Особливості транскордонного співробітництва країн ЄС з Україною

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості транскордонного співробітництва країн ЄС з Україною

Шаповал А.В.

Постановка проблеми. Розвиток транскордонного співробітництва невід'ємна частина інтеграційної політики країн сучасності. Необхідність вдосконалення співпраці між периферійними зонами європейських країн з Україною обумовлена політикою прагнення поступової інтеграції до єдиного союзу. Транскордонне співробітництво України призводить до розвитку периферійних зон, дозволяючи покращити його економічні складові.

Аналіз досліджень і публікацій. Теоретичні основи транскордонного співробітництва розглядали такі зарубіжні автори: Дж. Скотт, Л. Соуза, Г Ронкінг та Н. Огнева, М. Слюсарчук, Г. Преліпкан. До вітчизняних авторів, які розглядали ТКС з практичної точки зору належать: Н. Мікула, І. Студенніко, Ю. Сотніков, Є. Кравчкенко, І. Журба, О. Бабанська, А. Старостіна.

Мета статті полягає у дослідженні транскордонного співробітництва з країнами ЄС у економічно-інтеграційному розвитку прикордонних регіонів України.

Виклад основного матеріалу. Вперше розгляд ТКС відбувається на 106-й Мадридській Конвенції щодо загальних принципів, де констатується офіційне визначення «...будь-які загальні дії, направлені на посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальними громадами чи владними органами, що знаходяться під юрисдикцією двох чи декількох сторін для досягнення спільних цілей» [8].

Н. Огнева [6] визначає, транскордонне співробітництво як дво-, три- або багатостороннє співробітництво між регіонами. В той час, Ж.П. Лехнер [9] як представник іноземних дослідників стверджував, що прикордонні території з периферійних територіальних значень можуть з часом перейти до центрального проблематичного розвитку. О.А. Урбан [9] розглядаючи транскордонне співробітництво з точки зору різноплановості розкривав термін як різноманітні види співпраці, від економічної до соціально-гуманітарної.

Основними мотивами транскордонного співробітництва є: подолання національної периферії та ізоляції; сприяння економічному зростанню, розвитку та покращенню рівня життя; зміцнення демократії та розвиток оперативних регіональних та місцевих адміністративних структур [6; 9].

До форм ТКС, що розвиваються на території України відносяться програми прикордонного співробітництва ЄС. Українськими делегатами було підписано чотири договори, щодо участі в оновлених програмах у 2016 році. Зі сторони Європейського Союзу було виділено понад 365 млн. євро на виконання програм [4].

Важливою формою ТКС є транскордонні кластери. Створення та розвиток кластерів досить складна ситуація для України. План стратегій та розвитку транскордонних кластерів, запропонований Кабінетом Міністрів України від 10.09.08 та Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, Національною академією наук України не приносить на сьогодні значних результатів. Проте, в Україні існують транскордонні кластери: «Перший аграрний кластер», «Люблінський Екоенергетичний кластер», «Авіа Долина», «Дніпро» [3; 5]. У 2014 році була домовленість про створення кластеру взаємодії Польщі, Білорусі, України щодо покращення туристичних послуг [5]. У 2015 році було анонсовано створення «Транскордонного кластера інновацій» між Польщею та Україною [3].

Найбільш поширена форма транскордонного співробітництва на теренах України представлена єврорегіонами, що відображені в таблиці 1.

Таблиця 1. Єврорегіони на території України

Джерело: складено за даними [7]

Функціонуючими на початок 2019 року є усі окрім єврорегіонів «Чорне море» та «Верхній Прут».

Дослідження впливу розглядається на прикладі єврорегіону «Дністер» за участі Вінницької області та Молдови. Аналіз економічного ефекту від участі в єврорегіоні розглядається з точки зору змін експорту та імпорту (див. мал. 1).

Мал. 1. Динаміка експорту та імпорту Вінницької області у 2006-2017 рр., тис. грн. Джерело: складено за даними [1]

Після створення єврорегіону експорт та імпорт Вінницької області зазнали зростання. Найбільше значення експорту було досягнуто у 2017 році з результатом в 750518 тис. грн.

Для підтримання довгострокового позитивного прогнозу в єврорегіоні «Дністер» необхідно впроваджувати нові інструменти. Тому в 2018 році зазначили про створення міжнародного кластеру для сільськогосподарських товаровиробників. Фінансування «Транскордонної мережі інноваційного сільського господарства» становить 297 тис. євро. Удосконалення можливі при достатній кількості інвестицій. Прогнозована кількість інвестицій Вінницької області відображена у таблиці 2.

Таблиця 2. Прогнозування розміру інвестицій на

Джерело: складено автором (статистичні дані [1])

Інтенсивна співпраця Вінницької області з молдавськими регіонами збільшить кількість інвестицій, котрі прямуватимуть на розвиток спільних підприємств.

Фінансування одне з основних питань розвитку ТКС. Недосконале прописання фінансового аспекту законодавства від 2018 року констатується відсутністю фінансового органу чи статті бюджету. Відсутність даних елементів призвели до того, що Україна внаслідок несплати членських внесків була відсторонена від участі на декілька років у єврорегіоні «Нижній Дунай». Відновлення відбулось у 2016 році. Для уникнення повторювань необхідно переглянути законодавчі норми та робити відрахування зі структур, що відповідають за ТКС у розмірі 10-15 % у фонд резервного збереження.

Одночасно з цим, регіональні одиниці на прикладі Львова, Тернополя при взаємодії з польськими воєводствами можуть профінансувати створення індустріальної зони. Ефективність проявиться у створенні додаткових робочих місць, розвитку інновацій, підтримки МСП. Відмінністю від досвіду Польщі є фінансування недержавним сектором. При такому асигнуванні прогнозований результат матиме наступний вигляд (за даними безробіття та інвестиційних вкладень до 2017 року).

Таблиця 3. Прогнозовані показники безробіття Львівської області

Джерело: складено автором (дані [2])

Прогнозування інвестиційних вкладень та безробіття Львівської області відображено на малюнку 2.

Мал. 2. Прогнозування інвестиційних вкладень та безробіття Львівської області. Джерело: складено автором

При такій формі ТКС відбудеться поступове зростання інвестиційних вкладень, що призведе до значного зниження безробіття.

Одночасно з приведеними прикладами розвитку ТКС на теренах України можливо виділити загальні рекомендації для покращення стану ТКС України:

Перегляд законодавчих актів та усунення проблем недосконало прописаних норм фінансування програм;

Асигнування з бюджетів органів та структур відповідальних за ТКС сум у розмірі 10-15 % від бюджету для покриття значних похибок;

Використання досвіду Польщі та Румунії щодо різноманіття форм;

Відхід від застарілих інструментів ТКС, що базуються на культурних та соціальних аспектах;

Покращення робочих місць на створених підприємствах внаслідок ТКС для усунення проблеми відтоку робочої сили до зон сусідніх держав;

Створення програм розвитку кожного єврорегіону окремо на основі існуючих переваг;

Підтримання державним сектором акторів, що займаються розвитком ТКС:

Спільне фінансування програм, у вигляді 10 % вкладень з державного (регіонального) бюджету;

Створення квот на кредитні вимоги та перетин кордону;

Постійна підтримка сфери

інноваційно-технологічного потенціалу

шляхом участі українських делегатів в закордонних програмах навчання.

Рекомендаційна основа визначається значно ширшим масштабом ніж можливості в Україні. Основою покращення взаємодії у сфері ТКС з країнами ЄС на першопочатковому етапі є налагодження внутрішньої системи.

Висновок. Взаємодія України з ЄС за посередництвом ТКС приводить до покращення економічного становища прикордонних регіонів. Співпраця у такий спосіб зумовлює збільшення товарообігу периферійних зон на рівні з центральними. Однак, застарілі інструменти співпраці в ТКС є пасивними, підтримуючи здебільшого розвиток культури та туризму, що допускає лише прогнозування ефективності взаємодії.

Перегляд законодавчо-правових норм, покращення інфраструктури, розширення повноважень адміністративних одиниць, перегляд принципів бюджету та його асигнування можуть призвести до покращення ситуації щодо діяльності ТКС.

Список використаних джерел

транскордонний співробітництво економічний інтеграційний

1. Головне управління статистики у Вінницькій області. Державна статистика України. 2010. URL: http://www.vn.ukrstat.gov.ua/index.php/2010 -11-23-14-3832.html (дата звернення 03.02.2019).

2. Державна служба статистики України URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення 03.02.2019).

3. Кравців В.С. Розвиток транскордонного співробітництва: науково-аналітична доповідь / НАН України. ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»; наук. редактор В.С. Кравців. Львів, 2016. 125 с.

4. Органи виконавчої влади. URL: http://old.kmu.gov.ua/kmu/control/ru (дата звернення 12.03.2019).

5. Транскордонне представництво «Полісся». URL: http://polesieturystyka.pl/uk/транскордонне-полісся/ (дата звернення 12.03.2019).

6. Федоровна О. Организационные аспекты развития трансграничного сотрудничества. Теория и практика общественного развития. 2014. № 2. URL: http://teoriapractica.ru/rus/files/arhiv_zhurnal a/2014/2/ekonomika/ogneva.pdf (дата звернення 12.03.2019).

7. Association of European Border Regions. URL: http://www.aebr.eu/en/index.php (дата звернення 12.03.2019).

8. Scott J. Bordering, Border Politics and Cross-Border Cooperation in Europe.

9. Neighbourhood Policy and the Construction of the European External Borders. Springer. Geojournal Library. 2015. URL: https://link.springer. com/ chapter/10.1007/978 -3-319-18452-4_2 (дата звернення 12.03.2019).

Размещено на Allbest.ru