Парадипломатія як складова процесів регіоналізації на сучасному етапі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Парадипломатія як складова процесів регіоналізації на сучасному етапі

Т.О. ГРАЧЕВСЬКА

Авторське резюме

Проаналізовано особливості процесів регіоналізації, які виникли та активізувалися як відповідь на багатофакторну глобалізацію. Було встановлено, що збільшення повноваження регіональних спільнот у міжнародній сфері призвело до виникнення та розвитку такого явища, як парадипломатія, що вияв-ляється в інтенсифікації діяльності регіонів у роботі міжнародних організацій та наднаціональних утво-рень. В статті важливе місце було відведено аналізу концепту парадипломатії, з огляду на те, що він є порівняно новим у світовій політологічній науці та практично не впроваджений до обігу у вітчизняній науці. Визначено основні підходи та механізми діяльності акторів парадипломатії щодо мобілізації ре-гіональних ресурсів задля реалізації ініціатив щодо забезпечення інтересів регіонів та їх громадян у різ-них сферах.

Особлива увага була приділена специфіці реалізації парадипломатії на прикладі функціонування Європейського Союзу, адже саме успішний досвід функціонування цього феномена деяким дослідникам дозволяє говорити про формування «Європи регіонів». У статті проаналізовано провідні напрямки ді-яльності акторів парадипломатії на рівні субнаціональних регіонів та регіонів, які створені в рамках прикордонного співробітництва. Не випадково саме на транскордонному співробітництві було зроблено акцент у статті, адже воно дозволяє місцевим органам влади розробляти та успішно реалізовувати спеці-альні комплексні програми економічного, культурного, гуманітарного характеру, вирішувати питання гарантування безпеки, зайнятості місцевого населення, забезпечення охорони здоров'я на належному рівні.

Автор статті особливу увагу приділяє аналізу наукових публікацій, присвячених проблемам специ-фіки функціонування інститутів парадипломатії в сучасному світі, передусім на європейському просто-рі. Зокрема, були розглянуті роботи таких науковців, як Т. Зонова, А. Кузнецов, Т. Маллой.

Належне місце в роботі відводиться обґрунтуванню тези щодо доцільності інтенсифікації розвитку парадипломатії в Україні, що сприятиме залученню місцевих громад до більш активної участі в роботі міжнародних регіональних організацій, різноманітних програмах та проектах, спрямованих на налагод-ження добросусідських відносин між прикордонними територіями. Стверджується, що роль парадипло- матії буде зростати, адже її виникнення та функціонування стало наочною ілюстрацією того, як держава та регіони можуть досягти порозуміння в сфері розподілу владних повноважень. Обґрунтовано тезу про те, що загальною є тенденція, що ті регіони, які мають широкі законодавчі повноваження та більшу автономію, успішніше та активніше розвивають різнопланову діяльність у зовнішній сфері (регіони Ні-меччини, Франції, Великобританії). Окреслено перспективні напрямки застосування парадипломатії в сучасних міжнародних відносинах.

Ключові слова: парадипломатія, регіоналізація, міжнародне співробітництво, регіон, Європейський Союз, єврорегіон, транскордонне співробітництво. регіоналізація глобалізація міжнародний парадипломатія

© Т.О. Грачевська, 2014

Paradiplomacy as a part of the processes of regionalization at the present stage

T.O. HRACHEVSKA

The Oles Honchar Dnepropetrovsk national university, Dnіpropetrovsk, Ukraine

E-mail: persefona01@mail.ru

Abstract

The research analyzed the features of the processes of regionalization, which emerged and intensified in response to a multifaceted globalization. It was revealed that increasing the power of regional communities in the international arena resulted in emergence and development of such phenomenon as paradiplomacy, which finds itself in intensification of regional activities in international organizations and supranational entities. An important place in the article was given to the paradiplomacy concept analysis, considering that this con-cept is relatively new in the world of political science and is practically not used in the scientific language of our country. The research defined the basic approaches and mechanisms of actors' activities in paradiplomacy to mobilize regional resources in order to implement initiatives to ensure the interests of the regions and their citizens in various fields.

Special attention was paid to the specifics of paradiplomacy implementation by the example of function-ing of the European Union, as long as its successful experience allows talking about the formation of the «Eu-rope of Regions». The research analyzed major actors' activities in paradiplomacy at subnational and regional levels, which are created within the cross-border cooperation. It is no coincidence that the emphasis in the article was made on the cross-border cooperation, because it allows local authorities to develop and success-fully implement comprehensive economic, cultural and humanitarian programs, deal with security issues, local employment and provide health care at the appropriate level.

The author paid special attention to the analysis of scientific publications devoted to the specific problems of functioning of paradiplomatic institutions in the modern world, especially in the Europe. In particular, the author examined the works of such scientists as T. Zonova, A. Kuznetsov, T. Malloy.

The special place in the article was given to justify the thesis on the feasibility of intensification of parad- iplomatic activity in Ukraine that will involve local communities into more active participation in the work of international and regional organizations, various programs and projects aimed at establishing cooperation with cross-border areas. The author asserted that the role of paradiplomatic activity will increase, because its emergence and functioning is an object lesson how the states and regions can reach an agreement in distribu-tion of power authorization. The author justified the thesis that the regions with extensive legislative powers and autonomy generally develop diversified external activities more successfully and actively (some regions in Germany, France, and Great Britain). The research outlined promising areas of application of paradiplo- matic activity in contemporary international relations.

Keywords: paradiplomacy, regionalization, international cooperation, the region, the European Union, european region, cross-border cooperation.

Постановка проблеми. Особливості співро-бітництва та динаміка розвитку відносин між суб'єктами міжнародних відбувається не лише під впливом процесів глобалізації, а й регіоналі- зації, які стали своєрідною відповіддю на деле-гування значних повноважень наднаціональним утворенням. Активними учасниками процесів регіоналізації виступають як субнаціональні регіони, які сформувалися через національно- етнічний поділ, так і регіони, які виникли вна-слідок транскордонного співробітництва. На думку Т. Зонової, в цих умовах сформувалася нова реальність, коли регіональні утворення вимагають більше прав для здійснення само-управління та виходу на міжнародну арену [2, с. 252]. Саме ці прагнення й стимулювали ви-никнення принципово нової форми міжнарод-ного співробітництва в умовах процесів регіона- лізації - парадипломатії. Варто зауважити, що насамперед парадипломатія стала гармонійною складовою дипломатичного механізму держав Європейського Союзу. Саме держава залишаєть-ся головним провідником та координатором ди-пломатичної діяльності, й європейські регіони мають узгоджувати свої дії на зовнішній арені з центральними дипломатичними органами, що дозволяє враховувати інтереси як центральних, так і місцевих органів влади при вирішенні зов-нішньополітичних завдань.

Аналіз досліджень і публікацій. Варто наго-лосити, що використання дефініції «парадипло- матія» почалося порівняно недавно в сучасних наукових дослідженнях міжнародного харак-теру й було обумовлене збільшенням ролі муні-ципальних громад у здійсненні співробітництва на міжнародному рівні. Вперше цей термін було введено до наукового обігу лише у 80-х роках минулого століття такими науковцями, як П. Солдатос та І. Духачек [4]. Спочатку ними ви-користовувався термін «мікродипломатія», але потім його замінили саме на «парадипломатія» через те, що, на думку І. Духачека, саме він більш точно передає зміст процесів, які відбу-ваються паралельно та додатково до діяльності центральної влади в дипломатії [4]. Значний на-уковий інтерес до проблем парадипломатії як теоретичному, так і практичному аспекті, при-ділила відома дослідниця Т. Зонова. Зокрема, вона здійснила ґрунтовний аналіз специфіки функціонування європейських регіонів у між-народному контексті, особливу увагу приділив-ши спробам створення наднаціональних струк-тур, які мали здійснювати адміністрування цим процесом (зокрема, Комітету регіонів) [3]. Нау-кова розвідка А. Кузнецова присвячена характе-ристиці концепту «парадипломатія» представ-никами різних наукових шкіл, що становить значний інтерес, з огляду на неоднозначність даного феномена, який в більшості країн світу ще перебуває у стадії становлення [4]. Впливу національних спільнот на процеси консолідації на розширення ЄС та залучення місцевих гро-мад до міжнародного співробітництва присвя-чена наукова публікація Т. Маллой [5]. Отже, у сучасному науковому дискурсі наявні сюжети, які свідчать про зацікавленість науковців-між- народників феноменом парадипломатії, проте на більшу дослідницьку увагу заслуговує такий складний аспект, як місце парадипломатії в процесах регіоналізації на сучасному етапі.

Мета дослідження - здійснення аналізу особливостей застосування механізмів паради- пломатії як складового елементу зовнішньопо-літичного апарату держави та наднаціональних утворень в умовах процесів регіоналізації на су-часному етапі.

Виклад основного матеріалу. Положення внутрішніх регіонів країни та регіонів, які ви-никли внаслідок прикордонного співробітни-цтва між державами, їх потенційна зацікавле-ність в інтеграції та взаємовигідній співпраці можуть зазнавати значних модифікацій під впливом комплексу різноманітних політичних та економічних чинників, що спонукає регіони шукати оптимальні моделі співробітництва в умовах багатофакторної глобалізації. Це спри-яє активізації процесів регіоналізації, тобто створенню та функціонуванню регіонів як по-рівняно самостійних одиниць в сучасних умо-вах. Звертаючись до проблем регіоналізації, перш за все потрібно відмітити, що представни-ки західної політичної науки розглядають ре-гіони як гомогенні території з відокремленими фізичними та культурними ознаками, які від-різняються від територій, з якими межують, є невід'ємною частиною національної території та усвідомлюють свої традиції і систему цінностей. Залучення регіонів до процесів міжнародного співробітництва в якості самостійних одиниць відбувається шляхом формування просторової мережі системи виробництва та обмінів, в якій регіони стають самостійними учасниками про-цесів конкуренції за розподіл ринків, ухвален-ня рішень, покликаних регулювати відносини в політичній, гуманітарній, екологічній та інших сферах співробітництва. Така взаємодія при-зводить до формування системи міжнародних та міжрегіональних відносин, що переважно отримує обриси транскордонного співробітни-цтва. В міжнародних нормативно-правових до-кументах зазначається, що транскордонне спів-робітництво представляє собою будь-які спільні дії, спрямовані на посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальни-ми громадами або властями, які знаходяться під юрисдикцією двох або декількох договір-них сторін, а також укладання з цією метою будь-яких необхідних угод або досягнення до-мовленостей [1]. У сучасному світі домінує тен-денція щодо активізації саме транскордонного співробітництва, яке дозволяє місцевим орга-нам влади розробляти та успішно реалізовувати спеціальні комплексні програми економічного, культурного, гуманітарного характеру, вирішу-вати питання гарантування безпеки, зайнятос-ті місцевого населення, забезпечення охорони здоров'я на належному рівні. Вирішенню за-значених завдань сприяє парадипломатія, яка передбачає широке залучення субнаціональних та регіональних акторів до міжнародних відно-син. Один із теоретиків парадипломатії І. Духа- чек, наголошуючи на невідворотності процесу залучення принципово нових акторів до між-народних відносин, обравши за критерій рівень дипломатичного представництва, виділив на-ступні види парадипломатії: міжкордонну ре-гіональну парадипломатію, трансрегіональну (макрорегіональну) парадипломатію, глобальну парадипломатію [4]. Спираючись на науковий доробок І. Духачека, відомий дослідник теорії дипломатії Дер Дерідан розширив коло потен-ційних акторів парадипломатії, стверджуючи, що її учасниками можуть бути транснаціональ-ні корпорації, міжнародні організації, створені за професійним критерієм, наприклад, міжна-родна організація профспілок, представники органів масової комунікації [4]. Отже, для цього дослідника концепт парадипломатія включає в себе будь-який напрямок міжнародної діяль-ності, який здійснюється недержавними акто-рами. Така точка зору є доволі дискусійною й не отримала широкої підтримки серед науковців, через розширення кола суб'єктів парадиплома- тії до надзвичайних масштабів, що не відповідає існуючим реаліям.

Спираючись як на теоретичні здобутки, і на емпіричний досвід, на сучасному етапі паради- пломатію визначають як участь субнаціональ- них одиниць в міжнародних відносинах через встановлення формальних та неформальних, постійних і тимчасових контактів з іноземними партнерами з метою досягнення певних цілей на міжнародній арені.

Доцільно звернути увагу на ту обставину, що найбільша дослідницька увага була приділена здійсненню аналізу міжнародного співробітни-цтва канадської провінції Квебек та іспанських регіонів, в першу чергу Каталонії, через їх напру-жені відносини з представниками центральної влади щодо їх спроб активізації міжнародного співробітництва. Проте й інші регіони, сфор-мовані на різних засадах, становлять інтерес, адже мають унікальний та самобутній досвід ді-яльності в сфері парадипломатії. Представники місцевих та регіональних громад мають бажан-ня бути зарахованими до числа суб'єктів між-народних відносин, не зазіхаючи на монополію держави як головного дипломатичного гравця.

Яскравим прикладом означених процесів є осо-бливості розвитку парадипломатії на просторі Європейського Союзу, де значна увага приділя-ється створенню механізмів узгодження зовніш-ньополітичної діяльності регіональної політики з політикою наднаціональних структур.

Розвиток парадипломатії в ЄС став можли-вим завдяки активізації діяльності регіональ-них утворень в незалежності від того, чи були вони утворені на основі географічних, еконо-мічних, національних критеріїв. Як зазначає Т. Маллой, саме регіональні уряди та національ-ні меншини, котрі мають власне самоврядуван-ня, такі як Каталонія, Ломбардія, Рон-Альп, є активними учасниками парадипломатії, які впливають на формування та реалізацію євро-пейської і міжнародної політики [5].

Ця обставина сприяла формуванню нових механізмів та форм співробітництва в зовнішній сфері в умовах регіоналізації. Так, регіональні представники мають право брати участь у роз-робці політичного курсу, що свідчить про розпо-діл компетенції між представниками наднаці-онального, національного та субнаціонального рівнів в ЄС. На практиці це дозволяє розширити коло суб'єктів прийняття зовнішньополітичних рішень за рахунок представників місцевих ор-ганів влади, комерційних організацій, громад-ських організацій.

Ще однією формою участі регіональних спільнот у зовнішній сфері є здійснення лобі- ювання з метою створення стратегій тиску на структури ЄС задля досягнення необхідних ре-зультатів в інтересах регіонів. Саме тому не ви-кликає здивування та обставина, що найактив-ніше парадипломатія почала розвиватися в тих регіонах, де існувала напруженість у відносинах між центральним урядом та регіоном (каталон-ці, баски, Північна Ірландія). Проте загальною є тенденція, що ті регіони, які мають широкі за-конодавчі повноваження та більшу автономію, успішніше та активніше розвивають різнопла-нову діяльність у зовнішній сфері (регіони Ні-меччини, Франції, Великобританії).

Активізація зовнішньої діяльності регіонів поставила на порядок денний завдання створен-ня спеціального органу, який би мав стати ви-разником інтересів регіонів перед керівництвом ЄС. Ним став Комітет регіонів - консультатив-ний орган ЄС, до якого делеговані представники місцевих та регіональних органів влади. Комі-тет регіонів бере участь в обговоренні питань в інститутах ЄС, пов'язаних з проблемами за-хисту навколишнього середовища, соціальної, гуманітарної політики, які безпосередньо на-лежать до компетенції місцевої та регіональної влади. Збільшення масштабів міжрегіонального співробітництва сприяло також створенню Єв-ропейських груп з транскордонного співробіт-ництва, створення різноманітних програм, які мають на меті активізувати співробітництво між регіонами. Приміром була розроблена й функці-онує програма «Програма Середземноморської інтеграції», в рамках котрої активне співробіт-ництво відбувається між регіоном Південні Пі-ренеї, що у Франції, з Північною Португалією, а італійська Ломбардія співпрацює з іспанською Каталонією [2, с. 256]. Фактично реалізація цього проекту покликана сприяти перетворен-ню єврорегіонів в утворення, яким будуть де-леговані права юридичної особи, що дозволить розробляти й ефективно впроваджувати проек-ти, розраховані на довгострокову перспективу в сфері туризму, транспорту, надання різнома-нітних побутових послуг населенню. Створення цих груп має на меті поглибити рівень співро-бітництва між регіонами ЄС, а також створити нову конфігурацію відносин між різними рівня-ми влади в міжнародній сфері.

Свідченням серйозності намірів акторів парадипломатії діяти на міжнародній арені є створення їх регіональних та муніципальних представництв у Бельгії, де вони мають змогу координувати прийняття важливих зовніш-ньополітичних рішень. Їх представники мають можливість брати участь у роботі інститутів ЄС, куди делегують своїх фахівців з різних сфер - політичної, економічної, гуманітарної. Одним із наріжних завдань цих представництв є здій-снення лобіювання інтересів регіонів, створення тиску на структури ЄС задля отримання бажа-них для них результатів. За структурою, функ-ціями представництва регіонів мало чим відріз-няються від дипломатичних представництв, які використовуються у форматі міждержавної вза-ємодії, що свідчить про те, що парадипломатія принципово відрізняється від дипломатії лише своїм суб'єктним складом. Дані представни-цтва, до роботи в яких залучаються як представ-ники регіональних та місцевих органів влади, так і особи, які мають досвід дипломатичної ро-боти в структурах ЄС, виконують завдання вста-новлення та підтримання необхідних контактів, представлення владі інформації щодо процесів та подій, які відбуваються в ЄС, що свідчить про те, що регіони вже не є пасивними виконавцями тих рішень, які приймаються наднаціональни-ми структурами ЄС.

Якісні зміни, які відбулися у відносинах між регіонами та керівними структурами ЄС, не в останню чергу завдяки розвитку парадипло- матії, призвели до зниження ролі кордонів у ме-жах ЄС і сприяли успішній реалізації спільної регіональної політики, що деяких дослідників надихнуло на думку про побудову «Європи ре-гіонів» у невіддаленому майбутньому. Європей-ський Союз не зупиняється на досягнутому і за-являє про свої наміри розвивати добросусідство та інтенсивно підтримувати відносини з усіма прикордонними державами, до яких належить й Україна. Для України важливим є досвід як розвитку парадипломатії субнаціональних ре-гіонів ЄС, так і єврорегіонів, які охоплюють те-риторію України та країн, що входять до складу ЄС («Буг», «Карпатський регіон», «Нижній Ду-най» та ін.).

Досвід розвитку парадипломатії ЄС може становити як теоретичний, так і практичний ін-терес для України, з огляду на те, що українські регіони мають чималий досвід участі у міжна-родних регіональних організаціях та проектах. На сьогоднішній день в Україні приморські ре-гіони (Одеська, Миколаївська, Херсонська, За-порізька області) мають розгалужену мережу зв'язків та інтенсивні міждержавні контакти. До основних форм здійснення ними міжрегіо-нального співробітництва можна віднести на-ступні: участь у роботі комісій міжнародних організацій, проведення бізнес-форумів, міжна-родних конференцій та інших заходів, спрямова-них на підвищення інвестиційної привабливості регіону, залучення міжнародної технічної до-помоги для реалізації соціальних, екологічних та інфраструктурних проектів, участь у транс-кордонних проектах [6]. Наразі також наявні та реалізуються можливості для розвитку між-регіонального співробітництва й з країнами ЄС у рамках реалізації Європейського інструмента партнерства та сусідства. Проте серйозною проб-лемою для розвитку парадипломатії в Україні є нерівномірне залучення регіонів до міжнародної регіональної співпраці, певна обмеженість сфер міжнародної співпраці регіонів (серед них пере-важає співробітництво у сфері культури, освіти, науки та спорту), недостатнім є й рівень під-готовки фахівців, які займаються питаннями розвитку та реалізації регіонального співробіт-ництва. Саме залучення досвіду ЄС, який зараз створив ефективну систему взаємодії офіційної дипломатії та парадипломатії, може позитивно вплинути на формування нової дипломатичної архітектури нашої держави, яка сприятиме ак-тивізації діяльності регіонів у зовнішній сфері. Для формування парадипломатії регіонів Укра-їни доцільно збільшити повноваження органів місцевого самоврядування в зовнішній сфері, інтенсифікувати роботу щодо презентації регіо-нів України на різноманітних міжнародних фо-румах, розширити географію співробітництва регіонів України з європейськими регіонами. Здійснення цих кроків позитивно вплине на по-будову нової моделі співробітництва централь-них органів з органами місцевого самоврядуван-ня, проте ключові проблеми зовнішньої сфери повинні залишатися прерогативою центральної влади (як це відбувається, наприклад, в Італії).

Актори парадипломатії зі сторони України можуть також бути активно залучені й до реа-лізації співробітництва в рамках діючих євро-пейських регіонів, з метою модернізації наявної транспортної мережі, участі в проектах щодо охорони навколишнього середовища, розбудо-ви промислової та будівничої інфраструктури. Оскільки магістральна мета транскордонного співробітництва полягає у зміцненні держави шляхом розвитку її регіонів, тому й варто його розвивати за рахунок створення оптимальних можливостей для регіонів у реалізації міжна-родних проектів, які передбачають поглиблення інтеграційних процесів.

Розвиток парадипломатії, як складової про-цесів регіоналізації, в Україні може сприяти формуванню системи транскордонного спів-робітництва й сприятиме впровадженню на практиці євроінтеграційних прагнень України, практичної презентації серйозного проєвропей- ського курсу України. Формування міжрегіо-нальних відносин за європейськими зразками має відбуватися також через низку причин, зо-крема геополітичного характеру. Якщо раніше міжрегіональна співпраця між Україною Поль-щею, Угорщиною здійснювалася виключно в міждержавному форматі, то наразі вона пере-йшла на інший рівень, тобто перетворилася як на співпрацю України з окремими країнами ЄС, так і з Європейським Союзом, як самостійним міжнародним актором. Окрім цього, співробіт-ництво на регіональному рівні стало органічною складовою реалізації східної політики Європей-ського Союзу. Успішний розвиток саме парадип- ломатії, за умови тісної координації її зусиль з представниками офіційного, державницького, напрямку дипломатії, дозволять зробити цей вектор міжнародного регіонального співробіт-ництва більш ефективним та успішним. Задля вирішення означених завдань варто залучати акторів парадипломатії до розвитку транскор-донного співробітництва у найбільш поширених його формах: діяльність єврорегіонів, активі-зації участі у програмах сусідства, діяльності у міжнародних регіональних та регіональних організацій і асоціацій. Саме інтенсифікація діяльності в означених рамках сприятиме отри-манню позитивного досвіду гармонізації відно-син у зовнішній сфері.

Висновки. Регіоналізація належить до домі-нантних факторів розвитку міжнародного спів-робітництва на сучасному етапі. В ході даного процесу відбуваються процеси децентралізації державної влади, розподілу владних повно-важень, які відбуваються на основі принципу субсидіарності. Дані тенденції сприяли підви-щенню ролі регіонів як на державному, так і наднаціональному рівні. Надзвичайно повільно відбувається процес збільшення ролі саме регіо-нів у міжнародних відносинах, зокрема в таких сферах, як покращення якості та рівня життя населення, вирішення транспортних та інфра- структурних проблем. Особливої ваги набуває саме транскордонне співробітництво, яке перед-бачає мобілізацію місцевих ресурсів, їх ефек-тивне використання з метою покращення умов проживання прикордонних територій.

Явище делегування значної частини влад-них повноважень регіонам, субнаціональним чи тим, які виникли внаслідок транскордон-ної співпраці, отримало назву парадипломатії. Інструменти та механізми реалізації паради-пломатії не мають докорінної різниці з інстру-ментарієм офіційної дипломатії. Можна ствер-джувати, що виникнення та активний розвиток парадипломатії свідчить про те, що держава позбулася статусу монополіста в сфері зовніш-нього співробітництва, передавши значну час-тину своїх повноважень регіонам у контексті реалізації принципу субсидіарності. Це сприяло переходу взаємодії держави та громадянського суспільства на принципово новий рівень, відо-бразило підвищення їх взаємозалежності в умо-вах глобального світу. З огляду на це, можна спрогнозувати, що роль парадипломатії буде зростати, адже її виникнення та функціонуван-ня стало наочною ілюстрацією того, як держава та регіони можуть досягти порозуміння в сфері розподілу владних повноважень.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або владою [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_106

2. Зонова Т. Дипломатия: модели, формы, методы [Текст] / Т. Зонова. - М.: Аспект-Пресс, 2013. - 348 с.

3. Зонова Т. Парадипломатия европейских регионов [Электронный ресурс] / Т. Зонова. - Режим доступа: http://www.alleuropa.ru/paradiplomatiya-evropeyskich-regionov

4. Кузнецов А. Парадипломатия: трактовки и теоретические модели [Электронный ресурс] / А. Кузнецов. - Режим доступа: http://discourse-pm.ur.ru/discours6/kuznecov.php

5. Маллой Т. Роль національних меншин у процесі розширення та консолідації Євросоюзу / Т. Маллой [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dialogs.org.ua/ru/cross/page8811.html

6. «Щодо використання потенціалу міжрегіонального співробітництва у комплексному розвитку регіонів України». Аналітична записка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/arti- cles/968/

Стаття надійшла до редакції 08.12.2014

REFERENCES:

1. Yevropeiska ramkova konventsiia pro transkordonne spivrobitnytstvo mizh terytorialnym hromadamy abo vladoiu (European Outline Convention on Transfrontier Co-operation between Territorial Communities or Au-thorities). Mode of access: http:zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_106

2. Zonova T. Diplomatiya: modeli, formyi, metodyi (Diplomacy: models, forms, methods). M.: Aspekt Press, 2013. 348 р.

3. Zonova T. Paradiplomatiya evropeyskih regionov (Paradiplomacy European region). Mode of access: http:// www.alleuropa.ru/paradiplomatiya-evropeyskich-regionov

4. Kuznetsov A. Paradiplomatiya: traktovki i teoreticheskie modeli (Paradiplomacy: interpretations and theo-retical models). Mode of access: http://discourse-pm.ur.ru/discours6/kuznecov.php

5. Malloi T. Rol natsionalnykh menshyn u protsesi rozshyrennia ta konsolidatsii Yevrosoiuzu (The role of na-tional minorities in the expansion and consolidation of the European Union). Mode of access: http://dialogs.org. ua/ru/cross/page8811.html

6. «Shchodo vykorystannia potentsialu mizhrehionalnoho spivrobitnytstva u kompleksnomu rozvytku rehioniv Ukrainy». Analitychna zapyska («To use the potential of regional cooperation in the comprehensive development of the regions of Ukraine.» Policy Brief.). Mode of access: http://www.niss.gov.ua/articles/968/

Размещено на Allbest.ru