Міжнародне науково-технічне співробітництво Європейського Союзу та України в контексті програми "Горизонт-2020"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародне науково-технічне співробітництво Європейського Союзу та України в контексті програми «Горизонт-2020»

Постановка проблеми полягає у визначенні ролі та можливостей участі для України та перспектив міжнародного науково-технічного співробітництва на період реалізації Рамкової програми «Горизонт-2020». Постає потреба у підвищенні рівня якості реалізованих проектів та спрощенні умов до залучення вітчизняних науковців та підприємців до науково-технічного співробітництва, що відкриє нові можливості для розвитку науки та техніки України, послабить бар'єри входу до реалізації спільних проектів з метою підвищення ефективності міжнародного науково-технічного співробітництва між країнами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що питанням участі у спільних проектах, зокрема для Рамкової програми «Горизонт-2020», присвячено праці українських вчених: Л. І. Чернишев, І. І. Білан, М.Я. Гороховська, О.В. Кот та інші. Ними розглянуто основні напрями програми низки реалізованих програм, у тому числі й «Горизонт-2020». Проте не всі аспекти є достатньо вивченими, особливо це стосується можливої участі України у програмі «Міжнародного співробітництва» з країнами ЄС.

Мета даної роботи полягає у розгляді основних напрямів розвитку, умови участі та фінансування Рамкової програми «Горизонт-2020». Відповідно до поставленої мети виникла необхідність сформулювати та вирішити наступні завдання, а саме: вивчення завдань та пріоритетів Рамкової програми «Горизонт-2020», оцінити значення програми та можливі результати для учасників програми тощо.

Розвиток провідних країн світу надає поштовх для розвитку інших країн, що розвиваються. Тісне міжнародне науково-технічне співробітництво між країнами дозволить прискорити розвиток та обмінюватись досвідом.

З січня 2014 року вступає в дію нова Рамкова програма «Горизонт-2020», яка сприяє розвитку науково-технічного співробітництва країн членів ЄС. Програма полегшує процедури передачі та введення нових проектів для країн учасниць.

Особливого розвитку досягла програма FP7 (Сьома рамкова програма) створена для співробітництва у сфері наукових досліджень країн-учасниць ЄС на період 2007-2013 роки. Загальна сума витрат на проведення наукових досліджень, згідно з програмою становить 52 млрд. євро.

Програми FP7 діяли з 2007 року і українські підприємства брали активну участь у виконанні програми. На основі спільної реалізації програм здійснено аналіз та створено статистику проекту (базу даних) за період 2007-2011 роки JSO-ERA, яка свідчить, що українські підприємства беруть участь у практично усіх пріоритетних напрямах досліджень, 876 українських підприємств подали заявку на фінансування у проекті FP7, ЄС профінансував 177 українських організацій в загальному обсязі 13,2 млн. євро. Проекти FP7 є досить успішними, їх рівень успішності в середньому досягає 20,7%, щодо рівня успішності українських підприємств становить 20,2% [1].

Програма FP7 виділяє основні перспективні напрями фінансування проектів: навколишнє середовище (середній рівень успішності становить 16%), транспорт (середній рівень успішності становить 13%). Проекти за програмою мобільності для молодих вчених фінансуються з середнім рівнем успішності 48%. Такі напрями, як «Нанотехнології, нанонауки та нові технології», «Здоров'я» не є настільки успішними ніж згадувані напрями, середній рівень успішності становить 3 - 4%.

Європейська комісія 30 листопада 2011 року оголосила про впровадження нової Рамкової програми міжнародного науково-технічного співробітництва «Горизонт-2020». Основною метою створення та впровадження програми є об'єднання фінансування науково-дослідницьких робіт, розробка інноваційних технологій для країн-учасниць ЄС на період 2014-2020 роки. Дана програма повинна замістити програму FP7 (Сьома рамкова програма).

Основні цілі створення програми «Горизонт-2020» випливають з Лісабонської стратегії прийнятої Європейською Комісією Стратегії розвитку Європи до 2020 року, яка називається «Європа-2020» (рис. 1). Стратегія є основним довгостроковим планом розвитку ЄС, де провідними засобами досягнення цілей є поліпшення стану освіти, науки та впровадження інновацій.

міжнародний співробітництво науковий технічний

Рамкова програма «Горизонт-2020», цілі та структура [1]

Україна може приєднатись до декількох завдань стратегії Європи:

1) «smart growth» - інтелектуальне зростання, що означає пріоритетне завдання розвиток економіки, при підвищенням рівня освіти та введення інновацій тощо.

2) «sustainable growth» - включає в себе складові сталого розвитку, ефективне використання ресурсів тощо;

3) «inclusive growth» - переорієнтація економіки на соціальну сторону, високі показники зайнятості тощо.

З метою покращення фінансування науково-дослідницької сфери програма передбачає використання 3% від ВПП країн-учасниці. Програма сприятиме покращенню міжнародного науково-технічного співробітництва країн ЄС, зосередить увагу на основних європейських проблемах та пріоритетах розвитку. Щоб не послабити свої позиції в світі Європа запроваджує «Горизонт-2020» з метою спрощення процедури обміну технологіями, що полегшить співробітництво між країнами, що принесе позитивний результат для учасників [2].

Інноваційний розвиток Європи допоможе вийти регіону на новий ступінь розвитку і сприятиме зайняттю лідируючих позиції у світі. Перед Європою стоїть ряд невідкладних проблем, які потребують термінового вирішення а саме: соціально-економічних, зайнятість населення, економічне зростання, покращення екологічної ситуації тощо. Надзвичайно важливим є питання поступове зменшення кількості населення Європи, за прогнозами, на 21 млн. осіб до 2030 року, що зменшить кількість працездатного населення. Україну також стосуються вказані вище проблеми та потребують вирішення, тому створені Стратегії ініціатив такі, як «Молодь у Русі» та «Нові навички для кращого працевлаштування», до яких приєднана Україна.

Для втілення програми розвитку ЄС до 2020 року запропоновано створити структуру програми «Горизонт-2020», яка стане фінансовим інструментом програми та стратегії Європи до 2020 року. Основною концепцією є створення нового суспільства, нового формату мислення європейців. Полегшення процесу співробітництва країн Європи допоможе об'єднати зусилля з метою подолання проблем регіону та посилення позицій регіону в світі. Основними факторами успіху програми «Горизонт-2020» є відповідальність науки, чесне та успішне ведення бізнесу, покращення взаєморозуміння громадян Європи тощо. З поставлених проблем очевидно, що їх вирішення потребує створення та введення інновацій в різних сферах.

Останнім завданням FP7, яке переходить до Рамкової програми «Горизонт-2020» в період до 2012 року створити єдиний дослідницький простір ERA, що означає знищення створених бар'єрів на шляху створення єдиного дослідницького простору, який повинен об'єднати потенціал науково-технічних досліджень країн-учасниць ЄС.

Програма «Горизонт-2020» з бюджетом 80 млрд. євро має визначені завдання: промислове лідерство у сфері інновацій, вирішення соціальних проблем, поліпшення наукової бази Європи тощо.

Увага буде зосереджена на соціальних факторах (здоров'я, транспорт, енергетика тощо) також введене спрощена участь у програмі науково-дослідницьким інститутам та університетам. Тому учасники повинні відповідати вимогам наукового лідерства, задовольняти соціальні вимоги та застосовувати у своїй діяльності інноваційне виробництво тощо. Підприємства повинні заохочувати і розвивати нові таланти і бути відкритими для інших інфраструктур, розвивати передові наукові досягнення тощо.

Рамкова програма «Горизонт-2020» зосередить фінансування на різних, взаємодоповнюючих пріоритетах ЄС. Ці пріоритети відповідають пріоритетам, визначеним в програмі «Європа 2020» та Інноваційним Союзом. Особлива увага буде приділятись [1]:

1. Інформаційно-комунікаційні технології:

- Нове покоління компонентів та систем;

- Нове покоління комп'ютеризованих систем;

- Майбутнє мережі Інтернет;

- Технології управління вмістом та управління інформаційними потоками;

- Новітні інтерфейси та роботи;

- Мікро - та наноелектроніка та фотоніка.

2. Нанотехнології [1]:

- Розробка нового покоління наноматеріалів, наноприладів та наносистем;

- Забезпечення безпечної розробки та використання нанотехнологій;

- Розвиток суспільного виміру нанотехнологій;

- Ефективний синтез та виготовлення наноматеріалів, компонентів і систем;

- Розробка техніки, методів вимірювання та обладнання, що підвищує продуктивність, зосереджуючись на основних технологіях, що сприяють розвитку та виведенню на ринок складних наноматеріалів та наносистем.

3. Новітні матеріали

- Міжгалузеві технології на основі передових матеріалів;

- Розробка та перетворення матеріалів;

- Використання матеріалів і компонентів;

- Матеріали для екологічно раціональної та низько вуглецевої промисловості;

- Матеріали для творчих галузей;

- Метрологія, випробування характеристик, стандартизації та контроль якості;

- Оптимізація використання матеріалів.

4. Біотехнології:

- Стимулюючі передові біотехнології як рушійна сила майбутніх інновацій;

- Промислові процеси на основі біотехнологій;

- Інноваційні та конкурентні технологічні платформи;

5. Космічна галузь:

Специфічне завдання наукових досліджень та інновацій в космічній галузі полягає в розвитку конкурентної та інноваційної космічної промисловості та наукової спільноти, яка розроблятиме та використовуватиме космічну інфраструктуру для підтримки майбутньої політики та суспільних потреб ЄС.

На реалізацію вказаних в Рамковій програмі завдань передбачаються витрати на суму [1]:

1) 13 268 млн. грн. на інноваційні, нові технології;

2) 3 100 млн. євро на розвиток нових галузей;

3) 5 572 млн. євро на покращення рівня освіти та підвищення кваліфікації, кар'єрного росту (програма Марії Кюрі);

4) 2 478 млн. євро для розвитку дослідницьких структур (розвиток електронними інфраструктурами);

Головна мета створення Рамкової програми «Горизонт-2020» є індустріальне лідерство країн Європи у світі до 2020 року. Тому вказані суми витрат скориговані відповідно до напрямів співробітництва таблиця 1.

Таблиця 1. Напрями фінансування при реалізації Рамкової програми «Горизонт-2020»

Головним стимулом для наукових досліджень є застосування інноваційних підходів, а саме створення і впровадження нових промислових підходів. Особливу роль відіграватиме підтримка національних та регіональних учасників у впровадженні загальної стратегії.

Програма «Горизонт-2020» включає корегування соціальної політики. Передбачене фінансування в таких сферах [2]: охорона навколишнього середовища; клімат; енергетика; транспортні; інші.

Розподіл грошових коштів в соціальній сфері передбачено так [1]:

- Охорона здоров'я, демографічні зміни на суму - 8 033 млн. євро;

- Безпека продуктів харчування, агрокультури, морські дослідження, біоекономіка на суму 4 152 млн. євро;

- Ефективна, безпечна та екологічно чиста енергетика на суму - 5 782 млн. євро;

- Безпечний та «розумний» транспорт на суму - 6 802 млн. євро;

- Кліматичні зміни, ефективне використання сировини на суму - 3 160 млн. євро;

- Інноваційне та захищене суспільство на суму - 3 819 млн. євро;

- Безпека ядерних розробок на суму - 1 788 млн. євро;

Метою програми є запровадження інновацій у різних сферах, тому фінансується Європейський інститут інновацій та технологій (European Institute of Innovation and Technology) на суму 1 360 млн. євро, на створення та функціонування наукових центрів з питань інноваційної діяльності (JRC) на суму - 1 962 млн. євро, також комбінацію досліджень, інновацій і тренінгу знань в інноваційному суспільстві на суму - 1 440 млн. євро.

Для участі в програмі учасники повинні відповідати певним вимогам і виконувати певні правила:

1) пристосованість програми до інноваційного циклу;

2) однаковий податковий рівень, фінансування проводиться країнами-членами ЄС;

3) високий рівень ступенів оцінки проектів;

4) багатостороннє вигідне співробітництво країн-членів ЄС;

5) спрощені правила інтелектуальної власності: нові форми доступу до отриманих результатів дослідження;

6) спрощення правил контролю витрат та аудиту;

7) інше.

Щодо міжнародної співпраці, то співпраця з партнерами з третіх країн необхідна за для досягнення багатьох цілей програми, а саме: з міжнародними обов'язками ЄС та проведенням зовнішньої політики. Міжнародне науково-технічне співробітництво є головним у створенні, впровадженні нових технологій та дослідженні нових областей науки. Створення умов для вільного пересування дослідників є запорукою успіху такого масштабу програми. Діяльність на міжнародному рівні важлива для підвищення конкурентоспроможності європейської промисловості завдяки залученню новітніх технологій та розробці стандартів з експлуатаційної сумісності, прийнятті європейських технічних рішень за межами ЄС [5]. Співпраця за умовами Рамкової програми «Горизонт-2020» включає міжнародне науково-технічне співробітництво з країнами:

- Індустріалізовані країни з перехідною економікою;

- Країни сусіди та асоційовані члени ЄС;

- Країни, що розвиваються.

Рамкова програма «Горизонт-2020» створила умови для участі, прозорості та відкритості всіх програм для третіх країн, що дозволить їм перейняти досвід інших країн та застосувати запропонуванні інновації у власному розвитку. Програма включає низку цільових акцій, які включатимуть у себе механізм для підтримки спільних ініціатив і спільного фінансування проектів разом з третіми країнами або міжнародними організаціями.

Міжнародна співпраця з третіми країнами та міжнародними організаціями включає: підприємства третіх країн та міжнародні організації, які відповідають вимогам зазначених у програмі та мають за мету досягнення таких цілей:

- підвищення конкурентоспроможності ЄС в сфері інновацій та наукових відкриттів, підвищенню економічної конкурентоспроможності;

- вирішення глобальних проблем сучасності;

- підтримка зовнішньої політики ЄС, доповнення зовнішніх програм та програм розвитку.

Рамкова програма відкрита і для країн, які готуються до вступу в ЄС, та потенційних кандидатів у члени ЄС, які відповідають критеріям:

- високий інноваційний та науковий потенціал;

- участь у науково-інноваційних програмах ЄС;

- економічна співпраця ЄС;

- приналежність до Європейської політики добросусідства;

- інші.

Запровадження та підготовка програми проходить в таких етапах:

- з 30.11.2011 р.: переговори Європейського Парламенту та Європейської Ради щодо пропозицій Європейської Комісії;

- середина 2012 року: останні конкурси проектів Сьомої Рамкової програми наукових досліджень з метою безперервного забезпечення реалізації проектів до моменту впровадження Програми;

- поточний період: переговори Європейського Парламенту та Європейської Ради ЄС стосовно бюджету ЄС на період 2014-2020 рр. (у тому числі загальний бюджет Рамкової програми «Горизонт-2020»);

- до кінця 2013 р.: прийняття законодавчих актів Європейським Парламентом та Європейською Радою з питань Рамкової програми «Горизонт-2020»;

- 01.01.2014 р.: запуск Рамкової програми «Горизонт-2020» [4].

Україна, як держава, на яку поширюється політика європейських держав, може приймати участь у програмі «Горизонт-2020». Україна має можливість брати участь у всіх структурних компонентах групи особливо в програмі «Міжнародне співробітництво», що дозволить країнам-членам підвищити рівень результативної співпраці та підвищити конкурентоспроможність країн Європи.

Список використаної літератури

1. Офіційний сайт Рамкової програми «Горизонт-2020» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ec.europa.eu/research/horizon2020/index_en.cfm? pg=home&video=none

2. Офіційний сайт Національної академії наук України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nas.gov.ua/UA/Pages/default.aspx

3. Офіційний сайт Європейського союзу [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nas.gov.ua/UA/Pages/default.aspx

4. Horizon 2020 - The Framework Programme for Research and Innovation (Brussels, XXX COM(2011) 808/3)

5. Proposal for a REGULATION OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL establishing Horizon 2020 - The Framework Programme for Research and Innovation (2014-2020) (Brussels, XXX, COM(2011) 809/3)

Размещено на Allbest.ru