Студенти НУВГП підтримують інтеграцію України в НАТО та ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТУДЕНТИ НУВГП ПІДТРИМУЮТЬ ІНТЕГРАЦІЮ УКРАЇНИ В НАТО ТА ЄС

Циганчук Л.А., к.ф.н., доцент (Рівненський Державний гуманітарний університет, м. Рівне). Циганчук А.С., к.ф.н., доцент (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне)

В статті, на основі даних соціологічних досліджень, відслідковується ставлення студентів університету щодо інтеграційних процесів України в НАТО та ЄС.

The article deals with the attitude of students of the university to processes of Ukraine integration in NATO and EU (based on sociological researches).

Із завершенням патетичної епохи холодної війни у двополюсовому світі чи не вперше політики, ЗМІ та громадяни, в т.ч. студентська молодь, велику увагу приділяють НАТО. Майже кожна з політичних партій висловила своє ставлення до альянсу, прагнучи прищепити його своїм прихильникам. НАТО - гарант безпеки України! Це теза прихильників входження до організації. Україна стане заручником американського імперіалізму! Парирують опоненти. Утім ніхто не заперечує проти співробітництва з Альянсом. І це показово.

Однією з важливих складових успішного процесу інтеграції України в НАТО є досягнення внутрішнього консенсусу у суспільстві щодо бажання членства, усвідомлення переваг і обов'язків, які пов'язані з участю у цій організації. Наші соціологічні дослідження щодо перспектив євроатлантичної інтеграції України виразно свідчать про позитивні тенденції у свідомості студентської молоді. У цьому матеріалі ми приведемо дані двох близьких за змістом досліджень, що проводились, відповідно, у 2001 р. та 2006 р. Вибірка: 500 студентів 3-5 курсів університету.

Як же студенти університету ставляться до НАТО?

За даними дослідження 2001 р. вважали НАТО:

На запитання: “Чи покращиться ситуація в Україні з розширенням НАТО?” ми отримали наступні відповіді:

Стосовно членства України в Північноатлантичному Альянсі відповідь була такою:

У всіх випадках звертає на себе увагу велике число обстежень, що не визначилися у ставленні до НАТО. І це було б в принципі нормально, якби обстежувані уявляли собі цю проблему в комплексі, чи хоча б знали про що мова. На запитання: “Що ви знаєте про НАТО?” були отримані такі відповіді:

Не зважаючи на відсутність серйозної інформаційної роботи з питань євроатлантичної інтеграції в останні роки (ця робота помітно активізувалась з перемогою В.Ющенка на президентських виборах), наше дослідження продемонструвало позитивну еволюцію студентської думки університету стосовно Альянсу і співробітництва з ним. Так, на запитання: “Чи є НАТО агресивним військовим блоком, оборонним союзом, миротворчою організацією?” ми отримали такі відповіді: (2006р.)

На запитання: “Чи покращиться ситуація в Україні з розширенням НАТО?” обстежені відповіли наступним чином:

Щодо вступу України до НАТО серед студентів університету спостерігається деяке зменшення підтримки та незацікавленості до цього питання, збільшення підтримки вступу до Альянсу. Так, на запитання: “Чи потрібно Україні бути членом НАТО?” були отримані такі відповіді:

Що стосується обізнаності респондентів про НАТО, то на запитання: “Що ви знаєте про НАТО?” нами були отримані наступні відповіді:

На думку 64% респондентів вступ України до НАТО повинен здійснюватися лише через референдум; 29,6% обстежених заявило про те, що вступ України до НАТО може бути реалізованим і без референдуму.

Дослідження показало, що як і раніше, значна частина студентської молоді мало знає про НАТО, а ще більша кількість обстежених хоче знати про НАТО більше. Ось чому важливим у просвітницькій роботі зі студентською молоддю університету є, з одного боку, ознайомлення її з формуванням і реалізацією державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України, а з другого - історією і метою створення Альянсу.

НАТО - військово-політичний союз, утворений на основі договору, підписаного 4 квітня 1949 р. у Вашингтоні. Міжнародно-правовим обґрунтуванням Північно-Атлантичного договору і утворення НАТО є Статут ООН, стаття 51 якого гарантує невід'ємне право членів ООН на індивідуальну або колективну самооборону. Згідно з договором, збройний напад на одного або кількох учасників розглядається як напад на всі сторони, що домовилися. Кожна із сторін зобов'язується надати учасникам договору, що піддалися нападу, негайну допомогу шляхом прийняття індивідуальних або узгоджених з іншими сторонами таких заходів, які вона вважатиме необхідними, включаючи застосування збройної сили з метою “відновити і підтримати безпеку північноатлантичного регіону”.

Для досягнення цілей, визначених Вашингтонським договором, ще у часи формування НАТО було утворено органи та структури, що стали надійними механізмами координації політики та здійснення співробітництва в усіх галузях, пов'язаних з безпекою. У діяльності вони використовують розгалужену систему цивільних і військових підрозділів, відповідальних за конкретні ланки управління та планування.

Найголовнішими органами та структурами НАТО є:

1) Північноатлантична рада;

2) Комітет оборонного планування;

3) Комітет ядерного планування;

4) Генеральний секретар НАТО;

5) Міжнародний секретаріат;

6) Військовий комітет;

7) Міжнародний військовий штаб;

8) Об'єднана військова структура НАТО.

Студенти університету, які є противниками вступу до НАТО, ставлять питання прямо: “Навіщо Україні НАТО?”. В цій ситуації потрібно нагадати, що Україна першою з країн СНД підписала угоду з НАТО в рамках програми “Партнерства заради миру” у 1994 році, а в 1997 році уклала двосторонній документ - Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО, яким встановила нерозривний зв'язок безпеки України з безпекою усіх європейських держав. Після подій 11 вересня 2001 року в США відбулася фундаментальна зміна у сфері міжнародної безпеки і виникли нові загрози та виклики, в тому числі й стосовно України, які вимагають нового мислення і об'єднання зусиль багатьох країн для підтримки безпеки. Серед таких нових несподіваний ракетний напад з боку терористів, держави, що підтримує тероризм, чи міжнародної організації (Аль-Каїди), а також - використання бактеріологічного, хімічного і не виключено ядерної зброї на території країн Альянсу. Чи зможе Альянс діяти так же успішно в умовах зростаючої географічної широти і так радикально змінених завдань, важке питання. Але потрібно зрозумілим і інше: НАТО, в яке вступили країни Центральної і Східної Європи, і НАТО, до якого збирається приєднатися Україна, - дві дуже великі різниці.

Необхідно хоча б коротко ознайомити студентів з деякими критеріями та вимогами, які НАТО висуває до кандидатів на вступ до Альянсу.

Політичні критерії. Україна має дотримуватися таких вимог:

– вирішувати міжнародні суперечки мирними засобами;

– демонструвати відданість принципам верховенства права та прав людини;

– вирішувати мирними засобами міжетнічні та зовнішні територіальні суперечки;

– встановити належний демократичний та цивільний контроль над своїми збройними силами;

– утримуватись від загроз застосування сили чи власне її застосування будь-яким чином, що не відповідає цілям ООН;

– сприяти розвитку мирних та дружніх міжнародних відносин шляхом зміцнення своїх інститутів свобод та через поглиблення стабільності і добробуту та ін.

Критерії у сфері національної безпеки та оборони. По приєднанні до НАТО від України очікується, що вона:

– погодиться з підходами до проблеми безпеки в тому вигляді, як це окреслено в Стратегічній концепції НАТО;

– виділити Збройні сили та військову техніку на забезпечення колективної оборони та використання інших місій Альянсу;

– буде належним чином брати участь у військовій структурі НАТО, плануванні колективної оборони, роботі установ НАТО;

– поставити за мету завершення стандартизації та досягнення оперативної сумісності та ін.

Критерії щодо ресурсного забезпечення набуття членства. Від України очікується, що вона:

– виділить достатньо бюджетних коштів на забезпечення своєї обороноздатності та виконання зобов'язань, що стоять перед Альянсом;

– створити усі відповідні органи, які вирішуватимуть питання бюджетних коштів;

– братиме участь в заходах Альянсу на умовах спільного фінансування згідно з узгодженими частинами витрат;

– братиме участь в роботі структур Альянсу та ін.

Важливе місце в співробітництві Україна-НАТО, і на це потрібно звернути увагу студентів, займають гуманітарні, освітні та наукові аспекти, які стабільно поглиблюються і мають дедалі більше позитивних результатів. Лише у 2006 році НАТО виділило на наукові дослідження в Україні 2 млн. євро. Особлива роль у реалізації широкого кола завдань Плану дій Україна-НАТО покладено на Міністерство освіти і науки України, без участі якого не можливо у повній мірі здійснювати євроатлантичну інтеграцію. Науковим та освітнім співробітництвом з Північноатлантичним Альянсом від міністерства керує відділ європейської інтеграції.

Студентам потрібно наголосити, що членство в НАТО дозволить розв'язати Україні низку важливих завдань для її майбутнього. Серед них:

1. створення надійних передумов для інтеграції у Велику Європу, її політичні та економічні структури, зокрема ЄС;

2. зняття загрози стати буферною державою між Росією і НАТО, вихід зі сфери геополітичного домінування Російської Федерації і встановлення з нею рівноправних відносин;

3. підвищення рівня гарантій політичної незалежності, територіальної цілісності та непорушності кордонів нашої держави, активне сприяння її участі як важливого чинника у створенні нової архітектури безпеки на євроатлантичному просторі;

4. сприяння утвердженню внутрішньополітичної та соціальної стабільності країни, оскільки суб'єкти НАТО є світовими лідерами у забезпеченні соціально-економічних і соціально-політичних стандартів;

5. збільшення інвестиційної привабливості України, прискорення темпів здійснення ринкових реформ;

6. посилення тенденцій до консолідації суспільства, зміцнення демократії, утвердження верховенства права на захист прав людини;

7. залучення інноваційних технологій в оборонну промисловість та повніша й ефективніша реалізація науково-технологічного потенціалу країни.

Проте за таку допомогу, якщо Україна стане членом НАТО, вона буде зобов'язана:

1. Активізувати миротворчу діяльність в гарячих точках уже за власні кошти, а інколи й без відповідної резолюції ООН.

2. Ми можемо повернутися в Афганістан, Ірак, інші країни з проблемними політичними режимами.

3. Можуть ускладнитися відносини з Росією.

Дослідження показало, що інтеграція України до ЄС, проголошена керівництвом держави як ключовий зовнішньополітичний пріоритет, підтримується більшістю студентів університету. Молоді люди хочуть жити в демократичній, економічно розвиненій, соціально-орієнтованій країні і пов'язують досягнення цієї мети із входженням до об'єднання розвинутих європейських держав. Сьогодні вже є розуміння того, в тому числі серед студентської молоді, що досягнення критеріїв членства України в ЄС і внутрішні перетворення в державі - це рух в одному напрямку. Процес інтеграції до ЄС є досить тривалим і складним, він вимагає концентрації зусиль і копіткої роботи з реформування економіки, наближення України до західних стандартів демократії та розвитку громадянського суспільства. Мало заявити про бажання стати членом Європейського Союзу - необхідно вже сьогодні продемонструвати реальними діями, що Україна зробить свій вибір і буде робити все можливе для досягнення поставленої мети.

Приємно здивували відповіді на запитання: “Чи погоджуєтесь ви з тими, хто вважає: щоб не робила Україна, якого б рівня розвитку вона не досягла, її все одно ніколи не приймуть в Європейський Союз?”. Майже 61% респондентів певні оптимізму і вірять в її світле європейське майбутнє не дивлячись ні нащо. Ні багаторічні запевнення попереднього українського керівництва про те, що “нас в Європі ніхто не чекає”, ні насторожене по нинішній день ставлення Брюсселя і деяких інших європейських столиць до євроінтеграційних планів України не похитнуть впевненості значної частини обстежених в тому, що рано чи пізно, але ми свого доб'ємося і будемо в ЄС. Відзначимо, що кількість оптимістів значно більша, ніж число песимістів, яких в загальному виявилось 8%. Не змогли визначитися з відповіддю на це запитання 30,1% респондентів.

Той факт, що “нове керівництво України користується більшою, ніж попередня влада довірою Євросоюзу”, є очевидним для більшості респондентів. В цілому з цим твердженням погоджується 44,2% обстежених. Певний скептицизм стосовно європейського майбутнього України у частини респондентів очевидно викликаний тим, що лише 24,6% обстежених вважає: “нова влада робить реальні кроки до наближення України до Європи”. Не погоджується з такою думкою 24% респондентів. Ця частина обстежених очевидно переконана, що “українська євро інтеграція, як і раніше, зводиться лише до гучних заяв”. Не визначилися у ставленні до цього питання 43,7% респондентів.

На запитання: “Від чого залежить вступ України до Європейського Союзу?” були отримані такі відповіді:

україна інтеграція студент університет

На запитання: “Чи погоджуєтесь ви з думкою про те, що вступ України до ЄС повинен відбуватися через референдум?“ ми отримали такі відповіді:

“так” - 68,6%; “ні” - 25,6%; “не визначилися” - 5% обстежених.

Ці дані свідчать про те, що прозахідні настрої в середовищі студентської молоді можуть суттєвим чином посилитися, якщо лише молоді люди отримають більш широку, детальну, об'єктивну інформацію про ЄС та навіщо Україні Європейський Союз.

Серед причин, що визначають європейський курс України, студентам варто наголосити на таке:

– нам потрібно зосередитися і навчитися виробляти кращі продукти. Наближення до Європи стимулюватиме нас, підтримуватиме вимоги до нашої продукції, готовитиме нас до того, щоб ми не експортували сировину;

– сьогодні надзвичайно важливо виховувати в нашому народі самоповагу, віру в себе і позитивний імідж України у світі. Важливим є не лише те, що ми думаємо про себе, але і що думають про нас. Тоді б нас сприймали як дійсно незалежну державу з власною літературою, мовою і багатою культурою, тоді б у нас було більше самовпевненості. В Європі легше себе відчути українцем;

– Європа є носієм таких політичних ідей, які дозволяють обрати уряд - виразника волі народу. Ми в Україні уже який рік ведемо дебати про зміни нашої політичної системи. А в Європі ми можемо знайти конституційні монархії, президентські режими. Україна, як і інші країни, має вибір і не повинна втискувати себе в стандартні політичні інститути. Це дуже добре - ми можемо шукати найкращі рішення;

– кажуть, що в ЄС жорсткі вимоги до стандартизації. Так, але це технічна стандартизація, наприклад, єдині умови на випуск опалювальних приборів, єдине законодавство, що стосується цих учасників діяльності;

– увійшовши в ЄС, ми дійсно позбудемося деяких елементів суверенітету. Але, не дивлячись на це, Італія залишається Італією, а сіцілійці - сіцілійцями, а не норвежцями. І ми в об'єднаній Європі залишимося українцями, ніхто нам не буде заважати зберігати національну ідентичність, чого ми не мали на протязі століть;

– в Європі, на відміну від Америки, не відбувається перетворення багатьох націй в одну, оскільки на цій території хоч і буде вільне переміщення людей, але основна маса населення залишиться там, де вони жили тисячоліттями, і тому кожен народ збереже свою ідентичність;

– приєднання до європейського світу безперечно допоможе нам швидше досягнути більш високого економічного розвитку - корисно бути частиною великого ринку ЄС. Це близько 500 млн. чол. Ми знаходилися б всередині економічного середовища, в якому є передова технологія, техніка і вміле управління;

– Євросоюз пред'являє дуже високі вимоги до охорони і облаштування державних кордонів, які являються зовнішніми для ЄС. На сьогоднішній день біля 3547 км кордонів України з сусідами не демаркіровані. Євросоюз за 6 років виділив країнам-кандидатам 6 млрд. євро на технічне переоснащення державного кордону. Україні на такі ж цілі у відповідності з вимогами ЄС необхідно біля 1 млрд. євро. Без допомоги тут не обійтися;

– для майбутнього розвитку України необхідно, щоб якомога більша кількість українських студентів змогла поїхати навчатися в різні європейські університети. Це полегшує взаєморозуміння;

– вступ до ЄС дозволить вирішити і багато буденних проблем, на які сьогодні навіть не звертають уваги. Наприклад, сьогодні високоосвічені українські жінки часто їдуть в різні європейські країни працювати нянями. Юридичний статус європейця дозволить їм коли-небудь поїхати легально і працювати не нянями, а на посадах свого рівня, як людині з вищою освітою;

– важливим є те, що в Європі має місце бережливе ставлення до природи, їх досвід було б дуже корисно перенести в Україну.

Сьогодні для студентської молоді університету характерним є розуміння того, що досягнення критерії в членства України в ЄС і внутрішні перетворення в державі - це рух в одному напрямі. Процес інтеграції до ЄС є досить тривалим і складним, він вимагає концентрації зусиль і помітної роботи з реформування економіки, наближення України до західних стандартів демократії та розвитку громадянського суспільства. Мало заявити про бажання стати членом Європейського Союзу - необхідно вже сьогодні продемонструвати реальними діями, що Україна зробила свій вибір і буде робити все можливе для досягнення поставленої мети.

Размещено на Allbest.ru