Європейська політика згуртування 2014-2020 роки: орієнтири для України

Як зазначається в прес-релізі Європейської Комісії від 19 листопада 2013 р., реформування політики згуртування 2014-2020 рр. передбачається здійснювати за такими 10 напрямами, які адаптовані до індивідуальних потреб регіонів і міст, забезпечуватимуть використання інвестицій з максимальним ефектом [11].

1. Інвестування в усі регіони ЄС та встановлення співвідношення рівня фінансування з бюджету Європейського Союзу з національним внеском (рівень співфінансування) залежно від розвитку регіону.

Менш розвинені регіони (ВВП менше 75% від середнього по ЄС) отримуватимуть фінансування з бюджету ЄС від 75 до 80% від вартості проектів.

Перехідні регіони (ВВП від 75 до 90% від середнього по ЄС) централізовано фінансуватимуться в обсязі 60% від вартості проектів.

Більш розвинені регіони (ВВП більш ніж 90% від середнього по ЄС) отримають фінансування у розмірі 50% від вартості проектів [12].

2. Концентрація ресурсів на ключових секторах зростання.

ринку та подоланню таких технічних бар'єрів, як несумісність стандартів залізничного транспорту.

Фонд згуртування також підтримуватиме інфра- структурні проекти, якщо вони сприяють захисту навколишнього середовища з точки зору енерго- ефективності, використання відновлюваних джерел енергії тощо.

Через Європейський соціальний фонд політика згуртування забезпечуватиме досягнення пріоритетів ЄС у сфері зайнятості (наприклад шляхом навчання впродовж усього життя), освіти та соціальної інтеграції. На ці потреби буде направлено щонайменше 70 млрд євро. Крім того, не менше 6 млрд євро передбачено на підтримку ініціативи щодо забезпечення зайнятості молоді.

3. Установлення зрозумілих, прозорих, таких, що можна вимірювати, показників для звітності. Країни і регіони мають заздалегідь оголошувати, яких цілей вони збираються досягти з наявними ресурсами і визначити, як саме вони будуть вимірювати прогрес щодо досягнення цих цілей. Це дасть змогу здійснювати регулярний моніторинг того, як використовуються фінансові ресурси.

4. Забезпечення більш ефективних інвестицій. Наприклад, у заходи з поліпшення систем державних закупівель, дотримання природоохоронного законодавства, зайнятості молоді, тендерної рівності та недискримінації.

5. Створення спільної стратегії для ефективної координації і меншого дублювання. Ідеться про кращу координацію між європейськими структурними й інвестиційними фондами для забезпечення максимальної віддачі від інвестицій ЄС. Основу для цього створюють «Загальні стратегічні рамки», які Європейська Комісія представила 14 березня 2012 р. Цей документ був розроблений з метою підвищення узгодженості між політичними зобов'язаннями, зробленими в контексті Стратегії «Європа 2020» та інвестиціями на місцях [13].

6. Скорочення бюрократизму і спрощення використання інвестицій ЄС у рамках загальних правил для всіх європейських структурних та інвестиційних фондів, створення простих правил бухгалтерсь-

10. Заохочення більш широкого використання фінансових інструментів з метою надання малим і середнім підприємствам, а також мікропідприєм- ствам більшої підтримки та доступу до кредитів. Акцент на кредити, а не субсидії буде сприяти підвищенню якості проектів і перешкоджатиме субсидійній залежності.

У 1980-1990-х рр. основними бенефіціарами Європейської політики згуртування були Іспанія, Ірландія, Португалія та Греція. Сьогодні ЄС приділяє особливу увагу регіонам Центральної та Східної Європи. На країни ЦСЄ було виділено близько половини від загального обсягу фінансування.

Загалом на політику згуртування 2014-2020 рр. у бюджеті ЄС передбачено понад 325 млрд євро. Ураховуючи національний внесок держав-членів, а також залучення кредитних механізмів загальний обсяг інвестицій прогнозується на рівні 500 млрд євро.

Як видно з табл. 3, Європейський Союз у своїй політиці керується правилом: гроші одержують усі країни, у тому числі й високорозвинені. Наприклад, і Німеччина, і Франція одержують значні кошкого обліку, а також більш широке використання цифрових технологій («електронна згуртованість»).

Таблиця 3 Розподіл фінансування деяких країн - членів ЄС у межах політики згуртування 2014-2020 рр. [14]

7. Підвищення міського виміру політики згуртування шляхом виділення певної кількості ресурсів від Європейського фонду регіонального розвитку, які витрачатимуться на комплексні проекти в містах.

8. Зміцнення транскордонної співпраці та створення умов, які спрощуватимуть розробку транскордонних проектів. Забезпечення макрорегіо- нальних стратегій Європейського Союзу, таких як стратегії для Дунайського регіону та Балтійського моря за підтримки національних і регіональних програм.

9. Забезпечення кращих зв'язків між політикою згуртування та широким економічним управлінням ЄС. Усі програми мають відповідати національним програмам реформ і сприяти виконанню відповідних завдань, які визначені за допомогою рекомендацій по конкретних країнах в Європейському семестрі. За необхідності Комісія може звернутися до держав-членів у рамках так званої мак- роекономічної обумовленості для зміни програми підтримки ключових структурних реформ. У крайньому разі Європейська Комісія може призупинити фінансування, якщо економічні рекомендації неодноразово і серйозно порушувалися.

ти з європейських структурних фондів. Щодо Німеччини, то ця країна взагалі не передбачає фінансування регіонів з ВВП менше 75% від середнього по ЄС з дуже простої причини - у Німеччині просто не існує територій з таким рівнем розвитку. Отже, з понад 19 млрд євро, які виділені Німеччині в межах Європейської політики згуртування на 2014-2020 рр., 9,77 млрд передбачено на перехідні регіони, на більш розвинені регіони планується виділити майже 8,5 млрд.

На сучасному етапі розвитку для нашої держави корисними можуть виявитися приклади країн ЦСЄ з огляду на їхнє колишнє соціалістичне минуле та схожість багатьох економічних проблем (які вони розв'язували та продовжують розв'язувати) з проблемами України.

Тому, скориставшись дослідженням Управління Ощадбанку Чехії, яке було проведено у співпраці з Науковим підрозділом Erste Group, розглянемо, на які проекти спрямовують або мають спрямовувати (на погляд дослідників) кошти Європейського Союзу держави Центральної та Східної Європи [15].

Зазначимо, що з Європейською політикою згуртування тісно пов'язана така автономна ініціатива ЄС, як «Засіб з'єднання Європи» (Connecting Europe Facility - CEF). Ця ініціатива підтримуватиме стратегічні проекти в галузі транспорту, енергетики та телекомунікаційної інфраструктури. Ініціатива ЄС «засіб з'єднання Європи» дає змогу реалізувати кілька великих проектів в окремих державах. На ці потреби з бюджету ЄС передбачається виділення 33,3 млрд євро.

Польщу можна назвати переможцем боротьби за фінансову допомогу в межах політики згуртування. Найбільша економіка країн ЦСЄ має одержати майже 77,6 млрд євро, що становить 288 євро на душу населення щорічно і 2,9% від ВВП. Найбільша частка субсидій (трохи більше однієї третини) будуть вкладені в інфраструктуру та екологічні проекти. Польща буде продовжувати будувати дорогу між Краковом і Варшавою і далі до Гданська. Цей інфраструктурний проект, поряд з іншими, в остаточному підсумку має привести до створення швидкісної дороги та залізничної мережі, яка з'єднає всі основні польські міста. Увага приділятиметься збільшенню інвестицій в наукові дослідження. Це допоможе перейти від наздоганяючої еко - номіки до збалансованого зростання на основі інновацій; 4,1 млрд євро мають бути інвестовані в освіту і професійну підготовку з метою сприяння зайнятості та поліпшення умов на ринку праці, особливо для молоді, де рівень безробіття перевищує 25%. стратегія регіональний територіальний згуртованість

У межах ініціативи CEF передбачається вдосконалення автомобільних і залізничних шляхів. Для Польщі це має вирішальне значення, оскільки збільшує привабливість країни для інвестицій. Аналітики Erste вважають, що коридор Балтика - Адріатика є одним із найбільш важливих проектів, який поліпшить не лише внутрішню інфраструктуру, а й транскордонні зв'язки. Тим більше, що коридор пов'язаний з іншими важливими транспортними маршрутами і має потенціал, щоб стати ефективним транспортним ланцюгом у Центральній Європі не тільки з точки зору пасажирських перевезень, а й для транспортування товарів. Аналітики вважають, що проект буде стимулювати економічний розвиток регіонів у коридорі.

Для Чехії загальний обсяг асигнувань із структурних та інвестиційних фондів ЄС у 20142020 рр. передбачає майже 22 млрд євро, що становитиме 299 євро на душу населення і 2,1% від ВВП. На думку аналітиків Erste, найбільша частка субсидій, майже одна третина, піде в інфраструк- турні проекти, в основному в галузі транспорту. Проекти, що підтримують наукові дослідження, мають отримати п'яту частину асигнувань на території Чеської Республіки. Приблизно така ж кількість має виділятися на екологічні проекти, водночас як одну десяту частину фондів ЄС слід спрямувати в бізнес-сектор (переважно для малих і середніх підприємств). Близько 15% від загальної суми пропонується інвестувати в розвиток ринку праці та соціальної інтеграції.

У межах ініціативи CEF високий потенціал спостерігається в модернізації і збільшенні пропускної спроможності залізниці Нюрнберг - Прага, а також Мюнхен - Прага. Для Чеської Республіки, як експортноорієнтованої економіки, модернізація залізничного сполучення до Німеччини буде і далі зміцнювати торговельні зв'язки між цими двома країнами, адже на Німеччину припадає третина від загального обсягу чеського експорту.

Загальний обсяг асигнувань з фондів ЄС для Угорщини становить 21,91 млрд євро, що означає 316 євро на душу населення і 3,2% від ВВП. Особлива увага приділятиметься зайнятості й мобільності робочої сили, а також підвищенню конкурентоспроможності мікропідприємств, малих і середніх підприємств. Уряд країни оголосив, що близько 60% фондів ЄС спрямовуватимуться на підтримку економічного розвитку та зайнятості. На освіту, підвищення кваліфікації робочої сили і навчання впродовж усього життя буде виділено близько 7%.

Вважається, що в рамках ініціативи CEF основні зусилля необхідно спрямувати на покращення транскордонної інфраструктури північ-південь. Це сприятиме зміцненню місцевих підприємств, які змогли б отримати легкий доступ до більшого регіонального ринку. Водночас покращення енергетичної інфраструктури північ-південь може допомогти диверсифікації енергопостачання в регіоні.

Загальний обсяг асигнувань з фондів ЄС для Словаччини складає майже 14 млрд євро, що становить щорічно 369 євро на душу населення і 2,8% від ВВП. Зазначимо, що з точки зору щорічних асигнувань на душу населення - найбільш показовий індикатор - Словаччина посідає друге місце серед країн-членів ЄС, а лідирує Естонія з приблизно 387 євро.

Інфраструктура буде головним пріоритетом для Словаччини через недосконалість мереж шосе в країні. Це сприймається як головна перешкода в залученні іноземних інвесторів до східної частини країни. Таким чином, 26% від загального обсягу фондів ЄС, виділених для Словаччини, будуть використовуватися для інфраструктурних проектів. На розв'язання проблеми довгострокового безробіття і безробіття серед молоді планується направити 13% обсягу виділених коштів. У числі інших пріоритетів - охорона навколишнього середовища (20,6%) і наукові дослідження (14,5%).

Щодо ініціативи CEF, то тут Словаччині пропонується особливу увагу звернути на трубопроводи JANAF-Adria. Їх реконструкція і розширення поліпшить енергетичну безпеку Словаччини (країна традиційно залежить від російської нафти, яка транспортується через Україну по трубопроводу «Дружба»). Крім того, збільшення пропускної спроможності трубопроводів, ймовірно, приведе до більш високих обсягів транзиту і більш високих доходів.

Для Румунії передбачено фінансування в обсязі майже 23 млрд євро, що становитиме 164 євро на душу населення щорічно і 2,5% від ВВП. Найбільша кількість коштів піде на довкілля та транспорт (більш ніж по 20% для кожної галузі). Трохи менше ніж 8% було виділено на освіту. На думку аналітиків Erste, цього явно недостатньо, оскільки освіта і охорона здоров'я мають бути ключовими пріоритетами для Румунії. Зауважимо, що медичні послуги в країні мають низький рівень, який викликаний «відпливом мізків» і відсутністю належного медичного обладнання в державних лікарнях. Що стосується освіти, то тут найбільшу турботу викликає стан справ у сільській місцевості.

У рамках ініціативи CEF головна увага приділятиметься розвитку залізничного проекту Арад - Брашов - Бухарест - Констанца, який з'єднає західний кордон Румунії з Чорноморським узбережжям. Скорочення часу перевезення вантажів і пасажирів має заохочувати іноземних інвесторів і місцевих підприємців відкривати нові об'єкти в Південній і Східній Румунії, областях, які були досі важко доступні через погану інфраструктуру. Водночас це може бути важливим кроком щодо відродження туризму на Чорноморському узбережжі.

Для Хорватії як нового члена ЄС загальний обсяг асигнувань з фондів ЄС становить майже 8,61 млрд євро, що дорівнює 289 млрд євро на душу населення і 2,8% від ВВП щороку. Хорватії як у межах політики згуртування, так і в рамках ініціативи CEF пропонується головну увагу приділити розвитку транспортної інфраструктури, насамперед залізниці й портів. Важливим сегментом також є енергоефективність, відновлювальні джерела енергії та розвиток ІТ-інфраструктури.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Європейська політика згуртування є одним з інструментів досягнення цілей ЄС, які сформульовані в Стратегії «Європа 2020». У свою чергу, цілі Стратегії мають чітко визначені показники, що наповнює політику згуртування конкретним змістом і значно спрощує проведення оцінки ефективності цієї політики в усіх державах - членах Європейського Союзу. Політика згуртування передбачає залучення різноманітних інвестицій та взаємозв'язок з іншими засобами ЄС, які спрямовані на досягнення стратегічних цілей, визначених у засновницьких договорах і конкретизованих у Стратегії «Європа 2020». Таким чином, кілька інструментів одночасно спрямовуються на досягнення однієї мети, що робить загальну політику ЄС дієвою і ефективною.

Реформування політики згуртування сприятиме зменшенню бюрократичної тяганини, установленню прозорих і зрозумілих державам - членам ЄС правил. Ця політика більше не є благодійною допомогою бідним регіонам. Ідеться про максимальне зростання економіки та забезпечення зайнятості населення. Як зауважує Європейська Комісія, існує чіткий зв'язок між політикою згуртування і економічним зростанням в ЄС. За різними оцінками, завдяки цій політиці середній по ЄС ВВП зросте до 2020 р. на 4%, а кожний інвестований євро повернеться в економіку країн-членів у розмірі € 4,2 [16].

Як ми могли переконатися, серед пріоритетів країн Центральної та Східної Європи в межах Європейської політики згуртування перебувають екологічні проекти, питання енергоефективності, освіта, охорона здоров'я, зайнятість, підвищення конкурентоспроможності мікро-, малих і середніх підприємств. Усі ці питання є актуальними і для України. Отже, досвід згуртування ЄС є, без жодного сумніву, важливим для Української держави і заслуговує на всебічне дослідження.

Велика увага країнами ЦСЄ приділятиметься інфраструктурі, з розвитком якої пов'язується зростання іноземних інвестицій, створення нових підприємств і в підсумку - пожвавлення економічного розвитку в регіонах. Вивчення цього досвіду, на нашу думку, є необхідним, зважаючи і на нещодавнє рішення Ради директорів Європейського банку реконструкції і розвитку про виділення 200 млн євро на реконструкцію автомобільних доріг України [17].

Іншими напрямами подальших наукових досліджень можуть бути нові правила і законодавство, що регулюють політику згуртування ЄС на 2014-2020 рр.

Ураховуючи скрутну економічну ситуацію, яка склалася сьогодні в Україні, можливо доречно внести певні корективи і в Державну стратегію регіонального розвитку на період до 2020 року. І тут ще раз для українських науковців, дослідників і державних службовців може бути корисним сучасний досвід Європейської політики згуртування.

Необхідно наголосити, що протягом чотирьох років з дати набрання чинності Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом наша держава має надати Європейській Комісії показники валового внутрішнього продукту на душу населення, гармонізовані до рівня NUTS ІІ. На основі цього будуть оцінені регіони України, а також максимальна інтенсивність допомоги, для того щоб скласти регіональну карту згідно з відповідними керівними принципами ЄС [18]. Безумовно, запровадження європейської системи статистичної звітності на регіональному рівні у форматі NUTS також має стати предметом дослідження українських науковців.

Список використаних джерел