Еволюція відносин України і Узбекистану та деякі аспекти потенціалу співробітництва у глобальному вимірі

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (Україна, Київ)

Еволюція відносин України і Узбекистану та деякі аспекти потенціалу співробітництва у глобальному вимірі

Гальона О.Я., аспірант кафедри міжнародних медіа комунікацій

та комунікативних технологій, aleksandr.galiona@gmail.com

Анотація

співробітництво економічний зовнішньополітичний узбекистан

Актуальність теми дослідження зумовлена важливим місцем Узбекистану серед українських зовнішньополітичних партнерів й прагненням України розвивати всебічні відносини з цією центральноазійською країною, та визначається доцільністю з'ясування перспективних можливостей подальшого поглиблення взаємовигідних українсько-узбецьких зв'язків. У статті здійснено аналіз широкого спектру питань українсько-узбецької взаємодії за часів незалежності, зокрема що стосується політико-економічних аспектів двостороннього співробітництва України та Узбекистану, тенденцій та особливостей розвитку співпраці в різних сферах.

З урахуванням реального впливу вагомих акторів, які присутні в Центральній Азії. Наведено погляди представників науково-експертного середовища стосовно двостороннього українсько-узбецького діалогу на міждержавному, міжурядовому та міжвідомчому рівнях, їх оцінки щодо підходів до шляхів реалізації національних інтересів України на узбецькому напрямі української зовнішньої політики з урахуванням розвитку ситуації в регіоні та у світі. В роботі акцентовано на послідовних кроках двох держав щодо активізації політичного діалогу, пошуку шляхів нарощування обсягів українсько-узбецької торгівлі в контексті ряда робочих контактів, візитів та зустрічей президентів України та Узбекистану.

Підкреслено можливості активізації процесів формування нових підходів щодо довгострокового українсько-узбецького взаємовигідного співробітництва, включаючи ряд багатосторонніх аспектів стосовно налагодження й розвитку конструктивних відносин за участі провідних світових держав.

В цьому контексті презентовано авторське бачення щодо потенціалу розвитку співпраці України та Узбекистану, а також перспектив забезпечення українських інтересів в рамках українсько-узбецьких зв'язків.

Ключові слова: Україна, Узбекистан, співробітництво, Центральна Азія.

Annotation

Halona A. Y., post-graduate student of International Media Communications and Communication Technologies Department, Institute of international relations Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine, Kyiv), aleksandr.galiona@gmail.com

Evolution of relations between Ukraine and Uzbekistan and some aspects of potential cooperation in the global dimension

The urgency of the research is specified the important place of Uzbekistan among Ukrainian foreign policy partners and the aspirations of Ukraine to develop comprehensive relations with this Central Asian country, and it is rationale for finding out the perspective opportunities for further deepening the mutually beneficial Ukrainian and Uzbek relations. The article analyzes a -wide issues range of Ukrainian-Uzbek cooperation during the period of independence, including political, economic and humanitarian aspects of bilateral cooperation between Ukraine and Uzbekistan, trends and peculiarities of development of cooperation in different fields, taking into account the real influence of the powerful gamers are available in the Central Asia. The views' of the representatives of the scientific and expert environment are approved suggest concerning the bilateral Ukrainian-Uzbek dialogue on the intergovernmental and interdepartmental levels, their assessments due to approaches to ways of realizing Ukraine's national interests in the Uzbek direction of Ukrainian foreign policy, taking into account the development of the situation in the region and in the 'world. The work focuses on the successive steps of the two states to intensify the political dialogue, finding the ways to increase the Ukrainian-Uzbek trade volume in the context of a number of working contacts, visits and meetings of the Presidents of Ukraine and Uzbekistan. The possibilities of activating the processes of creation new approaches to long-term Ukrainian- Uzbek mutually beneficial cooperation are underlined, including a number of multilateral aspects for the establishment and development of constructive relations with the participation of leading 'world countries. In this context, the author's vision of the potential for the development of cooperation between Ukraine and Uzbekistan is presented, and also the challenges for Ukrainian interests' assurance within the framework of Ukrainian-Uzbek relations.

Keywords: Ukraine, Uzbekistan, cooperation, Central Asia.

У період з моменту набуття незалежності і до цього часу, Узбекистан займає важливе місце серед українських зовнішньополітичних партнерів, а українсько-узбецькі відносини характеризуються послідовним та системним розвитком діалогу на міждержавному, міжурядовому та міжвідомчому рівнях. Динамічні зміни в Центральній Азії і в світі, які відбуваються в останні роки, зумовлюють науковий інтерес до осмислення можливостей розробки та використання нового конструктивного та прагматичного підходу з боку України щодо формування взаємовигідних зв'язків з Узбекистаном під кутом зору відповідних геополітичних аспектів, зокрема із врахуванням присутності в регіоні провідних світових акторів. Це визначає важливість та актуальність дослідження сучасних тенденцій українсько-узбецької взаємодії в контексті необхідності більш повного забезпечення власних національних інтересів на центральноазійському напрямі зовнішньої політики України.

Різноаспектні питання щодо українсько-узбецьких зв'язків за часів незалежності тою чи іншою мірою висвітлюються в публікаціях цілого ряду представників науково-експертного середовища. Серед авторів, які торкаються у своїх роботах тематики, що розглядається, слід згадати таких дослідників та вчених, як А. Гончарук, І. Горобець, М. Дорошко,0. Дуднік,В. Кулик, Т. Ляшенко, А. Мартинов, Н. Мхитарян, Р. Опімах, Ю. Павленко, Б. Парахонський, А. Финько, Л. Чекаленко та ін.

Мета статі - проаналізувати питання українсько-узбецької взаємодії, з'ясувати потенціал розвитку співпраці України та Узбекистану й перспективні можливості поглиблення українсько-узбецьких зв'язків.

Українсько-узбецькі відносини характеризуються послідовним розвитком рівноправного та конструктивного співробітництва на всіх рівнях з усього комплексу питань, які мають взаємний інтерес.

Встановлення дипломатичних відносин між Україною та Узбекистаном 14 серпня 1992 р. відкрило шлях до плідного діалогу між обома країнами, базою якого стало підписання під час першого візиту Президента Узбекистану І. Карімова до України 25 серпня 1992 р. Договору про основи міждержавних відносин, дружбу та співробітництво між обома країнами [1, с. 117]. Всього, за роки незалежності відбулося 3 візита на рівні Президента України в Узбекистан і 6 візитів на рівні Президента Узбекистану в Україну [2]. Ряд важливих угод економічного характеру було підписано під час лютневого 1993 р. візиту урядової делегації України на чолі з колишнім Прем'єр-міністром Л. Кучмою. Йшлося про співробітництво в транспортній галузі, у сфері зв'язку, торгівлі, митної та банківської діяльності, участі України в розробці нафтогазових та золоторудних родовищ Узбекистану [1, с. 117]. У 1994 р. розпочалося військове співробітництво між обома країнами [3, с. 333].

У листопаді 1994 р. під час візиту І. Карімова в Україну підписано Декларацію про основні напрями економічної співпраці, а під час візиту українського Президента Л. Кучми до Ташкенту 20-21 червня 1995 р. підписано Договір про поглиблення економічної інтеграції між обома країнами. Українсько-узбецький діалог поглиблювався також на рівні обміну візитами голів урядів обох країн та керівників окремих міністерств та відомств [1, с. 117].

Ряд вітчизняних науковців відмічали певні аспекти міжнародної взаємодії України та Узбекистану в той період під кутом зору можливостей забезпечення українських національних інтересів. Наприклад, в 1997 р. Б. Парахонський, говорячи про розширення економічної, політичної, військової та культурної співпраці України з новими незалежними країнами, зокрема Узбекистаном, в контексті того, що їх інтереси в цілому не суперечать нашим, акцентував в цьому зв'язку на можливій перспективі зміцнення міжнародної безпеки нашої держави [4]. М. Дорошко, акцентуючи на Договорі між Україною та Республікою Узбекистан про дружбу і подальше поглиблення всебічного співробітництва, що підписаний під час лютневого 1998 р. візиту І. Карімова в Київ, відмічає у документі положення про стратегічне партнерство двох країн [5, с. 193].

Маючи схожі з Україною погляди щодо розвитку інтеграційних процесів на пострадянському просторі, Узбекистан 24 квітня 1999 р. приєднався до регіонального міждержавного об'єднання ГЖМ (трансформованого в ГУЖМ) й активно підтримує зовнішньополітичні ініціативи України у напрямі розбудови систем кооперації та співробітництва в Чорноморсько-Каспійському регіоні [1, с. 117]. 24 квітня 1999 р. Президенти Азербайджану, Грузії, Молдови, України та Узбекистану (країни-учасники ГУУАМ) виступили із Заявою, в якій Сторони погодилися, серед іншого, розвивати свою взаємодію в рамках Ради євроатлантичного партнерства та Програми «Партнерство заради миру», розширяти взаємовигідне співробітництво своїх держав з розвитку транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія тощо [6]. Згодом, напередодні президентських виборів під тиском Росії Республіка Узбекистан вийшла з цієї організації [З, с. 330].

Довготермінову перспективу українсько-узбецьке співробітництво отримало через підписання Договору про економічне співробітництво на 1999-2008 роки та міждержавну Програму співробітництва під час візиту узбецького Президента 7-8 жовтня 1999 р. в Україну [2]. «Відносини між нашими країнами мають стратегічний характер. Україна навіть більш ніж Узбекистан зацікавлена у двосторонньому співробітництві», заявив на спільній прес-конференції з Президентом Узбекистану І. Карімовим керівник української держави Л. Кучма. Президент України зазначив, що Україна покладає великі надії на підписаний Договір про довгострокове економічне співробітництво з Узбекистаном, який «дасть змогу від слів перейти до конкретних справ». Л. Кучма повідомив, що йшлося не тільки про зміцнення економічних зв'язків, а й про обстановку в Центральній Азії та СНД. Сторони домовились налагодити співробітництво спецслужб. «Ми не можемо робити вигляд і не помічати негативних явищ у центральноазійському регіоні, а повинні сприяти, щоб таких явищ не було. Необхідність глибокої військово-технічної співпраці України та Узбекистану стояла і стоїть на порядку денному», зауважив він [7].

11-12 вересня 2000 р. відбувся робочий візит в Республіку Узбекистан Прем'єр-міністра України В. Ющенка. Глава Уряду України провів переговори з Президентом Узбекистану І. Карімовим, Прем'єр-міністром Узбекистану У. Султановим. 12-13 жовтня 2000 р. було здійснено офіційний візит Президента України Л. Кучми в Узбекистан. У ході візиту відбулися зустрічі Президента України з Президентом Республіки Узбекистан та були проведені широкомасштабні переговори делегацій двох країн, за результатами яких підписано Спільну заяву Президента України Л. Кучми і Президента Республіки Узбекистан І. Карімова [8, с. 231].

В 2000-х рр., експерти з Узбекистану в числі пріоритетів українсько-узбецького співробітництва називали взаємодію в авіа- і автомобілебудуванні, нафтогазовій сфері, реконструкції та удосконаленні транспортних комунікацій, спільну участь у відновленні економіки Афганістану. На початку XXI століття узбецька сторона висунула пропозицію для України отримати в концесію частину нафтогазоносної території Узбекистану [9].

В жовтні 2000 р. було укладено українсько-узбецьку угоду між оборонними відомствами обох країн щодо активізації військово-технічного співробітництва (ВТС). Українська компанія «Укрспецекспорт» отримала замовлення з Узбекистану на постачання стрілецького озброєння, малої артиллерії, боєприпасів для систем залпового вогню [9]. У травні 2001 р. Україна домовилась щодо постачання 20 бойових катерів «Калкан» та «Гриф», а Міністерство промислової політики України розробило ряд нових пропозицій, які включали також і спільні науково-дослідні та конструкторські роботи [8, с. 206].

Наприкінці 2003 р., Центром дослідження армії, конверсії та роззброєння було оприлюднено інформацію щодо антитерористичного тристороннього проекту у сфері ВТС за участі США, України та Узбекистану, згідно якого американський Уряд, українська зовнішньоторгова фірма «Прогрес» та комерційний «ВА Банк» спільно оснащували спеціальні сили Узбекистану, що здійснюють боротьбу з наркоділками на річці Амудар'я. За умовами проекту український банк кредитував виробництво сторожових катерів «Гюрза» на миколаївській кораблебудівній верфі на замовлення Сполучених Штатів Америки, що виділили на їх закупівлю близько 10 млн. дол. США. У комплектацію катерів входило українське навігаційне та радіолокаційне обладнання, вогневі засоби [10].

В 2004 р., на рівні глав Урядів узгоджувалися питання про спільне економічне просування двох країн в напряму Афганістану з метою відновлення промислової та транспортної інфраструктури цієї країни. З метою поновлення транзиту узбецької бавовни через свою територію, Україна пішла назустріч Узбекистану в тарифній політиці, що виявилося вигідним обом країнам. До найбільш важливих напрямів українсько-узбецького співробітництва українська сторона відносила: спільну участь в розробці євроазійських транспортних коридорів в рамках проектів «шовкового шляху» (залізничний маршрут Фастів - Волгоград - Бейнеу - Ченгельди, отримавший статус міжнародного транспортного коридору N8, і маршрут Одеса - Грузія - Азербайджан - Туркменістан - Узбекистан - Казахстан - Китай); спільне розширення ринку сільськогосподарських машин; роботу на нафтогазовому ринку українських фінансово-промислових груп [9]. В експертних колах лунала думка, що Україна мала б активно взяти участь у центральноазійських транснаціональних проектах разом з іншими країнами, зокрема Китаєм, Казахстаном, Узбекистаном [11].

МЗС України відмічає обмін в 2007 р. візитами керівників Урядів України та Узбекистану: у лютому візит в Україну Прем'єр-міністра Узбекистану; у квітні - офіційний візит Прем'єр-міністра України до Узбекистану [2]. На сторінках колективної монографії «Азійський напрям зовнішньої політики України: проблеми і перспективи. Аналітичні оцінки», українська вчена Н. Мхитарян, говорячи про потребу розробляти та впроваджувати ефективну політику співробітництва, акцентувала у той період на такому елементі її економічної складовій, як активна участь у розробці нафтогазових родовищ безпосередньо на території Узбекистану, нарощуванні поставок українського відповідного обладнання та устаткування, участь у розбудові транспортної інфраструктури тощо [12, с. 99, 100].

Експерти Центру досліджень проблем громадянського суспільства, в 2008 р., писали, що Україні, яка залежить від поставок газу та нафти з Центральної Азії, необхідні надійні партнери у цьому стратегично важливому для Києва регіоні, акцентуючи, що поки що Україна має певні можливості працювати з Казахстаном, Узбекистаном та Туркменістаном, оминаючи Москву, Брюссель і Вашингтон. Але з часом, це «вікно можливостей» може закритися». Аналізуючи перспективи України в Центральній Азії, автори зазначають: «Проголошений Президентом України курс на диверсифікацію джерел енергоресурсів, потребує здійснення зусиль з метою розширення української присутності в центральноазійському регіоні. Для реалізації даного плану важливим є розвиток відносин з одним з потенційних лідерів регіону - Республікою Узбекистан. Актуальність даної проблематики підвищується і наявністю інтересу до регіону конкурентів з великим економічним потенціалом і схожими політичними системами - Росії та Китаю. Сприятливими для реалізації національних інтересів України в Узбекистані виступають не тільки розвинуті зв'язки, які дісталися у спадщину від радянських часів і були налагоджені пізніше, але й усвідомлення узбецьким керівництвом можливої загрози потрапити під повний контроль РФ або КНР. Наявність широкої договірно-правової бази і режиму вільної торгівлі дозволяє розширювати двосторонні торгово-економічні відносини. Керівництву

Республіки Узбекистан імпонує те, що Україна та Узбекистан мають схожі позиції щодо шляхів вирішення проблем, пов'язаних з тероризмом, розповсюдженням зброї масового ураження, наркоторгівлею, екологічними катастрофами, нелегальною міграцією, торгівлею людьми. З урахуванням пріоритетів гуманітарного співробітництва в рамках міжнародних та регіональних об'єднань, доцільно реалізувати презентаційні проекти із залученням авторитетних інформаційних агентств та ЗМІ, громадських організацій та аналітичних центрів» [13].

В аналітичному матеріалі НІСД в 2009 р. зазначалося, що особливого значення в планах реалізації політики диверсифікації джерел та маршрутів постачання енергоносіїв має посідати співпраця з країнами-постачальниками енергоресурсів - Азербайджаном, Казахстаном, Туркменістаном, Узбекистаном, Іраном та деякими арабськими країнами. Узбекистан, поряд із іншими країнами згадується також, як потенційна альтернативна Росії країна-постачальник нафти і газу для України. Збільшення поставок природного газу узбецького походження до України можливо за умови наявності вільних транзитних потужностей. Узбекистан може постачати в Україну до 10 млрд. кубометрів природного газу. Українська сторона висловила готовність розглянути питання про участь у розробці газових родовищ в Узбекистані [14].

Ряд аспектів політико-економічного характеру щодо українсько-узбецького співробітництва містяться в монографії НІСД «Україна в 2005-2009 рр.: стратегічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку», а саме: «Республіка Узбекистан є одним з найбільших центральноазійських торгових партнерів України та важливим експортером вуглеводнів. На жаль, протягом 2005-2009 рр. спостерігалося уповільнення політичного діалогу між Києвом та Ташкентом. Зокрема, не було жодного візиту на найвищому рівні (за винятком зустрічі в рамках роботи засідання Ради Глав Держав СНД у Мінську в 2006 р.). Водночас зрозуміло, що відновлення діалогу з Узбекистаном для України є вкрай важливим з огляду на значні економічні, енергетичні та інвестиційні можливості співпраці. У 2008 р. у структурі експорту з Узбекистану до України вагоме місце займають енергоносії, переважно природний газ. Україна постачає до Узбекистану обладнання для газової, нафтогазової, хімічної та гірничорудної промисловості, а також для залізниць, в Узбекистані успішно впроваджуються передові технології нашої держави у базових галузях економіки. Україна та Узбекистан спрямовують зусилля на розширення торгово-економічного співробітництва, поглиблення та вдосконалення сучасної моделі економічних відносин. А для цього передусім необхідно розвивати співпрацю в енергетичній галузі, укладати довгострокові контракти, втілювати інвестиційні проекти, віддавати перевагу міжнародній кооперації. Україні також потрібно збалансувати двосторонню торгівлю, для якої характерним є від'ємне торгове сальдо. Закріпленню і зміцненню пріоритетних напрямів подальшого співробітництва має сприяти Договір між Україною та Республікою Узбекистан про економічне співробітництво на 2009-2018 рр.» [15, с. 622, 623].

Центральна Азія становить суттєвий інтерес для України з точки зору енергетичних можливостей. Тому пріоритетними для Києва є відносини з Туркменістаном, Казахстаном та Узбекистаном. На жаль, традиційні моделі організації такої співпраці, що діяли в 1991-- 2004 рр. були зруйновані, відмічали українські експерти І. Горобець та А. Мартинов [16, с. 49]. Щодо диверсифікації зовнішніх джерел поставок газу на територію України, питання відновлення поставок газу країн Центральної Азії (Казахстану, Туркменістану, Узбекистану) належить до першочергових стратегічних інтересів України у сфері газозабезпечення, писав в 2012 р. український дослідник Р. Опімах [17, с. 147]. Говорячи про невикористані можливості, слід навести тезу української вченої Т. Ляшенко про те, що ще у 2000 р. Узбекистан законсервував для України декілька родовищ, але за 11 років з боку України не було зроблено жодних серйозних кроків щодо реалізації даного напряму співробітництва [8, с. 233]. Серед іншого, автор акцентує на нових перспективах українсько- узбецького співробітництва, які відкриваються в галузі впровадження енергозберігаючих технологій, де Україна має значний досвід [8, с. 235].

Підкреслюючи, що Україні доцільно приділяти значно більше уваги розвитку співробітництва з Узбекистаном, Т. Ляшенко писала: «Цей «велетень, що спить» може стати, окрім Казахстану, справжнім стратегічним партнером для України. Від успішного розвитку цих взаємин значною мірою залежить реалізація інтересів України в центральноазійському регіоні, а у перспективі - залучення нашої держави до процесу формування нової структури євразійського геополітичного простору» [8, с. 258].

У 2012-2013 рр. відбулося декілька офіційних візитів Міністра закордонних справ України в Узбекистан, під час яких було обговорено стан та перспективи двостороннього співробітництва у різних сферах, підтверджено взаємне прагнення сторін до поглиблення та розширення торгово-економічної співпраці. МЗС України відмічає позицію Узбекистану щодо подій в Україні, викладену в заяві МЗС Республіки Узбекистан від 3 березня 2014 р., в якій наголошується на необхідності розв'язання ситуації на основі «фундаментальних норм міжнародного права і Статуту ООН» [2]. Узбекистан підтримує цілісність та незалежність України, не визнає Крим частиною Росії [3, с. 330].

Намагання України та Узбекистану розвивати економічну співпрацю можна ілюструвати за результатами зустрічі в 2014 р. Міністра економічного розвитку і торгівлі України з Надзвичайним та Повноважним Послом Республіки Узбекистан в Україні. Зокрема, український Міністр зазначив: «Україна готова розвивати і поглиблювати відносини з Узбекистаном на засадах довіри, рівності та взаємовигоди. Ми цінуємо ті відносини, які є у нас з Узбекистаном. За всіма напрямами, що у нас є, ми прихильники відкритого підходу: максимум торгівлі, співпраці, комунікації і спілкування, тому що це завжди взаємовигідно». З боку узбецької сторони зазначалося, що українсько-узбецькі відносини мають величезний потенціал, передусім у промисловості, сільському господарстві та підкреслено, що Узбекистан підтримав євроінтеграційні устремління України, позаяк бачить у їх розвитку власну перспективу. Узбецький дипломат, зауваживши, що Уряд країни зацікавлений надати двостороннім відносинам додатковий імпульс, акцентував «Ми дуже задоволені нашими двосторонніми відносинами. Узбекистан та Україна мали й мають схожі позиції щодо багатьох актуальних питань регіонального та міжнародного співробітництва, ми успішно взаємодіємо в різних сферах, і для нас Україна представляє величезний інтерес» [18].

Українська вчена Л. Чекаленко в 2015 р. підкреслювала, що з урахуванням розробки існуючих перспективних газових і нафтових родовищ на території Узбекистану ця країна може стати важливим партнером України у вирішенні проблем енергозабезпечення, здійснюючи пошуково-розвідувальні роботи, оцінку прогнозних ресурсів вуглеводнів в регіонах, розробку проектів облаштування родовищ нафти і газу, впровадження методів інтенсифікації видобутку нафти та захисту наземного і підземного обладнання від корозії. Серед пропозицій України щодо українсько-узбецького співробітництва автор виокремлювала обслуговування нафтових і газових промислів вахтовим методом, обстеження технічного стану, розробку проектів реконструкції та капітального ремонту нафтогазотранспортних систем, постачання обладнання для нафтогазової галузі, створення спільних підприємств, у тому числі за участі третіх країн, підготовку кадрів для нафтогазової галузі тощо. Військове співробітництво включає постачання озброєння, військового майна, запасних частин, надання послуг військового призначення, виготовлення різних видів військової техніки та ін. [З, с. 332, 333].

Розвиток культурно-гуманітарного співробітництва залишається одним з важливих напрямів двосторонніх відносин між Україною та Республікою Узбекистан. Співробітництво між Україною та Республікою Узбекистан в галузі науки та освіти здійснюється з врахуванням давніх традицій взаємодії наукових та освітніх установ. Освіта відноситься до перспективних напрямів українсько-узбецької співпраці в гуманітарній сфері [2]. Велику роль у розвитку українсько-узбецьких міждержавних наукових, культурних і мистецьких зв'язків відіграє більш ніж 100-тисячна українська діаспора Узбекистану та понад 30-тисячна узбецька діаспора України, що є культурним мостом між двома народами та важливим чинником, що сприяє подальшому поглибленню двостороннього торгово-економічного та політичного співробітництва, передусім, розвитку взаємодії двох держав на міжнародній арені [19, с. 65].

Показовою з точки зору української позиції щодо політико-економічних відносин з Узбекистаном є зустріч Прем'єр-міністра України В. Гройсмана з Послами Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, в жовтні 2016 р., під час якої очільник українського уряду підкреслив, що для України стратегічно важливо поліпшити взаємодію з країнами Центральної Азії [20].

З грудня 2016 р. Президент України П. Порошенко провів телефонну розмову із новообраним Президентом Узбекистану Ш. Мірзийоєвим, під час якої глави держав обговорили торгово-економічну складову двосторонніх відносин між країнами. Зокрема, мова йшла про участь українських компаній в реалізації програм з розвитку інфраструктури, енергетики, електрифікації залізничних шляхів та інших проектів на території Узбекистану. Глави держав відзначили обопільну зацікавленість в активізації діалогу між Україною та Республікою Узбекистан на всіх рівнях. Лідери двох країн обговорили питання взаємодії в рамках міжнародних організацій [21].

Поряд з позитивними основами, існують і проблемні аспекти українсько-узбецької співпраці, які, зокрема характеризуються коливаннями зовнішньоекономічної активності, що викликано рядом об'єктивних та суб'єктивних чинників. Корінь цих коливань, певною мірою, є наслідком геополітичного впливу світової кон'юнктури, зокрема позицій провідних світових акторів. Аксіомою при цьому виглядає той факт, що, безпосередньо або опосередковано, на обсяги співробітництва України з Узбекистаном, значним чином, впливають відносини нашої держави з РФ.

Ретроспективний аналіз двосторонньої торгівлі України та Узбекистану свідчить про злети та падіння в цій сфері, зокрема що стосується торгівлі товарами. В період з початку 2000-х рр. до сьогодні, піковим був 2008 р., коли сумарний обсяг експортно-імпортних товарних операцій між Україною та Узбекистаном сягнув 2723,5 млн. дол. США. При цьому слід відмітити, що з 2011 р. протягом шести років поспіль спостерігалася неухильна тенденція зниження загального об'єму торгівлі товарами між Україною та Узбекистаном, і в 2016 р. даний показник дорівнював лише 213,4 млн. дол. США [22]. Не в останню чергу це відбулося внаслідок політики РФ та створених перешкод на шляху ефективної реалізації раніше виписаних механізмів торгово-економічного співробітництва України та Узбекистану. Лише у 2017 р. зафіксовано певне пожвавлення українсько-узбецької зовнішньої торгівлі та зростання відповідних експортно-імпортних показників, зокрема загальний об'єм двосторонньої торгівлі товарами збільшився на 76,4 млн. дол. США. З урахуванням наведеної статистики, вкрай актуальним, на наш погляд, постає завдання щодо пошуку та здійснення нових підходів в рамках зовнішньополітичної стратегії України на центральноазійському напрямі, які б спиралися на загальне бачення геополітичної ситуації в Центральній Азії з урахуванням геоекономічних аспектів, інтересів й відповідних дій провідних світових акторів.

Висновки та перспективи подальших розвідок. Україна та Узбекистан зацікавлені у розширенні ефективної співпраці, яка ґрунтується на сформованій в пострадянській період вагомій договірно-правовій базі в політико-економічній, безпековій, гуманітарній сферах, що складає 149 документів, з яких 57 - міждержавних та міжурядових, 28 - міжвідомчих [2]. В ході еволюційного процесу розвитку українсько-узбецьких зв'язків за часів незалежності реалізовано цілий комплекс політико-дипломатичних та економічних ініціатив України, в рамках двосторонніх відносин системно вирішено багато злободенних питань.

На наш погляд, в контексті актуальності застосування нових підходів в українській зовнішній політиці на центральноазійському напрямі з урахуванням особливостей глобалізованого світу, успішний розвиток співпраці України з Узбекистаном бачиться в залежності не лише від українсько-узбецького діалогу, але і від здатності української сторони відстоювати свої позиції шляхом ефективної взаємодії з ключовими світовими акторами, які присутні в регіоні Центральної Азії. Сучасна українська зовнішня політика, серед іншого, може використовувати неординарні механізми формування моделей співробітництва коопераційно-інтеграційного характеру, зокрема, спираючись на потенціал партнерства України з США та КНР, які є потужними гравцями в Центральній Азії. За нашим переконанням, Україна має достатні шанси увійти до числа учасників багатосторонніх коопераційних процесів на узбецьких теренах, в новій якості інтегруючись у складну мозаїку міжнародних відносин в центральноазійському регіоні.

Отже, ґрунтуючись на прагненні України щодо подальшого розвитку відносин з Узбекистаном, та зважаючи на геополітичні реалії, на нашу думку, сьогодні існує чітка перспектива та передумови для більш повного забезпечення українських інтересів в рамках українсько-узбецьких зв'язків, зокрема їх багатосторонніх форм, побудованих на основі конструктивізму, прагматизму та партнерства, що буде розкрито в подальших дослідженнях.

На наш погляд, з урахуванням аспектів багатосторонньої співпраці в рамках міжнародних організацій, до яких входить Узбекистан, Україні, в сучасних геополітичних умовах, слід приділяти належну увагу потенційно можливим конфігураціям міждержавних відносин, намагаючись бути залученою до системи різнопланової коопераційної взаємодії за участі Узбекистану та ряду ключових світових акторів, зокрема КНР та США, в контексті необхідності реалізації українських національних інтересів й досягнення власних стратегічних цілей.

Список використаних джерел

1. Парахонський Б. Центральна Азія: геостратегічний аналіз та перспективні можливості для України: монографія / [Б. О. Парахонський, Ю. В. Павленко, А. 3. Гончарук та ін.]; за ред. Б. О. Парахонського. -К.: НІСД, 2001. - 148 с.

2. Відносини України з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mfa.gov.ua/ ua/about-ukraine/bilateral-cooperation/asia-and-oceania

3. Чекаленко Л. Д. Зовнішня політика України: Підручник / За наук. ред. М. А. Кулініча / 2 вид. доповнене і оновлене - К., «LAT&K 2015.-477 с.

4. Б. Парахонський Третій вектор зовнішньої політики, 1 липня 1997 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/ article/podrobici/tretiy-vektor-zovnishnoyi-politiki

5. Дорошко М. С., Шпакова Н. В. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД. Навч. посіб. -К.: Центр учбової літератури, 2011. - 204 с.

6. Заявление Президентов Азербайджанской Республики, Грузии, Республики Молдова, Украины и Республики Узбекистан от 24 апреля 1999 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/888_005

7. Українсько-узбецькі відносини мають стратегічний характер, вважає Президент України Леонід Кучма, 07.10.1999 [Электронный ресурс]. - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric- polytics/9170 -ukraiin s ko_uzbets ki_vidnos ini_m ayut_s trategichniy_ harakter_vva ga_prezident_ukraiini_leonid_kuchma_16127.html

8. Ляшенко T. M. Трансформація політичних систем в країнах Центральної Азії: національний та регіональний аспекти. - К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса, 2011,- 288 с.

9. Финько А.: Роль Украины в Центральной Азии - от «черных клобуков» до «газовых войн» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.centrasia.ru/newsA.php7stM223390580

10. Вашингтон-Киев-Ташкент. США выстраивают новую ось для поддержки режима И. Каримова, 2003 [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.centrasia.ru/newsA.php7stM070400660

11. Павленко Ю. В. Україна у світовому цивілізаційному

процесі, Вісник НАН України, N.3, 2002 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/ handle/123456789/71162/05-Pavlenko.pdf?sequenceM

12. Азійський напрям зовнішньої політики України: проблеми і перспективи. Аналітичні оцінки: [Монографія] / За ред. В. О. Шведа. -К.:ШСД, 2008.-99 с.

13. Украинские перспективы в Центральной Азии. Аналитический доклад ЦИПГО [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.centrasia.ru/newsA.php7stM214479140

14. Перспективи диверсифікації джерел постачання енергоносіїв в Україну, 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old.niss.gov.Ua/Monitor/mart2009/5.htm

15. Україна в 2005-2009 рр.: стратегічні оцінки суспільно- політичного та соціально-економічного розвитку: монографія / за ред. Ю. Г. Рубана. -К.: НІСД, 2009.-644 с.

16. Горобець І., Мартинов А. Центральноазійський геополі- тичний вузол // Зовнішні справи. - 2011. - №9. - С.44-49.

17. Опімах Р. Є. Проблеми диверсифікації зовнішніх джерел і шляхів поставок нафти і газу в Україну // Стратегічні пріоритети. - 2012. - №4 (25). - С.143-149.

18. Україна і Узбекистан поглиблюватимуть відносини на засадах довіри, рівності та взаємовигоди, 31.07.2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/ news/247496280

19. Дуднік О. Українсько-узбецькі стосунки. Історія і сучасність / О. Дуднік // Український історичний збірник. - 2010. - Вип.13. - С.64-74.

20. Для Украины стратегически важно улучшить взаимодействие со странами Центральной Азии, заявил премьер Владимир Гройсман 05.10.2016 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:// ru.sputnik-tj.com/world/20161005/1020791789.html

21. Президенты Украины и Узбекистана обсудили торговоэкономическое сотрудничество между странами, 13 декабря 2016 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.unn.com.ua/ ru/news/1627119-prezidenti-ukrayini-ta-uzbekistanu-obgovorili- torgovelno-ekonomichnu-spivpratsyu-mizh-krayinami

22. Зовнішня торгівля України товарами / Інформація Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

References

1. Parahons'kyj В. Central'na Azija: geostrategichnyj ana- liz ta perspektyvni mozhlyvosti dlja Ukrai'ny: monografija / [B. O. Parahons'kyj, Ju. V. Pavlenko, A. Z. Goncharuk ta in.]; za red. B. O. Parahons'kogo. -K.: NISD, 2001. - 148 s.

2. Vidnosyny Ukrai'ny z krai'namy Azijs'ko-Tyhookeans'kogo regionu [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: https://mfa.gov.ua/ua/ about-ukraine/bilateral-cooperation/asia-and-oceania

3. Chekalenko L. D. Zovnishnja polityka Ukrai'ny: Pidruchnyk / Za nauk. red. M. A. Kulinicha / 2 vyd. dopovnene і onovlene - K., «LAT&K 2015. - 477 s.

4. B. Parahons'kyj Tretij vektor zovnishn'oi'polityky, 1 lypnja 1997 [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: https://day.kyiv.ua/uk/article/ podrobici/tretiy-vektor-zovnishnoyi-politiki

5. Doroshko M. S., Shpakova N. V. Geopolitychne seredovyshhe ta geopolitychna orijentaeija krai'n SND. Navch. posib. - K.: Centr uchbovoi' literatury, 2011. - 204 s.

6. Zajavlenie Prezidentov Azerbajdzhanskoj Respubliki, Gruzii, Respubliki Moldova, Ukrainy і Respubliki Uzbekistan ot 24 aprelja 1999 g. [Jelektronnyj resurs]. -Rezhim dostupa: http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/888_005

7. Ukrai'ns'ko-uzbec'ki vidnosyny majut' strategichnyj harakter, vvazhaje Prezydent Ukrai'ny Leonid Kuchma, 07.10.1999 [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.ukrinform.ua/rubric- polytics/9170-ukraiinsko_uzbetski_vidnosini_mayut_strategichniy_ harakter_wa ga_prezident_ukraiini_leonid_kuchma_16127.html

8. Ljashenko T. M. Transformacija politychnyh system v krai'nah Central'noi' Azii': nacional'nyj ta regional'nyj aspekty. - K.: IPiEND im. I. F. Kurasa, 2011. -288 s.

9. Fin'ko A.: Rol' Ukrainy v Central'noj Azii - ot «chemyh klobukov» do «gazovyh vojn» [Jelektronnyj resurs]. - Rezhim dostupa: http://www.centrasia.ru/newsA.php7stM223390580

Vashington-Kiev-Tashkent. SShA vystraivajut novuju os' dlja podderzhki rezhima I. Karimova, 2003 [Jelektronnyj resurs]. - Rezhim dostupa: http://www.centrasia.ru/newsA.php7stM070400660 IIIII III IIIIII III IIIIII III IIIIII III IIIIII III IIII III IIIIIIII III IIII III IIIIII III IIIIII III IIIIII III IIIIII III IIIIII III IIIIII III IIIIII III IIIIII III IIIIII III IIIIII III IIIIII III IIIIII III II

10. Pavlenko Ju. V. Ukrai'na u svitovomu cyvilizacijnomu procesi, VisnykNAN Ukrai'ny, N.3,2002 [Elektronnyj resurs]. -Rezhym dostupu: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/71162/05- Pavlenko.pdf?sequence=l

11. Azijs'kyj naprjam zovnishn'oi' polityky Ukrai'ny: problemy і perspektyvy. Analitychni ocinky: [Monografija] / Za red. V. O. Shveda. -K.:NISD, 2008. - 99 s.

12. Ukrainskie perspektivy v Central'noj Azii. Analiticheskij doklad CIPGO [Jelektronnyj resurs]. - Rezhim dostupa: http://www.centrasia. ru/newsA.php?st=1214479140

13. Perspektyvy dyversyfikacii' dzherel postachannja energonosii'v v Ukrai'nu, 2009 [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://old. niss.gov.ua/Monitor/mart2009/5.htm

14. Ukrai'na v 2005-2009 rr.: strategichni ocinky suspil'no-polity- chnogo ta social'no-ekonomichnogo rozvytku: monografija / za red. Ju. G. Rubana. -K.: NISD, 2009.-644 s.

15. Gorobec' I., Martynov A. Central'noazijs'kyj geopolitychnyj vuzol ll Zovnishni spravy. -2011.- №9. - S.44-49.

16. Opimah R. Je. Problemy dyversyfikacii' zovnishnih dzherel і shljahiv postavok natty і gazu v Ukrai'nu // Strategichni priorytety. - 2012. - №4 (25). - S.143-149.

17. Ukrai'na і Uzbekystan poglybljuvatymut'vidnosyny na zasadah doviry, rivnosti ta vzajemovygody, 31.07.2014 [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/247496280

18. Dudnik O. Ukrai'ns'ko-uzbec'ki stosunky. Istorija і suchasnist' / O. Dudnik // Ukrai'ns'kyj istorychnyj zbimyk. - 2010. - Vyp.13. - S.64-74.

19. Dlja Ukrainy strategicheski vazhno uluchshit' vzaimodejstvie so stranami Central'noj Azii, zajavil prem'er Vladimir Grojsman 05.10.2016 [Jelektronnyj resurs]. - Rezhim dostupa: http://ru.sputnik- tj.com/world/20161005/1020791789.html

20. Prezidenty Ukrainy і Uzbekistana obsudili torgovo-jekonomi- cheskoe sotrudnichestvo mezhdu stranami, 13 dekabrja 2016 [Jelektronnyj resurs]. - Rezhim dostupa: http://www.unn.com.ua/ ru/news/1627119-prezidenti-ukrayini-ta-uzbekistanu-obgovorili- torgovelno-ekonomichnu-spivpratsyu-mizh-krayinami

21. Zovnishnja torgivlja Ukrai'ny tovaramy / Informacija Derzhav- noi' sluzhby statystyky Ukrai'ny [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.ukrstat.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru