Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавська державна аграрна академія

Тенденції виробництва та споживання риби в Україні, в світі та перспективи розвитку аквакультури в Полтавській області

Штрикуль М.С., Чорний О.А.,

здобувачі ступеня вищої освіти магістр

Усачова В.Є., кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Анотація

Споживання риби відбувається швидше ніж споживання м'яса всіх сухопутних тварин в цілому на 2,8 %. Цей фактор є визначаючим щодо визнання рибогосподарського сектору у вирішенні поставленого ФАО завдання по створенню світу, вільного від проблеми голоду і неповноцінного харчування. Споживання риби в 2017-му році відповідає позначці 20,5 кг Такий зріст використання в раціоні риби останніми роками виник на фоні тенденції підвищення уваги споживачів до власного здоров'я неухильністю рівня громадської обізнаності про корисні властивості риби [3].

Аналіз останніх досліджень та публікацій Дослідження споживання риби українцями показало, що деякий період до 2015 року воно коливалось в межах 14 до 16 кг. Але останні роки рибний кошик явно "просів" - зафіксоване вкрай низьке споживання рибної продукції - 8,4 кг., - 10,1 кг. на кожного українця на рік, з яких тільки 1 кг. був вітчизняного виробництва, а інше імпорт - говорять фахівці Асоціації рибалок України [4,5] За рекомендаціями Всесвітньої організація з охорони здоров'я споживання рибних продуктів на рік повинно бути на менш ніж 19,6 кг Дані діяльності вітчизняної аквакультури за останні роки підтверджуються інформацією про зменшення обсягів виробництва товарної риби, що подана в таблиці 1. які є наслідком зниження купівельної спроможності населення, а також нинішнього стану галузі в цілому [6].

1. Добування водних ресурсів в Україні в 2016 році

Регулярні дослідження ФАО за останні роки показують, що світове виробництво риби в секторі аквакультури від сумарного виробництва продукції світового риболовства і аквакультури постійно збільшується: Якщо в 2000 році частка аквакультури складала 25,7 %, то в 2016 році - 46,8. Динаміка виробництва продукції аквакультури в Україні представлена в таблиці.2. хоч і показує зниження загального її обсягу,. одночасно, в останні роки очевидне збільшення добування прісноводної риби у внутрішніх водних об'єктах структурна частка яких збільшилась в 2016 році, в порівнянні, з 2015 на 2,6% [7]

2. Загальний обсяг виробництва продукції аквакультури в Україні, тон

джерело: ФАОФІШСТАТ [7]

Матеріали і методи досліджень Основні матеріали, які досліджуються у статті пов'язані з аквакультурою та зокрема рибним господарством, наукові праці вчених, присвячені розвитку рибної галузі України, електронні видання. В процесі дослідження використовувалися наступні методи: статистичний аналіз, дедуктивний, спостереження, аналіз і синтез, порівняння і аналогія, узагальнення.

Результати досліджень та їх обговорення Україна має колосальний потенціал вирощування риби в умовах аквакультури, у нас чи не найбільша в Європі площа внутрішніх водойм - 1,2 мільйона гектарів. За заявою голови Держрибагентства Яреми Коваліва в Україні впродовж багатьох років не було достовірної інформації щодо стану рибної галузі, дуже багато підприємств працює "в тіні". Україна не знає, скільки підприємств веде свою діяльність у сфері аквакультури, відсутні достовірні об'єми вилову. З тих підприємств, діяльність яких можна проаналізувати, більшість використовує екстенсивну форму вирощування. Причиною такої ситуації є відсутність фінансових інструментів для розвитку. При тому, що у більшості країн рибні господарства ведуть інтенсивне виробництво, застосовують новітні технології [8]. Саме тому одним із пріоритетних напрямів співробітництва, підтримки і партнерства ФАО для Міністерства аграрної політики та продовольства України в галузі сільського господарства є Рамкова Програма Співробітництва (РПС, дія з 2016 до 2019 року), що включаючи лісове та рибне господарство В ньому визначено, що рибне господарство та аквакультура в Україні має великий потенціал з точки зору продовольчої безпеки і торгівлі. ФАО буде надавати підтримку сектору рибальства та аквакультури, що ведеться екологічно, шляхом оцінки стану і потреб сектора аквакультури і рибного господарства, посиленням системи управління та співпраці з іншими країнами регіону, а також розробки технічного потенціалу на національному та регіональному рівнях [9].

Полтавська область є одним з найбільш перспективних рибогосподарських регіонів за обсягом вилову риби в Україні. Потенційна можливість рибної галузі обумовлена наявністю комплексу умов для її розвитку, включаючи велику кількість рибогосподарських водойм, розвинену систему ставкових господарств та водосховищ. Загальна площа земель Полтавської області, покритих водою становить 237,7 тис. га (8,3% території області), в тому числі під водосховищами і ставками 26,43 тис. га.

В області нараховується 2688 ставків загальним об'ємом 278,1 млн. м³. За цільовим призначенням більшість ставків комплексного використання, а також для зрошення, зволоження і риборозведення. Найбільше ставків знаходиться у Глобинському (490 шт.), Зіньківському (205 шт.) та Миргородському (183 шт.) районах. Близько третини штучних водних об'єктів потребують очистки від замулення, реконструкції та впорядкування гідротехнічних споруд. Близько 30% ставків області використовуються на умовах оренди. Серед 69 водосховищ із загальною площею водного дзеркала 6469,5 га та повним об'ємом 149,9 млн. м³, з яких одне (Погребівське у Глобинському районі) - об'ємом понад 10 млн. м³ щонайбільшими є також Кременчуцьке - площа водного дзеркала 2252 км2 та Дніпродзержинське водосховища. - 567 км2 [10].

Через кризу у нашій країні більша частина підприємств, які займались риборозведенням прийшли у занепад. У 1995 році вилов риби на території Полтавської області складав близько 4500 тонн риби. У 2012 році вилови риби на території області зменшились до 1300 тонн. Дослідження статистичних даних щодо добування прісноводної риби в Полтавській області в 2015-2016 роках свідчить про її значне збільшення на 39,3% на фоні інших областей України [11] (табл.3). За підсумками 2016 року Полтавська область посідає 13 місце серед регіонів України із видобування водних біоресурсів. Сучасний стан рибного господарства області не відповідає потенційним можливостям регіону у цій галузі. Одною з головних причин цього є зменшення в останні роки обсягів зариблення водойм. На сьогодні нерестово-виросні господарства знаходяться у хронічно незадовільному стані, причиною якого є відсутність замовлення на зариблення водойм області та різкого скорочення потреб у рибопосадковому матеріалі ставкових господарств, пов'язаного з ростом вартості кормів, електроенергії, ПММ і водокористування при незначному підвищенні цін на ставкову рибу [12].

3. Добування водних біоресурсів

Подальше підвищення обсягів вирощування риби можна забезпечити за рахунок надання підприємцям в оренду водних об'єктів та державної підтримки цього виду бізнесу. В Департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації розробили проект змін до Програми розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини. Зокрема, передбачили підтримку галузі рибництва. Зроблять це, відшкодовуючи вартість придбання матеріалу для зариблення водойм орендарям водних об'єктів, які уклали договори з ОДА [13].

аквакультура світовий ринок риба

Висновки