Глобальний інформаційний тероризм як один із проявів сучасного тероризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глобальний інформаційний тероризм як один із проявів сучасного тероризму

Партоленко І.В.

здобувач кафедри суспільно-політичних наук,

глобалістики та соціальних комунікацій

Університет «Україна»

Наведено ряд визначень щодо поняття тероризм, інформаційний тероризм, які даються провідними науковцями. Наголошено, що на міжнародному рівні відсутній єдиний термінологічний апарат цих явищ. У статті проаналізовано деякі питання глобального інформаційного тероризму в контексті розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій та розглянуто його вплив на масову свідомість. Також з акцентовано увагу на тому, що інформаційний тероризм є складовою тероризму.

Ключові слова: тероризм, інформаційний тероризм, інформаційна війна, інформаційно-психологічний вплив, інформаційно-комп'ютерні технології.

Partolenko I. V., applicantofdepartments of Social and Political Sciences, Globalistics and Social Communications, University «Ukraine» (Ukraine, Kyiv), harikl4@ukr.net

Global information terrorism as one of the manifestations new terrorism

There are a number of definitions concerning the concept of terrorism, information terrorism, which are given by leading scholars. It is.stressed that there is no uniform terminology of these phenomena at the international level. The article analyzes some issues of global information terrorism in the context of the development of information and computer technologies and examines its impact on the mass consciousness. It also focuses on thefact that information terrorism is a component ofterrorism.

Нині людство спрямовує чимало зусиль на розроблення інноваційних видів зброї, бойової техніки та способів їхнього застосування. Досягнення в цьому процесі сприяють змінам у політичних діалогах у світі про війну, у відносинах протиборчих сторін, теоретичних уявленнях про воєнну силу і перспективу її розвитку.

Імовірно, що будь-яка країна, створивши якісно нову зброю, може кардинально змінити ступінь свого політичного тиску. Збройні сутички, які є наслідком посилення тероризму, агресивного націоналізму, релігійної нетерпимості та зростання кількості міждержавних конфліктів, часто переростають у війни нового покоління.

Сьогодні Україна активно переживає трансформацію політичного світогляду. Однією з головних особливостей нашого часу є постійне зростання темпів створення інформації. Цей процес у цілому позитивний, однак на сьогодні людство зустрілось з парадоксальною, на перший погляд ситуацією, коли в умовах формування глобального інформаційного суспільства знижується загальний рівень його інформованості, а найважливішим наслідком стало поширення практики застосування інформаційно-психологічного впливу для досягнення односторонніх переваг у міжособистісних, міжгрупових та міждержавних відносинах.

Свідченням цього є події на сході України, які стосуються не лише проблеми національної безпеки, а й проблеми державності. Зокрема, причинами поразок України в перші місяці гібридної війни, значною мірою є поразки на інформаційному фронті.

Стрімкий та важливий етап розвитку науково- технічного прогресу дав змогу сучасній цивілізації перейти до нового типу суспільства - інформаційного. Говорячи про нього, потрібно зазначити, що з його розвитком зросла прозорість світу, швидкість та обсяг передачі інформації між елементами світової системи, що стало значимим інтегруючим світовим фактором. Інтеграцію можна було б тільки привітати, якби її наслідки не сприяли розмиванню регіональних та культурних особливостей розвитку.

Прикладом цих наслідків є загострення військової агресії Російської Федерації в Автономній Республіці Крим, у Донецькій і Луганській областях, яка здійснюється російськими терористичними угрупу- ваннями та найманцями так званих «ДНР/ЛНР», які направляють свої інформаційні та військові сили на підрив обороноздатності, порушення суверенітету та негативно впливають на розвиток України в цілому.

На підставі вище зазначеного, проблема тероризму набуває не аби якої актуальності для нашої держави, це не є новим явищем для суспільства, так як це явище розвивається разом із суспільством, що його породжує. У тлумачному словнику В. Даля визначається основний сенс, націленість терору: «...залякати смертю, стратою, насильством».

У сучасному світі тероризм належить до найбільш суспільно найнебезпечних та важкопрогнозованих соціально-політичних явищ, який широко розповсюджений останнім часом у світі та суттєво впливає на дестабілізацію суспільства. Він виступає ефективним і швидким інструментом втручання у внутрішні справи держави та несе серйозну загрозу для існування всього людства. Його прояви стають дедалі кривавішими, жорстокішими, цинічнішими, різноманітнішими та неочікуваними. Постійно зростає кількість держав, які відчули на собі жахливі наслідки терористичних актів.

Сучасний тероризм характеризується масштабністю, залученням великої кількості людей і має добре структурований та організований характер. Діяльність терористичних організацій найчастіше спрямована не просто на загострення й дестабілізацію обстановки в конкретному регіоні, а на досягнення більш серйозніших цілей - захоплення чи перерозподіл влади, насильницької зміни державного устрою, нав'язування власних порядків, моралі та правил співжиття. З ним дуже важко боротися, його важко передбачити. Аматорські методи боротьби з ним не ефективні, тому є потреба в комплексних методах - системно та міжнародному рівні.

Т. Білецька зазначає, що сучасний тероризм змінює стереотипні уявлення про суб'єкти й об'єкти насилля, про технічні засоби агресії, про їх методи та способи реалізації, в межах яких використовуються досягнення техногенної цивілізації. Як наслідок, зростає масштаб тероризму. Він вирізняється зростанням фінансових, матеріальних, інформаційних ресурсів, удосконаленням інфраструктури, можливістю проникнення в органи влади [1, с. 214].

Також слід зазначити, що як засіб для досягнення цілей вже досить давно еволюціонувала терористична діяльність, однак це заслуга надшвидкого розвитку науково-технічного прогресу. Досліджуючи це питання, науковці спираються на ідею інтеграції до інформаційного простору (кіберсфери). Кіберсфера та широта її застосування стала головною ареною зіткнень різних векторів геополітики, що стосуються інтересів і боротьби держав на міжнародній арені. Саме в інформаційному суспільстві розширилася сфера впливу інформаційно-психологічних технологій, зокрема, в міжнародних відносинах застосування їхнє відбувається через інформаційний тероризм, який розглядають як гострий вплив на міжнародну безпеку.

Вперше про інформаційний тероризм як глобальне явище було визнано під час проведення 56-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, коли була прийнята резолюція №56/19 «Досягнення у сфері інформатизації і телекомунікацій у контексті міжнародної безпеки». У цій резолюції зазначено, що поширення і використання інформаційних технологій та засобів стосується інтересів усього міжнародного співтовариства. Утім, як було зафіксовано у резолюції ООН, ці технології та засоби потенційно можуть бути використані з метою дестабілізації міжнародної безпеки як у воєнній, так і в цивільній сферах, спричинити поширення на міжнародному рівні такого явища, як інформаційний тероризм.

На нашу думку, явище інформаційного тероризму істотно погіршує, насамперед, соціально-політичний розвиток і психологічний стан цілих держав. За твердженням М. Булгакова, «розруха в головах», це найнебезпечніша з розрух, тому що втрата національних, духовних цінностей веде до виродження народу й краху суспільства. Основну небезпеку становить те, що інформаційний тероризм негативно впливає на свідомість і підсвідомість населення та поступово їх змінює.

Аналіз наукової літератури дає нам підстави провести структурну класифікацію видів інформаційного тероризму, яку умовно можна поділити на інтелектуальну (дискредитація, дезінформація, поширення чуток, неповної, неточної, недостовірної інформації, маніпуляція свідомістю) та матеріальну (завдання збитків окремим елементам і всьому інформаційному середовищу супротивника в цілому). Слід відзначити, що специфічним різновидом інформаційно-психологічного тероризму (інтелектуального) є медіа-тероризм. Це представляє собою особливий вид терористичної діяльності, що виокремлено за критерієм використання інструментів (засобів) досягнення терористами власних цілей [1].

Вплив сучасного інформаційного тероризму на суспільно-політичний розвиток людства розглянуто в спеціальних працях В. Вітюка, І. Гармашова, О. Грачова, С. Єфімова, В. Ємельянова, В. Кульби й ін.

В. Ємельянов і В. Кульба трактують визначення інформаційного тероризму насамперед як форму негативного впливу на особистість, суспільство і державу усіма видами інформації. Його мета - ослаблення та розхитування конституційного ладу. Він ведеться різноманітними силами і засобами - від агентури іноземних спецслужб до вітчизняних і закордонних засобів масової інформації.

Саме тому, такі вчені, як Г. Вейманн, А. Локер, Б. Накос та інші, вказують на символічний зв'язок між тероризмом та засобами масової інформації.

Зокрема, О. Глазов зазначає, що «одним із загрозливих проявів міжнародного тероризму стає інформаційний тероризм, в основі якого - маніпуляція свідомістю мас, розповсюдження інформаційно-емоційного ефекту, на який розраховано більшість терористичних актів, залучення прихильників серед членів суспільства, вплив на владні структури, які приймають політичні рішення» [4,с. 78].

З огляду на активне та успішне використання Росією інформаційно-психологічних впливів, втручання у внутрішньополітичне життя, стимулювання мовних, міжконфесійних конфліктів, маніпулювання свідомістю та інших засобів тиску на слабкі місця держави і суспільства, першочерговим завданням стає вироблення національного імунітету.

Події останніх років в Україні, Франції, Туреччині, Сирії та багатьох інших країнах світу дають підстави стверджувати, що не тільки Україна, а й інші могутні держави стали об'єктами інформаційних операцій (інформаційно-психологічних впливів), спрямовання яких було та є на встановлення контролю над усіма сферами існування незалежності цих держав.

Саме завдяки вмілому і планомірному використанню засобів масової інформації, взяттю на озброєння та впровадженню в практику своєї діяльності спеціальних інформаційно-психологічних технологій, терористичним організаціям (зокрема й міжнародним) вдалося глобалізувати феномен інформаційного тероризму, який на сьогодні вийшов за межі вузькополітичних, національних, релігійних рухів і набув статусу загальнолюдської загрози. Психологічний вплив, який здійснюється через засоби масової інформації, дозволяє легко впливати на сприйняття людей. Спеціально створені програми привчають людину бездумно сприймати будь-яку інформацію та вірити в неї. Цей комплекс інформації розрахований на маніпуляцію громадською думкою, свідомістю та подається з використанням фізіологічних та психологічних законів її сприйняття. При подачі інформації використовується специфічно побудований текст, особливий темп і модуляція мови. Маніпулювання свідомістю здійснюється шляхом занурення людей в певне кероване інформаційне поле, в якому створюється видумана картинка світу, основою якого є обман.

К. Герасименко стверджує, що сутність інформаційного тероризму полягає у спробах шляхом організації спеціальних медіа-кампаній дестабілізувати суспільство, створити у ньому атмосферу громадянської непокори, недовіри людей до дій та намірів влади й особливо - її силових структур, покликаних захищати суспільний порядок [3,с. 162].

Інші вчені стверджують, що інформаційний тероризм - це небезпечні діяння з інформаційного впливу на соціальні групи осіб, державні органи влади і управління, пов'язані з розповсюдженням інформації, яка містить погрози переслідуванням, розправою, вбивствами, а також викривлення об'єктивної інформації, що спричиняє виникнення кризових ситуацій у державі, нагнітання страху і напруги у суспільстві [6, с. 191].

Також інформаційний тероризм визначають як використання інформаційних технологій, засобів масової комунікації, поширення інформації з метою цільового впливу на вибраний об'єкт, його дискредитації [2].

До речі, це пов'язано з реалізацією сучасних інформаційних технології, які дають змогу державам завдати значної шкоди безпеці держави, яка не має дієвої системи захисту від негативних інформаційних впливів, навіть не використовуючи власний воєнний потенціал, а лише використовуючи Інтернет-ресурс для дезінформації, яку частково можна називати явище «ефектом підміни реальності».

Саме Інтернет став благодатним Грунтом і для розповсюдження чуток. Теракта, скоєні по всьому світу, активно обговорювалися в чатах, блогах і форумах: очевидці або учасники ставали мало не «зірками», намагаючись поділитися пережитими враженнями, деколи прикрашаючи скоєне. В мережі стали з'являтися чутки про організацію теракту, його керівників [8]. Широке розповсюдження Інтернету внесло істотні зміни в можливості доступу до інформаційних технологій і підвищило ризики в інформаційній сфері, оскільки, чим інформатизованішим є суспільство, тим вразливіше воно до впливів інформаційного тероризму. Потрібно зазначити, що об'єктами інформаційного терору є інформаційно-технічні системи, інформаційні ресурси, психіка і свідомість населення. Сукупність усього зазначеного робить Інтернет та засоби масової інформації знаряддям прямого інформаційно-психологічного впливу на поведінку людських мас і навіть програмування їх дій.

Треба також підкреслити, що інформаційний тероризм є ефективним засобом знищення, зміни або розкрадання інформаційних масивів, здобування необхідної інформації після подолання систем захисту, обмеження або заборони доступу до них законних користувачів, дезорганізації роботи технічних засобів, виведення з ладу телекомунікаційних мереж, комп'ютерних мереж, усього високотехнологічного забезпечення життєдіяльності суспільства і функціонування державних структур. Терористи з максимальною ефективністю використовують потенціал засобів масової інформації для реалізації поставлених цілей і завдань.

Т. Білицька зазначає, що саме інформаційний тероризм породжує у громадян жах, непевність, недовіру до влади, дестабілізує і провокує владу на прийняття неадекватних дій. Подальше життя суспільства протікає в психологічній атмосфері пригніченості, напруженості, тим самим порушується нормальний ритм життя, діяльність організацій, установ, підприємств. Останнє веде до погіршення ситуації в економіці, соціальній сфері, розпочинається паніка, безлад, анархія [1, с. 212]. Ці всі стани знайомі для нашої країни. Як приклад це події, які стали передумовою для теперішнього проведення антитерористичної операції на Сході, а саме події кінця 2013 - 2014 року, які ввійшли в історію як Євромайдан.

Але найголовнішою проблемою, на нашу думку, є прихований характер замовників, а часто й учасників актів інформаційного тероризму, що суттєво ускладнює боротьбу з ним.

На сьогодні, нажаль, немає єдиного потужного механізму (організаційного, апаратного, програмного), який могли б ефективно моніторити акти та виявляти замовників таких актів інформаційного тероризму. Жодна з країн не може самостійно протистояти такому явищу, але для боротьби з ним, потрібно використовувати ті самі методи - інформування.

Населення країни повинно бути інформоване з метою попередження - що таке тероризм, як він проявляється в Інтернеті, які сайти існують, яка їх мета, до чого призводить участь в подібних угрупованнях та інше. Знання дорівнює зброї. Обізнану людину не так просто збити зі шляху. Наразі з тероризмом потрібно боротися на світовому рівні - співробітничати у сфері правової взаємодопомоги, обміні розвідувальними даними. Таким чином, протидія використанню терористичними угрупованнями мережі Інтернет є важливим завданням не тільки для правоохоронних органів, але і всього громадського суспільства в цілому. Вважається за необхідне проводити активну антитерористичну роботу, в тому числі і при використанні сучасних інформаційних технологій.

Отже, у підсумку можна зазначити, що з розвитком новітніх технологій та поширенням процесів глобалізації та інформатизації змінюються різновиди тероризму. Він став досить ефективною та швидкою інформаційною зброєю сьогодення, яку найчастіше використовують через засоби масової інформації. Від проявів інформаційного тероризму не застраховані ні високорозвинені, ні малорозвинені в економічному й соціальному плані країни з будь-якими політичними режимами та державним ладом.

Увага має бути зосереджена на формуванні і розвитку єдиного інформаційно-культурного простору, як необхідної умови політичного і духовного об'єднання населення України; удосконаленні системи інформаційного законодавства і механізмів його реалізації; розвитку системи поширення масової інформації; формуванні суспільно-політичного клімату в країні, сприятливого для переходу до інформаційного суспільства; забезпеченні особистої і суспільної безпеки в інформаційній сфері; запобіганні загрозам інформаційного тероризму та інформаційних війн.

Війна на сході України показала, що суспільство має бути не тільки споживачем безпеки, але й учасником її збереження. На сьогодні органи державного управління гостро потребують вдосконалення, що є очевидним після аналізу факторів, які спричинили вторгнення РФ на нашу територію та прогалин у державній безпеці.

Тому потрібно створювати систему моніторингу, ефективної протидії інформаційному тероризму іноземних держав, які спрямовані на підрив обороноздатності, порушення суверенітету і територіальної цілісності України та удосконалювати систему демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони держави відповідно до нових стандартів НАТО.

глобальний інформаційний тероризм

Список використаних джерел

1. Білецька Т. В. Медіа-тероризм як один із проявів сучасного тероризму / Т. В. Білецька // Проблеми історії країн Центральної та Східної Європи. -2015. -Вип.4. -С.210-218.

2. Бондар Ю. В. Свобода слова: українська мірка / Ю. В. Бондар. К., 2004. [Електронний ресурс]. - http://subject.com.ua/political/ dict/676.html.

3. Герасименко К. С. Сучасні ознаки загроз «інформаційного тероризму» / К. С. Герасименко // Форум права. - 2009. - №3.

- С.162-166. [Електронний ресурс]. - http://www.nbuv.gov.ua/e- joumals/FP/2009-3/09gkczit.pdf

4. Глазов В. О. Міжнародний інформаційний тероризм в контексті загроз національній безпеці України / В. О. Глазов // Науково-методичний журнал «Наукові праці». Серія: «Політичні науки». -2012. -Вип.185. -Т.197. -С.78-82. [Електроннийресурс]. -http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/politics/2012/197-185-15.pdf

5. Голубев В. А. Проблемы борьбы с кибер терроризмом в современных условиях / В. А. Голубев [Електронний ресурс]. - http://www.crime-research.org/library/e-terrorism.html. - 11.04.2003.

6. Кондратьев Я. Ю. Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвід боротьби: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Я. Ю. Кондратьев, В. В. Романюта. -К., 2005.

7. Лабенко Л. В. Інформаційний тероризм: поняття та ознаки / Л. В. Лабенко // Міжнародні читання присвячені пам'яті професора Імператорського Новоросійського університету П. Є. Казанського: матеріали міжнародної конференції (м. Одеса, 22-23 жовтня 2010 року). - Одеса: Фенікс, 2010. - С.195-198.

8. Тимоти Л. Томас. Терроризм и Интернет: проблемы взаимодействия [Электронный ресурс] // Право и безопасность. - 2001. - №1. - http://www.dpr.ru/pravo/pravo_19.htm

References

1. Biletska Т. V. Media-teroryzm yak odyn iz proyaviv suchasnoho teroryzmu / T. V. Biletska // Problemy istoriyi krayin Tsentralnoyi ta Skhidnoyi Yevropy. - 2015. - Vyp.4. - S.210-218.

2. Bondar Yu. V. Svoboda slova: ukrayinska mirka / Yu. V. Bondar. K., 2004. [Elektronnyy resurs]. - http://subject.com.ua/political/ dict/676.html.

3. Herasymenko K. S. Suchasni oznaky zahroz «informatsiynoho teroryzmu» / K. S. Herasymenko // Forum prava. - 2009. - №3. - S.162-166. [Elektronnyy resurs]. - http://www.nbuv.gov.ua/e-joumals/ FP/2009-3/09gkczit.pdf

4. Hlazov V. O. Mizhnarodnyy informatsiynyy teroryzm v konteksti zahroz natsionalniy bezpetsi Ukrayiny / V. O. Hlazov // Naukovo- metodychnyy zhumal «Naukovi pratsi». Seriya: «Politychni nauky». - 2012. - Vyp.185. - T.197. - S.78-82. [Elektronnyy resurs]. - http://lib. chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/politics/2012/197-185-15.pdf

5. Holubev V. A. Problemy borby s kyberterroryzmom v sovre- mennykh uslovyyakh / V. A. Holubev [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.crime-research.org/library/e-terrorism.html. - 11.04.2003.

6. Kondratyev Ya. Yu. Teroryzm: suchasnyy stan ta mizhnarodnyy dosvid borotby: navch. posib. dlya stud, vyshch. navch. zakl. / Ya. Yu. Kondratyev, V. V. Romanyuta. -K., 2005.

7. Labenko L. V. Informatsiynyy teroryzm: ponyattya ta oznaky / L. V. Labenko II Mizhnarodni chytannya prysvyacheni pamyati profesora Imperatorskoho Novorosiyskoho universytetu P. Ye. Kazanskoho: materialy mizhnarodnoyi konferentsiyi (m. Odesa, 22-23 zhovtnya 2010 roku). - Odesa: Feniks, 2010. - S.195-198.

8. Tymoty L. Tomas. Terroryzm у Yntemet: problemy vzaymo- deystvyya [Elektronnyy resurs] // Pravo у bezopasnost. - 2001. - №1. Rezhym http://www.dpr.ru/pravo/pravo_19.htm

Размещено на Allbest.ru