Заходи валютної політики Китаю щодо розширення використання китайського юаня (RMB)

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України”

Після вступу до Світової організації торгівлі уряд Китаю розпочав активну компанію щодо посилення міжнародної присутності та розширення використання національної валюти. У 2001 р. затверджено програму “глобалізації”, згідно з якою країна мала посилити присутність на глобальних ринках. У 2006 р. у рамках політики “іти зовні” запроваджено стандарти інвестування за кордон для китайських інвесторів.

З метою подальшого розширення використання китайського юаня (RMB) у міжнародній торгівлі та здійсненні інвестицій, а також урегулювання розрахунків за іноземними інвестиціями в RMB, що здійснюють банки та іноземні інвестори, Народний банк Китаю (НБК) у жовтні 2011 р. затвердив правила щодо розрахунків у RMB за прямими іноземними інвестиціями (ПІІ). Ними встановлено, що для здійснення ПІІ, номінованих у RMB, іноземний інвестор має відкрити розрахунковий рахунок у RMB в іноземному банку. У цих правилах також передбачено, що для переказів у RMB, що спрямовуються на первинні інвестиційні проекти та такі, що використовуються для реінвестицій всередині країни за рахунок розподілу прибутку, ліквідації, перерахування активів та інших джерел, необхідно відкривати спеціальні депозитні рахунки в RMB та спеціальні рахунки в RMB для реінвестицій відповідно до принципу “спеціальні рахунки для спеціальних цілей”.

Для здійснення прямих інвестицій в Китай іноземний стейкхолдер надає своєму банкові платіжне доручення, пояснення щодо використання коштів та інші документи, пов'язані зі здійсненням прямих інвестицій в Китай. Після перевірки цих документів іноземним банком потрібні кошти перераховуються на розрахунковий рахунок у RMB, відкритий у банку в Китаї. Після створення спільного підприємства залишок коштів перераховується на спеціальний депозитний рахунок для капітальних фондів у RMB чи повертається. Для подальшої діяльності на території Китаю підприємство з іноземними інвестиціями відкриває розрахунковий рахунок у RMB у місцевому китайському банку. У випадку змін, пов'язаних зі статутним капіталом, кошти інвестора знову перераховуються на спеціальний депозитний рахунок у RMB для капітальних фондів, котрий не може використовуватись для розрахункових цілей.

Коли іноземні інвестиції здійснюються для операцій злиття та поглинання, китайські акціонери підприємств, з якими проводяться ці операції, відкривають спеціальні депозитні рахунки в RMB, на які перераховуються кошти іноземних інвесторів. Ці рахунки також не можуть використовуватись для розрахункових операцій.

У випадку сплати рахунку в RMB китайськими акціонерами місцевого підприємства з іноземними інвестиціями як перерахування коштів, пов'язаних з акціонерним капіталом, китайські акціонери повинні відкрити спеціальний депозитний рахунок для операцій з акціонерним капіталом. Із цього рахунку іноземний інвестор може отримати належні йому кошти, зокрема дивіденди. Для розрахункових операцій такі рахунки не використовуються.

Іноземний інвестор із метою перерахування коштів у RMB до Китаю має надати до банку документи від відповідних державних установ у країні. Після їх перевірки банк може занести ці відомості до інформаційної системи управління міжнародними розрахунками в RMB.

Якщо китайське підприємство, що займається операціями з нерухомістю, отримує перерахунки від іноземного інвестора, банк перевіряє дії підприємства щодо дотримання вимог міністерства торгівлі Китаю, відстежуючи інформацію про підприємство, розміщену на сайті міністерства.

Правилами, що регулюють порядок здійснення ПІІ в RMB, також передбачено необхідність аудиту підприємства з іноземними інвестиціями. Аудиторська компанія має перевірити кошти, які перераховувались для формування акціонерного капіталу, інші капітальні інвестиції. На вимогу банку аудиторська компанія готує звіт про перевірку капіталу.

У свою чергу, банк здійснює контроль за використанням коштів іноземного інвестора. У випадку виявлення операцій, що суперечать призначенню спеціального депозитного рахунку, банк може припинити розрахунки за ним.

З метою реінвестування прибутку, отриманого від діяльності на ринку Китаю, іноземний інвестор має право відкривати спеціальний депозитний рахунок, номінований у RMB. Після проходження перевірки банком дотримання інвестором податкових зобов'язань та вимог інших державних установ банк перераховує кошти з цього рахунку. Ці правила однаково застосовуються як для реінвестування коштів усередині Китаю, так і за його межами.

Для залучення кредитних коштів за кордоном підприємство з іноземними інвестиціями відкриває загальний рахунок у RMB, який застосовується лише для розміщення кредитних коштів. При сплаті основної суми боргу та процентів підприємство має надати контракт, податковий сертифікат та підтвердження щодо використання коштів.

Банк, у свою чергу, ретельно перевіряє в системі інформаційного управління міжнародними розрахунками в RMB наявність спеціальних депозитних рахунків для формування статутного капіталу, для здійснення операцій злиття та поглинання, для операцій із власним капіталом, а також даних про міжнародні розрахункові операції в RMB.

Після виконання операцій у RMB підприємство разом із банком готує декларацію про платіжний баланс.

За дотриманням банком операцій, пов'язаних із ПІІ в RMB, здійснюється державний нагляд. НБК, зокрема, провадить нагляд за дотриманням законодавства щодо протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму.

У 2013 р. НБК продовжував політику, спрямовану на фінансове обслуговування реального сектору економіки, та вдосконалював політику стосовно використання RMB за кордоном. У липні 2013 р. НБК затвердив роз'яснення щодо спрощення процедури обслуговування зарубіжних операцій у RMB та її оптимізацію. Згідно з цими роз'ясненнями спрощено закордонні операції в RMB. Зокрема, нефінансові установи отримали дозвіл надавати іноземні позики та гарантії в RMB, скасовано контроль за терміном фінансування рахунків у RMB та квоту на операції в RMB для місцевих агентських банків.

Крім того, у 2013 р. запроваджено статистичний облік операцій із зовнішньої торгівлі в RMB. У січні 2013 р. Генеральна митна адміністрація затвердила механізм валютного ціноутворення стосовно статистичних даних про загальний обсяг експорту й імпорту, зовнішньоторговельний баланс як у доларах США, так і в RMB.

У вересні 2013 р. НБК прийняв роз'яснення стосовно порядку розрахунків у RMB для інвестування в місцеві фінансові установи іноземними інвесторами. Цим документом фактично дозволено здійснювати таке інвестування, а банки отримали можливість проводити розрахунки та надавати послуги в RMB.

Задля реалізації документа Державною комісією з регулювання ринку цінних паперів, Державною адміністрацією з валютного контролю та НБК розроблено спільний пілотний проект для кваліфікованих інституційних іноземних стейкхолдерів, що інвестують у RMB (RMB qualified foreing institutional investor, RQFII). Дію проекту поширено на територію Гонконгу, Тайваню, Великобританії та Сінгапуру.

Протягом 2013 р. кількість рахунків у RMB поступово зростала. На кінець 2013 р. кількість міжбанківських рахунків зросла на 362 од. - до 1954, із балансом 919,62 млрд юанів. На 7070 од. зросла кількість рахунків, відкритих іноземними підприємствами в Китаї, із загальним балансом на кінець року 72,81 млрд дол. США.

У липні 2013 р. розпочато пілотний проект в експериментальній зоні промислової співпраці між берегами Тайванської протоки в повіті Куньшань провінції Дзянсу. В межах цього проекту приватним особам дозволено здійснювати розрахунки в RMB за поточним рахунком та закордонні інвестиції.

У серпні того ж року в Міжнародному центрі прикордонної співпраці “Хоргос” запроваджено іншу пілотну програму щодо розвитку міжкордонного ділового співробітництва між Китаєм і Казахстаном. У рамках цього проекту розрахунки між учасниками програми здійснюються в RMB.

У грудні 2013 р. НБК затвердив роз'яснення щодо нового порядку адміністрування операцій з купівлі та продажу RMB, відповідно до яких послаблено обмеження на купівлю та продаж RMB для місцевих агентських та іноземних розрахункових банків. Цим установам також дозволено надавати послуги закордонним банкам згідно з нормативно-правовими актами.

У той самий період НБК прийняв роз'яснення щодо фінансової підтримки розвитку Шанхайській пілотній зоні вільної торгівлі (ШПЗВТ). Передбачалось, що така підтримка надаватиметься інноваційному бізнесу у формах: забезпечення розрахунків у RMB для приватного бізнесу, розрахунку в RMB при веденні електронної комерції (e-commerce), надання позик у RMB та створення двосторонніх грошових пулів для промислових груп.

На початку 2014 р. Китай розпочав пілотну програму створення грошових пулів із транскордонних розрахунків у RMB у ШПЗВТ. Відповідно до неї в цій зоні запроваджено механізм, який дає змогу багатонаціональним компаніям здійснювати інвестиції в материковий Китай у національній валюті - RMB. Велика кількість місцевих та багатонаціональних корпорацій (БНК), що інвестують у Китай, приєднались до програми та з часом показали високі результати. У будь-який час кошти пулу можуть використовуватись для закордонних цілей без обмежень. Однак чистий баланс вхідних потоків не повинен перебільшувати 1,02 млн юанів.

У квітні 2014 р. Адміністрація з валютного контролю Китаю затвердила роз'яснення щодо діяльності пулів БНК в іноземній валюті. Відмінність діяльності такого пулу від пулу в RMB полягає в тому, що китайській уряд здійснює контроль за загальним обсягом руху капіталу місцевих компаній БНК. Вимогою для створення пулу є обсяг руху капіталу, що перебільшує 100 млн дол. США протягом попереднього року. Крім того, компаніям із нерухомості заборонено брати участь у пулах із транскордонних розрахунків у RMB, однак дозволено брати участь у пулах із транскордонних розрахунків в іноземній валюті. Компанії - учасниці пулу із транскордонних розрахунків у іноземній валюті можуть здійснювати операції з інвестування у фінансові продукти, крім інвестування в ринкові цінні папери та деривативи.

БНК дозволено створювати один пул з одним основним рахунком за кордоном та одним основним рахунком у Китаї. Зазвичай БНК створюють один пул із транскордонних розрахунків у RMB. За необхідності, коли це пов'язано з потребами бізнесу, НБК може дозволити формування кількох таких пулів.

Важливим напрямом розширення використання RMB є укладення угод SWAP. На кінець 2013 р. Китай мав 23 укладених двосторонніх валютних SWAP- угоди загальним обсягом 2,5 трлн юанів. На думку китайських фахівців, розповсюдження застосування китайського юаня позитивно впливає на розширення двосторонньої торгівлі, інвестицій та сприяє регіональній фінансовій стабільності.

Використання юаня в міжнародних розрахунках сприяє розвиткові світової торгівлі. У 2013 р. загальний обсяг розрахунків у RMB за капітальним рахунком порівняно з попереднім роком зріс на 57,6 % - до 4,63 трлн юанів. Обсяг розрахунків за товари проти 2012 р. збільшився на 11,7 % - до 3,02 трлн юанів. Після запровадження пілотних проектів кількість країн, підприємства яких здійснювали розрахунки в RMB, становила 174.

Заходи з розширення застосування RMB також поступово зростають. У 2013 р. обсяг закордонних інвестицій у RMB порівняно з 2012 р. зріс у 1,8 раза - до 85,61 млрд дол. США, тоді як іноземні інвестиції в RMB збільшились на 77 % - до 448,13 млрд дол. США.

Можливість здійснювати розрахунки в RMB посилила інтерес іноземних інвесторів до внутрішнього міжбанківського ринку облігацій Китаю. Сьогодні в операціях на цьому ринку беруть участь різні за видами бізнесу іноземні інвестори, зокрема центральні банки, клірингові банки з операцій у RMB, зарубіжні банки - учасники пілотних проектів, міжнародні фінансові установи, суверенні фонди. Всі учасники отримали ліцензію на інвестиції у внутрішній ринок облігацій Китаю.

Політика щодо інтернаціоналізації китайського юаня принесла свої результати. Рішенням виконавчої дирекції МВФ від 30.11.2015 RMB включено до кошика резервних валют. З 1 жовтня 2016 р. він почав офіційно використовуватись як світова резервна валюта.

валютний китайський юань

Список використаних джерел

1. Олійник О. М. Заходи валютної політики Китаю в посткризовий період. Вісник Національного банку України. 2015. № 1. С. 63-70.

2. Олійник О. М. Зовнішньоекономічна політика Китаю в умовах глобалізації світової економіки: уроки для України. Вісник Національного банку України. 2015. № 6. С. 40-47.

3. Олійник О. М. Посилення ролі китайського юаня в міжнародних розрахунково- кредитних операціях: виклики та можливості для України. Банківська справа. 2015. № 6 (137). С. 59-81.

References

1. OHjny'k, O. M. (2015). Zakhody' valyutnoyi poHty'ky' Ky'tayu v postkry'zovy'j period [Measures of China's foreign exchange policy in the post-crisis period]. V^ny'k Nadonal'noho banku Ukrayiny' [Bulletin of the National Bank of Ukraine]: 1, 63-70 [in Ukrainian].

2. OUjny'k, O. M. (2015). Zovnіshn'oekonomіchna poHty'ka Ky'tayu v umovakh hlobaHzariyi svtovoyi ekonomdcy': uroky' dlya Ukrayiny' [China's foreign economic policy in the context of globalization of the world economy: lessons for Ukraine]. V^ny'k Nadonal'noho banku Ukrayiny' [Bulletin of the National Bank of Ukraine]: 6, 40-47 [in Ukrainian].

3. OHjny'k, O. M. (2015). Posy'lennya rod ky'tajs'koho yuanya v mHhnarodny'kh rozrakhunkovo-kredy'tny'kh operariyakh: vy'kly'ky' ta mozhly'vosti dlya Ukrayiny' [China's foreign economic policy in the context of globalization of the world economy: lessons for Ukraine]. Banldvs'ka sprava [Banking]: 6 (137), 59-81.

Размещено на Allbest.ru