Концептуальні засади розвитку фінансового забезпечення транскордонного співробітництва

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Концептуальні засади розвитку фінансового забезпечення транскордонного співробітництва

Куцаб Пйотр

CONCEPTUAL FOUNDATIONS OF FINANCIAL SUPPORT FOR CROSS-BORDER COOPERATION DEVELOPMENT

Kutsab P. postgraduate student of Institute of Regional Research named after M.I. Dolishniy of the NAS of Ukraine

SUMMARY: The conceptual provisions and the paradigm of cross-border regional development are investigated. The conceptual directions of financial support of cross-border cooperation (CBC) are substantiated and the features of the national and regional policy of the EU from the point of view of the "direction of influence- result" are given. The conceptual scheme of financial support of CBC on the basis of the system approach is proposed. The purpose, tasks, principles, objects, subjects, sources of funding, criteria for assessing the financial provision of CBC, their interconnection and interdependence are substantiated. The peculiarities of realization of conceptual foundations in CBC are highlighted. The financial instruments for activating investment policy in CBC have been developed on the basis of balancing interests and financial instruments that stimulate and regulate the investment process.

Key words: financial support, cross-border cooperation, conceptual foundations, border areas, financial results, regional policy.

Куцаб Пйотр здобувач ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього " НАН України

АНОТАЦІЯ: У статті досліджено концептуальні положення й парадигму транскордонного регіонального розвитку. Обгрунтовано концептуальні напрями фінансового забезпечення транскордонного співробітництва (ТКС) з урахуванням особливостей національної та регіональної політики ЄС з позицій "напрям впливу-результат". Запропоновано концептуальну схему фінансового забезпечення ТКС на основі системного підходу. Обґрунтовано мету, завдання, принципи, об'єкти, суб'єкти, джерела фінансування, критерії оцінки фінансового забезпечення ТКС, їх взаємозв'язок та взаємозалежність. Висвітлено особливості реалізації концептуальних засад ТКС. Розвинуто фінансовий інструментарій активізації інвестиційної політики ТКС на основі балансування інтересів і фінансових інструментів, які стимулюють та регулюють інвестиційний процес.

Ключові слова: фінансове забезпечення, транскордонне співробітництво, концептуальні засади, прикордонні території, фінансові результати, регіональна політика.

Постановка проблеми

Сучасний етап розвитку глобальних суспільно-економічних процесів відзначається інтенсифікацією міжнародних відносин та поглибленням взаємозв'язків й співпраці між країнами у фінансовій, соціальній, науково технічній, культурній та інших сферах життєдіяльності суспільства. Формування спільного світового економічного простору забезпечує якісно нові можливості й для розвитку прикордонних територій на основі впровадження програмних документів та реалізації відповідних фінансових інструментів співпраці. Досвід співпраці між країнами у ретроспективі дозволив сформувати достатній арсенал засобів й набути значного досвіду у сфері реалізації транскордонних проектів і програм, однак сучасний високодинамічний інтеграційний простір зумовлює актуальність пошуку й розробки новітніх концептуальних підходів до фінансового забезпечення транскордонного співробітництва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Організаційно-економічні засади, інструменти реалізації та пошук напрямів розвитку транскордонного співробітництва неодноразово слугували предметом наукових дискусій вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема таких як: В. В. Гоблик, З. С. Варналій, М. І. Долішній, І. Є. Журба, Н. А. Мікула, В. В. Толкованов, В. Ф. Савченко, І. Я. Софіщенко, В. Б. Тропіна та ін. Їх дослідження зосереджені на науковому обгрунтуванні базових засад здійснення транскордонного співробітництва, розкритті його особливостей, етапізації програмних періодів та взаємозв'язку з регіональною політикою.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Однак, незважаючи на вагомий науковий доробок, додаткового обґрунтуванням потребують питання, пов'язані із розробкою концептуальних засад фінансового забезпечення транскордонного співробітництва на основі системного підходу, конкретизацією його складових та особливостей реалізації.

Метою статті є обґрунтування концептуальних засад фінансового забезпечення транскордонного співробітництва на основі системного підходу з визначенням мети, завдань, принципів, об'єктів, суб'єктів, джерел фінансування, критеріїв оцінки, їх взаємозв'язку та взаємозалежностей.

Виклад основного матеріалу

Теоретичним фундаментом розробки концепції вважаємо основні положення та науково-теоретичні засади існуючих теорій і напрямів, які відображають економічну та фінансову складові транскордонної співпраці й вектори її поглиблення.

Зокрема, І. Є. Журба здійснив дослідження економічних засад транскордонного співробітництва і обґрунтував модель функціонування світового господарства на засадах коопетиції - парадигмі транскордонного економічного розвитку. Згідно із концепцією коопетиції розвиток опирається на одночасній конкуренції та кооперації, у процесах якої беруть участь різні суб'єкти, наприклад, підприємства, громадські організації, наукові установи, центральна та місцева влада Автор сформував концептуальні положення й парадигму транскордонного регіонального розвитку з констатацією таких ключових засад: 1) транскордонний регіон є основою єврорегіону та міжнародних економічних зв'язків; 2) транскордонний регіон функціонує як відкрита система із світовим економічним середовищем; 3) якісні перетворення міжгалузевих пропорцій можливі на основі зміни технологічних устроїв; 4) відхід від галузевого погляду на економіку транскордонного регіону; 5) відповідність сучасним процесам трансформації світового господарства; 6) зростання ролі соціально-економічних пріоритетів людського капіталу; 7) стратегічне управління розвитком регіонів на основі інноваційної економіки [3, с. 103].

Проте в такому підході не враховані основні напрями нового регіоналізму й "Нової парадигми регіональної політики" [6, с. 442], яка передбачає новітні засади регіонального управління, інноваційність у фінансовому та інвестиційному забезпеченні з врахуванням існуючих територіальних потенціалів.

На нашу думку, розвиток фінансового забезпечення ТКС ґрунтується на пріоритетних стратегічних напрямах реалізації регіональної політики ЄС та національної з позицій "напрям впливу-результат" (рис. 1).

транскордонний економічний міжнародний

Рис. 1. Концептуальні напрями розвитку фінансового забезпечення транскордонного співробітництва

Задекларовані напрями є базою для розробки ТКС на основі системного підходу з чітким концептуальної схеми фінансового забезпечення обґрунтуванням мети, завдань, принципів, об'єктів, суб'єктів, джерел фінансування, критеріїв оцінки, їх взаємозв'язку та взаємозалежностей, що наведено на рис. 2.

Рис. 2. Концептуальні засади розвитку фінансового забезпечення транскордонного співробітництва

Концептуалізацію фінансового забезпечення сформульованої мети й цільових орієнтирів а саме: ТКС слід здійснювати в контексті реалізації чітко формування обсягів фінансових ресурсів, достатніх для реалізації поточних та стратегічних цілей і завдань розвитку ТКС. Така мета є обґрунтованою, оскільки в рамках розвитку ТКС використовується лише незначна кількість із існуючих фінансових інструментів, методів й форм реалізації співпраці. В умовах сьогодення слід використовувати дієві механізми, які забезпечать акумуляцію фінансових ресурсів, фінансування й співфінансування як поточних, так і стратегічних цілей ТКС. Слід зазначити, що фінансові можливості комерційних структур та організацій загалом не використовуються для реалізації стратегій розвитку ТКС, оскільки вони не є бенефіціарами в рамках програми ТКС "Польща-Україна-Білорусь" 2014-2020, що не дозволяє їм стати виконавцями проектів ТКС. Транскордонна політика, як і транскордонна стратегія не стали інноваційно-інвестиційними інструментами розвитку і залишаються лише механізмами фінансування регіонів розвитку шляхом міжнародної технічної допомоги.

Відповідно основними завданнями концепції визначено:

- реалізацію основних засад Державної регіональної політики та політики розвитку регіонів-учасників ТКС;

- розвиток механізмів та інструментів фінансового забезпечення ТКС;

- поглиблення ступеня інституціоналізації ТКС шляхом створення вільних економічних зон, єврорегіонів, технопарків тощо;

- акумуляцію і цільове використання фінансового та інвестиційного потенціалу ТКС;

- вдосконалення методів мінімізації ризиків та загроз фінансово-економічній безпеці ТКС з акцентом на адміністративно-силовий бар'єр кордону.

Цільові орієнтири концепції - це не лише стабільне та ефективне використання наявних фінансових ресурсів, але і розроблення, виявлення та залучення потенційних фінансових інвесторів, забезпечення збалансованості фінансових ресурсів з позицій потреб, можливостей фінансування та достатності для реалізації визначеної мети й тематичних цілей.

Об'єктами фінансового забезпечення вважаємо ключові сфери діяльності в рамках тематичних цілей на засадах стабільності, надійності та безпеки транскордонного руху капіталів.

При обґрунтуванні системи фінансового забезпечення транскордонного співробітництва, на нашу думку, передусім доцільно виходити із його функціонального призначення, яке визначено нами як процес, який передбачає реалізацію фінансових відносин щодо мобілізації та ефективного використання наявних, виявлення й залучення потенційних фінансових ресурсів транскордонних регіональних суб'єктів у системі міжнародних відносин у межах компетенцій, визначених їх національним законодавством. Це зокрема, територіальні громади, їх представницькі органи, місцеві органи виконавчої влади України та територіальні громади та відповідні органи влади інших держав. Акумуляція фінансових можливостей є основою реалізації економічних процесів, запланованих соціальних програм, проектів, підтримки стабільного функціонування інфраструктури та підвищення життєвого рівня населення на відповідній прикордонній території.

Отже, основою фінансового забезпечення транскордонного співробітництва є наявні та потенційні фінансові ресурси, які достатньо диверсифіковані, залучаються із різних джерел фінансування, характеризуються різноманітними формами та принципами акумуляції, що відображає специфіку такої співпраці та особливі форми її реалізації. Це зумовлює необхідність окреслення чітких цільових орієнтирів процесу формування та використання фінансових ресурсів з базуванням на комплексному підході до фінансового забезпечення транскордонного співробітництва.

В концептуальному аспекті фінансового забезпечення ТКС основними джерелами фінансування вважаємо: кошти державного бюджету; кошти місцевих бюджетів; міжнародну допомогу; кредитні транскордонні ресурси міжнародних організацій; цільові банківські кредити; ресурси суб'єктів економіки, гранти та ін.

При цьому слід враховувати, що державне фінансування здійснюється згідно Закону України "Про державні цільові програми" і можливе відповідно лише в рамках Державної програми розвитку транскордонного співробітництва, а також програм, розроблених міністерствами та іншими інституціями.

Державна програма розвитку транскордонного співробітництва чітко регламентує механізм фінансового забезпечення програм і проектів, що базується на низці інструктивних матеріалів, а саме: Положення про порядок підготовки проектів (програм) транскордонного співробітництва, Положення про порядок конкурсного відбору проектів (програм) транскордонного співробітництва, Типової методики відбору проектів (програм) транскордонного співробітництва тощо. Вважаємо, що транскордонне співробітництво повинно базуватися на диференційованих інструментах та джерелах фінансування, які повинні охоплювати не лише бюджетне фінансування з боку України, але й залучення коштів через відповідні фінансові інструменти в рамках Європейського інструмента сусідства та Європейського фонду регіонального розвитку.

В даному контексті поділяємо підхід З. С. Варналія, який декларує, що новітні умови вимагають створення регіональних та місцевих мереж взаємодії, організації коаліцій місцевого та регіонального розвитку між різними групами інтересів, створення ефективних систем прийняття рішень, залучення до транскордонної діяльності або створення спеціалізованих професійних інститутів [2, с. 699].

Обсяги, механізми та інструментальне забезпечення фінансування зумовлене мотивами та інтересами учасників усіх рівнів економічної системи. З точки зору специфіки фінансування серед джерел формування фінансових ресурсів фінансування спільних проектів в єврорегіонах, на думку І. Я. Софіщенко, доцільно виокремити офіційні та приватні. До офіційних необхідно зараховувати кошти державних та місцевих бюджетів, які виділяються для фінансування проектів в єврорегіонах, а також фінансування, яке надається Європейським Союзом в рамках виконання програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства. Приватні кошти надходять від суб'єктів господарювання, які є учасниками спільних проектів, неурядових організацій. Нагромаджений досвід функціонування єврорегіонів за участю України свідчить про активне застосування комплексного підходу до формування їх фінансового забезпечення - фінансування проектів поєднує офіційні та приватні кошти. Поступово опановуються різноманітні механізми фінансового забезпечення: бюджетне фінансування, проектне фінансування, позики, гранти [9]. Підтримуючи такий підхід автора щодо поділу джерел фінансування програм та проектів транскордонного співробітництва на державні й приватні, вважаємо за доцільне їх доповнити такими як: міжнародна допомога, кредитні ресурси міжнародних організацій, транскордонні банківські кредити, ресурси суб'єктів економіки тощо.

На думку Н. А. Мікули та В. В. Толкованова дієвим механізмом, який би забезпечив можливості синхронного співфінансування проектів транскордонного співробітництва з боку Європейського Союзу, могло б стати введення окремої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування проектів транскордонного співробітництва. Кошти згаданої державної субвенції необхідно спрямувати виключно на реалізацію інфра- структурних проектів, враховуючи такі пріоритети: забезпечення «дзеркальності» прикордонної інфраструктури; реалізація транскордонних проектів у рамках діючих єврорегіонів, зокрема, шляхом забезпечення бюджетного співфінансування українською стороною проектів, які мають реалізовуватися переважно за рахунок коштів Європейського Союзу; реалізація транскордонних проектів, основне фінансування яких безпосередньо передбачене діючими спільними операційними програмами Європейського інструменту сусідства (ЄІСП) [4, с. 84].

До джерел фінансування транскордонного співробітництва Н. А. Мікула у своїй монографії віднесла і безвідсотковий банківський кредит для реалізації значимих для регіону проектів. Відсотки за такими кредитами повинні погашатися за рахунок бюджетних коштів [5, с. 117]. Таке джерело фінансування вважаємо в умовах сьогодення недостатньо прийнятним для реалізації, оскільки без- відсоткові банківські кредити практично не видаються, можуть бути виключно пільгові кредити банків, які передбачають знижену процентну ставку за їх використання й окремі умови погашення.

Для активізації соціально-економічного, науково-технічного, екологічного та культурного розвитку суб'єктів транскордонного співробітництва затверджуються регіональні програми розвитку транскордонного співробітництва. Зокрема, рішенням Львівської обласної ради № 1327 від 17 березня 2015 року було затверджено Регіональну програму з міжнародного і транскордонного співробітництва, європейської інтеграції на 2015 - 2018 роки, фінансування заходів якої здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету. Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми передбачено на 2015 рік у сумі 2200 тис. грн, 2016-2018 - у межах бюджетних призначень. Кошти, передбачені на реалізацію Програми, використовуються виконавцями її заходів - департаментом міжнародного співробітництва та туризму Львівської обласної державної адміністрації та Львівською обласною радою на паритетних засадах [7].

Європейський Союз сьогодні надає широку підтримку започаткуванню регіональної політики нової якості. Крім експертної допомоги, діють механізми грантової підтримки на реалізацію проектів. Започатковано лінію бюджетної підтримки регіонального розвитку, що полягає в розподілі коштів на конкурсних засадах через Державний фонд регіонального розвитку, які надходитимуть до державного бюджету безпосередньо з бюджету ЄС.

Цікавим є підхід В. Ф Савченко, де представлено схему суб'єктів фінансово-інвестиційної діяльності транскордонних регіонів України та поділено їх на зовнішні та внутрішні. Зовнішніх суб'єктів прокласифіковано на фінансові: банки, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії та інші фінансові посередники та економічні: корпорації, фірми, міжнародні організації та фонди, органи влади. Аналогічно розподілено і внутрішніх суб'єктів на фінансові, до яких віднесено банки та економічні: фірми, підприємства, фізичні особи, регіональні органи влади [8, с. 20].

Транскордонне співробітництво здійснюється за урядово-регіональним і регіонально-локальним напрямками. У першому випадку співробітництво спирається на міжнародні угоди. Основою ж регіонально-локального співробітництва є особисті контакти прикордонних регіонів, викликані господарськими потребами, а також співпраця в галузі культури і науки. Але у будь-якому випадку політика фінансового забезпечення транскордонного співробітництва повинна базуватися на реалізації принципів концентрації та адиціоналізму, які входять до переліку базових принципів європейської регіональної політики. Реалізація принципів концентрації та адиціоналізму означає, що фінансові ресурси, які надає ЄС окремим державам-членам чи суб'єктам територіального, регіонального розвитку мають бути доповнені та розширені за рахунок місцевих джерел. По суті, ці два принципи мають взаємодоповнюючий характер і головною умовою ставлять кооперування та ефективне використання ініціатив, пошук та розвиток власних джерел фінансування програм регіонального розвитку й транскордонного співробітництва. Загальноприйнятим є те, що 50% того чи іншого проекту фінансує держава-член ЄС, а внесок депресивних регіонів становить мінімум 20% [10, с. 78].

На нашу думку, поряд із принципами концентрації та адиціоналізму система фінансового забезпечення транскордонного співробітництва повинна ґрунтуватися на таких принципах: цільової спрямованості, ефективності, економічної обґрунтованості, комплексності, відкритості, об'єктивності, партнерства, субсидіарності, комплементарності (взаємодоповнюваності).

При здійсненні фінансового забезпечення ТКС необхідно визначати економічний ефект, який відображає результативність співпраці у чітко визначених економічних показниках ефективності та соціальний ефект, який відображає покращення низки параметрів: підвищення зайнятості населення, рівня освіти, міграційної активності й конвергенції соціальних стандартів та відповідної інфраструктури.

Основними критеріями результативності вважаємо оцінку достатності фінансового забезпечення поточних та стратегічних напрямів розвитку ТКС й відповідних стратегій.

Реалізація концепції фінансового забезпечення ТКС повинна базуватись на балансуванні інтересів в сфері регулювання прямих і портфельних інвестицій на різних рівнях управління й створення сприятливого інвестиційного клімату.

Інвестиційна політика ЄС, що відповідає Стратегії "Європа - 2020. Стратегія, розумного, стійкості та інклюзивного росту" базується на врахуванні тріади підходів: 1) глобального, який встановлює відповідність зовнішнього і внутрішнього аспектів; 2) інтегрованого, який акцентує на взаємоузгодженості соціально-економічної політики; 3) всеохоплюючого, який взаємопов'язує вирішення не лише економічних, але й соціальних проблем. Зокрема, В. В. Гоблик акцентує на тому, що інвестиційна політика ЄС виступає важливим чинником активізації зовнішньоекономічних зв'язків у межах транскордонних регіонів, сформованих за участю прикордонних територій України [1, с. 145].

Тому в умовах сьогодення доцільно запропонувати рекомендації щодо вдосконалення інвестиційної політики України з позицій підвищення ефективності транскордонного співробітництва. Це пов'язано з проведенням форсайтингу для визначення її пріоритетів, взаємозв'язку та взаємозалежності з обсягом транскордонних інвестицій і їх впливом не лише на економічний розвиток транскордонних регіонів, але й на соціальну складову, пов'язану із рівнем безробіття, а також з часткою прямих іноземних інвестицій у транскордонний регіон, що припадає на одного мешканця з конкретизацією їх впливу як на економічне зростання, так і на інновації в сфері культури, охорони довкілля, альтернативної енергетики тощо.

Фінансові аспекти такої політики ґрунтуються на балансуванні інтересів і фінансових інструментів, які стимулюють та регулюють інвестиційний процес. На нашу думку, основними фінансовими інструментами активізації інвестицій, в тому числі транскордонних є оподаткування, структурна політика, митне, антимонопольне, банківське регулювання, захист та гарантування іноземного інвестування.

Оподаткування залишається важливим чинником впливу на покращення інвестиційного клімату в країні та її транскордонних регіонах і базується на національному режимі щодо іноземного інвестування. Проте досвід преференцій у відношенні до іноземних компаній особливо на територіях спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку показав свою ефективність щодо створення підприємств за участю іноземного капіталу, підвищення ділової активності, стимулювання економічного розвитку й забезпечення соціально-економічного ефекту від вкладених іноземним інвестором коштів. Створення територій з пільговими режимами оподаткування та формалізованими розрахунками навантаження на бюджет, який враховує специфіку прикордонного регіону буде важливим джерелом фінансового забезпечення та активізації інвестицій у розвиток ТКС.

Структурна політика як фінансовий інструмент інвестування базується на виокремленні галузей національної економіки, які заборонені для іноземних інвестицій і є галузями, які забезпечують національну безпеку.

Митне регулювання залишається вагомим чинником впливу на транскордонний рух капіталів та тарифи щодо експорту та імпорту товарів, робіт, послуг. Як пільга для іноземних інвестицій може застосовуватися нульове мито на ввезення товарів, які забезпечують виробничу діяльність іноземного інвестора в межах транскордонного регіону.

Антимонопольне регулювання регламентує певні обмеження на лібералізацію руху капіталу, в тому числі транскордонного та обмеження щодо монополізації ринку за участю іноземного капіталу в операціях купівлі-продажу, злиття-поглинання тощо.

Банківське регулювання - важливий фінансовий інструмент активізації інвестицій й забезпечення доступу до транскордонних кредитів. Як інструмент фінансового забезпечення ТКС - це адміністративні обмеження на входження іноземного капіталу в певні сектори економічної та фінансової сфери з метою їх монополізації та негативного впливу на економічну безпеку країни, наприклад, висока частка іноземного капіталу в банківській системі, в тому числі російського. Гарантування захисту іноземних інвесторів - це встановлення зобов'язань та гарантій держави й місцевих органів влади із захисту інвестицій від несприятливих змін в законодавстві, політичної й економічної нестабільності, військових дій тощо.

Висновки і пропозиції

Отже, реалізація концепції фінансового забезпечення розвитку ТКС забезпечить подальший розвиток існуючих форм та механізмів акумуляції й використання фінансових ресурсів регіонів по обидва боки кордонів й реалізацію визначених пріоритетів, тематичних цілей, програм, проектів співпраці, що призведе до підвищення їх конкурентоспроможності та збалансованості соціально-економічного розвитку.

Перспективні напрями розвитку й поглиблення транскордонного співробітництва повинні бути спрямовані на подальшу інтеграцію й конвергенцію суб'єктів прикордонних регіонів з акцентом на фінансовому забезпеченні не лише поточних, а й стратегічних векторів співпраці.

Список літератури

транскордонний економічний міжнародний

1. Гоблик В. В. Спільні транскордонні регіони України та ЄС: зовнішньоекономічний аспект: монографія / В. В. Гоблик; Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2012. - 305 с.

2. Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети: монографія / за ред. З. С. Варналія. - К.: НіСд, 2007. - 820 с.

3. Журба І. Є. Науково-теоретичні засади економіки транскордонного співробітництва / І. Є. Журба // Університетські наукові записки. - 2013. - № 2(46). - С. 102-112.

4. Мікула Н. А. Транскордонне співробітництво: посібник / Н. А. Мікула, В. В. Толкованов. - К.: видавництво «Крамар», 2011. - 259 с.

5. Мікула Н. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво: монографія. - Львів: ІРД НАН України, 2004. - 395 c.

6. Регіональна політика та механізми її реалізації: монографія / за ред. М. І. Долішнього. - К.: Наукова думка, 2003. - 504 с.

7. Регіональна програма з міжнародного і транскордонного співробітництва, європейської інтеграції на 2015 - 2018 роки: затв. рішенням Львів. обл. ради № 1327 від 17.03.2015р. - [Електронний ресурс]. -- режим доступу: www.oblrada.lviv.ua/proekt/Rishennya/1327.doc.

8. Савченко В. Ф. Перспективи прикордонного співробітництва в умовах політичної та економічної нестабільності в Україні / В. Ф. Савченко // Міжрегіональний науково-практичний семінар. Архітектоніка транскордонної безпеки в контексті формування нової регіональної політики (25-26 черв. 2014 р. м. Чернігів). - Чернігів, 2014. - С. 13-21.

9. Софіщенко І. Я. Проблеми фінансового забезпечення транскордонного співробітництва в єврорегіоні / І. Я. Софіщенко // [Електронний ресурс]. - режим доступу http://euroregion2013 .blogspot.com/2013/04/blog-post_807.html

10. Тропіна В. Б. Фінансове забезпечення транскордонного співробітництва в Україні / В. Б. Тропіна // Науковий вісник ЧДІЕУ. - 2014. - № 2 (22). - С. 75-80.

Размещено на Allbest.ru