Парадигма міжвідомчого партнерства у сучасному квантовому світі: міжнародний сектор безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут міжнародних відносин та соціальних наук Міжрегіональної Академії управління персоналом

Парадигма міжвідомчого партнерства у сучасному квантовому світі: міжнародний сектор безпеки

Лісовський П.М. Доктор філософських наук, доцент, професор кафедри міжнародних відносин та організації туристичної діяльності

Лісовська Ю.П. Кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного, фінансового та банківського права

Анотація

У статті розглянута сучасна перехідна модель міжвідомчого партнерства як якісно новий семантичний стан особи, держави та суспільства, в якому міжнародний сектор безпеки відіграє актуальну роль. При цьому квантовий світ - це сукупність оригінальних явищ, досліджених феноменальним підходом. Розкрито авторське бачення стосовно інноваційного оновлення змісту антикорупційної освіти на європейському рівні. Не менш стратегічним напрямком міжвідомчого партнерства є кіберправосуддя -впровадження нових практик як з боку розробників нових технологій, так і з боку користувачів таких технологій, що сукупно забезпечують якість послуг, які надаються судами. Висвітлено концептуальну модель квантової філософії як ентропійної матриці в міжвідомчому партнерстві. У цьому змісті визначено, що квант - це мінімальна одиниця будь-якого фізичного об 'єкта, яка має корпускулярно-хвильову вселенську структуру у сучасній геополітиці держав. Окреслена інвестиційна політика держав у квантовому світі. Стверджено, що саме охорона державного кордону є запорукою успіху в міжнародно-правовому полі міжвідомчого партнерства, яке характеризується якісно новим семантичним станом особи, держави та суспільства, в якому міжнародний сектор безпеки відіграє актуальну роль. За існуючих обставин, у міжнародному секторі безпеки важливим критерієм виступає антикорупційна освіта як інтелектуальна критична інфраструктура міжвідомчого партнерства.

Ключові слова: парадигма, міжвідомче партнерство, кіберправосуддя, квант, безпека, політика.

Abstract. The article considers the modern transitional model of inter-agency partnership as a qualitatively new semantic state of person, state and society, in which the international security sector plays an important role. On the basis of the analysis, a new transient model of inter-agency partnership in the modern quantum world has been outlined that includes a set of original (natural, authentic, exclusive, etc.) phenomen, in which the quantum is the minimum unit of any physical object that has corpuscular-wave universe structure in the modern geopolitics of states. At the same time, the quantum world is a collection of original phenomen, investigated by a phenomenal approach. The author's vision regarding the innovative updating of the content of anti-corruption education on the European level is revealed. No less strategic direction of interdepartmental partnership is cyber justice - the introduction of new practices from both the developers of new technologies and users of such technologies, which collectively provide the quality of services provided by the courts. The conceptual model of quantum philosophy as an entropy matrix in interdepartmental partnership is highlighted. The investment policy of states in the quantum world is outlined. It has been argued that the state border guard is the key to success in the international legal field of interdepartmental partnership characterized by a qualitatively new semantic state of the individual, state and society, in which the international security sector plays an important role. It is alleged that security sector reform in the inter-agency partnership of the world contributes to the qualitative growth of the scientific and technological potential as a breakthrough in the future. Under current circumstances, anticorruption education is an important criterion in the international security sector as an intellectual critical infrastructure of inter-agency partnership. It is proved that the innovative updating of the content of education at the European level today should be the aggregate fundamental matrix of interagency, providing the corresponding quality on the basis of prestige, competitiveness and perspective needs of the individual, state and society. The filling of interdepartmental partnership with specific content takes place depending on the specific goals and tasks that are solved by it.

Key words: paradigm, interdepartmental partnership, cyber justice, quantum, security, politics.

Аннотация. В статье рассмотрена современная переходная модель межведомственного партнерства как качественно нового семантического состояния лица, государства и общества, в котором международный сектор безопасности играет актуальную роль. При этом квантовый мир - это совокупность оригинальных явлений, исследованных феноменальным подходом. Расскрыто авторское видение относительно инновационного обновления содержания антикоррупционного образования на европейском уровне. Не менее стратегическим направлением межведомственного партнерства является киберправосудие - внедрение новых практик как со стороны разработчиков новых технологий, так и со стороны пользователей таких технологий, что совокупно обеспечивают качество услуг, предоставляемых судами. Освещено концептуальную модель квантовой философии как энтропийной матрицы в межведомственном партнерстве. В этом смысле определено, что квант - это минимальная единица любого физического объекта, которая имеет корпускулярно-волновую вселенскую структуру в современной геополитике государств. Обозначена инвестиционная политика государств в квантовом мире. Утверждено, что именно охрана государственной границы является залогом успеха в международно-правовом поле межведомственного партнерства, которое характеризуется качественно новым семантическим состоянием лица, государства и общества, в котором международный сектор безопасности играет актуальную роль. При существующих обстоятельствах, в международном секторе безопасности важным критерием выступает антикоррупционное образование как интеллектуальная критическая инфраструктура межведомственного партнерства.

Ключевые слова: парадигма, межведомственное партнерство, киберправосудие, квант, безопасность, политика.

Постановка проблеми. Сучасна перехідна модель міжвідомчого партнерства характеризується якісно новим семантичним станом особи, держави та суспільства, в якому міжнародний сектор безпеки відіграє актуальну роль.

Саме така нова перехідна модель міжвідомчого партнерства є запотребованою в сучасному квантовому світі, що містить у собі сукупність оригінальних (натуральних, автентичних, ексклюзивних тощо) явищ. Ці явища не можна пояснити лише в інтерпретивному розумінні. Для цього має бути здійснений феноменальний підхід як якість переосмислення необхідних життєвих процесів, в якому квант - це мінімальна одиниця будь-якого фізичного об'єкта. Адже людська свідомість складається саме із таких квантових частин, що мають корпускулярно-хвильову структуру. У свою чергу квантова природа людського мозку побудована на нейрохімічних процесах як вселенської структури, що відзначається активним використанням нанотехнологій у сучасній геополітиці держав.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблематика міжвідомчого партнерства в сучасному квантовому світі ще не набули в науковому колі системоутворюючого характеру. Тому варто зазначити лише тих сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених, праці яких торкаються означені проблеми. Це такі дослідники як В. Герасимчук [5], І.Жовква [6], М.Ожеван [11], Б. Парахонський [16], Г.Перепелиця [3], Н. Піпченко [12], І.Погорська [13], Л.Чекаленко [15] та інші.

Аспект досліджуваної проблеми, порушений у статті, стосується концептуальної моделі квантової філософії як ентропійної матриці в міжвідомчому партнерстві.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Сьогодні стверджується, що стан та перспективи реформування сектору безпеки в міжвідомчому партнерстві країн світу сприяє якісному зростанню науково-технологічного потенціалу як прорив у майбутнє. Для цього має бути здійснений феноменальний підхід у методологічній основі означеної проблематики, що фундаментально визначає інтерференційний та резонансний методи сучасного квантового світу. Саме це сьогодні і потребує системно-аналітичного дослідження.

Метою статті є системно-аналітична розробка та реформування міжвідомчого партнерства сектору безпеки у сучасному квантовому світі як циклічних (орбітальних, хвильових) вселенських структур.

Виклад основного матеріалу дослідження. У сучасних глобальних умовах нестабільності необхідно визначити, що міжвідомче партнерство потребує реформ у секторі безпеки. Адже факти беззаперечно свідчать про те, що глобальною помилкою в геостратегічній реалізації міжвідомчого партнерства, зокрема в міжнародному секторі безпеки було спрямовування головних завдань антитерористичної діяльності, а саме: виключно на можливості спеціальних підрозділів як суб'єктів боротьби з тероризмом [6, с. 33].

У цьому змісті одним з пріоритетних міжнародних зобов'язань України є «імплементація світових стандартів безпеки, комплексне збалансоване впровадження всіх компонентів Глобальної контртерористичної стратегії ООН, здійснення системних узгоджених заходів, зокрема спеціального, зовнішньополітичного, організаційно- правового, соціально-економічного, інформаційного, гуманітарного, моральнокультурного та освітнього характеру» [2].

Інноваційне оновлення змісту антикорупційної освіти на європейському рівні

Інноваційне оновлення змісту освіти на європейському рівні сьогодні має бути тією сукупною фундаментальною матрицею міжвідомчого характеру, що забезпечує відповідну якість на основі престижності, конкурентоздатності та перспективним потребам особи, держави та суспільства. Проте, мало вивчались міжвідомчі потреби у освітніх змінах, а саме: у професійній підготовці.

Необхідно зазначити, що нова перехідна модель управління, зокрема університетами, бути ефективнішою ніж традиційна, зосереджена лише на державному контролі та академічно-колегіальному керівництві. Іншими словами, основною ідеєю було зміцнення самоврядування в університетському середовищі для того, щоб підвищити ефективність та мобільність на реагування освітніх послуг згідно потреб сучасного квантового світу. Адже сьогодні європейське співробітництво почало усвідомлювати, що університети вже не можуть бути лише «посередниками» (менеджерським «придатком») між науково-просвітницькою діяльністю і виробництвом, а навпаки - бути генератором нових креативних ідей, закріплених міжнародною практикою законодавства.

Для цього проаналізуємо Лісабонську стратегію з огляду її впливу на розвиток сучасної квантової фази (циклу, хвилі) університетських реформ у Європі. При цьому, Лісабонський саміт зробив такі речі: «по-перше - посилив роль науково-дослідної діяльності для економічної конкурентоспроможності та зростання; по-друге - підкреслив роль освіти як основного фактору ринку праці; по-третє - закцентував на загальноєвропейських проблемах і пріоритетах, не наголошуючи при цьому на національній різноманітності європейських систем освіти та досліджень» [18]. Головне при цьому, бути тим глобальним «камертоном», що видає чисті «резонансні» порції енергії (сигнали, імпульси тощо) у сучасному квантовому світі на тлі докорінних змін інституцій у всіх сферах людського буття з метою їх убезпечення від будь-яких загроз. Адже саме фундаментальний характер знань є пошуком істини в міжвідомчому партнерстві сектору безпеки. Тому, сучасний квантовий світ, сповнений фазовим стрибком університетських реформ, повинен вміщувати в собі динамічне розширення фундаментальних складових інституційних автономій: це зростання приватних

інвестицій у міжнародній економіці та налагодження партнерських відносин з промисловістю.

Концептуальна модель квантової філософії як ентропійної матриці в перехідних етапах людського існування

Сучасна система захисту інформації пропонує математичну модель оцінки рівня безпеки об'єктів критичної інфраструктури. Для цього використовується комплексний показник безпеки об'єкту, що забезпечує об'єкти критичної інфраструктури, оскільки перехід комплексного показника з одного рівня до наступного, вищого, здійснюється за допомогою оптимального вибору та реалізації відповідних інтелектуально- організаційних рішень.

З цією метою необхідно задати збурення (дію) відповідної ймовірності з матриці переходів задля оцінки наслідків дій на відповідний рівень безпеки об'єктів. У цьому змісті до критичної інфраструктури необхідно віднести такі галузі як: енергетичну, хімічну промисловість, транспорт, банки та фінанси, телекомунікацій, охорону здоров'я, освіту, науку тощо.

Сьогодні в Україні діє низка законодавчих актів, що визначають особливості забезпечення захисту критичної інфраструктури. Проте, в державі ще не на достатньому рівні діє загальний механізм управління захистом і безпекою як відповідність узгоджених дій стосовно стратегічних проблем національного масштабу, що заради таких об'єктів розглядаються в суто міжвідомчому полі.

З огляду на це, на сучасному етапі розвитку національної свідомості відбуваються руйнівні процеси традиційної системи освіти, виховання, фундаментальної науки. Саме чужорідне вживлення у масову свідомість, ментальну сферу ідей, думок, цінностей суперечить цивілізаційній матриці українського народу. Таким чином, руйнується традиційна усталена мораль як мобілізуюча морально-психологічна готовність народу до захисту своєї землі.

Інвестиційна політика держав світу в міжвідомчому партнерстві

У сучасному світовому процесі рух до євроінтеграції вимагає від української економіки застосування дієвих підходів та ефективних пріоритетів щодо розвитку внутрішньої інвестиційної політики. Адже інвестиції є засобом прискорення обороту капіталу як вільний рух товару, що підвищує рівень соціальних стандартів. За допомогою інвестиційних ресурсів здійснюється приріст ВВП та зростає перерозподіл праці між учасниками економічних процесів. Саме «під державною інвестиційного політикою потрібно розуміти систему заходів, які здійснюються державою у напрямі формування необхідних умов для активізації інвестиційної спроможності, стабілізації економічної системи та підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання» [8, с. 173].

Сьогодні формування національних інвестиційних політик орієнтовано на інноваційні стратегії розвитку. Це відбувається в інтересах зміцнення свого виробничого потенціалу, оскільки більшість держав прагне залучати іноземні інвестиції.

Так, наприклад, інвестиційна політика США дотримується максимального стимулювання іноземних інвесторів, залишаючи за собою право контролю за інвестиціями в найбільш чутливих секторах економіки. Регулювання питання іноземних інвестицій у цій країні здійснюється на федеральному рівні і на рівні штатів. На федеральному рівні встановлюються загальні вимоги щодо питань з іноземних інвестицій, а на рівні штатів - органами місцевого управління відповідних штатів встановлюються конкретні приписи щодо участі іноземних інвесторів у проектах.

«На підставі довгострокових і короткострокових програм, розроблених із врахуванням місцевих особливостей і потреб та, відповідно до місцевого законодавства, кожним штатом самостійно проводиться робота по залученню іноземних інвестицій» [4, с. 119].

При цьому необхідно зазначити, що інвестиційна політика Китаю як складова стратегії реформ і модернізації визначає високі темпи економічного зростання і соціальної зміни у державі. Адже в Китаї враховуються обсяги іноземних інвестицій відповідно до укладених контрактів, а також обсяги використаних інвестицій за цими контрактами. «Прийняті в 2013 р. уповноваженими органами Китаю нормативні документи з'явилися логічним продовженням державної політики щодо вдосконалення інвестиційного клімату, початок якої було покладено у 2012 році [10, с. 69].

У цьому змісті, як показує інвестиційна політика Австрії, в країні не існує Єдиного державного акту, що регламентує відносини в інвестиційній сфері. Основні принципи державної інвестиційної політики Австрії - це надання інвесторам свободи вибору напрямів інвестування та джерел їх фінансування. Прямих обмежень інвестиційної діяльності в будь-яких галузях держава не встановлює. В окремих випадках капіталовкладення можуть стримуватися необхідністю отримання спеціального дозволу для здійснення певних видів господарської діяльності, вимогами з охорони навколишнього середовища не пов'язаними з питаннями інвестування [8, с. 302]. міжвідомчий партнерство інноваційний антикорупційний

Іноземним інвесторам на умовах взаємодії в Австрії надається національний режим. Адже іноземні інвестиції допускаються в усі галузі її економіки за винятком оборонної промисловості, підприємств і організацій, що «знаходяться на бюджетному фінансуванні (федеральні залізниці, пошта і телеграф, транс-медіа), а також галузей і видів діяльності, які є державною монополією (гірничодобувна промисловість, виробництво тютюнових виробів і спиртних напоїв) [19].

У цьому змісті привабливість ринку Нідерландів для довгострокових інвестиційних проектів в останні роки підвищується, оскільки відсутні адміністративні бар'єри, сприятливе правове поле податковими преференціями. Основними критеріями іноземних інвестицій Нідерландів є міжнародне партнерство, бізнес та науково- технічний прогрес. У Нідерландах діє спеціалізоване державне агентство з іноземних інвестицій, що є підрозділом Міністерства економіки. У 2013 р. уряд Нідерландів реалізував комплекс заходів щодо захисту інвестицій та фінансової підтримки підприємств малого та середнього бізнесу [20].

Серед країн ЄС варто зазначити законодавче регулювання інвестиційної діяльності Німеччини за такими ознаками [6, с. 33]:

відсутність єдиного закону та органу, що регулює інвестиційну діяльність в Німеччині;

ускладнені умови проникнення на ринок нових фірм, що зменшує їх число і знижує можливості вибору для інвесторів;

належно відповідний ступінь контролю, що забезпечує уряду максимальну зручність при здійсненні контрольних функцій;

жорстке прогресивне оподаткування доходів господарюючих суб'єктів;

сувора система оподаткування надприбутків та податкових санкцій за недобросовісну цінову конкуренцію;

низький рівень ризику втратити кошти, вкладені в інвестиційний фонд;

децентралізоване регулювання ринку цінних паперів тощо.

Таким чином, на підставі аналізу світового досвіду державного інвестування встановлено доцільність застосування таких підходів у державній інвестиційній політиці України, як: приведення нормативно-правової бази до європейських

стандартів та впровадження заходів щодо забезпечення ефективності та якості державних інвестицій; створення підґрунтя для заохочення інвестиційної активності в Україні [7, с. 78]. У свою чергу, має бути розвинута соціальна інфраструктура рівних можливостей, покликана забезпечувати кожній особі права й привілеї, якими гарантується рівність усіх громадян. При цьому має бути динамічний та збалансований соціально-економічний розвиток окремої території або територіальної одиниці, в яких інноваційні програми передбачають наповнення економіки високотехнологічними та наукомісткими виробництвами. Це надасть можливість підвищити конкурентоздатність українських підприємств на світовому ринку. Зокрема, це торкається енергетики і транспорту, інформаційних і телекомунікаційних послуг, екології, охорони здоров'я, туризму тощо.

Кіберінфраструктура як забезпечення правосуддя в міжнародній економіці

У 2008 році Європейська Комісія з ефективності правосуддя визначила коло факторів, що значною мірою впливають на якість правосуддя. При цьому використання інформаційно-телекомунікаційних технологій, інструментів безпечного використання та зберігання даних становить один із пріоритетних напрямків, що підвищують якість правосуддя. Ця думка простежується в Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи, що визначає доступ до правосуддя. Адже верховенство права є ефективним забезпеченням права людини, оскільки оптимізація судових витрат можливе через використання новітніх технологій [19].

На сучасному етапі розвитку міжнародної економіки Європейська Комісія з ефективності правосуддя вбачає втілення кіберправосуддя через забезпечення доступу до правосуддя, комунікацій між різними учасниками процесу, сприянням суддям і працівникам судових органів у використанні інформаційно-комунікаційних технологій.

Адже сучасна Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система розкриває ведення електронного діловодства, автоматизованого розподілу справи, ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, функціонування єдиного контакт-центру. Все це є регулятором суспільних відносин як складний процес, що потребує поміркованого та стратегічного підходу. Саме в європейському законодавстві підкреслюється необхідність зміни підходу до застосування та розвитку електронного правосуддя: від «хардвер»-підходу до стратегічного підходу. Оскільки

кіберправосуддя - це не просто застосування нової технології, а й впровадження нових практик як з боку розробників нових технологій, так і з боку користувачів таких технологій, що сукупно забезпечують якість послуг, які надаються судами. Для цього ключову роль має відігравати роль квантової комп'ютеризації як інноваційне програмне забезпечення в системі фінансово-логістичного обумовлення.

Охорона державного кордону у міжвідомчому партнерстві

За сучасних умов розвитку міжвідомчого партнерства актуальну роль відіграє охорона державного кордону. Адже від ефективності контролю за державним кордоном залежить не лише безпека держави, життя, здоров'я людини, а й економічний імідж держави, її сприйняття особами, які перетинають кордон.

Саме у рамках оптимізації діяльності прикордонної служби України є протидія корупції, що дає можливість не тільки збільшити надходження до державного бюджету, а й змінити сприйняття України особами, що перетинають державний кордон. У процесі виконання найважливіших функцій щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (сухопутній, морській, повітряній) економічній зоні органи охорони державного кордону, як первинна структурна одиниця Державної прикордонної служби України, постають суб'єктом не лише адміністративних, а й інших суспільних відносин. Серед них є прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні підрозділи тощо [12, с. 70].

Відповідно до Закону України «Про Державну прикордонну службу України» до її функції входить:

«здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з нею осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення;

участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів;

участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України;

координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в'їзду - виїзду» [1].

У цьому змісті специфіка діяльності військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України призводить до наявності значної кількості корупційних ризиків. Адміністративно-правове регулювання протидії корупції в Державній прикордонній службі України ґрунтується в тому числі на Законах України «Про запобігання корупції» та «Про Державну прикордонну службу України». При цьому, на наш погляд, потребує доопрацювання Закон України «Про Державну прикордонну службу України» шляхом внесення запропонованого доповнення, а саме: «на працівників та військовослужбовців Державної прикордонної служби України, крім військовослужбовців строкової служби, курсантів військових навчальних закладів, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Висновки. У сучасну добу глобалізаційних змін нагальною потребою у міжвідомчому партнерстві постає квантова природа людського мозку. При цьому висувається гіпотеза, що людська свідомість складається із квантованих частин, що мають корпускулярно-хвильову структуру, і за рахунок цього може управляти Всесвітом. Саме в таких ентропійних процесах, що визначають якісно новий семантичний стан особи, держави та суспільства, і проявляється феноменологія мудрості на тлі докорінних змін у смислотворчих горизонтах життєвого світу. У свою чергу, у міжнародному секторі безпеки важливим критерієм виступає антикорупційна освіта як інтелектуальна критична інфраструктура міжвідомчого партнерства.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про Державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 року №661-IV

2. Указ Президента України «Про Концепцію боротьби з тероризмом» від 25 червня 2013 року № 344/2013.

3. Асиметрія міждержавних відносин / за ред. Г.М.Перепелиці, О.М.Субтельного. - К.: Вид.дім «Стилос», 2005. - 555с.

4. Голеніщева Є.Ю. Особливості формування та реалізації державно-інвестиційної політики в різних країнах світу // Вісн. Нац. Університету цивільного захисту України. 2016. Вип. 1. Серія : Державне управління. - С. 115-122.

5. Герасимчук В.Г. Стратегічне партнерство: принципи, інструментарій, ефективність. Економічний вісник НТУУ «КПІ» 2014 (11)

6. Жовква І.І. Моделі стратегічного партнерства// Актуальні проблеми міжнародних відносин /І.І.Жовква// Актуальні проблеми міжнародних відносин: зб.наук.праць. - 2003. - №41. - ч.ІІ. - С.32-38.

7. Литвиненко В.І., Лісовська Ю.П., Шашкова-Журавель І.О. Міжнародне право: кіберінфраструктура та охорона здоров'я: навч. посібник / В.І. Литвиненко, Ю.П. Лісовська, І.О. Шашкова-Журавель. - К.: Видавничий дім «Кондор», 2019. - 236 с.

8. Формування фінансового потенціалу інвестиційної діяльності в економіці України : монографія / М.І.Крупка, Д.В.Ванькович, Н.В.Демчишак, М.І.Кульчицький. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. - 404 с.

9. Національні проекти у стратегії економічної модернізації України / Я.А. Жаліло, Д.С. Покришка, Я.В. Бережний, та ін. - К.: НІСД, 2013.-144 с.

10. Новоселова Л.О. О реализациин инвестиционной составляющей стратегии экономического роста в КНР // Рос. экон. журн. - 2016. - №4. - С. 63-72.

11. Ожеван М.А. Геополітичні виміри стратегічного партнерства / М.А. Ожеван // Стратегічне партнерство в міжнародних відносинах. Монографія - К.: Вадекс, 2018. - С.73-93.

12. Піпченко Н.О., Остап'як В.І. Концептуальні підходи до стратегічного партнерства в сучасних міжнародно-політичних дослідженнях / Н.О. Піпченко, В.І. Остап'як // Стратегічне партнерство в міжнародних відносинах. Монографія. - К.: Вадекс, 2018. - С.45-73.

13. Погорська І.І. Стратегічне партнерство у сучасних міжнародних відносинах/ І.І. Погорська // Стратегічне партнерство в міжнародних відносинах. Монографія. - К.: Вадекс, 2018. - С .11-45.

14. Сучасна Україна в глобальному середовищі: стратегічні орієнтири економічного розвитку: монографія / за ред. Н. Стукало, Н. Мешко. - Дніпропетровськ: ДНУ ім. О. Гончара, «Інновація», 2015. - 510 с.

15. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика і безпека України. Людина - Суспільство - Держава - Міжнародні структури : Монографія / За ред. С.І. Пирожкова. - К.: НІПМБ, 2004. - 352 с.

16. Парахонський Б., Яворська Г. Стратегічне партнерство України. Аналітична записка /Б. Парахонський, Г. Яворська

17. Actual problems of international relations. Release 137. 2018 10 9. Інноваційна спроможність та технологічна готовність української економіки у міжнародних порівняннях

References

1. Pro Derzhavnu prykordonnu sluzhbu Ukrayiny : Zakon Ukrayiny vid 3 kvitnya 2003 roku [On the State Border Guard Service of Ukraine: Law of Ukraine No 661-IV, 3 April 2003].

2. Pro Kontseptsiyu borot'by z teroryzmom: Ukaz Prezydenta Ukrayiny vid 25 chervnya 2013 roku [On the Concept of the Fight against Terrorism: Ukaz Prezydenta Ukrayiny No 344/2013, 25 June 2013].

3. Asymetriya mizhderzhavnykh vidnosyn (2005) [Assymetry of interstate relations] K.: Vyd.dim `Sylos', pp. 555.

4. Holenishcheva Ye.Yu. (2016) `Osoblyvosti formuvannya ta realizatsiyi derzhavno- investytsiynoyi polityky v riznykh krayinakh svitu' [Features of the formation and implementation of state-investment policy in different countries of the world ] , Visn. Nats. Universytetu tsyvil'noho zakhystu Ukrayiny. Vol. 1, Seriya : Derzhavne upravlinnya, pp. 115122.

5. Herasymchuk V.H. (2014) `Strategichne partnertstvo: pryntsypy, instrumentariy, efektyvnist' [Strategical partnership: principles, instruments of implementation effectiveness], Ekonomichnyy visnyk NTUU “KPI”.

6. Zhovkva I.I. (2003) `Modeli strategichnogo partnerstva' [Strategical partnership models], Aktualniproblem mizhnarodnykh vidnosyn: zb.nauk.prats. No 41, pp. 32-38.

7. Lytvynenko V.I., Lisovs'ka Yu.P., Shashkova-Zhuravel' I.O. (2019) Mizhnarodne pravo: kiberinfrastruktura ta okhorona zdorov'ya: navch. Posibnyk' [International Law: Cyber Infrastructure and Health: Teach. Manual], Vydavnychyy dim «Kondor», 236 p.

8. `Formuvannya finansovoho potentsialu investytsiynoyi diyal'nosti v ekonomitsi Ukrayiny : monohrafiya'. (2011) [Formation of financial potential of investment activity in the economy of Ukraine: monograph] M.I.Krupka, D.V.Vankovych, N.V.Demchyshak, M.I.Kul'chyts'kyy. LNU im. Ivana Franka, 404 p.

9. `Natsional'ni proekty u stratehiyi ekonomichnoyi modernizatsiyi Ukrayiny' (2013) [National projects in the strategy of economic modernization of Ukraine]. Ya.A. Zhalilo, D.S. Pokryshka, Ya.V. Berezhnyy, NISD, 144 p.

10. Novoselova L.O. O realyzatsyy ynvestytsyonnoy sostavlyayushchey stratehyy ekonomycheskoho rosta v KNR // Ros. ekon. zhurn. 2016, №4. S. 63-72.

11. Ozhevan M.A. (2018) `Geopolitychni vymiry strategichnogo partnerstva' [Geopolitical frames of strategival partnership] Startegichne partnerstvo v mizhnarodnykh vidnosynakh. Monografiya. Vadeks, pp.73-93.

12. Pipchenko N.O., Ostapyak V.I. (2018) `Kontseptualni pidkhody do strategichnogo partnerstva v suchasnykh mizhnarodono-politychnykh doslidzhennyakh' [Conceptual approaches towards strategical partnership in modern international political researches] Strategichne partnerstvo v mizhnarodnykh vidnosynakh. Monografiya. Vadeks, pp.45-73.

13. Pohorska I.I. (2018). `Strategichne partnerstvo v mizhnarodnykh vidnosynakh' [Strategical partnership in modern international relations] Vadeks, pp.11-45.

14. `Suchasna Ukrayina v hlobal'nomu seredovyshchi: stratehichni oriyentyry ekonomichnoho rozvytku: monohrafiya' (2015) [Modern Ukraine in the Global Environment: Strategic Guideline for Economic Development: Monograph] N. Stukalo, N. Meshko. DNU im. O. Honchara, Innovatsiya, 510 p.

15. Chekalenko L.D. (2004) `Zovnishnya polityka i bezeka Ukrainy' [Foreign policy of Ukraine] Lyudyna - Suspilstvo - Derzhava - Mizhnarodni struktury: Monografiya, NIPMB, p. 352.

16. Parakhonskyy B., Yavorska G. `Strategichne partnerstvo Ukrainy. Analitychna zapyska' [Strategical partnership of Ukraine. Analytical essay] Parakhonskyy B., Yavorska G. Strategichne partnerstvo Ukrainy. Analitychna zapyska /B. Parakhonskyy, G. Yavorska.

17. Actual problems of international relations, Release 137, 2018. 10. 9. `Innovative capacity and technological readiness of the Ukrainian economy in international comparisons'.

18. Eurydick. Two decades of reform in higher education in higher education in Europe : 1980 onwards. (2000). European Commission (DG Education and Culture).

Размещено на Allbest.ru