Соціальні аспекти інноваційної політики ЄС

Размещено на http://allbest.ru

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієна

Соціальні аспекти інноваційної політики ЄС

Ящишина Ірина Володимирівна доктор економічних наук, професор,

професор кафедри економіки підприємства

Анотація

Стаття присвячена аналізу позитивного досвіду Євро спільноти щодо використання інституційних механізмів інноваційної політики для вирішення соціальної проблематики ЄС.

Проаналізовано тенденцію нарощування соціальної спрямованості стратегічних документів розвитку ЄС: Лісабонської стратегії (2000) та «Стратегії 2020» (2010), що формувалась під впливом нарощування соціальних протиріч в Європі. Описано соціальні завдання «Стратегії 2020». Досліджено соціальні цілі рамкових програм інноваційної політики ЄС, які діяли з початку ХХІ століття. Оцінено значущість соціального спрямування рамкових програм ЄС на основі розподілу бюджету програми та частки запланованих витрат на виконання соціальних задач.

Виявлено, що починаючи із П'ятої рамкової програми (1998-2002) до критеріїв, за якими здійснювався відбір проектів програм, була включена і соціальна ефективність (внесок у розв'язання соціальних проблем ЄС) поряд із науковою та технологічною якістю і економічною ефективністю (величиною доданої вартості).

Визначено, що з прийняттям кожної наступної рамкової програми соціальний вимір все більше впливає на формування параметрів відбору напрямків дослідження, їх тематичного спрямування, конкретних проєктів. Так на розв'язання соціальних завдань у РП 6 (2002-2006) заплановано виділити в 2 рази більше коштів, ніж у попередній рамковій програмі, а в РП 7 (2007-2013) відповідне зростання становить 2,1 рази; соціальний бюджет програми «Горизонт 2020» (2014-2020) в 2,5 рази більший, ніж попередньої РП 7, її кошторис перевищує 80 млрд євро і на 72 % є соціально спрямованим.

Виявлено, що Рамкова програма ЄС «Горизонт Європа» (2021-2027) формувалась в умовах загострення соціальних викликів та необхідності подолання соціально-економічних наслідків COVID-19 і тому її плановий бюджет зріс на 30% порівняно із попередньою РП. Аналіз структури останньої РП ЄС демонструє нарощування тематичних областей соціального спрямування. Позитивний досвід ЄС щодо успішного вирішення соціальних проблем та викликів інструментами інноваційної політики заслуговує на вивчення та впровадження в Україні.

Ключові слова: інноваційна політика, соціальна ефективність інноваційної політики, рамкові програми.

Abstract

Social aspects of EU innovation policy

Yashchyshyna Iryna Volodymyrivna Doctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Enterprise Economics, Kamyanets- Podilskyi National Ivan Ohiienko University

The article is devoted to the analysis of the positive experience of the European Community in the use of institutional mechanisms of innovation policy to address EU social issues. The tendency of increasing the social orientation of the strategic documents of the EU development: the Lisbon Strategy (2000) and the "Strategy 2020" (2010), which was formed under the influence of increasing social contradictions in Europe, is analyzed. The social tasks of the "Strategy 2020" are described.

The social goals of the framework programs of the EU innovation policy, which have been operating since the beginning of the XXI century, have been studied. The importance of the social orientation of the EU framework programs based on the distribution of the program budget and the share of planned expenditures for social tasks was assessed.

It was found that since the Fifth Framework Program (1998-2002), social efficiency (contribution to solving EU social problems) has been included in the criteria for selecting draft programs, along with scientific and technological quality and economic efficiency (value added).

It is determined that with the adoption of each subsequent framework program, the social dimension increasingly influences the formation of parameters for the selection of research areas, their thematic focus, specific projects. Thus, in the solution of social tasks in FP 6 (2002-2006) it is planned to allocate 2 times more funds than in the previous framework program, and in FP 7 (2007-2013) the corresponding increase is 2.1 times; the social budget of Horizon 2020 (2014-2020) is 2.5 times larger than the previous FP7, its budget exceeds € 80 billion and is 72% socially oriented. It was found that the EU Horizon Europe Framework Program (2021-2027) was formed in the context of exacerbating social challenges and the need to overcome the socio-economic consequences of COVID-19 and therefore its planned budget increased by 30% compared to the previous FP. The analysis of the structure of the last EU RP shows the increase of thematic areas of social orientation. The positive experience of the EU in successfully solving social problems and challenges with the tools of innovation policy deserves to be studied and implemented in Ukraine.

Keywords: innovation policy, social efficiency of innovation policy, framework programs.

Вступ

Постановка проблеми. Початок ХХІ ст. характеризується зростаючим трендом щодо впливу інновацій не лише на економічний, а й на соціальний розвиток країн об'єднаної Європи. Тому дослідження досвіду застосування інноваційної політики для досягнення низки соціальних цілей в ЄС є суттєвим аргументом на користь активізації наукових та інноваційних зрушень в нашій країні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Соціальна значимість науки та досліджень вивчалась науковцями ще починаючи з початку ХХ ст. (зокрема Дж. Берналом). Соціальні аспекти науково-технічного прогресу досліджувались радянськими ученими (В. Вечкановим, В. Віленським, С. Голосовським, С. Осиповим, В. Покровським, Т. Хачатуровим, Л. Якобсоном та ін.). Українські науковці-макроекономісти (Ю. Бажал, Н. Гончарова, С. Захарін, Л. Федулова, Б. Малицький, О. Попович, О. Новікова) аналізують окремі сторони соціально-економічного спрямування інноваційної політики. Соціальні грані інноваційного розвитку певних галузей вітчизняної економіки досліджуються в працях: В. Куценко (соціальна сфера), О. Мех (фармакологія), А. Сбруєва, В. Кремень (освіта), Г. Михайліченко (туризм) та інших. Однак основний науковий мейнстрім зосереджений на проблемах економічної ефективності інноваційної політики і залишають менш дослідженими її соціальні аспекти. Об'єднана Європа демонструє позитивні наслідки поступальної реалізації інноваційної політики для досягнення саме соціальних цілей. Їх вивчення та впровадження у вітчизняну практику постали на часі.

Тому метою статті є дослідження соціальної спрямованості інноваційної політики ЄС за допомогою аналізу її основних інструментів.

Результати дослідження

Європейська спільнота є одним із основних центрів науково-технічного та соціально-економічного розвитку в сучасному світі. Ще в кінці 1990-х років європейські спеціалісти виокремили вісім напрямків науково-технічного розвитку, які визначались першочерговими для забезпечення соціально-економічного прогресу в країнах спільноти. Зокрема, це захист навколишнього середовища, охорона здоров'я, освіта та підвищення кваліфікації, мобільність, комунікації та транспорт, сфера послуг, процесні та продуктові технології, біотехнологій, інформаційні технології [1]. Їх соціальна спрямованість є очевидною. У 2000 р. на сесії ЄС була прийнята так звана Лісабонська стратегія розвитку Євроспільноти, що стало ключовою подією в сфері управління дослідженнями та розробками.

Кінцевим результатом Лісабонської стратегії вбачалось досягнення рекордних темпів економічного зростання, максимального наближення до повної зайнятості та соціальної справедливості. І тому до її основних пріоритетів поряд із економічним віднесено соціальний та екологічний.

Однак економічна криза та загострення соціальних протиріч привели до коректування інноваційної політики ЄС, що зафіксувала нова десятилітня «Стратегія 2020», яка поставила своїм завданням досягнення цілей зайнятості, продуктивності та соціальної злагоди за такими напрямами:

1) «м'яке» зростання, що спрямоване на стимулювання розвитку знань, інновацій, освіти та інформаційних технологій;

2) «стійке» зростання, яке передбачає вирішення проблем довкілля, енергетичних та мобільності, ефективне використання ресурсів та нарощування конкурентоспроможності;

3) «соціальне» зростання, тобто зростання зайнятості, формування умов для професійного росту, розвиток освіти та перекваліфікації, доступність навчання, зменшення диференціації доходів, боротьба із бідністю, досягнення соціальної та територіальної згоди [2, с.8-10]. Для конкретизації поставлених цілей «Стратегії 2020», ЄС визначає сім пріоритетних напрямів діяльності, що передбачають поєднання вирішення економічних та соціальних завдань. Не зважаючи на те, що основною задачею залишається економічне зростання, нова стратегія охопила значне коло соціальних проблем (див. табл.1).

Таблиця 1

Соціальні завдання «Стратегії 2020»

Складено за джерелами [2, 3].

Починаючи із 1984 р. і дотепер основним та єдиним інституційним механізмом проведення ЄС політики в сфері інновацій є рамкові програми (РП) [346]. економічний соціальний європейський інноваційний

Фактично усі вони конкретизували стратегії та ставили перед собою як економічні, так і соціальні завдання (див. табл. 2).

Таблиця 2

Соціальні цілі рамкових програм інноваційної політики ЄС

Складено за джерелами [4, 5, 6].

На межі ХХ і ХХІ століть відбувалась реалізація П'ятої Рамкової програми, що включала в себе чотири основні напрями досліджень. Значущість їх соціального спрямування можна оцінити на основі розподілу бюджету програми та частки запланованих витрат на соціальні цілі (див. табл. 3).

Таблиця 3

Соціальне спрямування П'ятої Рамкової програми ЄС

Джерело [7].

Те, що майже половина фінансування П'ятої рамкової програми виділялась на соціально спрямовані напрями дослідження, підтверджує вагомість соціальних цілей в інноваційній діяльності ЄС. До того ж, у межах П'ятої рамкової програми були прийняті три горизонтальні програми, одна з яких «Поліпшення людського дослідницького потенціалу і соціально-економічної бази знань» [7] суто соціально спрямована, а її бюджет у 1,5 рази більший за бюджет інших двох переважно економічно орієнтованих програм досліджень. Складовими цієї програми є проекти, спрямовані на підтримку можливості отримання практичних навичок та забезпечення мобільності досліджень і дослідників, забезпечення доступу до дослідницької інфраструктури та знань, підготовку нового покоління учених, покращення соціально-економічної бази знань, вивчення динаміки соціальних та структурних змін, розв'язання проблем зайнятості. До критеріїв, за якими здійснювався відбір проектів для виконання П'ятої рамкової програми, була включена і соціальна ефективність (внесок у розв'язання соціальних проблем ЄС) разом із науковою та технологічною якістю, економічною ефективністю (величиною доданої вартості) та якістю співпраці. Загалом фінансування досліджень під час дії П'ятої рамкової програми, на думку голови Ради Європи з науки, в більшості країн здійснюється для досягнення «соціальних» цілей, а не «для цілей зростання конкурентоспроможності» [8].

В 2002-2006 рр. реалізовувалась Шоста Рамкова програма ЄС. Основними завданнями програми проголошено створення єдиного європейського наукового простору. Тому визначено чотири основні напрямки досліджень, кожен з яких включав низку соціальних аспектів (див. табл. 4). На реалізацію проектів Шостої Рамкової програми було заплановано виділити на 60% більше асигнувань, ніж на проекти попередньої програми. При цьому обсяги фінансування соціальних завдань Шостої програми майже прирівнялись до загального бюджету П'ятої Рамкової програми. Попри те, що рішенням комісії ЄС в Шостій Рамковій програмі загальна кількість тематичних напрямків зменшена із восьми до трьох, значна частина соціальних аспектів була збережена.

Таблиця 4

Соціальне спрямування Шостої Рамкової програми ЄС

Складено за джерелом [9].

Сьома Рамкова програма основою метою визначила усесторонню підтримку розвитку науки в країнах Європи і створення спільного наукового простору, її кінцевою метою було формування єдиної європейської політики з розвитку основних напрямків науки та технології в країнах Європи для зростання якості життя її громадян. Порівняно із попередньою ця рамкова програма більше орієнтована на розвиток досліджень, спрямованих підвищити економічну ефективність та конкурентоспроможність євро зони. Однак соціальні напрями досліджень у ній не є малозначущими. Фактично кожна із окремих програм більшою чи меншою мірою спрямована на розв'язання соціальних проблем (див. табл. 5).

Таблиця 5

Соціальне спрямування Сьомої Рамкової програми ЄС

Складено за джерелами [10].

На відміну від Шостої Рамкової програми, в якій акцентовано на формуванні єдиного європейського простору та досягненні соціальних пріоритетів. Однак, на розв'язання соціальних завдань у ній заплановано виділити в 2,1 рази більше коштів, ніж у попередній рамковій програмі, хоча питома вага соціального спрямування бюджету Сьомої Рамкової програми значно впала до 42% (майже на 20%). З прийняттям кожної наступної рамкової програми соціальний вимір все більше впливає на формування параметрів відбору як напрямків дослідження, так і їх тематичного спрямування. Рамкова програма «Горизонт 2020» передбачає широкі соціальні цілі на 2014-2020 рр. (див. табл. 6).

Таблиця 6

Соціальна спрямованість Рамкової програми «Горизонт 2020»

Складено за джерелами [5].

Очевидно, що соціальний бюджет програми «Горизонт 2020» в 2,5 рази більший, ніж попередньої РП. Кошторис програми «Горизонт 2020» перевищує 80 млрд євро і на 72 % є соціально спрямованим. 1 січня 2021 р. розпочала свою дію Рамкова програма ЄС «Горизонт Європа» на період до 2027 р. План програми, розроблений Європейською Комісією, передбачає протягом вказаного періоду підвищення фінансування науки в ЄС на 50 % для подолання соціально-економічних наслідків COVID-19. Загальний бюджет програми «Горизонт Європа» становить 95,5 млрд євро, це на 30 % більше, ніж було виділено на попередню науково-дослідну програму «Горизонт 2020». За попередніми оцінками експертів соціальна спрямованість нової рамкової програми не зменшиться і навіть зросте, оскільки появилась низка нових проблем у соціальній площині внаслідок світової пандемії [6]. Лише на досягнення цілей сталого розвитку спрямовано 84% бюджету [6]. РП «Горизонт Європа» має таку структуру за напрямами і відповідними бюджетами:

1) Передова наука (25,8 млрд євро);

2) Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоспроможність (52,7 млрд євро);

3) Інноваційна Європа (13,5 млрд євро);

4) Євроатом (2,4 млрд євро).

Стратегічний план реалізації програми «Горизонт Європа» на 2021-2024 рр. передбачає такі соціально-економічні цілі:

- сприяння відкритій стратегічній автономії шляхом керування розвитком ключових цифрових технологій, секторів та ланцюгів створення вартості;

- відновлення європейських екосистем та біорізноманіття, а також стале управління природними ресурсами;

- впровадження соціальних дослідницько-інноваційних місій (Адаптація до зміни клімату, включаючи трансформацію суспільства; Проблема онкологічних захворювань; Розумні міста та міста без впливу на клімат; Світовий океан, морські та внутрішні води; Стан ґрунтів та харчування);

- збільшення частки наукових суспільних благ через запровадження політики відкритої науки та спрощення умов науково-інноваційного міжнародного співробітництва;

- утвердження для ЄС цифрової, стійкої економіки;

- створення більш стійкого, інклюзивного та демократичного європейського суспільства.

Найбільш вагомим за фінансуванням (понад 55% загального бюджету) є напрям програми «Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоспроможність», що включає в себе низку тематичних областей соціального спрямування:

1) Здоров'я (Охорона здоров'я протягом життя; Неінфекційні та рідкісні захворювання; Інструменти, технології та цифрові рішення для охорони здоров'я; Інфекційні захворювання, включаючи ті, що пов'язані з бідністю та знехтуваними захворюваннями; Системи охорони здоров'я);

2) Культура, креативність та інклюзивне суспільство (Демократія та влада; Соціальні та економічні трансформації; Культура, культурна спадщина та креативність);

3) Цифрова безпека для суспільства (Суспільства, стійкі до стихійних лих; Захист і безпека; Кібербезпека);

4) Цифровізація економіки і суспільства (Запровадження нових екологічно і соціально нейтральних технологій та матеріалів, Інтернет наступних поколінь; Низьковуглецева економіка);

5) Клімат, енергетика та мобільність (Наука про клімат і кліматичні рішення; Енергетичні системи та мережі; Суспільство та міста; Розумна мобільність; Будинки та промислові об'єкти в умовах енергетичного переходу; Чистий, безпечний та доступний транспорт);

6) Продовольство, біоекономіка, сільське господарство (Замкнені циклічні системи; Харчові системи, Біорізноманіття, Інноваційні біоекономічні системи ЄС).

Загалом рамкові програми інноваційної політики стають дієвими інструментами розв'язання соціальних проблем ЄС, серед яких:

- 80-90-ті рр. - старіння населення, екологічні проблеми, техногенні катастрофи;

- 2000-ті рр. - соціальна адаптація, вирівнювання диференціації доходів, конкуренція на ринку праці;

- 2000-2010 рр. - безробіття, проблеми здоров'я;

- 2010-2020 рр. - соціальні виклики, культурно-етнічні проблеми та конфлікти, COVID-19.

Висновки

Проведене дослідження уможливлює наступні висновки:

- інноваційна політика ЄС в ХХІ ст. із суто економічного спрямування переорієнтовується на вирішення соціальних проблем;

- основні інструменти інноваційної політики ЄС - рамкові програми, демонструють дієвість у подоланні соціальних викликів;

- соціальна спрямованість рамкових програм ЄС має стійкий тренд до зростання як за абсолютними так і за відносними показниками.

Позитивний досвід ЄС щодо успішного вирішення низки соціальних проблем інструментами інноваційної політики заслуговує на вивчення та впровадження успішних практик в Україні, надає підстави для модернізації вітчизняної інноваційної політики з метою переведення національної економіки на соціально-інноваційну модель розвитку.

Література

1. Technoeconomic Analysis. Report A baseline on selected, policy relevant, technoeconomic developments. Seville (Spain): EU Institute for Prospective Technological Studies, 1998. 54 p.

2. Communications from the Commission Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. Brussels: European Commission, 2020. 32 p.

3. An official website of the European Union. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee of Regions. Europe 2020 Flagship Initiative Innovation Union. Brussels. URL : http://ec.europa.eu/research/innovation-union/pdf/innovation-union-communication_en.pdf #view= fit&pagemode=none. (дата доступу 12.01.2022).

4. Research and innovation: introduction. European Commission. URL : http://europa.eu/int. (дата доступу 02.01.2022).

5. The Framework Programme foe Research and Innovation «Horizon - 2020». European Commission. URL : https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/sites/default/files/H2020 inBrief _EN_FinalBAT.pdf (дата доступу 07.02.2022).

6. Horizon EU. European Commission. URL : http://ec.europa.eu/horizon-europe (дата доступу 14.01.2022).

7. The Fifth Framework Programme of the European Community for research, technological development аnd demonstration activities (1998 - 2002). European Commission. URL : http://www.cordis.europa.eu. (дата доступу 07.01.2022).

8. Figel J. The future of European universities: renaissance or decay? URL : http://www.cer.org.uk/articles/ speechJan_figeM8july2006.html. (дата доступу 12.02.2022).

9. Sixth Framework Programme of the European Community for research technological development and demonstration activities (FP6). URL : http://www.cordis.europa.eu. (дата доступу 24.12.2021).

10. Cordis FP7 EC Website. URL : http://www.cordis.europa.eu. (дата доступу 24.12.2021).

References

1. Institute for Prospective Technological Studies (1998). Technoeconomic Analysis. Report A baseline on selected, policy relevant, technoeconomic developments. Seville (Spain): EU. 54 p.

2. European Commission (2010). Communic. from the Commis. Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. Brussels: COM(2010), 32 p.

3. An official website of the European Union. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee of Regions. Europe 2020 Flagship Initiative Innovation Union. Brussels. Retrieved from http://ec.europa.eu/researce/ innovation-union/pdf/innovation-union-communication_en.pdf#view=fih&pagemode=none.

4. European Commission (2020). Research and innovation: introduction. Retrieved from http://europa.eu/int.

5. European Commission (2016). The Framework Programme for Research and Innovation «Horizon - 2020». URL Retrieved from https://ec.europa.eu/ programmes/horizon2020/sites/ default/files/H2020_inBrief_EN_FinalBAT.pdf

6. Europ. Commis. (2020). Horizon EU. http://ec.europa.eu/ horizon- europe.

7. European Commission (2000). The Fifth Framework Programme of the European Community for research, technological development аnd demonstration activities (1998 - 2002). Retrieved from http://www.cordis.europa.eu.

8. Figel J. (2006). The future of European universities: renaissance or decay? URL : http://www.cer.org.uk/articles/ speechJan_figeM8july2006.html.

9. European Commission (2002). Sixth Framework Programme of the European Community for research technological development and demonstration activities (FP6). Retrieved from http://www.cordis.europa.eu.

10. European Commission (2010). Cordis FP7 EC Website. Retrieved from http://www.cordis.europa.eu.

Размещено на Allbest.ru