Проблеми моделювання міграційного приросту населення країн-членів ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми моделювання міграційного приросту населення країн-членів ЄС

Г.В. Волошин, аспірант кафедри міжнародних економічних відносин Львівського національного університету ім. Івана Франка

Анотація

У статті здійснено побудову трендових моделей міграційного приросту країн-членів ЄС та визначено достовірність прогнозу міграційних потоків. Проведено прогнозування міграційного приросту населення в країнах-членах ЄС та проаналізовано різні типи трендів характерних для населення країн-членів.

Ключові слова: динаміка міграційного приросту, трендові моделі міграційного приросту, закономірності міграційних потоків

Abstract

In the article author carried out the construction of migration trend growth models of the member states and defined the reliability of migration flows forecast. Author conducted forecasting of migratory population growth in the EU member states and analyzed different types of trends specific to the population of member countries.

Keywords: dynamics of migration rates, net migration trend model, patterns of migration flows

Постановка проблеми. Міграції населення є складним процесом, який формується під впливом різних чинників, зокрема соціальних, економічних, психологічних, демографічних, нормативно-правових, політичних та інших факторів. Міграційні потоки є вагомим чинником формування трудових ресурсів регіонів.

Розроблення дієвої міграційної політики неможливе без урахування наявних тенденцій територіальної мобільності населення. За таких умов доцільним є побудова прогнозних моделей міграційних потоків. У нашому дослідженні зробимо акцент на прогнозуванні міграційного приросту населення країн-членів ЄС.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагому роль поряд із теоріями міграції відіграють розроблені науковцями моделі міграції, що сприяють кращому розумінню процесу міграції та її вплив на соціально-економічний розвиток країни. Особливе місце в теорії міграційного переміщення робочої сили займає модель людського капіталу (Л.Сжаастад, Б. Чізвік), модель Алонсо [1], моделі міграції Гарріса-Тодаро [2], модель «проміжних можливостей» С. Стоуфер [3] тощо. Серед вітчизняних науковців, які досліджували моделювання міграційних процесів в умовах сучасності слід виокремити праці Т. Драгунової [4], О. Голубник [5], О. Кушнірчук-Ставнича [6], О. Овчиннікова [7] тощо.

Формулювання завдань та цілей статті. Метою статті є аналіз територіальних переміщень населення країн на основі побудованих трендових моделей та прогнозування їх міграційних потоків.

Виклад основного матеріалу. Сучасна наука дає широкий набір інструментів для побудови прогнозних моделей. Під прогнозуванням мається на увазі науково обґрунтоване передбачення ймовірнісних шляхів розвитку явищ і процесів для більш-менш віддаленого майбутнього. Задачі прогнозування в економіці й управлінні є особливо актуальними. Одними з найефективніших методів аналізу часових рядів є побудова трендових моделей.

Прогнозування ґрунтується на зберіганні загальної тенденції розвитку явищ у часі, тому на практиці процес прогнозування зводиться до добору на підставі даних минулих періодів аналітичних залежностей досліджуваного параметра від чинників, що впливають, і екстраполяції цих залежностей на майбутнє. Прогноз показника одержують підстановкою необхідного значення чинника в отримане регресійне рівняння. Таким чином, прогнозне значення є точковою оцінкою середнього значення показника при даних рівнях чинників.

В процесі побудови ліній тренду міграційного приросту населення країн-членів ЄС скористаємось засобами MS Excel. В якості вхідної інформації виступає статистика міграційного приросту населення (на 1000 осіб) за період 1990-2010 рр.

Для виявлення тих чи інших якісних властивостей розвитку певного явища чи процесу існують різні рівняння трендів. Серед різноманітних типів апроксимуючої залежності найчастіше використовуються такі: лінійна, логарифмічна, поліноміальна, степенева, експонентна. Однак, в процесі реалізації запропонованих моделей отримуються значно різні числові результати, які до того ж, дуже часто мають різний напрямок розвитку. За таких умов необхідним завданням є оцінка можливості використання тієї чи іншої моделі прогнозування на практиці.

Першим етапом оцінки прогнозних моделей є теоретичне обґрунтування обраних залежностей відповідно до фактичного ряду. Так, у нашому випадку, якщо в статистиці міграційного приросту країни наявні від'ємні або нульові значення цього показника, то з подальшого розгляду виключаються степенева та експонентна залежності, оскільки побудова на їх основі ліній тренду неможлива.

Наступним етапом побудови трендових моделей міграційного приросту країн-членів ЄС є визначення достовірності прогнозу.

Для визначення достовірності прогнозу доцільно використати значення похибки апроксимації (R², коефіцієнт детермінації). Чим ближче значення (R²) до одиниці, тим точніше обрана модель відображає тенденцію розвитку міграційних переміщень, тобто, тим більше можна довіряти результатам прогнозування. Коефіцієнт R² обчислюється за такою формулою:

, (1)

де - емпіричне значення залежної змінної;

- теоретичне значення залежної змінної;

- середнє значення залежної змінної.

Виконаний аналіз трендових моделей міграційного приросту країн-членів ЄС та отримані значення похибки апроксимації (R²) представлено в табл. 1.

Таблиця 1. Аналіз трендових моделей та оцінка достовірності прогнозу міграційного приросту населення країн ЄС

*Розраховано автором.

Джерело: Офіційний сайт Eurostat та World Bank.

В результаті теоретичного обґрунтування обраних залежностей відповідно до фактичного ряду міграційного приросту населення усі країни-члени ЄС розподілено на дві групи. Для першої з них досліджують усі п'ять типів вище розглянутих моделей. Для другої групи розглядаються лише три з запропонованих моделей, а саме лінійна, логарифмічна та поліноміальна. Першу групу країн становлять: Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Іспанія, Люксембург, Португалія, Словаччина, Угорщина, Фінляндія та Швеція. До другої групи належать усі інші країни-члени ЄС.

На основі отриманих результатів нами обрано для кожної країни тип трендової моделі для прогнозування міграційного приросту населення. Побудовані моделі відображено в табл. 2.

Таблиця 2. Прогнозування міграційного приросту населення в країнах-членах ЄС

*Розраховано автором.

Джерело: Офіційний сайт Eurostat та World Bank.

Оскільки довжина статистичних рядів 21, то період випередження побудованих прогнозних моделей становитиме 4 лаги, а саме 2011-2014 рр. Виконане прогнозування міграційного приросту населення країн-членів ЄС представлено у табл. 3.

Таблиця 3. Прогнозування міграційного приросту населення в країнах-членах ЄС

*Розраховано автором.

Джерело: Офіційний сайт Eurostat та World Bank.

Отримані прогнозні значення свідчать, що лідером серед країн-членів ЄС за показником міграційного приросту населення на 1000 осіб лідером залишається Люксембург, причому, значення цього показника в прогнозному періоді постійно зростає. Такі тенденції в міграційних потоках перш за все обґрунтовуються стабільним економічним зростанням, наприклад, в період з 2001 по 2008 рр. темпи зростання ВВП були одними з найвищих в ЄС.

Відтік людського капіталу прогнозується з таких країн як Естонія, Литва, Латвія, Польща та Словенія. Зазначимо, що такі тенденції в міграційних потоках цих країн спостерігався впродовж всього аналізованого періоду.

Висновки

На сьогоднішній день державне регулювання міграційних процесів потребує довгострокової стратегії та ефективних механізмів контролю та управління ринком праці, щоб сприяти мотивації трудових мігрантів та підвищувати конкурентоспроможність національних ринків праці. Потрібна надійна система прогнозування на державному рівні професійного розвитку ринку праці та система стимулів для збільшення попиту на окремі професії та спеціальності. Результати даного дослідження доцільно використовувати державним органам регулювання. Побудовані трендові моделі є досить простим та зручним засобом аналізу територіальних переміщень населення країн, а також прогнозування їх міграційних потоків для підвищення ефективності організації та реалізації ключових засад міграційної політики країн-членів ЄС.

міграційний населення капітал

Список використаних джерел

1. Alonso, W. (1978). A Theory of Movements. In: Human Settlement Systems: International Perspectives on Structure, Change and Public Policy. N. M. Hansen. Cambridge, Massachusetts, Ballinger Publishing Company: 197 - 211.

2. Harris J. and Todaro M.. 1970. Migration, Unemployment, and Development: A Two-Sector Analysis. American Economic Review 60: 126-142.

3. Samuel A. Stouffer. Intervening Opportunities: A Theory Relating Mobility and Distance American Sociological Review, Vol. 5, No. 6. (Dec., 1940), pp. 845-867.

4. Драгунова Т.А. Характеристика трудового потенціалу населення Східного Поділля та Центрального Придніпров'я / Т. Драгунова, Л. Чвертко // Україна: аспекти праці. - 2008. -№ 7. - С. 38-45

5. Голубник О.Р. Економіко-математичне моделювання трудової міграції населення України [Текст]: автореферат дис. ... канд. екон. наук: 08.00.11 / О. Р. Голубник; [наук. кер. В.І. Приймак]; Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. - Львів, 2010. - 20 с.

6. Кушнірчук-Ставнича О.М. Аналіз моделей міграційних процесів та зв'яків з гармонізацією економічного стану регіону // Наука й економіка. - 2010. - № 2 (18).- С.249-254.

7. Овчиннікова О.Р. Моделі і методи для організації досліджень потенційної міграції населення [Текст]: автореферат дис. ... канд. екон. наук: 08.03.02 / О.Р. Овчиннікова; Технологічний ун-т Поділля. - Хмельницький, 2003. - 20с.

Размещено на Allbest.ru