Міжнародний транспортний коридор

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний транспортний коридор

Міжнародний транспортний коридор (МТК) - це комплекс наземних та водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою на визначеному напрямку, включаючи допоміжні споруди, під'їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління рухом, організаційно-технічних заходів, законодавчих та нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів та пасажирів на рівні, що відповідає вимогам Європейського Співтовариства.

Основні функції сучасних транспортних коридорів - доставка вантажів найкоротшим шляхом і максимально швидко. При цьому виконуються і такі операції, як перевалка вантажів з одного виду транспорту на інший, оброблення, пакування, сортування тощо.

Саме поняття МТК передбачає швидке і безпечне просування пасажирів і вантажів. Це досягається зокрема, коли в межах МТК діють спрощені правила і фактичний порядок митного, санітарного, прикордонного й іншого оформлення переміщення пасажирів і вантажів; застосовуються пільгові (знижені на 25-50%) тарифи на всі види послуг і зборів, у тому числі при митному, прикордонному, санітарному й іншому оформленні, перевезеннях залізницею, по термінальних, портових зборах тощо; існує єдиний орган управління, що об'єднує і синхронізує роботу його окремих ділянок і служб; діє стабільна правова база, забезпечені надійний захист та безпека вантажів і пасажирів від кримінальних і розбійних зазіхань тощо.

Особливо важливу роль у системі транспортних коридорів відіграє розвиток інформаційної інфраструктури, яка акумулює і передає інформацію про наявність вантажу, потреби в транспортних засобах, дозволяє контролювати строки проходження вантажів та їх збереженість.

Міжнародна мережа транспортних коридорів визначена Деклараціями Першої (31.10.1991 р., Прага), Другої (14-16.03.1994 р., Кріт) та Третьої (23-25.06.1997р., Гельсінкі) Пан-Європейських конференцій з питань транспорту. Затверджені десять Пан-європейських міжнародних транспортних коридорів, які отримали назву "критські":

№ 1 - Гданськ - Варшава - Мінськ - Москва;

№ 2 - Берлін - Варшава - Мінськ - Москва;

№ 3 - Берлін - Вроцлав - Мостиська-2 - Львів - Київ - Москва;

№ 4 Прага - Будапешт - Бухарест - Софія - Алексанруполіс - Стамбул;

№ 5 - Трієст - Любляна - Загреб - Будапешт - Чоп - Львів - Київ - Казахстан - Китай;

№ 6 - Гданськ - Варшава - Краків;

№ 7 - (водний по Дунаю) Відень - Братислава - Будапешт - Белград - Рені - Ізмаїл - Усть-Дунайськ; № 8 - Тірана - Софія - Бургас-Варна;

№ 9 - Хельсінкі - Санкт-Петербург - Мінськ - Гомель - Горностаївка - Чернігів - Київ - Одеса - Кишинів - Бухарест - Варна;

№10 - Зальцбург - Любляна - Загреб - Белград - Скоп'є - Салоніки.

У травні 1993 року в Брюсселі на міжнародній конференції за участю керівних осіб 8 республік колишнього СРСР (Азербайджан, Киргизстан, Вірменія, Таджикистан, Грузія, Туркменистан, Казахстан, Узбекистан) для виконання програми ЄС, спрямованої на розвиток транспортного коридору з Західної Європи через Чорне море, Кавказ і Каспійське море в Центральну Азію, була висунута ідея створення МТК TRACECA. Програма ТRАСЕСА (ТRАNSPORT CORRIDOR EUROPED CAUCAUS АSІА - транспортний коридор Європа - Кавказ - Азія) є компонентом міждержавної програми Тасіs. Вказані вище держави вважаються країнами-засновниками ТRАСЕСА.

ТРАСЕКА називають іноді "Великим Шовковим шляхом XXI сторіччя", оскільки його архітектура призначена для перевезення нафти і бавовнику. За розрахунками, ТРАСЕКА повинен забезпечити потік в 100 тис. контейнерів на рік. Науково-практичному забезпеченню розвитку МТК, які проходять по території України, у зв'язку з програмою розвитку транспорту, запропонованою ЄС, була присвячена міжнародна конференція транспортників, що відбулася в травні 1997 р. в Києві. В ній брали участь міністри транспорту 23 держав.

Територією України проходять такі міжнародні транспортні коридори :

- Пан-європейський №3.

Маршрут: Трієст - Любляна - Будапешт - Братислава - Ужгород - Львів

Країни учасниці: Італія, Словенія, Угорщина, Словаччина, Україна Протяжність - 1595 км., в тому числі по Україні:

- залізничний - 266 км.

- автодорожний - 338,7 км.(в тому числі відгалуження 47,2 км)

- Пан-європейський №5

Маршрут: Трієст - Любляна - Будапешт - Братислава - Ужгород - Львів

Країни учасниці: Італія, Словенія, Угорщина, Словаччина, Україна Протяжність - 1595 км., в тому числі по Україні:

- залізничний - 266 км.

- автодорожний - 338,7 км.(в тому числі відгалуження 47,2 км)

- Пан-європейський №7Дунайський (водний)

Країни учасниці: Австрія, Угорщина, Югославія, Болгарія, Румунія, Молдова, Україна

Протяжність: 1600 км, в тому числі по Україні - 70км.

-Пан-європейський №9

Проходження: Гельсінкі - Санкт-Петербург - Вітебськ - Київ(Москва) - Одеса (Кишинів) - Пловдів - Бухарест - Александрополіс (з 4-ма відгал.)

Країни учасниці: Фінляндія, Росія, Україна, Білорусь, Молдова, Румунія, Греція.

Протяжність основного ходу: 3400 км., в тому числі по Україні:

- залізничний: 1496 км.

- автодорожний: 996,1 км.(в т.ч. відгалуження -152,4 та 242,4км)

Завдяки своєму географічному розташуванню Україна має надзвичайно високий рейтинг для транзитних перевезень вантажів. Так, Польща, яка має менші територіальні можливості, отримає щорічно майже 4 млрд дол. прибутку від транспортних перевезень. У нас цей показник значно нижчий. Проблема полягає в наявності транспортних магістралей, що відповідають вимогам світових стандартів.

прикордонний водотранспортний коридор програма

Водні транспортні коридори (шляхи)

З розширенням ЄС в Європі формується нова мультимодальна Транс'європейська транспортна система, яка включає всі види транспорту, та впроваджується новий широкомасштабний план розбудови Транс'європейської транспортної мережі (TEN-Т) до 2020 р. У зв'язку з цим планується сконцентрувати інвестиції на розвитку п'яти основних мультимодальних осей: північна, центральна, південно-східна, південно-західна та водні магістралі між європейськими портами [5]. Цей план передбачає об'єднання транспортних мереж усіх нових держав - членів ЄС у зв'язку з необхідністю створення більш потужного єдиного європейського ринку. Зокрема, територією України проходить водна вісь, яка з'єднує зону Чорного моря з Середземним, Балтійським, Баренцовим, Червоним морями та Суецьким каналом і включає внутрішні водні шляхи: Білорусь-Київ (по Дніпру) з виходом до Одеського та Іллічівського портів, а також Гданськ-Одеса (Балтійське море - Чорне море) (Польща, Україна).

Проект відновлення воднотранспортного шляху Дніпро-Вісла-Одер, який фінансується Європейським Союзом в рамках Програми прикордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна, покликаний виробити і затвердити на всіх рівнях пріоритетний варіант повернення до життя магістралі Е-40. Проект здійснюється за підтримки міністерства транспорту і комунікацій Республіки Білорусь, міністерства інфраструктури та розвитку Республіки Польща і Державного агентства водних ресурсів України.

Водний шлях Е-40, який пролягає ріками Дніпро, Прип'ять, Західний Буг, Вісла (завдовжки понад 2 тис. км.) надає економічні переваги Польщі, Скандинавії, Німеччині (для експорту промислової продукції в країни Східної Європи), Білорусі та Україні (за рахунок отримання виходів до Балтійського моря, що сприятиме зростанню транзитних перевезень, збільшенню кількості туристів, розвитку відповідної інфраструктури тощо). Використання цієї магістралі дає змогу зменшити час перевантаження вантажів на 21 день, майже на третину скоротити витрати пального та знизити навантаження на порти Гданськ і Гдиня (Польща) [4].

Для держави в рамках транскордонного співробітництва, зокрема, з Польщею та Білоруссю, розвиток водотранспортного з'єднання Е-40 на ділянці Дніпро-Вісла має надзвичайно важливе значення як з точки зору територіальних сусідніх відносин, так і з налагодження міжнародних економічних зв'язків.

Відновлення функціонування за призначенням Дніпро-Бузького лиману у системі водного шляху Е-40 дозволяє відновити міжнародні перевезення вантажів водним коридором. Ефективність водного шляху є очевидною: одна баржа вантажопідйомністю 900 тонн здатна замінити 18 залізничних вагонів та 4 потужні автомобілі; орієнтовна пропускна здатність магістралі становитиме біля 4,0 млн. тонн вантажів на рік. Для України забезпечення функціонування Дніпро-Бузького водного шляху потребує розробки техніко-економічного обґрунтування відновлення з'єднання Е-40 в частині забезпечення живлення каналу водами річки Прип'ять; відновлення роботи водоживильної системи Оріхівської (з можливістю використовувати озеро Турське (Волинська обл.); поповнення водними ресурсами річки Західний Буг в посушливий період за рахунок відновлення роботи і використання Сокальського водосховища (Львівська обл.) [2].

Відновлення водного шляху Е-40 дозволяє також залучити до магістралі її відгалужень - судноплавних ще в 1990-х роках річок Стир і Горинь (Волинська обл.). Це дає змогу розвивати перспективний бізнес у міжнародному плані з реалізації базальту та сапропелю.

В практичному плані відновлення водної магістралі для функціонування за призначенням потребує:

а) розроблення остаточного варіанту технічного завдання на розробку техніко-економічного обґрунтування проекту;

б) проведення міжнародного тендера під контролем спеціальної транскордонної комісії (експерти з Білорусії, Польщі та України) для підкріплення декларації з питань відновлення водного шляху, що з'єднає Балтійське і Чорне море.

Размещено на Allbest.ru