Міжнародний контекст використання фіскальних інструментів детінізації економіки

Еталоном детінізації економіки для України може являтися республіка Польща, яка в період 1991-2015 рр. знизила рівень тіньової економіки з 34,5% до 19,1% ВВП, тобто на 15,4 в. п. При чому таке зниження мало поступовий і перманентний характер та майже не змінювало своєї тенденції. Варто зазначити, що у 1991 р. обидві країни стартували майже з однакових позицій економічного розвитку: ВВП України становило 1489,7 дол./особа, ВВП Польщі - 2235,5 дол./особа. Проте старт відбувався з різних політичних позицій на користь наших сусідів. Відтак Польща територіально та культурно знаходилася ближче до демократичної спільноти, що й зумовило прискорення процесів розвитку капіталізму [2].

Зниження тіньового сектору у Польщі відбувалося не за рахунок різкої лібералізації податкових ставок. З початку 90-х років і до сьогодні польська податкова система розвивається поступово. Мета полягає в залученні іноземних інвестицій, внаслідок чого створюються нові робочі місця. Рівень фактичного податкового навантаження у 2015 р. знизився всього лише на 1,6 в. п. порівняно з 1991 р. Впродовж аналізованого періоду його максимальне значення було зафіксоване у 1993 р. - 39,2%, а мінімальні у 2009 та 2010 рр. - 31,4% та 31,1% відповідно. Ставки корпоративного податку за цей період поступово скоротилися з 40% (діяла до 1996 року) до 19% (впроваджена в 2004 році). З 1 січня 2017 року було запроваджено знижену ставку корпоративного податку у розмірі 15% для малого бізнесу, річний фінансовий дохід якого не перевищує 1,2 млн. євро, та для суб'єктів господарювання, які функціонують перший рік на ринку. Впродовж аналізованого періоду також було скорочено ставки податку з доходів фізичних осіб. Загалом польський уряд здійснював розвиток фіскального законодавства за рахунок його поступової гармонізації з законодавством країн Європейського союзу, а не за допомогою радикального реформування [4].

Цікавим є й досвід, коли польськими податковими органами разом із експертами Світового Банку було проведено експеримент, який засвідчив існування можливості збільшення сплати податків завдяки зміні формулювань в листах, що надсилаються податковими органами до порушників. Дослідження охопило 150 тис. економічних агентів, які порушили терміни сплати податків, по всій країні, включаючи як міську, гак і сільську місцевості. Резидентам у випадковому порядку були надіслані рекомендовані листи, які містили один з дев'яти варіантів формулювань, що змінювали перший абзац листа. Усі варіанти умовно можна класифікувалися за жорсткістю повідомлення. На приклад, лист з м'яким варіантом формулювань містив повідомлення про високий відсоток своєчасної сплати податків іншими економічними агентами, про важливість сплати податків в контексті фінансування шкіл, доріг та громадського правопорядку. Листи з жорсткими варіантами формулювань акцентували увагу на загрозі застосування штрафних санкцій до порушників.

У Польщі найбільш ефективними виявилися жорсткі листи, які збільшили кількість законослухняних платників податків на 21%. Такий результат є досить цікавим, зважаючи на тс, що подібні дослідження проводилися у двох інших країнах (Гватемалі й Великобританії) й показали кардинально протилежні результати [5]. Проведення такого експерименту є доцільним в Україні, оскільки його результати характеризують існуюче в суспільстві неформальне фіскальне середовище. Стає зрозуміло до якого характеру (м'якого чи жорсткого) фіскальних заходів держави є більш чутливими суб'єкти господарювання.

На відміну від Польщі, Грузія в контексті впровадження реформ діяла значно радикальніше, тому сьогодні стала прикладом для наслідування в Україні. Зокрема, широко поширеною є думка, що детінізація вітчизняної економіки потребує повної лібералізації податкового законодавства, як це було зроблено нашими південно-східними сусідами. До 2003 року сфера оподаткування була однією з найбільш проблемних в Грузії. Процес збору податків був складним через відсутність добре функціонуючого виконавчого органу, низького рівня податкової дисципліни та ряд інших серйозних проблем. Внаслідок революційних подій, які мали місце в Грузії наприкінці 2003 року, новостворений уряд зобов'язався глибоко реформувати податкову систему задля зменшення випадків податкових та адміністративних зловживань. Після року дискусій наприкінці 2004 року кількість податків та їх ставки було радикально знижено, а процес адміністрування значно спрощено, внаслідок чого грузинська податкова система стала однією з найліберальніших в Європі.

Загальна кількість податків була скорочена з двадцяти до семи (до шести з 2008 року). Усі податки з низькою фіскальною ефективністю були скасовані. Залишилися лише ті, які приносили найбільше надходжень до бюджету та характеризувалися не складними процедурами адміністрування. Результатом такого реформування стало збільшення ВВІ! на душа населення за підсумками 2008 р. у 2,6 рази порівняно з 2004 р [6]. Серед іншого в Грузії була спрощена процедура подання податкової декларації, скасовані спонтанні перевірки, спрощено дозвільну систему здійснення підприємницької діяльності та ін.

Гостра проблема корупції в податкових органах, яка особливо притаманна для України, у Грузії вирішувалася шляхом реорганізації податкових органів як на центральному, так і на місцевому рівнях. У процесі її здійснення було значно збільшено рівень оплати праці державних службовців, які відповідали за збір податків, окрім того їх ряди було очищено від тих, хто підозрювався в корупційних діяннях. Посилення інформованості громадськості щодо прав та обов'язків платників податків також допомогло приборкати хабарництво та ухилення від сплати податків. Відтак значення індексу контролю корупції в Грузії, який розраховується експертами Світового Банку, суттєво покращилося (2002 р. - 5,6; 2016 - 73,6) [7].

Цікавим, на нашу думку, є досвід боротьби з тіньовою економікою в частині ухилення від сплати податків в Словаччині. Підтвердженням ефективності таких заходів є зниження показника рівня тіньової економіки з 18,5% ВВП у 2002 р. до 12,5% ВВП у 2015. Поступова детінізація словацької економіки мала місце починаючи з 2003-2004 року. Саме в цей період урядом була проведена масштабна податкова реформа. Її суть зводилася до максимального

спрощення національної податкової системи задля залучення нових інвестицій. Ставки трьох найважливіших з фіскальної точки зору податків (податку на доходи фізичних осіб, корпоративного податку та 1ІДВ) було уніфіковано в єдину ставку - 19%. До реформи ставка податку на доходи фізичних осіб була прогресивною та коливалася в межах від 10% до 38%; корпоративний податок мав базову ставку в розмірі 25% та дві пільгові ставки в розмірі 18% та 15%; базова ставка ПДВ складала 20%, а пільгова - 14% [8].

Розробка та реалізація національних програм та стратегій в контексті боротьби з тіньовою економікою с поширеною світовою практикою. З 1996 року уряд Фінляндії випустив та реалізував уже шість резолюцій відповідно до плану дій щодо зменшення тіньової економіки та економічної злочинності. Перший план дій охоплював період 1996-1998 pp., останній - 20122015 pp. Як показує практика найбільш ефективними є превентивні заходи боротьби з тіньовою економікою [9]. Резолюції готувалися шляхом тісної співпраці між різними міністерствами та державними органами, а підготовка координувалася Міністерством внутрішніх справ. Результатом такої діяльності стало зниження обсягів тіньової економіки Фінляндії за різними оцінками на 4-5% ВВП країни [10].

Ще однією країною, яка розробила та реалізовує національну програму протидії тіньовій економіці [11], є Сербія. Відповідний стратегічний документ було представлено сербським урядом за підтримки Національного альянсу для місцевого економічного розвитку (National Alliance for Local Economic Development - NALED) й Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Метою програми є зменшення рівня тіньової економіки з 30,1% до 26,7% ВВІ! до 2020 року. Основними стратегічними цілями програми є:

1) покращення ефективності нагляду за тіньовими фінансовими потоками (краща координація діяльності податкових інспекцій, співпраця між податковими інспекціями та митницями);

2) покращення функціонування фіскальної системи (удосконалення системи фіскалізації та розширення її меж);

3) зниження адміністративного та пара-фіскального тягаря для бізнесу (розширення податкових пільг для новостворених економічних агентів);

4) підвищення обізнаності населення про негативні наслідки тіньової діяльності, що сприятиме зростанню податкової моралі громадян.

Дослідження досвіду країн, що розвиваються, в контексті детінізації економіки засвідчує доцільність розробки українським урядом окремого стратегічного документу щодо державної політики детінізації економіки. Виходячи з проаналізованого зарубіжного досвіду боротьби з тіньовою економікою основними імперативами стратегії детінізації економіки України повинні бути:

1) зниження податкового та адміністративного тягаря для бізнесу.

2) спрощення та удосконалення процесу адміністрування податків.

3) превентивне запобігання тіньовій діяльності.

4) легалізація раніше прихованих коштів.

5) покращення співпраці на міжнародному рівні щодо боротьби з тіньовою економікою.

У рамках досягнення першої цілі необхідним для України є поступове зниження імпліцитної податкової ставки на працю. Це стосується в першу чергу доходів низького та середнього рівня. Для часткового нівелювання податкових втрат бюджету внаслідок зниження ставок податків на працю доцільним є скасування податкових пільг, які їх стосуються. З цією ж метою слід поступово підвищити ставки податків на споживання підакцизних товарів (алкоголь та тютюнові вироби) та предметів розкоші.

Проаналізований вище зарубіжний досвід свідчить, що спрощення та удосконалення адміністрування податків реалізується в першу чергу за рахунок використання ІТ-технологій. Так, одним з найефективніших шляхів боротьби з тіньовою економікою є розширення меж та удосконалення фіскалізації. Доцільним в Україні є розширення сфери обов'язкового застосування касових апаратів, а також впровадження касових апаратів, які видаватимуть електронні квитанції та в режимі онлайн надсилатимуть періодичні звіти до відповідної ІТ- системи податкових органів.

Для превентивного запобігання тіньовій діяльності ефективними заходами є: підвищення податкової моралі шляхом проведення масштабної освітньої кампанії щодо необхідності сплати податків; запровадження чекової лотереї; проведення експериментального дослідження, яке характеризує існуюче в українському суспільстві неформальне фіскальне середовище (аналізований вище експеримент з листами в Польщі).

Висновки

За результатами дослідження зарубіжного досвіду протидії тіньовій економіці обґрунтовано доцільність розробки стратегічного документу щодо державної політики детінізації економіки, основними цілями якого визначено: забезпечення низького рівня податкового навантаження на бізнес; спрощення та удосконалення процесу адміністрування податків; превентивне запобігання тіньовій діяльності; легалізація раніше прихованих коштів; покращення співпраці щодо боротьби з тіньовою економікою на міжнародному рівні. Акцентовано на необхідності імплементації досвіду країн, що розвиваються, у здійсненні заходів щодо детінізації економіки, а саме: зниження імпліцитної податкової ставки на працю, розширення меж фіскалізації шляхом застосування електронних касових апаратів, проведення масштабної просвітницької кампанії щодо необхідності сплати податків, запровадження чекових лотерей, проведення широкомасштабної податкової амністії, забезпечення тісної міжнародної співпраці в межах проекту ВЕРS.

Бібліографічний список

1. Соколовська А. Особливості проведення податкових реформ: світовий досвід і Україна. Фінанси України. 1998. №12. С.71-80.

2. Пірникоза П. Адаптація зарубіжного досвіду використання заходів фіскального характеру з метою детінізації економіки у вітчизняних економічних реаліях. Агросвіт. 2018. №10. С. 39-48.

3. Крисоватий А., Валігура В. Домінанти гармонізації оподаткування: національні та міжнародні вектори: монографія. Тернопіль: Підручники і посібники, 248 с.

4. Pirnykoza P. Analysis of the shadow economy and its fiscal effects in Ukraine. EUREKA: Social and Humanities. 2018. №2.P. 30-38.

5. When context matters: increasing tax payments in Poland. eMBeD brief. Washington, D.

C.: World Bank Group. 2018. URL:

http://documents.worldbank.org/curated/en/387711517954782156/When-context-matters-increasing- tax-payments-in-Poland (Last accessed: February 2019).

6. Official web-site of World Bank Group. URL:

https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?locations=GE (Last accessed: January 2019).

7. Fooken J., Hemmelgarn T., Herrmann B. Improving VAT compliance - random awards for

tax compliance. European Commission's Taxation Working Paper №251. 2015. URL:

https://ideas.repec.org/pZtax/taxpap/0051.html (Last accessed: February 2019).

8. Official web-site of Ministry of Finance of The Slovak Republic. URL: http://www.finance.gov.sk/en/ (Last accessed: January 2019).

9. Preventive measures best way to tackle the shadow economy and economic crime. Ministry of Interior of Finland. URL: http://intermin.fi/en/article/-/asset_publisher/harmaata-taloutta- ja-talousrikollisuutta-voidaan-parhaiten-torjua-ennalta-estavalla-tyolla (Last accessed: January 2019).

10. Schneider F. Size and Development of the Shadow Economy of 31 European and 5 other OECD Countries from 2003 to 2015: Different Developments. Linz: Johannes Kepler University, 2015. 8 p. URL: http://www.econ.jku.at/members/Schneider/files/publications/ 2015/ShadEcEurope31.pdf (Last accessed: October 2018).

11. National program for countering shadow economy in Serbia. USAID and NALED, 2015.

URL: https://www.slideshare.net/NALED/national-program-for-countering-shadow-economy-in- serbia (Last accessed: January 2019).

Размещено на Allbest.ru