Аналізування глобальної конкурентоспроможності країн Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет “Львівська політехніка”

АНАЛІЗУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Н.І. Горбаль, Р.В. Хіндяк

Анотація

За умов євроінтеграції України ЄС є ключовим орієнтиром для посилення її глобальної КСП. Метою статті є аналізування глобальної КСП країн-членів ЄС за основними міжнародними індексами задля формування рекомендацій щодо її підвищення. Показано, що країни ЄС (передусім Нідерланди, Швеція, Данія) займають провідні позиції у міжнародних рейтингах КСП, проте у деяких ключових сферах частина країн відстає від світових лідерів. Відкрита й екпортоорієнтована європейська економіка страждає від низького попиту на інвестиційні товари і товари тривалого споживання; негативно відображається й вихід із ЄС Великобританії. Разом із тим ЄС глобально лідирує у забезпеченні сталого розвитку.

ЄС рекомендовано насамперед зміцнювати єдиний ринок та підтримувати нові технології, а всім європейським країнам - підвищувати продуктивність, для чого необхідна активізація інвестицій у критичну інфраструктуру, інноваційні технології, розвиток навичок та збільшення ефективності ринків праці. Європейським компаніям потрібно модернізувати конкурентну політику згідно із динамікою глобальної кон'юнктури. Отримані висновки будуть корисними для адаптування Україною європейського досвіду підвищення КСП.

Ключові слова: конкуренція; конкурентоспроможність (КСП); міжнародна/глобальна КСП країни; конкурентна перевага; конкурентна політика; Глобальний індекс КСП; ЄС.

Annotation

N. I. Horbal, R. V. Khindiak Lviv Polytechnic National University

ANALYSIS OF THE GLOBAL COMPETITIVENESS OF THE EU COUNTRIES

There are many approaches to identifying, analyzing and enhancing competitiveness, which is a complex characteristic of regions, countries, industries, enterprises, and commodities. With prospects of Ukraine's European integration, we consider the EU as a key benchmark for enhancing its global competitiveness.

The EU, as a union of democratic European countries working together for peace and prosperity, must, in the face of increased global competition maintain a high competitiveness of both the Union as a whole and its member states. It has been shown that the EU countries (primarily the Netherlands, Sweden and Denmark) occupy leading positions in the international competitiveness rankings (Global Competitiveness Indexes of the WEF and IMD, Legatum Prosperity Index, SDG Sustainable Development Index), indicating their high level of development. However, in many key areas, some EU countries are lagging behind the world leaders.

An open and export-oriented European economy today suffers from weak demand for investment goods and durable consumer goods, and uncertainty of the UK exit. At the same time, the EU is a global leader in sustainable development.

Strengthening of the single market and support of new technologies was recommended, as well as the enhancement of productivity by all European countries, which requires greater investment in critical infrastructure, innovative technologies, development of skills and labor market efficiency. European companies should take into account global market conditions and dynamics, and modernize their competitive policy accordingly.

Adoption of the best European experience in raising competitiveness by Ukraine, taking into account the caveats and recommendations of the experts, may be a topic of further scientific research.

Key words: competition; competitiveness; country's international/global competitiveness; competitive advantage; competition policy; Global Competitiveness Index; the EU.

Постановка проблеми та актуальність дослідження

Оцінювання КСП країн, формування методологічних засад її підвищення набуває сьогодні значної актуальності внаслідок посилення динамізму міжнародного середовища, глобалізації та рівня конкуренції. А в умовах євроінтеграції України аналізування глобальної КСП країн-членів ЄС має особливе значення.

Першочергове завдання створення ЄС полягало у згуртуванні націй та народів Європи, усуненні торгових бар'єрів, розвитку бідніших регіонів і сприянні мирній кооперації. ЄС працює разом із іншими країнами та міжнародними організаціями над тим, щоб переваги відкритих ринків, забезпечення економічного зростання та стабільності у все більш взаємозалежному світі стали надбанням кожної людини. Водночас ЄС та кожна його країна-член відстоює свої економічні та торгові інтереси на міжнародній арені, для чого необхідний високий рівень їх глобальної КСП.

Власне метою статті є аналізування глобальної КСП країн-членів ЄС за ключовими міжнародними індексами як орієнтира для України задля формування рекомендацій з її підвищення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідженням КСП різних об'єктів останні півстоліття займалося багато вітчизняних та закордонних вчених. Ф. Бобба, В. Лангер та Дж. Поус [1] вважають, що “КСП - це здатність країн, регіонів і компаній створювати багатство, що є передумовою для високих зарплат”. А М. Портер [2] стверджував, що “єдина змістовна концепція КСП на національному рівні - це національна продуктивність. КСП - це здатність економіки країни забезпечити своїх мешканців підвищеним рівнем життя й високою зайнятістю на стійкій основі”.

Автори [3] системно аналізують КСП різних об'єктів, зокрема й країн, Л. І. Пронкіна, О. М. Гавриш [4] - особливості формування конкурентної політики держави, засади конкурентної політики. Т. Хворост [5] досліджує КСП вітчизняної економіки. В. В. Антощенкова [6] стверджує, що конкурентоспроможна економіка вимагає формування інноваційної екосистеми, адже саме інновації, пов'язані із високотехнологічним виробництвом, є ключовим фактором забезпечення сильних глобальних позицій. Ю. Лупенко та Н. Патика [7] довели, що конкурентоспроможними в міжнародній торгівлі сьогодні стають не ті країни, які забезпечені природно-кліматичними чи людськими ресурсами, а які активно розвивають і впроваджують у практику інноваційні технології. Ю. Полякова [8] узагальнює засади взаємообумовленості інноваційного розвитку та КСП, формує методологічні основи стратегічного програмування розвитку регіонів, аналізує відмінності страте - гій інноваційного розвитку країн ЄС і України, пропонує організаційно-економічні інструменти інтеграції України та ЄС в інноваційній сфері тощо. А автори [9] досліджують наслідки членства в ЄС для КСП країн Східної Європи.

Н. Скоробогатова [10] систематизує фактори впливу на міжнародну КСП країн на макро- та мікрорівнях. Дослідниця визначила, що країни, які є інноваційними лідерами завдяки застосуванню таких інструментів Індустрії 4.0, як управління життєвим циклом товару, інтернет речей, кібер- фізичні системи, оброблення великих даних, розумне місто, хмарні обчислення, адитивне виробництво, краще реалізували свої конкурентні переваги за рахунок підвищення КСП товарів та підприємств.

Попри значний обсяг наукових праць за тематикою, все ж актуальним залишається переймання Україною передового світового досвіду підвищення міжнародної КСП, передусім на прикладі країн ЄС.

Виклад основного матеріалу

Під конкурентоспроможністю країни доцільно розуміти “обумовлений міжнародним поділом праці, національними умовами та факторами виробництва, а також здатністю її товарів і послуг ефективно конкурувати на світових ринках її стан на цих ринках” [11].

Аналізування КСП економік та країн вже тривалий час перебуває у центрі уваги економістів та політиків, адже істотно впливає на ефективність стратегічних рішень на макро - та мікрорівнях.

Виділяють чотири етапи розвитку методології оцінювання КСП країн/економік [12]:

I. етап - 60-ті роки ХХ ст. (Р. Фармер, Б. Річмен) - використання матричного підходу для ранжування країн за їх КСП.

II. етап - 70-80-ті роки ХХ ст. (Європейський форум із розвитку менеджменту) - застосування факторного підходу до аналізу відносних позицій країн у світовій економіці (групування набору статистичних показників, зокрема галузевої статистики, й експертної оцінки факторів).

III. етап - 80-90-ті роки ХХ ст. (Всесвітній економічний форум, Міжнародний форум із розвитку менеджменту) - використання індексного підходу, статистичних даних і результатів опитувань, системи макроекономічних, соціально-політичних і юридичних показників тощо.

IV. етап - з початку XXI ст. (Корейський інститут дослідження промислової політики (КІДШ1)) - застосування емпіричних методів для відбору показників і оцінювання важливості факторів КСП.

Сьогодні одним із найпопулярніших є Індекс глобальної КСП країн (Global Competitiveness Index) Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), який розраховують для допомоги урядам, керівникам бізнесу та іншим зацікавленим сторонам у формуванні економічних стратегій своїх країн в епоху Четвертої промислової революції. Індекс оснований на комбінації загальнодоступних статистичних даних і результатів глобального опитування керівників компаній. Його формують 113 змінних, об'єднаних у 12 контрольних показників, що визначають національну КСП: 1) Institutions (інституції); 2) Infrastructure (інфраструктура); 3) ICT adoption (адаптування інформаційно - комунікаційних технологій); 4) Macroeconomic stability (макроекономічна стабільність); 5) Health (здоров'я); 6) Skills (навички); 7) Product market (ринок товарів); 8) Labour market (ринок праці); 9) Financial system (фінансова система); 10) Market size (розмір ринку); 11) Business dynamism (бізнес- динаміка); 12) Innovation capability (здатність до інновацій).

Результати розрахунку Глобального індексу КСП у 2019 р. [13] показали, що в середньому економіки більшості країн далеко від “межі КСП” - сукупного ідеалу, який повинен відповідати всім факторам КСП. У звіті ВЕФ через десять років після фінансової кризи продемонстровано, що введення центральними банками майже 10 трлн дол. у світову економіку посприяло підвищенню продуктивності інвестицій, що можна побачити на прикладі нових інфраструктур, НДДКР та розвитку навичок поточної та майбутньої робочої сили. Та монетарна політика більшості держав недостатньо підтримана фіскальною політикою, яка дуже важлива для розвитку економіки. Тому в країнах, які за “межею КСП”, необхідно здійснити низку структурних реформ, стимулювати виділення більшого обсягу ресурсів на покращення всіх факторів КСП для повного використання нових можливостей Четвертої промислової революцієї.

Таблиця 1

Країни-лідери за Глобальним індексом КСП ВЕФ у 2019 р. [13]