Аналіз участі Збройних сил Республіки Польща в операціях із підтримання миру і безпеки до і після вступу в НАТО

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 327.5+355.1(438)

Національний університет оборони України

імені Івана Черняховського

Аналіз участі Збройних сил Республіки Польща в операціях із підтримання миру і безпеки до і після вступу в НАТО

Андріянова Н.М.

Останнє десятиріччя минулого століття та початок нинішнього характеризуються домінуванням нових загроз безпеки людства: воєнно-політичні конфлікти, тероризм, розповсюдження зброї масового знищення, поширення наркотиків, нестабільність окремих держав через існування кризи державної влади та ін.

Міжнародні операції з підтримання миру і безпеки (МОПМБ) залишаються дієвим політичним інструментом врегулювання воєнно-політичних конфліктів, що забезпечує вирішення комплексу завдань, які не можуть бути вирішені жодною державою окремо.

Участь у МОПМБ стає складовою частиною воєнної політики держав та міжнародних організацій і починає здійснювати вплив на формування їх воєнних доктрин та реформування збройних сил, які відповідатимуть сучасним вимогам та будуть здатні забезпечувати реалізацію національних інтересів у воєнній сфері.

Саме цими трансформаціями зумовлена актуальність аналізу, систематизування і порівняння та вивчення досвіду участі збройних сил республіки Польща (РП) у МОПМБ в умовах зміни зовнішньополітичного курсу РП та її воєнної політики до і після вступу в НАТО.

Проблемі участі збройних сил республіки Польща (РП) у МОПМБ присвячено небагато публікацій. Дослідженням даної тематики займались переважно зарубіжні автори, такі як Рафал Тарногорський [8], Чеслав Марциновський [7], Павло Петшак [3], Олег Александров [10], Володимир Захарчук [4] та ін.

Нормативно-правова база, що регулює питання миро творчості, РП: Конституція Республіки Польщі, «Стратегія Національної безпеки» (2014 р.), «Стратегія розвитку системи національної безпеки Республіки Польща до 2022 р», «Стратегія оборони Республіки Польщі» (2009 р.), «Стратегія участі Збройних Сил Республіки Польщі в міжнароднихопераціях» (2009 р.).

Мета статті - проаналізувати та систематизувати досвід участі польських збройних сил у міжнародних миротворчих операціях із підтримання миру і безпеки в умовах зміни зовнішньополітичного курсу РП та її воєнної політики до і після вступу в НАТО.

Безпека - це термін, який охоплює різні функціональні аспекти держави та суспільного життя і постійно розширюється відповідно до змін у державі та навколишньому середовищі, тому що вона повинна забезпечити безперешкодний і багатовимірний розвиток суспільства [1, с. 307]. Прямою загрозою для безпеки є воєнно-політичні конфлікти, які можуть бути вирішені часто лише за допомогою МОПМБ.

Збройні сили є інструментом реалізації воєнної політики держави. Збройні сили Республіки Польща (ЗСРП) є загальним елементом системи національної оборони, є інструментом виконання політики безпеки і оборони, вони готові до виконання трьохтипів місій: забезпечення національної оборони та протидії агресії в рамках зобов'язань союзників (а саме збереження військових спроможностей збройних сил і використання в обороні та захисті держави, недоторканність кордонів РП, а також в антитерористичних операціях і у вирішеннях місцевих чи регіональних збройних конфліктів, а також у оборонній операції - на національному та міжнародному рівнях); участь в стабілізації внутрішніх конфліктах і в надзвичайних та гуманітарних операціях (а саме збереження сили та можливостей для участі в миротворчих операціях, що випливають із міжнародних угод, та гуманітарних операціях, що проводяться міжнародними, урядовими та іншими організаціями); підтримка безпеки батьківщини та надання допомоги. Після змін після 1989 року польська Армія пройшла ретельну перебудову та модернізацію в ході політичних змін замінена застаріла військова техніка [1, с. 308].

РП у своїй миротворчій діяльності переважно бере участь в операціях із підтримання миру (peacekeeping operations), в рамках яких можуть проводитись гуманітарні операції та превентивна дипломатія. Звичайно, від того, яка операція, і залежать типи завдань поставлених перед РП, а також від цілей поставлених перед ООН, НАТО або ЄС.

Відповідно до офіційних формулювань документів ООН завданнями таких операцій є: воєнний політичний збройний місія

1) нагляд за умовами перемир'я, припинення вогню або військових дій;

2) забезпечення роз'єднання між збройними силами в конфлікті;

3) сприяння законному уряду в запобіганні збройного втручання ззовні або ліквідація наслідків такого втручання;

4) недопущення подальшої інтернаціоналізації конфлікту;

5) контроль за дотриманням прав людини;

6) створення або відновлення інфраструктури, сприяння наданню гуманітарноїдопомоги [2, с. 5].

У таблиці 1 наведено періоди, етапи, мета, завдання та зміст місій (операцій), в яких приймали участь ЗС РП.

Аналіз таблиці 1 дозволяє виділити шість послідовних, чітко визначених етапів участі збройних сил Республіки Польща у МОПМБ:

Перший етап (1953-1975) - офіцери польської армії брали участь у міжнародних контрольних комісіях (Корея, Індокитай).

На першому етапі задачі ПМК стосувались переважно інспекції та спостереження (за укладанням миру, припиненням вогню).

Другий етап (1975-1990) - перші компактні підрозділи польської армії, зокрема логістичні підрозділи, що брали участь у миротворчих місіях (операціях) на Близькому Сході.

Третій етап (1991-1992) - розпочався в умовах зміни зовнішньої та воєнної політики Польщі (уряд заявив, що Польща прямує в Європу), вперше підрозділи польської армії стали частиною МОПМБ, контингент був створений на основі глави VII Статуту ООН;

Із цього етапу розпочинається, як видно з таблиці 1, зміни в завданнях, тепер і надалі для збройних сил РП у миротворчих місіях пріоритетними задачами є стабілізаційні з використанням збройної сили, що включають у себе забезпечення миру, постконфліктна реконструкція, патрулювання території, оборона (захист) штабів, боротьба з повстанцями. Тобто можна стверджувати, що з третього етапу відбулись якісні зміни від спостерігання до активних стабілізаційних дій у діяльності миротворчого контингенту збройних сил РП.

Третій етап, як видно з Таблиці, розпочато з операцій у Персидській Затоці 1990-1991 р.р. Можна сказати, що від третього до четвертого етапу перехідними є операції в колишній Югославії (UNPROFOR) ООН, де Польські військові контингенти брали участь у багатьох місіях на Балканах і виконували типові оперативні задачі, пов'язані з миротворчим процесом, гарантією стабільності та безпеки, а пізніше - підтримкою процесу реконструкції після конфлікту.

Чевертий етап (з 1992 року) - початок участі польських представників (включаючи поліцейських) в ОБОЄ і миротворчих місіях ЄС.

Операція «Конкордія» ЄС перейняв очолену НАТО операцію «Союзницька Гармонія» і розгорнув близько 300 військовослужбовців для забезпечення безпеки спостерігачів ЄС і ОБСЄ, що стежать за ходом виконання Охрідської рамкової угоди.

Операція «Алтея». За рішенням Стамбульського саміту НАТО 2004 р. було прийнято рішення завершити місію НАТО СФОР в Боснії і Герцеговині, а ЄС мав розпочати свою місію в складі 7.000 персоналу з метою спостереження за виконанням військових аспектів Дейтонської мирної угоди [12, с. 57].

П'ятий етап (1995-1999) - участь оперативних підрозділів польської армії, і поліцейські контингенти, на підтримку МОПМБ в Боснії та Герцеговині (ІФОР та СФОР). Сили Виконання Угоди НАТО (ІФОР-IFOR) в Боснії і Герцеговині пізніше перетворені в Стабілізаційні Сили (СФОР-SFOR). Вперше ЗСРП взяли участь у інтернаціональних силах зі встановлення миру, що діяли з метою забезпечення безпечних умов для цивільного та політичного відновлення Боснії і Герцеговини. Потім операція продовжилась під приводом ЄС.

Шостий етап (з 2000 року) - активна участь польських військових підрозділів і поліцейських сил у різних миротворчих місіях (операціях), у тому числі протидія тероризму.

Етап у тому числі пов'язаний із реакцією на події після 11 вересня 2001 року. У даний час основним напрямком участі польських військових контингентів є місії Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF) в Афганістані. Польща спочатку не брала участь в операції ISAF (створена в грудні 2001 року), зосередивши увагу на заходах, що проводяться паралельно в рамках операції «Непохитна свобода» (розпочата в жовтні 2001 року, після терористичних атак на Всесвітній торговий центр і Пентагон ). Польща взяла участь в операції в березні 2002 року, із силою близько 120 військовослужбовців. Потім Польща збільшила квоту солдатів до 1200. І в наступні роки ця квота збільшилась до 2600 військовослужбовців (2010 і 2011) [4, с. 80].

Таблиця 1 Показники міжнародних миротворчих місій (операцій), в яких приймали участь збройні сили Республіки Польщі

У вересні 2003 року Польща взяла участь у багатоцільових операціях по стабілізації в країні. Польщі було довірено командування Центрально- Південною зоною в складі міжнародних Стабілізаційних сил в Іраку до 2008 року, тобто до виведення польського військового контингенту. Це було в Польщі найвідповідальніше завдання за всю історію своєї участі в міжнародних місіях [8].

Операція «Активні зусилля» - ще одна відповідь НАТО на теракти 11 вересня 2001, в якій бере участь РП. Також місії з Патрулювання повітряного простору країн Балтії де охороняють повітряний простір над Прибалтійськими державами. Особливістю є той факт, що операції доповнюються превентивними діями - діями запобіганню тероризму.

Після української кризи, анексії Криму суттєво підвищився страх Польщі перед російською загрозою, військовою, або, як зазначає Юстина Заджак, воєнізованою (опираючись на феномен так званих «зелених чоловічків») [9, с. 137]. Ці події змусили польське керівництво прийняти нову Стратегію національної безпеки 21 жовтня 2014 року, де визначені нові виклики і загрози, у зв'язку із зміною безпекового середовища в Східній Європі. Визначено першою стратегічною ціллю участь у міжнародних організаціях колективної безпеки. Важливим аспектом визначено зміцнення готовності НАТО забезпечити колективну оборону, узгодженість дій ЄС у сфері безпеки, а також підвищення значення та авторитету РП у цих організаціях [10, с. 133].

РП та Україна активно співпрацюють у міжнародних місіях. У рамках місії KFOR була створена спільна військова частина разом із польсько-українським миротворчим батальйоном (ПОЛУКРБАТ) для ведення місії з 2000 до 2010 р. У 2014 році Польща, Україна та Литва створили спільну бригаду (LITPOLUKRBRIG). Цей підрозділ буде використовуватися відповідно до міжнародного законодавства під час місій ООН, НАТО та ЄС.

На даний час (станом на 2017 рік) польські військовослужбовці беруть участь в 4 операціях під приводом ООН: UNMISS (Судан), UNMIL (Ліберія), UNOCI (Код-Д-Вуар), MONUSCO (Конго).

У 4-х операціях під приводом НАТО: в складі місії «RESOLUTE SUPPORT» в Ісламській Республіці Афганістан; у складі КФОР - Сили НАТО в Косові; в складі Постійної групи Сил протимінного захисту НАТО; польський військовий контингент «ORLIK 7» бойового чергування з патрулювання повітряного простору країн Балтії.

Та під приводом ЄС: польський військовий контингент EUFOR/MTT (Mobile Training Teams) у Боснії і Герцеговині; польський військовий контингент у Військовій консультативній місії Європейського Союзу в Центральноафриканській Республіці EUMAM RCA.

Збройні сили РП мають широкий досвід участі в МОПМБ. Вони брали участь на різних континентах, під егідою ООН, НАТО, ЄС, ОБСЄ виконували різні типи задач. До вступу в НАТО польський контингент, виступаючий під егідою ООН, спочатку концентрував свої завдання в основному на інспекції і спостереженні та логістиці: організація польових госпіталів, санітарно-епідеміологічне визнання, постачання води, їжі, відновлення доріг та мостів. Після вступу до НАТО спостерігається нова глава польської участі в МОПМБ, в якій мир може бути відновлений тільки силою. У колишній Югославії, в Силах ООН із охорони (СООНО) польські солдати мали взяти на себе оперативні завдання, такі як патрулювання охоронної зони, захист життєво важливих об'єктів, супровід автоколон із гуманітарною допомогою [11] і т.д. Після терористичних атак 2001 РП зосереджує увагу на попередженні конфліктів, бере участь в операціях «Активні зусилля» в Середземному морі, операції НАТО щодо контролю повітряного простору Литви, Латвії, Естонії.

Участь польських військових контингентів у місіях за межами країни.є вираженням відповідальності і підзвітності Польщі на міжнародній арені. Польща стала «постачальником», а не «споживачем» безпеки [3, с. 84]. Це зобов'язання несе із собою певні переваги у воєнно-політичній сфері та дозволяє отримати досвід у проведенні реальних операцій, організувати технічну модернізацію озброєння і військової техніки, а також удосконалити навчальний процес та програми відповідно до сучасних вимог розвитку збройних сил. Отриманий досвід участі ЗС РП в МОПМБ доцільно використовувати під час підготовки та застосування національного контингенту та персоналу ЗС України.

Подальші дослідження необхідно зосередити на подальшому вивченні проблеми безпекового середовища РП, викликів і загроз національній безпеці та питанням збройних сил як інструменту забезпечення безпеки, адже досвід трансформації ЗС РП є дуже важливим для України, особливо зараз, у період складної воєнно-політичної обстановки на Сході України.

Література

1. Januszkiewicza М. Polish Armed Forces after 1989 and cooperation with NATO/ Maciej Januszkiewicza, Adam Krampichowski / World Scientific News 70(2) (2017). - Scientific Publishing House «DARWIN». 307-310.

2. Операції НАТО. - Київ Товариство «Знання» України, 2007. - 24 с.

3. PietrzakP.. Armed Forces of the Republic of Poland in International Operations - Legal Grounds, Strategic Considerations, and Practical Implementation / Pawef Pietrzak // Polish-Ukrainian Bulletin. National Security Bureau (Poland), National Security and Defence Council of Ukraine-Warsaw 2012. - 104 p., p.p.. 69 - 86.

4. Захарчук B.O. Миротворчі місії і стабілізаційні операції збройних сил республіки Польщі у Південно- Західній Азії на початку XXI ст. / В.О. Захарчук // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Історія / За заг. ред. проф. О.А. Мельничука. - Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. - Вип. 24 - 362 с. - С. 292-296.

5. Чумаченко О. Місії Європейського Союзу з антикризового регулювання в Македонії 2003-2005 рр. / О. Чумаченко// Література та культура Полісся. - Вип. 85. Серія «Історичні науки». - № 6 / відп. ред. і упоряд. Г.В. Самойленко. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2016. - 229 с. - С. 190-199.

6. Marcinkowski, С., Istota і ewolucja misji pokojowych ONZ (The Nature and Evolution of UN Peacekeeping Missions), in: Przeglqd Historyczno- Wojskowy No. 5 (238), Warsaw 2011, pp. 18-19.

7. Александров O.C. Нова Стратегія Національної Безпеки Польщі - відповідь на європейські виклики та загрози сьогодення / О.С. Александров Стратегічні пріоритети, № 1(34) / За заг. ред. проф. Горбуліна В.П. - К. : НІСД. 2015176 с. - С.131-138.

Анотація

У цій статті розглянуто воєнно-політичні аспекти участі польських збройних сил в операціях за межами країни. Визначено хронологію участі Польщі в міжнародних операціях (місіях) та представлений практичний аспект участі, включаючи вже завершені місії та ті, які зараз проводяться.

Ключові слова: Республіка Польща, міжнародні миротворчі операції'з підтримання миру і безпеки, воєнна політика, безпека, збройні сили, ООН, НАТО, ЄС.

В статье исследованы военно-политические аспекты участия польских вооруженных сил в операциях за пределами страны. Изучена хронология участия Польши в международных операциях (миссиях), а также представлен практический аспект участия, включая завершенные миссии и миссии, которые проводятся.

Ключевые слова: Республика Польша, международные миротворческие операции по поддержанию мира и безопасности, военная политика, вооруженные силы, безопасность, ООН, НАТО, ЕС.

Key words: Republic of Poland, peacekeeping operations, military policy, armed forces, security, UN, NATO, EU.