Політика країн АСЕАН щодо України в контексті повномасштабного вторгнення російської федерації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Політика країн АСЕАН щодо України в контексті повномасштабного вторгнення російської федерації

Крупеня І.М.,

доктор філософії з політичних наук,

доцент кафедри міжнародних відносин та туризму

Київського міжнародного університету

Дослідження присвячено аналізу позицій країн АСЕАН щодо загарбницької війни російської федерації проти України та історичні передумови формування офіційної позиції країн АСЕАН щодо війни в Україні. Роз'яснено історично нейтральний зовнішньополітичний курс країн АСЕАН з огляду на Куала-Лумпурську декларацію 1971 р. про створення в субрегіоні ПСА зони миру, свободи й нейтралітету.

У статті наведено результати моніторингу інтерактивної карти світу Міністерства закордонних справ України на предмет існування спеціальних умов в'їзду та допомоги тимчасово переміщених громадян України, які залишають країну через війну та про центри допомоги тимчасово переміщених громадян України в країнах АСЕАН.

Проаналізовано масив повідомлень про Україну в «асеанівських» засобах масової комунікації з 24 лютого 2022 року та тексти виступів публічних осіб на предмет належного засудження росії як агресивного порушника міжнародного права та вживання правильної термінології.

На основі дослідження Стратегії зовнішньополітичної діяльності України обґрунтовано важливість приєднання України до Договору про дружбу і співробітництво в Південно-Східній Азії від 1976 р. задля забезпечення політичної підтримки від держав-членів АСЕАН та гарантування ефективного шляху донесення до субрегіону ПСА інформації про міжнародні протиправні діяння, що вчиняються державою агресором. Рекомендовано посилити координацію зусиль між державами-членами АСЕАН та Україною для злагодженої діяльності в рамках Організації Об'єднаних Націй, Світової Організації Торгівлі тощо.

Ключові слова: АСЕАН, Південно-Східна Азія (ПСА), Організація Об'єднаних Націй (ООН), Україна, війна, позиція, дипломатія.

«Коли дме вітер змін, одні будують стіни, а інші будують вітряки» (Азійське прислів'я)

Krupenya I. The policy of the ASEAN countries toward Ukraine following Russia's full-scale invasion

The study is devoted to the analysis of the positions of the ASEAN countries toward Ukraine following Russia's full-scale invasion and the historical prerequisites for the formation of the official position of the ASEAN countries regarding the war in Ukraine. The historically neutral foreign policy course of the ASEAN countries is explained in view of the Kuala Lumpur Declaration of 1971 on the creation of a zone of peace, freedom and neutrality in the Southeast Asia subregion.

The article provides the results of the monitoring of the interactive world map of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine for the existence of special conditions for entry and assistance for temporarily displaced Ukrainian citizens who leave the country due to the war, and about assistance centers for temporarily displaced Ukrainian citizens in ASEAN countries.

An array of messages about Ukraine in ASEAN mass media since February 24, 2022, and the texts of speeches by public figures were analyzed for the purpose of properly condemning Russia as an aggressive violator of international law and using the correct terminology.

Based on the study of the Strategy of Foreign Policy of Ukraine, the importance of Ukraine joining the Treaty of Amity and Cooperation (TAC) in Southeast Asia dated 1976 is substantiated to ensure political support from ASEAN member states and guarantee an effective way of conveying information to the Southeast Asia subregion about international illegal acts committed by the aggressor state. It is recommended to strengthen the coordination of efforts between ASEAN member states and Ukraine for coordinated activities within the framework of the United Nations, the World Trade Organization, etc.

Key words: ASEAN, Southeast Asia (SEA), the United Nations (UN), Ukraine, war, position, diplomacy.

Постановка проблеми

допомоги переміщені громадяни війна україна

Для українців національно-визвольна війна проти російських загарбників є насамперед боротьбою за виживання, оскільки країна-агресор вдається до геноциду стосовно громадян України. В очах українців невиправдане та неспровоковане вторгнення росії в Україну є міжнародним злочином, протидія якому має стати пріоритетним завданням для всіх країн світу. Однак позиція багатьох країн як світу, так і безпосередньо країн АСЕАН, щодо війни в Україні зале-жить не стільки від імперативу міжнародного права, скільки від прагматичних інтересів і потреб кож-ної окремої держави. Також остання теза продиктована геостратегічними особливостями субрегіону Південно-Східної Азії (далі - ПСА) та історично нейтральним зовнішньополітичним курсом країн АСЕАН з огляду на Куала-Лумпурську декларацію 1971 р. про створення в субрегіоні ПСА зони миру, свободи й нейтралітету (в оригіналі з анг. Zone of Peace, Freedom, and Neutrality) (Декларація, 1971). Прийняттю декларації передували внутрішня нестабільність на етнічному, релігійному, соціальному ґрунті з перших років незалежності країн ПСА, включаючи діяльність сепаратистських угрупувань та комуністичних партизанських загонів, що діяли за підтримки КНР. В умовах холодної війни ПСА стала сферою боротьби за вплив між «великими державами» - США, СРСР, КНР. Потенційну загрозу для держав ПСА несла війна в Індокитаї за участю Франції, пізніше США, що могла призвести до втру-чання зовнішніх сил у їх внутрішні справи. Не меншу загрозу несли взаємні територіальні претензії регіональних держав. Так, після утворення Малайзії її не визнали Індонезія й Філіппіни; в 1963 р. Індонезія за підтримки Китаю офіційно оголосила про початок політики «конфронтації з Малайзією». До Сабаха й Саравака направилися індонезійські добровольці, індонезійська армія здійснила спробу висадитися на узбережжі Малайї. В січні 1965 р. Індонезія вийшла з ООН на знак протесту проти прийому Малайзії тимчасовим членом Ради Безпеки. Складність ситуації викликала необхідність створення організації регіонального співробітництва в 1967 р., якою стала АСЕАН. Хоч АСЕАН наго-лошувала на економічній, соціальній і культурній кооперації, але насправді в перші роки її існування АСЕАН була передусім політичною організацією. Її було створено елітами держав ПСА через полі-тичні обставини, як внутрішні, так і зовнішні, для узгодження позицій з метою збереження регіональ-ного миру (Городня, 2010).

Сучасна політика країн АСЕАН щодо України в контексті повномасштабного вторгнення російської федерації продиктована ще одним документом, який був підписаний в 1976 році по завершенні другої Індокитайської війни на Балійському саміті держави АСЕАН - це Договір про дружбу і співро-бітництво в Південно-Східній Азії (в оригіналі з анг. - Treaty on Атіїу and Cooperation). Основним зміс-том Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії є закріплення принципів співп-раці АСЕАН: повага до суверенітету; невтручання у внутрішні справи держав; відмова від погрози силою і застосування сили; мирне врегулювання конфліктів у регіоні. Ці принципи лягли в основу того, що стало відомо як «підхід АСЕАН», який не був типовим механізмом вирішення конфліктів, натомість технологією їх уникнення (Договір, 1976).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед провідних вітчизняних дослідників, які досліджують як інституційний розвиток в субрегіоні ПСА, так і політику країн АСЕАН варто виділити наступних учених: Н. Городню, І. Крупеню, М. Кулініча, В. Константинова, M. Комарницького, І. Лоссовського, Ю. Макуху, С. Проня, І. Холода, О. Шведа, О. Шергіна, О. Шевчука.

Мета дослідження

Проаналізувати політику країн АСЕАН щодо України в контексті повномасштабного вторгнення російської федерації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Де-юре всі країни АСЕАН засуджують застосування сили у міжнародних відносинах та закликають сторони будь-якого збройного конфлікту до пошуку дипломатичних, мирних шляхів його вирішення. Так, міністри закордонних справ держав АСЕАН 24 лютого 2022 р. висловили серйозну стурбованість напруженістю між росією та Україною та закликали до максимальної стриманості та діалогу. Також закликали всі зацікавлені сторони прояв-ляти максимальну стриманість, продовжувати діалог усіма каналами, включаючи дипломатичні, щоб стримати ситуацію, запобігти її подальшій ескалації та домогтися мирного вирішення відповідно до норм міжнародного права, Статуту ООН та Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Схід-ній Азії. Через тиждень, 3 березня 2022 р. міністри закордонних справ країн АСЕАН у своїй заяві закликали до негайного припинення вогню або перемир'я та продовження політичного діалогу щодо вирішення поточної кризи та уникнення збільшення страждань невинних людей (the current crisis and avoid expanding suffering of innocent people) (Крупеня, 2022).

Однак де-факто країни-члени АСЕАН поділяються на два табори - умовно проукраїнський (Бруней, Індонезія, Камбоджа, Малайзія, М'янма, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд) та умовно проросійський (В'єтнам, Лаос). Умовність поділу пояснюється голосуванням в ООН 2 березня 2022 року за Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 з приводу засудження російського вторгнення в Укра-їну та вимогу повного виведення російських військ і скасування рішення про визнання самопроголошених Донецької та Луганської народних республік (Резолюція, 2022); та 14 листопада 2022 р. за проєкт резолюції під назвою «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв'язку з агре-сією проти України» (за резолюцію проголосували 94 країни (серед країн АСЕАН - Сінгапур, М'янма), проти - 14, 73 - утримались (серед країн АСЕАН - Таїланд, Бруней, Індонезія, Камбоджа, Малайзія, В'єтнам) (Генеральна, 2022).

Щодо В'єтнаму і Лаосу, ці країни де-юре і де-факто дотримуються підкреслено нейтральної позиції. Така позиція відображує той факт, що ці дві країни, в яких й донині зберігається правління комуністичних режимів, тісно пов'язані з рф, особливо у військовій сфері, оскільки імпорт російських озброєнь та військової техніки складає левову частку в загальному імпорті цими країнами продукції ВПК (В'єтнам та Лаос є найбільшими покупцями російських озброєнь серед країн - членів АСЕАН, на росію припадає 84% та 44% відповідно від сукупного імпорту Ханоєм і В'єтньяном продукції ВПК у період з 1999 по 2018 рр.).

Найбільш жорстка відповідь на адресу рф надійшла від Сінгапуру. Сінгапурське МЗС рішуче засудило «неспровоковане вторгнення» росії в Україну і заявило про необхідність поваги до сувере-нітету, незалежності й територіальної цілісності України. Крім того, серед усіх країн - членів АСЕАН Сінгапур і головуюча цього року в АСЕАН Камбоджа виступили співавторами резолюції Генеральної Асамблеї ООН, яка засуджує агресію росії проти України

Сінгапур використав щодо рф дуже дієвий і потужний інструмент тиску - односторонні санкції, які раніше застосовувалися цією країною лише одного разу, а саме 1978 року після вторгнення В'єтнаму до Кампучії (Демократична Кампучія - офіційна назва Камбоджі на той час).

Сінгапур крім призупинення авіарейсів та обмежень на фінансові операції з низкою російських банків та організацій, запровадив експортний контроль над предметами, які можуть бути безпосе-редньо використані «як зброя або інструменти заподіяння шкоди українцям». Показовим є той факт, що ця найбільш жорстка відповідь надійшла від країни - члена АСЕАН, в якій у 2018 р. відбулось підписання спільної заяви про встановлення стратегічного партнерства між рф та АСЕАН.

Схожу позицію також висловив ключовий союзник США у регіоні - Філіппіни. Під час надзви-чайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН 28 лютого 2022 р. Маніла відкрито засудила вторгнення рф в Україну. Вона охарактеризувала це вторгнення як «триваючу трагедію».

Водночас Філіппіни наголосили на необхідності екстреної евакуації своїх громадян, які пере-бувають на території України. Пізніше президент країни Р Дутерте заявив про повну підтримку США та готовність у рамках союзницьких зобов'язань надати військову інфраструктуру Філіппін для роз-міщення американських військ у разі поширення збройного конфлікту в Україні на Азіатський регіон.

Міністерство закордонних справ Республіки Індонезія, коментуючи ситуацію щодо вторгнення рф в Україну повідомило, що країна стурбована ескалацією збройного конфлікту і засуджує будь-які дії, спрямовані на порушення територіальної цілісності та суверенітету держав.

Однак МЗС Індонезії безпосередньо не згадало про причетність росії до цього конфлікту. Більш того, на правах головуючої країни у G20 Індонезія відмовилась включати українське питання до порядку денного саміту, який відбудеться у листопаді 2022 р.

Водночас президент Індонезії Дж. Відодо закликав сторони до припинення вогню та сказав, що «діалог, а не санкції проти росії дозволять вирішити кризу». В інтерв'ю агентству «Ніккей-Азія» він зазначив, що суверенітету й територіальної цілісності «мають дотримуватися всі сторони», дещо завуалювавши природу збройного конфлікту.

Позиції Таїланду, Малайзії і Брунею виявились стриманими. Ці країни висловили загальне «занепокоєння ситуацією в Україні» та закликали усі сторони до мирних переговорів.

Суперечлива ситуація склалась у М'янмі. Військове керівництво цієї країни відкрито підтримало дії рф, апелюючи до «необхідності великої держави відстоювати власний суверенітет і підтримувати баланс сил на світовій арені». Проте інтереси М'янми в ООН відстоюють не члени військової хунти, а Ч.М. Тун, представник поваленого внаслідок військового перевороту у лютому 2021 р. уряду А.С. Су Чжі, який підтримав резолюцію ГА ООН.

Під час голосування в ООН 2 березня 2022 року за Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН з приводу засудження російського вторгнення в Україну та вимогу повного виведення російських з території України Камбоджа підтримала суверенітет і територіальну цілісність нашої держави (Припік, 2022).

Моніторинг інтерактивної карти світу Міністерства закордонних справ України на предмет існу-вання спеціальних умов в'їзду та допомоги тимчасово переміщеним громадянам України, які залиша-ють країну через війну та наявність центрів допомоги тимчасово переміщеним громадянам України в країнах АСЕАН констатує факт відсутності як спеціальних умов так і центрів допомоги тимчасово переміщеним громадянам України (Інтерактивна, 2022).

Обмірковуючи зазначені вище дані, а також враховуючи п.145 та п.149 Стратегії зовнішньо-політичної діяльності України затвердженої Указом Президента України від 26 серпня 2021 року № 448/2021, Україні варто інтенсифікувати політико-дипломатичні зусилля з країнами АСЕАН для протидії агресії та будь-яким проявам застосування сили; посилити роль публічної дипломатії та знайти ефективні шляхи донесення до субрегіону ПСА інформації про міжнародні протиправні діяння, що вчиняються державою агресором росією та залученню підтримки; встановити тісні зносини з Секретаріатом АСЕАН з подальшою можливістю набуття Україною статусу партнера по діалогу з АСЕАН; посилити організацію соціально-культурних програм в рамках співпраці України та АСЕАН; оновити стратегію торгівлі України з субрегіоном ПСА; організувати нові ланцюги постачання товарів до/з регіону ПСА; посилити координацію зусиль між державами-членами АСЕАН та Україною для злагодженої діяльності в рамках Організації Об'єднаних Націй, Світової Організації Торгівлі тощо. Важливим кроком в цьому напрямку було б приєднання України до Договору про дружбу і спів-робітництво в Південно-Східній Азії від 1976 р. з метою забезпечення політичної підтримки від держав-членів АСЕАН спрямованої на засудження рф, а також набуття Україною статусу спостерігача в Міжпарламентській асамблеї АСЕАН (Стратегія, 2021).

Таблиця 1