Турецько-сомалійські відносини як приклад зовнішньої політики Туреччини в Субсахарській Африці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Турецько-сомалійські відносини як приклад зовнішньої політики Туреччини в Субсахарській Африці

Turkish-Somalia relations as an example of turkey's foreign policy in Subsaharan Africa

Запорізька І.С.,

магістр міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Україна,

Zaporizka I.S.,

master of international relations, public communications and Regional Studies of Taras Shevchenko Kyiv National University (Ukraine, Kyiv)

У статті проаналізовано особливості турецько-сомалійських відносин як приклад діяльності офіційної Анкари в Субсахарській Африці. Виявлено передумови активізації розвитку відносин у 2010х рр., ключовим поштовхом до чого став візит Р. Т Ердогана до Сомалі в 2011 р. Встановлено, що Туреччина прагне відігравати посередницьку роль у процесі політичного врегулювання в Сомалі для поліпшення свого іміджу. Також у ході дослідження з'ясовано специфіку динаміки торговельно-економічних відносин та підкреслено прагнення офіційної Анкари до встановлення військової присутності в Сомалі. Розкрито ключові риси гуманітарної дипломатії турецького уряду, а також принципи дії «м'якої сили» в Сомалі.

Ключові слова: зовнішня політика Туреччини, Сомалі, Субсахарська Африка, Африканський Ріг, гуманітарна дипломатія.

The article analyzes the peculiarities of Turkish- Somali relations as an example of the activities of official Ankara in Sub-Saharan Africa. The prerequisites for the intensification of the development of relations in the 2010s were identified, the key impetus for which was the visit of R. T. Erdogan to

Somalia in 2011. It has been established that Turkey seeks to play a mediating role in the process of political settlement in Somalia to improve its image. The study also clarified the specifics of the dynamics of trade and economic relations and emphasized the desire of official Ankara to establish a military presence in Somalia. The key features of the humanitarian diplomacy of the Turkish government, as well as the principles of "softpower" in Somalia, are revealed.

Keywords: foreign policy of Turkey, Somalia, Sub-Saharan Africa, Horn of Africa, humanitarian diplomacy.

Постановка проблеми

турецько-сомалійські відносини політика

З кінця ХХ ст. Турецька Республіка значно активізувала свою глобальну політику, у тому числі налагоджуючи партнерство з Африканським континентом.

Зважаючи на те, що відносини з державами Магрибу були більш розвинутими, у фокусі офіційної Анкари опиняється Африка на південь від Сахари, взаємини з якою починають надзвичайно динамічно розвиватися.

Особливе місце в цьому процесі посідає Сомалі як держава, що не лише стала однією з перших, із якими Туреччині вдалося успішно налагодити зв'язки в різних сферах, але й є прикладом класичної політики турецького уряду в регіоні загалом.

Останнє стосується як політичної взаємодії, так і економічних та безпекових відносин; водночас, гуманітарна дипломатія Р. Т. Ердогана в Сомалі стала взірцем діяльності офіційної Анкари в Африці.

Тому аналіз турецько-сомалійських взаємин є важливим фактором для комплексного розуміння політики Туреччини в Субсахарській Африці загалом.

Аналіз досліджень і публікацій. Вивченням турецько-сомалійських відносин займається низка турецьких вчених, а також науковців із інших країн. Зокрема, О. Й. Абдулл та М. Озкан приділяли увагу процесам активізації двосторонніх відносин між офіційними Анкарою й Могадішо в 2010-х рр. Е. Тепеджікліоглу розглядала специфіку взаємин між країнами в економічній сфері. Натомість А. Й. Абдулл, О. Сазак, І. Вудс та інші вивчали роль Туреччини в безпековому врегулюванні та миротворчій діяльності в Сомалі, а К. Деведжіоглу - гуманітарну дипломатію офіційної Анкари.

Утім серед українських дослідників дана тема поки що не отримала достатнього висвітлення; однак це стало б ключовим фактором до розуміння принципів зовнішньої політики Туреччини в Субсахарській Африці.

Завдання статті. Проаналізувати особливості становлення і розвитку турецько- сомалійських відносин і основні сфери взаємин на сучасному етапі та дати оцінку ефективності політики офіційної Анкари в Сомалі.

Виклад основного матеріалу

Хоча Сомалі історично мало тісні зв'язки з Османською імперією, сучасні турецько-сомалійські відносини беруть початок від заснування посольств у 1979 р. на взаємній основі. Утім Туреччина була змушена закрити своє посольство в Могадішо в 1991 р., причиною чого стала громадянська війна в Сомалі, водночас країна продовжила підтримувати міжнародно визнаний центральний уряд у Могадішо. Уряд Туреччини також заохочував неурядові організації до співпраці з партнерами в Сомалі для подолання проблем продовольчої безпеки та тимчасово переміщених осіб [2, с. 461; 3]. Іншими словами, турецький уряд висловлював підтримку міжнародно визнаному федеральному уряду в Могадішо, разом із цим долучаючись до проектів із розвитку співробітництва.

Контакти між країнами значно активізувалися в 2010-х рр., причиною чого стала політика президента Туреччини Аб- дуллаха Гюля та прем'єр-міністра Реджепа Тайїпа Ердогана. Останній був першим лідером неафриканської держави за майже два десятиліття, який відвідав Сомалі 19 серпня 2011 року на фоні загострення проблеми голоду в країні через найбільшу за три десятиліття засуху в Східній Африці. Візит отримав символічне значення, оскільки мав на меті показати лідерам інших країн, що Могадішо є безпечним місцем для здійснення офіційних поїздок [2, с. 462; 12]. Візит Р. Т. Ердогана мав історичне значення для розвитку турецько-сомалійських відносин. По- перше, було відновлено роботу Посольства Турецької Республіки в Могадішо, що стало передумовою для поглиблення співпраці між країнами на політичному рівні. По-друге, приклад турецького лідера привернув увагу міжнародної спільноти до проблем цієї східно- африканської держави та спонукав делегації ООН, Африканського Союзу, а також Ірану й Саудівської Аравії відвідати Сомалі [12]. Президент Р. Т. Ердоган також відвідав Сомалі в 2015 і 2016 рр., таким чином продовживши традицію зустрічей на найвищому рівні та продемонструвавши прагнення підтримати Сомалі у вирішенні кризи [2, с. 463]. По- третє, Сомалі стало відправною точкою для посилення ролі Туреччини як впливового актора в Субсахарській Африці, чому сприяли релігійна спільність, потреба сомалійської сторони в пошуку надійних партнерів для вирішення політичної й безпекової кризи та здійснення офіційною Анкарою гуманітарної дипломатії, що стало визначальною характеристикою зовнішньої політики Туреччини в африканському регіоні.

Туреччина відігравала ключову роль у процесі політичного врегулювання в Сомалі та продовжує займати стійку позицію щодо підтримки територіальної цілісності й суверенітету Сомалі. У своїй промові на 66- ій сесії Генеральної Асамблеї ООН 22 вересня 2011 р. президент Р. Т Ердоган привернув увагу до проблеми засухи і голоду в країні та закликав світову спільноту об'єднати зусилля заради її подолання. 21-23 травня 2010 р. та 31 травня - 1 червня 2012 р. в Стамбулі було проведено Конференції по Сомалі, у рамках яких було обговорено питання пост-конфліктної відбудови та економічного розвитку країни [3; 7, с. 75; 16]. У лютому 2016 р. в Стамбулі було проведено Третій Форум партнерства високого рівня по Сомалі, у рамках якого було обговорено питання політичного врегулювання в країні, покращення безпекової ситуації, а також окремо виділено питання становища жінок і працевлаштування молоді [15, с. 1314]. Офіційна Анкара також здійснила спробу посередництва між урядом Сомалі в Могадішо та урядом Сомаліленду. 13 квітня 2013 р. президент Федеративної Республіки Сомалі Хасан Шейх Махмуд та президент Сомаліленду Ахмед Сіланьо зустрілися в Анкарі в присутності міністра закордонних справ Туреччини А. Давутоглу за ініціативою президента А. Гюля і прем'єр-міністра Р. Т Ердо- гана. У результаті зустрічі було підписано Ан- каринське комюніке, у якому наголошується на прагненні сторін до встановлення ефективного політичного діалогу, розвитку технічної і економічної співпраці, боротьби з тероризмом, екстремізмом, піратством та іншими формами міжнародної злочинності. Пізніше переговори між Сомалі та Сомалілендом за посередництва Туреччини були продовжені в Стамбулі [7, с. 87-88]. Хоча роль офіційної Анкари в зазначеному процесі не варто переоцінювати, проте саме Туреччина розглядалася сомалійцями як надійний партнер, що не пов'язаний із країною колоніальним минулим і не має прямих геополітичних інтересів у регіоні.

Торговельно-економічна співпраця Туреччини та Сомалі була досить обмеженою до 2011 р., що спричинено як нестабільною внутрішньополітичною ситуацією в Сомалі, так і недостатньою увагою офіційної Анкари до співпраці з офіційним Могадішо. Після 2011 р. розпочалося динамічне піднесення співробітництва, що підсилювалося такими перевагами Сомалі, як вигідне географічне положення, наявність покладів природних ресурсів, зокрема вуглеводнів, та значна протяжність берегової лінії і наявність великих портів, зокрема Могадішо, Кісмайо, Баса- со і Бербера. 18-22 лютого 2016 р. в Стамбулі пройшов Перший Турецько-сомалійський бізнес-форум, а 3-4 травня 2018 р. відбувся другий такий захід [2, с. 468]. Як результат, турецькі компанії, які розглядали Сомалі як перспективний ринок збуту, отримали можливість налагодити ефективне партнерство з сомалійськими підприємствами. Важливою в цьому аспекті стала підтримка уряду, який створив платформи для налагодження діалогу та заохочував турецькі компанії до виходу на сомалійський ринок.

Після 2011 р. відбувається значне зростання обсягу двосторонньої торгівлі: якщо в 2003 р. він складав лише 2 млн доларів, а в 2010 р. - 6,2 млн доларів, то в 2011 р. цей показник зріс до 42 млн доларів. У 2019 р. двостороння торгівля між країнами вперше перевищила позначку 200 млн дол., а в 2021 році цей показник склав 362,8 млн дол., що робить Сомалі другим найбільшим торговельним партнером Туреччини на Африканському Розі. Торговельний баланс є позитивним для офіційної Анкари: її експорт до Сомалі в 2021 р. становив 354,9 млн доларів, а імпорт - 7,9 млн доларів. Туреччина переважно експортує сталь, товари машинобудівної і фармацевтичної промисловості, а також деякі продукти сільського господарства та тваринництва (рослинні олії, борошно, молочні продукти тощо). Основними статтями імпорту Туреччини є фрукти, зернові, насіння олійних культур, шкіра тварин, екстракти рослинних олій для виробництва косметичної продукції та інше [3; 5]. Як випливає зі структури двосторонньої торгівлі, сільське господарство є однією з пріоритетних сфер інтересів Туреччини в Сомалі, оскільки офіційне Могадішо зацікавлене в співпраці з офіційною Анкарою задля подолання проблеми нестачі продовольства і голоду. Перспективною сферою співпраці між двома країнами може стати енергетика. Туреччина зацікавлена в диверсифікації експортних партнерів з огляду на зростаючі потреби турецької економіки в енергоносіях. Хоча пріоритетним напрямком в цій сфері є Східне Середземномор'я, країна не залишає поза увагою перспективи налагодження співпраці з країнами Східної Африки. Наприкінці січня 2020 р. офіційне Могадішо запросило турецький уряд до проведення спільних розвідувальних робіт у територіальних водах країни з метою пошуку та початку експлуатації родовищ нафти і природного газу, які, за оцінками, розташовані в регіоні. У свою чергу, президент Р. Т. Ердоган схвально відгукнувся на таку пропозицію, зазначивши, що турецька сторона зробить відповідні кроки для втілення слів у дію [13]. У перспективі таке партнерство є вигідним для обох сторін, адже Сомалі прагне відродити нафтовий сектор у країні, який фактично був паралізований після початку громадянської війни в 1991 р. Також видобуток нафти і газу може принести додаткові кошти до бюджету країни, яка потребує вливань для відбудови інфраструктури та розвитку економіки. Однак перешкодою для ефективного партнерства в цій сфері є неврегульованість територіального спору між Сомалі та Кенією щодо територіальних вод і, відповідно, океанічного шельфу, на якому розташовані потенційні поклади нафти і природного газу [14].

Стратегічну важливість для Сомалі має залучення Туреччини до відновлення транспортної інфраструктури в країні. У 2011 р. «Турецькі авіалінії» стали першою міжнародною авіакомпанією, яка розпочала здійснення перельотів до Могадішо на щоденній основі [4]. Це сприяло полегшенню налагодження зв'язків між представниками бізнесу двох країн та контактів Сомалі зі світом. Також приватні турецькі компанії активно співпрацюють з урядом і неурядовими організаціями у сфері будівництва та модернізації транспортної інфраструктури. Наприклад, компанія Favori LLC з 15 вересня 2013 р. управляє Міжнародним аеропортом імені Адена Адде в Могадішо та взяла участь у реконструкції одного з терміналів [2, с. 468]. Група компаній «Албайрак» у 2014 р. отримала управління над портом Могадішо, що є одним із найбільших портів Сомалі. Загалом після того, як турецькі компанії почали управління над зазначеними вище аеропортом і морським портом у Могадішо, місячна дохідність цих двох об'єктів зросла порівняно з тим періодом, коли управлінням займалися інші міжнародні або місцеві компанії [2, с. 468-469]. Це свідчить про ефективність роботи зазначених турецьких компаній та їхній внесок у економічний розвиток Сомалі.

Важливе місце в турецько-сомалійському партнерстві посідає безпекова співпраця. У 1990-х рр.ТуреччинаприєдналасядоМісії ООН в Сомалі (United Nations Assistance Mission in Somalia, UNSOM), направивши 320 солдатів, а турецький генерал Чевік Бір командував операцією в 1993-1994 рр. [2, с. 461]. У 2013 році Туреччина розпочинає співпрацювати з Місією Африканського Союзу в Сомалі (African Union Mission in Somalia, AMISOM), надавши близько 1 млн доларів допомоги та забезпечивши тренування сомалійських солдатів і поліцейських на території Туреччини. Тим не менше, спроба співпраці з Сомалі через міжнародні багатосторонні механізми не була повністю успішною, переважно зважаючи на розбіжності в баченні стратегії і цілей місії з партнерами, зокрема з США, тому в подальшому Туреччина переважно реалізувала відповідні програми через двосторонні механізми співробітництва [8, с. 175, с. 179].

У березні 2015 р. було розпочато будівництво Військового тренувального центру Збройних сил Туреччини в Сомалі (TURKSOM Military Training Center, тур. Somali Tьrk Gцrev Kuvveti

Komutanligi) на південь від Могадішо вартістю 50 млн доларів, де на площі 4 км2 розташовані три військові школи, гуртожитки та розміщена військова техніка. Ціллю тренувальної бази, яку було відкрито 30 вересня 2017 р., є підготовка військовослужбовців Збройних сил Сомалі до виконання реальних військових завдань і операцій, зокрема спрямованих на боротьбу з діяльністю організації Аш-Шабаб. На території табору в якості тренерів працюють близько 200 турецьких солдат і офіцерів, які можуть одночасно здійснювати підготовку понад 1,5 тис. військовослужбовців [1, с. 59-62; 9]. Крім того, Туреччина забезпечує екіпірування сомалійських солдатів, які пройшли навчання на тренувальній базі [9]. Хоча офіційна Анкара не здійснює напряму військові операції в Сомалі та використовує центр виключно для тренування сомалійських військових, країна отримала можливість розширити свою військову присутність, щоб впливати на безпекову ситуацію в регіоні.

Важливою сферою співпраці між Сомалі та Туреччиною є боротьба з піратством. Як один із засновників Контактної групи з питань піратства біля узбережжя Сомалі (Contact Group on Piracy off the Coast of Somalia, CGPCS), Туреччина бере участь у роботі та дискусіях групи, а також головувала на 8-ому Пленарному засіданні в Нью-Йорку 21 березня 2011 р. Крім того, Туреччина брала участь у Об'єднаній цільовій групі-151 (Combined Task Force-151), яка проводить операції з протидії піратству в Аденській затоці та біля узбережжя Сомалі, а також приєдналася до Постійної морської групи НАТО 2 (Standing NATO Maritime Group 2). 25 лютого 2009 року в регіоні було розміщено фрегат Військово- морських сил Туреччини Giresun (F-491) (англ. Antrim (FFG-20)) для спільних операцій із протидії піратству й озброєним нападам у регіоні та забезпечення захисту торгових і військових кораблів; 19 червня 2009 р. замість нього до регіону було направлено фрегат Gediz (F-495) (англ. John A. Moore (FFG-19)). Туреччина також була залучена до операцій зі звільнення захоплених суден, переважно в співпраці з міжнародними партнерами, та надавала технічну підтримку [7, с. 94-95].

Сомалі займає пріоритетне місце в гуманітарній дипломатії офіційної Анкари. Зважаючи на активну діяльність у цій східноафриканській країні, Туреччина отримала імідж «гуманітарної сили» в Африці, підвищила свій престиж як країна, досвід якої потрібно наслідувати. Турецька гуманітарна дипломатія була започаткована Р. Т. Ердога- ном під час візиту в Сомалі, що відбувся через кілька днів після того, як Туреччина та інші мусульманські країни в рамках зустрічі Організації Ісламська Конференція 17 серпня 2011 р. пообіцяли надати фінансову допомогу в розмірі 350 млн доларів для боротьби з наслідками голоду в регіоні. Крім того, Сомалі було передано 115 млн доларів, зібрані турецьким народом протягом священного місяця Рамадану для допомоги братній мусульманській країні [3; 12]. Після вказаного візиту за ініціативою турецької сторони було започатковано ряд програм допомоги в Сомалі, у тому числі тих, що спонукають приватний сектор до співпраці з неурядовими організаціями [15, с. 12-13].

Гуманітарна діяльність здійснюється під керівництвом Турецької агенції з кооперації та координації (ТІКА), яка відкрила свій офіс в Могадішо в 2011 р. У країні працюють такі офіційні установи як Турецький Червоний Півмісяць, Релігійний фонд Туреччини, Управління в справах турків закордоном і споріднених громад, Управління в справах релігії, Агенція «Анадолу», Генеральне управління державними водними ресурсами, Управління по боротьбі з природними лихами і надзвичайними ситуаціями, а також ряд неурядових організацій, таких як Фонд гуманітарного порятунку, Асоціація братерства і допомоги Африці, організації «Руки допомоги» та «Чи є хтось?», фонд «Іхляс», асоціації «Лікарі без кордонів», «Рука допомоги», «Жива вода», «Бешір», «Морський ліхтар» та багато інших [6; 7, с. 95]. Під керівництвом цих та інших інститутів було реалізовано велику кількість проектів у галузях інфраструктурної відбудови, освіти, охорони здоров'я, сільського господарства, транспорту тощо. Зокрема, після 2011 р. Туреччина надіслала до країни близько 300 осіб медичного персоналу та 90 лікарів для роботи в сомалійських медичних закладах та поширення власного досвіду. Протягом візиту до Сомалі в січні 2015 р. президент Ердоган спільно з президентом Сомалі Хассаном Моха- мудом відвідали церемонію відкриття лікарні «Дігфер» в Могадішо, яка була пізніше перейменована в Навчально-дослідницьку лікарню імені Реджепа Тайїпа Ердогана, що вважається одним із найбільш сучасних подібних закладів на території Африканського Рогу [2, с. 466; 17]. Оскільки в Сомалі особливо гостро стоїть проблема продовольчої безпеки ТІКА і Фондом гуманітарного порятунку в грудні 2012 р. було започатковано фермерські тренувальні курси, які були пізніше реорганізовані в перший у країні сільськогосподарський інститут Університет Замзам [2, с. 469]. Інші проекти, що фінансувалися та здійснювалися ТІКА, охоплюють будівництво доріг та головної урядової будівлі в Могадішо. Фонд гуманітарного порятунку реалізує проекти безкоштовних операцій із видалення катаракти, відбудови мечетей, вдосконалення систем водопостачання, а також побудував освітній комплекс для дітей-сиріт у Могадішо. Організація «Руки допомоги» надає стипендії сомалійським студентам для навчання в університетах Туреччини, передусім на медичному факультеті, а також розбудовує дитячі лікарні на території країни [6; 7, с. 95]. Усе це свідчить про активну діяльність турецьких неурядових організацій у сфері гуманітарної дипломатії.

Туреччина також прагне налагодити культурні контакти з Сомалі. Основним інструментом освітньої політики є програма «Стипендії Туреччини», адже починаючи з 2006 р. сомалійські студенти щороку отримують стипендії на отримання вищої освіти в університетах Туреччини. Також стипендії надаються Управлінням у справах турків закордоном і споріднених громад та рядом неурядових організацій [7, с. 91-92]. Фонд «Мааріф», школи якого в Могадішо були першими закордонними установами організації, надає широкі освітні можливості для сомалійської молоді. Сьогодні в них навчається близько 880 сомалійських студентів, що, окрім базових дисциплін, вивчають турецьку мову, яка є другою за популярністю іноземною мовою після арабської. Натомість Інститут Юнуса Емре пропонує курси турецької різних рівнів на базі представництва фонду «Мааріф» у Могадішо та в деяких сомалійських середніх школах [18]. Володіння турецькою мовою на достатньому рівні дозволяє випускникам продовжити навчання в турецьких вищих навчальних закладах та в подальшому сприяє розвитку співпраці між Туреччиною і Сомалі.

Офіційна Анкара також підтримує тісні зв'язки з сомалійською діаспорою в Туреччині, яка постійно зростає. 15-17 червня 2019 р. в Стамбулі пройшла третя Міжнародна конференція глобальної сомалійської діаспори, яка була організована неурядовою організацією «Глобальна сомалійська діаспора», заснованою в Туреччині в 2014 р. представниками сомалійської молоді, за підтримки Інституту Юнуса Емре [11]. Після закінчення Конференції в галереї Таксім було відкрито виставку сомалійської культури під назвою «Nabadoon», слоганом якої було «Залучайтеся до мистецтва. Заохочуйте дружбу, боріться з ненавистю і екстремізмом» [10]. Це спонукає до розвитку більш тісних турецько- сомалійських відносин, у тому числі в гуманітарній сфері та бізнес-співробітництві.

Висновки

Сьогодні Сомалі привертає увагу Туреччини з багатьох причин. По-перше, країни мають тісні історичні зв'язки, що особливо посилилися після візиту Р. Т. Ердогана до Могадішо в 2011 р. По-друге, країни мають релігійну й культурну спорідненість, що спирається на належність до ісламського світу. По-третє, з огляду на географічне розташування Сомалі та наявність важливих природних ресурсів, насамперед вуглеводнів, Туреччина розглядає країну як важливого партнера з точки зору реалізації власних геополітичних (посередництво між Сомалі та Сомалілендом), геоекономічних (розширення ринків збуту, енергетична співпраця) і безпекових (військова присутність після будівництва бази поблизу Могадішо, боротьба з піратством і тероризмом) інтересів у регіоні. По-четверте, Сомалі стало відправною точкою для офіційної Анкари в розвитку співпраці з країнами континенту, передусім завдяки реалізації гуманітарної дипломатії. По-п'яте, Сомалі може стати важливим ринком збуту турецьких товарів та надійним бізнес-партнером для турецьких компаній, зокрема у сфері відбудови інфраструктури. Утім проблемою, що перешкоджає розвитку турецько-сомалійських відносин, є внутрішньополітична криза в Сомалі та політична дезінтеграція країни, а також діяльність організації Аш-Шабаб, що створює ризики для здійснення іноземних інвестицій.

Список використаних джерел

турецько-сомалійські відносини політика

1. Abdulle A. Y (2019). `Turkey's Engagement in Somalia: A Security Perspective', A Peer-Reviewed Academic Journal for Somali Studies, 4, p. 53-71.

2. Abdulle O. Y (2019). `Turkey's Opening Up Foreign Policy in Somalia', The Journal of Academic Social Science, 7 (87), p. 456-472.

3. Devecioglu K. (16 October 2019). Turkey's humanitarian diplomacy in Somalia: From past to present [Online]. Daily Sabah. Available at: https:// www.dailysabah.com/op-ed/2019/10/16/turkeys- humanitarian-diplomacy-in-somalia-from-past-to- present (Accessed: 7 May 2022).

4. Di§ Ekonomik ili§kiler Kurulu. (n.d.). Turkey-Africa: Bilateral Relations [Online]. DEiK. Available at: http://turkeyafricaforum.org/bilateral-relations.html (Accessed: 7 May 2022).

5. Di§ Ticaret istatistikleri [Online]. (n.d.). Tьrkiye Cumhuriyeti Ticaret Bakanligi. Available at: https:// ticaret.gov.tr/istatistikler/dis-ticaret-istatistikleri (Accessed: 7 May 2022).

6. Osmanli'mn asirlik konsoloslugu TiKA ile hayat buldu [Online]. (2019). Tьrk hjbirligi ve Koordinasyon Ajansi. Available at: https://www.tika.gov.tr/tr/haber/ osmanli_nin_asirlik_konsoloslugu_tika_ile_hayat_ buldu-53796 (Accessed: 6 May 2022).

7. Цzkan M. (2012) Dogu Afrika Jeopolitigi ve Tьrkiye'nin Somali Politikasi. istanbul: Siyaset, Ekonomi ve Toplum Ara§tirmalari Vakfi.

8. Sazak O., Woods E. A. (2017). `Thinking Outside the Compound: Turkey's Approach to Peacebuilding in Somalia', Cedric de Coning, 4, p. 167-189.

9. Shay S. (22 January 2018). Turkey Helps Somalia Prepare for the `Day After' AMISOM [Online]. Israel Defense. Available at https://www. israeldefense.co.il/en/node/32745 (Accessed: 6 May 2022).

10. Somali culture, diaspora showcased in Istanbul [Online]. (21 June 2019). Daily Sabah. Available at: https://www.dailysabah.com/events/2019/06/21/somali-culture-diaspora-showcased-in-istanbul (Accessed: 6 May 2022).

11. Somali Global Diaspora holds conference in Istanbul [Online]. (19 June 2019). Daily Sabah. Available at: https://www.dailysabah.com/ politics/2019/06/19/somali-global-diaspora-holds- conference-in-istanbul (Accessed: 6 May 2022).

12. Somalia famine: Turkish PM Erdogan visits Mogadishu [Online]. (19 August 2011). BBC.Available at: https://www.bbc.com/news/world-africa-14588960 (Accessed: 6 May 2022).

13. Somalia Invites Turkey to Explore for Oil [Online]. (22 January 2020). eAbW Digital. Available at: https://www.busiweek.com/somalia-invites-turkey- to-explore-for-oil/ (Accessed: 7 May 2022).

14. Stability at risk as Somalia and Kenya spat over sea border [Online]. (15 March 2021). dW. Available at: https://www.dw.com/en/kenya-somalia-border-dispute-threatens-stability/a-56879109 (Accessed 27 August 2022).

15. Tepeciklioglu, E. E. (2017). `Economic relations between Turkey and Africa: Challenges and prospects', Journal of Sustainable Development Law and Policy, 8, p. 1-33.

16. The Second istanbul Conference on Somalia, Final Declaration, 1 June 2012, istanbul [Online]. (2012). Republic of Turkey Ministry of Foreign Affairs.Available at: http://www.mfa.gov.tr/the-second-istanbul--conference-on-somalia_-final-declaration_- 1-june-2012 -istanbul.en.mfa (Accessed: 7 May2022).

17. Turkish Development Assistance Report[Online]. (2019). Tьrk i§birligi ve Koordinasyon Ajansi Ba§kanligi. Available at: https://www.tika.gov.tr/upload/2020/02/kyk%202018/TurkiyeKalkinma2018ENG.pdf (Accessed: 7 May 2022).

18. Turkey's Maarif schools take hold in Somalia with new graduates [Online]. (23 May 2019). Daily Sabah. Available at: https://www.dailysabah.com/education/2019/05/23/turkeys-maarif-schools-take- hold-in-somalia-with-new-graduates (Accessed: 7May 2022).

Размещено на Allbest.ru