Проблеми виходу Великої Британії з Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Інститут прокуратури та кримінальної юстиції

Проблеми виходу Великої Британії з Європейського Союзу

Корчака Є.О., студентка

У статті визначено основні причини та історичні передумови виходу Великої Британії з Європейського Союзу, а саме міграційна політика європейської спільноти, незацікавленість та критичне ставлення британців, неспівмірність економічного вкладу та очікуваних результатів. Зазначається правова підстава застосування брекситу в Лісабонському договорі, а також відсутність прописаного механізму та способу його реалізації державою-членом. Проводиться аналіз основного нормативно-правового акту, що регулює відповідні правовідношення. Автор наводить різноманітні варіанти подальшого перебігу події - вихід Великої Британії на підставі угоди з урахування взаємних поступок, застосування процедури так званого «жорсткого брекситу» чи подальше відстрочення на невизначених строк. У статті визначаються ймовірні наслідки від'єднання з певними перевагами та недоліками для обох сторін, реалізація нових договірних зобов'язань, вільний вибір політики, не обмежений умовами та цінностями інтеграційного об'єднання, можливість відстоювання інтересів національних виробників та споживачів, збереження культурних цінностей і традицій, проте довготривалий економічний спад, пов'язаний з перехідним періодом, необхідність переорієнтації виробництва та ризик втрати територій та ресурсів.

Передбачається, що функціонування Сполученого Королівства за межами ЄС матиме «економічно руйнівні» наслідки, оскільки воно втратить всі привілеї і буде змушено знову налагоджувати торговельні контакти, які можуть не бути настільки вигідними, як раніше. Країна позбавляється вільної торгівлі, експорт товарів та кількість сплачених податків при ввезенні збільшиться, що призведе до підвищення ціни на кінцеву продукцію та зменшення попиту на неї. Констатується наявність фундаментальної проблеми, що стала вирішальною у виникненні конфлікту між Європейським Союзом та її членом, а саме піднімається питання щодо Північної Ірландії та її можливого конституційного статусу як складової країни чи як окремого елемента.

Виявлено зіткнення національних та інтеграційних інтересів, що змінює хід вирішення вказаної проблеми та розподілення важелів впливу головних світових лідерів. Обґрунтовано важливість її мирного та взаємовигідного виходу з ЄС задля майбутньої стабільності, економічного та соціально-демографічного розвитку сторін.

Ключові слова: backstop, Європейський Союз, членство, парламент, Північна Ірландія, конфлікт, національні інтереси.

PROBLEMS OF BRITAIN'S ExIT FROM THE EuROPEAN uNION

The article identifies the main reasons and historical prerequisites for the UK's exit from the European Union, namely the migration policy of the European community, the lack of interest and critical attitude of the British, the disparity of economic contribution and the expected results. The legal basis for the application of Brexit in the Lisbon Treaty and the absence of a prescribed mechanism and method of its implementation by the Member State are noted. An analysis of the basic normative legal act regulating the relevant legal relations is carried out.

The author gives various options for the further course of the event - the withdrawal of the United Kingdom on the basis of an agreement on the basis of mutual concessions, the application of the procedure of so-called “hard brexit” or further postponement for an indefinite period. The article determines the probable consequences of disconnection with certain advantages and disadvantages for both parties, in particular, the implementation of new contractual obligations, free choice of policy, not limited by the terms and values of integration association, the ability to defend the interests of national producers and consumers, preservation cultural values and traditions, but the long-term economic downturn associated with the transition, the need for a reorientation of production and the risk of loss of territories and resources.

It is envisaged that the operation of the United Kingdom outside the EU will have “economically devastating” consequences as it will lose all privileges and will have to re-establish trade contacts that may not be as profitable as before. The country is deprived of free trade, exports of goods and the amount of taxes paid on importation will increase, which will lead to an increase in the price of final products and a decrease in demand for it. It notes the fundamental problem that has become decisive in the conflict between the European Union and its member states, namely the question of Northern Ireland and its possible constitutional status as a constituent country or as a separate element.

Conflicts of national and integration interests have been identified, which change the course of solving this problem and the distribution of levers of influence of the world's leading leaders. The importance of its peaceful and mutually beneficial exit from the EU for the sake of future stability, economic and socio-demographic development of the parties is substantiated.

Key words: backstop, The European Union, membership, parliament, Northern Ireland, conflict, national interests.

1. Постановка проблеми

Невже 46-річний «шлюб» між Британією та Європейським Союзом (далі - ЄС) закінчиться? Складний шлях пошуку оптимальної побудови відносин Великої Британії з країнами Західної Європи після приєднання до ЄС не подолав суперечності у відстоюванні національної ідентичності і не припинив боротьбу за лідерство як всередині організації, так й за її кордонами. Навіть попри численні переваги інтеграційного розвитку, весь цей час для Великої Британії зберігалася загроза виходу з ЄС, і в думках багатьох британців укріплювалася ідея власного проекту майбутнього. Тому Вгехіt (українською - брексит) став закономірним наслідком всіх тих об'єктивних та суб'єктивних причин, які сформувалися внаслідок еволюційного розвитку британсько-європейської політики.

Стан опрацювання. Питанням виходу Великої Британії з ЄС, його ефективної результативності та можливих наслідків для кожної з сторін займалися такі науковці як Р. Айзіг, І. Бонтуш, Ю. Борка, О. Бруслик, А. Грубінко, Д. Дайнен, М. Емерсон, Л. Зідентоп, М. Леонард, М. Полак, В. Крушинський, О. Олійник, Ю. Шишкова та інші.

Метою статті є з'ясування основних причин та можливих наслідків брекситу; аналіз окремих його умов, що можуть вплинути на формування нового геополітичного та економічного стану сучасної Європи.

2. Виклад основного матеріалу

Політичні лідери, науковці та експерти, які досліджують дане питання виділяють декілька причин брекситу, основоположною з яких є загальна невдоволеність населення тим напрямком, яким керується країна під егідою ЄС з 1973 року. Будучи «п'ятим колесом» ЄС Великобританія завжди залишалась осторонь найважливіших питань діяльності ЄС, ніби споглядаючи збоку. Підтвердженням цього є факт, що вона ніколи не входила до Шенгенської зони та зони спільної валюти.

Питання міграційних процесів теж відіграло велику роль у розриві майже півстолітнього зв'язку. Противники членства наголошують на тому, що політика «відкритих дверей» призводить до неконтрольованого припливу людей з різних країн у пошуках «кращого життя». Це, зокрема, стосується мігрантів з Польщі, Румунії та Словаччини.

Ядро будь-якої політичної невдоволеності чи конфлікту завжди носить економічний характер. ціна членства в ЄС, для британських аналітиків, є надто висока і неспівмірна до вкладених національних сил та засобів. За деякими розрахунками ЄС «коштує» кожному британському домогосподарству 430 фунтів на рік. Противники ЄС пропонують ці 430 фунтів з домогосподарства витрачати на науку та нові технології. До того ж, Британія планує виступати як самостійний елемент у зовнішньоторговельних відносинах і налагодити зв'язки з Китаєм, США. Переговори про спільний ринок з останньою вже проводяться.

Початком кінця став референдум щодо членства Великої Британії в ЄС. Він відбувся у Великій Британії та Гібралтарі 23 червня 2016 року. Результати проведення референдуму виявилися наступними: 51,9% виборців виявили своє бажання покинути ЄС, а 48,1% виборців побажали лишитися в складі Європейського Союзу. Варто зазначити, що виборці Північної Ірландії та Шотландії все ж таки виявили своє бажання залишитися в ЄС.

Баталії щодо брекситу продовжуються понад три роки. За цей час Британія запустила механізм виходу з ЄС, дата якого була призначена на 31 березня 2019 року. Тодішній Прем'єр міністр Тереза Мей досягла угоди з ЄС, яка дозволила б Британії залишити ЄС без зайвих втрат. Згідно з домовленостями, Лондон і Брюссель повинні були узгодити майбутнє економічних відносин та інші питання в перехідний період, який тривав би як мінімум до 2021 року. Проте Парламент тричі голосував проти цього документу, посилаючись на його недосконалість. Палата громад висувала дві пропозиції щодо подальших дій, зокрема: проведення другого референдуму стосовно виходу, оскільки країна опинилась у безвихідній ситуації і можливо зараз виборці проголосували інакше або ж вихід без угоди - «жорсткий брексит», який би дав Британії простір для реалізації обраної ними повістки дерегулювання та вільного ринку. Оскільки угода запропонована Терезою Мей не влаштовувала парламентарів, дату брекситу прийшлось відстрочити спочатку до 12 квітня, потім до 31 жовтня 2019 року.

Наразі підраховано збитки провідних британських компаній від виходу зі складу Євросоюзу, які можуть скласти 348 мільйонів фунтів (455 мільйонів доларів), зазначає видання Bloomberg. Такі перспективи чекають Лондон у випадку, якщо брексит відбудеться без угоди з Брюсселем. Як приклад, Royal Bank of Scotland понесе втрати у розмірі 100-150 мільйонів фунтів (130-196 мільйонів доларів). ці гроші будуть витрачені на отримання нової ліцензії, яка дозволить працювати в ЄС (за британською працювати надалі буде неможливо) і на переведення активів в Амстердам [1]. Вихід однієї з найбільш впливових країн-учасниць завдасть удару як по фінансову сектору, оскільки сплата щорічних членських внесків до бюджету ЄС становила 13 млрд фунтів стерлінгів щороку, так і по трудовому, міграційному, соціо-культурному.

Влітку 2019 року пост голови уряду посів Борис Джонсон, який заявив, що Велика Британія в будь-якому разі вийде з ЄС в обумовлені з Брюсселем терміни, а саме 31 жовтня. Наразі, Велика Британія має два сценарії розвитку подій: перший - це укладення угоди з Європейською Радою, другий - вихід з ЄС без угоди.

Перший варіант є найбажанішим та найпривабливішим для обох сторін, оскільки дозволяє їм «розійтись полюбовно» на погоджених умовах. правовою підставою для виходу держави-учасниці зі складу ЄС є стаття 50 Договору про Європейський Союз (далі - ДЄС) [2, с. 83-43]. До підписання Лісабонських договорів така можливість не була нормативно забезпеченою. Стаття 50 ДЄС передбачає право держави-учасниці на вихід зі складу ЄС та його процедуру, однак не встановлює жодних матеріально- правових умов, за яких держава-учасниця буде здатною застосувати це право. Стаття 50 також не містить вимог щодо обґрунтування причин рішення щодо виходу або необхідності схвалення та акцепту іншими державами- учасницями [3]. Окрім цього, не забезпечується встановлених умов щодо виходу відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року, а ДЄС все ж таки за правовою природою є міжнародним договором. Єдиною вимогою, яку визначає стаття 50, є те, що вихід зі складу організації повинен відбуватися «в унісон із конституційно-правовими приписами держави». Однак, для Сполученого Королівства, яке не має єдиної кодифікованої писаної конституції, така диспозиція статті не є чіткою та вимагає окремих правових процедур [4].

Можливо питання брекситу вирішилось набагато раніше, якби не одне «але», а саме backstop (українською - бекстоп). Згідно з цією умовою Британія зобов'язується робити все можливе, щоб не допустити введення знову фізичних пунктів прикордонного контролю на 300-мильному наземному кордоні між Північною Ірландією та Республікою Ірландія. На практиці це означає, що після брекситу Британія повинна буде дотримуватися норм ЄС у сфері регулювання товарів і сільгосппродукції, не кажучи вже про торговельні тарифи. Нині в угоді про вихід Сполученого Королівства з ЄС ситуація постає такою, що країна і далі залишатиметься у митному союзі з ЄС, тоді як Північна Ірландія і надалі підкорятиметься правилам і регуляціям ЄС з тим, аби не встановлювати «жорсткого» кордону з Ірландською Республікою.

Суперечливість «бек-стопу» полягає у тому, що, на думку представників Партії демократичних юніоністів Північної Ірландії та деяких депутатів парламенту від Консервативної партії при владі, існує побоювання, що «бекстоп» послабить конституційну силу союзу Північної Ірландії з Великою Британією, бо ж Північна Ірландія матиме статус, відмінний від решти Сполученого Королівства, тому що підкорятиметься зовсім іншим правилам та законам [5].

Новообраний прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що його уряд підготував для ЄС низку нових і конструктивних пропозицій, спрямованих на виведення з глухого кута справи виходу Сполученого Королівства з ЄС. Згідно з новим пакетом пропозицій, на кордоні між Ірландією і Північною Ірландією передбачаються митні перевірки, які будуть мінімальними і не передбачатимуть побудови нової інфраструктури. Водночас представники ірландського керівництва відкинули цей план, навіть не ознайомившись з деталями [1].

Проблема в тому, що у 1998 році Північна Ірландія вийшла з громадянської війни, яка тривала три десятиліття

та забрала більше 3000 життів. Для збереження цього все ще крихкого миру не має бути взагалі жодних меж. Це важкий тест, який не проходить жодне із запропонованих рішень. Якщо прихильники жорсткого брексита не готові робити все можливе для збереження вільного кордону з ЄС в Ірландії, то вони мають усвідомити, якими будуть ймовірні наслідки цього. Північна Ірландія захоче тоді зробити вибір (на референдумі), чи залишатися їй у Великобританії або ж об'єднатися з Республікою Ірландія, яка є членом ЄС. Такий крок передбачається Угодою Страсної п'ятниці 1998 року, яка поклала край громадянській війні та містить обіцянку Британії, Ірландії та ЄС зберігати єдине регулювання на території Ірландії. Навіть більше, ця угода залишає відкритою можливість возз'єднання Ірландії, якщо на референдумі більшість жителів Північної Ірландії та Республіки Ірландія вирішать, що вони цього хочуть. Практично немає сумнівів, що возз'єднання Ірландії зробить неминучим проведення нового референдуму про незалежність у Шотландії, хоча і не можна передбачити, чим він закінчиться [6].

Висновки

Лісабонський договір закріпив положення про можливий вихід з ЄС, однак не прописав його детального механізму. Тому процедура брекситу є досить ускладненою та мінливою. Небажання створювати лояльні для цього умови пояснюється реальною загрозою для ЄС безперешкодної втрати провідних країн-учасниць та послаблення авторитету перед світовою спільнотою та її лідерами.

Велика Британія наразі стоїть на порозі нової історії. У результаті нової відстрочки брексит бізнес бездіяльний, інвестицій як таких немає, а це означає, що британська економіка ці півроку, перебуває в процесі стагнації.

Брексит стане переломним моментом не тільки для британського народу, а й європейської спільноти в цілому. Залишається лише сподіватися на холодний розум та взаємні поступки сторін у цьому питанні. Якого консенсусу досягнуть світові лідери, можна лише здогадуватись.

Список використаних джерел

1. Яковюк І. Правові основи європейської інтеграції та її вплив на державно-правовий розвиток України: автореф. дис.... докт. юрид. наук: 12.00.01; 12.00.11. Харків, 2014. 474 с.

2. Консолідовані версії Договору про Євпропейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу. Офіційний вісник Європейського Союзу. 2010. 83-43 с.

3. Poptcheva, Eva-Maria. Article 50 TEU: Withdrawal of a Member State from the EU. European Parliamentary Research Service (EPRS), European Union. 2016. URL: http:// www.europarl.europa.eu/RegData/ etudes/BRIE/2016/577971/ EPRS_BRI%282016%29577971_EN.pdf.

4. Cremades, Miguel Tell / Novak, Petr. Brexit and the European Union: general institution and legal considerations. Committee on Constitutional Affairs, European Union. 2017. URL: http://www.europarl. europa.eu/RegData/etudes/ STUD/2017/571404/IPOL_STU(2017)571404_EN.pdf.

5. Ковач О. «Бек-стоп» як камінь спотикання на шляху виходу Британії з ЄС. Радіо свобода. 2019. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/30198841.html.

6. Emmotti Bill. Істини жорсткого Брексіта або альтернативи провалу голосування в парламенті угоди про вихід Великобританії з ЄС. День. 2019. URL: https://rn.day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/istyny-zhorstkogo-breksita.

Размещено на Allbest.ru