Україна в міжнародних науково-технічних зв'язках
Роялті – періодичні відрахування від прибутку покупця протягом дії угоди, які залежать від розміру прибутку, отримуваного від комерційного використання ліцензії. Обмін технологіями як фактор економічного зростання України в науково-технічній сфері.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.12.2018 |
| Размер файла | 44,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Найголовнішими складовими національного науково-технічного потенціалу вважаються: наявність висококваліфікованих науковців та інженерно-технічних працівників, розгалужена мережа науково-технічних організацій та установ з відповідним матеріально-технічним рівнем. З багатьох напрямків сучасних знань і нової технології ми маємо першокласну науку і прекрасні кадри та інженерів, а з деяких найважливіших напрямків наука України займає передові позиції. До останнього часу Україна мала потенціал для вироблення конкурентної продукції, що користується попитом на світових ринках (авіація, ракетно-космічна техніка, металургія якісних сплавів, газові турбіни - особливо їх нові конструкції так званого парогазового циклу, електротехнічні вироби, програмна продукція, вироби порошкової металургії, нової кераміки, зварювальні матеріали, композиційні матеріали тощо).
Загалом в Україні діє 1388 наукових установ, які займаються науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами (НДДКР). Серед них 295 науково-дослідних інститутів і понад 103 їхні філії, 143 вузи, 443 проектно-конструкторські, проектно-технологічні та проектні організації, 97 конструкторських бюро на самостійному балансі та інші організації та установи. Питома вага кількості спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою, зайнятих у народному господарстві України, в загальній чисельності її населення протягом останніх 20 років була вищою, ніж у цілому в масштабах СРСР. Найефективніша організаційна форма поєднання окремих ланок ланцюга “наука - виробництво” і максимального використання на цій основі потенційних можливостей національного науково-технічного потенціалу - міжгалузеві науково-технічні комплекси (МНТК).
Серед них найкрупнішим в Україні і відомим за її межами є Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона, де лише за останні роки розроблено 56 дослідних зразків, 21 установчу та 11 перших промислових серій. Понад половини розробок вже впроваджено в практику, а цикл створення і виготовлення зразків зварювального устаткування вдалося скоротити до 3,5 років. Щодо наявного технологічного рівня виробництва в Україні, то, за даними Держкомстату, питома вага продукції, освоєної виробництвом 10 і більше років тому, становить понад 20%, тобто більш як п'ята частина виробництва відстає приблизно на одне покоління. Частина устаткування зі строком експлуатації до 10 років дорівнює майже 64%, а використовуваного 20 і більше років - понад 10%. За існуючого стану справ для досягнення світового технологічного рівня виробництва Україні буде потрібно до кількох десятків років, що може визначити нашу технологічну відсталість на тривалий строк. Статистичний аналіз показників свідчить про стійку тенденцію на 1999 - 2000 роки щодо подальшого скорочення науково-технічного потенціалу.
Однією з причин, що призвели до такого критичного стану в науково-технічній сфері поряд з факторами системної економічної кризи, є різке зменшення фінансування науки, високий податковий тиск, недоліки в організації наукової діяльності, що погіршили як стан академічної науки, так і діяльність галузевої науки.
У цілому слід зазначити, якщо в найближчі 2 роки Україна не створить законодавчу базу для підтримки та розвитку науки, вона втратить до 90% всього наукового потенціалу.
3.2 Проблема підготовки наукових кадрів
Наукова галузь України перебуває під загрозою остаточної деградації. За останні п'ять років поглиблення економічної кризи, спад виробництва, ігнорування НТП на промислових підприємствах та організаціях привели до руйнації науково-технічної діяльності, занепаду винахідницької творчої активності в галузях промисловості у всіх районах України. Україна поступово втрачає найцінніше, що в неї було і є, - інтелектуальний потенціал, який донедавна був предметом її особливої гордості. Так, кількість винахідників і раціоналізаторів зменшилась з 1 млн. 27 тис. чоловік у 1985 році до 81 тис.чол. у 1994 році, і до 48 тис.чол. на початок 1998 року, тобто більше ніж у 21 раз. Чисельність фахівців, зайнятих науково-технічною діяльністю, на 1.01.98 р. зменшилась проти 1994 року у 1,5 рази і становить лише 54% від рівня 1991 року [22 c. 40].
Несприятливі до інноваційної діяльності умови вплинули на міграцію висококваліфікованих фахівців за кордон, темпи її у 1996 - 1998 роках були вдвічі вищими від рівня 1991 року. У 1998 році за межі України виїхало ще 19 докторів наук. Переважна більшість вчених виїхала до Російської Федерації (42%) та США (18%). Це спеціалісти, які працювали над проблемами матаналізу, напівпровідників, фізики твердого тіла, будмеханіки, механіки твердого тіла, хірургії та інших спеціальностей. Деградацію в науці може зупинити лише виконання владою прийнятих законів, зокрема “Закону про наукову і науково-технічну діяльність”. Соціальне забезпечення наукових працівників стає дедалі умовнішим. На роботу науковця в Україні витрачається в 100 разів менше коштів, ніж у Франції, Великобританії чи ФРН. За офіційними даними, загальна частина науково-дослідних робіт, що виконуються за рахунок іноземних коштів, перевищує 30% [36 c.34].
Окрім госпдоговорів із зарубіжними замовниками, ці роботи фінансуються Міжнародним науковим фондом Дж. Сороса, Асоціацією сприяння науці нових незалежних держав (INTAS), програмами ФРН, науковим комітетом НАТО, TACIS тощо. В 1997 році обсяги їхнього фінансування роботи українських учених становили 20 млн.доларів. За даними Мінфіну з бюджету 1997 року на всю наукову галузь було виділено 342 млн.грн. Обсяги фінансування науки сьогодні становлять 0,4% від ВВП. За бюджетом 1999 року фінансування Національної Академії наук було скорочено ще на чверть [36 c.34-35]. За даними Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.Доброва НАНУ в науці приховане безробіття (скорочений робочий тиждень, відпустки за власний рахунок тощо) зросло до 90%. Тобто на сьогодні наукову роботу більш-менш регулярно виконує лише кожен десятий працівник наукової галузі. Проте навіть за досить умовним штатним розкладом кількість українських фахівців, які виконують науково-дослідні та конструкторські роботи, скоротилася протягом останніх десяти років майже втричі [36 c.35]. На кожні 10 тисяч населення сьогодні налічується 25 науковців. Утім, цей показник продовжує стрімко знижуватися. За кількістю спеціалістів, які реально працюють у науково-технічній сфері, ми досягаємо рівня слабкорозвинених країн. На останніх загальних зборах НАНУ її президент Борис Патон заявив, що Академія перебуває на межі існування [36 c.35], тобто ще трохи і своє існування вона припинить остаточно, та додав, що сподіватися на покращення фінансового стану науки немає жодної підстави. У найближчі роки ситуація буде лише погіршуватися. Комерціалізація науки, на яку сподівалася більшість українських вчених, зайшла в глухий кут. Лише деяким інститутам вдалося зацікавити своїм науковим продуктом іноземні фірми. Так, Інститути фізики і фізики напівпровідників уклали контракти з іноземними компаніями на 240 тисяч доларів [36 c.35]. Представники всіх міністерств і відомств, які причетні до керівництва інтелектуальним потенціалом України, повсякчас наголошують, що він в Україні дуже високий і “відповідає світовим стандартам”. Статистично науково-технічний і освітній потенціал України такий самий як у Франції та Великобританії і вищий, ніж у Польщі та Угорщини. Проте рівень науково-технічного розвитку постійно падає, і на сьогодні становить лише 4% рівня розвиненості Німеччини [36 c.36]. А за рівнем соціального розвитку Україна, за даними ООН, протягом останніх 7 років опустилася з 44-го на 102 місце серед усіх країн світу [36 c.36]. Одна з головних причин такого стрімкого регресу - залишення спеціалістами сфери економіки та пошук реальних заробітків. Разом із найкращими працівниками підприємства втрачають здатність до інноваційної діяльності. На нашу думку, втрата рівня кваліфікації кадрів - головна причина технологічного застою в державі. Інженери та конструктори, втрачаючи роботу та поринаючи в тіньовий бізнес, втрачають і свою кваліфікацію. Єдині працівники науково-технічної сфери, яким вдалося уникнути такої долі, - це переважно молоді науковці, які виїхали на роботу за кордон. Серед усіх українських учених по-справжньому повноцінно працюють за фахом лише вони. На сьогодні кожен другий аспірант докладає зусиль, щоб виїхати (й бажано - назавжди) за межі України. Минулого року на роботу в науково-дослідні установи Академії наук влаштувалося 195 випускників 1999 року. Водночас звільнилося стільки ж молодих спеціалістів попередніх трьох років [ 36 c.36]. Тому в найближчому майбутньому може розірватися ланцюг, з'єднуючий учня з вчителем, і весь накопичений десятиріччями досвід загине. А це вже не можливо відновити. Нині понад 90% продукції, виробленої в Україні, не має відповідного науково-технічного забезпечення [36 c.36]. На порозі ХХІ сторіччя українські підприємства працюють за технологіями, які вже вивчають у підручниках з історії економіки. Наукоємність промислового виробництва в Україні (0,3%) у 10-20 разів менша світового рівня. А показник наукоємності ВВП протягом останніх семи років скоротився в 6 разів. А за прогнозами спеціалістів невдовзі знизиться ще вдесятеро [36 c.36].
Таким чином, слід зазначити, що через недбале ставлення держави до наукових кадрів втрачається національний інтелектуальний потенціал, а разом з ним і надії щодо швидкого виходу України з економічної кризи та наближення до рівня розвитку промислово розвинених держав.
Висновки
Україна має всі складові для широкого залучення національного науково-технічного потенціалу до міжнародних науково-технічних зв'язків. Від СРСР Україна успадкувала потужну науково-технічну базу. Яка налічує 1388 науково дослідних установ які займаються НДДКР. В Україні досить розвинуті радіо електронна, ракетно-космічно, авіаційна, танкова, суднобудівна та інші підгалузі машинобудування. Високім науково-технологічним рівнем характеризуються порошкова металургія, виробництво надтвердих матеріалів, електрозварювальна галузь, хімічна промисловість. Одним із найперспективніших напрямків зовнішньоекономічної діяльності України є участь в великих міжнародних науково-технічних програмах.
Вона забезпечує:
Реалізацію потенційних можливостей вітчизняної науки і високих технологій.
Збереження набутого індустріального і технологічного базису економіки.
Відновлення і розширення перспектив для використання наявних виробничих потужностей, потенціалу проектно-конструкторських організацій і великих трудових колективів, зайнятості працездатного населення.
Призупинення руйнівних процесів деспеціалізації і розпаду коопераційних зв'язків, створює сприятливе середовище для формування більш вигідних економічних стосунків з ближнім та дальним зарубіжжям.
Виникнення конкретних матеріальних передумов для залучення високих зарубіжних технологій.
Приведення в дію принципово нових джерел спільного інвестування структурних перетворень та промислового розвитку на основі балансу інтересів зацікавлених країн.
Розвиток власної бази високотехнологічного виробництва та інформаційних послуг, зменшення технологічного відставання від розвинених країн, появу перспектив виграшу в економічному обміні, присвоєння прибутку, що належатиме технологічному лідеру.
Вже на сьогодні завдяки участі України в великих міжнародних науково-технічних програмах, вона стала повноправним членом міжнародних організацій - фахового Комітету ООН, його юридичного та науково - технічних підкомітетів, міжнародної організації супутникового зв'язку, Комітету з супутників спостереження Землі, Міжнародної астронавтичної федерації, форуму космічних агентств та інших авторитетних міжнародних організацій.
Але на даний момент, в період активного переходу до ринкових відносин, Україна гостро відчуває потребу не стільки в експорті своїх науково - технічних досягнень скільки в активній технологічній допомозі збоку розвинених країн. Досить складне питання науково-технічного переозброєння виробництва на сучасну технологічну базу може бути найшвидше вирішене за умови широкого залучення сучасних світових науково-технічних досягнень та інноваційних можливостей промислово розвинутих країн світу, та активної участі національного науково-технічного потенціалу в міжнародних науково-технічних зв'язках.
Для покращення рівня науково-технологічного потенціалу та швидкого інтегрування економіки України в світове співтовариство необхідно провести ряд заходів:
Створити сприятливий інвестиційний клімат для залучення ПІІ, адже при низькому рівні інвестування втрачаються потенційні можливості інноваційного розвитку, навіть маючи відповідні наробки в науково - технічній сфері;
Створити вільні економічні зони (ВЕЗ), технопарки та технополіси для залучення Міжнародних виробництв та розробки і освоєння сучасних технологій, реалізації науково - технічного потенціалу;
Впровадити систему правових і економічних санкцій і стимулювань для подолання розбіжностей між короткостроковою зацікавленістю (отримання прибутків) та довгостроковою доцільністю (перебудови виробництва на підґрунті високих технологій, скорочення енерго-, матеріало-, трудомісткості виробництва);
Створити сприятливі умови для наукової діяльності власних наукових кадрів та залучення науковців з-за кордону за допомогою зниження податкового тиску стосовно наукової діяльності, підвищити рівень фінансування наукової сфери економіки України:
Необхідно розвивати ті галузі наукового виробництва, які вже зараз можуть створювати принципово нові машини та технології виробничого рівня для швидшого виходу на світовий ринок та зайняття лідируючих позицій.
Отже Україна має визначити яке місце вона прагне посісти у світовому поділі праці:
Зайняття стратегічно важливого місця, пов'язаного з виробництвом ідей і технологій - найвищого місця в Міжнародній співпраці.
Місця високотехнологічного переробного центру, виробника науковомісткої продукції на світовому рівні якості.
Орієнтація та місце пов'язане з грубою переробкою сировини та використанням низькотехнологічних елементів виробництва продукції, високотехнологічна частина якого здійнюватиметься розвинутими країнами.
Місце сировинного придатку світової економіки.
Як показує аналіз розвитку світової економіки, на сучасному етапі НТП відбувається зменшення споживання багатьох видів сировини, заміна натуральних матеріалів штучними і як результат падіння попиту на дані види продукції. Тому найбільш перспективне місце у Міжнародному поділі праці пов'язане з виробництвом, що ґрунтується на впровадженні сучасних досягнень науково - технічної революції і новітніх технологій.
Література
економічний роялті комерційний технічний
Закон України “Про національну програму інформатизації” від 04.02.98р.
Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність” від 15.09.92р.
Артемьев И.Е. Рынки технологий в мировом хозяйстве. - М.:Наука:,1992.
Бабанін О. Деякі проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України // Зовнішня торгівля. - 2000. - № 1.с.120
Бегма В.М. Оборонно-промислові комплекси України та Росії: співробітництво, партнерство, конкуренція. - К.:НІУРВ:,1998.
Бендерський Ю. Роль інвестицій та інновацій у реструктуризації економіки //Економіка України. -1998. - № 9 с. 39- 41
Гаврилишин Б. Економічна криза в Україні та фінансовадопомога заходу // Політична думка. - 1994. - № 3. с. 51-53
Герчикова И.Ч. Международные экономические организации: регулирование миро хоз. связей и предпринимательской деятельности. - М., 2000.
Горбулин В. Важка дорога до зірок //Політика і час.- 1993. - № 3. с. 48-52.
Данько М. Інноваційний потенціал промисловості України // Економіст. - 1999. - № 10. с. 28-35
Экономика мирохозяйственних связей под ред. Линдерт П.- М.: Прогресс:, 1992.
Економіка України та шляхи її подальшого реформування під ред.: Курас І.Ф. Гальчинський А.С., Згуровський М.З. та ін. - К.: Генеза, 1996.
Киреев А.А. Международная экономика. - М.: Международные отношения:, 1998.
Мировая экономика под ред. Ломакина В.К. - М.:АНКИЛ:,1995.
Мировая экономика. Спиридонов И.А. - М.: Инфра - М:,1999.
Міжнародні економічні відносини.під ред. Філіпенко А.С.: Боринець С.Я.; Вергун В.А. та ін. - К.: Либідь:,1992
Пирожук М. Як важко продати ракету // Політика і Культура. - 1999. № 2. с. 28-30.
Пирожук М. Ан - 70 - гордість Росії ? // Політика і Культура. - 1999. № 11. с. 28-29.
Пирожук М. Україна - колиска ракетно космічної техніки… // Політика і Культура. - 1999. № 16. с. 22-25.
Рыжих В. Н. Государственное управление НТП:экономические аспекты.- Х.:Прапор:, 1999.
Спільні підприємства в Україні: організація і умови ефективного розвитку.-К.: Хвиля -Прес : 1995.
Тимощук Л. Винахідницька та ліцензійна інноваційна активність і трансформаціїв економіці //Економіст.-№3.с. 40-43.
Транснаціоналізація світового господарства та перехідні економіки.під ред. Рогач О. І., Шнирков О. І.-К.:Київський університет :, 1999.
Укаїна на світовому ринку озброень. Чумак В.М., Бегма В.М. Національний інститут стратегічних досліджень. -К.: 1997.
Хоменко Л. Потенціал вітчизняного компютеробудування: від Європейської першості до банкрутства // Економіст. - 1999. -№ 5 с. 54-57.
Юшкевич А. Ярмарок академіків // Політика і Культура. - 1999. - № 6 с. 25-26.
Бентковские О. Отечественные биотехнологии еще способны удивить Запад // День. - 1997. - 26 декабря.
Галаур С. Україна - літакобудівна держава // Урядовий кур'ер. - 1999. - 14 Жовтня.
Иваненко Н. Золотое дно - наукоемкие технологии // Зеркало недели. - 1999. - 28 ноября.
Лисянская З. Космические перспективы ВПК Украины // Финансовая Украина. - 1996. - 10 декабря.
Негода О. Кличе “Січ” за зоряні пороги // Голос України. - 1997. - 23 січня.
Сакс Дж. Вибухо небезпечна “рівновага” // День. - 1999. - 18 листопада.
Серов В. Летучий украынец // Бизнес.-1999.-1февраля.
Олійник О. Латиноамериканський ринок перспективний для нас. // Урядовий курєр. - 1998. - 23 чевня.
Осипчук И. Украина готовится участвовать в создании космодрома в Бразилии // Факты и комментарии. - 2000. - 12 апреля.
Романець Д. Академічна відпустка // Політика і Культура.-1999.- № 4.с. 34-36.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поширення нових форм міжнародних економічних відносин, обмін результатами науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт. Суть та особливості науково-технічних відносин, міжнародна передача технології, технічне сприяння, регулювання технологій.
реферат [20,1 K], добавлен 28.04.2010Шляхи інтеграції у європейські і світові структури. Розвиток науково-технічного потенціалу України в умовах глобалізації. Напрями міжнародної співпраці. Джерела фінансування міжнародних наукових програм. Міжнародний обмін науково-технічними знаннями.
курсовая работа [77,4 K], добавлен 06.12.2010Сутність міжнародного науково-технічного співробітництва. Закономірності розвитку та функціонування світового технологічного ринку. Використання сучасних науково-інноваційних розробок в Україні. Динаміка експорту високотехнологічних товарів у світі.
курсовая работа [675,0 K], добавлен 20.12.2015Характерні риси науково-технічної революції. Форми реалізації науково-технічних зв’язків на світовому ринку. Іноземне інвестування в системі міжнародних економічних відносин (МЕВ). Види та характерні особливості сучасних МЕВ та їх розвиток в Україні.
контрольная работа [32,7 K], добавлен 13.11.2010Сучасний стан науково-технічного потенціалу України, його структура, елементи та особливості територіальної організації. Роль провідних проектних інститутів у розміщенні об’єктів народного господарства. Поняття науково-технічного процесу та його сутність.
реферат [21,5 K], добавлен 03.02.2009Міжнародна економічна інтеграція як чинник європейського зростання. Торгівельні відносини ЄС як фактор економічного зростання в регіоні. Місце України в міжнародній торгівлі ЄС. Перспективи розвитку торгівельних відносин України з країнами ЄС.
курсовая работа [128,4 K], добавлен 17.03.2007Міжнародний технологічний обмін як сукупність економічних відносин між іноземними контрагентами з приводу використання результатів науково-технічної діяльності. Історія формування світового ринку технологій, його сучасний стан та перспективи розвитку.
курсовая работа [36,6 K], добавлен 14.06.2009Рівень економічного розвитку України, її місце в світовій економіці та міжнародних економічних відносинах. Участь країни в процесах міжнародної міграції капіталу та торгівлі. Удосконалення системи міжнародних економічних відносин та співробітництва.
курсовая работа [206,2 K], добавлен 10.12.2009Геополітичне становище сучасної України. Співробітництво України з міжнародними організаціями. Україна в рамках регіональної політики Європейського Союзу. Інтеграція України на Схід в рамках ЄЕП. Нормативно-правова база відносин України і НАТО.
курсовая работа [40,9 K], добавлен 27.05.2004Сутність і фактори економічного зростання держави в сучасних ринкових умовах. Тини економічного зростання, їх характеристика та відмінні особливості. Структура і динаміка розвитку США, виявлення та аналіз її основних внутрішніх і зовнішніх факторів.
дипломная работа [90,4 K], добавлен 08.02.2010
