shortcomings in this process were identified in order to develop practical recommendations for improving the efficiency of these operations, and the globality of the problem of accounting in the conditions of integration processes during the war was analyzed. Certain aspects of the theory and practice of accounting and analysis, taxation and reporting of export-import transactions are debatable today and require further scientific research aimed at their improvement.

Keywords: foreign economic activity, efficiency, organization of export-import operations.

Постановка проблеми

Проблема складності обліку ЗЕД в умовах інтеграційних процесів, під час війни, стоїть дуже гостро. Розрахунки у зовнішньоекономічній сфері зазнали суттєвих змін вже з перших днів війни. Одними із пріоритетних та зростаючих напрямів української економіки стали ЗЕД-послуги, здебільшого за рахунок збільшення експорту ІТ-продуктів. В умовах, коли промисловість та товарний експорт майже паралізовані, питання оподаткування транскордонних послуг набуло неабиякої ваги як для держави в цілому, так і для окремих підприємців.

Аналіз сучасних досліджень і публікацій. Певні аспекти теорії та практики обліку і аналізу, оподаткування та відображення у звітності експортно-імпортних операцій на сьогоднішній день являються дискусійними та потребують подальших наукових досліджень, спрямованих на їх удосконалення. В першу чергу це стосується уточнення інформаційного апарату, який ґрунтується на положеннях та чинних законодавчо-нормативних актах. Лише частково в наукових дослідженнях розглянуті питання щодо узгодження бухгалтерського обліку експортно-імпортних операцій з податковим законодавством; недостатньо досліджені облікові методики щодо визнання й оцінки об'єктів обліку та процедури аналітичного обліку експортно-імпортних операцій та способи узагальнення інформації про них в облікових регістрах і звітності; методи оптимізації управління експортно-імпортними операціями як складовою зовнішньоекономічної діяльності.

Фундаментальні основи бухгалтерського обліку, управління та економічної ефективності експортно- імпортної діяльності досліджено у працях учених-економістів: Ю.В. Алєскерової, Т.В. Ващенко, А.М. Герасимович, С.Ф. Голова, О.Д. Давидова, М.В. Жука, І.В. Жиглей, С.Н. Захарова, Н.В. Карпенко, О.В. Кендюхова, О.І. Кириченка, Л.В. Коваль, С.Я. Ковальчук, Ю.Г. Козака, М.Р. Лучка, Ю.В. Макогона, О.В. Максимця, В.А. Міщенка, О.В. Небильцової, М.Я. Остап'юка, П.А. Орлова, Т.Ю. Прутської, Л.С. Стровського, Л.М. Таранюка та ін.

Метою статті є детальний аналіз здійснення обліку зовнішньоекономічної діяльності та експортно-імпортних операцій, розроблення практичних рекомендацій для удосконалення бухгалтерської системи відображення ЗЕД у період війни.

Виклад основного матеріалу

Розрахуватись за отримані товари, послуги, які не відносяться до «критичного імпорту» до дати завершення воєнного стану у підприємств фактично немає можливості, оскільки, відповідно до п.12, п.14 Постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022р. №18 з 24.02.2022р. (далі- Постанова №18) встановлено цілу низку обмежень на розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД.

Критичний імпорт - це перелік товарів та послуг, за якими держава дозволяє проводити транскордонні валютні платежі.

Відповідно до п.14 Постанови №18, юридичні особи можуть іноземну валюту продати, обміняти, придбати. Але придбану іноземну валюту можна витратити виключно для здійснення операцій, перелічених у даній постанові, зокрема для: бухгалтерський експортний імпортний зовнішньоекономічний

- імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за умови, якщо поставка товарів за такими операціями здійснена/здійснюється після 23.02.2021р. Довідково: Перелік товарів критичного імпорту затверджений Постановою КМУ від 24.02.2022р. №153 (далі - Постанова №153);

- переказу коштів з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентом за укладеним між ними договором купівлі-продажу товарів за умови, якщо такий переказ здійснюється за рахунок коштів, одержаних за кредитом (позикою) від МФО або за субкредитом від держави, для фінансування якого держава залучила кредит (позику) від МФО;

- операцій з повернення нерезиденту попередньої оплати (авансового платежу), отриманої(ого) резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні після 23.02.2022р. за укладеним з нерезидентом договором з купівлі-продажу товару, у зв'язку з невиконанням резидентом зобов'язань за цим договором;

- валютних операцій МФО, уключаючи представництва МФО, а також валютних операцій резидентів та нерезидентів з переказу коштів в іноземній/національній валюті з метою розрахунків з МФО або з його представництвом;

- валютних операцій резидентами та нерезидентами для проведення мобілізаційних та інших заходів (потреб), визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони;

- операцій з оплати витрат на лікування в медичних закладах іноземної держави, оплати витрат на транспортування хворих, оплати витрат, пов'язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання), уключаючи операції зі здійснення страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами страхування осіб, які виїжджають за кордон, на рахунки асистуючих компаній-нерезидентів;

- операцій з перерахування коштів за навчання на рахунки навчальних закладів іноземної держави;

- операцій з перерахування коштів для виплати аліментів;

- на підставі окремих дозволів (рішень) Національного банку України, що приймаються на підставі звернень Кабінету Міністрів України, міністерств, Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, підписаних керівником державного органу або особою, яка виконує його обов'язки;

- переказів на користь дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном для їх утримання та виконання представницьких функцій, а також переказів на користь працівників апаратів військових аташе та апаратів представників Міністерства оборони України при закордонних дипломатичних установах України;

- розрахунків (оплати вартості товарів, робіт та послуг) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів (за винятком розрахунків, що здійснюються з використанням коду категорії торговця - 6211) або використання за кордоном електронних платіжних засобів для отримання готівкових коштів;

- переказів на користь представництв і філій за кордоном юридичних осіб, у статутному капіталі яких державі прямо або опосередковано належить частка в розмірі 100%, згідно з кошторисом на утримання або робочою програмою та бюджетом з урахуванням обмежень, установлених у п.17 цієї постанови;

- розрахунків значущих операторів послуг платіжної інфраструктури з нерезидентами для забезпечення виконання функцій у міжнародних карткових платіжних системах;

- переказу іноземному інвестору/нерезиденту коштів, отриманих у зв'язку з проведеною після 01.04.2023 р. виплатою погашення/сплатою доходу за облігаціями внутрішньої державної позики України згідно з умовами їх розміщення (емісії).

Тобто, перелік операцій, за які може бути проведена оплата нерезиденту під час війни дуже незначний. Борги за товари (послуги) некритичного імпорту фактично «заморожені». У зв'язку з обмеженням руху іноземної валюти учасники ЗЕД активно шукають способи зменшення боргів перед нерезидентами. Розглядаються всі можливі варіанти. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022р. №2120-ІХ [3] вніс зміни до ЦКУ щодо строків давності: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Тобто, кредиторська заборгованість може бути неоплаченою та не вважатись безнадійною (бути простроченою) ще упродовж трьох років після завершення відповідних подій. Варіант, коли нерезидент, який має дебіторську заборгованість перед резидентом, придбаває у іншого нерезидента дебіторську заборгованість резидента (відступлення права вимоги між двома нерезидентами), в результаті чого нерезидент стає кредитором резидента.

Відповідно до ст.512-516 ЦКУ кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо детальніше розглянути питання відступлення права вимоги, коли згода боржника не потрібна, то боржник повинен бути повідомлений у письмовій формі про факт зміни кредитора, якому він повинен сплатити борг. Таке повідомлення надається або постачальником, який відступає борги з посиланням на договір відступлення права вимоги, або новим кредитором з наданням документального підтвердження свого права на отримання боргу. В обліку боржника таке відступлення варто відображати наведеним на рис 1. «Проведенням».

Таблиця 1

Проведення