"Веймарський трикутник" та Україна

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 94(47t)(430)

"Веймарський трикутник" та Україна

Черкас Т.В.

аспірантка кафедри історії та археології слов'ян, Інститут історичної освіти Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова

Розглядаються питання про вступ України в ЄС. На основі аналізу статей висвітлюється роль “Веймарського трикутника” та провідних країн світу, зокрема Німеччини та Польщі.

Ключові слова: “Веймарський трикутник”, Україна, ФРН, Польща, Франція, ЄС. веймарський політичний євроінтеграція

This paper describes the issue of Ukraine's accession to the EU. Based on the analysis of articles highlighted the role of “Weimar Triangle” and leading countries, including Germany and Poland.

Keywords: “Weimar Triangle”, Ukraine, Germany, Poland, France, EU.

Рассматриваются вопросы о вступлении Украины в ЕС. На основе анализа статей освещается роль “Веймарского треугольника” и ведущих стран мира, в частности Германии и Польши.

Ключевые слова: “Веймарский треугольник”, Украина, ФРГ, Польша, Франция, ЕС.

“Веймарський трикутник” - це неформальне об'єднання Франції, Німеччини та Польщі, яке було утворено в 1991 році, і яке, як вважається, стало тим локомотивом, котрий повинен привезти Польщу до членства в ЄС [1].

Цілі “Веймарського трикутника” спочатку були спрямовані на вирішення технічних питань з транспортування енергоресурсів [2].

Голови комітетів у закордонних справах відзначили важливу роль країн Веймарського трикутника у просуванні співробітництва між Україною та ЄС [3].

Доречно зазначити, що в 1995 році з боку України висувалася пропозиція про можливість її прийняття до “Веймарського трикутника” [4, с. 44-45]. Втім, Польща в першій половині дев'яностих років ХХ століття ігнорувала подібні сигнали з боку України, зважаючи на свої прагнення до членства в структурах НАТО та ЄС. Як зазначив український науковець Роман Кривонос, Республіка Польща свого часу вкрай ревниво ставилася до спроб своїх східних сусідів, зокрема України, самостійно без її посередництва розвивати контакти з ФРН [5, с. 16].

Втім, протягом останніх років ставлення Польщі до зазначеного питання зазнало змін. Згадати хоча б ідею про перетворення “Веймарського трикутника” на “ядро чотирьох” за рахунок приєднання до нього України, висловлену професором Здіславом Найдером під час Другого міжнародного форуму “Євроатлантичне майбутнє України”, який відбувся 2-4 червня 2008 року в Києві. З.Найдер підкреслив, що Україна може ефективно доповнити процес спілкування між державами “Веймарського трикутника”, оскільки яскраво представляє країни Східної Європи.

Можемо стверджувати, що залучення України в 2009 році до співпраці у форматі “Веймарський трикутник плюс” стало конкретним індикатором зростання прагматичного інтересу, зокрема ФРН, до України як важливого партнера в Східній Європі [6, c. 401].

Конференція, яка відбулась 22 жовтня 2002 р. в якій взяли участь держсекретарі з питань євроінтеграції Польщі і України Данута Хюбнер та Олександр Чалий, колишній український міністр закордонних справ Борис Тарасюк, а також науковці і представники дипломатичних відомств Німеччини і Франції.

Запропонована організаторами тема можливої тіснішої співпраці між країнами так званого “Веймарського трикутника” і Україною була настільки сказати б оригінальною, що головні доповідачі видавалися часом не готовими її розвивати. У своєму виступі польський держсекретар з питань євроінтеграції

Данута Хюбнер торкнулася в основному тільки співпраці Польщі з Францією та Німеччиною в межах трикутника, практично не торкаючись можливості розширення цієї співпраці на Україну.

Однак, уявлення українського держсекретаря про “щасливу історію” веймарського трикутника, дещо затьмарив німецький науковець та громадський діяч Дітер Бінген. Свою доповідь директор Німецького- польського інституту у Дармштадті розпочав із ствердження, що обговорюваний трикутник з самого початку був нерівнобедреним, в результаті чого навіть співпраця в його межах не була достатньо вдалою.

Отже, розмови про перетворення трикутника на чотирикутник з участю України є, на думку пана Бінгена, абсолютно нереальними. Більш доцільним є вироблення спільної східної політики ЄС, щодо нових сусідів, у чому може придатися досвід Польщі - сказав німецький вчений. “А Україні треба погодитися з думкою, що існує Європа і поза Європейським Союзом” - додав Дітер Бінген.

Очевидно, бачення України в Європі поза ЄС ніяк не влаштовувало представників самої України. Черговий доповідач, голова парламентського комітету євроінтеграції Борис Тарасюк, намагався пояснити присутнім європейцям, для чого ЄС чи й Веймарському трикутникові схоже бути потрібна Україна. По-перше - це величезний ринок, платоспроможність якого щороку зростає; по-друге - це транзитна територія для необхідних Європі енергоносіїв; по-третє - це потуга сільськогосподарська, промислова, ракетобудівна, космічна і так далі. Пояснив пан Тарасюк і для чого Україні потрібна співпраця саме в межах “веймарського трикутника”.

Краківська зустріч продемонструвала, що Київ в момент певної кризи у стосунках з Брюселем, пробуватиме шукати нових, може трохи обхідних шляхів для її подолання. Однак, завданням конференції не було прийняття якихось рішень, а тільки обсудити можливість нового напрямку співпраці. Відповідно й жодних декларацій не прийнято, а чи принесе ця зустріч хоч якісь наслідки у майбутньому, покаже тільки майбутнє [1].

Україна має ключове значення для Європи, наголошує у статті для Suddeutsche Zeitung колишній глава МЗС Німеччини Йошка Фішер. Німеччина, Польща і Росія мають разом підтримувати Київ, вважає політик.

Колишній глава МЗС Німеччини закликає країни ЄС до “масштабних політичних та економічних інвестицій” в Україну. “Співробітництво з Україною вимагатиме терпіння, розуміння та витривалості. Після перемоги Януковича це актуально як ніколи”, - пише автор статті.

Фішер закликає розглядати Україну як центрального партнера у майбутній “східній політиці ЄС”. Про те, щоби Київ не знімали з порядку денного Євросоюзу, на його думку, мають дбати Німеччина і Польща, які належать до шести найбільших країн спільноти. “Адже такі країни, як Франція, Великобританія, Італія чи Іспанія не дивляться у східному напрямку”, - нарікає німецький політик.

Від розвитку співпраці з Україною, переконаний Йошка Фішер, залежить і динаміка у відносинах ЄС-Росія. “Колись, можливо, Німеччині і Польщі навіть вдасться разом з Росією створити новий трикутник, який дав би нові імпульси європейській “східній політиці”, - сподівається екс-міністр закордонних справ [7].

Що стосується перспектив євроатлантичної співпраці, то, на думку німецького посла, Україні зараз недоречно оголошувати позаблоковий статус. “Подання сигналу щодо формалізації позаблокового статусу України, мені здається, зараз не на часі. Крім того, це суперечитиме тому напрямку, в якому зараз рухається Україна”, - сказав Гаймзьот.

Наостанок німецький дипломат зазначив, що Веймарський трикутник - чудовий інструмент для пропозицій і прийняття окремих рішень. Наступного року він подаватиме нові імпульси щодо східного партнерства. Яцек Ключковський додав, що Веймарський трикутник - це можливість консультацій і спільних акцій, тому Польща використовуватиме цей формат на користь України [8].

2011 р. канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Ніколя Саркозі та польський президент Броніслав Коморовський говорили передусім про питання внутрішньої політики Євросоюзу. Однак і зовнішня політика була на порядку денному. Зокрема Німеччина, Франція та Польща висловили готовність тісніше співпрацювати у питаннях, які стосуються відносин з Білорусією та Україною. Коморовський заявив, що не виключено також, що в майбутньому на зустріч Веймарського трикутника буде запрошено ще й російського президента.

На зустрічі у Варшаві лідери трьох європейських держав домовилися також краще координувати діяльність в галузі оборонної політики й політики безпеки. Таке рішення відповідає меті досягти зрештою тіснішої військової співпраці всередині всього Європейського Союзу. “Ми прагнемо поглиблення у цьому секторі”, - заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Окрім цього, з боку Франції та Німеччини до Польщі надійшла пропозиція долучитися до запланованого так званого “пакту конкуренції” в ЄС. Йдеться про ініціативу французького та німецького керівництва тісніше координувати політику ЄС в галузі економіки та фінансів [9].

Євросоюз повинен по-новому вибудовувати відносини зі східними сусідами, переконані глави МЗС Німеччини, Польщі та Франції. Вони зустрічалися у німецькому Веймарі.

Німеччина, Польща та Франція виступають за переосмислення й оновлення відносин Євросоюзу зі своїми східними сусідами - Україною, Білоруссю, Грузією, Молдовою та Азербайджаном. Міністри закордонних справ країн Веймарського трикутника Франк-Вальтер Штайнмаєр, Радослав Сікорський та Лоран Фабіус під час зустрічі у Веймарі у понеділок, 31 березня 2014 р., обговорили можливості більш гнучкої фінансової підтримки східних сусідів та покаращення з ними економічних відносин.

Головний дипломат Німеччини Штайнмаєр застеріг від загострення української кризи. “Не може бути так, щоб у ХХІ-му столітті ми повернулися назад, у часи “холодної війни”. Однак, цього також не можна виключати”. Штайнмаєр переконаний, що нині треба докласти усіх зусиль, щоб запобігти розколу Європи. Водночас як сигнал розрядки він сприйняв згоду Росії на відведення своїх військ від російсько-українського кордону [10].

Інструментом вирішення важливих внутрішньо - та зовнішньополітичних питань може слугувати співпраця України з Німеччиною в рамках організації “Веймарський трикутник”. Адже однією з цілей створення даної організації було сприяння євро інтеграційним прагненням Польщі.

Отже членство в ній може бути корисним для нашої держави. А поки що головною метою взаємодії Україна

- “Веймарський трикутник” є забезпечення стабільного транспортування енергоносіїв [11].

Список використаних джерел

1. “Веймарський трикутник” і Україна [Електронний ресурс].- Режим доступу : http://courier.com.ua/

2. Веймарский треугольник объявил Россию стратегическим партнёром // Экономические Известия. - 12.06.2006.

3. Країни Веймарського трикутника підтримують територіальну цілісність та євро інтеграційний поступ України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://1tv.com.ua/

4. Kaminski A.Z., Kozakiewicz J. Stosunki polsko-ukrainskie 1992-1996. Raport / A.Z. Kaminski, J. Kozakiewicz. - Warszawa : Centrum stosunkow mifdzynarodowych, 1997. - 55 s.

5. Кривонос Р. Польсько-німецькі відносини у 90-ті роки / Р.А. Кривонос // Універсум. - 1999. - № 3-4. - С. 12-16.

6. Панаріна О. Багатосторонній вимір польсько-німецького співробітництва в рамках “веймарського трикутника” // Наукові записки. - 2010. - № 5 (49). - С. 396-402.

7. Берлін закликають створити “проукраїнський трикутник” з Москвою і Варшавою [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dw.de/

8. Посли Веймарського трикутника: Україна має зберігати європейський курс [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dw.de/

9. Веймарський трикутник запрацював після чотирирічної паузи [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dw.de/

10. Веймарський трикутник за “переосмислення” відносин зі східними сусідами ЄС [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://fpri.kiev.ua/?p=13689

11. Сокол С. М. Українсько-німецькі відносини (20002009 рр.). Дис. д-ра іст. наук : 07.00.02. - К., 2010. - 209 с.

References

1. “Vejmars'kyj trykutnyk” i Ukrai'na [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu : http://courier.com.ua/

2. Vejmarskij treugol'nik ob#javil Rossiju strategicheskim partnjorom // Jekonomicheskie Izvestija. - 12.06.2006.

3. Krai'ny Vejmars'kogo trykutnyka pidtrymujut' terytorial'nu cilisnist' ta jevro integracijnyj postup Ukrai'ny [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://1tv.com.ua/

4. Kaminski A.Z., Kozakiewicz J. Stosunki polsko-ukrainskie 1992-1996. Raport / A.Z. Kaminski, J. Kozakiewicz. - Warszawa : Centrum stosunkow mifdzynarodowych, 1997. - 55 s.

5. Kryvonos R. Pol's'ko-nimec'ki vidnosyny u 90-ti roky / R. A. Kryvonos // Universum. - 1999. - № 3-4. - S. 12-16.

6. Panarina O. Bagatostoronnij vymir pol's'ko-nimec'kogo spivrobitnyctva v ramkah “vejmars'kogo trykutnyka” // Naukovi zapysky. - 2010. - № 5 (49). - S. 396-402.

7. Berlin zaklykajut' stvoryty “proukrai'ns'kyj trykutnyk” z Moskvoju i Varshavoju [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.dw.de/

8. Posly Vejmars'kogo trykutnyka: Ukrai'na maje zberigaty jevropejs'kyj kurs [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu : http: //www.dw.de/

9. Vejmars'kyj trykutnyk zapracjuvav pislja chotyryrichnoi' pauzy [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.dw.de/

10. Vejmars'kyj trykutnyk za “pereosmyslennja” vidnosyn zi shidnymy susidamy JeS [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu : http://fpri.kiev.ua/?p=13689

11. Sokol S.M. Ukrai'ns'ko-nimec'ki vidnosyny (2000-2009 rr.).

Размещено на Allbest.ru