Грузинсько-абхазький конфлікт

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Реферат

на тему: «Грузинсько-абхазький конфлікт»

Виконала: Студентка ІV курсу

історичного факультету

групи 3255-1

Михайлик Тетяна Олександрівна

Перевірила: к.і.н., доцент

Маклюк Ольга Миколаївна

Запоріжжя, 2018р.

Передісторія конфлікту

Грузино-абхазький конфлікт новітнього часу має глибокі історичні корені. До початку XIX ст. Абхазьке князівство перебувало під формальним протекторатом Османської імперії. У 1810 р. почалося приєднання князівства до Російської імперії. Після розпаду Російської імперії і утворення на її території нових незалежних держав, в тому числі Демократичної республіки Грузія, «абхазьке питання» стало точкою перетину інтересів білогвардійських збройних сил і незалежної Грузії. Влітку 1918 р. Абхазія була включена до складу Грузинської держави. Цей процес супроводжувався введенням грузинських військ на територію Абхазії і розгоном абхазької Народної ради. У березні 1921 р. була проголошена Радянська соціалістична республіка Абхазія і у грудні того ж року вона увійшла у відповідності із союзним договором до складу Грузії - вже радянської. У 1931 році була створена Абхазька АРСР у складі Грузинської РСР.

При Сталіні грузинським республіканським керівництвом проводилася жорстка політика дискримінації по відношенню до абхазького населення. У 1937-1938 рр.. в основу абхазького алфавіту була покладена грузинська графіка, в 1945-1946 рр.. навчання в абхазьких школах було переведене на грузинську мову.

Абхазьке населення стало пов'язувати свої надії на етнонаціональний самовизначення з виходом зі складу Грузії. У 1957, 1967, 1977 рр.. представниками абхазької етнонаціональної інтелігенції готувалися звернення до керівництва СРСР з проханнями про вихід зі складу Грузинської РСР і входження до складу РРФСР (або утворення самостійної Абхазької РСР).

Конфліктна ситуація

Загострення відносин між Грузією і Абхазією почалося з початком етнонаціонального самовизначення грузин в період перебудови 18 березня 1989 року. Цього дня в селі Лихни (стародавній столиці абхазьких князів) відбулися 30 тисячні Збори абхазького народу, на яких була висунута пропозиція про вихід Абхазії зі складу Грузії і відновлення її в статусі союзної республіки.

З 1 липня 1992 р., після встановлення дипломатичних стосунків Тбілісі з Москвою, розпочався процес визнання Грузії провідними державами світу. Це стало приводом для встановлення контролю над усією територією країни, але з втручанням в конфлікт гірських народів Кавказу (традиційних союзників Абхазії) ситуація вийшла з-під контролю.Почалася конфронтація за участю не лише кавказьких народів, але й ісламського світу.

Позиція Росії стала ще одним фактором розгортання конфлікту. Тоді, коли Грузія відмовилася вступати до СНД, а Абхазія всіляко виявляла свою лояльність до СРСР, а згодом і до Росії та СНД, Москва проводила політику зближення з Абхазією. Після падіння режиму 3. Гамсахурдіа новий лідер Грузії Е. Шеварднадзе спробував врятувати країну від громадянської війни, розпочавши прямі переговори з Абхазією. Та було пізно - значні військові сили вже були втягнуті в конфлікт. Відсутність єдиної позиції грузинського керівництва щодо Абхазії та його неспроможність управляти військовими формуваннями призвели до втрати контролю над ситуацією, стихійних збройних сутичок між підрозділами грузинської армії та абхазькими сепаратистами.

Тип конфлікту: трьохсторонній, міжнародний, етнополітичний

Часові параметри конфлікту: довготривалий, 1989-нині.

Протягом всього процесу врегулювання Росія грала подвійну посередницьку роль.З одного боку вона проводила як двосторонні, так і спільні зустрічі зі сторонами конфлікту, орієнтовані насамперед на розробку пропозицій, які могли б бути прийняті в ході переговорного процесу. Таким чином, у 1992р. в Москві був підписаний документ, що передбачав припинення вогню, виведення грузинських військ з Абхазії, повернення біженців; та 27 липня 1993 року, після тривалих боїв, в Сочі було підписано Угоду про тимчасове припинення вогню, в якому Росія виступала в ролі гаранта. Але з іншого боку була очевидною її військова та матеріальна підтримка в цьому конфлікті Абхазії задля досягнення своїх інтересів в цьому регіоні, особливо завдяки миротворчим місіям та військам, які протягом довгого часу базувалися майже на всій території Грузії. Тому Росію доцільно вважати третьою учасницею конфлікту більше, ніж нейтральним посередником.

Розв'язка конфлікту

абхазький конфлікт дипломатичний кризовий

На даний момент цей конфлікт не є вирішеним і знаходиться в замороженій стадії. Також на розвиток цього конфлікту мав значний вплив грузинсько-осетинський конфлікт, та особливо погіршився стан цих кризових ситуацій після грузинсько-російської війни.

Для вирішення цього важкого конфлікту треба враховувати багато історично-етнічних особливостей цього регіону. На мою думку, цей конфлікт ще можна вирішити, але тільки за допомогою посередників у вигляді таких міжнародних організацій як ООН, ЄС, ОБСЄ та інших. Завдяки їхнім зусиллям в активній організації двосторонніх переговорів, сприянні підписання необхідних міжнародних угод та договорів між Грузією та Абхазією, в цьому регіоні зможе встановитися мир та потепління відносин. Але найбільш важким фактором в цьому конфлікті є Росія та її «миротворчі» війська на території Абхазії, а також розміщені на території Грузії військові бази, які повинні були залишити їхні території ще у жовтні 2008р. Але, нажаль, цього не відбулося і саме цю проблему нагально треба вирішувати міжнародними організаціями та політично-сильними державами-посередниками. Тому що саме Росія заважає двосторонньому діалогу, фінансує незаконні військові угрупування та всіляко загострює проблеми в цьому регіоні.

Політичні наслідки конфлікту

В результаті війни,у вересні 2008 року Грузія розірвала дипломатичні відносини з Росією, з березня наступного року в Тбілісі та Москві працюють секції інтересів двох країн при посольствах Швейцарії. Проте керівництво Грузії знайшло політичну підтримку європейських держав, США, міжнародних організацій у вирішенні цього конфлікту. Нажаль, окрім великої кількості загиблих с усіх сторін, Грузія втратила політично-військовий контроль в Абхазії, і на даний момент переговорний процес теж перерваний. Для Абхазії найважливішим наслідком є визнання її незалежності Росією та підписання з нею низки угод. Також важливим фактором є те, що вона зберегла контроль над своєю територією та знайшла сильного постійного союзника - Росію, яка продовжує, не дивлячись на заборону міжнародних інститутів права, матеріально і політично підтримувати Абхазію та її військові структури.

Таким чином, цей конфлікт створив політично нестабільну ситуацію в Грузії та ускладнився через втручання третьої сторони зі своїми інтересами.

Наслідком конфлікту стали зруйновані села та міста обох сторін, численні жертви, в тому числі мирного населення, поява значної проблеми з біженцями та в цілому погіршення економічного та соціального стану країни.

Размещено на Allbest.ru