Політико-правові умови формування та впровадження системи національної безпеки Республіки Польща на початку ХХІ ст.

Аналіз змін у Стратегіях національної безпеки Республіки Польща на початку XXI ст. Причини трансформаційних процесів в польській політиці безпеки з огляду на зміни геополітичної ситуації й виникнення некласичних загроз і викликів для національної безпеки.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.05.2018
Размер файла 17,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

333

Размещено на http://www.allbest.ru/

332

Політико-правові умови формування та впровадження системи національної безпеки Республіки Польща на початку ХХІ ст.

В.О. Захарчук

Анотації

У статті аналізуються політико-правові формування та впровадження системи національної безпеки Республіки Польщі на початку ХХІ ст., через вивчення змін у Стратегіях національної безпеки. Висвітлюються причини трансформаційних процесів в польській безпековій політиці, з огляду на зміни геополітичної ситуації та виникнення некласичних загроз і викликів як для національної, так і до міжнародної безпеки. А також показано значний досвід Польщі у прийнятті Стратегій національної безпеки та їх оперативного коригування.

Ключові слова: Республіка Польща, національна безпека, стратегія, оборона, НАТО, ОВД, ЄС.

This article analyzes the political-legal basis of the formation and implementation of the National Security Strategy in the Republic of Poland at the beginning of the 21th century through the study of changes in national security strategy. The causes of transformation processes in the Polish security policy are described according to the geopolitical situation and the emergence of non-classical threats and challenges for both national and international security. Also Polish significant experience in making national security strategies and their rapid adjustment are shown.

Keywords: Republic of Poland, national security, strategy, defense, NATO, Warsaw Pact, European Union.

В статье анализируются политико-правовые условия формирования и внедрения системы национальной безопасности Республики Польши в начале ХХІ в., через изучение изменений в Стратегиях национальной безопасности. Освещаются причины трансформационных процессов в польской политике безопасности, учитывая изменения геополитической ситуации и возникновения неклассических угроз и вызовов как для национальной, так и к международной безопасности. А также показан значительный опыт Польши в принятии Стратегий национальной безопасности и их оперативной коррекции.

Ключевые слова: Республика Польша, национальная безопасность, стратегия, оборона, НАТО, ОВД, ЕС

стратегія національна безпека польща

Основний зміст дослідження

Питання національної безпеки є надзвичайно актуальним, особливо, з урахуванням нових викликів та загроз безпеці країн. Саме виникнення нових викликів та загроз, як національній, так і міжнародній безпеці, з урахуванням загальносвітової підтримки процесів демократичних трансформацій, а також стримуванням розпаду державних структур, спонукають до перегляду застарілих стратегій та доктрин. З огляду на визначену стратегічну мету України - інтегрування в європейське співтовариство, вивчення польських концепцій та їх реалізації у сфері регіональної безпеки має неабияку значущість для вітчизняної науки та дипломатії. Оскільки Республіка Польща вже пройшла шлях вступу в такі міжнародні та європейські структури, як Організація північноатлантичного договору (НАТО) та Європейський Союз (ЄС), а Україна розвиває політику інтеграції в цьому ж напрямі, постала необхідність перегляду теоретичних і практичних засад формування політики безпеки держави за умов глобалізації і в контексті творення нового середовища безпеки.

Дослідженню тематики присвячено не багато робіт, зокрема, дослідженням стратегії національної безпеки Республіки Польщі займалися такі польські дослідники, як Козей С. [1] Кузняр Р. [2], Лещинський М. [3] та ін. Серед вітчизняних науковців мало досліджень з цієї теми, серед них праця - Тимкова Я. [4].

Метою статті є аналіз політико-правових умов формування та впровадження системи національної безпеки Республіки Польщі на початку ХХІ ст., а також висвітлення причин, що спонукали Польщу до змін в цій системі.

Основою для визначення цілей і завдань політики національної безпеки є Конституція Республіки Польщі, від 1997 р., у ст.5 якої стверджується, що "Республіка Польща стоїть на варті незалежності і непорушності своєї території, забезпечує свободу і права людини та громадянина, а також безпеку громадян, береже національну спадщину, а також забезпечує охорону навколишнього середовища, керуючись принципами зрівноваженого розвитку" [5,c.25].

Завдання, які покладені Польщу у сфері її життєвоважливих інтересів, тобто щодо національної безпеки, закріплені в таких головних документах, як Стратегії безпеки Республіки Польщі та Стратегії оборони Республіки Польщі. Починаючи з 90-х і до сьогодення таких документів було декілька. Для того щоб дослідити теоретичні особливості формування та впровадження системи національної безпеки Республіки Польщі на початку ХХІ ст., варто проаналізувати зміну основних векторів в цих документах. Щоб отримати цілісне уявлення про стан, цілі та пріоритети національної безпеки та оборони Республіки Польщі, потрібно наголосити на тому, що провідним концептуальним напрямом польської зовнішньої політики і політики безпеки країни, аналізованого періоду, був так званий стратегічний курс повернення до Європи, який від початку 90-х років залишався безальтернативним і ґрунтувався на прагненні Польщі стати рівноправним членом європейських процесів, що передбачало, насамперед, набуття членства в НАТО і ЄС [4, с.122].

Тобто особливості польського досвіду у сфері формування СЗНБ полягають у тому, що Польщі досить плавно вдалося здійснити перехід з однієї системи колективної безпеки (ОВД) до іншої (НАТО), у зв'язку з чим відбулася певна трансформація політики національної безпеки, при цьому були збережені позитивні напрацювання попередньої епохи, зокрема, кращі кадри військової еліти, основний професійний кістяк правоохоронних органів та спецслужб [6, с. 19].

Саме послідовність і незмінність курсу країни на вступ до НАТО і ЄС, незалежно від перебування при владі урядів, сформованих протилежними політичними силами, сприяла реформуванню СЗНБ. За визначенням науковців Академії національної оборони Збройних сил Республіки Польщі, "національна безпека - це один із основних напрямків функціонування та діяльності держави, призначених для забезпечення її життєздатності, насамперед, розвитку і свободи реалізації національних інтересів у конкретному безпековому середовищі шляхом вирішення проблем, використання можливостей, зменшення ризиків та запобігання різного роду загрозам" [6, с. 20].

У 1959-1990 рр. одним із основних елементів системи забезпечення національної безпеки (у сучасному розумінні цього поняття) у Польщі був Комітет оборони країни при Раді міністрів Польської Народної Республіки на чолі з І секретарем ЦК Польської об'єднаної робітничої партії. Цей орган, згідно з положеннями закону "Про загальний обов'язок оборони Польської Народної Республіки", мав повноваження щодо координації та контролю за реалізацією міністерствами, відомствами і воєводськими комітетами оборони завдань в оборонній сфері [2, с.240]. Після введення у грудні 1981 р. у Польщі військового стану Комітет оборони країни отримав додаткові повноваження у сфері державної безпеки та забезпечення правопорядку, а його керівник став головнокомандувачем Збройних сил. За тодішніх умов біполярного світу Польща була учасником системи колективної безпеки - ОВД, створеної на противагу НАТО. У її рамках, на основі підписаної Угоди про Систему об'єднаного обліку даних про противника, здійснювалось також співробітництво між спецслужбами країн-учасниць цієї організації [3, с.45].

Варто зауважити, що на етапі підготовки вступу Польщі до НАТО відбувся перегляд підходів до національної безпеки країни. У 1989-1990 рр. на тлі розпаду, так званого, соціалістичного табору у Республіці Польщі мала місце трансформація суспільно-політичного ладу, у ході якої було відновлено статус суверенної держави, задекларовано зовнішньополітичний курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію і розпочато роботу над формуванням нової СЗНБ. У лютому 1990 р. Комітет оборони країни прийняв Оборонну доктрину Республіки Польщі, яка вже на момент її затвердження втратила свою актуальність, оскільки основним її положенням була участь країни в ОВД. Водночас, у документі зазначалося, що доктрина є похідною від політики національної безпеки, підкреслювався тісний зв'язок останньої з міжнародною безпекою, а також говорилося, що у разі військового конфлікту Республіка Польща не зобов'язана брати в ньому участь на боці СРСР та його союзників [7, с.6].

Перша відкрита Оборонна доктрина Польщі фактично становила продовження таємного документа "Вузлові засади оборони Польської народної республіки", прийнятого у 1987 р. У жовтні 1992 р. у Польщі був прийнятий Конституційний закон про взаємовідносини між законодавчою та виконавчою владою, а також територіальне самоврядування, який отримав назву Малої конституції. Згідно з її положеннями, в Польщі встановлювалася парламентсько-президентська форма державного правління. У документі визначалось, що президент стоїть на захисті суверенітету та безпеки держави, а Рада міністрів відповідає за забезпечення зовнішньої та внутрішньої безпеки держави [8, с.1480].

У контексті здійснення підготовчих заходів до вступу до НАТО та ЄС у Польщі проводились теоретичні дослідження у сфері національної безпеки, які супроводжувалися нормативно-правовим закріплення їх результатів та створенням відповідних органів. У листопаді 1992 р. Комітет оборони країни схвалив документ "Основи польської політики безпеки", який визначав засади державної політики у сферах зовнішньої та внутрішньої безпеки. Одночасно з метою розвитку та конкретизації цих засад був затверджений інший документ - "Політика безпеки та оборонна стратегія", який містив наміри та напрями діяльності, націлені на зміцнення суверенітету і безпеки Республіки Польщі. Основним таким напрямом проголошувався курс на приєднання Польщі до Північноатлантичного альянсу, перетворення її на європейську опору НАТО і важливий чинник європейської системи колективної безпеки [9, с.4-5].

Вступ країни до НАТО у березні 1999 р. вимагав опрацювання нових підходів до безпекових питань, тому у січні 2000 р. Рада міністрів вперше прийняла Стратегію безпеки Республіки Польща, де йшлася мова про те, що: "Членство у в Північноатлантичному альянсі істотним способом змінило геополітичну та геостратегічну позицію Польщі. Вона стала частиною союзницької оборонної системи, яка гарантує безпеку і створює умови для стабільного розвитку" [10].

Події 11 вересня 2001 р. у США стали поштовхом до прийняття нової Стратегії національної безпеки Республіки Польщі, яка була затверджена у вересні 2003 р. У розділі "Нові виклики" знайшли відображення такі некласичні загрози для Польщі, як, наприклад, напруга на Балканах, внутрішньополітичні, соціальні та етнічні конфлікти. До нових глобальних викликів були віднесені: міжнародний тероризм, розповсюдження зброї масового ураження, непередбачувана політика авторитарних режимів, інформаційні війни, організована злочинність [1, с.38].

У листопаді 2007 р., в умовах членства Польщі в ЄС, приймається нова редакція Стратегії національної безпеки Республіки Польщі, положення якої були скориговані зі Стратегічною концепцією НАТО і Європейською стратегією безпеки. Цей документ, на відміну від попередніх редакцій, не обмежувався питаннями військово-політичної безпеки, але звертав також увагу на категорії безпеки, що впливали на загальний стан безпеки держави та нації, зокрема такі, як суспільна, економічна, енергетична, екологічна, інформаційна та телекомунікаційна безпека. Відповідно до цього окреслено загрози для національної безпеки. Документ також передбачав обов'язковість проведення Стратегічного перегляду національної безпеки. Останній являє собою захід науково-дослідницького характеру, який має на меті об'єктивне та обґрунтоване вивчення стану і перспектив національної безпеки, а також розробку рекомендацій для вищих посадових осіб держави у сфері стратегічного управління, вперше був здійснений в Республіці Польщі у 2010 р.

В умовах кардинальних змін у геополітичній ситуації на європейському континенті, у жовтні 2014 р. Рада міністрів Республіки Польщі прийняла нову редакцію Стратегії національної безпеки Республіки Польща, у якій наголошується, що відновлення Росією позиці й наддержави за рахунок її оточення та посилення конфронтаційної політики (про що свідчить конфлікт з Україною, включаючи анексію Криму) негативно відображається на стані безпеки в регіоні [11, с.21-22]. За оцінками авторів документа, на кордонах з Польщею існує ризик конфліктів регіонального та місцевого характеру, у які країна може бути безпосередньо або опосередковано втягнена. Польща також не є вільною від політичного тиску з використанням військових аргументів. У безпосередній близькості з Польщею має місце висока концентрація військових сил і засобів. Загрози Польщі за несприятливих умов можуть мати як невійськовий, так і військовий характер. В останньому випадку, на думку авторів, вони могли прийняти форму кризових та воєнних загроз, тобто збройних конфліктів різного масштабу - від військових дій, нижче рівня класичної війни, до, менш ймовірного, конфлікту значного масштабу. У документі визначені три пріоритети політики: пріоритет І - зосередження стратегічних зусиль, головним чином, на забезпеченні безпеки своїх громадян і території країни, підтримці оборонних можливостей країн-союзників, участі в реагуванні на загрози за межами союзницьких територій; пріоритет II - підтримка консолідації НАТО навколо оборонної функції, стратегічне зміцнення східних флангів Альянсу, розвиток Спільної політики в галузі безпеки та оборони ЄС; пріоритет III - посилення ролі ООН, підвищення ефективності регулювання в галузі контролю над озброєннями та роззброєнням, в тому числі заходів щодо зміцнення довіри та безпеки, відновлення ролі ОБСЄ на регіональному рівні [12].

Отже, на підставі викладеного можна стверджувати, що Польща має значний досвід у прийнятті Стратегій національної безпеки та їх оперативного коригування у залежності від змін геополітичної ситуації. Визначальним фактором творення сучасної системи національної безпеки Республіки Польщі є перехід від ОВД до НАТО та чіткий зовнішньополітичний курс, спрямований на Захід. Основними факторами, що вливають на зміни і удосконалення польської стратегії національної безпеки є поява нових викликів та загроз безпеці держав, зовнішня політика деяких країн та така особливість польської ментальності, як добре знання власної історії.

Джерела та література

1. Koziej S., Pierwsza dekada funkcjonowania w strukturach bezpieczenstwa NATO i UE - strategiczne doswiadczenia Polski, "Bezpieczenstwo Narodowe". - 2012. - 348 s.

2. Kuzniar R., Polityka i sita. Studia strategiczne - zarys problematyki / R. Kuzniar. - Warszawa, 2005. - 400 s.

3. Leszczynski M., Bezpieczenstwo spoteczne Polakow wobec wyzwan XXI wieku. Warszawa: Difin, 2011. - 166 s.

4. Тимків Я. Теорія і практика сучасної європейської політики безпеки: прик - лад Польщі: навч. посібник / Я. Тимків. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. - 224 с.

5. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 r. - Wydanie drugie. - Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 2002. - 96 s.

6. Концептуальні засади розвитку системи забезпечення національної безпеки України: аналіт. доп. / О.О. Резнікова, В.Ю. Цюкало, В.О. Паливода, С.В. Дрьомов, С.В. Сьомін. - К.: НІСД, 2015. - 58 с.

7. Doktryna obronna Rzeczypospolitej Polskiej [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://prawo. legeo. pl/ prawo/ uchwala-komitetu-obrony-kraju-z-dnia-21-lutego - 1990-r-w-sprawie - doktrynyobronnej - rzeczypospolitej-polskiej/

8. Ustawa Konstytucyjna z dnia 17 pazdziernika 1992 r. o wzajemnych stosunkach mi^dzy wtadzq

9. ustawodawczq i wykonawczq RzeczypospolitejPolskiej oraz o samorz^dzie

10. terytorialnym [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://libr. sejm.gov. pl/ tek01/ txt/kpol/ 1992a.html

11. Zatozenia polskiej polityki bezpieczenstwa oraz polityka bezpieczenstwa i strategia obronna Rzeczypospolitej Polskiej [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.koziej. pl/ files/ Strategia_RP_z_92_r. doc

12. Strategie bezpieczenstwa narodowego RP [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sciaga. pl/tekst/ 43217-44strategie_bezpieczenstwa_narodowego_rp

13. Strategia bezpieczenstwa narodowego Rzeczypospolitej Polskiej - 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https: // www.bbn.gov. pl/ ftp/SBN%20RP. pdf.

14. Паливода В. Нова стратегія національної безпеки Респуліки Польща // Портал А4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://portala4. pl.ua/suspilstvo/politics/4283-nova - stratehiia-natsionalnoi-bezpeky-respubliky-polshcha

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Стан системи міжнародної безпеки на початку нового тисячоліття. Особливості сучасної геополітичної та геоекономічної ситуації. Нові реалії "світу приватизованого насильства" та їх вплив на стратегії безпеки в національному та в міжнародному вимірі.

    статья [25,5 K], добавлен 20.08.2013

  • Історія формування Спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС, а також аналіз здобутків російської історичної науки у дослідженні проблеми участі Великої Британії в цій політиці. Перелік наукових видань з питань європейської політики Британії.

    статья [29,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Аналіз проблеми ефективності програм кредитування МВФ у сфері забезпеченні валютної безпеки країн-членів. Особливості впливу зростання глобальної дестабілізації на валютну стабільність країн, що розкриваються. Інституційні драйвери розвитку Фонду.

    статья [56,0 K], добавлен 19.09.2017

  • Процес загально-державного світового економічного розвитку. Взаємозв'язок категорій "економічна безпека" та "зовнішньоекономічна безпека". Забезпечення ефективного розвитку національної промисловості. Створення запасів державних золотовалютних резервів.

    реферат [22,6 K], добавлен 11.01.2012

  • Поняття та фактори продовольчої безпеки, що її забезпечують. Критерії продовольчої безпеки. Основні засади політики продовольчої безпеки країн Європейського Союзу. Перспективи розвитку та стратегічні напрямки забезпечення продовольчої безпеки країн ЄС.

    контрольная работа [36,3 K], добавлен 20.06.2012

  • Визначення сучасних загроз міжнародній безпеці. Характеристика проявів глобальних кліматичних змін. Причини та наслідки глобальної зміни клімату. Вплив деградації довкілля на життєдіяльність населення. Шляхи вирішення проблеми глобальної зміни клімату.

    статья [74,0 K], добавлен 11.09.2017

  • Створення та сучасний розвиток діяльності ООН. Система організації та керуючі органи ООН. Історія розвитку співпраці України з ООН. Україна в Раді Безпеки ООН. Іноземні агенції ООН в Україні. Боротьба з тероризмом та підтримання миру та безпеки в світі.

    курсовая работа [67,3 K], добавлен 17.08.2010

  • Розвиток української держави в умовах формування європейської та глобальної систем безпеки, заснованих на взаємодії демократичних держав євроатлантичного простору. Українсько-російські відносини в європейському контексті. Співробітництво України з ЄС.

    доклад [25,3 K], добавлен 31.01.2010

  • Різноманітні підходи до визначення поняття "міжнародний тероризм". Аналіз та оцінка діяльності терористичних угрупувань на території Німеччини. Загрози тероризму для національної безпеки країни. Огляд антитерористичних операцій з участю Німеччини.

    дипломная работа [116,4 K], добавлен 07.07.2013

  • Дитинство, освіта Радослава Сікорського - польського політика і державного діяча, політолога і журналіста. Початок кар'єри, політичні погляди щодо зовнішньої політики режиму Путіна. Підписання договору про створення американської системи ПРО в Польщі.

    реферат [12,2 K], добавлен 17.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.