Участь поліцейського компоненту України в міжнародних миротворчих операціях ООН із підтримання миру

Размещено на http://allbest.ru

Навчально-науковий інститут права імені князя Володимира Великого

ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна академія управління персоналом»

Участь поліцейського компоненту України в міжнародних миротворчих операціях ООН із підтримання миру

Перова Л.В., здобувач кафедри

адміністративного, фінансового та банківського права

Анотація

Стаття присвячена дослідженню участі поліцейського компоненту України в міжнародних миротворчих операціях ООН із підтримання миру.

Наголошується, що актуальність дослідження участі поліцейського компоненту України в міжнародних миротворчих операціях ООН із підтримання миру полягає як у теоретичному пошуку нових форм їх регулювання, так і в реалізації цих форм у практиці міжнародних відносин.

Зазначено, що зміни в законодавстві України щодо участі поліцейського компоненту України в міжнародних миротворчих операціях ООН із підтримання миру і безпеки дають змогу вирішити більшість проблемних питань, які існували раніше. З'ясовані концептуальні основи, історія участі України в міжнародних миротворчих операціях ООН. Визначено, що Україна, будучи членом-засновником ООН, тим не менше почала брати участь у миротворчих операціях лише після проголошення незалежності.

Встановлено, що пріоритетні цілі участі держави в міжнародній миротворчій діяльності, завдання та механізми реалізації національних інтересів у цьому процесі визначені Стратегією міжнародної миротворчої діяльності України, затвердженою Указом Президента України від 15 червня 2009 р.

Наголошено, що Першим основним законодавчим актом у сфері миротворчої діяльності, який визначив участь працівників поліції України в миротворчих операціях, став Закон України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру та безпеки» від 23 квітня 1999 р. (в редакції від 29.12.2015 р.).

Зазначено, що порядок проходження служби працівників цивільної поліції ООН регламентується, як правило, Постійно діючою інструкцією з адміністративних питань (Standard Administrative Procedure). Розглянуті процедурні питання правоохоронної компоненти міжнародних миротворчих операцій адміністративно-правового механізму призначення працівників поліції України на посади до міжнародних миротворчих операцій під егідою ООН. Підсумовується, що розуміння механізмів роботи системи забезпечення цивільної поліції ООН є важливим елементом для просування по службі в підрозділах цивільної поліції працівників поліції України, направлених для участі в міжнародних миротворчих операціях.

Ключові слова: миротворчі операції, міжнародна цивільна поліція ООН, призначення на посаду, поліцейський компонент України в міжнародних миротворчих операціях ООН, адміністративно-правовий механізм направлення працівників поліції України до миротворчих операцій ООН.

Abstract

Particspation of the police component of Ukraine in UN peacekeeping operations

Key words: peacekeeping operations, UN international civilian police, appointment, police component of Ukraine in UN international peacekeeping operations, administrative and legal mechanism for sending Ukrainian police officers to UN peacekeeping operations.

Постановка проблеми

Починаючи з 1994 р. МВС України відряджає працівників поліції України для участі в міжнародних миротворчих операціях. Щорічно до ста працівників ОВС проходять службу в міжнародних миротворчих операціях.

Кількість працівників ОВС України, які набули досвід у міжнародних миротворчих операціях, перевищує тисячу осіб. Ефективність роботи працівників поліції України в миротворчих операціях, а відповідно, й оцінка результатів роботи всього національного контингенту МВС України в конкретній миротворчій операції, залежить від системи забезпечення поліцейським компонентом України на посадах у підрозділах цивільної поліції конкретної миротворчої операції залежно від досвіду попередньої роботи в ОВС України та рівня підготовки.

Таким чином, актуальність вивчення та вдосконалення системи забезпечення правоохоронним компонентом миротворчих операцій дасть змогу ефективно використовувати миротворчий персонал МВС України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання забезпечення участі працівників поліції України в міжнародних миротворчих операціях досить часто ставали предметом обговорення на міжнародних наукових та практичних конференціях і симпозіумах [1].

Науковцями підготовлено та захищено низку дисертаційних досліджень із цієї проблематики. Це питання деякою мірою висвітлене в публікаціях таких вчених, як О.О. Телічкін, В.О. Заросило, М. І. Ануфрієв, М. Н. Курко. Так, у монографії В.О. Заросила ґрунтовно розглянуто проблеми адміністративно-правового забезпечення участі працівників органів внутрішніх справ України в міжнародних миротворчих операціях [2]. О.О. Теліч- кін розглядає організаційно-правові засади забезпечення роботи підрозділів міжнародної цивільної поліції [3], Н.І. Ануфрієв аналізував діяльність цивільної поліції на території колишньої Югославії [4], М.Н. Курко розглядав питання підготовки персоналу для участі в міжнародних миротворчих операціях [5]. Але, незважаючи на достатню кількість наукових напрацювань, питання участі поліцейського компоненту України в миротворчих операціях ООН завжди будуть актуальними для подальших досліджень його розвитку.

Мета статті - систематизувати та проаналізувати форми участі поліцейського компоненту України в міжнародних миротворчих операціях ООН із підтримання миру.

Виклад основного матеріалу дослідження

У сучасних умовах розбудови глобальної та регіональної системи безпеки миротворча діяльність набуває дедалі більшого значення. Все це певною мірою впливає на розвиток оборонної політики та воєнних доктрин не тільки України, але й всіх держав континенту. Ця еволюція пов'язана, насамперед, зі зміною пріоритетів оборонної політики європейських держав, трансформацією шляхів застосування збройних сил. Особливістю є те, що збройні сили європейських держав дедалі частіше залучаються до виконання більш обмежених та менш інтенсивних завдань: від миротворчої діяльності до пошуково-рятувальних операцій та спостереження.

В Україні з початку 90-х рр. підтримання миру розглядається як зовнішній вектор поняття «безпека», і тому наша держава вважає за свій прямий обов'язок тією чи іншою мірою брати участь у миротворчій діяльності на різних її етапах та регіонах.

Починаючи з 1992 р. близько 45 тисяч військовослужбовців Збройних сил України, включаючи поліцейський компонент, взяли участь у таких міжнародних операціях із підтримання миру і безпеки: 1) Сили ООН по охороні (СоОнО-UNPROFOR) (липень 1992 р. - грудень 1995 р.); 2) Сили Виконання Угоди (IFOR), Сили Стабілізації (SFOR) у Боснії і Герцеговині (грудень 1995 р. - грудень 1999 р.); 3) Місія ООН у Східній Славонії (ПАООНСС) (квітень 1996 р. - січень 1998 р.); 4) Місія ООН в Анголі (січень 1996 р. - лютий 1999 р.); 5) Міжнародні сили з підтримки миру в Косово - КФОР (вересень 1999 р. - березень 2001 р.; грудень 2002 р. - липень 2003 р..); 6) Місія ООН превентивного розгортання в Македонії (МООНПРМ/ UNPREDER) (червень 1995 р. - березень 1999 р.); 7) Місія ОБСЄ з верифікації в Косово (Місія ОБСЄ в Косово) (грудень 1998 р. - березень 2001 р.); 8) Місія ООН у Гватемалі (МІНУГУА) (січень-травень 1997 р.); 9) Місія ООН у Таджикистані (грудень 1994 р. - травень 2000 р.); 10) Спеціальна Місія ООН в Афганістані (квітень 2000 р. - травень 2001 р.); 11) Місія ООН на півострові Превлака, Хорватія (січень 1996 р. - грудень 2002 р.); 12) Гуманітарна місія в Державі Кувейт (квітень - серпень 2003 р.); 13)Місія ООН у Сьєрра-Леоне (березень 2001 р. - грудень 2004 р.; грудень 2000 р. - грудень 2005 р.); 14) Місія ОБСЄ у Грузії (1999 р. - грудень 2005 р.); 15) Багатонаціональні сили в Іраку - Національний контингент ЗС України (серпень 2003 р. - грудень 2005 р.); Національний персонал ЗС України (з 20 грудня 2005 р. по 23 грудня 2008 р.); 16) Тимчасові сили ООН у Лівані (22 липня 2000 р. - серпень 2006 р.); 17) Місія ООН в Ефіопії та Еритреї (листопад 2000 р. - липень 2008 р.); 18) Місія ООН у Грузії (серпень 2001 р. - червень 2009 р.); 19) Місія ООН у Судані (жовтень 2005 р. - липень 2011 р.); 20) Тренувальна місія НАТО у Республіці Ірак (грудень 2005 р. - грудень 2011 р.); 21) Операція НАТО «Океанський Щит» (12 жовтня 2013 р. - 3 січня 2014 р.); 22) Антитерористична операція НАТО «Активні зусилля» (25 травня 2007 р. - 13 листопада 2013 р.); 23) Операція Європейського Союзу «АТА- ЛАНТА» (3 січня - 5 березня 2014 р.); 24) Міжнародні сили сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан (2007 р. - 2014 р.); 25) Операція ООН у Кот-д'Івуарі (листопад 2010 р. - грудень 2011 р.; серпень 2013 р. - лютий 2016 р.; травень 2014 р. - квітень 2017 р.); 26) Місія ООН у Ліберії (2004 р. - лютий 2018 р.); 27) Сили ООН із підтримання миру на Кіпрі (16.09.2013 р. - 02.09.2018 р.). [6].

15 червня 2009 р. Указом Президента України було затверджене Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 квітня 2009 р. «Про Стратегію міжнародної миротворчої діяльності України» - документ, який передбачає перспективне, стратегічне бачення подальшої миротворчої діяльності держави, визначає «пріоритетні цілі участі держави в міжнародній миротворчій діяльності, завдання та механізми реалізації національних інтересів у цьому процесі». Серед позитивних положень цього документа варто зазначити розширення кола міжнародних організацій, з якими Україна готова спільно працювати задля забезпечення миру та стабільності [7]. Участь працівників поліції України в миротворчих операціях визначає Закон України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях», прийнятий Верховною Радою України 23 квітня 1999 р. (в редакції від 29.12.2015 р.) [8]. У ньому визначено, що участь України в міжнародних миротворчих операціях здійснюється шляхом надання миротворчого контингенту і персоналу, а також матеріально-технічних ресурсів та послуг у розпорядження організацій та їх відповідних органів, які визначаються рішеннями про проведення такої операції.

У миротворчих операціях залежно від типу міжнародної організації, яка є ініціатором операції, адміністративно-правові засади роботи цивільної поліції, до якого, як правило, і відряджають працівників органів внутрішніх справ України, відрізняються. МВС України бере участь у міжнародних миротворчих операціях під егідою різних міжнародних організацій. Нині це - Організація Об'єднаних Націй (ООН), Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Європейський Союз (ЄС). Але засади адміністративно-правових механізмів забезпечення поліцейського компоненту миротворчих операцій різних міжнародних організацій є уніфікованими.

Насамперед це пов'язано з тим, що ООН - перша з міжнародних організацій (у 1989 р. в місії ООН в Намібії був розгорнутий чисельний контингент міжнародної цивільної поліції як компонент миротворчих операцій [4, с. 161]) матеріалізувала проблему існування правоохоронного суб'єкта діяльності миротворчої операції і стала приділяти увагу цьому компоненту значно раніше від інших регіональних міжнародних організацій.

Досвідчений персонал, який вже брав участь у міжнародних миротворчих операціях ООН, що і нині найпотужніші та чисельні у складі персоналу, з часом національними урядами направляються до міжнародних миротворчих операцій інших організацій (ЄС, ОБСЄ), керівництво яких має за мету використати позитивний досвід ООН. Дійсно, працівники ОВС України найчастіше відряджалися для участі в міжнародних миротворчих операціях ООН. З огляду на таке представництво доцільно зосередитися на розгляді адміністративно-правового механізму призначення працівників поліції України на посади до міжнародних миротворчих операцій саме під егідою ООН.

Провідним суб'єктом правоохоронної діяльності місії Організації Об'єднаних Націй із підтримання миру є, як правило, цивільна поліція ООН, яку О.О. Телічкін визначає як поліцейське моніторингове формування, що створюється та фінансується ООН і до складу якого входять направлені своїми національними урядами чинні або звільнені на пенсію працівники поліції [3]. У міжнародних миротворчих операціях компонент цивільної поліції може виконувати завдання щодо моніторингу діяльності поліції країни перебування, реформування місцевих правоохоронних органів та професійної підготовки їх персоналу, забезпечення правопорядку тощо. Основні структурні елементи цивільної поліції ООН можуть бути згруповані в оперативний та адміністративний блоки. Саме адміністративний блок включає в себе структури з адміністративного, тилового і кадрового забезпечення.

Порядок проходження служби працівників цивільної поліції ООН регламентуються, як правило, Постійно діючою інструкцією з адміністративних питань (Standard Administrative Procedure). Так, у місії ООН в Косово питання призначення на посаду регламентувалися розділом 5.3 Постійно діючою інструкцією з адміністративних питань [9]. А, наприклад, у миротворчий операції ООН у Боснії і Герцеговині призначення на посаду, продовження терміну служби і репатріації на батьківщину регламентувалися розділом 7.0 Постійно діючою інструкцією з адміністративних питань [10].

Під час місії ООН у Косово після прибуття до місії поліцейські спостерігачі проходили процедури ідентифікації особистості, отримання службових посвідчень працівників цивільної поліції ООН та формального оформлення документів зі страхування на випадок загибелі чи отримання поранення під час професійної діяльності в миротворчій операції, отримання посвідчення водія на керування службовим транспортом ООН тощо.

Надалі до масового розгорнення цивільної поліції ООН як правоохоронної компоненти міжнародних миротворчих операцій, яке відбулося наприкінці 1990-х рр., поліцейські спостерігачі складали іспити на відповідність вимогам до персоналу цивільної поліції миротворчої операції, прибувши до місії. З початком 2000-х рр. за бажанням національного уряду та з метою економії коштів ООН на репатріацію працівників, які не склали іспитів та не відповідають критеріям ООН, але всупереч вимогам ООН були направлені національним урядом до миротворчої операції, відбір кандидатів на посади поліцейських спостерігачів може проводитися виїзними відбірними комісіями, що формуються, як правило, з представника Департаменту операцій із підтримання миру Секретаріату ООН і кількох працівників кадрового апарату головного штабу зацікавленої миротворчої операції. цивільний правоохоронний миротворчий поліція

Особи, які склали іспити успішно, направляються для проходження первинної підготовки, яка ставить за мету вивчення поточної воєнно-політичної обстановки в зоні відповідальності миротворчої операції, основних нормативних документів цивільної поліції [11]. Якщо група працівників поліції України, що прибула для роботи в ООН, вже пройшла тестування відповідно до критеріїв миротворчої операції в Україні виїзної комісії Департаменту миротворчих операцій ООН, то розпочиналася первинна підготовка ООН (як правило, до 5 днів), яка складалася із курсу лекцій про особливості діяльності цивільної поліції миротворчої операції, до якої працівники отримали призначення. По закінченню первинної підготовки проводився розподіл по територіальних управліннях цивільної поліції і призначення на посади.

Кадровий апарат цивільної поліції ООН під час первинного розподілу новоприбулої групи працівників поліції, як зазначали наші науковці [4], враховував головним чином такі фактори: потреба миротворчої операції в окремих спеціалістах правоохоронної сфери; рівень професійної підготовки і досвід роботи новоприбулого спостерігача цивільної поліції ООН, у тому числі попередній досвід участі в миротворчих операціях; кількість спостерігачів тої ж національності, які вже проходять службу в цьому підрозділі / територіальному управлінні (принцип дотримання національного балансу); рекомендація керівників структурних підрозділів; рекомендація командира національного контингенту; наявність спеціальної підготовки / ліцензії на вид правоохоронної діяльності в новоприбулого працівника (наприклад, поліцейські експерти-криміналісти) для миротворчих операцій із примушенням до миру (за класифікацією В.О. Заросило [2, с. 55]), якщо цивільна поліція ООН наділена виконавчими правами поліції.

У миротворчих операціях інтенсивного типу (за класифікацією С.О. Акулова [12]), до яких належать майже усі миротворчі операції, в яких є компонент цивільної поліції, кадрові апарати цивільної поліції ООН у процесі первинного призначення на посади керувалися, якщо можливо, принципом попарного розподілу за підрозділами спостерігачів однієї національності з метою легшого подолання новоприбулими проблем адаптації до нових умов та місця роботи.

Нормативними документами миротворчих операцій, як правило, визначено, що перший місяць роботи в миротворчій операції працівники цивільної поліції проходять службу на рядовій посаді поліцейського спостерігача. На введенні цього принципу до кадрового забезпечення цивільної поліції ООН варто помітити вплив англо-саксонського, або американського, принципу кадрового забезпечення роботи поліції, відповідно до якого незалежно від рівня освіти первинною посадою в поліції має бути посада констебля поліції, наприклад, у Великобританії, чи патрульного поліцейського офіцеру в США [13].

Висновки

Аналіз більшості документів, які нормують миротворчу діяльність України, свідчить про пріоритетність військового компоненту та неузгодженість військового та поліцейського компонентів можливих місій.

Стратегія міжнародної миротворчої діяльності фактично передбачає лише «опрацювання питань організації взаємодії з поліцейським і цивільним миротворчим персоналом». Але досвід, набутий у миротворчих операціях за кордоном, протягом всіх років сприяв підтриманню боєздатності українських військових, набуттю досвіду, який пізніше знадобився і для реформування ЗСУ, і для організації АТО. Не варто забувати і про політичні та іміджеві дивіденди, які Україна заробляє, беручи участь у миротворчих операціях.

Список використаних джерел

1. Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції : тези доповідей Міжнародної науково- практичної конференції. Ч. I. Київ : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. 276 с.

2. Заросило В.О. Адміністративно-правовий механізм забезпечення участі працівників органів внутрішніх справ України в міжнародних миротворчих операціях : монографія. Черкаси : видавець Беденко В.П., 2009. 414 с.

3. Теличкин А.А. Управление гражданской полицией ООН : монография / под общ. ред. А.М. Бандурки. Харьков : Нац. ун-т внутр. дел, 2003. 397 с.

4. Ануфриев Н.И. Деятельность гражданской полиции на территории бывшей Югославии / Н.И. Ануфриев, Л.Ф. Шестопалова, Г.А. Свислоцкий, А.А. Теличкин. Київ : Пресса Украины. 1999. 192 с.

5. Курко М.Н. Підготовка персоналу для участі у міжнародних миротворчих операціях. Вісник Національного університету внутрішніх справ. 2002. № 20. С. 25-29.

6. Історія участі Збройних сил України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки. Офіційний веб-сайт Міністерства оборони України. URL: http://www.mil.gov.ua (дата звернення: 24.02.2020).

7. Про Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 квітня 2009 р. «Про Стратегію міжнародної миротворчої діяльності України» : Указ Президента України від 15.06.2009 р. № 435/2009. Офіційний вісник України. 2009. № 45. 1504 с.

8. Про участь України в міжнародних миротворчих операціях : Закон України від 23 квітня 1999 р. № 613-XIV. Відомості Верховної Ради України. 1999. № 22. 202 с.

9. Policy and Procedures Manual. UNMIK HQ. Pristina. November, 2000. 201 р.

10. Standard Administrative Procedures. / Revision / Sarajevo : United Nations Mission in Bosnia and Herzegovina. International Police Task Force, 2001. 194 р.

11. Induction Training Manual Vol. 1-6. Sarajevo. United Nations Mission in Bosnia and Herzegovina. International Police Task Force, 1998. 213 р.

12. Акулов С.О. Сили та засоби в міжнародних миротворчих операціях: політологічний аналіз : автореф. дис. ... канд. політ, наук. Київ : Національний інститут стратегічних досліджень, 2004. 20 с.

13. Sampson F. Blackstone's Police Manual. General Police Duties 1999. London, Blackstone, 1999. 217 р.

14. Job description: The Positions to be Appointed to in UNMIK. Interoffice Memorandum. UNMIK. Pristina, 2001. 156 р.

Размещено на Allbest.ru