Роль Європолу в міжнародному співробітництві держав щодо запобігання та протидії транснаціональній злочинності
Наукова стаття присвячена автором дослідженню особливостей діяльності Європолу та його ролі і значення у міжнародному співробітництві держав щодо запобігання та протидії транснаціональній злочинності. У статті представлено хронологію розвитку Європолу.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.07.2022 |
Размер файла | 244,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Роль Європолу в міжнародному співробітництві держав щодо запобігання та протидії транснаціональній злочинності
І.М. Леган
кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри психології та соціального забезпечення Державного університету "Житомирська політехніка"
Анотація
Стаття присвячена дослідженню особливостей діяльності Європолу та його ролі і значення у міжнародному співробітництві держав щодо запобігання та протидії транснаціональній злочинності. У статті представлено хронологію розвитку Європолу як міжнародного правоохоронного органу у запобіганні та протидії транснаціональній злочинності. Крім того, доведено, що повноцінне функціонування Європолу розпочалося з січня 1994 року, коли було започатковано роботу управління з боротьби з наркотиками. У статті окреслено, що створення Європолу було передбачено Маахстрихтським договором (Договором про утворення Європейського Союзу), що був підписаний у 1992 році. Поступово діяльність Європолу поширювалася й на інші види кримінальних злочинів. Визначено, що однією з головних цілей Європолу є боротьба з організованою злочинністю, оскільки її масштаби, важливість і вплив вимагають загальних скоординованих дій всіх держав-членів. Проаналізовано та доведено, що Європол підтримує правоохоронну діяльність держав-членів за допомогою певних методів. Охарактеризовано держави-члени Європолу станом на 2021 рік та окреслено, що чисельність співробітників Європолу з кожним роком зростає у геометричній прогресії. У статті надано характеристику операційних угод у рамках міжнародного співробітництва Європолу з країнами світу у напряму протидії транснаціональній злочинності. У статті доведено, що співпраця у напряму протидії та запобігання транснаціональній злочинності ведеться відносно восьми категорій злочинів. У рамках реалізації угод здійснюється обмін досвідом, нормативно-правовими актами та методичними посібниками, організовуються спільні семінари, ознайомчі візити та консультації. У статті проаналізовано, що сторони на постійній основі обмінюються стратегічною та технічною інформацією, яка становить взаємний інтерес, а також аналітичними матеріалами з різних аспектів боротьби з організованою злочинністю та міжнародним тероризмом.
Ключові слова: організована злочинність, транснаціональна злочинність, Європол, міжнародне співробітництво, запобігання, протидія.
Legan I.M. The role of Europol in international cooperation between preventing and combating transnational crime
The article is devoted to the study of the peculiarities of Europol's activity and its role and significance in the international cooperation of states on the prevention and counteraction of transnational crime. The article presents a chronology of the development of Europol as an international law enforcement body in preventing and combating transnational crime. In addition, it has been proven that the full functioning of Europol began in January 1994, when the work of the Drug Enforcement Administration was launched. The article outlines that the establishment of Europol was provided for in the Maastricht Treaty (Treaty establishing the European Union), which was signed in 1992. Gradually, Europol's activities extended to other types of criminal offenses. It has been identified that one of Europol's main objectives is to combat organized crime, as its scale, importance and impact require joint coordinated action by all Member States. It has been analyzed and proved that Europol supports the law enforcement activities of the Member States through certain methods. The member states of Europol as of 2021 are described and it is outlined that the number of Europol staff is growing exponentially every year. The article describes the operational agreements within the framework of Europol's international cooperation with the countries of the world in the direction of combating transnational crime. The article proves that cooperation in combating and preventing transnational crime is conducted in relation to eight categories of crimes. Within the framework of the implementation of agreements, experience, normative-legal acts and methodical manuals are exchanged, joint seminars, study visits and consultations are organized. The article analyzes that the parties constantly exchange strategic and technical information of mutual interest, as well as analytical materials on various aspects of the fight against organized crime and international terrorism.
Key words: organized crime, transnational crime, Europol, international cooperation, prevention, counteraction.Постановка проблеми. Глобалізаційні та інтеграційні процеси, що супроводжують держави останніми роками та створюють передумови для налагодження міжнародних контактів та посилення взаємовідносин між країнами, також створюють сприятливі умови для розвитку та виведення на новий рівень злочинності, трансформуючи її у транснаціональну та більш небезпечну, загрожуючи миру та безпеці світу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Питанням, що пов'язані з особливостями міжнародного співробітництва у боротьбі із транснаціональною злочинністю, присвячені наукові доробки таких вчених, як О.І. Моісеєв, М.П. Свистуленко, К.В. Юртаєва, Хайнекер Хаген Петер Фрідріх. Ф. Попри значну увагу та зацікавленість вчених до даної проблематики, окремі аспекти ролі та значення Європолу в міжнародному співробітництві держав щодо запобігання та протидії транснаціональній злочинності досліджені у наукових публікаціях не достатньо.
Метою статті є всебічний аналіз ролі та значення Європолу у міжнародному співробітництві держав щодо запобігання та протидії транснаціональній злочинності. міжнародний європол злочинність
Виклад основного матеріалу. Європол, Європейське поліцейське управління (англ. European Police Office, Europol) - це установа, що забезпечує правопорядок у Європейському Союзі та займається збором інформації щодо кримінальних злочинів.
Помилковим є думка про те, що Європол - це відгалуження Інтерполу, чинне в країнах Європейського Союзу. Інтерпол та Європол - це дві абсолютно різні структури. Перша угода про взаємодію між ними датується 2001 роком, а системна спільна робота розпочалася у 2005 році, коли була складена так звана "дорожня карта", на якій були відзначені можливі зони спільної діяльності у сфері протидії торгівлі людьми, тероризму та жорстокому поводженню з дітьми. У 2007 році співпраця цих двох організацій посилилася шляхом відкриття бюро зв'язку Інтерполу в штаб-квартирі Європолу в Гаазі. Цей важливий крок був зроблений з метою налагодження обміну інформацією про злочинну діяльність в Європі, а також погодження стратегії спільних дій, що розробляються в Гаазі та Генеральному секретаріаті Інтерполу у французькому Ліоні.
Створення Європолу було передбачено Маахстрихтським договором (Договором про утворення Європейського Союзу), що був підписаний 7 лютого 1992 року. Повноцінне функціонування Європолу розпочалося з січня 1994 року, коли було започатковано роботу управління з боротьби з наркотиками. Поступово діяльність Європолу поширювалася й на інші види кримінальних злочинів.
Сьогодні Європол діє на основі Регламенту Європейського Парламенту та Ради ЄС від 2016 року та має офіційну назву "Агентство ЄС з правоохоронного співробітництва" (далі Європол). У даному Регламенті зазначається, що серйозні злочини часто виходять за межі внутрішніх кордонів, у зв'язку з чим Європол повинен підтримувати та посилювати діяльність держав-членів та їх співробітництво у запобіганні та боротьбі з серйозними злочинами, які зачіпають дві або більше держави-члени.
Тому однією з головних цілей Європолу є боротьба з організованою злочинністю, оскільки її масштаби, важливість і вплив вимагають загальних скоординованих дій всіх дер- жав-членів.
Хронологія розвитку Європолу (Europol) як міжнародного правоохоронного органу у боротьбі із транснаціональною злочинністю представлена у табл. 1.
Таблиця 1
Хронологія розвитку Європолу (Europol) як міжнародного правоохоронного органу у боротьбі із транснаціональною злочинністю [3]
Рік |
Подія |
|
1970 |
Створення групи Trevi міністрами внутрішніх справ та юстиції Європейських співтовариств, що стало першим кроком в напрямі реального співробітництва між європейськими поліцейськими силами |
|
1991 |
Створення Центральноєвропейського слідчого управління (Європол) для боротьби з міжнародним незаконним обігом наркотиків та організованої злочинності |
|
1993 |
Підрозділ Європолу по наркотикам (EDU) створено за угодою міністрів та через декілька місяців місцем базування стає Гаага |
|
1994 |
Підрозділ Європолу по наркотикам (EDU) починає свою діяльність в Гаазі |
|
1995 |
Угода Конвенції про заснування Європолу згідно зі статтею КЗ Маастрихтського договору |
|
1999 |
Призначення першим директором Європолу колишнього координатора EDU. Запровадження перших файлів аналізу (AWF), одного з перших інструментів Європолу для збору, обміну та обробки інформації та розвідданих. Перша публікація Щорічної доповіді про організовану злочинність |
|
2000 |
Рішення про створення Інформаційної системи Європолу (EIS) |
|
2001 |
Підписання перших угод про співробітництво з третіми сторонами (Ісландія та Норвегія). Створення Цільової групи по боротьбі з тероризмом (CTTF) при Європолі |
|
2002 |
Створення інструменту безпечного обміну інформацією Європолу (InfoEx). Підписання угоди про співробітництво з США. |
|
2005 |
Призначення Макса-Петера Ратцеля (Німеччина) директором Європолу. Чисельність співробітників Європолу становить 500 осіб, серед яких офіцери зв'язку, національні експерти, стажери та підрядчики. |
|
2006 |
Європол приймає 100 офіцерів зв'язку. Перша публікація Оцінки загроз організованої злочинності (ОСТА) |
|
2007 |
Перша публікація звіту про терористичну ситуацію та тенденції в ЄС (ТЕ-SAT) |
|
2009 |
Призначення Роба Уейнрайта (Сполучене Королівство) директором Європолу. Запуск додатку Європолу для безпечного обміну інформацією (SIENA) |
|
2010 |
Європол стає агентством ЄС. Встановлення багаторічного політичного циклу у відношеннях серйозної та організованої злочинності (EMPACT) |
|
2011 |
Урочисте відкриття нової штаб-квартири Європолу королевою Беатрикс. Перша Європейська Конвенція начальників поліції (ЕРСС) |
|
2013 |
Відкриття Європейського центру кіберзлочинності в Європолі |
|
2015 |
Європол приймає 200 офіцерів зв'язку. Запуск спільної оперативної групи (JOT) MARE) |
|
2016 |
Створення Європейського контртерористичного центру (ЕСТС) при Європолі. Запуск веб-сайту "Самі розшукувані втікачі в Європі". Створення Європейського центру по боротьбі з незаконним ввезенням мігрантів (EMSC) при Європолі. Розміщення запрошених офіцерів у гарячих точках Греції та Італії. Чисельність співробітників Європолу становить 1000 осіб, серед яких офіцери зв'язку, національні експерти, стажери та підрядчики. |
|
2017 |
Із новою Постановою змінено офіційну назву Європолу на Агентство Європейського Союзу по співробітництву в правоохоронній сфері |
|
2018 |
Призначення Катрін де Болле (Бельгія) виконавчим директором Європолу |
Європол підтримує правоохоронну діяльність держав-членів за допомогою:
- сприяння обміну інформацією між агентством та офіцерами зв'язку Європолу;
- забезпечення оперативного аналізу і підтримки операцій в державах - членах ЄС;
- надання експертних знань і технічної підтримки для розслідувань та проведення операцій в ЄС під наглядом та за юридичною відповідальністю держав-членів;
- складання стратегічних звітів (наприклад, оцінок загроз) і аналізу злочинності на основі інформації та розвідданих, наданих державами-членами або зібраних з інших джерел;
- допомога у гармонізації методів розслідування в державах-членах, організація інформаційних заходів для співробітників правоохоронних органів ЄС з метою підвищення їх обізнаності та допомоги у розслідуванні транснаціональних злочинів та міжнародних справ.
Держави - члени Європолу станом на 1.01.2021 р. представлені на рис. 1.
Рис. 1. Держави - члени Європолу станом на 1.01.2021 р. [3]
Умовні позначення: SE - Швеція, FI - Фінляндія, EE - Естонія, DK - Данія, LV - Латвія, LT - Литва, PL - Польща, IE - Ірландія,
NL - Нідерланди, BE - Бельгія, LU - Люксембург, DE - Німеччина, CZ - Чехія, FR - Франція, HU - Угорщина, SK - Словакія, AT - Австрія, HR - Хорватія, SI - Словенія, RO - Румунія, BG - Болгарія, EL - Греція, IT - Італія, MT - Мальта, ES - Іспанія, PT - Португалія, CY - Кіпр
Чисельність співробітників Європолу з кожним роком зростає у геометричній прогресії. Так, якщо у 2001 році їх кількість становила 323 особи, то вже у 2020 році учетверо більше - 1 323 особи (рис. 2), що свідчить про розгалуження діяльності організації та сфер її функціонування.
Кількість співробітників держав - членів Європолу представлена нерівномірно, про що свідчить табл. 2. Так, найбільша кількість співробітників (104 особи) представлена Нідерландами, 103 особи - Іспанією, а найменша кількість (1 особа) Люксембургом.
Таблиця 2
Кількість співробітників де |
зжав - членів Європолу [3] |
|||
Країна - член Європолу |
Кількість співробітників |
Країна - член Європолу |
Кількість співробітників |
|
Нідерланди |
104 |
Литва |
14 |
|
Іспанія |
103 |
Фінляндія |
13 |
|
Італія |
88 |
Чехія |
12 |
|
Греція |
79 |
Ірландія |
10 |
|
Румунія |
75 |
Кіпр |
10 |
|
Німеччина |
67 |
Швеція |
9 |
|
Франція |
55 |
Словакія |
7 |
|
Португалія |
49 |
Австрія |
6 |
|
Польща |
37 |
Естонія |
5 |
|
Бельгія |
32 |
Данія |
4 |
|
Болгарія |
27 |
Латвія |
3 |
|
Угорщина |
23 |
Мальта |
2 |
|
Хорватія |
18 |
Люксембург |
1 |
|
Словенія |
15 |
Перші підписання операційних угод у рамках міжнародного співробітництва Європолу з країнами світу у напряму протидії транснаціональній злочинності датуються 2001 роком. Підписан- тами тоді була Ісландія та Європол, документом, що підписується, - Угода між Ісландською Республікою та Європолом (табл. 3).
Таблиця 3
Операційні угоди у рамках міжнародного співробітництва Європолу з країнами світу у напряму протидії транснаціональній злочинності [3]
Країна |
Назва операційної угоди |
Дата підписання |
|
Албанія |
Угода про оперативне і стратегічне співробітництво між Україною та Республікою Албанія та Європолом |
9.12.2013 |
|
Австралія |
Угода про оперативне і стратегічне співробітництво між Австралією і Європолом |
20.02.2007 |
|
Боснія та Герцеговина |
Угода про оперативне і стратегічне співробітництво між Боснією і Герцеговиною та Європейським поліцейським управлінням |
15.01.2016 |
|
Канада |
Співпраця між урядом Канади та Європолом |
14.10.2002 |
|
Колумбія |
Угода про оперативне і стратегічне співробітництво між Україною та Республікою Колумбія і Європолом |
24.06.2009 |
|
Грузія |
Угода про оперативне і стратегічне співробітництво між Європейським поліцейським управлінням і Грузією |
4.04.2017 |
|
Ісландія |
Угода між Ісландською Республікою та Європолом |
28.06.2001 |
|
Ліхтенштейн |
Угода про оперативне і стратегічне співробітництво між Князівством Ліхтенштейн та Європейським поліцейським управлінням |
28.01.2013 |
|
Молдова |
Угода про оперативне і стратегічне співробітництво між Європолом і Республікою Молдова |
18.12.2014 |
|
Монако |
Угода про оперативне і стратегічне співробітництво між Урядом Його Величності Суверенного князя Монако і Європолом |
06.10.2011 |
|
Чорногорія |
Угода про оперативне і стратегічне співробітництво між Чорногорією та Європолом |
16.06.2014 |
|
Північна Македонія |
Угода про оперативне і стратегічне співробітництво між Північною Македонією та Європолом |
23.10.2009 |
|
Норвегія |
Угода між Королівством Норвегія та Європолом |
28.06.2001 |
|
Сербія |
Угода про оперативне і стратегічне співробітництво між Україною та Республікою Сербія та Європолом |
16.01.2014 |
|
Швейцарія |
Угода між Швейцарською Конфедерацією та Європолом |
19.07.2004 |
|
Україна |
Угода про оперативне і стратегічне співробітництво між Україною та Європолом |
14.12.2016 |
Висновки і пропозиції
Співпраця у напряму протидії та запобігання транснаціональній злочинності ведеться відносно восьми категорій злочинів. У рамках реалізації Угод здійснюється обмін досвідом, нормативно-правовими актами та методичними посібниками, організовуються спільні семінари, ознайомчі візити та консультації. Сторони на постійній основі обмінюються стратегічною та технічною інформацією, що становить взаємний інтерес, а також аналітичними матеріалами з різних аспектів боротьби з організованою злочинністю та міжнародним тероризмом. Найбільш розповсюдженими сферами співробітництва між Україною та Європолом є захист свідків, боротьба з фальшуванням, кіберзлочинністю, незаконним обігом наркотиків, легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.
Список використаної літератури
1. Legan I.M., Bondarenko K.S. Features of the free legal aid system in Ukraine and the European Union countries. Держава та регіони. Серія: Право. 2020. № 3 (69). С. 148-151.
2. Когутич І.І. Міжнародно-правова допомога та співробітництво у кримінальному судочинстві України: посібник. Львів: Тріада Плюс, 2005. С. 40-41.
3. Офіційний сайт Європолу. URL: https://www. europol.europa.eu/
4. Сметаніна Н.В. Історичний розвиток уявлення про злочинність у радянській кримінології. Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. пр. Х., 2012. Вип. 23. С. 243-256.
5. Трунцевский Ю.В. Понятие транснационального преступления. Международное уголовное право и международная юстиция. 2014. № 3. С. 9-12.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність та законодавче поле іноземного інвестування в міжнародному бізнесі. Актуальність для українських підприємств розширення інвестування як позитивного впливу міжнародного бізнесу для розвитку України. Портфельні інвестиції у міжнародному бізнесі.
магистерская работа [1,4 M], добавлен 02.07.2010Місце та роль транспорту в міжнародному поділі праці та в зовнішньоекономічній діяльності підприємств. Національна та міжнародно-правова регламентація міжнародних перевезень. Методичні підходи щодо оцінки ефективності міжнародних транспортних перевезень.
дипломная работа [630,9 K], добавлен 15.04.2013Роль, значення та основні напрямки діяльності Шанхайської Організації Співробітництва. Огляд нормативно-правової бази співробітництва Китаю та Казахстану. Виявлення недоліків в казахстансько-китайському співробітництві та розробка механізмів їх вирішення.
дипломная работа [134,1 K], добавлен 18.02.2015Значення енергетичного фактору в системі забезпечення життєво важливих інтересів США. Роль держав регіону Перської затоки в енергетичній політиці Сполучених Штатів. Особливе значення поствоєнного Іраку щодо забезпечення енергетичної безпеки Америки.
статья [45,2 K], добавлен 11.09.2017Загальні відомості про континентальний шельф та питання його визначення в міжнародному праві. Права прибережної держави на свій шельф, межі реалізації цих прав та їх співвідношення з правами інших держав. Проблема делімітації континентального шельфу.
курсовая работа [763,9 K], добавлен 11.03.2011Утворення Троїстого союзу. Політика США та європейських держав щодо Японії кінець 19 - початок 20 ст. Польське повстання 1863 року та його міжнародне значення. Вихід Росії на міжнародну арену в 18 столітті. Російсько-французькі відносини після Тільзиту.
шпаргалка [139,6 K], добавлен 01.12.2008Перебудова світу у зв'язку із зростанням ролі нових індустріальних держав. Форми господарської діяльності у країнах Східної Азії. Особливості управління державним сектором економіки в Японії і Китаї. Банківська та фінансова система азіатського регіону.
курсовая работа [491,2 K], добавлен 20.12.2015Порівняльний аналіз діяльності фондових бірж NYSE Euronext, Токійської, Української та ПФТС (Першої Фондової Торговельної Системи). Їх роль на міжнародному фінансовому ринку. Динаміка торгівлі цінними паперами та ринок конкуруючих твердих котирувань.
курсовая работа [271,1 K], добавлен 22.10.2011Причини прийняття Єдиного європейського акта. Програма переходу до єдиного внутрішнього ринку, вільний рух товарів, осіб, капіталу та послуг. Реформи в системі європейських інститутів. Заходи щодо координації грошово-кредитної політики держав-членів.
реферат [20,9 K], добавлен 15.12.2012Стаття аналізує участь CША у НБСЄ та реалізацію правозахисного компонента політики Вашингтону щодо СРСР. Окрема увага у статті приділяється правозахисним ініціативам делегації Сполучених Штатів на зустрічах НБСЄ у Белграді та у Мадриді (1977–1983 рр.).
статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017