Методи дослідження міжнародного співробітництва України та Польщі у сфері міжнародних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра педагогіки та інноваційної освіти

Інститут права, психології та інноваційної освіти

Національного університету «Львівська політехніка»

Методи дослідження міжнародного співробітництва України та Польщі у сфері міжнародних відносин

Криштанович М.Ф.

доктор наук з державного управління, професор

Анотація

У статті обґрунтовано концептуальні засади аналізу українсько-польських міжнародних відносин, які покликані забезпечити цілісність, взаємоузгодженість і послідовність організації й ефективність реалізації двостороннього співробітництва цих держав, у тому числі і в межах їх міжнародного співробітництва. З огляду на складність комплексного дослідження, в основу методології було покладено концепцію послідовного використання і суворого дотримання загальноприйнятих в науці системи наукових засад, що ґрунтуються на загальній теорії пізнання та здобутках дослідницького пошуку українських і польських учених. Потрібно констатувати, що активізація українсько-польського міжнародного співробітництва в усіх його вимірах, починаючи від узгодження принципів зовнішньої політики й закінчуючи співпрацею в транскордонній площині, є однією з найактуальніших наукових проблем. Варто зазначити, що важливою закономірністю міжнародних відносин була їх постійна еволюція та динаміка. Це цілком стосується і розвитку цих міжнародних відносин між Україною та Польщею відповідно до усієї системи міжнародного співробітництва у Європі та світі.

Ключові слова: Україна, Польща, Європейський Союз, міжнародні відносини між Україною та Польщею.

Annotation

The study of the process of Ukrainian-Polish cooperation in the field of international relations in general is a rather difficult task, due to the large number of its aspects, among which one of the most important tasks is to ensure the national interests of these countries.

Among Ukrainian politicians and scholars in recent years, the perception of Poland as "Ukraine's advocate in Europe" and a reliable strategic partner has taken root. At the same time, it should be understood that the further nature of Polish-Ukrainian cooperation in the field of international relations will be determined both by the position of both countries and the evolution of geopolitical realities, especially in Europe. Of course, it would be desirable for this cooperation to be marked by significant intensification and pragmatism in the field of international relations. After all, a significant basis for Ukrainian-Polish cooperation over the past decades has already been laid for this purpose.

The article substantiates the conceptual principles of analysis of Ukrainian-Polish international relations, which are designed to ensure the integrity, coherence and consistency of organization and effectiveness of bilateral cooperation of these states, including within their international cooperation. Given the complexity of comprehensive research, the methodology was based on the concept of consistent use and strict adherence to generally accepted in science system of scientific principles based on the general theory of knowledge and achievements of research research of Ukrainian and Polish scientists. It should be noted that the intensification of Ukrainian-Polish international cooperation in all its dimensions, from the harmonization of foreign policy principles to cooperation in the cross-border area, is one of the most pressing scientific problems. It should be noted that an important regularity of international relations was their constant evolution and dynamics. This fully applies to the development of these international relations between Ukraine and Poland in accordance with the entire system of international cooperation in Europe and the world.

Keywords: Ukraine, Poland, the European Union, international relations between Ukraine and Poland.

Вступ

Дослідження процесу українсько-польського співробітництва у сфері міжнародних відносин в цілому уявляється достатньо складним завданням, що обумовлено значною кількістю його аспектів, серед яких одне з найголовніших місць посідають завдання, це забезпечення національних інтересів цих країн [1].

У середовищі українських політиків і вчених за останні роки вкоренилося сприйняття Польщі як “адвоката України в Європі” та надійного стратегічного партнера. Водночас слід розуміти, що подальший характер польсько-українського співробітництва в сфері міжнародних відносин визначатиметься як позицією обох країн, так і еволюцією геополітичних реалій, насамперед у Європі. Звичайно, бажано було б, щоб це співробітництво позначалося суттєвою активізацією і прагматизмом в сфері міжнародних відносин. Адже для цього вже закладена вагома база українсько-польського співробітництва впродовж попередніх десятиліть.

Мета статті - дослідити українсько-польське співробітництво у сфері міжнародних відносин.

Результати

Слід зважати на зміни в міжнародному співтоваристві, що відбулись за останні роки, які суттєво вплинули на характер українсько-польських відносин. На думку директора Польського інституту міжнародних відносин Марчина Заборовського, “Польща вже не буде комфортно функціонувати в прогнозованому світі, де правила гри встановлює Захід” [2].

На думку Л. Стрільчук, міжнародне партнерство, включно і стратегічне, варто розглядати в широкому і у вузькому розумінні, зокрема в широкому - це система взаємодії двох або кількох держав, яка ґрунтується на визнанні спільних цінностей та бачення, високому рівні співробітництва у визначених сферах, обопільній зовнішньополітичній підтримці, зокрема, в рамках міжнародних організацій, узгодженні позицій у кризових ситуаціях та при вирішені міжнародних конфліктів, а у вузькому розумінні таке партнерство може бути побудовано на більш прагматичних засадах, навколо реалізації масштабних міждержавних проектів [3].

А. Субботін вважає, що існує принаймні три макроконцепції дослідження: політологічна, яка спирається на тезу про примат держави як єдиного актора міжнародного життя, і в структурі міждержавних відносин віддає перевагу політичним взаєминам; соціологічна, яка визначає міжнародний характер певної трансакції залежно від характеру її об'єкта; системна, що виходить із вторинності будь-якого міжнародного партнера щодо системи міжнародних відносин [4].

Дослідження міжнародних відносин є специфічною формою різноманітних зв'язків між державами та іншими суб'єктами міжнародного права, головне призначення яких полягає у реалізації цивілізаційної єдності людства. Такий підхід, має сприяти комплексному, всебічному вивченню історичних джерел з українсько-польського співробітництва і забезпечувати розгляд спільного вивчення їх іншими гуманітарними науками. Тільки загальне бачення у поєднанні з міждисциплінарним підходом, уможливить цілісне висвітлення наукової теми й орієнтуватиме на пошук і дотримання об'єктивності шляхом комбінування в рамках міждисциплінарного дослідження, і зможе надати праці характеру завершеного системного дослідження.

Зауважимо, що тільки системне бачення і використання теоретично-концептуальних засад у поєднанні з науковою методологією уможливлює цілісне висвітлення сучасних українсько-польських міжнародних відносин. Тому для дослідження теми українсько-польського співробітництва у сфері міжнародних відносин важливого значення набуває системний метод, спрямований на отримання об'єктивних та достовірних результатів [5].

Діагностичний метод має використовуватися як інструмент оцінювання ефективності співпраці у здійсненні міжнародної політики. Історичний метод сприятиме аналізу особливостей здійснення розвитку міжнародного співробітництва цих країн на різних історичних етапах. Порівняльний метод дасть змогу дослідити особливості зовнішньої політики Польщі і розкрити її можливості використання в Україні.

У вивчені історичного процесу становлення й розвитку взаємовідносин між Україною та Польщею застосовуються такі основоположні методологічні принципи, як історизм та об'єктивність. На основі використання принципу історизму забезпечується розгляд процесів у їх секторально-історичному розрізі, а також визначаються пріоритетні сфери для розбудови між обома державами на коротко і довготермінову перспективу українсько-польського співробітництва, наповнення їх реальним змістом та вагою у контексті євроатлантичної інтеграції. Принцип історизму спонукає розглядати сучасні міждержавні двосторонні стосунки між Україною та Польщею у їх еволюції у світлі якісно нової системи міжнародних відносин, що дозволяє виокремити у їх розвитку основні етапи та пріоритетні напрями й розкрити зміст співпраці двох країн, узагальнити вплив внутрішніх і зовнішніх чинників та конкретних обставин на сьогоднішню ситуацію. Нерозривно пов'язаний в дослідженні відносини між Україною та Польщею на міжнародному рівні, разом з принципом історизму є принцип об'єктивності, що включає співпрацю у галузі міжнародної політики, зокрема, європейської інтеграції. Принцип об'єктивності означає вивчення об'єктивних закономірностей, якими визначаються українсько-польські відносини у теперішній час. При здобутті фактів, їх аналізі варто домагатися максимально об'єктивної перевірки, уточнення отриманого фактологічного матеріалу, встановлення подібностей та відмінностей у характеристиці подій, явищ і процесів. Такий підхід забезпечить подання сучасних українсько-польських відносин у динаміці їх об'єктивного розвитку та виявлення особливостей у процесі їх становлення на довготривалу перспективу.

Предмет розгляду зазначеної теми зумовлює аналіз українсько-польських відносин у різних аспектах, зобов'язує до використання наукових методів, чільне місце серед яких становлять як загальнонаукові, що включають, насамперед, методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, класифікації та узагальнення історичних знань з проблеми, а також такі спеціально-наукові методи, як історико-хронологічний, порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, історико-типологічний, системно-структурний, статистичний та деякі інші спеціальної конкретно наукові методи. Серед них важливо розглядати ті, до яких найчастіше слід звертатися у процесі дослідження даної теми. Принагідно зауважимо, що означені методи можуть використовуватися, зазвичай, у взаємодії, оскільки лише за умови їх системного застосування, можливо розв'язати поставлені мету і завдання пропонованої теми.

Істотне значення для розуміння розбудови українсько-польського співробітництва в різних секторальних аспектах, виявлення проблем, які гальмували його становлення, а також виявлення ключових чинників впливу, прогресивний розвиток має емпірико-аналітичний аналіз пріоритетних форм, напрямків, головних тенденцій розбудови взаємин між Україною та Польщею у контексті сучасних викликів, охоплюючи при цьому прогноз щодо можливих сценаріїв їх поглиблення відповідно закладеним стратегічним цілям у майбутньому.

Загальним і обов'язковим спеціально-конкретним методом дослідження обраної теми є історико-хронологічний метод, використання якого дають змогу розглянути явища і події у часовій послідовності, в динаміці їх розвитку та з'ясувати їх сутність та особливості основних етапів формування й розвитку багатоаспектних українсько-польських відносин у досліджуваний період. Проблемно-хронологічний метод дозволить розділити тему дослідження на низку більш вузьких і конкретних питань за проблемним характером й розглянути кожне з них у хронологічному порядку. Таким чином, буде вибудувана загальна структура, а також структура кожного окремого аспекту дослідження. Важливого значення набуває питання про можливість і правомірне застосування порівняльно-історичного методу у праці. Цей метод сприятиме усвідомленню цілісності, взаємопов'язаності, а подекуди і суперечливості українсько-польського співробітництва, орієнтуючи на пошук у ньому як спільних рис, так і відмінностей.

Компаративний метод слугуватиме розкриттю специфіки сучасного стану взаємовідносин між Україною та Польщею, з'ясуванню відповіді на питання про ступінь їх значимості і місця в системі знань про міжнародну політику обох держав.

Історико-типологічний метод забезпечить групування історіографічної та джерельної бази, визначення основних напрямків та пріоритетів українсько-польського співробітництва, в нових історичних умовах, кожний з яких має власні характеристики. Цей метод сприятиме впорядкуванню та узагальненню історичних подій та фактів, та допоможе визначити ключові характеристики двостороннього співробітництва між Україною та Польщею, виявити однорідні сукупності об'єктів і явищ цього процесу за якимось чинником даних про конкретні історичні об'єкти, явища й процеси.

При дослідженні теми можуть використовуватися також такі методи наукового пізнання, як системно-структурний та статистичний методи. Перший з них уможливлює встановлення причинно-наслідкових зв'язків між подіями та фактами, усвідомити зміст взаємодії між двома державами, проаналізувати суттєві її зв'язки, події та основні тенденції, а другий - встановити різноманітні аспекти співпраці двох держав шляхом використання конкретних даних, відібрати та провести аналіз статистичної інформації, навести кількісні показники співробітництва України і Польщі у різних сферах міждержавної взаємодії, з'ясувати її окремі етапи та найбільш пріоритетні напрями й форми. Зауважимо, що обрані наукові принципи та методи дослідження дозволять комплексно та гармонійно розглянути основні напрямки українсько-польських міжнародних відносин на всіх етапах їх становлення й розвитку. Важливе значення має методика аналізу. Сутність аналізу як методу дослідження полягає в тому, що предмет дослідження розчленовують на складові і кожну із цих частин досліджують окремо [6].

Отже, всебічне і детальна розвідка сучасних українсько-польських міжнародних відносин, з'ясування їх змісту, якісних рекомендацій, динаміки формування й піднесення в усій багатоманітності об'єктивної дійсності може стати імовірним лише за умови застосовування належного теоретичного й методологічного інструментарію [7].

український польський міжнародне співробітництво

Висновки

Отже вивчення українсько-польського співробітництва у сфері міжнародних відносин стосунків на основі нового світогляду вимагає теоретичного осмислення, відмови від усталених стереотипів і догм, відходу від традиційних і розробки нових підходів до розуміння сутності цих міжнародних взаємин, впливу на їх стан і розвиток, посилення їх місця й ролі в житті країн.

Розуміння феномену політики взаємин України і Польщі у сфері міжнародного співробітництва передбачає, що його вивчення має здійснюватися не шляхом вибору якоїсь однієї зі сторін протиріч, які неодмінно виявляються в процесі дослідження, а через однакове визнання і розуміння того, що тільки разом вони складають сутнісну цілісність цих взаємин. Відповідно до принципу методологічного плюралізму, пропонується те, що сутність українсько-польських міжнародних відносин полягає не у протиборстві, а у здійсненні всезагальних завдань щодо збереження їх функціональної цілісності, стабільності та взаємовигідності.

Також варто розуміти, що жоден із методів не є універсальним і спроможним вирішити всі дослідницькі завдання. Із теоретичними засадами, принципами та методами органічно пов'язані конкретні методологічні підходи, що стануть не менш важливими у науковому дослідженні в майбутньому.

Список використаних джерел

1. Сучасні українсько-польські відносини: погляд експертів: зб. аналітичних матеріалів / упоряд. В. Бусленко. - Вип. 2. - Луцьк: Вежа-Друк, 2017. - 108 с.

2. Національний інститут міжнародних відносин // Науковий щоквартальник. № 2 (14) (квітень-червень) 2016. - Т. 3.

3. Стрільчук Л.В. Україна-Польща: від добросусідських відносин до стратегічного партнерства (кінець ХХ - початок ХХІ століття) / Л.В. Стрільчук: монографія. - Луцьк: Волинські старожитності, 2013. - С. 192.

4. Субботін А.А. Міжнародні відносини / А.А. Субботін // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. - К.: Знання України, 2004. - С. 103.

5. Згуровський М.З. Системний аналіз: проблеми, методологія, застосування / М.З. Згуровський, Н.Д. Панкратова. - К.: Наук. думка, 2005. - 744 с.

6. Колесников О.В. Основи наукових досліджень: [навч. посіб.] / О.В. Колесников. - [2- ге вид. випр. та доп.]. - К.: Центр учбової літератури.-2014. - С.43.

7. Криштанович М.Ф. Державне регулювання діяльності українсько-польського співробітництва у сфері міжнародних відносин // Економіка та держава. Серія: державне управління. - 2020. - № 4 (16), т. 1. - С. 134-136. http://ioumal.ipk.edu.ua/index.php/ED/article/view/181/175

Размещено на Allbest.ru