Динаміка світових цін на сировинні ресурси: кризові цикли поведінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка світових цін на сировинні ресурси: кризові цикли поведінки

Вступ та постановка проблеми

Впродовж 2000-х рр. багаті на природні ресурси країни користувалися вигодами від високих цін на біржові товари, коли ціни на метал і нафту досягли пікового рівня за всю історію. Як наслідок, сировинні економіки, що розвиваються, мали змогу суттєво збільшити бюджетні надходження і рухатися в бік економічних перетворень і розвитку. Але високі ціни, як правило, призводять до закінчення бумів на ринках біржових товарів. Обвал біржових цін ще раз нагадав про той факт, що ці ціни є мінливими, непередбачуваними і піддаються довгостроковим потрясінням. Це також означало, що країни-експортери біржових товарів повинні адаптуватися до періоду низького рівня доходу від експорту і державних надходжень. Така ситуація спостерігалася на ринку сировинних товарів на початку 1980-х рр., така ж спостерігається і зараз. Зниження цін на біржові товари співпало зі значним падінням нафтових цін (які після чотирьох років відносної стабільності з червня 2014 р. знизилися більш ніж вдвічі), відзначаючи кінець підйому або суперциклу, що почав свій відлік на початку 2000-х рр.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вплив цінових шоків оцінюється в економічній літературі по-різному. Н. Спатафора та І. Титель на підставі аналізу цінових циклів сировинних товарів упродовж 40 років для понад 150 країн встановили, що сировинний бум зазвичай має більшу амплітуду, ніж спадна фаза цінового циклу; приблизно третина всіх бумів (спадів) завершуються черговим бумом (спадом), а чим більшою є амплітуда зростання цін, тим глибшим стає наступний спад цін; в середньому медіана щорічного зростання ВВП під час сировинного буму на 2 пп перевищує значення цього показника для випадків спаду цін на сировину; значне підвищення обмінного курсу зазвичай призводить до сповільнення економічного зростання; чим більшим є дефіцит бюджету напередодні цінового буму, тим меншим є зростання ВВП під час буму (це може бути наслідком «витіснення» приватного споживання). Економічне зростання країн-експортерів сировини під час цінового буму 2006-2008 рр. вважається безпосереднім наслідком не стільки глобальних чинників, скільки внутрішніх чинників як менша амплітуда підвищення обмінного курсу чи кращі показники сальдо бюджету [1].

П. Кашін, К. МакДермотт і А. Скотт вважають сировинні цикли найбільшим викликом для країн-експортерів, звертаючи увагу на асиметрію таких циклів: періоди спадних цін на сировину тривають довше, ніж цінові буми, а глибина спаду дещо більша, ніж амплітуда наступного буму. Для більшості сировинних товарів ймовірність завершення поточної фази цінового циклу не залежить від тривалості попередньої фази такого циклу [2].

Д. Джекс на підставі аналізу цін на 30 сировинних товарів за останні 160 років зазначив, що ціни на енергетичну та неенергетичну сировину зростають з 1950 р. в рамках чергового цінового суперциклу, але зі зростаючою амплітудою відхилень від рівноважного тренду (це має негативний вплив на економіку країн-експортерів сировини) [3].

Як виявили А. Фернандес, С. Шмідт-Грохе і М. Урібе за даними 138 країн за період 1960-2015 рр. (використано модель SVAR), глобальні цінові шоки, що так чи інакше мають стосунок до світових цін на сировину, визначають 33% змін ВВП типової країни, а для даних після 2000 р. цей показник зростає вдвічі [4].

Незалежно від інтерпретації пануючих тенденцій, важко заперечити зростаючу нестабільність світових цін на сировину та збільшення амплітуди циклічних явищ на світових сировинних ринках, що почала виявлятися з початку 1970-х рр., що й робить вибрану тему актуальною.

Метою роботи є емпіричне оцінювання динаміки світових цін на сировинні ресурси для визначення кризових циклів їх поведінки.

Результати дослідження

Для емпіричного аналізу динаміки цін на первинні ресурси використано квартальні дані за період 1980-2017 рр. у розрізі декількох показників: PCOM_t - загальний індекс цін на сировинні товари (2005=100), PNFUEL_t - індекс цін на не паливні сировинні товари (2005=100), PFOOD _t - індекс цін на продовольчі товари (2005=100), PBEV_t - індекс цін на напої (каву, чай і какао) (2005=100), PRAW_t - індекс цін на аграрну сировину (2005=100), PIND_t - індекс цін на промислову сировину (2005=100), POIL_t - індекс цін на сиру нафту (2005=100), PMETAL_t - індекс цін на метали (2005=100).

Індекс цін на продовольчі товари PFOOD враховує вартість злаків, рослинної олії, м'яса, морепродуктів, цукру, бананів і помаранчевого соку; індекс цін на аграрну сировину PRAW - деревини, бавовни, вовни, каучуку і шкірсировини; індекс цін на метали PMETAL_t - алюмінію, міді, нікелю, олова, свинцю, урану, цинку і залізної руди; індекс цін на сиру нафту POIL - це середнє вартості сортів Brent, West Texas Intermediate i Dubai Fateh. Ціновий індекс PNFUEL враховує ціни на продовольчі товари і промислову сировину, індекс PIND - вартість аграрної сировини та металів.

Світові ціни на сировину залишалися стабільними в першій половині 1990-х рр., потім незначно зросли, але до кінця декади знову знизилися (це стало одним з наслідків азійської фінансової кризи 1997-1998 рр.). Проте до кінця 2000 р. зростання світових цін на сировину відновилося, перш за все за рахунок подорожчання енергоносіїв. Натомість ціни на не паливні сировинні товари і продукти харчування залишилися нижче рівня початку 2004 р. Варто зазначити, що до початку азійської фінансової кризи 1997-1998 рр. світові ціни на сировину, не паливні товари і продукти харчування змінювалися практично в унісон. Із середини минулої декади ціни на несировинні товари і продовольство почали зростати, але відповідна амплітуда значно поступалася подорожчанню енергетичної сировини і металів. Станом на середину 2008 р. не паливні товари подорожчали вдвічі порівняно з першою половиною 1990-х рр., тоді як загальний рівень цін на сировину продемонстрував зростання вчетверо. Світові ціни на продовольчі товари зростали дещо повільніше до початку 2007 р., але надалі спостерігається їхнє прискорене зростання.

З початком світової фінансової кризи (осінь 2008 р.) відбулася стрімка корекція цін на сировину, яка більшою мірою зачепила енергоносії, ніж не паливну сировину та продукти харчування.

Проте вже із середини 2009 р. світові ціни на сировину відновили зростання. На початку 2011 р. загальний індекс цін на сировину майже досягнув передкризового рівня і залишався високим до початку 2014 р. Натомість ціни на не паливні товари і продовольство навіть перевищили докризовий рівень. Із середини 2016 р. світові ціни на сировину відновлюються, але досить мляво.

На рис. 1 показано агреговані цінові індекси на сировинні товари, а на рис. 2 - отримані рівноважні тренди. Відповідну інформацію по окремих сировинних товарах подано на рис. 3-5.

Аналізуючи інші агреговані цінові індекси (рис. 1б), помічаємо значну амплітуду цінових коливань на ринку сирої нафти, яка значною мірою повторює візерунок зміни загального рівня цін на сировину (рис. 1а). Світові ціни на метал мають подібний характер змін, але, на відміну від сирої нафти, в цій категорії немає настільки значного зниження цін із середини 1980-х рр. У 1987-1989 рр. ціни на метали зросли більш ніж вдвічі, проте надалі поступово знизилися до рівня першої половини 1980-х рр.

На початку 2000-х рр. світові ціни на метал і сиру нафту зрівнялися, а надалі зростали більш-менш в унісон до 2006 р., коли відбулося значне підвищення цін на метали. Натомість подорожчання сирої нафти відбулось із запізненням на рік. Післякризове відновлення світових цін на метали і сиру нафту відбувалося практично синхронно, але на початку 2012 р. з'явилися істотні відмінності. Якщо період високих цін на сиру нафту тривав ще два роки, то ціни на метали почали досить стрімко знижуватися. У 2016-2017 рр. обидва цінові індекси відновили зростання, але світові ціни на метали залишаються вищими порівняно з цінами на сиру нафту.

Спільним для усіх металів є стрімке зростання цін від середини минулої декади, яке призупинилось у 2008-2009 рр., але згодом ціни оперативно відновилися, а іноді навіть перевищили докризовий рівень (мідь). Приблизно з 2013 р. ціни на метали розпочали зниження, але із середини 2016 р. відновлюються, передусім це стосується цін на цинк (рис. 3).

Світові ціни на аграрну сировину поступово зростали із середини 1990-х рр., що відрізняє їх від поведінки світових цін на метал і сиру нафту. Надалі аграрна сировина подешевшала, а лише незначно подорожчала в докризовий період 2005-2008 рр. Більш відчутне подорожчання відбулося в післякризові 2010-2011 рр. У 2014-2017 рр. світові ціни на аграрну сировину знизилися, але менше, ніж ціни на метали і сиру нафту. Індекс цін на промислову продукцію виявляє помірковане підвищення в 1990-х рр., а у 2004-2005 рр. практично повторює динаміку цін на метали. На відміну від решти сировинних товарів, світові ціни на напої зростали набагато менше і не зазнали цінового буму ні в докризовий, ні в післякризовий періоди, хоча з початку 2000-х рр. відбувалося поступове подорожчання чаю, кави та інших товарів.

Додаткову інформацію забезпечує порівняння рівноважних трендів (рис. 2). По-перше, виразно помітно подорожчання сировинних товарів, як це демонструє показник PCOMT . Головний внесок зроблено цінами на метали (PMETALT), сиру нафту (POILT) і промислову сировину (PINDT). Світові ціни на аграрну сировину (PRAW) і продовольчі товари (PFOOD) зростали повільніше, але зберегли висхідну тенденцію. По-друге, простежується конвергенція світових цін на метали, аграрну та промислову сировину до деякого рівноважного значення на рівні 70-80% понад рівня початку 1980-х рр. По-третє, світові ціни на сиру нафту (POIL ) настільки стрімко знизились у 2014-2017 рр., що амплітуда сумарного підвищення порівняно з початком 1980-х рр. не відрізняється від динаміки цін на напої (PBEV). Ціновий тренд для PBEV _t станом на середину 2017 р. співпав з трендом цін на сиру нафту (POIL). Трендові значення для обох показників повернулися до рівня 1980 р.

Із загальним індексом світових цін на сировинні товари найбільше корелюють ціни на метал і сиру нафту, тоді як найменше - ціни на напої (табл. 1). Цілком передбачуваним є те, що ціни на сировину істотно корелюють з показником ВВП США, який можна вважати наближеною характеристикою попиту на світових ринках.

Пряма залежність дещо слабша для показників промислового виробництва, причому немає істотних відмінностей між кореляцією цін на сировину та промисловим виробництвом в обох «центрах» світової економіки, а саме США та Єврозоні. Також інтуїтивно зрозумілою є обернена кореляція між цінами на сировину і ставкою LIBOR, адже подорожчання кредитних ресурсів - це чинник зменшення сукупного попиту на світових ринках.

Рис. 4. Індекси світових цін на енергоносіїДжерело: МВФ [5]

Розілядаючи агреговані індекси для окремих товарних груп, бачимо, що ціни на не паливні сировинні товари (PNFUEL) дуже істотно корелюють з цінами на продовольчі товари (PFOOD_t), промислову сировину (PIND) і метали (PMETALt).

Дещо слабший зв'язок простежується з цінами

на аграрну сировину (PRAW_t) і сиру нафту (POIL). Світові ціни на продовольчі товари найбільше корелюють з цінами на промислову сировину, напої (PBEV_t) і метали. Цілком очікувано, що світові ціни на напої дещо слабше корелюють з рештою цінових індексів. Промислова сировина більше корелює з цінами на метал і сиру нафту. Коефіцієнти кореляції цін на аграрну сировину з іншими ціновими індексами перебувають у межах від 0,7 до 0,8.

Від'ємна кореляція зі ставкою LIBOR для окремих цінових індексів дещо нижча, ніж для загального індексу цін на сировину (PCOM_t) і загалом перебуває в межах від 0,5 до 0,6 (дещо нижчий коефіцієнт кореляції отримано для показника цін на напої). Показники доходу (ВВП і промислового виробництва) не заперечують зауваженої вище залежності, коли кореляція із загальним індексом цін на сировину є вищою, ніж для дизагрегованих індек-

Таблиця 1

Кореляція цінових індексів з показниками доходу в світовій економіці і ставкою LIBOR

сів. З показником американського ВВП (YUS) найбільше корелюють ціни на сиру нафту і метали, а найменше - ціни на аграрну сировину. Коефіцієнти кореляції із сировинними індексами для обох показників промислового виробництва - США (INDUS) і Єврозони (INDEURO) - дещо нижчі, але загалом відповідають відповідним коефіцієнтам для ВВП США.

Від'ємна кореляція зі ставкою LIBOR найвища для показника ВВП США (-0,71), але в усіх випадках відповідні коефіцієнти кореляції порівняно невисокі. Набагато вища кореляція простежується між показниками ВВП США та промислового виробництва у цій країні та Євро- зоні. Американський ВВП навіть дещо сильніше корелює з європейською промисловістю (0,89), що засвідчує високу взаємну залежність економік США і країн Єврозо- ни. Обмінний курс долара не виявляє істотної кореляції з жодним ціновим індексом. Відповідний додатний коефіцієнт найвищий для аграрної сировини (0,42), харчової продукції (0,38) та не паливних товарів (0,36). Здешевлення долара не має стосунку до ставки LIBOR, тоді як простежується від'ємна кореляція з показниками ВВП США, промислового виробництва США та країн Єврозони.

Динаміка цін на метали найбільше збігається зі світовими цінами на мідь (табл. 2). Високою кореляцією характеризуються окремі пари, а саме «мідь - свинець» (0,95), «олово - свинець» (0,95), «олово - мідь» (0,93), «алюміній - нікель» (0,89). Натомість найнижчу кореляцію виявляють пари «алюміній - олово» (0,67), «олово - нікель» (0,75), «алюміній - свинець» (0,76). Зі світовими цінами на сиру нафту найбільше корелюють ціни на мідь (0,96), свинець (0,88), нікель (0,86) та олово (0,86), а найменше - на цинк (0,75) та алюміній (0,77).

Цілком передбачуваним є те, що підвищення ставки LIBOR приводить до зниження світових цін на метали. Подорожчання кредитних ресурсів на світових ринках найбільше впливає на вартість олова (-0,65), а найменше - алюмінію (-0,18) та цинку (-0,26). Кореляція для решти цінових індексів порівняно невисока. ВВП США найбільше корелює з цінами на сиру нафту (0,81), свинець і олово (0,74). Збільшення попиту на інші метали менш відчутне. Загалом залежність світової ціни на метали від ВВП США сильніша, ніж це спостерігається для показників промислового виробництва (як у США, так і в країнах Єврозони). Європейська промисловість має відчутніший вплив на світові ціни таких металів, як мідь, нікель і цинк. Обмінний курс долара не виявляє помітної кореляції з цінами на метали.

Ціни на сиру нафту істотно корелюють з цінами на вугілля і природний газ (табл. 3). Обернена залежність усіх трьох енергетичних індексів від ставки LIBOR порівняно невисока. Очікувана пряма залежність від ВВП США досить висока для сирої нафти (0,81) і природного газу (0,78) та дещо нижча для вугілля (0,65). Кореляція паливних індексів з показниками промислового виробництва нижча передусім для вугілля. Немає ознак зв'язку з обмінним курсом долара.

Індекс світових цін на аграрну сировину (PRAW) найбільше корелює з цінами на продукти харчування (0,80), бавовну (0,79), цукор (0,76) і кукурудзу (0,75). Немає кореляції з цінами на оливкову олію (0,12), яка загалом не корелює з жодним ціновим індексом. Ціни на продовольчі товари (PFOOD_t) щільно корелюють не лише з індексами цін на кукурудзу (0,93), сою (0,91), рис (0,89), цукор і соняшникову олію (0,85), але й з цінами на вовну (0,87). Ціни на яловичину корелюють з цінами на сою (0,75), хоча ще вища кореляція простежується з цінами на вовну (0,78). Цікаво, що ціна на вовну корелює з цінами на какао (0,86), кукурудзу та сою (0,82), соняшникову олію (0,79). Очевидно, що йдеться про спільну динаміку на перший погляд мало пов'язаних між собою цінових індексів. Подібне зауваження може стосуватися високої кореляції цін між цінами на какао і соняшникову олію (0,80) чи сою (0,77), рис і кукурудзу (0,75). Водночас цілком природною виглядає кореляція цін на кукурудзу з цінами на рис (0,88), сою (0,88) та соняшникову олію (0,81). Так само немає нічого незвичного у тому, що світові ціни на пшеницю істотно корелюють з цінами на продовольчі товари (0,84), кукурудзу (0,88), рис (0,78), сою (0,79) та соняшникову олію (0,72). Світові ціни на яловичину і свинину між собою корелюють незначно (0,50), як і з цінами на кукурудзу. Ціни на сою корелюють з цінами на яловичину (0,79), але зв'язок слабший з цінами на свинину (0,53).

Усі цінові індекси на продукцію сільського господарства істотно корелюють з цінами на сиру нафту, а найбільше це стосується продуктів харчування (0,82), вовни (0,82), помаранчевого соку (0,82), кукурудзи (0,77), пшениці (0,77), сої (0,76), соняшникової олії (0,76), рису (0,70). Слабша кореляція простежується з цінами на свинину (0,46), бавовну (0,37) та оливкову олію (0,18). Знайдено від'ємну кореляцію ставки LIBOR з цінами на вовну (-0,77), яловичину (-0,74), какао (-0,74), соняшникову олію (-0,70) та сою (-0,68). Показник американського ВВП найбільше корелює з цінами на вовну (0,78), помаранчевий сік (0,75) та яловичину (0,74). Немає відчутного кореляційного зв'язку з цінами на бавовну, пшеницю, оливкову олію та свинину. Використовуючи показник промислового виробництва у США, можемо сказати, що кореляційні коефіцієнти нижчі для більшості цінових індексів. Подібно до інших сировинних товарів обмінний курс долара не виявляє високої кореляції з аграрною продукцією. Відповідні кореляційні коефіцієнти найвищі для бавовни (0,41), рису (0,36), сої (0,36) та соняшникової олії (0,29).

Таблиця 2 Кореляція цінових індексів металів з показниками доходу в світовій економіці і ставкою LIBOR

Таблиця 3 Кореляція цінових індексів енергоносіїв з показниками доходу в світовій економіці і ставкою LIBOR

Джерело: МВФ [5]

Рис. 6. Цикли поведінки світових цін на основні первинні ресурси, 1980-2017 рр. (індекс, 2010=100

Присутність короткочасних циклів можна ідентифікувати за допомогою відхилень поточних значень цінових індексів від рівноважного тренду (рис. 6). Значні циклічні відхилення загального індексу цін на сировину спостерігались у 2000, 2008 і 2014 рр., тобто з інтервалом у 6-8 років.

Відповідне циклічне «дно» простежується у 1999, 2009 і 2015 рр. Дещо слабший ціновий бум відбувся у 1996 р., а його корекція виявилася досить плавною. Наступні переходи від зростаючої до спадної тенденції виглядають набагато стрімкішими.

Період 2003-2007 рр. загалом виявився досить стабільним з точки зору відхилень від рівноважного тренду, тоді як ціновий бум 2007-2008 рр. виявився рекордним, як і наступна спадна кореляція світових цін у 2009 р., яка була нетривалою і досить швидко змінилася прискореним підвищенням цін.

Період 2011-2014 рр. виглядає досить нестабільним, а цінова корекція зразка 2015-2016 рр. за амплітудою ненабагато поступається подіям 2008-2009 рр., а за тривалістю навіть виявилася довшою в часі.

Ціни на не паливну сировину і продовольчі товари виглядають дещо стабільнішими, ніж загальний індекс цін на сировину. Так само стабільними виглядають світові ціни на аграрну та промислову сировину.

Найбільш нестабільними виглядають ціни на сиру нафту з переважанням за амплітудою цінових бумів. Світові ціни на метали дещо стабільніші, але однаково вразливі до циклічних чинників. Так само це стосується напоїв, що загалом цілком природно, адже в цьому разі підвищене значення мають природно-кліматичні чинники.

Висновки

Проведене дослідження показало, що у 2006-2008 рр. спостерігався виразний пік сировинних цін, який дає змогу припустити, що найближчим часом світові ціни на сировину матимуть локальне «дно», яке нагадуватиме стан сировинного ринку кінця 1990-х рр. Певна середньострокова циклічність виразніше простежується для цін на метал та аграрну сировину. В першому випадку помітні цінові піки 1988-1990 і 2008-2012 рр., цінове «дно» 1998-2000 рр. У другому випадку простежуються два цінові «піки» 1994-1996 і 2011-2012 рр., цінове «дно» 2000-2002 рр. Світові ціни на напої виявляють локальне «дно» у 1990-1992 і 2001-2003 рр., два цінові «піки» у 1995-1996 і 2010-2011 рр.

Список використаних джерел

1. Spatafora N., Tytell I. Commodity Terms of Trade: The History of Booms and Busts. IMF Working Paper WP/09/205, 2005. 34 p.

2. Cashin P., McDermott C.J., Scott A. Booms and slumps in world commodity prices. Journal of Development Economics. 2002. Vol. 69. P. 277-296.

3. Jacks D.S. From Boom to Bust: A Typology of Real Commodity Prices in the Long Run. Discussion Paper. 2013. № 03. The Australian National University. 62 p.

4. Ferrnndez A., Schmitt-Grohc S., Uribe M. World shocks, world prices, and business cycles: An empirical investigation. Journal of International Economics. 2017. Vol. 108. P. 2-14.

5. IMF (2017). International Financial Statistics. URL: data imf.org.

Размещено на Allbest.ru