Розвиток світового господарства, аграрна політика України

Надзвичайним заходом державного обмеження зовнішньої торгівлі є економічні санкції, наприклад, торговельне ембарго (заборона державою ввозу в будь-яку країну або вивозу з якоїсь країни товарів). Країна вводить ембарго на торгівлю з іншою країною, як правило, через політичні мотиви. Економічні санкції стосовно якоїсь країни можуть також носити колективний характер, наприклад, коли вони вводяться за рішенням ООН.

В будь-якому разі захист економічних інтересів держави відбувається за допомогою державного регулювання зовнішньоекономічних відносин та захисту власних конкурентних позицій на світовому господарському ринку. Що ж стосується захисту інтересів у сфері світового ринку сільськогосподарської продукції, розглянемо окремі приклади, враховуючи досвід іноземних країн.

З одного боку, розвинені країни світу мають міцну економіку, а з другого - їх аграрний сектор у багатьох країнах характеризується слабким природно-кліматичним потенціалом. З огляду на це аграрна політика розвинених країн (передусім ЄС, США, Канада, Японія та ін.) покликана компенсувати ці недоліки протекціоністською політикою щодо сільського господарства.

На захист національних ринків і товаровиробників у західних країнах спрямовано механізм зовнішньоторговельних відносин, головною складовою якого є цінове регулювання.

Так, світові ціни формуються на основі витрат у кращих умовах виробництва, під якими розуміється сукупність природних, техніко - технологічних і соціально-економічних умов. Такі умови для виробництва більшості сільськогосподарських товарів мають США, де на біржах і відбувається формування світових цін. Однак у більшості країн умови виробництва сільськогосподарської продукції гірші, ніж в основних країнах - експортерах. І якби функціонував абсолютно вільний світовий ринок, то внутрішнє виробництво сільськогосподарської продукції в багатьох державах було б витиснуте імпортом. Тому такі країни застосовують захисні механізми, які стимулюють розвиток власного аграрного виробництва й обмежують імпорт.

Такі механізми створені в країнах ЄС, США, Японії та інших, де умови для вирощування багатьох сільськогосподарських культур гірші. Розроблені механізми в цих країнах захищають від дешевого імпорту окремих видів сільськогосподарської продукції і одночасно регулюють надходження продукції, що не виробляється, або виробляється не в достатній кількості всередині країни. Одним з головних механізмів у системі державного регулювання аграрного ринку в зарубіжних країнах є підтримка відповідного рівня цін і цінової рівноваги. Система регулювання цін спрямована на підтримку фермерських цін на рівні, що дозволяє товаровиробникам не тільки відшкодовувати власні витрати на виробництво, а й вести розширене відтворення.

Для стабілізації аграрного виробництва та підвищення ефективності функціонування аграрного ринку в зарубіжних країнах використовується система прямих і непрямих важелів державного впливу:

- регулювання цін і фермерських доходів;

- бюджетне фінансування, кредитування, оподатковування;

- стабілізація ринку сільськогосподарської продукції тощо.

При цьому практично всі західні країни у відносинах сільського господарства з іншими галузями, у питаннях експорту й імпорту сільськогосподарської сировини дотримуються принципу аграрного протекціонізму. Більше того, успіхи сільського господарства країн Західної Європи, США, Канади, Японії, Китаю зобов'язані не стільки розвитку ринкових відносин у цих країнах, скільки обмеженню дій ринкових механізмів саморегулювання з використанням зовнішніх важелів впливу. Це державна підтримка сільського господарства через дотації, ціни, квоти, кредитну й податкову політику тощо [13].

Як базові інструменти політики захисту національних сільгоспвиробників у розвинених країнах застосовуються митні збори й компенсаційні платежі, які покривають різницю між внутрішніми й імпортними цінами, а також компенсаційні платежі експортерам сільськогосподарської продукції, які дозволяють вивозити сільськогосподарську продукцію з цих країн на світовий ринок, де склалися більш низькі ціни. Так, наведена система перетворила ЄС у великого експортера продуктів харчування за ненайкращих умов виробництва. Спільна аграрна політика ЄС передбачає використання для регулювання аграрного ринку такий інструмент, як квотування. Сутність його в тому, що підтримка цін на продукцію веде до її надвиробництва, тому вводяться квоти на виробництво її певних видів (молоко, цукор, спирт, крохмаль) з метою збереження високого рівня внутрішніх цін, недопущення надвиробництва, а також зниження витрат з бюджету ЄС [13].

Комісія ЄС періодично регулює ціни по трьох головних критеріях:

- рекомендовані ціни (індикативні - для зернових культур, молока, цукру, соняшника; орієнтовні - для великої рогатої худоби, вина; цільові - для тютюну);

- мінімальні ціни імпорту (граничні - для зернових, цукру, молочних продуктів; довідкові - для фруктів, овочів, вина, рибопродуктів; шлюзові - для свинини, яєць, птиці). Захист від імпорту відбувається шляхом обкладання додатковим митним збором, що дорівнює різниці між

національною торговельною ціною й ціною імпорту. Крім захисту від імпорту, стимулюється експорт за межі ЄС - експортні субсидії;

- мінімальні ціни, мета яких гарантувати виробникові нормальний рівень доходу й диференціювати заготівельні ціни по районах за видами продукції.

У США зовнішній попит стимулюється наданням цільових кредитів закордонним покупцям сільськогосподарської продукції. Держава укладає договори із закордонними урядами про зниження або навіть скасування протекціоністських тарифів при імпорті ними сільськогосподарської продукції. Одночасно проводиться протилежна політика відносно своєї країни, тобто обмежується імпорт тих видів продукції, попит на які задовольняє національний виробник і є їхній надлишок [13].

За підсумками досліджень науковців світу встановлено, що торгові бар'єри сприяють скороченню світового виробництва продукції, і скорочують обсяги міжнародної торгівлі. Авторитетні дослідники приходять до висновку, що вигоди, які отримують, захищаючи галузі введенням торгових бар'єрів, досягаються ціною набагато більших втрат для економіки в цілому.

Але захищати національне виробництво слід, оскільки необхідно зберегти або створити основні стратегічні підприємства і галузі, без яких неможливо мати ефективний господарський механізм, також це сприяє поліпшенню структури економіки, зосередженню економічних ресурсів на перспективних напрямках розвитку, здешевлення деяких важливих товарів, відповідного відкриття зарубіжних ринків для вітчизняних товарів.

Список використаної літератури

1. Артиш В.І. Виробництво та реалізація органічної продукції в світі / В.І. Артиш // Економіка АПК. - 2017. - № 3. - С. 82-86.

2. Багрова І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств. Підручник/ Багрова І.В., Рєдіна Н.І., Власюк В.Є., Гетьман О.О. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.-580 с. Режим доступу: http://library.if.ua/book/53/3849.html

3. Барсук Ю.В. Сучасний стан розвитку виробництва та експорту соняшникової олії в Україні / Ю.В. Барсук // Глобальні та національні проблеми економіки. - 2017. - Вип.16. - С. 103-108.

4. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посібник. - К. : КНЕУ, 2001. - 328 с.

5. Бричко А.М. Механізм адаптації сільськогосподарських підприємств до умов глобалізації [Електронний ресурс] / А. М. Бричко // Технологии ХХІ века: Сборник материалов 20 -й международной научной конференции, (Южное, 15-19 сентября 2014 р.). - Суми, 2014. - Ч. 2. - С. 10.

6. Галенко О.І. Розвиток світового ринку зерна: проблеми і тенденції /О.І. Галенко // Агросвіт. - 2017. - № 10. - С. 24-29.

7. Голіков А. П. Міжнародні економічні відносини : підручник / за ред. А. П. Голікова, О. А. Довгаль. - Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015. - 464 с.

8. Ковальчук С.Я. Аграрні трансформації України: Євроінтеграційна модель / С.Я. Ковальчук, В.Ю. Вовк // Агросвіт. - 2017. - № 10. - С. 35-39.

9. Майстро С.В. Сутність та напрями державного регулювання аграрного ринку в зарубіжних країнах / С.В Майстро [Електронний ресурс] / С. В. Майстро // Державне управління: теорія та практика. - 2006. - № 1. - Режимдоступу:http://www.nbuv.gov.ua/e-iournals/Dutp/2006-1/txts/GALUZEVE/ 06msvrzk.pdf

10. Мацелюх Н.П. Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка [Текст]: навч. посібник для самост. підгот. до курс. екзаменів та компл. держ. екзамену з економ. теорії / Н.П. Мацелюх, І.А. Максименко. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Центр учбової літератури. - 2014. - 382 с.

11. Михайленко О.Г. Аналіз світового ринку сільськогосподарської продукції різних видів виробництва в контексті вимог концепції сталого розвитку / О.Г. Михайленко // Агросвіт. - 2016. - № 4. - С. 43-52.

12. Немченко О.С. Глобальні проблеми сучасності та необхідність їх вирішення на міжнародному рівні / О.С. Немченко, С.В. Майстро // Державне управління у сфері цивільного захисту: наука, освіта, практика : матеріали Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції, 22-23 лютого 2017 р. / за заг. ред. В. П. Садкового. - Х. : Вид-во НУЦЗУ, 2017. - С. 232-233.

13. Полковниченко С.О. Безпековий вимір реалізації експортного потенціалу аграрного сектору економіки України / С.О. Полковниченко, О.В. Росохач // Економічний форум. - 2017. - Вип.2. - С. 58-66.

14. Прутська О.О. Інституційна безпека суб'єктів аграрного ринку / О.О. Прутська, О.Г. Шпикуляк // ЕКОНОМІКА. ФІНАНСИ. МЕНЕДЖМЕНТ: актуальні питання науки і практики. - 2017. - № 5. - С. 8597.

15. Шубравська О.В. Розвиток ринку молока і молочної продукції: світові тенденції і вітчизняні перспективи / О.В. Шубравська, Т.В. Сокольська // Економіка і прогнозування : Науково-аналітичний журнал . - 2008. - №2 . - С.80-93 .

Размещено на Allbest.ru