Використання математичних методів для аналізу політичних процесів в контексті міжнародних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

Використання математичних методів для аналізу політичних процесів в контексті міжнародних відносин

Мудрик Ю.С., кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародної комунікації та політології

Україна, Хмельницький

Анотація

Метою даної статті є спроба обґрунтування доцільності та особливостей використання математичних методів для аналізу політичних процесів як додаткового способу отримання результатів якісного аналізу у результаті дослідження кількісних характеристик.

Досліджено особливості використання математичних методів для аналізу політичних процесів. Обґрунтовано застосування моделювання та методу аналізу тренд-сезонної компоненти для вивчення політичних процесів. Розглянуто особливості застосування сценарного підходу при дослідженні політичних процесів у міжнародних відносинах у контексті системного аналізу.

Ключові слова: політичні процеси, міжнародні відносини, моделювання, математичний аналіз, сценарний підхід, системний аналіз, тренд-сезонне моделювання.

Abstract

USING MATHEMATICAL METHODS ТО ANALYZE POLITICAL PROCESSES IN THE CONTEXT OF INTERNATIONAL RELATIONS

Mudryk Y. S., candidate of Political Science, Associate Professor at the Department of International Communication and Political Science, Khmelnytskyi National University (Ukraine, Khmelnytskyi)

The purpose of this article is to try to justify the feasibility and features of the use of mathematical methods for the analysis of political processes as an additional way to obtain the results of qualitative analysis as a result of the study of quantitative characteristics.

The peculiarities of the use of mathematical methods for the analysis of political processes are studied. The application of modeling and method of analysis of the trend-season component for the study ofpoliti- cal processes is substantiated. The peculiarities of the application of the scenario approach in the study of political processes in international relations in the context of systems analysis are considered.

Keywords: political processes, international relations, modeling, mathematical analysis, scenario approach, system analysis, trend-seasonal modeling.

Розвиток моделювання та кількісних методів аналізу політичних процесів був зумовлений появою значної кількості прикладних політичних досліджень, пов'язаних із застосуванням методу моделювання. У зв'язку з цим продовжувався розвиток і теоретичних положень, що сприяло розширенню уявлень про метод моделювання. Серед західних дослідників дана проблема проглядалась у роботах Р. Шеннона, Ч. Лейва, Г. Хотелінга, Е. Довнса, Т Персона, Дж. Марча, Д. Паттона та ін. Щодо українських дослідників, то варто зазначити роботи В. О. Корнієнка, А. А. Шияна, С. Г Де- нисюк та ін. [1].

У практичній політології для дослідження політичного процесу використовуються різноманітні емпіричні методи. Таким чином досліджуються різноманітні аспекти громадської думки, політичної культури, партій тощо. Також вживаним є застосування соціологічних методів, на кшталт спостереження, експерименту, опитувань чи аналізу документів.

Кількісні методи дослідження є одними із основних інструментів вивчення багатьох політичних процесів та явищ. Одними з таких засобів є індекси. Поняття «індекс» широко використовується у статистиці і має подвійне значення. Воно може трактуватися як показник або результат певних розрахунків, або як «особлива відносна величина, за допомогою якої вивчається динаміка складних явищ шляхом їх агрегування зі взаємопов'язаними з ними явищами» [2, с. 8]. Традиційно під індексами в порівняльній політології розуміється агрегація низки взаємопов'язаних індикаторів у новий комплексний індикатор. Використання математичного інструментарію передбачає аналіз чисельних еквівалентів складових політичних процесів, за відсутності таких елементів, вони вводяться штучно методом експертних оцінок чи парним порівнянням.

Для аналізу політичних процесів, що не мають відповідних кількісних характеристик, використовуються статистичні дані щорічних звітів міжнародних організацій, наприклад «Freedom House», World Bank, Transparency International та ін., що досліджують особливості протікання зокрема транзитивних процесів у країнах світу.

У ході моделювання в сфері міжнародних відносин досліднику доводиться вирішувати два типи завдань: оцінювальні та операціональні. У рамках першого блоку визначається специфіка об'єкта моделювання (політичні ситуації, політичні процеси - що завершилися, поточні, перспективні) і рівень інформаційної забезпеченості дослідження. У рамках другого блоку - операціонального - визначаються характер і форми моделі, що залежать від ступеня її подібності до об'єкту моделювання, тобто рівню концептуального узагальнення або, навпаки, максимальної конкретизації його ознак, у тому числі і шляхом представлення їхніх якісних характеристик у кількісному виді (квантифікація) [3, с. 34].

Використовуючи базу оцінок і рейтингів країн, можна визначити загальні тенденції протікання політичних процесів у будь-яких країнах. Враховуючи циклічність та сезонність (мінливість) оцінок, найкращим для проведення подібного аналізу є метод тренд- сезонного моделювання, що базується на «рядах Фур'є». Даний метод полягає у представленні довільної складної функції сумою простіших. В загальному випадку кількість таких функцій може бути нескінченною, при цьому чим більше таких функцій враховується при розрахунку, тим вищою стає кінцева точність представлення даної функції. У більшості випадків в якості найпростіших використовуються тригонометричні функції синуса і косинуса. В цьому випадку ряд Фур'є має тригонометричний вид, а обчислення такого ряду часто західні дослідники ототожнюють із розкладом на гармоніки.

У такому випадку, ряд значень, узятих за часовий період, вважається часовим рядом. Структурно часові ряди складаються з наступних елементів:

тренду - вказує на загальний тип змін в історичних даних;

сезонних коливань - це коливання навколо тренду, що виникають на регулярній основі. Звичайно такі регулярні коливання виникають у періоди до одного року;

циклічних коливань - коливання виникають у періоди понад один рік. Вони часто присутні у фінансових даних у відповідності зі стандартним циклом ділової активності, що складає з різкого спаду, росту, бурхливого росту і застою. Різниця між циклічним і сезонним компонентом полягає в тому, що остання має регулярну (сезонну) періодичність, тоді як циклічні фактори звичайно мають більш тривалий ефект, що до того ж змінюється від циклу до циклу; математичний політичний сценарний

випадкових коливань. Це непередбачені випадкові коливання, що є присутніми у більшості реальних часових рядів. Аналіз таких коливань можна використовувати для обчислення ймовірних помилок і оцінки надійності застосованої моделі прогнозування.

Не менш важливим методом дослідження політичних процесів виступає моделювання. За філософським енциклопедичним словником, модель (від лат. modus - міра) - у загальному розумінні аналог (графік, схема, знакова система, структура) певного об'єкта (оригіналу), фрагмента реальності, артефактів, витворів культури, концептуально-теоретичних утворень тощо. З гносеологічної точки зору, модель - це замінник, представник оригіналу у пізнанні. Завдяки їхньому ізоморфізму або гомоморфізму знання, отримані в результаті дослідження моделі, екстраполюються на оригінал, широко використовуються в багатьох науках у різних значеннях, але, як правило, поняття «модель» пов'язують з методом моделювання. У такому значенні моделлю є предметна, знакова чи мислена (уявна) система, що відтворює, імітує або відображає якісь визначальні характеристики, тобто принципи внутрішньої організації або функціювання, певні властивості чи ознаки об'єкта пізнання (оригіналу), пряме, безпосереднє вивчення якого з якихось причин неможливе, неефективне або недоцільне, і може замінити цей об'єкт у процесі, що досліджується, з метою отримання знань про нього [5, с. 391]. Отже, відношення «оригінал - модель» не природне, а епістемо- логічне, зумовлене процесом пізнання. Посідаючи істотне місце у потужному арсеналі наукових засобів, виконуючи описову, пояснювальну і евристичну функції, М. відіграє важливу роль у дослідженні різноманітних складних феноменів реальної дійсності.

Модель має бути здатна відображати, відтворювати або заміщувати оригінал в його основних рисах таким чином, щоб дослідження її давало нову інформацію про об'єкт, а точніше - про цілий клас об'єктів, для яких актуальна задача, що розв'язується. Оскільки в різних задачах для однієї і тієї ж системи можуть бути суттєвими різні її властивості, то для їх опису можуть знадобитися різні моделі. Кожна з них буде відображати головні з точки зору конкретної задачі властивості системи і ігнорувати ті властивості, характеристики, параметри, які не потрібні для розв'язку даної задачі. Таким чином, модель завжди існує разом з задачею, що розв'язується. Про модель будь-якого об'єкту ми можемо говорити лише тоді, коли добре зрозуміла задача, стосовно якої створюється і буде використовуватись модель.

Математична модель політичного процесу створюється в результаті його формалізації, тобто чіткого формального опису з необхідним ступенем наближення до дійсності. Створення математичної моделі - це необхідний етап кожного серйозного дослідження процесу. В подальшому математична модель використовується для отримання загальних закономірностей або конкретних числових даних, пов'язаних з процесом, що досліджується.

Математичне моделювання реалізується у межах системного моделювання та системного аналізу. Іншими словами, будь-яка математична модель складається з елементів та зв'язків між ними, що є об'єктом дослідження системного аналізу. Системний аналіз - методологія дослідження об'єктів шляхом подання їх як систем та аналізу цих систем. Системний аналіз є ефективним засобом розв'язання складних, іноді недостатньо чітко сформульованих проблем, що характерно для міжнародних відносин. Системою називають множину взаємопов'язаних між собою та з зовнішнім середовищем елементів, як ціле має властивості, які відсутні у її складових частин. В якості системи може виступати об'єкт будь- якого походження (реальний, ідеальний, природний, штучний тощо), який складається з окремих частин, що можуть мати різні якості, і здатний взаємодіяти з іншими об'єктами як ціле.

За Робертом Маколом велика система визначається такими ознаками:

Система створюється людиною або природою з різноманітних компонентів;

Система характеризується цілісністю. Всі її компоненти підпорядковані досягненню загальної мети;

Система є великою як з точки зору різноманітності складових, так і з точки зору однакових елементів, можливо кількості функцій, і звичайно вартості;

Система є складною. Це значить, що зміна однієї із змінних визначає зміну багатьох інших змінних, причому ці залежності рідко коли бувають лінійними;

В системі присутній людський фактор. Це значить, що частина функцій завжди виконується людьми;

Вхідні дії системи мають стохастичну природу, що означає неможливість передбачення поведінки у будь-який момент часу;

Складні системи містять елементи конкурентних ситуацій [6, с. 20-37].

Людвіг фон Берталанарі, вчений який започаткував теорію систем, визначив такі задачі системного підходу [6, с. 38-42]:

Виявлення загальних принципів та законів поведінки систем незалежно від природи елементів, які входять до їх складу та відношень між ними;

Встановлення, в результаті системного підходу до біологічних та соціальних об'єктів, законів, які аналогічні законам природознавства;

Створення синтезу сучасного наукового знання на основі виявлення ізоморфізму законів різних сфер діяльності.

Таким чином, основні принципи системного аналізу, на основі яких і буде проводитись побудова моделі розвитку демократії, є наступними:

принцип цілісності (відносна незалежність системи від середовища та від інших систем);

принцип емерджентності (неможливість звести властивості системи до властивостей її елементів);

принцип наявності зворотних зв'язків (вплив результатів функціонування системи на характер його функціонування).

Враховуюче зазначене вище, політичний прогноз можна визначити як науково обґрунтований опис майбутнього стану політичного об'єкту або процесу, а також шляхів і способів досягнення цього стану. Прогнозування є сполучною ланкою між теорією і практикою в усіх сферах життя суспільства.

В прогнозі констатуються майбутні можливості або ймовірності реалізації тих чи інших подій. На основі прогнозу розробляється план. В плані передбачається послідовність виконання тих робіт, які необхідні для досягнення поставленої мети.

Прогнозувати можна лише те, що змінюється або в часі, або в просторі і лише на основі деяких постійних величин, які не змінюються в просторі і часі. Отже для прогнозування необхідно мати набір деяких постійних величин - світових констант, що є незмінними. Для визначення цих постійних величин необхідно використати інформацію, яка міститься в минулих даних. Для цього широко використовується кореляційний і регресійний аналіз.

Прогноз політичних процесів формується у вигляді сценарію. Сценарійпрогнозу описує факти, що на часовій шкалі розміщені не лише в минулому та сучасному, а й у майбутньому. Розробка сценарію прогнозу має акумулювати в собі лише таку інформацію, яка необхідна для конкретного прогнозу і відповідає насамперед принципу мети. Реалізація цього принципу означає вибір з багатьох подій, що розглядаються у сценарії, тільки тих, що здатні впливати на результати прогнозованого процесу.

Головними функціями прогнозування політичних процесів є:

Науковий аналіз процесів і тенденцій в політиці, що передбачає три стадії: ретроспекція (погляд в минуле, регресивність) - дослідження історії розвитку об'єкта для отримання систематизованого опису; діагноз - описується об'єкт з метою виявлення тенденцій розвитку і вибору моделей і методів прогнозування; проекція - розробка власне прогнозу, здійснення оцінки точності або обґрунтування прогнозу.

Дослідження об'єктивних зв'язків явищ у політиці через виявлення причинно-наслід- кових зв'язків. Необхідно враховувати невизначеність, що зумовлена багатофакторністю системи, неповнотою знання цих факторів, неповнотою і ненадійністю інформації, наявних суб'єктивних факторів при прийнятті рішень. Оцінка об'єкта на основі поєднання аспектів детермінованості та невизначеності.

Виявлення альтернатив розвитку політичного процесу.

Побудова стратегічного плану, стратегічної програми розвитку об'єкта на перспективу супроводжується застосуванням інтуїтивних і формалізованих методів прогнозування, а також прийомів математичного моделювання: аналітичного або ж комп'ютерного, яке поділяється на числове, статистичне, а також імітаційне (алгоритмічне) моделювання. Під останнім розуміють моделювання, для якого характерним є відтворення на ЕОМ процесу функціонування досліджуваної складної системи. Імітуються (з використанням аналітичних залежностей і моделей) елементарні явища, складові процесу, із збереженням їх логічної й семантичної структури, послідовності перебігу в часі, що дає змогу отримати нову інформацію про стан системи в задані моменти часу.

Список використаних джерел

1. Корнієнко В. О., Шиян А. А., Денисюк С. Г. Моделювання фінансових механізмів лобіюван- ня в умовах «критичності» за кількістю депутатів у прийнятті рішень // Політологічний вісник. Зб. наук. праць. - К.: ІНТАС, 2007. - Вип.29. - С.110- 117.

2. Андрієнко В. Ю. Статистичні індекси в економічних дослідженнях / В. Ю. Андрієнко. - К., 2004. - 118 с.

3. Шепелев М. А. Методологія міжнародних досліджень // Шепеляв М. А. Теорія міжнародних відносин. - К., 2004. - 662 с.

4. Мудрик Ю. С. Особливості застосування математичних методів для аналізу процесу демократизації / Ю. С. Мудрик // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. - К.: «Видавництво «Гілея», 2013. - Вип. 71. Ч3. Політичні науки. - с.751-756.

5. Філософський енциклопедичний словник [Текст] / НАН України; Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди; голова редкол. В. І. Шинкарук. - К.: Абрис, 2002. - 742 с.

6. Robert E. Machol Goode, Harry H. - System Engineering; an Introduction to the Design of Large- Scale Systems. - McGraw-Hill, 1957). - 551 p.

7. R. Axelrod. Structure of Decision. The Cognitive Maps of Political Elites. - Princeton University Press, Princeton, NJ, 1976.

8. Cutright Ph. National Political Development: Measurment and Analysis // American Sociological Review. - 1963. - Vol.28. - 11.

9. Криворучко О. І. Індекси суспільно-політичних перетворень на пострадянському просторі: порівняльний аналіз/ Криворучко О. І. // Магістеріум. - 2014. - Т.58: Політичні студії.

References

1. Kornienko V O., Shiyan A. A., Denisyuk S. G. Modeling of financial mechanisms of lobbying in the conditions of “criticality” on the number of deputies in decision-making // Political Science Bulletin. Coll. Science. work. - K.: INTAS, 2007. - Issue. 29. - P.110-117.

2. Andrienko V. Y. Statistical indices in economic research / V Y. Andrienko. - K., 2004. - 118 p.

3. Shepelev M. A. Methodology of international research // Shepelyav M. A. Theory of international relations. - K., 2004. - 662 p.

4. Mudryk Y. S. Peculiarities of application of mathematical methods for analysis of democratization process / Y. S. Mudryk // Gileya: scientific bulletin. Collection of scientific works / Ch. ed. V M. Vashkevich. - Kyiv: Gileya Publishing House, 2013. - Issue. 71. Ch3. Political science. - with. 751-756 p.

5. Philosophical encyclopedic dictionary / NAS of Ukraine; Institute of Philosophy; Ch. ed. V.I. Shinka- ruk. - K.: Abris, 2002. - 742 p.

6. Robert E. Machol Goode, Harry H. - System Engineering; an Introduction to the Design of Large- Scale Systems. - McGraw-Hill, 1957). - 551 p.

7. R. Axelrod. Structure of Decision. The Cognitive Maps of Political Elites. - Princeton University Press, Princeton, NJ, 1976.

8. Cutright Ph. National Political Development: Measurment and Analysis // American Sociological Review. - 1963. - Vol.28. - p.11.

9. Kryvoruchko O. I. Indices of socio-political transformations in the post-Soviet space: a comparative analysis / Kryvoruchko O. I. // Magisterium. - 2014. - Vol.58: Political Studies.

Размещено на Allbest.ru