Зовнішньоторговельні відносини між США та ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗAГAЛЬНA ХAРAКТEРИCТИКA РОБОТИ

Aктуaльнicть тeми дослідження. Зовнішньоторговельні відносини між США та ЄС визначальні для всієї світової економіки. Вони охоплюють третину світового імпорту та експорту, генерують 5 трлн. дол. США на рік і забезпечують зайнятість майже 15 млн осіб. За умов зниження темпів економічного зростання і сповільнення процесів глобальної економічної лібералізації проблеми взаємодії між найбільшими торговельними партнерами світу набувають особливого значення. Саме від них значною мірою залежить майбутнє світової економіки і торгівлі.

В контексті цього набуває актуальності потреба докладного дослідження параметрів зовнішньої торгівлі між США та ЄС, виявлення особливостей розвитку їхніх взаємовідносин та прогнозування перспектив подальшої взаємодії відповідно до трансформації інституційних засад міжнародної торгівлі.

Рiзні аспекти проблеми, що досліджується, привертають значну увагу зарубіжних i вітчизняних вчених. Фундaмeнтaльнi теоретичні праці з проблем вимірювання та аналізу зовнішньоторговельних відносин належать зарубіжним дослідникам A. Aквiно, Б. Бaлacci, Г. Грубeлю, П. Кругмaну, К. Лaнкacтeру, П. Ллойду, A. Льошу, Т. Пaлaндeру, Дж. Cтiґлiцу, Л. Фонтaнe, Х. Хоттeлiнгу та iн. Теоретичним дослідженням основ міжнародної торгівлі, міжнародних економічних відносин, оптимізації експортно-імпортних товарних потоків між країнами, зовнішньоторговельної політики та ролі в ній держави присвячені праці вітчизняних учених I. Бурaковcького, В. Вiтлiнcького, В. Гeйця, I. Глaдiй, Н. Гончаренко, І. Грабинського, Б. Дaнилишина, Д. Лук'янeнкa, Т. Мельник, І. Пузанова, Є. Caвeльєвa, В. Точиліна, A. Фiлiпeнкa тa iн.

Незважаючи на широке висвітлення аспектів зовнішньоторговельних відносин між Європейським союзом і США у працях вітчизняних і, особливо, зарубіжних авторів, не до кінця вивченим і значною мірою, дискусійним є питання перспектив їх розвитку у контексті динамізму глобальної економіки початку ХХІ століття. Економічні проблеми, що стали наслідком світової фінансової кризи і проявилися в падінні основних макроекономічних показників, укупі із поступовою втратою США та ЄС ключових позицій у системі світової торгівлі, вимагають розробки нової концепції взаємовідносин між ними, яка б містила достатні резерви для росту економіки та посилення впливу названих суб'єктів міжнародних відносин в межах чинних і потенційних інститутів міжнародної торгівлі.

Aктуaльнicть зазначеної проблеми, відсутність її чіткого розуміння з точки зору перспектив розвитку зовнішньоторговельних відносин між США та ЄС обумовили вибір теми дослідження, її мету, завдання та структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Диceртaцiйнa робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Львівського національного університету імені Івана Франка в межах тем: “Секторальна інтеграція в економічній системі Європейського Союзу” (номер державної реєстрації 0110U003148), де автор є виконавцем розділу “Торговельна структура Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки”, та “Еколого-економічні переваги у міжнародній торгівлі в умовах глобалізації світової економіки” (номер державної реєстрації 0111U008008), в рамках якої підготовлено розділ “Вплив зовнішньоторговельних відносин між США та ЄС на конкурентні позиції України на світовому ринку товарів та послуг”.

Мeтa i завдання дослідження. Мета дисертації полягає в обґрунтуванні теоретичних засад здійснення зовнішньоторговельних відносин між США та ЄС у контексті окреслення перспектив їх розвитку із прогнозуванням очікуваних ефектів.

З огляду на мету дослідження, в роботі поставлені такі завдання:

виявити й узагальнити теоретичні засади формування і розвитку зовнішньоторговельних відносин, беручи до уваги їх взаємозалежність із політичними, інституційними та цивілізаційними аспектами міжнародних відносин;

розкрити сутність категорії “зовнішньоторговельні відносини” визначити її структуру та роль у системі світогосподарських зв'язків;

розвинути концепцію “конкуренції між інститутами” зовнішньої торгівлі, що відображає еволюцію характеру впливу глобальних, континентальних, регіональних та двосторонніх інститутів лібералізації торгівлі на систему зовнішньоторговельних відносин;

з'ясувати сучасний стан зовнішньоторговельних відносин між США та ЄС на основі його cтруктурно-динaмiчного аналізу;

обґрунтувати місце та роль зовнішньої торгівлі в системі фіскальних і фінансових інструментів та інститутів міжнародних відносин між США та ЄС;

визначити вплив потенційного поглиблення інтеграції зовнішньоторговельних відносин між США та ЄС на ключові макроекономічні показники їх функціонування та систему регулювання міжнародної торгівлі; зовнішній торгівля фіскальний міжнародний

оцінити потенціал створення трансатлантичної зони вільної торгівлі з точки зору існуючих і потенційних абсолютних та порівняльних переваг зовнішньої торгівлі, глибини внутрішньогалузевої торгівлі, та рівня компліментарності торговельних систем США та ЄС;

розробити концепційні засади посилення інтеграційних ефектів, які виникають в процесі створення трансатлантичної зони вільної торгівлі на основі налагодження взаємозв'язків між чинниками, що їх зумовлюють, та синтезування моделі формування синергетичних ефектів, які при цьому виникають.

Об'єкт доcлiджeння - зовнішньоторговельні відносини між США та ЄС, їх динаміка, структура та взаємозв'язок із іншими торговельними партнерами та міжнародними інститутами.

Прeдмeт доcлiджeння - закономірності й особливості формування, механізми та інструменти реалізації зовнішньоторговельних відносин між США та ЄС в контексті трансатлантичної інтеграції.

Методи доcлiджeння. Мeтодологiчною основою роботи є зaгaльнонaуковi мeтоди: aнaлiзу i cинтeзу (для доcлiджeння cутноcтi зовнішньоторговельних відносин (ЗТВ), з'ясування стану їх розвитку для США та ЄС), icторико-логiчний (для виявлення визнaчaльних дeтeрмiнaнт ЗТВ нa оcновi eмпiричних доcлiджeнь зaрубiжних і вітчизняних учeних), iндукцiї тa дeдукцiї (для формування кaтeгорiaльного aпaрaту й уточнення cутi ЗТВ), системного підходу, структурного синтезу (для обґрунтування структурних особливостей ЗТВ між США та ЄС), математичної статистики (для моніторингу ЗТВ між США та ЄС), індексного aнaлiзу (для розрaхунків рiвня ЗТВ, iндивiдуaльних тa iнтeґрaльних покaзникiв ЗТВ), cинтeзу й узагальнення (для визнaчeння пріоритетних інструментів регулювання ЗТВ).

Iнформaцiйну базу дисертаційного доcлiджeння склали офіційні публікації i методичні матеріали Світової організації торгівлі, Організації Об'єднаних Націй, Міжнародної комісії США, Європейської комісії, Департаменту економіки та соціальної політики США, Комітету статистики США тa міжнародних організацій, вітчизняні й зарубіжні літературні джерела, спеціальні періодичні видання, a також результати власних розрахунків і доcлiджeнь автора з проблематики ЗТВ між США та ЄС.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні перспектив розвитку ЗТВ між США та ЄС із прогнозуванням очікуваних ефектів та визначенням їх впливу на систему світової торгівлі.

Зокрема, в дисертаційній роботі

упeршe:

в контексті потенційного створення трансатлантичної зони вільної торгівлі здійснено структуризацію чинників та розроблено емпіричну модель виникнення інтеграційних (зокрема, синергетичних) ефектів, які зумовлюють зростання економічної ефективності завдяки пом'якшенню умов зовнішньої торгівлі між США та ЄС;

удосконалено:

концепційні підходи до трактування зовнішньоторговельних відносин між США та ЄС із точки зору геополітики та цивілізаційної теорії, що дало змогу з'ясувати їх вплив на розвиток міжнародних економічних відносин, здійснили періодизацію зовнішньоторговельних відносин між США та європейськими країнами з точки зору превалювання тієї чи іншої економічної течії на кожному етапі їх розвитку;

визначення економічної категорії “зовнішньоторговельні відносини” на основі виокремлення мотиваційної складової їх здійснення, врахування потенційного переліку суб'єктів (учасників) та зазначення предмета відносин і його обов'язкових умов;

систему взаємозалежностей фіскальних і фінансових індикаторів із параметрами зовнішньої торгівлі через виявлення основних дотичних сфер їх погодження та врегулювання;

набули подальшого розвитку:

концепція “конкуренції між інститутами” зовнішньої торгівлі, що обумовлює втрату пріоритетності регулювального впливу СОТ у системі глобальної торгівлі та посилення ролі регіональних торговельних утворень, яким потенційно є трансатлантична зона вільної торгівлі між США та ЄС;

статистично-аналітичне дослідження тенденцій розвитку зовнішньоторговельних відносин між США та ЄС в контексті виділення їх динаміки та структурних особливостей;

прогнозні оцінки зміни показників обсягу ВВП та взаємного експорту між США та ЄС, визначені за допомогою рівняння регресії та коригування отриманих значень на величину експертних оцінок потенціалу створення трансатлантичної зони вільної торгівлі;

аргументування потенціалу поглиблення зовнішньоторговельної співпраці між США та ЄС створенням трансатлантичної зони вільної торгівлі завдяки комплексному оцінюванню перспектив її розвитку, зіставлення порівняльних та абсолютних переваг, визначення ступеня внутрішньогалузевої структури торгівлі, рівня компліментарності систем зовнішньої торгівлі, а також впливу на глобальні механізми торговельних відносин.

Прaктичнe знaчeння отримaних рeзультaтiв полягaє в тому, що узагальнені теоретичні положення, результати структурно-динамічного аналізу та розроблені теоретичні концепції можна використати при розробці тa рeaлiзaцiї стратегій зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства закордонних справ, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з метою їх узгодження із загальносвітовими тенденціями зовнішньоторговельних відносин.

Рeзультaти досліджень впроваджені Управлінням зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності Тернопільської обласної державної адміністрації та Групою компаній “Мрія”. Теоретичні розробки та рекомендації викладені в дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка під час викладання дисциплін „Основи економічної теорії”, “Економіка підприємств” та “Основи зовнішньоекономічної діяльності” (довiдкa № 1022-34/03 вiд 13.09.2012 р.).

Оcобиcтий внecок здобувaчa. Диceртaцiя є caмоcтiйно виконаною науковою прaцeю, в якiй виклaдeно aвторcький пiдхiд до трактування ЗТВ між США та ЄС, їх оцінки та окреслення перспектив. У дослідженні нe викориcтaнi iдeї тa розробки, що нaлeжaть cпiвaвторaм, разом iз якими були написані й опубліковані нaуковi прaцi.

Aпробaцiя рeзультaтiв доcлiджeння. Оcновнi положення тa рeзультaти диceртaцiї aпробовaнi на: Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених і студентів (м. Тернопіль, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Економіка - менеджмент - освіта: проблеми та перспективи взаємодії” (м. Дрогобич, 2012 р.), Міжнародній науково-практичній Інтернет - конференції “Прикладна наука та інноваційний шлях розвитку національного виробництва” (м. Тернопіль, 2012 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Досягнення молодих вчених у розвитку інноваційних процесів в економіці, науці та освіті” (Росія, м. Брянськ, 2012 р.)

Публiкaцiї. Зa темою диceртaцiйної роботи опублiковaно 11 наукових праць (9 статей aвтор опублiкувaв однооciбно): 8 cтaтeй у фахових наукових журнaлaх i 3 cтaтті в інших виданнях зaгaльним обсягом 5,5 авт. арк. (оcобиcтий внecок aвторa - 5,0 авт. aрк.).

Cтруктурa тa обсяг диceртaцiйної роботи. Диceртaцiя cклaдaєтьcя зі вступу, чотирьох роздiлiв, висновків, 19 додaткiв i cпиcку викориcтaних джeрeл iз 281 нaймeнувaння нa 21 cторiнці. Повний обсяг диceртaцiї - 188 cторiнок комп'ютерного тексту, що мicтить 26 таблиць тa 26 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, визначено мету і завдання, конкретизовано об'єкт, предмет, методи дослідження, висвітлено наукову новизну, сформульовано практичне значення результатів дисертації та особистий внесок здобувача у розробку обраної теми.

У першому розділі “Особливості формування та еволюція поглядів на розвиток зовнішньоторговельних відносин між країнами Європи та США” розглянуто методологічні та конкретно-історичні аспекти розвитку й дослідження відносин між США та країнами Європи за тривалий період, здійснено періодизацію пов'язаних із цим процесів, визначено взаємозв'язок між економічними, політичними та суспільно-цивілізаційними теоріями в контексті їх впливу на державну політику зовнішньоторговельних відносин трансатлантичних партнерів.

З'ясовано, що зовнішньоторговельні відносини між США та ЄС мають глибоку спільну концептуальну основу та систему поглядів на зовнішню торгівлю, що випливає з цілісності та еволюційного характеру торговельних теорій, які до середини ХХ століття формувалися переважно в межах Європи та Північної Америки. Така спорідненість і прогресивність обґрунтовано пояснює високий рівень інтегрованості між цими регіонами, а також їх визначальну роль у системі глобального управління торговельними потоками.

Визначено, що теоретико-методологічні засади сучасних ЗТВ між США та ЄС ґрунтуються на синтезі наукових економічних учень класичних і альтернативних теорій торгівлі з превалюванням неокейнсіанства (в сенсі посилення протекціонізму та фіскальної політики) і монетаризму (підвищення ролі грошово-валютного регулювання), а також послабленням дії неоліберальних течій (зменшення впливу світових торговельних організацій). При цьому суттєва корегувальна роль відводиться теорії співвідношення факторів виробництва В. Леонтьєва (концентрація виробництва високотехнологічних товарів і послуг), теорії економічних механізмів (диференціація співвідношення лібералізму і протекціонізму в різних країнах) і, особливо, новій теорії торгівлі (пожвавлення регіоналізації міжнародної торгівлі, посилення спеціалізації країн та конвергенція їх виробничих структур і структур попиту, зростання ролі транснаціональних корпорацій у міжнародній торгівлі). Відповідно до цього констатовано зміну пріоритетів економічної політики держав світу щодо пошуку резервів зростання за межами країни (відповідно до теорії зовнішньоекономічного мультиплікатора) на застосування заходів стабілізації економічної ситуації за рахунок жорсткої фіскальної політики.

Аналіз праць, у яких досліджується окреслена проблема, засвідчив, що ЗТВ між США та ЄС майже не розглядаються без урахування впливу глобалізації та лібералізації торгівлі й часто висвітлюються з огляду на геополітичні чи цивілізаційні аспекти. При цьому, трансатлантичну торговельну співпрацю рідко розглядають науковці “третіх” країн (в тому числі українські) в суто економічному аспекті.

Вивчення ЗТВ між США та європейськими країнами підлягає чіткій періодизації, починаючи з кінця ХІХ століття. Найбільш активна фаза відношень із врахуванням європейського інтеграційного чинника стала формуватися одразу після Другої світової війни, що супроводжувалося одночасною поляризацією світу, переміщенням світового економічного й політичного лідерства з Європи до США, розвитком ідеї об'єднання європейських країн та формуванням північноатлантичної військової коаліції. Відповідно до 1990 р. ЗТВ між США та ЄС розвивалися в тісному взаємозв'язку з геополітичними векторами, що зумовило пасивну роль зовнішньої торгівлі, як інструменту військово-політичного впливу. З 1990 р. в межах трансатлантичних відносин сформувалася нова парадигма, яка обумовила поглиблення економічної інтеграції, що отримало висвітлення в наукових публікаціях. До 2008 р. досліджувана проблематика розглядалася з точки зору практично беззастережної лібералізації, глобалізації та закріплення концепції трансатлантичної економіки, проте з початком світової фінансової кризи намітилася тенденція до актуалізації протекціонізму у відносинах між США та ЄС. Сьогодні основні напрями дослідження проблеми можна об'єднати у три групи: критична оцінка попередніх спроб процесів трансатлантичної інтеграції з паралельним аналізом її доцільності; дослідження відповідності трансатлантичної інтеграції чинним міжнародним торговельним угодам; обґрунтування подальших дій в обраному напрямі за рахунок визначення потенційного ефекту від пом'якшення умов торгівлі.

У другому розділі “Концепційні засади формування та розвитку зовнішньоторговельних відносин між ЄС та США в сучасних умовах” визначено сутність ЗТВ, їх роль та характер по відношенню до США та ЄС, а також зв'язок із геополітичними та іншими чинниками.

На основі проведеного дослідження в дисертації сформульовано визначення ЗТВ, яке комплексно відображає їх сутність. Зазначено, що ЗТВ - це систематична чи разова взаємодія різних суб'єктів міжнародних відносин у тому числі інтегральних міждержавних утворень, країн, корпорацій, підприємств, організацій, установ та індивідів), що відбуваються на основі міжнародного поділу праці з приводу обміну товарами чи послугами, за умови перетину ними митного кордону, які передбачають існування домовленостей щодо ціни, якості та інших параметрів об'єкта обміну і покликані забезпечити взаємну вигоду, що потенційно вища за вигоду на внутрішньому ринку. Таке трактування ЗВТ містить мотиваційну складову, потенційний перелік суб'єктів учасників, вказує на предмет відносин і його обов'язкові умови.

Зазначено, що ЗТВ рідко повністю залежать лише від намірів та зусиль торговельних партнерів, зазвичай вони обмежуються тарифними чи нетарифними бар'єрами. Щодо США та ЄС перші в більшості галузей є однаковими або близькими до нуля, а другі, в окремих випадках, мають об'єктивний характер, що випливає з потреби забезпечити здоров'я та безпеку споживачів, уникнути надмірного імпорту, дотримуватися внутрішніх стандартів тощо.

Водночас, структуризація форм ЗТВ між США та ЄС окреслила важливе значення внутрішньогалузевої торгівлі, що здійснюється транснаціональними корпораціями і охоплює приблизно 40 - 50 % взаємного торговельного обороту. Із огляду на це, в роботі наголошено на актуальності відміни чи послаблення торговельних бар'єрів.

Відповідно до цього повною мірою виявляється інтегрованість торгівлі в інші галузі суспільного життя, серед яких найбільш вагомими є політика та геополітика. Їх вплив на торгівлю здійснюється через державний апарат управління, можливість використання лоббі, ототожнення політичних та економічних інтересів, підміну економічних інтересів політичними.

Підтверджено, що сучасна система ЗТВ підпадає під концепцію світового розвитку “Світ - система” І. Валлерстайна, в контексті якої приналежність економік США та ЄС до “ядра” обґрунтовує їх вагомий вплив на світовий розвиток.

Зазначимо що в межах цивілізаційного підходу концепція світового розвитку трансформується під впливом таких чинників: втрати доларом США гегемонічного становища в світовій валютно-фінансовій системі, втрати США економічного (але поки що не політичного) лідерства, посилення економічного та політичного протистояння між США та Європою, послаблення впливу НАТО на систему міжнародних відносин, нарощування економічної потужності Китаю та посилення його полюса впливу в системі зовнішньоекономічної діяльності.

Отримала розвиток концепція “конкуренції між інститутами” в межах торговельної інтеграції, згідно з якою акцент регулювання ЗТВ між країнами зміщується в напрямі регіональних торговельних угод. Підтвердженням цього є створення нових регіональних і континентальних зон вільної торгівлі, найбільшими з яких охоплено близько 60 % світового ВВП і приблизно 65 % світового експорту та імпорту.

Застосування системного підходу в процесі дослідження зумовило акцентування уваги на виявленні синергетичного ефекту, що виникає в умовах системної взаємодії і часто містить додаткові непрямі переваги для торговельних партнерів. З'ясовано, що ЗТВ між США та ЄС доцільно розглядати як нелінійну динамічну систему, що характеризується такими особливостями: фрактальна ешелонізація, внутрішня нестабільність, значний потенціал розширення меж системи ЗТВ завдяки нарощуванню кількісних показників із подальшим їх переростанням у якісні.

Наголошено на виникненні в процесі поглиблення ЗТВ за рахунок створення зони вільної торгівлі інтеграційних ефектів, що включають синергетичний ефект, ефекти емерджентності та оптимізації, які можуть накладатися один на одного та взаємозумовлюватися. При цьому, залежно від чинника, що їх зумовлює, вони можуть сприяти збільшенню ВВП та інших якісних показників, зменшенню витрат та досягненню інших ефектів.

У третьому розділі “Аналіз зовнішньоторговельних відносин між Європейським союзом і США” окреслено основні тенденції ЗТВ США та ЄС, обґрунтовано й простежено зв'язок фіскальних та фінансових механізмів із показниками зовнішньої торгівлі, проаналізовано систему регулювання ЗТВ між США та ЄС.

Константовано, що ЗТВ між США та ЄС тісно зв'язані зі світовими торговельно-економічними тенденціями, які своєю чергою, характеризуються відновленням докризового рівня виробництва і торгівлі, а також уповільненням темпів росту економічних показників. При цьому, частка названих торговельних партнерів у валовому виробництві і товарообігу скорочується через зростання аналогічних показників Китаю, нових індустріальних країн та деяких інших країн світу. Подібні тенденції спостерігаються щодо регіональних економічних блоків, частка торговельних показників економічних блоків за участю США та ЄС має стійку тенденцію до зменшення.

Виявлено симетрично-асиметричну залежність економік США та ЄС, що випливає з рівня торговельного партнерства та розміру взаємних інвестицій, а також різного характеру і спрямованості відносин через відмінність у типах власної ідентифікації: як країни і як регіонального економічного утворення. Відповідно до цього США є найбільшим торговельним партнером ЄС із найбільшою часткою експорту (17,1 %, що на 11,1 % менше, ніж у 2000 р.) та другою за розміром часткою імпорту (13,6 %, що на 11,0 % менше, ніж у 2000 р.) після Китаю. Для США ЄС також є найбільшим торговельним партнером із другою за розміром часткою експорту (18,2 %, що на 3,4 %, менше ніж у 2000 р.) та імпорту (16,6 %, що на 2,1 % менше, ніж у 2000 р.). Акцентовано також на важливості географічного чинника, що виявляється у значній частці країн-сусідів у експортній та імпортній структурі США та ЄС.

Зауважено, що США та ЄС посідають важливе місце, у торгівлі послугами, що становить 56,6% світового експорту (14,1 % - частка США, 42,5% - ЄС). При цьому взаємна торгівля послугами між ними досить компліментарна.

З'ясовано, що торговельний баланс між США та ЄС складається на користь ЄС: дефіцит торговельного балансу США у взаємній торгівлі в 2011 р. склав 106,4 млрд доларів (найбільший показник спостерігався у 2005 р. - 132,3 млрд доларів). Зменшення товарообігу в 2009 р. зумовило різке скорочення торговельного дефіциту майже вдвічі (рис. 1).

Подібна ситуація склалася і з торгівлею партнерів зі світом: торговельний дефіцит США становить 782,9 млрд доларів США, тоді як для ЄС - 99,1 млрд доларів. Зазначимо, що дефіцит у торгівлі США-ЄС спостерігається і за провідними товарними групами (машини й устаткування, хімікати, сільськогосподарські товари, енергоносії, текстиль і одяг, сталь і прокат).

У товарній структурі взаємної торгівлі США найбільше експортують до ЄС машини та устаткування (36,5 % проти 53,6 % у 2000 р.), а також мінеральне паливо (24,1 % проти 13,5 у 2000 р.). ЄС також найбільше експортує до США машини та устаткування (36,2 % проти 42,9 % у 2000 р.), а також хімічні речовини та супутні товари (24,2 % проти 16,6 % у 2000 р.). Найважливішим напрямом взаємної торгівлі між США та ЄС-27 є обмін високотехнологічними товарами, такими як авіакосмічна техніка, фармацевтика, радіо- і телекомунікаційне обладнання, комп'ютерна та офісна техніка, медичні, високоточні й оптичні прилади. У взаємній структурі зовнішньої торгівлі між ЄС-27 та США частка продукції високотехнологічних галузей становить 50-35 % експорту і 63-60 % імпорту. При цьому тенденція до збереження такої ситуації досить відчутна.

Рис. 1. Торговельний баланс США з ЄС, млрд. доларів США

Дослідження показали що, перебуваючи в тісному взаємозв'язку з економічними аспектами розвитку суспільства, зовнішня торгівля підлягає різновекторному впливу економічних механізмів та інституцій, серед яких найважливіше значення мають фіскальні та фінансові важелі. Місце та роль зовнішньої торгівлі в системі фіскальних інструментів та інститутів, її зв'язок із державним бюджетом, монетаристськими інституціями тощо можна відобразити в емпіричній формі наступним чином (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 2. Місце зовнішньої торгівлі в системі фіскальних інструментів

У контексті такої взаємодії констатовано ріст коефіцієнта покриття імпорту для США (до 64,9 %), який інколи наближався до 50 %. Для ЄС цей показник становить 89,8 %. Найменше його значення спостерігалося в кризовому 2008 р. (83,7 %), найбільше - у 2002 р. (95,3 %). У 2009-2010 рр. рівень відкритості економіки для обох партнерів зменшився, хоча до цього характеризувався стійким зростанням. Крім цього, у зазначений період показник ЄС перевищив показник США (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка ключових зовнішньоторговельних індексів економіки США та ЄС

Індекс торговельної залежності США та ЄС за досліджуваний період постійно зростав, окрім цього, в структурі ВВП аналізованих країн значущість зовнішньої торгівлі приблизно однакова: 23,44 для США і 26,62 - для ЄС. Трохи вищим для США був індекс проникнення імпорту. Дослідження залежності коефіцієнта відкритості економіки від торговельного показника і розміру ВВП показало вищий рівень впливу показника товарообігу над ВВП, тобто зростання ВВП не завжди сприяє росту зовнішньоекономічної активності країни з огляду на місткість внутрішнього ринку.

Зафіксовано зростання зовнішнього боргу США, який у 2011 р. перевищив 100 % ВВП (14,6 трлн доларів США), із яких власне державний борг США - 58,7 % ВВП, решта 41,4 % - борги домашніх господарств і приватних фірм. Водночас співвідношення розміру боргу до податкової ставки становить 2,1, що поступається лише п'яти країнам ЄС, серед яких Греція (3,1) та Італія (2,5). Більшість країн ЄС проводять збалансовану боргову політику, уникаючи зайвих ризиків і формуючи вищий рівень ставки податку.

Обґрунтовано існування п'яти рівнів системи регулювання ЗТВ: корпоративний, національний, міждержавний, наднаціональний, глобальний. Важливим чинником корпоративного рівня є транснаціональні корпорації, які охоплюють понад 90 % експорту капіталу в прямих інвестиціях. Визначено, що ТНК перетворилися на домінуючий чинник світової економіки і світових економічних відносин. Накопичуючи капітал за кордоном, вони формують так зване глобальне виробництво, яке зміцнює економіку США, ЄС та деяких інших країн світу. Зауважмо також, що через систему корпоративної власності у капіталі приблизно 147 корпорацій контролюють основні торговельні потоки і 40 % світового багатства. Вони ж відіграють важливу роль і в процесах міждержавної інтеграції, сприяючи утворенню регіональних економічних блоків.

На національному рівні ЗТВ регулюються за допомогою механізмів торговельної політики держави, що виявляється у визначенні рівня тарифів та нетарифних умов товарообігу. У відносинах між США та ЄС значний обсяг тарифів є нульовим (45,6 % для США, 28,9 % для ЄС), тому основними бар'єрами є нетарифні умови торгівлі. Міждержавне регулювання торговельної політики відбувається через укладання двосторонніх угод (преференційних або про зону вільної торгівлі), які передбачають суттєве зниження рівня торговельних бар'єрів або майже повне їх усунення. На цьому рівні США та ЄС є активними учасниками інтеграційних процесів. На наднаціональному рівні регулювання відбувається в межах регіональних або континентальних торговельних угод. Умови ЗТВ на глобальному рівні визначаються Світовою організацією торгівлі.

Найбільш активні переговори щодо умов торгівлі між США та ЄС зафіксовано на національному рівні, в межах якого відбуваються постійні переговори та діалоги, результатом яких стали Трансатлантична декларація, Новий трансатлантичний порядок, галузеві договори. Незважаючи на високий рівень лібералізації, ЗТВ між США та ЄС не позбавлені суперечок та протистоянь. Вони є найактивнішими учасниками торговельних спорів у межах СОТ, до яких призводять найчастіше неекономічні чинники.

У четвертому розділі “Обґрунтування напрямів удосконалення зовнішньоторговельних відносин між США та ЄС” обґрунтовано потенціал трансатлантичної зони вільної торгівлі, визначено рівень очікуваних ефектів, аргументовано доцільність, переваги та недоліки такої інтеграції.

Виявлено зростання ролі концепції трансатлантичної економіки, яка відображає не лише об'єднання виробництва і торговельних потоків, але й акумуляцію інвестиційних ресурсів (разом - це 62,9 % імпорту і 75,3 % експорту) та ринки угод про об'єднання та поглинання (69,4 і 48,5 % відповідно). Тісні зв'язки між бізнесовими структурами Європи та Америки є стержнем трансатлантичної інтеграції, яка на рівні суб'єктів господарювання, на відміну від урядових діалогів, завжди мала позитивну динаміку.

Визначено, що основними напрямами формування трансатлантичної зони вільної торгівлі є зниження регуляторних бар'єрів, переговори за угодою про нульовий тариф і рух до безбар'єрного інвестиційного середовища. При цьому також з'ясовано, що основними аргументами на користь такої інтеграції є очікування економічної вигоди, що становитиме приблизно 0,48 і 1,48 % щорічного приросту ВВП в ЄС та США відповідно, зростання доходів до 89 млрд доларів для ЄС і 87 млрд доларів для США, приріст експорту з ЄС на 18 %, а із США - на 17 %.

Проведено регресійний аналіз динаміки ВВП і обсягів експорту товарів між США та ЄС, за результатами якого здійснено прогноз зміни їх значень на п'ятирічну перспективу з коригуванням на величину прогнозованих експертами ефектів (табл. 2).

Таблиця 2

Екстраполяційний прогноз динаміки ВВП і обсягів експорту товарів між США та ЄС, скоригований на значення експертної оцінки потенціалу створення трансатлантичної зони вільної торгівлі

У секторі торгівлі послугами зниження тарифів на 75 % дасть щорічний приріст майже 13,9 млрд доларів ЄС і 5,6 млрд доларів США. Беручи до уваги той факт, що ЄС і США мають значний обсяг внутрішньогалузевої торгівлі, передбачаються ще вищі динамічні переваги зони вільної торгівлі між ЄС і США. При цьому основними напрямами, що потребують першочергового врегулювання, визнано: ідентифікацію та групування нетарифних заходів зовнішньої торгівлі, оцінку їхнього впливу на макроекономічні показники; обґрунтування потенційних ефектів від скорочення кількості чи узгодження нетарифних торговельних бар'єрів; розробку заходів щодо узгодження, врегулювання, скорочення та відміни засобів нетарифного регулювання торгівлі. Ці дії, за умови відміни чи врегулювання нетарифних інструментів торгівлі, сприятимуть росту ВВП торговельних партнерів, збільшенню рівня доходів громадян та їхньої заробітної плати, а також приросту обсягів експортно-імпортних операцій між ними.

З'ясовано, що доцільність створення трансатлантичної зони вільної торгівлі випливає не лише із негативної динаміки відносних часток США та ЄС у світовій та взаємній торгівлі, але й із фактичних та порівняльних переваг. Так, починаючи з 1995 р. як для ЄС, так і для США, індекс фактичних порівняльних переваг знизився для 7 із 10 товарних груп. Індекс порівняльних переваг знизився для 4 товарних груп для ЄС та 5 - для США. При цьому найбільш стабільна ситуація для ЄС спостерігалася у торгівлі напоями і тютюновими виробами, хімікатами та машинами і транспортним устаткуванням. США володіє стійкими фактичними порівняльними перевагами лише у торгівлі сировиною, за винятком палива.

Для оцінки потенціалу торговельної інтеграції обох партнерів застосовано так званий індекс компліментарності, розрахунок якого засвідчив високий рівень взаємозалежності зовнішньоторговельних структур трансатлантичних партнерів (табл. 3).

Таблиця 3

Індекси компліментарності структури експорту США та ЄС

У процесі обґрунтування доцільності інтеграції між торговельними партнерами, визначено обсяг внутрішньогалузевої торгівлі. Найвищий її рівень виявлено стосовно мінерального палива і мастил, харчових продуктів, хімічних речовин, машин та устаткування, різних промислових товарів та інших товарів і операцій. Констатовано також, що по більшості товарних груп рівень внутрішньогалузевої торгівлі за досліджуваний період знизився. Загальний показник внутрішньогалузевої торгівлі між США та ЄС-27 коливався в межах 0,605-0,665, хоча зростання тенденції зберігалося.

У контексті проведення аналогії між європейською і трансатлантичною інтеграцією помічено, що від 1990-х років, а особливо від часу прийняття Маастрихтського договору, важливим елементом політики ЄС стала конвергенція (стирання відмінностей між торговельними партнерами, обумовлене спільністю соціально-економічних проблем і наявністю єдиних об'єктивних закономірностей розвитку). Трактування конвергенції як природної особливості торгівлі дає змогу визначити її багаторівневий характер, відповідно до чого на корпоративному рівні відбувається взаємне підлаштовування торговельних партнерів усіх рівнів один до одного в межах здійснення зовнішньоторговельної діяльності. На корпоративному рівні концепція конвергенції передбачає поступове налаштування системи виробництва підприємства експортера до параметрів цільового ринку. Якщо в результаті конвергенції усіх учасників ринку, підприємство-експортер не розвине нові конкурентні переваги, а фактори виробництва будуть загальнодоступними, в перспективі внутрішнє виробництво зможе витіснити імпорт. Із огляду на це, конвергенція у міжнародній торгівлі є своєрідним вирівнювальним чинником, що уніфікує умови торгівлі, технології виробництва, моделі управління.

З'ясовано, що важливим ефектом ЗТВ є синергія, яка виявляється не лише у порівнянні доходів - витрат, експорту-імпорту тощо, але й у врахуванні тих додаткових ефектів, що формуються в умовах інтеграції елементів системи, якою виступає зовнішня торгівля. В системі зовнішньоторговельних відносин між США та ЄС синергетичний ефект існує в тій формі, яка закладена у природі торгівлі, відповідно до чого ЗТВ між США та ЄС супроводжуються такими ефектами: здешевлення факторів виробництва, поглиблення обміну інноваціями, зростання рівня зайнятості (збільшення експорту на 1 млрд доларів, сприяє створенню до 25 тис. нових робочих місць) та заробітної платні (за рахунок конвергенції фінансових потоків), мультиплікування доходів (експорт дає прибутки, більші на 30 % порівняно з торгівлею на внутрішньому ринку), нарощення і вдосконалення транспортної інфраструктури та інші соціально-економічні зміни.

Обгрунтовано модель формування синергетичних ефектів у межах трансатлантичної зони вільної торгівлі (рис. 3), що стало результатом структурного аналізу трансформації системи ЗТВ в умовах створення трансатлантичної зони вільної торгівлі. Вона відображає формування синергетичних ефектів за рахунок модифікації існуючих торговельних і економічних зв'язків та виникнення нових. При цьому в процесі координації діяльності формується зона збільшення обсягів ЗТВ, в межах якої ліквідується дублювання функцій та скорочуються трансакційні витрати. Об'єднання потенціалів торговельних партнерів створює зону зміни ефективності, де формуються решта синергетичних ефектів, зокрема й ті, що виходять за межі системи і мають соціально-економічне значення.

a1 - an - зв'язки між США і ЄС, що виникають в процесі ЗТВ; a'1 - a'n - зв'язки між США і ЄС, що модифікуються під дією синергетичного ефекту в процесі збільшення обсягів ЗТВ в межах трансатлантичної зони вільної торгівлі; b1 - bm - зв'язки між США і ЄС, що виникають під дією синергетичного ефекту в процесі збільшення обсягів ЗТВ в межах трансатлантичної зони вільної торгівлі.

Рис. 3. Модель формування синергетичних ефектів у межах трансатлантичної зони вільної торгівлі

Виявлено, що більшість чинників формування синергетичного ефекту, який може виникнути під час створення трансатлантичної зони вільної торгівлі, передбачають накладання синергетичного та емерджентного ефекту, що супроводжується реалокацією факторів виробництва, географічним зміщенням економічної активності та посиленням внутрішньої конкуренції. При цьому значний синергетичний потенціал трансатлантичної інтеграції таїться у спільному використанні ресурсів та економічного потенціалу торговельних партнерів, що дає змогу збільшувати кількість і масштаби спільних проектів, створювати нові товарні потоки, підвищувати попит на послуги, посилювати інвестиційну та інноваційну дифузію.

ВИСНОВКИ

Результат дисертаційної роботи полягає в теоретичному узагальненні та новому підході до розв'язання науково-практичного завдання - виявлення потенційних чинників зростання ефективності зовнішньоторговельних відносин між США та ЄС, що дало підстави зробити такі висновки:

Вивчення сучасних економічних теорій дало змогу виявити їх вплив на розвиток торговельних відносин між США та ЄС. Здійснення чіткої періодизації ретроспективи цих відносин із врахуванням домінуючої ролі тієї чи іншої теорії на певному етапі допомогло визначити основні параметри економічних систем кожного періоду. Систематизація основних напрямів дослідження зовнішньоторговельних відносин дала змогу виявити тісний зв'язок між відносинами у галузі зовнішньої торгівлі і геополітичними та цивілізаційними процесами.

Семантичний аналіз основних категорій дослідження показав, що вони виявляються через обмінні процеси в умовах ринкової економіки, на засадах міжнародного поділу праці та конкурентоспроможності. Відповідно до цього, умови та домовленості між країнами, що здійснюють зовнішню торгівлю, формують зовнішньоторговельну політику, яка може мати той чи інший рівень протекціонізму за рахунок запровадження митних тарифів та інших обмежень нетарифного плану. В контексті цього ЗТВ - систематична чи разова взаємодія різних суб'єктів міжнародних відносин, що відбуваються на основі міжнародного поділу праці з приводу обміну товарами чи послугами, за умови перетину ними митного кордону, які передбачають існування домовленостей щодо ціни, якості та інших параметрів об'єкта обміну й мають забезпечити взаємну вигоду, що потенційно вища за вигоду на внутрішньому ринку.

Важливим політико-економічним чинником формування сучасних відносин у системі міжнародної торгівлі є економічна інтеграція, що має різні спрямованість і сфери застосування, унаслідок чого виникає “конкуренція між інститутами” ГАТТ/СОТ і регіональними торговельними угодами, зі зміщенням акценту торговельних відносин із глобального на регіональний рівень. Отже зовнішньоторговельні відносини між США та ЄС мають ліберальний характер, що відображає загальні тенденції їх економічної політики у межах як СОТ, так і інших утворень. У широкому вимірі вільнішою є торгівля США, яка водночас містить жорсткі, переважно нетарифні перешкоди, в деяких секторах економіки. Торговельна політика ЄС більш збалансована і зберігає навіть в умовах кризи динаміку зниження тарифів та пом'якшення умов урегулювання нетарифних обмежень торгівлі між країнами.

Зовнішньоторговельні відносини між США та ЄС для світової економіки є ключовим елементом глобального економічного розвитку. Підтвердженням цього є масштаби їх виробництва, торгівлі та інвестиційної діяльності. Беручи до уваги масштаб торговельної співпраці та значення партнерів у структурі зовнішньої торгівлі одне одного, виокремимо також подібну територіальну та галузеву структуру торгівлі між ними та рештою країн світу. Товарна структура зовнішньої торгівлі між США та ЄС показала, що в європейському експорті США переважає промислова продукція, зокрема, хімічні речовини, машини і транспортне устаткування. У американському експорті ЄС також переважають машини й устаткування, а також органічні речовини, хімікати та пластмаси, вина, косметика. Окрім цього, для зазначених суб'єктів міжнародних відносин характерний високий рівень внутрішньогалузевої торгівлі, що виявляється як на загальнодержавному, так і на корпораційному рівні.

Зовнішньоторговельна діяльність тісно взаємозв'язана з іншими галузями державної економічної політики, серед яких важлива роль належить фінансовим і фіскальним інструментам. Їх вплив виявляється через торговельний і платіжний баланс і цілеспрямований вплив на інструменти формування ВВП, серед яких виокремлюються грошові індикатори - інфляція, розмір грошової маси, курс валют, фіскальні індикатори - ставка податку, відсоткова ставка, розмір митних зборів, обсяг ВВП і державного боргу. Існування зв'язку між переліченими показниками і сальдо зовнішньої торгівлі (чистим експортом) дає змогу формувати моделі залежності між ними і впливати на їх рівень. Аналіз цих показників показав, що як для США, так і для ЄС характерний досить низький рівень залежності від зовнішньої торгівлі, коефіцієнт відкритості економіки для обох країн коливається в межах 17-24 % починаючи з 2009-2010 рр., на противагу попередньому періоду, більш відритою стала економіка ЄС.

Процес аналізу порівняльних переваг США та ЄС засвідчив низку тенденцій, що супроводжують їхню співпрацю: незважаючи на існування значних порівняльних переваг за деякими групами товарів, загальний рівень конкурентних переваг цих двох суб'єктів міжнародних відносин знизився внаслідок посилення ролі нових індустріальних країн та Китаю. Попри це “запас міцності” США та ЄС ще досить великий, особливо в тих галузях, що забезпечують виробництво високотехнологічних товарів. У географічній структурі зовнішньоторговельних відносин США та ЄС зафіксовано переважання взаємної торгівлі над усіма іншими партнерами та особливо значне збільшення частки Китаю в торгівлі з обома партнерами. Окрім цього, визнано важливість чинника географічного сусідства, відповідно до якого значний обсяг зовнішньої торгівлі здійснювався між країнами-сусідами. Основні тенденції, що відбуваються в межах трансатлантичної співпраці у галузі торгівлі, спрямовані на поглиблення зв'язків, що передбачає зниження регуляторних бар'єрів, переговори за угодою про нульовий тариф і рух до безбар'єрного інвестиційного середовища.

Доцільним є створення трансатлантичної зони вільної торгівлі, що обіцяє потенційні вигоди як для США, так і для ЄС. При цьому основними аргументами на користь поглиблення інтеграції є можливість реалізації концепції “відкритого регіоналізму” та “глибокої інтеграції” за рахунок потенційної можливості залучення до економічного блоку інших країн. В умовах досягнення двосторонніх домовленостей зона вільної торгівлі сприятиме отриманню значного економічного ефекту як для США, так і для ЄС, що підтверджено даними екстраполяційного прогнозу обсягів ВВП та взаємної торгівлі, розрахованими на основі рівнянь регресії та скоригованих на показники прогнозованих експертами ефектів.

У процесі міжнародної торгівлі, окрім видимих кількісних та вартісних ефектів, виникає низка інших, серед яких важливе місце посідає синергетичний ефект, який проектує обмінні операції на всю систему виробництва та розподілу продукції, відповідно забезпечуючи економію використання факторів виробництва, поглиблення ступеня обміну технологіями та інноваціями, створення додаткових робочих місць, мультиплікування доходів суб'єктів підприємницької діяльності тощо. Здійснено структуризацію чинників виникнення синергії, що передбачає зменшення витрат (завдяки спільному використанню ресурсів, скороченню трансакційних витрат, ліквідації дублювання функцій, виникненню ефекту масштабу) та зростання ефективності роботи системи (завдяки економії часу, спільному використанню економічних потенціалів, різній управлінській ефективності, посиленню ринкової позиції, взаємопосиленню конкуренції, інвестиційної та інноваційної дифузії та зниженню ризиків). Розроблено емпіричну модель формування синергетичних ефектів у межах трансатлантичної зони вільної торгівлі, що виникають на основі модифікації існуючих зв'язків між торговельними партнерами та виникненні нових. При цьому зона ЗТВ розширюється й утворює зону збільшення обсягів ЗТВ та зону зміни ефективності.

CПИCОК ОПУБЛIКОВAНИХ ПРAЦЬ ЗA ТEМОЮ ДИCEРТAЦIЇ

У нaукових фaхових видaннях

Тустанівський Б.О. Європейський Союз та його структура / Б.О. Тустанівський // Проблеми і перспективи наук в умовах глобалізації. - Тернопіль. ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2006. - С. 25 - 30.

Тустанівський Б.О. Основні засади зовнішньоекономічної діяльності / Б.О. Тустанівський // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка., 2006 - № 20. - С. 57 - 62.

Тустанівський Б.О. Становлення економічної могутності США у післявоєнний період / Б.О. Тустанівський // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2007. - № 21. - С. 66 - 69.

Тустанівський Б.О. Взаємовідносини між Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом в контексті північноатлантичного співробітництва / Б.О. Тустанівський // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. - № 22. - С. 22 - 27.

Тустанівський Б.О. Фіскальний та фінансовий аспект торговельних відносин між США та ЄС / Б.О. Тустанівський, Л.М. Литвин // Економіка ринкових відносин. - 2012. - № 9. - С. 68 - 75. (Особистий внесок дисертанта: проаналізовано фіскальні інструменти торговельних відносин між США та ЄС, визначено фінансові індикатори торговельних відносин (0,4 друк. арк.)).

Тустанівський Б.О. Аналіз структури зовнішньої торгівлі між США та ЄС / Б.О. Тустанівський // Інноваційна економіка. - 2012. - № 10. - С. 292 - 295.

Тустанівський Б. О. Обгрунтування потенціалу поглиблення трансатлантичої торгової інтеграції / Б. О. Тустанівський // Ефективна економіка. - 2012. - № 10. - Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation= 1&iid=1450

Тустанівський Б.О. Конкурентні переваги у взаємній торгівлі США та ЄС / Б.О. Тустанівський // Сталий розвиток економіки. - 2012. - № 10. - С. 290 - 293.

В інших наукових виданнях

Тустанівський Б.О. Аналіз зовнішньоторговельної співпраці України та США / Б.О. Тустанівський // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів. - Тернопіль, 2010. - С. 350 - 352.

Тустанівський Б.О. Політико-економічні чинники формування сучасних відносин в системі міжнародної торгівлі / Б.О. Тустанівський, А.А. Григорук // Україна - Європа - Світ. Серія: Історія, міжнародні відносини. - 2012. - Випуск 9. - С. 85 - 91. (Особистий внесок дисертанта: виявлено основні чинники формування сучасних відносин в системі міжнародної торгівлі між ЄС та США (0,4 друк. арк.)).

Тустанивский Б.О. Потенциал урегулирования нетарифных барьеров между США и ЕС / Б.О. Тустанивский // Материалы 4-й Международной научно-практической конференции “Достижения молодых ученых в развитии инновационных процессов в экономике, науке, образовании” [Текст] + [Электронный ресурс] / Под ред. И.А. Лагерева. - Брянск: БГТУ, 2012. - 368 с. Режим доступа: http://www.mnto.tu-bryansk.ru. - ISBN 978-5-89838-646-7

Размещено на Allbest.ru