Основні тенденції торгівельно-економічної співпраці між Україною та Ісламською Республікою Пакистан (1991-2014 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

У період посилення глобалізації для багатьох країн, включаючи Україну й Ісламську Республіку Пакистан (далі - ІРП), зовнішній чинник, тобто побудова, зміцнення і розвиток міжнародних відносин, не дивлячись на їх різноманітність, національно-культурні, національно-релігійні та інші відмінності, знаходить один із ключових напрямків. Це впливає на вирішення найважливіших соціально-економічних проблем і, багато в чому, сприяє зміцненню їх національних економік, виробничих сил, їх національної незалежності, політичної самостійності, у тому числі й безпеки держав.

Актуальною проблемою сьогодення залишається вивчення українсько-пакистанських відносин у торгівельно-економічній сфері, визначення специфіки договірно-правової бази співробітництва.

Метою дослідження є аналіз основних подій історії налагодження і розвитку українсько-пакистанських міждержавних взаємин. Завдання: висвітлити історико-політичні передумови та чинники налагодження українсько-пакистанської співпраці в нових геополітичних умовах; дослідити основні тенденції процесу становлення і розвитку торгівельно-економічних зв'язків, механізми формування та реалізації повноцінних двосторонніх відносин; показати місце українсько-пакистанських стосунків у структурі міжнародних відносин.

Актуальність започаткованого дослідження зумовлена також тим, що наукових праць дослідницького спрямування з даної проблематики в українській історіографії практично немає. Це пояснюється незначною віддаленістю у часі, незавершеністю процесу, варіативністю двосторонніх стосунків, що вимагає подальшого ґрунтовного, цілісного й об'єктивного вивчення. Однак закономірно, що ці питання в час розвитку оновленої державності України дедалі більше стають предметом дослідження вчених. Окремі аспекти досліджуваної теми висвітлено у працях М. Антохіва [1], П. Черника, можна виділити також В. Макуха, який займався дослідженням взаємовідносин між Україною і країнами Південної Азії, в тому числі й України та Пакистану.

Аналіз стану торгівельно-економічних відносин України й Ісламської Республіки Пакистан свідчить про певні зрушення в розвитку двосторонньої торгівлі та їх значення для просування і закріплення українських товарів у регіоні. історичний український пакистанський економічний

Показники загального обороту торгівлі товарами між Україною та ІРП, в цілому, характеризують позитивну динаміку розвитку двостороннього торгівельного співробітництва.

Перспективними напрямками двостороннього економічного співробітництва між Україною і Пакистаном є: геологорозвідка корисних копалин, сільське господарство, переробні галузі, військова сфера, науково-технічна сфера, будівельний комплекс.

Пакистанська сторона прагне задіяти досвід співробітництва з Україною, набутий ще за часів СРСР, для відновлення застарілих виробництв, використання сумісних технічних стандартів і порівняно дешевої технологічної української продукції [3]. Особливий інтерес для Пакистану складають українські передові технології у сфері металургії, машинобудування, енергетики, вітчизняного ВПК, геології, виробництві агропромислової продукції.

Перші значні економічні контракти між ІРП незалежною Україною були укладені у військово-технічній сфері ще в 1996 р. Одним із них є широковідомий багатомільйонний танковий контракт, який забезпечив Пакистан найсучаснішою бронетехнікою, а Україну й вітчизняні підприємства - перспективними багаторічними замовленнями [3].

23-30 травня 2000 р. відбувся візит до ІРП делегації Державного комітету промислової політики України та Української зовнішньоекономічної асоціації «Важмашімпекс». Досягнуто попередніх домовленостей про участь українських компаній в реконструкції пакистанських залізниць, поставках необхідного обладнання, локомотивів, вагонів, а також у проектуванні, спорудженні й реконструкції металургійних потужностей в Пакистані.

3-7 липня 2000 р. - візит в Україну федерального секретаря (міністра) залізниць і комунікацій Ісламської Республіки Пакистан Джаведа Ашрафа. Під час візиту підписано Протокол про початок двостороннього співробітництва у реконструкції пакистанських залізниць.

Співробітництво у військовій і військово-технічній сферах розвивається в різних напрямках, у т.ч. через спільне тренування та стажування офіцерів, технічних експертів і пілотів Пакистану в Україні, через поставки та спільні розробки високотехнологічного озброєння і обладнання для сухопутних, військово-морських, військово-повітряних сил Пакистану. Пакистанський оборонно-промисловий комплекс має намір продовжувати співпрацю з Україною у розробці технологій та виробництві військової продукції (зокрема, в спільному складанні й сервісному обслуговуванні головного бойового танку «Аль-Халід», який постачається у пакистанську армію та експортується в інші мусульманські країни).

Найбільш успішно у даний час розвиваються економічні зв'язки в тих сферах, де українські компанії є конкурентоспроможними з точки зору технологічних рішень і цінової політики. Найбільш динамічно на пакистанський ринок просувається продукція українських машинобудівних, металургійних підприємств, устаткування для харчової, текстильної та хімічної промисловості, важкої автотехніки й тракторів, локомотивів, залізничного рухомого складу.

Значний потенціал співробітництва між двома країнами розвивається в аграрному секторі. Зокрема, пакистанська «вітамінна продукція» (апельсини, мандарини, банани, манго), а також високоякісний рис, картопля стають усе більш знайомими українським споживачам. ІРП пропонує Україні широкий спектр текстильної, фармацевтичної продукції, медичного обладнання, виробів із шкіри, спортивний інвентар, трикотаж, одяг тощо.

У свою чергу, Україна стала одним з основних експортерів зернової продукції та олійних культур на місцевому ринку, відома серед пакистанських аграріїв продукцією і устаткуванням сільськогосподарського призначення.

У даний час спостерігається стала тенденція щодо розширення номенклатури експортно-імпортних операцій, диверсифікації напрямків співробітництва суб'єктами господарювання двох країн. Значно розширилася представленість українських і пакистанських компаній у виставкових заходах, які на регулярній основі проводяться в Україні та Пакистані. Зокрема, українська експозиція традиційно викликає велику увагу фахівців й найкраще репрезентується на традиційній міжнародній виставці оборонного виробництва «IDEAS» у пакистанському місті Карачі.

Зацікавленість і готовність сторін до нарощування взаємовигідного економічного співробітництва доведені практичною діяльністю та торгівельними показниками. Зокрема, за двадцять років розвитку двосторонніх відносин середньорічні обсяги українсько-пакистанської торгівлі в цивільних сферах досягли 200 млн дол. США, збільшившись за цей період у десять разів зі значним позитивним сальдо на користь України.

ІРП експортує в Україну переважно пластмаси, полімерні матеріали, штапельні волокна, цитрусові, бавовну та рис. В українському експорті переважають зернові й маслинні культури, продукція чорної металургії та машинобудування.

Завдяки зусиллям посольства, 18 листопада 2009 р. Верховна Рада України прийняла Закон, яким ратифіковано конвенцію між урядом України й урядом ІРП про уникнення подвійного оподаткування. Започаткування міжрегіонального та міжгалузевого співробітництва створює основу для безпосередніх контактів між бізнесовими колами України і Пакистану, сприяє налагодженню взаємовигідних контактів між підприємцями двох країн, координації, обміну та систематизації інформації щодо перспективних спільних проектів у різноманітних сферах економіки, освіти, транспорту, освоєнню покладів мінеральних ресурсів, агропромисловому комплексі тощо.

Результати соціально-економічного розвитку Пакистану в 2010 р., наявні проблеми з питань безпеки, подолання наслідків світової фінансової кризи та природних катаклізмів позначились на загальному стані зовнішньоекономічної активності країни перебування. (За офіційними даними, внаслідок нищівної повені влітку 2010 р. в ІРП постраждало понад 20 млн осіб (1700 загинуло, 2090 - поранено). Зруйновано близько 1 млн будинків, 15 млн осіб залишились без житла, вийшло з ладу 150 основних іригаційних систем і 4,4 млн акрів посівних площ). З метою недопущення економічного та соціального колапсу в країні, під егідою ООН, низки благодійних організацій і донорів Пакистан упродовж звітного періоду отримав близько 2 млрд дол. США міжнародної фінансової допомоги.

З урахуванням цих та інших об'єктивних факторів, у 2010 р. спостерігалось певне уповільнення динаміки українсько-пакистанської торгівлі. За даними Держкомстату України за 2010 р. експорт з України в ІРП склав - 113 млн дол. США, імпорт в Україну - 55,2 млн дол. США, товарообіг 168,2 млн дол. США, сальдо - +57,8 млн дол. США.

Основними статтями українського експорту залишались: продукція металургійної промисловості - 80 млн дол. США; зернові (ячмінь, овес, просо, горох) - 3,2 млн дол. США; напівфабрикати (молочні продукти, яєчний порошок) - 1,5 млн дол. США; продукти хімічної промисловості (барвники, синтетичні олії, кокс, нафтопродукти) - 1,5 млн дол. США; машинобудування, сільськогосподарська техніка.

З Пакистану імпортувалися: цитрусові - 8,5 млн дол. США; рис - 12 млн дол. США; шкіра та шкіряні вироби - 17 млн дол. США; товари легкої промисловості (тканини, готовий одяг, постільна білизна) - 4 млн дол. США.

У січні 2011 р. набула чинності угода між урядом України та урядом ІРП про торгівельне й економічне співробітництво, а в червні - конвенція між урядом України і урядом ІРП про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

З травня 2012 р. розпочала свою діяльність спільна ділова рада між Українською торгівельно-промисловою палатою і Федерацією торгівельно-промислових палат Пакистану. 25 липня 2012 р. в м. Києві була підписана Угода між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про створення спільної українсько-пакистанської комісії з питань економічного співробітництва.

За даними Держстату України, у 2012 р. експорт товарів до ІРП у відношенні до минулого року зменшився на 37,9 %, імпорт збільшився на 78,3 %, зростання експорту послуг становило 83,6 %, імпорт послуг зменшився на 19,2 %. Загальний обсяг торгівлі склав 239,8 млн дол., сальдо -- 6,3 млн дол. США.

Упродовж перших восьми місяців 2013 р. товарообіг склав 220,7 млн дол. США. При цьому експорт товарів до Пакистану становив 153,7 млн дол. США (збільшився на 44,6 % відносно відповідного періоду минулого року), імпорт товарів - 67 млн дол. США (зменшився на 29,8 %), позитивне сальдо - 86,7 млн дол. США.

У першому півріччі 2014 р. зберігається позитивна тенденція збільшення товарообігу, зокрема товарообіг збільшився в порівнянні з першим півріччям 2013 р. на 25,1 % (на 23,35 млн дол. США) та становив 116,51 млн дол. Експорт збільшився на 34,2 % (на 12,93 млн дол.) і становив 50,71 млн дол. США, імпорт збільшився на 18,8 % (на 10,42 млн дол.) та становив 65,80 млн дол. США [3].

У період, коли пакистанський уряд вживає заходи зі стабілізації економіки, відновлення промисловості й сільського господарства, існують реальні можливості активізації широкого спектру українсько-пакистанських торгівельно-економічних відносин.

Серед перспективних проектів - модернізація Карачинського металургійного комбінату - державного підприємства, яке на сьогодні є єдиним інтегрованим виробником сталі в ІРП, співробітництво ХК «АвтоКрАЗ» та «Богдан» із пакистанською стороною щодо виробництва вантажних автомобілів у Пакистан і постачання автобусів, співробітництво в нафтогазовій та енергетичній сферах, а саме - участь українських компаній у проектах розвідки і видобутку нафти й газу, будівництва підземних газосховищ, поставки обладнання для енергогенеруючих компаній. Потенційно привабливими залишаються пропозиції місцевого уряду з модернізації інфраструктури міжнародного морського порту «Казім», розбудови вільної економічної зони довкола порту «Гвадар», участь в окремих проектах із модернізації об'єктів пакистанської залізниці.

Для потреб легкої промисловості, яка є основним виробником експортної продукції Пакистану, з України імпортується обладнання, устаткування та хімічна продукція для текстильних підприємств. Одночасно, збільшується питома вага пропозицій щодо інвестиційного співробітництва, створення в Україні спільних текстильних виробництв і використання операцій з давальницькою сировиною.

Пакистанські бізнесмени активізували пошук можливостей придбання в Україні технологій у сфері енергетики, вагонобудування, вугільній, металургійній, геологорозвідувальній та хімічній галузях. Значно активізувалися торгівельні компанії ІРП, які намагаються закріпитися на українському ринку легкої промисловості, медичного обладнання та в аграрному секторі.

Пакистанська сторона пропонує експорт високоякісного рису і зацікавлена в імпорті з України олійних культур, у першу чергу рапсу. На сьогоднішній день Україна є найбільшим постачальником цієї продукції на пакистанський ринок.

При подальшому плануванні стратегії розвитку економічних відносин України з країнами азійського регіону доцільно врахувати той факт, що пакистанський ринок із 176 мільйонним населенням є доволі динамічним, отримує суттєві дотації з боку провідних економік світу та може бути вкрай привабливим для України. Увага, яку приділяє пакистанське керівництво окремим економічним проектам і готовність виділяти значні фінансові ресурси на їх реалізацію заслуговують на увагу з боку української сторони.

При розгляді можливостей участі українських підприємств у реалізації масштабних економічних проектів на території Пакистану, уряд країни перебування приділяє підвищену увагу розвитку співробітництва з компаніями, спроможними здійснювати капітальні вкладення у багаторічні проекти, в тому числі за підтримки своїх урядів, або забезпечувати фінансування за рахунок коштів міжнародних фінансових інституцій.

Негативно відображається на динаміці двосторонньої торгівлі недостатня розвиненість договірно-правової бази.

Враховуючи вже наявний історичний досвід співпраці між Україною та Ісламською Республікою Пакистан, яку років двадцять тому мало хто б міг спрогнозувати, що вона буде як успішною, так і тривалою, можна зробити висновки: країни, які на сьогоднішній день не є провідними світовими економічними лідерами, будуть і далі активно розширювати свої відносини, знаходячи нові можливості й шляхи розвитку цієї співпраці з країнами, що не володіють на даному етапі сильними економічними потужностями, незалежно від регіону та континенту.

Отже, українська, і пакистанська сторони зацікавлені й готові до подальшого розвитку взаємовигідного торгівельно-економічного співробітництва. Це проявляється у сфері будівництва високотехнологічних проектів, українською стороною активно опрацьовуються питання участі в спорудженні високогірних тунелів, автошляхів, реконструкції мостів і залучення до реалізації низки гідроенергетичних проектів, продовжується робота щодо реалізації напрацювань у просуванні продукції українських машинобудівних підприємств, у першу чергу, енергетичного обладнання, устаткування для харчової та хімічної галузей, важкої автотехніки й тракторів, локомотивів і залізничного рухомого складу українського виробництва.

Література

1. Антохів М.П. Наш інтерес на півдні Азії: щодо перспектив економічного співробітництва Пакистану й України // Урядовий кур'єр. 2012. 11 грудня (№ 231). С. 14-15.

2. Макух В.В. Україна і країни Південної Азії: перспективи розвитку співробітництва // Зовнішні справи. 2011. №1. С. 14-16.

3. Черник П.П. Сьогоднішні українсько-пакистанські стосунки.

Размещено на Allbest.ru