Орієнтири європейського розвитку державної політики інформаційної безпеки в ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжрегіональна Академія управління персоналом

ОРІЄНТИРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В ЄС

Палій Світлана Анатоліївна, головний

фахівець відділення організації освітнього

процесу заочної форми навчання

Анотація

Проведений у статті аналіз закономірностей та специфіки орієнтирів європейського розвитку державної політики інформаційної безпеки в ЄС дав змогу визначити, що у процесі ефективного функціонування системи публічного адміністрування інформаційна безпека виступає важливим компонентом забезпечення національної безпеки, яка, зокрема, забезпечує захист вищезгаданої системи від можливого виникнення інформаційно-комунікаційних викликів та загроз. До того ж, інформаційна безпека як явище, за рахунок системного характеру, дає можливість розкрити процес її забезпечення як особливий вид діяльності комплексної природи зі специфічними вимогами до його структурних параметрів.

Обгрунтовано, що, у сучасних умовах, інформаційні технології та інформація виступають одними із ключових стратегічних національних ресурсів, які розкривають рівень оборонної та економічної могутностей будь -якої країни. Від рівня підготовленості до вимог сьогодення та актуальності засобів використання інформаційних ресурсів залежить розвиток різноманітних сфер життєдіяльності суспільства: управління, виробництва, оборони, транспорту, енергетики, зв'язку, фінансів, освіти, науки тощо.

Доведено, що цифровізація, інформатизація та підвищення суспільної динаміки створили для Європейського Союзу прецедент захисту персональної інформації. У багатьох звітах Єврокомісії відзначається, що інформаційне суспільство пов'язане з обігом відкрито-доступної інформації (нормопроєктування), що поєднується з культурно-статистичним забезпеченням (науково-літературна діяльність, програмування та підрахунки).

Відтак, політика країн-членів Європейського співтовариства щодо протидії інформаційним злочинам постійно вдосконалювалась: нормативно-правова ієрархія доповнювалась галузевими (Cyber Europe), ідеологічними (Резолюція, 1996 р.), специфічними (Документ Єврокомісії, 2007 р.) актами та інноваційними напрямами діяльності урядово-виконавчих органів (Європейське агентство).

Ключові слова: державної політики інформаційної безпеки, Європейський Союз, захист персональної інформації, комунікативна свобода, цифрова ера, усунення кіберзлочинності.

Abstract

Paliy Svitlana Anatoliivna, Chief Specialist of the Department of Organization of the Educational Process of Distance Learning, Interregional Academy of Personnel Management

GUIDELINES OF THE EUROPEAN DEVELOPMENT OF THE STATE INFORMATION SECURITY POLICY IN THE EU

The analysis of the laws and specifics of the European development of state information security policy in the EU allowed to determine that in the process of effective functioning of the public administration system information security is an important component of national security, which, in particular, protects the above system from possible information. communication challenges and threats. In addition, information security as a phenomenon, due to the systemic nature, makes it possible to reveal the process of its provision as a special activity of a complex nature with specific requirements for its structural parameters.

It is substantiated that, in modern conditions, information technologies and information are one of the key strategic national resources, which reveal the level of defense and economic capabilities of any country. The development of various spheres of society: management, production, defense, transport, energy, communications, finance, education, science, etc. depends on the level of preparedness for the requirements of today and the relevance of the means of using information resources.

It is proved that digitalization, informatization and increasing social dynamics have set a precedent for the European Union to protect personal information. Many report s of the European Commission note that the information society is associated with the circulation of openly available information (standard design), combined with cultural and statistical support (scientific and literary activities, programming and calculations).

As a result, the policy of the European Community member states to combat information crimes has been constantly improved: the legal hierarchy has been supplemented by sectoral (Cyber Europe), ideological (Resolution, 1996), specific (European Commission document, 2007) acts and innovative areas of activity.executive bodies (European Agency).

Key words: state information security policy, European Union, protection of personal information, communication freedom, digital age, elimination of cybercrime.

Постановка проблеми

Інформаційно-забезпечувальна політика Європейського Союзу, доволі довгий час, знаходилась у «пограничному стані». Відлік позитивних змін можна умовно розпочинати від 2014 року. Відтак, країни Європи визначають роль інформаційної безпеки як стратегічного інструменту, призначенням якого визнається попередження військово-політичних конфліктів. Окрім того, багато провокацій та методів дезінформації відбуваються в Інтернет - просторі, що пов'язано із глобальними цифровими змінами, що, умовно, беруть свій відлік від початку XXI ст. [112-113].

Для становлення охоронно-інформаційних механізмів Європейського Союзу було створено нормотворчий акт від 2001 року «Мережева та інформаційна безпека: європейський підхід», у якому Єврокомісія (Eurocommission) визначила політико- соціальний підтекст забезпечення інформаційної безпеки. За зазначеним документом, безпека мережево-інформаційна схоронність даних виявляється у здатності держави зберегти цілісний, доступний та конфіденційний перелік даних, котрі матимуть автентичні підстави збереження та передачі [2]. Це лише поодинокі позитивні приклади формування напрямів оптимізації механізму реалізації інформаційно-безпечного суспільства в країнах ЄС, які потребують детальнішого вивчення та аналізу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням теоретичних та практичних аспектів реалізації державної політики безпеки в інформаційній сфері присвячено низку наукових робіт авторів, серед яких: В. Антонюк, І. Березовська, Д. Русак, О. Довгань, Т. Перун, Р. Прав, Я. Чмир та інші. Однак, на сьогодні, актуальними виступають дослідження проблематики формування механізмів реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки у країнах ЄС.

Мета статті - дослідити закономірності та специфіку орієнтирів європейського розвитку державної політики інформаційної безпеки в ЄС як об'єкту дослідження державно-управлінської науки.

Виклад основного матеріалу

На рівні урядово-державницького контролю Європейського Союзу, інформаційну безпеку визначено як пріоритетну галузь незалежної держави, культивація котрої здійснює оборонну функцію щодо збереження приватних даних. Вважаю, що таке позиціонування є застосовним для державно-управлінського досвіду України, адже закон України «Про інформацію» № 2657-XII від 02.10.1992 р. взагалі не містить визначення поняття інформаційної безпеки, хоча визначає її забезпечення пріоритетом державної політики [3].

Варто зауважити, що Європейський Союз докладає зусиль задля уніфікації та систематизації Інтернет-мережі. На виконання державної політики, у 1996 році, було прийнято Резолюцію щодо запобігання поширенню в Інтернеті неправдивої інформації. У документі зазначається, що такі дані, апріорно, шкодять моралі та суспільній думці. Резолюцією проведено важливе розмежування понять «шкідливого змісту» та «незаконного змісту», котре європейський законодавець співвідносить за культурними та законодавчими ознаками [4].

Відповідно до положень Резолюції, інформаційна безпека у Інтернет-мережі може бути забезпечена шляхом: комунікативної свободи онлайн, чіткого переліку прав та обов'язків провайдера послуги, встановлення захисту об'єктів творчо - інтелектуальної діяльності в мережі, моніторингу та контролю змістовної складової Інтернет-інформації, встановлення основ збереження персональних даних та правової охорони документації, забезпечення вільного доступу до Інтернет -ресурсів.

На моє особисте переконання, подібний досвід для України матиме позитивний ефект: у першу чергу, він би дозволив врегулювати законодавчу колізію, що стосується механізму реалізації інформаційно-безпечного суспільства, основи котрого закладені указом Президента України «Про Доктрину інформаційної безпеки України» № 47/2017 [5].

Як механізм забезпечення інформаційної політики на теренах Європейського Союзу, у 2004 році, було розпочато функціонування Європейського агентства з питань мережево-інформаційної безпеки (Європейське агентство). Примітно, що функціонування орган завершив у 2020 р., розпочавши у 2005 р. За регламентом, це - єдине агентство Європейського співтовариства, що функціонує задля впровадження новітніх стандартів у області охорони та збереження інформації.

О. Запорожець зазначає, що процес забезпечення інформаційної відкритості країн Європи координується своєрідним симбіозом - Європейська комісія, країни- члени Європейського Союзу, приватний сектор. Таким чином, встановлюються нормативи щодо контролю за дотриманням та виконанням європейських нормативів інформаційно-безпекового суспільства (держави).

Важливо зауважити, що Європейське агентство консультує як європейські держави, так і окремі інституції Європейського співтовариства - державної та приватної форм власностей щодо правової природи, сутності та функцій схоронного інформаційного простору [6, с. 37].

Як наслідок, на базі Європейського агентства було створено європейську державно-урядову програму «Кібер Європа» (Cyber Europe), що здійснює державно- приватне управління кіберпроцесами та кризовими інформаційними прецедентами, на юрисдикційному рівні країн-членів Європейського Союзу. Необхідно зауважити, що компетенція «Кібер Європи» розповсюджується на державно -приватну галузь поширення інформації. Інституція займається моделюванням виникнення, експансії та нівелювання кіберінцидентів та, одночасно, засобами уникнення (попередження) інформаційних криз. Тісна колаборація зі світом науки та залучення кіберекспертів дозволяє зрозуміти генезу кіберзлочинності та вирішити її з практичної точки зору. Для України та її системно-структурної побудови державного управління даний досвід є застосовним: на часі, вітчизняна політика протидії інформаційним злочинам не оперує жодним аналогічним стартапом [7].

На переконання К. Бєлякова, комп'ютерні технології та їх актуалізація, наприкінці XX-початку XXI ст., породили істотну необхідність у побудові «антикіберної політки» задля надання комп'ютерним технологіям статусу автономії [8, c. 91].

Відмічу, що політика забезпечення інформаційної безпеки у Європейському Союзі відзначається послідовністю. Так, документ Єврокомісії «На шляху до політики боротьби з кіберзлочинністю» (2007 р.) не лише окреслив засадничі підходи протидії інформаційному тероризму Європейським співтовариством, але й висвітлив дефінітивне означення поняття «кіберзлочинності». Відповідно до положень документу, під даним терміном варто розуміти криміногенне діяння, що мало місце під час використання електронно-комунікаційної мережі. Понятійно- категоріальний апарат розподіляє злочини у кіберсфері на традиційні (шахрайство, підробка, спотворення даних); незаконно-контентні (матеріали-заклики щодо расової, культурної, релігійної дискримінації тощо) та галузеві електронні злочини (хакерство, фішинг) [9].

В якості продовження інформаційно-безпекової політики, Єврокомісією було опубліковано Повідомлення під назвою «Захист Європи від кібератак та руйнувань: посилення рівня безпекової підготовки» (2009 р.). Документом окреслено першочергові інформаційно-забезпечувальні колізії, що потребують невідкладного реагування. Крім того, детально проаналізовано перспективно-інфраструктурні заходи та подальшу політику щодо протистояння країн Європи зовнішнім кібервпливам [10].

Констатую, що цифровізація, інформатизація та підищення суспільної динаміки створили для Європейського Союзу прецедент захисту персональної інформації. У багатьох звітах Єврокомісії відзначається, що інформаційне суспільство пов'язане з обігом відкрито-доступної інформації (нормопроєктування), що поєднується з культурно-статистичним забезпеченням (науково-літературна діяльність, програмування та підрахунки) [11]. європейський державний політика інформаційний

Відтак, політика країн-членів Європейського співтовариства щодо протидії інформаційним злочинам постійно вдосконалювалась: нормативно-правова ієрархія доповнювалась галузевими (Cyber Europe), ідеологічними (Резолюція, 1996 р.), специфічними (Документ Єврокомісії, 2007 р.) актами та інноваційними напрямами діяльності урядово-виконавчих органів (Європейське агентство).

Важливо зазначити, що нормативно-правова база Європейського Союзу щодо охорони інформації залишалась переважно незмінною впродовж восьми останніх років. У свою чергу, надалі Єврокомісія створила документ «Стійкість та захист: формування дієвої кібербезпеки ЄС» (2017 р.). У документі презюмується, що державно-владний розвиток та покращення міжнародної позиції країн -членів можливі лише за умови дотримання приписів щодо усунення кіберзлочинності. Слушно зазначається, що цифрова ера породжує виклик інформаційної гнучкості, за умов дотримання якого можливе вирішення кіберзлочинної суперечки [12].

Логічним буде відмітити, що системна організація кіберборотьби в Європейському Союзі вибудована грамотно: країни-члени зобов'язані підтримувати інформаційний порядок, оперативно реагуючи на наявні безпекові, транснаціональні та широкомасштабні мережеві загрози.

Кіберстабільність для Європи - синонім колективності, впорядкованості та управлінської єдиноначальності. Звіт Єврокомісії від 13.09.2017 р. ілюструє нагальність запровадження сучасних заходів інформаційно-безпечного простору. Вважаємо, що зазначені тенденції владного реагування на соціально-виробничі зміни в Європі мають стати взірцем управлінського хисту для України.

Висновки

Детальний аналіз закономірностей та специфіки орієнтирів європейського розвитку державної політики інформаційної безпеки в ЄС як об'єкту дослідження державно-управлінської науки дозволяє зробити висновок про те, що обов'язковою умовою для Європейського Союзу є забезпечення дворівневої інформаційної безпеки - національної та міжурядової (на рівні членства держав). Окреслені положення, а, також, похідні від них, висвітлюються раніше згаданим актом Єврокомісії від 2001 р. «Мережева та інформаційна безпека: європейський підхід». Зокрема, Європейське співтовариство визнає безпеку ключовим пріоритетом в силу її комунікативного та інформаційного підґрунть, що прямо впливають на економічний та соціальний розвитки. Єврокомісія робить висновок, що комунікаційні мережі є загальновизнаним предметом затребуваності з боку бізнес-підприємств, приватних осіб та органів публічної влади [13, с. 44; 14; 15].

Література

1. Макаренко Є. Міжнародна інформаційна політика: структура, тенденції, перспективи: КНУ ім. Т. Шевченка. Київ, 2003. 475 с.

2. Network and Information Security: Proposal for A European Policy Approach //Commission of the EU Communtites // Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2001:0298:FIN:EN:PDF

3. Закон України «Про інформацію» № 2657-XII від 02.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2657-12#Text

4. Explanatory Report to the Convention on Cybercrime: Hungary, Budapest, 23.12.2001 // Council of Europe: European Treaty Series № 185 // Режим доступу: https://rm.coe.int/16800cce5b

5. Указ Президента України «Про Доктрину інформаційної безпеки України» № 47/2017 від 29.12.2016 р. ( прийн. 25.02.2017 р.) // Відомості Верховної Ради // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/47/2017#Text

6. Запорожець О. Політика Європейського Союзу в сфері інформаційної безпеки (2009 р.). с. 36-45.

7. About ENISA - The European Union Agency for Cybersecurity: Towards a Trusted and Cyber Secure Europe // ENISA official website // Режим доступу: https://www.enisa.europa.eu/about- enisa

8. Беляков К. Інформація організаційно-правової сфери (2004 р.). с. 88-92.

9. The commission communication "towards a general policy on the fight against cybercrime" // Eurocommission: Brussels, Belgium, 22.05.2007 // Режим доступу: https://www.statewatch.org/media/documents/news/2007/may/eu-com-cyber-crime-prel.pdf

10. "Protecting Europe from large scale cyber-attacks and disruptions: enhancing preparedness, security and resilience" //, Cimmission of the EU communities:Brussels, Belgium, 30.03.2009 // Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A52009DC0149

11. Europe Global Information Society (EGIS): recommendations of the on the Information Society: Commision of the EU communities. Corfu, Greece, 1994

12. Resilience, Deterrence and Defence: Building strong cybersecurity for the EU: Joint Comms to the EU Parliament and the Council, Eurocommission, Brussels, 13.09.2017 // Режим доступу: https://www.consilium.europa.eu/media/21479/resilience_deterrence_defence_cyber-security_ec.pdf

13. Ентін Л. Право Європейського Союзу. Новий етап еволюції: 2009-2010 роки // Москва, 2009 р. // с. 42-46.

14. Zhukova I.V. Methodological aspects of public-civic communication research / I.V. Zhukova // Public management - 2019. № 5 (20) - December 2019. pp. 75-84.

15. Romanenko E. Chaplai I. PUBLIC ADMINISTRATION BY THE MODERN INFORMATION TECHNOLOGIES IN CONSTRUCTION OF UKRAINE / I. Chaplay // Публічне урядування. 2017. №2 (7). травень 2017. С. 172-180.

References

1. Makarenko Є. Mіzhnarodna mformacnna poHtika: struktura, tendencn, perspektivi: KNU іш. T. Shevchenka. Ki'i'v, 2003. 475 s.

2. Network and Information Security: Proposal for A European Policy Approach //Commission of the EU Communtites // Rezhim dostupu: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2001:0298:FIN:EN:PDF

3. Zakon Ukrami «Pro mformaclju» № 2657-XII \jd 02.10.1992 r. // Vіdomostі Verhovno'i' Radi // Rezhim dostupu: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text

4. Explanatory Report to the Convention on Cybercrime: Hungary, Budapest, 23.12.2001 // Council of Europe: European Treaty Series № 185 // Rezhim dostupu: https://rm.coe.int/16800cce5b

5. Ukaz Prezidenta Ukra'ini «Pro Doktrinu informacijnoi bezpeki Ukra'ini» № 47/2017 vіd 29.12.2016 r. ( prijn. 25.02.2017 r.) // Vidomosti Verhovnoi Radi // Rezhim dostupu: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/47/2017#Text

6. Zaporozhec' O. Politika Cvropeis'kogo Sojuzu v sferi informaciinoi bezpeki (2009 r.).-s. 36-45.

7. About ENISA - The European Union Agency for Cybersecurity: Towards a Trusted and Cyber Secure Europe // ENISA official website // Rezhim dostupu: https://www.enisa.europa.eu/about- enisa

8. Beljakov K. Informacija organizaciino-pravovoi sferi (2004 r.).- s. 88-92.

9. The commission communication "towards a general policy on the fight against cybercrime" // Eurocommission: Brussels, Belgium, 22.05.2007 // Rezhim dostupu: https://www.statewatch.org/media/documents/news/2007/may/eu-com-cyber-crime-prel.pdf

10. "Protecting Europe from large scale cyber-attacks and disruptions: enhancing preparedness, security and resilience" //, Cimmission of the EU communities:Brussels, Belgium, 30.03.2009 // Rezhim dostupu: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A52009DC0149

11. Europe Global Information Society (EGIS): recommendations of the on the Information Society: Commision of the EU communities. Corfu, Greece, 1994

12. Resilience, Deterrence and Defence: Building strong cybersecurity for the EU: Joint Comms to the EU Parliament and the Council, Eurocommission, Brussels, 13.09.2017 // Rezhim dostupu: https://www.consilium.europa.eu/media/21479/ resilience_deterrence_defence_cyber-security_ec.pdf

13. Entin L. Pravo Cvropejs'kogo Sojuzu. Novij etap evoljucii: 2009-2010 roki // Moskva, 2009 r. // s.42-46.

14. Zhukova I.V. Methodological aspects of public-civic communication research / I.V. Zhukova // Public management - 2019. № 5 (20) - December 2019. pp. 75-84.

15. Romanenko E. Chaplai I. PUBLIC ADMINISTRATION BY THE MODERN INFORMATION TECHNOLOGIES IN CONSTRUCTION OF UKRAINE / I. Chaplay // Publichne urjaduvannja. 2017. №2 (7) traven' 2017. S. 172-180.

Размещено на Allbest.ru

Размещено на Allbest.ru