Сучасні тренди трансформації міжнародних відносин зумовлюють нові стратегії і підходи до діяльності урядових інститутів, відповідальних за міжнародну взаємодію політичних акторів, до репутаційного представлення зовнішньої політики на світовій арені та переконання зарубіжної і внутрішньої громадськості у правильності рішень щодо забезпечення стратегічних інтересів держав за допомогою як традиційного, так і інноваційно-комунікативного інструментарію, за допомогою яких у глобальному політичному середовищі здійснюються потужні впливи на позиції країн щодо вирішення складних міжнародних проблем. Як зазначається у численних наукових розвідках, інформаційно-комунікативні технології як перспективний інструментарій міжнародного співробітництва охоплюють всі сфери сучасних міжнародних відносин, сприяють осмисленню ролі інновацій для інтерактивного діалогу дипломатичних установ різних держав, трансформують практику зовнішньополітичної діяльності, відтак потребують детального вивчення комунікативних можливостей сучасної дипломатії.

У сучасному науковому дискурсі щодо трансформації міжнародної взаємодії наявні дослідження як загального плану, зокрема праці відомих фахівців з міжнародних відносин Р. Армітіджа, 3. Бжезинського, А. Гора, С. Джексона, А. Коена, Дж. Ная, Е-М. Слотер, М. Уолцера, М. Фридмана, Ф. Фукуями, Р. Хаасса, так і спеціальні наукові розвідки щодо інноваційного інструментарію зовнішньої політики С. Анхольта, Р. Брауна, Г. Брюса, Е. Гільбоа, М. Гроссмана, Р. Джервиса, Р. Еделмана, М. Кумара, В. Олінса, Л. Розелле, А. Юнвера, Э. Хэнсоната інших, в яких стверджується, що "сучасна проблематика міжнародних відносин - політична, безпекова, економічна, науково-технічна, інформаційна, культурна, суспільна, екологічна, духовна, - яка визнається предметом державної політики, набуває міжнародного характеру, втілюється у міждержавних відносинах, реалізується через стратегії і практику зовнішньої політики" [1-5]. Зокрема, Ф. Фукуяма обгрунтував засади безконфліктного міжнародного розвитку за умови гармонійного використання високих технологій; Г. Кіссінджер зазначав, що світовий порядок і його детермінанти змінюються швидкоплинно і глобально, формуючи нову архітектуру світового порядку; Дж. Розенау наголошував, що лише активна позиція держав щодо створення нової політичної структури світу, розробка нових правил міжнародної взаємодії з урахуванням реалій, зумовлених глобальними комунікаційними процесами, сприятиме модернізації дипломатії. Вагома роль комунікативного чинника міжнародної взаємодії, за С. Анхольтом, Е. Гільбоа, А. Гором, Р. Еделманом, М. Кумаром, В. Олінсом, Е-М. Слотер та А. Юнвером, пов'язана з постіндустріальними цифровими і комунікативними технологіями та домінуванням інтелектуальних ресурсів у сучасній системі міжнародних відносин [6-10].

У вітчизняній науці зовнішньополітичним комунікаціям присвячено дослідження Н. Білан, А. Веселовського, Д. Дубова, О. Зернецької, Н. Карпчук, Л. Климанської, В. Копійки, О. Кучмій, Є. Макаренко, М. Ожевана, Н. Піпченко, Г. Почепцова, М. Рижкова, В. Терещука, Є. Тихомирової, О. Фролової, О. Шевченко, Ю. Щегельської тощо, в яких розглядаються міжнародні комунікації і комунікативні технології, зокрема стратегічні, публічні, міжкультурні, іміджеві, брендінгові, цифрові, твіттерні, соціальні та медіа, що використовуються як зарубіжними, так і українськими дипломатичними установами для забезпечення національних інтересів у міжнародних відносинах. Фахівці вважають, що активна зовнішньополітична діяльність міжнародних акторів має Ґрунтуватися на прогнозуванні і моделюванні сучасної політичної реальності, науковому обґрунтуванні комунікативних процесів, проведенні прикладних досліджень щодо інструментарію зовнішньої політики для ефективного міжнародного співробітництва [11-16].

зовнішньополітична комунікація європейська країна

Виділення нееирішених раніше частин загальної проблеми. Дослідження наукової проблеми зовнішньополітичних комунікацій в Україні потребує комплексних досліджень сучасного інноваційного інструментарію, визначення та окреслення категоріального апарату зовнішньополітичних комунікацій, деталізації та конкретизації його комунікативних складових, з'ясування впливу зовнішньополітичних комунікацій на міжнародну взаємодію, прогнозування перспектив використання такого інструментарію у сучасній системі міжнародних відносин та у практиці зовнішньої політики, що уможливить підвищення ефективності зовнішньополітичних комунікацій України.

Метою наукової статті є з'ясування прикладних аспектів зовнішньополітичних комунікацій провідних європейських країн у сучасному вимірі. Завданнями обрано політичний аналіз особливостей зовнішньополітичних комунікацій Великої Британії, Франції, ФРН, Італії, Мальти та Іспанії у забезпеченні стратегічних інтересів країн у сфері міжнародних відносин, оскільки зовнішньополітичні комунікації в умовах трансформації світового порядку можуть сприяти політичному діалогу, пропагуванню переваг тієї чи іншої політичної, економічної і соціальної системи, а також просуванню певної ідеології, культурних цінностей та способу життєдіяльності у сучасному світі [2-3; 12].

У сучасному науковому дискурсі для позначення комунікацій у міжнародних відносинах послуговуються термінами "глобальна комунікація", "міжнародна комунікація", "міждержавна комунікація", "міжкультурна комунікація", "зовнішньополітична комунікація", "цифрова комунікація" тощо, які диференціюються за характерними особливостями і сферою вживання. Зокрема, під "зовнішньополітичними комунікаціями" пропонується розуміти інноваційний комунікативний інструментарій для забезпечення зовнішньополітичної діяльності держави у системі міжнародних відносин [2-3; 5; 14]. Зовнішньополітична комунікація, йдеться у наукових працях, виявляється через різні канали взаємодії міжнародних акторів, які охоплюють як процеси створення та розповсюдження інформації, що залежать від суспільного устрою, політичного, економічного, технічного, інформаційного і культурного розвитку країни, так і процеси використання інноваційних інформаційних ресурсів урядовими інститутами та дипломатичними представництвами держав [2; 11-12].

Наразі діяльність міжнародних акторів щодо забезпечення національних інтересів зумовлена зростанням конкурентних впливів та параметрів геополітичного позиціонування, що істотно трансформує зовнішньополітичні комунікації, включаючи комунікативний інструментарій до стратегій міжнародної взаємодії. Відтак практика зовнішньополітичних комунікацій європейських держав у сфері міжнародних відносин визначається як традиціями дипломатичної діяльності, тобто використанням публічної, культурної, іміджевої та медіа дипломатії, так і її модернізацією, зокрема використанням цифрової, твіттерної, брендингової, лобі - та ir-дипломатії, стратегічних комунікацій тощо, відповідно до інформаційно-технологічного і комунікативного розвитку [17-20].

Зовнішньополітичне відомство Великої Британії активно використовує комунікативний інструментарій для просування національних інтересів передусім у форматі переговорів з ЄС про брекзіт, про стратегічне партнерство з США щодо міжнародної безпеки, про створення центру протидії російській пропаганді у контексті втручання РФ у політичні і виборчі процеси в Європі. Веб-сайт Форін Офісу, свого часу відзначений міжнародними нагородами у сфері інтерактивних медіа, представляє офіційну інформацію британського уряду з питань зовнішньої політики держави, яка щоденно доповнюється позиційною риторикою, оперативними оцінками подій, що стосуються інтересів Сполученого Королівства.

Водночас, як зазначають фахівці, інформаційно-роз'яснювальна робота Форін Офісу не завжди сприяє переконанню британської і світової спільноти у правильності ухвалених рішень. Прем'єр-міністр британського уряду Т. Мей прагне врегулювати складний процес виходу Великої Британії з єдиної Європи, але підстави і умови, оголошені ЄС не задовольняють як економічні, так і оборонні інтереси держави з огляду на політичні суперечності в парламенті щодо брексіту і відмову провідних європейських лідерів поступитися інтересами об'єднання. Загалом, представляючи свої проекти і програми технологічної модернізації, комп'ютерної освіченості і електронної комерції, стратегії залучення інвестицій, наукової дипломатії та advocacy, зовнішньополітична установа Великої Британії сприяє їх активному обговоренню в суспільстві, визначає позитиви і негативи у сприйнятті політичного курсу як всередині країни, так і за кордоном [2; 21-22].

Модернізація зовнішньополітичних комунікацій ФРН здійснюється через використання публічної, цифрової, іміджевої, громадської дипломатії та позиційно-репутаційних кампаній. Оперативність представлення інформації та реагування на міжнародні події у режимі онлайн, мобільність іміджевих акцій, вивчення громадської думки щодо зовнішньої політики через опитування Євробарометру та федеральних і земельних соціологічних інституцій свідчать про зміну дипломатичної діяльності в умовах політичних, соціальних і міграційних викликів для уряду А. Меркель, залучення комунікативного інструментарію для міжнародної взаємодії ФРН. Щодо новацій зовнішньополітичних комунікацій, то Федеральне міністерство закордонних справ розпочало 2018 р. з дванадцяти нових каналів Twitter, щоб процес прозорості зробив більш помітною зовнішню політику Німеччини для зарубіжної спільноти. Німецькі дипломатичні представництва також розширюють свою присутність у соціальних мережах і наразі охоплюють понад шість мільйонів користувачів і 300 каналів по всьому світу [23-24].

Пріоритетами зовнішньої політики Франції за президентства Е. Макрона визначено посилення впливу Франції у системі міжнародних відносин, роз'яснення необхідності політичної єдності ЄС, захист національних інтересів в Європі, безпеку і економічну стабільність держави, протидію терористичним акціям, соціальну підтримку французької спільноти. Веб-сайт Міністерства закордонних і європейських справ Франції як механізм цифрової дипломатії представляє такі аспекти зовнішньої політики держави, як міжнародне співробітництво, захист прав людини, гуманітарне співробітництво, європейська система оборони, боротьба з кліматичними змінами, франкофонія, наукова, культурна і спортивна дипломатія, національна спадщина тощо. Поширення інформації про зовнішню політику Франції та про країну загалом, здійснення активного діалогу дипломатичних установ з міжнародними агенціями новин, постійна підтримка сайту France Diplomatic дає можливість ознайомитися з пріоритетами міжнародного співробітництва держави, визначити позицію країни щодо процесів європейської інтеграції, тріанонського діалогу, участі у форматі "нормандської четвірки", врегулювання кризи на Близькому Сході, проблеми нерозповсюдження зброї масового ураження, протидії хакерським атакам та проаналізувати поточну діяльність міністерства. Особливого значення надається розвитку цифрової дипломатії, яка, на думку міністра закордонних справ Франції Жан - Ів Ле Дріана, у уможливлює ефективні комунікації зі світовою спільнотою. На початку 2018 р. було представлено російську версію сайту, а також аккаунт в Twitter російською мовою @francediplo_RU Twitter. Цей інструментарій зовнішньополітичної комунікації призначений для мільйонів користувачів, які можуть відповідною мовою ознайомитися з дипломатичною, культурною та економічною діяльністю міністерства, а також отримати інформацію про Францію, її визначні пам'ятки і видатні місця. Практично, France Diplomatic наразі став єдиним в світі міністерством закордонних справ, яке здійснює комунікацію шістьма мовами і постійно розширює свою онлайн-аудиторію [25-27].

Головним зовнішньополітичним пріоритетом для Італії вважається участь в західних інтеграційних структурах ЄС та НАТО, координація зусиль їх членів і підтримка реалізації їх спільних проектів у військово-політичній, інтеграційній та інших сферах співробітництва. Разом з інтеграційним вектором в політиці Італії посилюється і бажання до проектування власного впливу як незалежного, самостійного актора в інших країнах і регіонах, зокрема на Балканах та в Середземномор'ї. Основним інструментом реалізації італійських інтересів визначено торгово-економічні важелі, інвестиції, наявність засобів, для програм допомоги в розвитку іншим країнам.

Зовнішньополітичні комунікації Італії на засадах комунікативних технологій здійснюються у форматі публічної, культурної, наукової, туристичної, гастрономічної дипломатії, GR, брендингу та лобіювання. Бренд-комунікації зовнішньополітичного відомства Італії спрямовані на підтримку і розвиток національного туристичного порталу для ефективного залучення іноземних туристів в країну, оскільки держава у щорічному рейтингу Country Brand Index - 2017 посіла лише 10 місце, незважаючи на численних подорожуючих з усіх країн світу, відтак на офіційному туристичному веб-сайті країни почали демонструватися культурні, природні і гастрономічні переваги Італійської Республіки. До цього долучається й ефективна інформаційно-роз'яснювальна робота італійських дипломатичних місій за кордоном, яка має забезпечити ефективне позиціонування національних інтересів у міжнародному середовищі [28].

Значна увага у діяльності Міністерства закордонних справ Італії приділяється твіттерній дипломатії і функціонуванню дипломатичної мережі Фарнезіна, на основі якої було створено карту з усіма Twitter-акаунтами італійської дипломатії, оскільки, на погляд фахівців, "цифрова дипломатія не питання бюджету, а культурний підхід, позитивний сигнал "культурної сучасності" для підвищення іміджу і політики країни на міжнародному рівні Таким чином дипломатична установа стає відкритою для італійського громадянського суспільства, міжнародних акторів та світового інформаційного середовища, оскільки вважається, що країна не може залишатися поза соціальними мережами комунікації і прагне використовувати Twitter для того, щоб "повідомляти позицію уряду безпосередньо через живе спілкування поза офіційними прес-релізами" [29].

Як зазначає міністр закордонних справ Італії А. Альфано, МЗС Італії в рамках культурної дипломатії передусім підтримує діяльність італійських культурних, установ, академічних інститутів та університетів за кордоном, вивчення італійської мови у країнах перебування дипломатичних місій, міжнародну співпрацю у сфері археології і культурної спадщини, реставрацію мистецьких творів, виставкові презентації мистецьких колекцій. Також вважається, що італійський підхід до збереження культурної спадщини є найбільш професійним, тому саме Італію спеціалізована установа ООН з культури, науки, освіти і комунікації ЮНЕСКО офіційно призначила координатором міжнародних проектів з порятунку художньої спадщини під час військових дій і стихійних лих. У кожній окремій ситуації з числа провідних італійських архітекторів, інженерів, істориків мистецтва та археологів формується група порятунку ("блакитні каски культури"), якій належить вирішальний голос при виборі способів і технологій відновлення зруйнованих шедеврів в різних регіонах світу [ЗО].

До інструментарію зовнішньополітичної комунікації Італії відносять і лобі-технологій, що використовуються зазвичай для міжнародної взаємодії урядових інститутів і громадянського суспільства з європейськими і світовими політичними акторами, для прозорості ухвалення політичних рішень у сфері міжнародних відносин, які стосуються інтересів італійських пересічних громадян, корпорацій, неформальних об'єднань, для фінансування гуманітарної допомоги у зонах збройних конфліктів і екологічних криз, що розглядається як демократичні гарантії участі громадськості у процесах ухвалення рішень. На сучасному етапі італійська зовнішня політика спрямована на розширення всебічної міжнародної співпраці та інтеграції, зміцнення загальної стабільності, миру та безпеки, вирішення глобальних проблем і надання допомоги державам, що потребують її, поширення демократії в світі [ЗО].

Зміни у здійсненні зовнішньополітичних комунікацій спостерігаються у діяльності урядових інститутів Республіки Мальта, яка свого часу, після вступу до Європейського Союзу, висловила готовність змінювати та оновлювати стратегічні цілі зовнішньої політики. Міністр закордонних справ Мальти з 2004 по 2008 рр., М. Френдо тоді зазначав: "Контекст ЄС надає нам нові виклики, які потребують нових підходів до їх вирішення, поєднує нас в історичному процесі будівництва об'єднаної Європи і надає нашим громадянам континент, де вони можуть подорожувати, вчитися, працювати та розвиватися. Також він надає для Мальти інструменти для впливу на процес прийняття рішень в європейській політиці, включаючи спільну зовнішню політику, а отже, дозволяє нам зміцнювати нашу релевантність і посилювати нашу важливість міжнародних відносин у регіональному, двосторонньому, багатосторонньому контекстах. Мальта має швидко реагувати на динамічний світ, пристосуватися до нових викликів, бути активною на міжнародному рівні, зберігаючи визначений та чіткий вектор розвитку" [31].

У міжнародних відносинах Міністерство закордонних справ та сприяння торгівлі Республіки Мальта послуговується інструментарієм культурної, публічної, цифрової громадської дипломатії та брендингу, які, на думку міністра К. Абели, "відображають як історичні та географічні позиції Мальти, так і її європейські перспективи щодо мови і культури, які підкреслюють середземноморський характер країни. У цьому контексті мальтійське розуміння політики регіону і розуміння проблем, що стосуються південних кран Європи, стане позитивним внеском Мальти в Європейський Союз у його середземноморському вимірі" [32-33].

Зовнішньополітичні комунікації Мальти, що стосуються культурного співробітництва, здійснюються через презентацію мальтійської культури, двосторонні культурні угоди з іншими країнами, транскордонний культурний та інформаційний обмін. У забезпеченні культурної дипломатії Мальти одну з провідних ролей також відіграє діяльність Мальтійської Ради з культури та мистецтв, яка наразі активно співпрацює з ЮНЕСКО в реалізації культурних ініціатив, серед яких поширити обізнаність та сприяти розвитку мальтійської культури у Середземноморському регіоні та на міжнародному рівні.

Водночас міністерство закордонних справ не має механізмів, щоб запропонувати щорічні культурні програми чи заходи мальтійських дипломатичних установ, тому дипломатичні місії Мальти прагнуть до встановлення окремих партнерських зв'язків у культурних проектах залежно від ресурсів посольства та культурного іміджу дипломатичних представників [32].

Публічна дипломатія Мальти є ключовим комунікативним ресурсом для просування країни в міжнародних відносинах, оскільки її економіка залежить від зовнішньої торгівлі і туризму. Проте Мальті, підкреслюється у моніторингових дослідженнях, не вистачає зусиль публічної дипломатії, що передбачає ефективне двостороннє спілкування з представниками зарубіжних країн. Крім того, мальтійські громадяни для залучення іноземних туристів сподіваються збільшити привабливість медичного туризму [33].

Свого часу Мальта через відкриття в країні філіалу Інституту миру США приєдналася до програми щодо поширення цифрової дипломатії та підтримала створення європейської організації "DiploFoundation", яка брала участь у проекті Середземноморської академії дипломатичних досліджень на Мальті. Представники дипломатичного корпусу Мальти брали участь у щорічних міжнародних конференціях з актуальних питань цифрової дипломатії, зокрема щодо управління дипломатичними мережами, управління мережею Інтернет, дипломатичного веб-менеджменту тощо [12; 34].

Стратегія брендингу Мальти спрямована на використання "м'якої сили" у міжнародній взаємодії, на зростання впливу Мальти у рамках ЄЄ, на підвищення репутації держави у міжнародних відносинах та розвиток державної дипломатії. Бренд-комунікації країни, на думку фахівців, забезпечують важливі символи та ритуали для мальтійського суспільства та сприяють позитивному сприйняттю Мальти в міжнародному середовищі [8; 33].

Зовнішньополітичні комунікації Міністерства закордонних справ і міжнародного співробітництва Іспанії пов'язані як з традиційним інформаційно-аналітичним забезпеченням діяльності держави у міжнародних відносинах, так і з використанням сучасного інструментарію публічної, культурної, цифрової та лобі - дипломатії. До інструментарію традиційної дипломатії МЗС Іспанії відносять проведення аналітичних досліджень для прийняття рішення у сфері міжнародних відносин, для побудови сценаріїв та стратегій, які розкривають та розвивають інтереси Іспанії у світі, поширення інформації про життя Іспанії у всіх сферах життєдіяльності держави, для формування позитивного міжнародного іміджу Іспанії у суспільній думці, для ефективного співробітництва з медіа та соціальними мережами. Дипломатична установа послуговується розробками, рекомендаціями і програмами Королівського інституту Елькано. Наразі інститут працює над проектом "Робочі документи Елькано", що стосуються аналізу та дослідження міжнародних процесів та їх співвідношення з міжнародною політикою Іспанії у сфері міжнародної безпеки.

Іспанське агентство міжнародної співпраці, що працює під егідою уряду та міністерства закордонних справ, здійснює співпрацю з країнами на двосторонньому та багатосторонньому рівнях у сферах освіти, науки, техніки, сталого розвитку країни в цілому, надання гуманітарної допомоги, реалізації програм та проектів, взаємодії з різними урядовими організаціями та міжнародними інституціями, що сприяють розвитку країни.

Для Іспанії важливим стратегічним аспектом міжнародних відносин є культурна дипломатія, що забезпечується міністерствами закордонних справ, культури, промисловості, туризму і комерції, автономними інституціями та організаціями. Так, Державне об'єднання для культурної діяльності за кордоном співпрацює з Міністерством закордонних справ та Міністерством культури щодо поширення на міжнародній арені інформації про культуру країни з метою позитивного позиціонування Іспанії, особливістю якої вважається багатогранність та плюралізм. Незалежний орган Міністерства культури Іспанії - Державне об'єднання культурної пам'яті - працює у напрямку збереження культурних пам'яток, підготовки та організації діяльності, пов'язаної з культурними, науковими, історичними пам'ятками та просуванням інтересів та досягнень Іспанії у культурній сфері. Інститут Сервантеса, який функціонує під егідою МЗС Іспанії, має 77 центрів у 41 країні світу, забезпечує поширення та пропагування у світі іспанської мови, культури та історії. Робота Інституту поступово переміщується в мультимедійний формат - віртуальний зал Сервантеса та Сервантес ТБ.

Для підтримки міжнародних зв'язків, співпраці з країнами світу, надання інформації про діяльність країни Міністерство закордонних справ Іспанії використовує цифрову дипломатію, зокрема через розміщення на веб-сайті дипломатичної установи інформації про діяльність країни на міжнародній арені, щорічних звітів про виконану роботу, публікацій, звітів дипломатичних представників з країн перебування дипломатичних місій, про укладені міжнародні договори, діяльність дипломатичної школи країни.

Для відновлення позитивного іміджу Іспанії після економічної кризи було створено Раду з підприємницької конкурентоспроможності, економічну лобі-групу, основним завданням якої стало повернення довіри міжнародних економічних ринків. Наразі Іспанія у своїй зовнішньополітичній діяльності активно використовує інструментарій публічної, культурної та лобі-дипломатії для просування своїх позицій у міжнародній взаємодії та світовій громадській думці.

Висновки