Гібридизація організаційних форм міжнародної організованої злочинності та тероризму у сучасній науковій парадигмі
Статтю присвячено аналізу взаємозв'язків і відмінностей організаційних та ідеологічних засад угрупувань міжнародної організованої злочинності та тероризму. Відмивання брудних коштів та їх використання міжнародними організованими злочинними угрупуваннями.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.10.2021 |
Размер файла | 33,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Гібридизація організаційних форм міжнародної організованої злочинності та тероризму у сучасній науковій парадигмі
Бурба В.В., к.ю.н., доцент, професор СК-4
Навчально-науковий інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Національної академії Служби безпеки України
Анотація
Статтю присвячено аналізу взаємозв'язків і відмінностей організаційних та ідеологічних засад угрупувань міжнародної організованої злочинності та тероризму. Констатується, що сучасний міжнародний тероризм майже злився з міжнародною організованою злочинністю, оскільки вони тісно взаємодіють і підтримують один одного. Їхні цілі й мотиви можуть на певних етапах діяльності бути різними, однак форми та методи все частіше співпадають. тероризм міжнародний злочинний
Дослідниками тероризму здебільшого розрізняються поняття власне міжнародного тероризму (тероризм, який відкрито або приховано інспірується державою) та транснаціонального тероризму (пов'язаний із діяльністю приватних осіб чи груп та екстремістських напрямів у національно-визвольних рухах).
Проаналізовано, що початок нового тисячоліття технологічний прогрес значно розширив можливості мережі нелегального контрафакту. Розкриття злочинів, учинених міжнародними організованими угрупуваннями, здебільшого супроводжується виявленням терористичних мереж.
Відмивання "брудних" коштів широко використовується міжнародними організованими злочинними угрупуваннями для приховування незаконних прибутків, особливо джерел їх походження та кінцевого призначення. Зазвичай даний процес супроводжується законним бізнесом, який служить прикриттям для злочинної діяльності.
Майже кожна новітня технологія поряд із легальним використанням досить швидко опановується та швидко використовується організованими злочинними групами для отримання злочинних доходів. Так, вони продемонстрували унікальні здібності до адаптації та використання надсучасних технологій, що відіграють важливу роль у процесах глобалізації. Міжнародні організовані злочинні групи приєдналися до революції у сфері інформаційних технологій шляхом вербування IT-фахівців. Сьогодні вони мають широкі можливості щодо відстеження онлайн-форумів та груп новин, вишукуючи потенційних новобранців у злочинних синдикатах.
Спеціальні служби та правоохоронні органи не повинні розмежовувати боротьбу проти тероризму та боротьбу з міжнародною організованою злочинністю, їх зв'язок є доведеним і виходить із необхідності пошуку фінансових ресурсів.
Ключові слова: тероризм, угрупування, корупція, тактика злочинної діяльності, терористичні акти, взаємозв'язки, злочинні мережі, злочинний синдикат, наркотики.
HYBRIDIZATION OF ORGANIZATIONAL FORMS OF INTERNATIONAL ORGANIZED CRIME AND TERRORISM IN THE MODERN SCIENTIFIC PARADIGM
The article is devoted to the analysis of interrelations and differences of organizational and ideological bases of groups of the international organized crime and terrorism. It is stated that modern international terrorism has almost merged with international organized crime, as they closely interact and support each other. Their goals and motives may be different at certain stages of activity, but the forms and methods increasingly coincide. Researchers of terrorism mostly distinguish between the concepts of international terrorism (terrorism that is openly or covertly inspired by the state) and transnational terrorism (related to the activities of individuals or groups and extremist trends in national liberation movements).
It is analyzed that the beginning of the new millennium technological progress has significantly expanded the capabilities of the network of illegal counterfeiting. The detection of crimes committed by international organized groups is in most cases accompanied by the detection of terrorist networks.
Money "laundering" is widely used by international organized crime groups to conceal illicit proceeds, especially their sources of origin and destination. Usually, this process is accompanied by legitimate business, which serves as a cover for criminal activity. Almost every new technology, along with its legal use, is quickly mastered and quickly used by organized criminal groups to generate criminal proceeds. Yes, they have demonstrated unique abilities to adapt and use state-of-the-art technologies that play an important role in globalization. International organized crime groups have joined the information technology revolution by recruiting IT professionals. Today, they have ample opportunities to track online forums and newsgroups, looking for potential recruits in criminal syndicates.
Special services and law enforcement agencies should not differentiate between the fight against terrorism and the fight against international organized crime, their connection is proven and based on the need to find financial resources.
Key words: criminal tactics, terrorist acts, relationships, criminal networks, criminal syndicate.
Актуальність теми дослідження. Вибудовування взаємозв'язків між тероризмом і організованою злочинністю більшістю науковців подається у вигляді процесів лінійної еволюції, що проходить різні етапи розвитку ("терор-злочин - діапазон взаємодії"). Це означає, що терористичні групи часто копіюють методи діяльності організованої злочинності для отримання додаткових фінансових переваг Цей перший крок, "присвоєння діяльності" не обов'язково тягне за собою будь-який фактичний контакт між терористичними й організованими злочинними групами, він може лише обмежуватися обміном інформацією чи наданням своєрідних послуг (наприклад, підробкою кредитних карток тощо). Наступний крок полягає у "залученні сторонніх ресурсів" певних служб та організацій, що можуть забезпечувати необхідний супровід злочинної діяльності. Ним може стати підробка паспортів (виконується членами синдикатів організованої злочинності, що володіють найсучаснішими технологіями та відповідною "інфраструктурою"). У разі, якщо надання таких послуг є довготривалим і успішним, то співпраця виходить на більш високий рівень, і члени різних угрупувань починають працювати в "одній команді". Необхідною умовою такої взаємодії є наявність спільної мети, яку розділяють усі члени злочинного об'єднаного синдикату.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Приблизно до 70-х років минулого століття міжнародна організована злочинність функціонувала лише в чітко означених етнічних межах: злочинці, які входили до тієї чи іншої расової чи етнічної спільноти, оперували переважно у власному середовищі. Окрім того, так звані "етнічні" мафії мали чітку спеціалізацію і майже не прагнули освоювати нові ринки. У 80-ті роки з'являється новий тренд: етнічні співтовариства починають налагоджувати кримінальне співробітництво, освоюючи нові сфери бізнесу (наприклад, комп'ютерний ринок). А вже у 90-ті роки минулого сторіччя відбувся перехід криміналітету на якісно новий - глобальний рівень. Саме після цього уряди провідних економічно розвинених держав почали сприймати організовану злочинність як одну з провідних загроз національній безпеці [1].
На думку А. Джужі, інтернаціоналізація організованої злочинності є складним феноменом, що притаманний навіть найдемократичнішим державам світу, є проблемою, яка давно вийшла за межі однієї держави та потребує міжнародної співпраці у сфері врегулювання протидії цьому явищу. Організована злочинність, що супроводжується корупційними зв'язками, виявляється, передусім, у державах з явно вираженими економічними кризовими явищами, а також у період реформ, становлячи загрозу національній безпеці, державному конституційному ладу, дестабілізації суспільства й економіки, призводить до занепаду моральних цінностей, зниження рівня правової свідомості громадян. Такий період нині є характерним для України, криміногенна ситуація в якій ускладнена воєнним конфліктом на частині її території, що актуалізує необхідність нагального вирішення цих проблемних питань [2, с. 307].
Г. Жаровською виділяється сукупність ознак, що характеризують транснаціональну організовану злочинність, визначають її специфіку. Це дало змогу відмежовувати це явище від споріднених (суміжних) понять, зокрема від міжнародної злочинності, яка, на думку авторки, є більш широким поняттям, в якій транснаціональна злочинність є лише структурним елементом [3].
Експертами Європолу як новий складник міжнародної організованої злочинності виділяється кіберзлочинність - явище, яке несе в собі не меншу загрозу, ніж тероризм. Аналітиками міжнародної організації визначаються такі пріоритетні загрози, як: дитяча сексуальна експлуатація, шахрайство в платіжних системах, кібератаки на важливі державні та промислові об'єкти, комунікації кримінального характеру між різними злочинними угрупованнями та ін. [4].
Аналіз найбільш релевантних публікацій показує, що на сучасному етапі глобалізаційного розвитку проблематика зрощування міжнародної організованої злочинності та тероризму залишається вкрай нерозробленою. Основна частина досліджень обмежується висвітленням лише певної кримінологічної характеристики одного з наведених феноменів.
Метою статті є розроблення цілісної теоретичної моделі взаємозв'язків і відмінностей організаційних засад та ідеологічних установок угрупувань міжнародної організованої злочинності та тероризму.
Результати дослідження. Організована злочинність та тероризм у переважній більшості наукових публікацій традиційно висвітлювалися як злочини, що взаємно виключали одне одного. Така позиція виходила з того, що ключовим елементом тероризму є використання страху і насилля, тоді як організована злочинність прагне без особливої потреби зайвий раз не афішувати свою діяльність. Навіть у разі застосування жорстких методів представники організованої злочинності не мають на меті досягнення конкретного психологічного ефекту (залякування населення, чинення тиску на органи влади), це може робитися лише для забезпечення кращого фінансового результату. Поряд із цим мета терористичних актів досягається лише у разі привернення уваги цільової групи, що передбачає певний рівень розголосу. Окрім того, для міжнародного тероризму все ще залишається важливим фактор ідентифікації конкретної терористичної групи чи організації [5]. Із цим пов'язаний той факт, що хоча конкретна політична, ідеологічна або релігійна мотивація не є обов'язковою умовою існування терористичної організації, її учасники здебільшого діють у певних ідеологічних рамках. Саме вони слугують базисом їхніх протиправних діянь та забезпечують "виправдання" необхідності їх учинення. Організовані злочинні синдикати, не маючи відповідного ідеологічного підґрунтя, відносно легко досягають основної цілі - отримання незаконних доходів [6].
Чітке розуміння необхідності поєднання досліджень феномену міжнародної організованої злочинності та тероризму почалося у 70-ті роки минулого століття і пов'язувалося з аналізом процесів, пов'язаних із налагодженням тісних зв'язків між наркокартелями та "лівими" терористичними угрупуваннями в Латинській Америці. На початку 90-х років минулого століття набули поширення повідомлення щодо участі терористичних угрупувань в організованій кримінальній діяльності по всьому світу. Так, на початку 1993 р. правоохоронними органами Франції було наведено докази причетності ветеранів афганської війни до керівництва нелегальним збутом наркотиків у мусульманських нетрях. Вони також мали тісні зв'язки з алжирськими терористичними групами.
Міжнародні організовані злочинні угрупування та терористичні організації використовують схожі тактики діяльності, наприклад викрадення людей, замах на вбивство та вимагання. Вони широко практикують підставні компанії, що начебто займаються законним бізнесом чи благодійністю для приховування своєї протизаконної діяльності та відмивання грошей. Також використовуються всі можливості кримінальної економіки та злочинних мереж для нелегальної міграції, контрабанди товарів, зброї, наркотиків та переказу грошей. Терористи часто використовують існуючі кримінальні мережі для логістики, у тому числі для фінансової діяльності [7]. Деякі терористичні групи навіть керують банками та створюють фальшиві компанії з метою відмивання брудних коштів, тоді як інші беруть участь у таємних домовленостях та формують союзи з організованими злочинними угрупуваннями [8].
В одному зі спеціальних досліджень джерел фінансування тероризму зазначалося, що на початок XXI ст. щонайменше 30 терористичних організацій фінансувалися групами міжнародної організованої злочинності, що займалися торгівлею наркотиками. Так, ісламські екстремістські угрупування "Хезболла" та "Хамас" часто брали безпосередню участь у складних схемах із відмивання грошей, торгівлі наркотиками та зброєю, піратстві у сфері інтелектуальної власності. Зазначалося, що майже всі крупні терористичні групи вдаються до методів діяльності міжнародної організованої злочинності задля фінансування своєї діяльності, однак така ситуація не сприймалася більшістю віруючих мусульман. Також вивчалися країни Африки, колишні радянські країни, країни Східної та Західної Європи, Південної Азії: у всіх регіонах дослідники виявили приклади злиття тероризму та міжнародної організованої злочинності. Констатувалося, що починаючи із середини 1990-х років обидва види злочинних організацій "глобалізували та диверсифікували свої операції" [9].
До подібних висновків дійшли експерти Науково- дослідницької служби Конгресу США: у відповідній Доповіді зазначалося, що терористи все більше і більше вдаються до вчинення злочинів для фінансування своєї діяльності. Пояснення були різними, однак ключовим моментом виступало твердження, що це реакція на зменшення державної підтримки та збільшення кількості дилетантських формувань "невеликих, напівавтономних терористичних угрупувань" [10].
Протягом останнього десятиліття ідеологічні мотиви в діях колишніх схоластичних екстремістських груп дещо зменшилися та досягли рівня схожості з організованими злочинними угрупуваннями. Це змусило дослідників у процесі аналізу явища обов'язково розглядати стратегії міжнародних організованих злочинних угрупувань та терористів щодо їх адаптації один до одного. Так, Луїза Шеллі стверджує, що "злиття транснаціональної злочинності, тероризму та корупції є досить глибоким і носить системний характер" [11], однак інші дослідники, серед яких і Рафаель Перл із Дослідницького центру конгресменів Бібліотеки Конгресу США наполягає, що "необхідно зрозуміти той факт, що ми маємо справу з двома різними феноменами" [12]. Тим не менше терористичні групи стають усе більше прагматичними, коли справа доходить до необхідності фінансування їхніх організацій, вони вдаються до контрабанди наркотиків, відмивання грошей та організованого шахрайства. Обидві типи груп продовжують адаптуватися до нестабільної геополітичної ситуації. Оскільки всі вони потребують безпечних місць базування, для них найбільш привабливими стають держави зі слабкими корумпованими інституціями.
Дослідники обох напрямів злочинної діяльності починають звертати увагу на процеси, за допомогою яких синдикати міжнародної організованої злочинності та терористичні угрупування переймають організаційні та оперативні можливості один одного. Виходячи з результатів досліджень, майже всі міжнародні терористичні групи беруть безпосередню участь у діяльності мереж торгівлі зброєю та наркотиками, перевезенні нелегальних мігрантів та відмиванні грошей.
Розвиток наукових дискусій навколо співвідношення понять "тероризм - злочин" призвів до моделі багатоетапного процесу, що пояснювала їх взаємні метаморфози. На першому етапі дві групи починають активно купувати та продавати один в одного послуги, взаємно переймаючи методи діяльності за так званою технологією "присвоєння діяльності". На наступному етапі групи починають взаємодіяти та співпрацювати більш активно, утворюючи свого роду симбіоз, що дає можливість виробити спільні мотиви та цілі діяльності. Так, у деяких регіонах, наприклад у зоні "потрійного кордону" Парагваю, Бразилії та Аргентини, міжнародні організовані злочинні угрупування характеризуються досить високим ступенем дублювання діяльності, і тут абсолютно неможливо точно ідентифікувати ту чи іншу організацію. Згідно з результатами дослідження ФБР, що проводилося у 2006 р. на замовлення Пентагону, даний феномен розвивається, оскільки "міжнародні терористи та організовані злочинні групи використовують схожі підходи для просування своїх операцій" [13]. Обидва типи груп повною мірою використовують можливості чорних ринків, відмивання коштів злочинного походження, нелегальні перекидання своїх оперативних груп.
Проведення терористичних операцій вимагає досить значних фінансових витрат, а отже, і зусиль щодо їх добування. Так, виходячи з результатів спеціального дослідження, лише спроба Ірану створити "Хезболлу" як мережу окремих груп для функціонування в Іраку коштувала від 750 тис до 3 млн доларів на місяць, причому це витрати на утримання лише одного підрозділу іранської революційної гвардії [14]. У наведеному прикладі терористичне угрупування мало урядову підтримку, однак більшість терористичних груп не має таких переваг і вимушена розраховувати тільки на власні злочинні стратегії. Тому цілком очевидним є те, що конвергенція цих двох типів злочинних угрупувань є досить активною виходячи з її вигідності та корисності для всіх учасників, особливо коли йдеться про величезні кошти.
Взаємне запозичення тактик міжнародної організованої злочинності та тероризму можна продемонструвати на конкретних прикладах. Організована злочинність у Південній Азії тримає під своїм контролем торгівлю наркотиками та зброєю, шантаж, відмивання грошей та викрадення людей. Нещодавно зв'язки між організованою злочинністю та тероризмом були чітко задокументовані в Індії та Пакистані. На початку 1990-х років там була зафіксована тривожна кількість терористичних атак, що були організовані кримінальними синдикатами. у 2003 р. Міністерство фінансів США оголосило Давуда Ібрахіма "світовим терористом" за те, що він дозволив "Аль-каїді" використовувати його контрабандні маршрути, а також за підтримку джихадистів у Пакистані та участь у здійсненні терористичних нападів у 1993 р. в м. Мумбаї. Д. Ібрахім створив найпотужніший кримінальний синдикат у Мумбаї, незаконно постачаючи золото чорного ринку та інші товари в закриту економіку Індії, одночасно налагоджуючи зв'язки з болівійською організованою злочинністю [15]. У період із 1980-х по 1990-ті роки минулого століття він був визнаним лідером кримінального світу далеко за межами Мумбаї, керуючи багатомільярдною злочинною імперією, що мала зв'язок з проституцією, наркотиками та азартними іграми. Його зв'язок із Болівудом забезпечував йому прихильність акторів, і жоден із них не міг відмовити зніматися в його фільмах. Ібрахім був одним із найбільш потужних гравців на міжнародній арені, який уважався одночасно кримінальним авторитетом та лідером терористів. Його злочинний синдикат приймав безпосередню участь у нападах 12 березня 1993 р. в Мум- баї, у результаті яких загинуло 257 осіб та понад 700 було поранено. Ібрахім та інший керівник синдикату Південної Азії Тайгер Мемон наймали бойовиків для здійснення терористичних нападів у Пакистані [16].
Найбільш прибутковим видом злочинного бізнесу для терористичних угрупувань залишається наркотероризм. Власне термін "наркотероризм" уперше був використаний президентом Перу Белаунде Террі у 1983 р. для характеристики жорстоких нападів на поліцію, що були вчинені членами організації "Світлий шлях" ^епсСеш Lummoso). Інші латиноамериканські країни запозичили цей термін, надавши йому більш широкого значення. Стосовно того, що ж насправді являє собою наркотероризм, консенсусу не досягнуто й сьогодні, його критики вважають, що він передбачає "занадто широкий спектр різних видів діяльності, які є характерними для певного виду тероризму" [17]. Окремі науковці наголошують на тому, що він повинен стосуватися терористичних суб'єктів, що беруть участь у торгівлі наркотиками, інші стверджують, що даний термін є зайвим і лише вносить плутанину у вирішення питання щодо зв'язку тероризму з наркоторгівлею. Значна частина дискусій ініціюється безпосередньо зацікавленими учасниками. Незважаючи на те що наркоугрупування вважаються поширювачами наркотероризму, виникає питання, чи можна вважати окремі кримінальні синдикати терористичними організаціями у разі, коли вони лише маскуються під політичні рухи. Так, у 80-х роках минулого століття у Перу фактично до влади прийшли політично мотивовані революційні рухи ("Світлий шлях", "Тупак Амару" (МЯТА)}. Спочатку більшість експертів припускало, що ці рухи були законними, а їх учать у торгівлі наркотиками була зумовлена залежністю від наркобаронів, які фінансували революційні операції. Узагальненням такої ситуації стало оприлюднене урядом США поняття "наркопартизани" як результат союзу наркоторговців і торговців зброєю за підтримки терористів та партизан, а також радянського впливу в Латинській Америці [18]. Сучасні ж дослідження даної проблематики стверджують, що насправді все відбувалося зовсім по-іншому і всі ці рухи існували не як політичні, а як "первинне, повноправне творіння місцевих наркобаронів, які організували озброєні повстання задля недопущення державних заходів зі знищення посівів наркотичних рослин, що були розпочаті президентом Перу [19].
Наступною сферою перетину злочинних інтересів представників міжнародної організованої злочинності та тероризму виступає незаконна торгівля діамантами. Протягом декількох десятків років злочинні синдикати проникли у діамантовий бізнес на різних рівнях. Сицилійська мафія заснувала підставні компанії для отримання ліцензій на гранування та шліфування діамантів, взявши під контроль індустрію обробки алмазів в Намібії. Участь у цьому бізнесі надає злочинним синдикатам величезні можливості для відмивання грошей. У зв'язку з тим, що сицилійські злочинні угрупування успішно відмивали "брудні" гроші, у них не було жодних проблем платити до 30% ринкової вартості за необроблені діаманти. Як тільки ці діаманти були оброблені, їх уже не можна було відрізнити від оброблених діамантів, які продавалися на міжнародному ринку [20].
"Аль-Каїда" взяла приклад з іншої групи терористичного спрямування - "Хезболли", взявши під контроль західноафриканську торгівлю діамантами. Фінансування діамантового бізнесу угрупуваннями "Хезболли" проводилося за рахунок вливання коштів, що надавалися контрабандистами російської зброї, представниками західного тіньового бізнесу, що хотіли швидко збагатитися, закріпившись на ринку діамантів. Так, виходячи з доповіді Британської організації із захисту прав людини, "Аль-каїда" більше десяти років займалася контрабандою діамантів із Західної Африки. За цей час було створено відповідну базу та налагоджено контакти на ринку. Використовуючи значне погіршення економічних показників розвитку африканського континенту, "Аль-каїда" заснувала власну міжнародну торгову мережу. Незважаючи на те що й досі існують суперечки стосовно того, чи використовувалися діаманти для надання підтримки "Аль-каїді", у 2002 р. бельгійські слідчі затримали агента "Аль-Каїди" за звинуваченнями у контрабанді діамантами та нелегальній торгівлі зброєю. Аналіз оперативної інформації та особистих записів підозрюваного дав можливість довести багатомільйонні операції з діамантами, що проводилися за участі "Аль-Каїди". Окрім того, величезне занепокоєння викликав той факт, що ці фінанси були лише частиною коштів, що використовувалися для закупівлі високотехнологічної зброї у Центральній Америці, яка проводилася через нікарагуанські збройні сили за підтримки ізраїльських торговців зброєю [21].
Невід'ємною частиною мереж міжнародної організованої злочинності, що підтримують терористичні групи, виступає контрафакція - підробка різноманітних товарів. Явище набуло досить широкого розповсюдження. Як уважають експерти Інтерполу, "терористичні групи, що тяжіють до організованих злочинних угрупувань", займаються контрафакцією, оскільки це дає можливості "інвестувати лише на початку циклу, а отримувати нелегальний дохід на кожному етапі процесу, максимально збільшуючи надходження" [22, с. 7]. Згідно з результатами дослідження, проведеного Всесвітньою групою з боротьби з контрафактною продукцією, щонайменше 11% усього світового одягу є підробним. Також організованими злочинними угрупуваннями підробляється й низка інших легальних товарів, до числа яких входять сигарети, алкоголь, косметика тощо. На перший погляд, така діяльність здається нешкідливою, однак усе набагато складніше, коли підтверджується, що виготовлення підробок відбувається під контролем кримінальних організацій, що залучені до торгівлі наркотиками, дитячої проституції, торгівлі людьми та тероризму. Доходи від продажу цих товарів є джерелом фінансування груп, пов'язаних із "Хезболлою", напіввійськовими угрупуваннями Північної Ірландії та FARC Колумбії, і це лише деякі з прикладів. Тому експерти з вивчення тероризму розглядають контрафакцію як важливе джерело фінансування міжнародного тероризму [23]. Так, наприклад, у Північній Ірландії найбільш популярними контрафактними товарами є одяг, комп'ютерні ігри, сигарети, валюта та алкоголь. За підрахунками Інтерполу, кожного року цей вид діяльності коштує економіці мільйони доларів. За інформацією поліції Північної Ірландії, вони конфісковують більше контрафактних товарів, аніж усі інші поліцейські підрозділи Об'єднаного Королівства разом узяті, але, на їхню думку, це становить лише 5% від усього ринку.
Проаналізовано, що на початок нового тисячоліття і технологічний прогрес значно розширили можливості мережі нелегального контрафакту. Наприклад, виготовлення фальшивих грошей раніше було досить специфічною сферою, але поява комп'ютерів, лазерних принтерів та сканерів розширила можливості виготовлення досить якісних банкнот. Свого часу 100-доларова банкнота була валютою, яку найчастіше підробляли в усьому світі, і в результаті ними були переповнені всі ринки. У відповідь Міністерство фінансів США оновило цю банкноту, додало новий водяний знак та інші форми захисту. Однак менше ніж за місяць підробка 100-доларових банкнот відновилася, і вони успішно розповсюджувалися у Східній Європі завдяки використанню кольорових сканерів із високою роздільною здатністю, що мають можливість відтворювати водяні знаки та кольори волокон у папері [24].
Кількість ядерних матеріалів, що обертається на чорному ринку, оцінити неможливо, однак немає сумнівів, що попит на товари у взаємопов'язаних площинах діяльності терористів та міжнародних організованих злочинних угрупувань із часом лише зростає [25]. Хоча для створення ядерної бомби терористам необхідно долучити науковців, інженерів та інших вузьких спеціалістів, ймовірність того, що терористи, опираючись на допомогу злочинних синдикатів, зможуть створити ядерну зброю, є досить високою. Найбільш легкодоступною країною щодо можливостей експорту ядерних технологій та матеріалів залишається Росія, адже терористичні угрупування добре обізнані з жахливими умовами дотримання правил безпеки та вкрай низьким рівнем заробітної плати персоналу, а звідси - їхньою і моральною стійкістю.
Відмивання "брудних" коштів широко використовується міжнародними організованими злочинними угрупуваннями для приховування незаконних прибутків, особливо джерел їх походження та кінцевого призначення. Зазвичай даний процес супроводжується законним бізнесом, який служить прикриттям для злочинної діяльності. Як засвідчують дані Міжнародного валютного фонду, від 2% до 5% світового валового національного продукту (понад 500 млрд дол.) становлять кошти, що відмиваються за допомогою злочинних схем [26]. У схемах відмивання "брудних" коштів важливу роль відіграють офшорні банківські операції та схеми за участю підставних корпорацій. Так, будь-який банк, що знаходиться за межами Сполучених Штатів, уважається офшорним. Інші ж держави мають різні законодавства щодо офшорних компаній, до того ж багато країн пропонують забезпечення конфіденційності фінансових операцій, завдяки чому Панама, Гібралтар, Бермудські Острови, Багамські Острови, Нідерланди, Антильські Острови, Гонконг, Люксембург і Швейцарія входять до числа найбільш популярних країн, що забезпечують конфіденційність у проведенні ділових операцій.
Майже кожна новітня технологія поряд із легальним використанням досить швидко опановується та швидко використовується організованими злочинними групами для отримання злочинних доходів. Так, вони продемонстрували унікальні здібності до адаптації та використання надсучасних технологій, що відіграють важливу роль у процесах глобалізації. Міжнародні організовані злочинні групи приєдналися до революції у сфері інформаційних технологій шляхом вербування ІТ-фахівців. Сьогодні вони мають широкі можливості щодо відстеження онлайн-форумів та груп новин, вишукуючи потенційних новобранців у злочинних синдикатах. Окрім того, ними пропонуються щедрі фінансові заохочення, і якщо це не спрацьовує, то використовуються методи шантажу і залякування для примусу до співпраці.
Висновки
Таким чином, міжнародна організована злочинність та тероризм мають низку спільних рис: наслідком їхньої діяльності є значні матеріальні та моральні збитки; злочини, що вчиняються представниками угрупувань, плануються та мають мету; у переважній більшості це молоді люди чоловічої статі, які чітко усвідомлюють порушення закону, однак вони ігнорують соціальні та моральні устої суспільства; угрупування часто діють поза передбачуваними моделями поведінки та у складі невеликих груп для мінімізації ризиків викриття.
Щодо основних відмінностей між учасниками організованих злочинних та терористичних організацій, то вони полягають у таких важливих аспектах: терористи планують та вчиняють злочини, які зазвичай є більш тяжкими, ніж більшість інших їх видів; терористичні акти націлені на почуття страху для великої цільової аудиторії; екстремістські дії виправдовуються начебто вищими соціальними цілями, часто з метою залучення до своїх лав нових бойовиків. Ця відмінність є особливо важливою з огляду на те, що терористам удається порівняно легко вербувати виконавців насильства проти цивільного населення. Відповідно, терористи схильні до вчинення діянь, спрямованих на досягнення максимального впливу в ЗМІ.
Через вплив на широкі маси населення, динамічний характер та серйозні соціальні наслідки, які він може завдати населенню, міра покарання, яка застосовується до терористів та просто учасників злочинних угрупувань, є незрівнянно жорсткішою. Вважається, що злочинці можуть бути реінтегрованими в суспільство без особливих ризиків для громади, що ж стосується терористів, то це майже неможливо, оскільки вони насамперед прагнуть знищити населення. Зрештою, тероризм за своєю сутністю є близьким до злочинів, що вчиняються на ґрунті ненависті, за що передбачається більш сувора міра покарання, ніж за схожі злочини, вчинені з інших мотивів.
Очевидним висновком з аналізу процесів злиття організаційних форм тероризму та міжнародної організованої злочинності має стати розширення спектру наукових досліджень цих явищ. Зокрема, як показує практика, розкриття злочинів, учинених міжнародними організованими угрупуваннями, здебільшого супроводжується виявленням терористичних мереж. Це означає, що спеціальні служби та правоохоронні органи не повинні розмежовувати боротьбу проти тероризму та боротьбу з міжнародною організованою злочинністю: їх зв'язок є доведеним і виходить із необхідності пошуку фінансових ресурсів.
Література
1. Джужа А.О., Підболячний М.В. Запобігання інтернаціоналізації організованої злочинності на міжнародному та національному рівнях. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 2(1). С. 306-314.
2. Жаровська Г.П. Транснаціональна організована злочинність в Україні: феномен, детермінація, протидія: монографія. Чернівці: ЧНУ ; Рута, 2018. 568 с.
3. Шепетько С.А., Гребенюк М.В. Збірник "Огляд практичного досвіду Європолу у сфері боротьби з організованою злочинністю в державах ЄС на прикладі методології "SOCTA 2017". Оцінки загроз серйозної та організованої злочинності". 2017.
4. Nations Hospitable to Organized Crime and Terrorism /Berryet al. Washington : Library of Congress - Federal Research Division, 2003. 252 p. URL : https://www.loc.gov/rr/frd/pdf-files/Nats_Hospitable.pdf (дата звернення: 26.05.2020).
5. Carter David L. Law Enforcement Intelligence: A Guide for State, Local, and Tribal Law Enforcement Agencies Second Edition. U.S. : Department of Justice, Office of Community Oriented Policing Services, 2007. 471 р. URL : https://it.ojp.gov/documents/d/e050919201- IntelGuide_web.pdf (дата звернення: 26.05.2020).
6. Clawson Patrick, Renssalaer Lee III. The Andean Cocaine Industry. New York : St. Martins Press. 1996. 12 р. URL : https://link.springer. com/content/pdf/bfm%3A978-1-349-60978-9%2F1.pdf (дата звернення: 26.05.2020).
7. Ehrenfeld Rachel. Funding Evil: How Terrorism Is Financed and How to Stop It. Chicago: Bonus Books. 2003. 297 p. URL : https://www. amazon.com/Funding-Evil-Updated-Terrorism-Financed/dp/1566252318 (дата звернення: 26.05.2020).
8. Grobler John Mafia Linked to Namibian Diamonds. The Namibian : вебсайт. URL : https://www.namibian.com.na/index. php?id=35795&page=archive-read (дата звернення: 26.05.2020).
9. Hennessy-Fiske and Susman (2007). U.S. Says Iran Backs Hezbollah Militants. Houston Chronicle.
10. James H. Andersen and Stephen R. Bowers. Terrorism and crime: critical linkages. Liberty University : Faculty Publications and Presentations, 2009. 24 р. URL : https://digitalcommons.liberty.edu/cgi/viewcontent.cgi?referer=https://www.google.com/&httpsredir=1&article=1 018&context=gov_fac_pubs (дата звернення: 26.05.2020).
11. Kaplan, David E., Bay Fang, Soni Sangwan. Paying for Terror. U.S. News and World Report. 2007. January 23. P. 21. URL : http://www.usnews.com/usnews/news/articles/051205/5terror_10.htm (дата звернення: 26.05.2020).
12. Kushner Harvey Encyclopedia of Terrorism. Thousand Oaks, Ca : Sage, 2003.
13. Milton Pat. Worrying about Collaboration. 2006. URL : http://www.chinapost.com.tw/editorial/detail.asp?onNews=&GRP=1 (дата звернення: 26.05.2020).
14. Nackan, Alan, and Jonathan Cooperman. New Directions in Fraud Investigation. The Secured Lender. 2006.
15. Naim, Moises The Five Wars of Globalization. Foreign Policy : вебсайт. URL : https://foreignpolicy.com/2009/11/03/five-wars-of- globalization/ (дата звернення: 26.05.2020).
16. Nakamura, Rodolfo Mendoza. The Use of the Shining Path Myth in the Context of the All-Out War against the Narco-Guerrilla. In Global Organized Crime and International Security, ed. Emilio C. Viano. Aldershot : Ashgate, 1999. Р 99-116.
17. Responding to Transnational Organized Crime - Supporting Research, Improving Practice. National Institute of Justice : вебсайт. URL : https://nij.ojp.gov/topics/articles/responding-transnational-organized-crime-supporting-research-improving-practice (дата звернення:
26.05.2020) .
18. Noble Ronald K. The Links between Intellectual Property Crime and Terrorist Financing. Text of speech from Interpol director. INTERPOL : вебсайт. URL : http://www.interpol.int/Public?ICPO/Speeches/SG20030716.asp.23 (дата звернення: 26.05.2020).
19. O'Neil, Siobhan. Terrorist Precursor Crimes. Issues and Options for Congress. 2007. Мау 24. 27 р. URL : http://www.fas.org/sgp/crs/ terror/RL34014.pdf (дата звернення: 26.05.2020).
20. Senate Committee on the Judiciary. Committee on the Judiciary : вебсайт URL : https://www.judiciary.senate.gov/meetings/11/21/2019/ executive-business-meeting (дата звернення: 26.05.2020).
21. Shelley, Louise I. Organized Crime, Terrorism and Cybercrime. National Criminal Justice Referenke Servise. 2001. URL : https://www.ncjrs.gov/App/Publications/abstract.aspx?ID=198419 (дата звернення: 26.05.2020).
22. Digital Crime and Digital Terrorism / Taylor Robert W. Et al. Upper Saddle River, Pearson. 2006. URL : https://www.pearson.com/us/ higher-education /product/Taylor-Digital-Crime-and-Digital-Terrorism/9780131141377.html (дата звернення: 26.05.2020).
23. Zaidi S. Hussain. Black Friday: The True Story of the Bombay Bomb Blasts. New Delhi : Penguin Books (дата звернення: 26.05.2020).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Неформальна глобальна антитерористична коаліція навколо універсальної міжнародної організації - ООН. Складність визначення першопричин терористичної діяльності. Права людини в контексті тероризму і боротьби з ним. Роль ОБСЄ в справі протидії тероризму.
реферат [25,0 K], добавлен 21.09.2010Історія створення та структура Financial Action Task Force on Money Laundering. Аналіз діяльності структури у протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Моніторингу систем країн на предмет їх відповідності вимогам міжнародних стандартів.
реферат [20,1 K], добавлен 06.11.2012Визначення міжнародного тероризму. Історичний огляд світового тероризму. Ісламський фундаменталізм як ідеологічне підґрунтя міжнародного тероризму. Боротьба з тероризмом, соціологічний аналіз. Тероризм як фактор громадянського життя, аналіз проблеми.
дипломная работа [172,5 K], добавлен 26.01.2011Структура міжнародної торгівлі. Аналіз сучасного стану регіональної структури міжнародної торгівлі. Упакування як засіб перевезення товарів при міжнародній торгівлі. Шляхи підвищення безпеки та полегшення світової торгівлі. Проблеми міжнародної торгівлі.
курсовая работа [214,0 K], добавлен 22.01.2016Специфічні риси міжнародної торгівлі, особливості механізмів її фінансування. Виграш від міжнародної торгівлі для вітчизняних міжнародних фірм. Державне регулювання міжнародної торгівлі. Експорт як стратегія одержання прибутків країною, основні перешкоди.
контрольная работа [38,9 K], добавлен 05.10.2012Причини поширення і прояви тероризму у світі. Об’єднання міжнародних зусиль у боротьбі. Формула антитерору та проблеми захисту прав людини. Аналіз загрози тероризму для України. Боротьба з незаконними поставками ядерних і радіоактивних матеріалів.
реферат [71,8 K], добавлен 27.04.2009Історія виникнення і розвитку міжнародного тероризму. Вивчення діяльності міжнародних терористичних організацій і оцінка впливу тероризму на політику провідних світових держав в XXI столітті. Крупні терористичні теракти і боротьба зі світовим тероризмом.
презентация [7,6 M], добавлен 10.12.2013FATF – як міжнародний орган з протидії відмиванню доходів від злочинної діяльності. Міжнародний досвід боротьби з легалізацією коштів, здобутих злочинним шляхом. Вітчизняні особливості протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
курсовая работа [30,9 K], добавлен 10.04.2007Місце України в міжнародній економіці, аналіз географічної і товарної структури експорту та імпорту товарів та послуг, інвестиційної діяльності. Співпраця України з міжнародними організаціями та розробка стратегії міжнародної економічної діяльності.
курсовая работа [227,0 K], добавлен 06.03.2010Характерні риси сучасного тероризму. Завдання внутрішніх військ України у сфері безпеки. Поняття інформаційної безпеки, тероризму та локальної війни, приклади явищ. Роль України у створенні ООН. Аналіз напрямів орієнтації сучасної української геостатегії.
контрольная работа [19,7 K], добавлен 29.11.2010