Україна в умовах глобалізації на сучасній стадії цивілізаційного розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Україна в умовах глобалізації на сучасній стадії цивілізаційного розвитку

Редькіна Г.М.

кандидат політичних .наук, доцент кафедри

соціології, доцент, Дніпровський державний технічний університет

(Україна, Дніпро)

Статтю присвячено сутності й динаміці глобалізаційних процесів в Україні. Метою статті є висвітлення сутності та динаміки глобалізаційних процесів в Україні за допомогою міжнародних рейтингів та індексів глобалізації на сучасній стадії цивілізаційного розвитку. Рейтинги є важливим чинником формування іміджу України у світі, а також важливими індикаторами для наших міжнародних партнерів та стратегічних інвесторів. Аналіз рейтингів дозволяє подивитися на динаміку позицій України за останні роки. Військова, інформаційна, економічна, політична сторони України демонструють, що існує потенціал для позитивного розвитку майбутнього нашої країни. Україна поки що поступово інтегрується до нових викликів сучасності. Наша держава не може не уникнути втягнення у гло- балізаційні процеси. Виникає необхідність у подальшому вивченні факторів розвитку глобалізації для того, щоб, по можливості, запобігти негативним наслідкам і максимізувати вигоду від процесу глобалізованості нашої країни.

Ключові слова: Україна, глобалізація, цивілізаційний розвиток, рейтинг, індекс, криза.

The article is devoted to the essence and dynamics of globalization processes in Ukraine. The purpose of the article is to highlight the essence and dynamics of globalization processes in Ukraine with the help of international ratings and globalization indexes at the present stage of civilization development. Ratings are an important factor in shaping the image ofUkraine in the world. Ratings are important indicators for our international partners and strategic investors. The rating analysis allows us to look at the dynamics ofUkraine's position in recent years. The military, informational, economic, political parties of Ukraine demonstrate that there is potential for a positive development of the future of our country. Ukraine is gradually integrating into new challenges of our time. Our state can not but avoid engaging in globalization processes. There is a need for further study of the factors of the development of globalization. We need to prevent negative consequences and maximize the benefits of our country's globalization process.

Keywords: Ukraine, globalization, civilization development, rating, index, crisis.

україна рейтинг індекс глобалізація

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку суспільства перед науковцями постає доволі складне завдання - осмислити на нинішній стадії розвитку світової цивілізації соціальне явище глобалізації, яке, в тій чи іншій мірі, справляє вплив на процеси трансформації всіх сфер людського життя. На початку ХХІ століття світ зіткнувся з низкою економічних, політичних, соціальних та культурних проблем, серед яких особливе місце займають соці- оантропологічні, соціоекономічні й соціокультурні. Визначальним напрямом глобалізаційних зрушень є всеохоплююча інтеграція та інформаційно-комунікаційна революція, які створюють об'єктивні передумови як для об'єднання людства, так і для його роз'єднання. Процеси глобалізації економічного, політичного, соціального і культурного життя ХХІ сторіччя все наполегливіше заявляють про себе. Сучасні глобалізаційні процеси стосуються усіх без винятку. Вони несуть у собі суперечливий дуалізм дії, поєднуючи як позитивний потенціал, так і руйнівну, негативну силу. Звичайно, поряд з позитивними факторами глобалізації, які досить повно обговорюються в численних літературних джерелах, їй притаманні також болючі проблеми й загрози, серед яких втрата національної ідентичності, численні міграції, поява міжнародної злочинності, зростання безробіття, тероризм. Говорити про глобалізацію без певної перестороги - означає стверджувати, що ми рухаємось до інтегрованого світу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Феномен глобалізації та її вплив на розвиток світової спільноти розглядається в роботах закордонних вчених, таких як У Бек, О. Брагіна, К. Г аджіев, Ю. Гладкий, Н. Еліас, В. Іноземцев, Ю. Косов, Н. Косолапов, Дж. Маклін, Р. Робертсон, К. Сорокін, Л. Туроу, О. Уткін, П. Циганков, М. Чешков, Г. Шахназаров та ін. Багатополярну модель світового розвитку розглядають Б. Баді, Зб. Бжезинський, І. Валлерстайн (теорія світ-системного аналізу), С. Гантінгтон (теорія зіткнення цивілізацій), Ф. Джеймсон (філософська концепція), Дж. Най (геополітична модель), Дж. Розе- нау (концепція мережевого управління), О. Тоффлер (концепція фазового бар'єру). Глобалізаційні процеси досліджуються вітчизняними науковцями: В. Воронкова, М. Головатий, В. Дзюндзюк, М. Долішній, А. Старостіна, А. Філіпенко та ін. Вчені зосередили увагу на сутності, передумовах, факторах, періодизації, характеристиці наукових шкіл вивчення процесу глобалізації, її впливах на окремі сфери суспільного життя, намагаючись спрогнозувати наслідки для людства. Інтернаціоналізацію та глобалізацію економіки вивчали О. Валентієва, В. Геєць, О. Білорус, О. Згуровський.

Метою статті є висвітлення сутності та динаміки глобалізаційних процесів в Україні за допомогою міжнародних рейтингів та індексів глобалізації на сучасній стадії цивілізаційного розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Глобалізація посідає визначне місце серед світових тенденції розвитку сучасної людської цивілізації. Цей процес є природнім, а тому його важко стримувати і, тим паче, зупинити. Відбувається трансформація владних механізмів на планеті, системи міжнародних відносин і міжнародно-правових традицій. Водночас, спостерігаються мутація систем, форм і методів управління та генезис нових, конкуруючих між собою організаційно-діяльнісних структур [10, с. 42].

Глобалізація є комплексним геополітичним, гео- економічним і геокультурним явищем, яке здійснює потужний вплив на всі сторони життєдіяльності суспільств. Сьогодні жодна країна світу, якою б потужною вона не була, не може існувати ізольовано від решти світу [11, с. 39]. Усі країни потерпають від глобальних проблем розвитку людства: погіршення екологічної ситуації, нерівномірне та неконтрольова- не зростання населення в одних країнах і його катастрофічне зменшення в інших, нелегальна міграція, нерівномірність соціально-економічного розвитку, періодичні глобальні фінансово-економічні кризи, розповсюдження зброї масового ураження (зокрема, ядерної), поширення релігійного екстремізму, тероризму та міжнародної злочинності [9, с. 2].

Глобалізація, з одного боку, веде до єдиного зразка усього соціального простору, а з іншого - до більш чіткої стратифікації світової спільноти. Формується система, що складається з країн «ядра» глобалізації, країн-«напівпереферії» та країн-«периферій» глобалізації. На жаль, Україна не є «ядром» глобалізації, вона якраз є країною-«периферією». Це обумовлено рівнем її соціально-економічного розвитку та місцем і роллю нашої держави в сучасній світовій політичній грі подій та впливів [12].

Україна невпинно втягується в процес глобалізації і тому не дивно, що постає питання, чи можливо певним чином кількісно оцінити впливи наслідків глобалізації на країни, що занурюються в неї? На даний час існує багато рейтингів, які демонструють, на скільки глобалізованими є країни у різних сферах суспільного життя. Методологія всіх рейтингів, що представлені у статті, суттєво відрізняється, місцями вона надто складна, або не включає деякі суб'єктивні чинники. Разом з цим, рейтинги є дуже важливим чинником формування іміджу України у світі, а також важливими індикаторами для наших міжнародних партнерів та стратегічних інвесторів.

В економічній сфері існує декілька найбільш відомих міжнародних рейтингів, які відображають економічні позиції України порівняно з іншими країнами: Doing Business, Global Competitiveness, Index of Economic Freedom, Legatum Prosperity Index. «Global Competitiveness» [6] - рейтинг Світового Економічного Форуму, який оцінює глобальну конкурентоспроможність країн, розглядаючи інституції, практики та фактори, що визначають рівень продуктивності кожної країни. За цим рейтингом, позиції України у 2015 році (79 місце зі 144 країн) значно погіршились у порівнянні з 2014 роком (76 місце зі 144 країн). «Index of Economic Freedom» [4] - Індекс економічної свободи - комбінований показник і супроводжуючий його рейтинг, що оцінює рівень економічної свободи в країнах світу. Пропонується американським дослідницьким центром The Heritage Foundation спільно з газетою The Wall Street Journal. За цим показником Україна у 2014 році займала 155 місце серед 178 країн. Події, що розпочалися в Україні наприкінці 2013 року, війна на Сході та перерозподіл прав власності через це, негативно вплинули на рівень захисту прав власності, який впливає на індекс економічної свободи. Вже у 2015 році ситуація змінилась не в кращу сторону - 162 місце серед 178 країн. Втім, у 2018 році Україна займає вже 150 місце серед 178 країн, що демонструє позитивну динаміку [2].

Показовими є рейтинги суспільного характеру, які сформовані з показників кількох сфер: освіта, культура, охорона здоров'я, безпека та природне середовище. В даному випадку індекси виникають на перетині цих показників, демонструючи ту чи іншу сторону суспільного розвитку. Характерно високими, на рівні розвинених країн, залишаються показники у сфері освіти та науки. Це можна побачити завдяки рейтингу «Social Progress Imperative». При визначенні успіхів тієї чи іншої країни в галузі соціального прогресу враховуються понад 50 показників, об'єднаних в три основні групи. Перша група - основні потреби людини - харчування, доступ до основної медичної допомоги, забезпечення житлом, доступ до води, електрики і санітарних послуг, рівень особистої безпеки. Друга група - основи благополуччя людини - доступ до базових знань і рівень грамотності населення, доступ до інформації та засобів комунікації, рівень охорони здоров'я, екологічна стійкість. Третя група - можливості розвитку людини - рівень особистих і громадянських свобод, забезпечення прав і можливостей людини приймати рішення і реалізовувати свій потенціал [5]. За цими показниками Україна займала у 2014 році 62 місце із 133 країн і у 2015 році її позиції не змінилися - все те саме 62 місце з 133 країн. У 2017 році Україна займає вже 64 місце вже з 128 країн. В даному випадку можна казати про те, що українці все ще залишаються однією з найбільш освічених націй у світі з високим охопленням освітою суспільством та кількісною присутність різних наукових інституцій, але турбує зниження рейтингу, при тому, що кількість країн також зменшилася.

На жаль, низькими залишаються наші позиції щодо ефективності взаємодії з природою, кількістю спожитої енергії на одиницю створених благ та показники, що свідчать про економічну конкурент- ність. Це можна прослідкувати завдяки «Global Peace Index» - рейтингу Інституту економіки та миру, який вимірює миролюбність та розкриває відносини між миром, бізнесом і процвітанням. За цим рейтингом Україна у 2014 році займала 141 місце, а у 2015 році - 150 місце зі 162 країн світу [3].

Щодо рівня корупції, у міжнародних дослідженнях рівня корупції у світі, Україна - досі серед «захоплених держав», де лише невелика група пов'язаних осіб тримає владу, за допомогою якої отримує доступ до державних коштів та національних ресурсів. Все це відбувається через зруйновану правоохоронну та судову систему, а якщо бути більш точними - відсутність кардинальних кроків з їхнього реформування, які продовжують тотальну безкарність. Звичайно, не можна відкидати той факт, що у 2015 році були тактичні перемогу у цій сфері: ухвалення антикоруп- ційного законодавства, утворення спеціальних анти- корупційних органів, відкриття державних реєстрів та витрат. Проте, все це є лише початковим етапом «ремонту», який ще дуже важко назвати «євроре- монтом» у сфері державного управління, який розпочався лише задля того, щоб справити враження на іноземних кредиторів та «замилити очі» простим та вже втомленим від усіх обіцянок громадянам України. За результатами глобального Індексу сприйняття корупції («The Corruption Perceptions») [8; 14] після революції Україна «не подолала межу корупційної ганьби» та лишилася «в клубі тотально корумпованих держав», посівши 130 місце зі 167 позицій. Показові реформи та демонстративні антикорупційні кроки нової української влади, безумовно, відкори- гують позиції держави в Індексі сприйняття корупції, проте навряд чи наблизять до показників країн ЄС. Щоб покращити свої позиції, Україні потрібно розірвати, а також повністю знищити замкнене коло великої політичної корупції: повністю оновити та очистити суди і прокуратуру, та головне - запровадити на законодавчому рівні принцип невідворотності покарання за корупційні злочини.

Актуальним для нашого суспільства та країни в цілому є індекс Freedom in the world («Свобода в світі»), який пропонує Freedom House [1]. За цим рейтингом Україна, на жаль, фігурує як «частково вільна» країна поміж Європою та Росією, і займає 105 місце зі 195 країн. Рейтинг враховує рівень політичних та громадянських свобод, і фіксує позитивну динаміку України. В індексі свободи преси (World Press Freedom Index), який аналізує рівень свободи журналістів, медіа та інтернет-користувачів серед 180 країн світу в 2015-му році країна втратила дві позиції порівняно зі 2014-м (127 місце), і опинилася на 129 місці. Серед критеріїв індексу - плюралізм медіа, незалежність від політики та бізнесу, законодавство, прозорість, інфраструктура та рівень насильства над журналістами [14]. Традиційно більшість українських ЗМІ залежать від великого олігархічного капіталу і недолугості українського законодавства щодо медіа. Проте в цьому напрямі вже відбулися деякі позитивні зміни, як то наприклад прийняття закону, який зобов'язав розкривати кінцевого власника ЗМІ.

У світовому індексі тендерної рівності (The Global Gender Gap Index) у 2015 році Україна впала на 11 сходинок, але це сталося тому, що у рейтингу 2015 року представлено на 10 країн більше, ніж у попередньому [13]. Найбільшою проблемою залишається роль жінок в політиці - Україна аж на 67 місці за цим показником. Проте в цьому напрямку теж є позитивні зрушення як то, наприклад, більший відсоток жінок в українському парламенті та органах влади. Покращити цей показник у 2015 році зможе і «жіноча квота», яку впровадили на місцевих виборах 2015 року на рівні 30 %, що більшість партій дотрималися.

Освіта та інновації - один з найбільш важливих напрямів з точки зору довгострокової перспективи країни, її потенціалу та конкурентоспроможності у сучасному світі економіки та знань. На жаль, у роки незалежності ми не мали можливості об'єктивно оцінювати освітній рівень наших учнів у порівнянні з їхніми однолітками з інших країн. Для цього існує, наприклад, «Програма з оцінки освітніх досягнень учнів» або PISA. У програмі PISA беруть участь представники більш ніж 70 країн. Учні з таких азійських міст та країн як Шанхай, Гонконг, Сінгапур, Японія та Південна Корея останні роки здобувають найкращі місця. Серед європейських країн школярі з Фінляндії, Естонії та Польщі по багатьох показниках перебувають у десятці. Україна має дуже високі показники грамотності населення: на одному рівні, або, навіть, часом випереджаючи Японію та Південну Корею. Наскільки ці показники дозволять українським школярам успішно конкурувати з азійськими - покаже час. Згідно з останніми повідомленнями представників МОН України, у 2018 році ми вже приєдналася до PISA.

Якщо перейти до розгляду масштабних рейтингів, Глобальний Інноваційний Індекс (The Global Innovation Index) [7] є одним з красномовних. Цей рейтинг складається Корнельським університетом, відомою бізнес-школою INSEAD і Всесвітньою організацією інтелектуальної власності. Україна в цьому рейтингу посідає 64 місце, випереджаючи Монголію (66) та Сейшельські острови (65). Для порівняння, у 2014-му, році Україна посідала 63 позицію [7]. Звичайно, залишається зрозумілим, що без докорінних змін у системі освіти, без нових правил і норм у суспільстві, без «розумного» реформування держави, без відповідних законів та нових інституцій, нам не реалізувати наш величезний потенціал.

Таким чином, якщо подивитися в ретроспективу всіх вищезазначених рейтингів, то побачимо, що Україна має «свій рівень» поміж інших країн протягом тривалого часу. Наша країна, навіть, може покращувати свій результат. Це можна побачити по рейтингах, що стосуються освіти та інноваційній у цій сфері (наприклад, рейтинг The Global Innovation Index) - позиції нашої країни залишаються майже незмінними. І це не дивно, адже не зважаючи ні на економічну, ні на політичну ситуацію у нашій державі, багато іноземної молоді обирають для навчання ВУЗи нашої країни, де вони отримують високоякісну освіту та великий багаж знань. Також, позитивні зміни відбулися у напрямках ведення бізнесу, більш вільнішій міжнародній торгівлі. Проте, поряд з незмінними позитивним позиціями в сфері освіті та науки, нам ніяк не вдається покращити такі, не менш важливі, показники як економічна свобода, або зниження рівня корумпованості. Також низькими залишаються показники щодо ефективної взаємодії з природою та кількістю спожитої енергії. І це все відбувається тоді, коли в країні відбувається переламні моменти. Як тільки відбувається криза - ми втрачаємо одразу декілька своїх позицій. Звичайно, криза відкриває можливості для подальшого розвитку, але у нашому випадку вона залишаються не використаною, й погіршена ситуація стає для нас новою нормою життя, яку ми не намагаємось змінити. А через кілька років ситуація знову повторюється і Україна втрачає кілька місць у рейтингах, поступаючись іншим країнам, що змогли пережити кризу.

Висновки

Отже, аналіз рейтингів дозволяє подивитися на динаміку позицій України за останні роки. Беручи до уваги теперішню ситуацію України з військової, інформаційної, економічної, політичної сторін, можна наголошувати, що існує потенціал для позитивного розвитку майбутнього нашої країни. Підбиваючи підсумок, слід зауважити, що глобалізація формує якісно новий стан суспільства, трансформуючи соціальні структури і моделі взаємодії в суспільстві, змінює роль і значення людини. Не можна сказати, що процес глобалізаційних змін завершується. Так само є неможливим передбачити результат, але процес вже відбувається і проходить активну фазу становлення. Україна поки що поступово інтегрується до нових викликів сучасності. Наслідки глобалізаційних процесів стають дедалі відчутнішими для політичної, економічної та соціальної систем. Саме від рівня розвитку цих систем в країні залежить позитивний чи негативний вектор змін. Наша держава не може не уникнути втягнен- ня у глобалізаційні процеси. Виникає необхідність у подальшому вивченні факторів розвитку глобалізації для того, щоб, по можливості, запобігти негативним наслідкам і максимізувати вигоду від процесу глобалізованості нашої країни. Чи здатна Україна використовувати наданий їй історично найбільш реальний шанс і зайняти гідне місце в новому світі, покаже час і здатність національної еліти, а також кожного з нас, адекватно реагувати на складні й суперечливі виклики сучасності.

Список використаних джерел

1. Згуровський О. Війни глобалізації. Дзеркало тижня. 2006. № 6. С. 3.

2. Карлова І. О. Глобалізація: сутність, наслідки та вплив на соціально-політичний розвиток України. Актуальні проблеми економіки. 2008. № 11. С. 41-52.

3. Лукіян І. А. Виміри глобалізаційних процесів на пострадянському просторі. Україна в гуманітарних і соціально-економічних вимірах : Матеріали всеукраїнської наукової конференції. 29 - 30 квітня 2016 р., м. Дніпропетровськ. Частина І. / Наук. ред. О. Ю. Висоцький. Дніпропетровськ : Роял Принт, 2016. С. 39-41.

Размещено на Allbest.ru