Міжетнічні відносини України і Чехії (поч. ХХІ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖЕТНІЧНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ І ЧЕХІЇ (ПОЧ. ХХІ СТ.)

Корсак Роман Володимирович,

доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри "Туристичної інфраструктури та сервісу", Ужгородський національний університет

Вступ

Зазначимо, що події які відбуваються в Україні з кінця 2013 р. свідчать про бажання українського суспільства інтегруватись в європейську спільноту. Одним із адвокатів захисту цих прагнень України, завжди була Чеська Республіка. Досвід трансформації та європеїзації який здійснив чеський етнос у різних сферах чеського суспільства протягом 1993-2003 рр., сьогодні може з успіхом бути врахований українським Урядом для ефективної побудови стандартів європейської демократії та швидкої інтеграції в Європейський Союз.

Можливості взаємовигідного міжетнічного співробітництва між Україною і Чеською Республікою зумовлені історичними, культурними, партнерськими політичними відносинами, господарськими контактами і спільними цілями у реалізації курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію, спільними регіональними інтересами, існуванням української національної меншини у Чехії та чеської - в Україні [7, с. 4-5].

Відзначимо, що кордони України спонукають до вироблення такої геополітичної стратегії, яка враховує політичний досвід та об'єктивні реалії сучасної доби. Тому диверсифікація міжетнічних відносин з Чеською Республікою та іншими країнами-членами "Вишеградської четвірки" є пріоритетним напрямом зовнішньої політики України. Утворення Чеської і Словацької Федеративної Республіки (ЧСФР) та виникнення 1 січня 1993 р. незалежних Чеської і Словацької республік створили необхідні умови для розвитку взаємовигідного співробітництва між етносами Чехії та України [8, с. 4-6].

Зазначимо, що аналіз праць українських дослідників про міжетнічні відносини України та Чехії свідчить, що у них піднімався ряд питань: постсоціалістичної трансформації в країнах Центрально-Східної Європи, включно й України та Чеської Республіки, досліджувались відносини України з Євросоюзом та НАТО. У вітчизняній історіографії дослідження співробітництва Чеської Республіки та України здійснили П. Черник [13], О. Цуп [12], В. Федурця [11]. У чеській, зокрема Л. Палата [22], В. Вотапек [23], Я. Гржіх [17], М. Коржан [18; 19; 20; 21].

Необхідно зауважити, що при цьому ґрунтовних наукових праць у яких була б здійснена спроба інтенсифікації міжетнічних українсько-чеських відносин у сфері політики, економіки, культури та туризму, ще не опубліковано.

На наш погляд, на міжнародній арені, чеський етнос завжди підтримував внутрішню та зовнішню політику, демократичні реформи, що проводилися в Україні. Для України важливим є підтримка Чехією таких важливих питань, як ратифікація збоку ЄС Угоди про асоціацію з ЄС, створення зони вільної торгівлі. Зокрема, основна робота щодо конкретизації положень проекту "Східного партнерства" відбувалася під час головування Чехії в ЄС у 2009 р. У цьому контексті серед експертів та політиків в Україні існували позитивні очікування щодо наповнення "Східного партнерства" реальним змістом [9, с. 115-118].

Вважаємо, що сьогодні, для швидкої інтеграції України в ЄС, і відповідно покращення міжетнічних відносин з Чеською Республікою, для українського суспільства є важливим запозичення чеського досвіду внутрішньої та зовнішньої політики, який дозволить вирішити ряд державницьких завдань.

І. Євроінтеграційна, політична та правова сфера міжетнічних відносин

1. На відміну від України, загальний процес реальної інтеграції чеського етносу до ЄС знайшов продовження у реалізації "Позиційних документів". Зокрема, були розроблені Програми з підготовки вступу в ЄС. У 2000 р. було реалізовано програму: "Спільна зовнішня політика та політика безпеки і митний союз", а у 2001 р. -"Зовнішні відносини", "Комерційне право", "Вільне пересування послуг", "Вільне пересування капіталу", "Соціальна політика і зайнятість" і т. ін. У 2002 р. було реалізовано програми: "Регіональна політика" та "Координація структурних засобів" [2, с. 2-5].

2. Об'єднання чеських політичних еліт, владних державних структур навколо реалізації головної мети - проведення демократичних і економічних реформ у країні задля вступу до Європейського Союзу. Зокрема, на початку 2000 року був підписаний "Патент взаємної підтримки" - п'ять міжпартійних документів до т. зв. "опозиційної угоди" (липень 1998 р.). Підписання цих документів відбулося між двома головними опонуючими партіями - ЧСДП та ГДП, у особі давніх непримиримих політичних опонентів - Прем'єр-міністром ЧР М. Земаном та Головою Палати депутатів Парламенту ЧР В. Клаусом. Підписанням міжпартійних документів був створений також політичний прецедент у новітній історії Чехії, коли основні політичні суперники, відклавши партійні амбіції, продемонстрували розуміння державних пріоритетів та національних інтересів країни в реалізації її стратегічної мети. За висновками чеських політологів, основним політичним наслідком підписання зазначених міжпартійних документів було те, що завдяки компромісу, досягнутому між ГДП і ЧСДП, зникала загроза виникнення нової урядової кризи у країні, яка була б небезпечною на завершальному етапі підготовки ЧР до вступу до Євросоюзу. Для України зазначений чеський досвід важливий тепер, коли підписана угода про безвізовий режим з ЄС [5, с. 9-12].

3. У Чеській Республіці була правильно організована робота по координації діяльності органів влади ЧР та взаємодії з органами ЄС по проведенню реформ, гармонізації національного законодавства до вимог Євросоюзу. Ця робота проводилася послідовно на протязі тривалого відрізку часу. Для її організації та координації у 1994р. був створений Комітет Уряду у справах європейської інтеграції. З часом він був реорганізований відповідно до вимог і складності завдань. Так, у 2001 р був перетворений на Раду Уряду у справах європейської інтеграції, а у 2003 р. - на урядовий Комітет з питань ЄС. Він став головним робочим координаційним органом у питаннях відносин з Євросоюзом у структурі органів державного управління. Його завданням було сприяння реалізації стратегічної ролі Уряду ЧР у справі формування та реалізації політики стосовно ЄС. Він також здійснював координацію Галузевих координаційних груп (ГКГ), які опрацьовували законопроекти Європейської комісії і впливали на розробку та підготовку цих проектів. Таким чином, протягом всього часу забезпечувалася неперервна, послідовна робота по реалізації стратегічних завдань. На відміну, в Україні вже декілька разів Мінекономіки додавалася функція євроінтеграції і воно перейменовувалося на Міністерство економіки та європейської інтеграції. У Кабінеті Міністрів вводилася посада Віце-прем'єр-міністра з питань європейської інтеграції. Але скоріш за все, робилося це під конкретних людей, а потім відмінялося. Ніхто особливо не дбав про послідовність та неперервність проведення роботи [3, с. 6-10].

4. Відповідно до вимог часу та політичних і економічних викликів періодично розглядалися та корегувалися основні засади внутрішньої і зовнішньої політики та затверджувалися Концепції економічних реформ та зовнішньої політики Чехії (2003, 2006 та 2009 рр). На особливу увагу заслуговує Концепція у сфері зовнішньої торгівлі, що приймалася в умовах світової фінансово-економічної кризи, Чехія звузивши коло пріоритетних країн, одночасно вирішила сконцентруватись на співпраці з Україною, що випливало з детального плану співробітництва, який містив 4 напрямки проведення заходів [18, с. 13-20; 19, с. 15-19].

Мусимо констатувати, що на відміну від Чехії в Україні не затверджувалися концепції українсько-чеських відносин. Це питання обмежувалося зокрема, Указом Президента України від 14. 09. 2000 р. № 1072/2000"Програма вступу України в ЄС" у частині зовнішньо економічної діяльності (ЗЕД). Так, у розділі 16.1.2."Співробітництво з державами Центрально-європейської асоціації вільної торгівлі" у співробітництві з Чехією згадано тільки підписання Меморандуму про лібералізацію взаємної торгівлі. Конкретних завдань по співпраці не ставилося. У 2001 р. Торговельно-економічна місія України у Чеській Республіці розробила та надіслала до Мінекономіки України проект Концепції торговельно-економічних відносин з Чеською Республікою на період 2002-2005 рр., але вона на вищих владних щаблях не затверджувалася. У 2004 р. Посольство України у Чеській Республіці надіслало до МЗС України пропозиції до Концепції двосторонніх відносин України з Чеською Республікою, по яких також не було прийнято ніяких рішень. Таким чином, послідовно та ціленаправлено робота щодо вироблення Концепції українсько-чеських відносин в Україні не проводилася [8, с. 345].

5. Переглянути доцільність та своєчасність прийняття законодавчих актів стосовно торговельного та економічного співробітництва між Україною та Чехією, спростити систему національного міжвідомчого узгодження проектів двосторонніх договірних нормативно - правових актів. Зокрема, Законом України від 24. 03. 1998 р. №209-98 був ратифікований Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про надання кредитів для фінансування експорту товарів та послуг із Чеської Республіки в Україну, підписаний у 1997 р., для вирівнювання балансу, на підтримку чеських експортерів. Проте, реалізація проекту не відбулася. Актуальність закону втрачена, у законодавстві України за цей час було прийнято безліч норм, які забороняють такого роду кредитування. Окрім того, Закон створює переваги для чеських експортерів і створює сприятливі умови доступу на український ринок чеських товарів, що погіршує торгівельний баланс для України, який і так протягом останніх 10 років у торгівлі з Чехією є негативним. Тому, доцільно розглянути питання відміни зазначеного закону.

Без відповідних фінансових можливостей був прийнятий у 2004 році Закон України про зміни до Державного бюджету, яким Кабінету Міністрів України дозволялося здійснити відшкодування заборгованості за "Ямбурзькими угодами" перед Чеською Республікою у грошовій та/або товарній формі за рахунок коштів, передбачених на погашення державного боргу України. Цей закон також не був виконаний.

З дворічним відтермінуванням у квітні 2006 року був прийнятий Закон України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом чеської Республіки про економічне, промислове і науково - технічне співробітництво, підписаної ще 15 квітня 2004 р. [8, с. 347-351].

6. Реформування виборчого законодавства по виборах до парламенту країни. У Чехії діє двопалатний парламент, а вибори депутатів проводяться за пропорційною системою по відкритих партійних списках. Це дало змогу досить швидко політично структурувати суспільство, підвищити відповідальність партій за реформування країни, ідеологізувало партійні програми та наблизило депутатів (і без мажоритарних округів) до місцевих громад та регіонів, які висуваються до партійних виборчих списків первинними партійними осередками де періодично і звітують про свою роботу. Прозорість виборчого процесу та політичні традиції у Чехії унеможливлюють фальсифікацію результатів виборів, а загальнодержавні підсумки голосування підраховуються Головним державним статистичним управлінням - як єдиним державним уповноваженим органом у цій сфері. За задумом, такий порядок виводить фахівців статистки поза партійного впливу. Формування Центральної виборчої комісії за українською моделлю, тобто за партійним квотним принципом заздалегідь створює умови для партійних уподобань та відстоювання інтересів певних політичних сил [5, с. 5-7].

7. Використання у діяльності Державної служби фінансового моніторингу України чеського досвіду здійснення антикорупційних заходів, боротьби з незаконним обігом та відмиванням коштів отриманих злочинним шляхом. На виконання циркулярного листа МЗС України №103/21-020-114 від 18 лютого 2003 р. Посольством України у ЧР та Торговельно-економічною місією у його складі було налагоджено належні робочі контакти та встановлено співпрацю з Фінансово-аналітичним управлінням (ФАУ) Міністерства фінансів ЧР ? провідним державним органом у цій країні, який координує і безпосередньо здійснює заходи з боротьби з відмиванням коштів. Було проаналізовано відповідну законодавчу базу Чехії з цього питання. Робота в Чехії у цьому напрямку проводиться відповідно до Закону ЧР №61 від 15 лютого 1996 року. У цьому зв'язку заслуговує на увагу співпраця між міністерствами фінансів і внутрішніх справ Чехії яка врегульовує порядок взаємодії між ними у цій сфері за допомогою міжвідомчої угоди. Причому, основні функції тут виконує саме ФАУ. Дана робота проводилася для відвернення заходів проти України які планувала здійснити Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів та з метою покращення іміджу України у цій сфері. Вона знайшла своє продовження у запропонованій чеською стороною допомозі по передачі досвіду та підтримці України у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, фінансовими розвідками інших країн, а також у Егмонтській групі, членом якої ЧР є з 1996 року. Внаслідок проведеної роботи у листопаді 2004 р. був підписаний Меморандум про взаємопорозуміння між Державним департаментом фінансового моніторингу України та Фінансово - аналітичним управлінням Чеської Республіки. Роботу з цих питань треба продовжувати і надалі [3, с. 16-19; 4, с. 5].

ІІ. Економічна та фінансова сфера міжетнічних відносин

1. Використання чеського досвіду проведення узгодженої фіскальної та монетарної політики у сфері державних фінансів між центральними органами виконавчої влади. З метою гармонізації фіскальної та монетарної політики у 2000р. було розпочато співробітництво Міністерства фінансів і Національного банку Чехії. У 2002 р. після проведення заходів з приватизації провідних держпідприємств Тансгаз та Юніпетрол, виручені майже 4 млрд. дол. США спричинили різке посилення чеської крони на 20 % (з 40 до 32 крон). З метою уникнення негативного впливу на експортерів продукції від розбалансування фінринку, Мінфін та Національний банк Чехії підписали Угоду про ринок фінансів, з тим щоб "зв'язати" приватизаційні кошти від попадання на фінансовий ринок та забезпечити інші заходи для досягнення необхідних макроекономічних показників. Вважаємо, що даний досвід є важливим у період курсових коливань та кредитних запозичень України у міжнародних фінансових організаціях [2, с. 18-21].

2. Досвід у реалізації проекспортної політики підтримки та підвищення конкурентоздатності товаровиробників на зовнішніх ринках за допомогою створення системи державного страхового гарантування експорту продукції. Чеська сторона на експертному рівні підтримувала роботу яка проводилася в Україні у напрямку створення системи державного страхування експорту. В свою чергу, в Україні були прийняті відповідні урядові рішення, зокрема розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. №498-р. На прохання української сторони Експортно-гарантійній страховій компанії ЧР (ЕГАП) був переданий проекту Закону України "Про державну підтримку страхування та кредитування експорту" для проведення останньою експертних оцінок (Доручення Мінекономіки України від 04. 04. 2003 р. № 29-41/290). Чеське відомство, поряд з експертними оцінками та пропозиціями до законопроекту, запропонувало свою допомогу з метою обміну теоретичним та практичним досвідом при створенні нової української інституції, аналогічної з інституціями країн Центральної та Східної Європи. Генеральний директор компанії ЕГАП П. Парізек, запропонував Україні долучитися до засідань т. зв. Празького клубу. Хоча клуб називається Празьким, штаб-квартира знаходиться у Парижі, де регулярно, двічі на рік, зустрічаються представники європейських кредитних компаній, і як виконуючий функції виборного голови Празького клубу у той період, надіслав запрошення українській стороні на чергове засідання 25-28 травня 2004 р., що відбулося у м. Мінськ (Білорусія). Однак, українська сторона не скористалася цим запрошенням. Слід зазначити, що на той час з використанням центральноєвропейського досвіду уже були створені білоруська "Белексімгарант", казахська "Державна корпорація експортних кредитів та інвестицій", а також у Росії схвалена державна Концепція з цього питання. На жаль, Україна не використала надану їй можливість і до цього часу не створила системи державного гарантування експорту. На протязі майже 10 років Верховна Рада України так і не розглянула законопроекти з цього питання. (останній варіант проекту Закону України "Про експортне страхування та кредитування" був зареєстрований у Верховній Раді від 3. 03. 2009 р. № 4145) [7, с. 89-92].

3. Створення державних органів та фондів, затвердження державних програм для проведення євроінтеграційних реформ та співпраці з фондами підтримки Європейського Союзу. Зокрема, Європейський Союз здійснював координацію допомоги у сфері економічної та соціальної взаємодії, пов'язаної з використанням структурних фондів ЄС. Координація була пов'язана з підготовкою використання структурних фондів урядом ЧР, Когезійного фонду та стосувалася програм "ФАРЕ" (Phare) у сфері регіональних та секторних програм розвитку, програм транскордонної співпраці та інструментів "ІСПА" (Ispa) та "САПАРД" (Sapard) на етапі перед вступом до ЄС. Програма "ФАРЕ" підтримувала підготовку вступу Чеської Республіки до Європейського регіонального фонду розвитку (ERDF) та Європейського соціального фонду (ESF), "ІСПА"- до Когезійного фонду (СF), а "САПАРД" ? до Європейського фонду гарантування та спрямування у сфері сільського господарства (EAGGF) [2, с. 12-15].

4. Використання чеського досвіду щодо існуючих підходів до забезпечення за кордоном державних інтересів у сфері зовнішньоекономічних зв'язків та надання підтримки суб'єктам підприємництва у здійсненні їх торговельно-економічної діяльності за кордоном. Зокрема, у Чеській Республіці питаннями реалізації проекспортної політики займаються, а також торговельно-економічні інтереси представляють наступні державні інституції:

1. Торговельно-економічні відділи або секції (ТЕС) у складі посольств;

2. Представництва "CzechTrade",

3. Представництва "CzechInvest";

4. Закордонні центри Чеської Республіки.

Торговельно-економічними питаннями у чеських дипустановах за кордоном займаються торговельно-економічні секції (ТЕС) у складі посольств. З метою підвищення ефективності роботи торговельно-економічних відділів та посольств Чехії у зарубіжних країнах міністри закордонних справ та промисловості і торгівлі Чеської Республіки підписали Угоду про співробітництво у галузі зовнішньоекономічної політики. Згідно з цією Угодою працівники торговельно-економічних секцій (відділів) входять до складу дипустанов, утримуються за рахунок спільних коштів обох міністерств. Міністерство промисловості і торгівлі ЧР вносить пропозиції МЗС ЧР щодо відкриття та дислокації ТЕС, має вплив на підготовку, підбір працівників, їх відрядження та відкликання. Роботу торговельно-економічних секцій координує безпосередньо Міністерство промисловості і торгівлі Чехії. Мінпромторгівлі ЧР також методично керує працівниками дипустанов, які крім інших питань виконують торговельно-економічі функції в дипустановах де немає секцій, з даних питань.

Працівники, що відряджаються у дипломатичні установи для виконання закордонних економічних функцій, якщо вони не є працівниками МЗС Чеської Республіки, підписують на період службового відрядження за кордон трудову угоду з МЗС Чехії. Підбір спеціалістів для цього проводиться на підставі конкурсів організованих МЗС спільно з Мінпромторгівлі ЧР. Вони організовуються у залежності від графіку (плану) заміни працівників, які виконують функції з виключно торгово-економічними повноваженнями, та тих, які виконують функції за сумісництвом [3, с. 11-14].

У даний час торговельно-економічні відділи або секції існують у 65 диппредставництвах ЧР за кордоном, всього 85 канцелярій, які у деяких країнах мають свої філіали. У них працює 104 дипломати (у 2000 р. - 80 дипломатів). 30 % видатків на утримання фінансується за рахунок бюджету Мінпромторгівлі, 70 % - МЗС Чеської Республіки. У кожному торговельно-економічному відділі, окрім дипломатів, працює ще декілька технічних працівників з числа громадян країни перебування.

Наступною формою державного торговельно-економічного представництва Чеської Республіки у зарубіжних країнах є представництва "Czech Trade"- Агентства на підтримку чеського експорту."Czech Trade" - заснована у 1997 році Міністерством промисловості та торгівлі ЧР, і утримується на кошти цього Міністерства. Згідно схваленої урядом Чехії стратегії, до 2005 року у різних країнах світу було створено 40 представництв агентства, які забезпечують проекспортний сервіс чеським, зокрема, малим та середнім суб'єктам підприємницької діяльності на зарубіжних ринках. У них було зайнято 80 працівників. Кадрові призначення працівників Агентства здійснює Міністерство промисловості і торгівлі Чеської Республіки. чеський міжетнічні українські відносини

Закордонні канцелярії "CzechTrade" надають практичну допомогу чеським експортерам безпосередньо за кордоном і таким чином здійснюють конкретну допомогу держави у реалізації активної проекспортної політики. Канцелярії надають широке коло послуг, зокрема, допомогу при пошуку торгових партнерів та налагодженні контактів, вивчення іміджевих характеристик про суб'єкти господарської діяльності, які можуть бути діловими партнерами чеських фірм, проведення аналізів кон'юнктури ринку, презентації виробів та продукції у країнах перебування, з'ясування технічних умов виходу на іноземні ринки, організація ділових переговорів тощо. Свою діяльність агентура здійснює також і в Чеській Республіці, надаючи послуги в 13 регіональних офісах заснованих при сприянні регіональних відділів Чеської торгової палати [3, с. 11-14].

Діяльність Агентства СzechInvest на даний час спрямована на постійне підвищення порівняльних переваг чеської промисловості у світовій економіці. З цією метою У 2004р. відбулося об'єднання трьох чеських агентств з підтримки підприємництва, які діяли під егідою Міністерства промисловості і торгівлі ЧР, а саме, Чеського агентства з підтримки іноземних інвестицій "CzechInvest", Чеського агентства з розвитку промисловості "CzechIndustry", та Чеського агентства з розвитку підприємництва. Об'єднання названих структур створювало умови для використання коштів з фондів ЄС згідно з існуючими в Євросоюзі правилами. Основною ідеєю злиття трьох агентств по розвитку було спрощення контактів між державою, підприємцями і ЄС і створення єдиного контактного центру для чеських і іноземних підприємців. Завдяки цьому "CzechInvest" є центральним джерелом інформації, консультаційних послуг і одночасно суб'єктом, що здійснює посередництво при наданні допомоги з фондів ЄС.

Даний досвід для України важливий з огляду на згортання цієї роботи у зв'язку з ліквідацією у 2010 р. торговельно-економічних місій у складі дипломатичних установ України (діяло 34 торговельно-економічні місії, що майже у 2 рази менше ніж у Чеській Республіці) у відповідності до Указу Президента України № 522/2010 [7, с. 110-117].

5. Прозорість ведення бізнесу, відкритість усіх майнових реєстрів, та відкритий доступ до реєстру власників та засновників суб'єктів підприємницької діяльності, створило сприятливий інвестиційний клімат у Чехії. У її економіку до 2012 року надійшло комулятивно понад 140 млрд. дол. США прямих іноземних інвестицій, що втричі перевищує надходження в Україну. Середня заробітна плата складала понад 1300 дол. США. В Україні тільки зараз прийнято законодавство про відкриття реєстрів, але вони ще до кінця не відкриті. Насамперед, це реєстр власників майна, власників та засновників суб'єктів підприємництва та інші. Це суттєво знижує привабливість іноземних інвесторів до ведення бізнесу в Україні, підриває довіру. Для прикладу, у поточному архіві Торговельно-економічної місії України у Чеській Республіці є переписка до Податкової служби України та Держкомпідприємництва з проханням надати інформацію на звернення чеських підприємців про засновників та власників окремих українських суб'єктів підприємництва на що кожного разу була відповідь - це закрита інформація. Чеські підприємці з недорозумінням сприймали таку інформацію та в подальшому не робили спроби працювати на українському ринку [9, с. 115-118; 14, с. 49; 15, с. 47-48].

6. Реалізація проекспортої політики шляхом державної підтримки участі суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у призентаційних і виставкових заходах, бізнес та економічних форумах в інших країнах. Зокрема, відповідно з Концепцією зовнішньоекономічної діяльності Чеської Республіки, чеський Уряд розглядає рекламно-інформаційну та виставкову діяльність, як важливу складову проекспортної політики держави. Об'єм коштів, що направлявся у Чехії на ярмарки і виставки, досягав 1 % валового внутрішнього продукту, тобто близько 260 млн. дол. США. У країні була запроваджена програма державної підтримки продукції чеських виробників у міжнародних виставкових заходах. Одне з провідних місць у системі державної підтримки виставково-ярмаркової діяльності посідало Міністерство промисловості і торгівлі Чеської Республіки, яке здійснювало повне або часткове фінансування участі чеських фірм у 50-60 міжнародних виставково-ярмаркових заходів, що проходили у зарубіжних країнах. Міністерством у кінці кожного року затверджувався список виставкових заходів, у фінансуванні яких братиме участь в наступному році. Так, щорічно затверджувався перелік з близько 60 міжнародних виставок за кордоном, у рамках яких надавалася державна підтримка участі чеських фірм і компаній. Такий державний підхід важливий для підтримки українських експортерів, зокрема на ринку ЧР, через їх низьку участь у виставкових та презентаційних заходах, незначну кількість представництв фірм і компаній у інших країнах [8, с. 361].

7. Лібералізувати та скасувати візовий режим з європейськими країнами. Візовий режим між Україною та Чеською Республікою негативно позначився на торговельно-економічних відносинах між двома країнами. Українські експортери та підприємці опинилися у нерівних і несприятливих для них умовах ведення бізнесу. Вже після першого року існування візового режиму з Чеською Республіко, за даними Держкомстатистики України з 624 спільних підприємств, створених з участю чеського капіталу, лише третина продовжила активно працювати на ринках двох країн. Візові обмеження суттєво вплинули на співпрацю, перш за все, в малому та середньому бізнесі, міжрегіональному та міжвідомчому співробітництві, виставковій діяльності тощо. Значно збільшилися терміни підготовки проектів та комерційних контрактів. Проаналізувавши терміни підготовки більш як 100 контрактів у 2001 р., можна стверджувати, що терміни їх опрацювання збільшилися у середньому на 1,5 ? 2 місяці в порівнянні з довізовим періодом. Для прикладу, група спеціалістів АТ "Концерн Стирол" у кількості 11 чоловік, яка виїжджала у Чеську Республіку у травні 2001 року отримала візи через 35 діб [2, с. 21-23].

8. У сфері статистики двосторонніх українсько-чеських торговельно-економічних відносин необхідно удосконалити методику статистичних підрахунків двостороннього товарообігу наблизивши її до методики Європейського Союзу. В Україні для підрахунку товарообігу між країнами використовуються різні джерела статистики ? поряд з державною є й відомча статистика. Перш за все, це статистика митних органів. Протягом всього часу у двосторонній торгівлі існують значні розбіжності у статистичних показниках, якими Україна та Чеська Республіка обліковує цю сферу. Це не дає можливості, по-перше, реально оцінити стан українсько-чеської торгівлі; по-друге, ускладнює питання захисту інтересів українських експортерів на ринку ЧР, оскільки при проведенні розслідувань з метою захисту національних виробників від небажаного імпорту та відповідному застосуванні тарифних та нетарифних обмежувальних заходів чеська сторона визначає обсяги та вартість імпорту з України "чутливих" товарів виключно на підставі власної статистики. Натомість державні органи та суб'єкти господарювання України керуються українськими статистичними даними, які значно різняться від чеських. По-третє, різні статистичні показники можуть приховувати зловживання, незаконні торгові схеми, ухилення від оподаткування, укриття реальних доходів та прибутків, відмивання коштів тощо [8, с. 399].

ІІІ. Культурна сфера міжетнічних відносин

Українсько-чеське культурне міжетнічне співробітництво мало глибокі корені і сприятливий ґрунт для розширення. Країни і етноси ніколи не конфліктували в історичному минулому і не існувало між ними негативної історичної спадщини. Навпаки, в 1918-1920 рр. Україна зробила ряд кроків, які сприяли утвердженню Чехословацької державності, а ЧСР прийняла численну українську політичну і культурну еміграцію і створила для неї майже ідеальні умови культурно-національного життя, дала позитивний поштовх національному розвитку Закарпаття [1].

Все це створювало сприятливе підґрунтя для успішної українсько-чеської співпраці на початку ХХІ ст. Для цього Україна повинна була перейти від кількісних акцій і оцінок до систематичної культурної присутності в Чехії через українське радіо і телебачення на ЧР, проведення днів і місячників української культури, відкриття і діяльність українських культурних центрів, відкриття постійнодіючих українських кореспондентських центрів, регулярні інтерв'ю з діячами української культури і науки, через поширення української преси і книги, тобто через створення цілісної системи постійної присутності України в чеському суспільстві. Все це разом із створенням веб-сторінок Президента, Прем'єра, Голови Верховної Ради, міністрів освіти і культури, академіків НАН України, розширенням діяльності неурядових організацій, культурного і наукового обміну між українськими і чеськими регіонами, широку співпрацю з діаспорою і т. п. засвідчило б постійну культурну присутність України у Чехії. Не слід забувати, що широкі культурні зв'язки створюють добрі передумови для широкого взаємовигідного політичного і торговельно-економічного співробітництва.

Водночас маємо констатувати, що протягом першого десятиліття ХХІ ст. за українсько-чеським політичним і торговельно-економічним співробітництвом повністю залишилось занедбаним культурне і гуманітарне співробітництво двох етносів, формування позитивного образу України у Чехії. Проведення кількох пропагандистських акцій не дало жодного результату. Українські державні чинники забули, або ж і не знали, що зовнішня кампанія формування позитивного іміджу країни має включати пропаганду і популяризацію національних культурних надбань свого етносу, тобто рекламу національної історії, досягнень культури, національних демократичних традицій, тобто всього, що витворили і творять українці. Тому найбільш вдалою популяризацією національних культурних традицій є внутрішньодержавна популяризація українських етнічних цінностей і надбань, яка навчить громадян України пишатись своєю історією, мовою, культурою та перспективами їх розвитку [8, с. 402-406].

IV. Туристична сфера міжетнічних відносин

У ХХІ ст. співпраця українського та чеського етносів у сфері туризму відбувається через призму відносин цієї країни з ЄС. Західний кордон України став кордоном між Україною та ЄС - втіленням курсу на європейську інтеграцію у межах реалізації спільних угод і проектів. Актуальними є питання реалізації туристичної політики України, оскільки туризм визнано пріоритетною сферою і його розвиток визначатиме її спеціалізацію у майбутньому. А співпраця з Чехією та іншими країнами ЄС, використання їхнього досвіду слугуватиме гарантом успіху та допоможе розвинути національну стратегію формування політики у сфері туризму.

Розвиток співпраці України з Чеською республікою і ЄС у сфері туризму відбувається згідно з Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері туризму". Забезпечення євроінтеграційної діяльності є невід'ємною складовою реалізації державної політики у сфері туризму, що визначається Законом України Про внесення змін до Закону України "Про туризм" від 18 листопада 2003 р. №1282-IV (розділ VII, ст.35) [10, с. 128-131].

Через Спеціальне представництво України при ЄС туристичним відомством України подано заявку щодо включення України у перспективні програми співробітництва у сфері туризму, зокрема фінансової та технічної допомоги, а також інвестиційні проекти ЄС. У ст.72 Розділу VII "Економічне співробітництво" йдеться про туризм і зазначається, що сторони розширюють та розвивають співробітництво, яке включає: сприяння туризму, співробітництво між офіційними туристичними організаціями, збільшення потоку інформації, передачу "ноу-хау", вивчення можливостей спільної діяльності, підготовку персоналу з метою розвитку туризму.

У межах реалізації міжурядових і міжвідомчих угод про співробітництво у сфері туризму в Україні було створено 10 міжвідомчих робочих груп з такими країнами ЄС: Чехією, Австрією, Італією, Латвією, Литвою, Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Словенією та Угорщиною. У межах двостороннього українсько-чеського туристичного співробітництва відбулося кілька важливих візитів міністрів туризму і керівників відповідних туристичних відомств, інших державних органів зарубіжних країн в Україну, а також керівництва органу виконавчої влади у сфері туризму України до Чехії та інших країн ЄС, що значною мірою сприяли налагодженню конструктивного діалогу, оптимізації взаємодії у забезпеченні стабільних туристичних потоків, збільшенні обсягів туристичних обмінів, підвищенню економічної ефективності туристичних зв'язків.

27 жовтня 2006 р. у Гельсінкі (Фінляндія) відбувся Саміт Україна - ЄС на найвищому рівні, на якому обговорювалися важливі питання і прийнято низку рішень. Учасники Саміту привітали успішне завершення переговорів щодо угод між Україною і ЄС про спрощення візового режиму та реадмісії та парафували обидва документи. У свою чергу, ЧР також підтвердила бажання спростити візовий режим з Україною [6, с. 82-86].

На території України при підтримці ЄС створюються системи туристичних інформаційних центрів, у рамках програм технічної допомоги Twinning Projects. Загальною метою реалізації цього проекту є створення ефективної та дієвої системи розповсюдження інформаційно-рекламних матеріалів через забезпечення функціонування мережі центрів туристичної інформації у регіонах України [16, с. 46-47].

Одним із напрямів співпраці з ЄС у сфері туризму є участь у Національній програмі TACIS, яка створена для підтримки малих і середніх підприємств з метою забезпечення ефективного функціонування туристичної інфраструктури за напрямами міжнародних транспортних коридорів. Прийнято Програму розбудови туристичної інфраструктури за напрямами національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у 2004-2010 рр. Першочерговими заходами щодо реалізації Програми визначені саме будівництво, реконструкція автомобільних доріг та облаштування їх туристичною інфраструктурою та об'єктами сервісу. Проект TACIS "Підтримка місцевого розвитку та туризму Карпатського регіону" (реалізується з червня 1999 р.) є угодою про співробітництво в розвитку туризму чотирьох областей (Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької) [20, с. 15-17; 6, с. 82-86].

Станом на 2016 р. Україна зацікавлена у продовженні та поглибленні євроінтеграційного напряму, насамперед, з урахуванням завдань адаптації туристичного законодавства України до відповідних директив і стандартів ЄС. Практичний досвід Чехії та інших країн з розвиненим туризмом доводить необхідність надання державної підтримки розвитку туризму, зокрема фінансування міжнародної діяльності як одного з основних напрямів реалізації державної політики у сфері туризму, що є передумовою розвитку міжнародного туризму, формування галузі як високоприбуткового сектора економіки, чинника соціального розвитку та культурного піднесення країни при збереженні її самобутності, гармонійної інтеграції України в європейські та світові глобалізаційні туристичні процеси [10, с. 128-131].

Співпраця України Чехії та ЄС у сфері туризму повинна знаходити широке висвітлення, необхідно проводити в Україні міжнародні спеціалізовані семінари, конференції з залученням вітчизняних та іноземних організацій для вивчення передового досвіду організації туристичної діяльності, освоєння туристичних ринків, визначення перспектив розвитку новітніх технологій надання туристичних послуг, формування туристичної стратегії та стандартів обслуговування, а також брати участь у відповідних заходах за кордоном. Варто налагодити систему обміну досвідом на постійній основі з відповідними структурами ЄС та Чеської Республіки, а також державними органами зі сфери туризму країн - членів ЄС щодо законодавчого та організаційного забезпечення високопродуктивної туристичної діяльності, зокрема адаптації національного законодавства у сфері туризму до норм ЄС.

Отже, покращення українсько-чеських міжетнічних відносин має відбуватися з урахуванням чеського зовнішньополітичного досвіду та досвіду реформування чеського суспільства відповідно до вимог і стандартів ЄС. Також необхідно відзначити, що у двосторонніх міжетнічних відносинах України з Чеською Республікою є резерви і перспективи їх інтенсифікації у політичній, економічній, культурній сферах та у туристичній галузі.

Список джерел

1. Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Чехією. Інформаційна довідка // Посольство України в ЧР. - [Електронний ресурс]: http://czechia.mfa.gov.ua/ua/ukraine-czechia/culture.

2. Матеріали до звіту про роботу Посольства України у Чеській Республіці в частині торговельно-економічного співробітництва у 2002 р. // Справа № 19/42 від. 24.12.2002 р. - 37 с.

3. Матеріали до звіту про роботу Посольства України у Чеській Республіці в частині торговельно-економічного співробітництва у 2003 р. // Справа № 21/51 від 25.12.2003. - 38 с.

4. Гетьманчук О. Україна - Чехія: дружимо поза ЄС [Текст]// Дзеркало тижня. - 2005. - № 23. - С. 5.

5. Кіцила Л.Ю. Реалізація курсу Чеської республіки на інтеграцію до Європейського Союзу [Teкст]: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2004. - 18 с.

6. Корсак Р.В. Інституційна організація туризму в ЄС: практика застосування в Україні / Східноєвропейський історичний вісник. - Дрогобич: Посвіт, 2017. - Вип. 2. - с. 82-86.

7. Корсак Р.В. Історія українсько-чеських дипломатичних відносин: політика, економіка, туризм. Історико-дипломатичне дослідження / Корсак Р.В. - Ужгород, 2016. - 188 с.

8. Корсак Р.В. Політична і економічна співпраця України та Чехії в умовах трансформації суспільних відносин (2000 ? 2012 рр.): монографія [Текст]/ Корсак Р.В. - Ужгород: Видавництво ФОП Бреза А.Е., 2013. - 518 с.

9. Корсак Р.В. Украинско-чешский экономический диалог (2010 ? 2013 гг.) [Текст]// Оралды??ылымжаршысы. - Уральск: Уралнаучкнига, 2014. - № 29 (108). - С. 115-118.

10. Корсак Р.В., Фуртій В.В. Розвиток туризму у Чехії: досвід організації для України (кін. ХХ ст. поч. ХХІ ст) // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. - Видавництво "Гілея", 2016. - Вип. 107 (4). - С. 128-131.

11. Федурця В.П. Система регулювання зовнішньоекономічних зв'язків у Чеській Республіці: досвід організації для України [Teкст]: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. - Ужгород: УжНУ, 2006. - 20 с.

12. Цуп О.В. Чеська Республіка і Україна в міждержавних відносинах кінця ХХ - початку XXI ст. [Teкст]: автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.02 / О.В. Цуп; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. ? Л., 2009. ? 20 с.

13. Черник П. Україна в геополітичних концепціях Чехії та Словаччини ХХ ст. [Текст]// Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, випуск 21. - Львів: "Львівська політехніка``, 2009. - С. 172-179.

14. Agendaproиeskouzahranicnipolitiku 2011 / Ed. VitDostal, TomaљKarasek, MichalThim. - Praha: Asociacepromezinarodniotazky (AMO), 2011. - 214 s.

15. Agendaproиeskouzahranicnipolitiku 2012 / Ed. VitDostal, TomaљKarasek, MichalThim. - Praha: Asociacepromezinarodniotazky (AMO), 2012. - 216 s.

16. Agendaproиeskouzahranicnipolitiku 2013 / Ed. VitDostal, JakubEberleTomaљKarasek. - Praha: Asociacepromezinarodniotazky (AMO), 2013. - 68 s.

17. Hшich J. Hospodaшskyrozmмrиeskezahraniиnipolitiky. Dщleћitynastrojboje s hospodaшskoukrizi [Text]// Иeskazahraniиnipolitika v roce 2009. Analyza UMV / In: KoшanMichal. - Praha: Ustavmezinarodnichvztahщ. 2010. - S. 303 ? 316.

18. Koшan М. Politickykontext a tvorbaиeskezahraniиnipolitiky v roce 2008 [Text]// Иeskazahraniиnipolitika v roce 2008. Analyza UMV / In: Koшan, Michal. - Praha: Ustavmezinarodnichvztahщ, Praha 2009. - S. 13 ? 40.

19. Koшan М. Politickykontext a tvorbaиeskezahraniиnipolitiky v roce 2009 [Text]// Иeskazahraniиnipolitika v roce 2009. Analyza UMV / In: KoшanMichal (ed). - Praha: Ustavmezinarodnichvztahщ, Praha 2010. - S. 15 ? 40.

20. Koшan М. Politickykontext a tvorbaиeskezahraniиnipolitiky v roce 2010 [Text]// Иeskazahraniиnipolitika v roce 2010. Analyza UMV / In: KoшanMichal - Praha: Ustavmezinarodnichvztahщ, 2011. - S. 15 ? 32.

21. Koшan М. Politickykontext a tvorbaиeskezahraniиnipolitiky v roce 2011 [Text]// Иeskazahraniиnipolitika v roce 2011. Analyza UMV / In: Koшan, Michal (ed). - Praha: Ustavmezinarodnichvztahщ, Praha 2012. - 379 s.

22. Palata L. OtбzkasmysluUkrajiny [Text]// Mezinarodnipolitika. - Praha: MZV, 2011. - № 9. - S.2.

23. Votapek V. Ceskavyhodnipolitika [Text]// ZahranicnipolitikaCeskerepubliky 1993 ? 2004. Uspechy, problemy a perspektivy / [O. Pick, V. Handl (eds.) a kolektivautoru]. - Praha: Ustavmezinarodnichvztahu, 2004. - S. 99 ? 108.

Размещено на Allbest.ru