Міжнародний імідж України у вимірі загальносвітових рейтингів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дипломатична академія України при МЗС України

Кафедра зовнішньої політики і дипломатії

Міжнародний імідж України у вимірі загальносвітових рейтингів

доктор історичних наук, професор

Троян Сергій Станіславович

Анотація

Імідж держави визначає її місце на світовій політичній сцені. Світові рейтинги формують сприйняття країни міжнародною спільнотою. Україна у головних глобальних рейтингах не має провідних позицій. Індекси України у глобальних рейтингах свідчать про суперечливу картину позиціонування нашої держави в сучасному світі, про нестійкість і нестабільність її зовнішньополітичного іміджу.

Ключові слова: міжнародний імідж, Україна, глобальні рейтинги.

Аннотация

Имидж государства определяет его место на мировой политической сцене. Мировые рейтинги формируют восприятие страны международным сообществом. Украина в главных глобальных рейтингах не имеет ведущих позиций. Индексы Украины в глобальных рейтингах свидетельствуют о противоречивой картине позиционирования нашего государства в современном мире, о неустойчивости и нестабильности ее внешнеполитического имиджа.

Ключевые слова: международный имидж, Украина, глобальные рейтинги.

Annotation

State image determines its place on the world political stage. Global ratings of the country form the perception of the international community. Ukraine is the main global rankings have leading positions. Ukrainian indexes in the global rankings show contradictory picture of the positioning of our country in the modern world, the instability and volatility of its foreign policy image.

Keywords: the international image, Ukraine, the global ratings.

На сучасній арені світової політики діє і вступає у численні взаємодії майже 200 державних міжнародних акторів. Вони різняться за територією, народонаселенням, силовим потенціалом тощо, а також, що дуже вагомо для розуміння їх впливу на міжнародні справи та місця у сучасній міжнародній системі, своїм іміджем (образом). Зовнішньополітичний (міжнародний) імідж кожної держави є відображенням суми показників її внутрішньополітичного розвитку та ситуації всередині країни у поєднанні з досягненнями чи прорахунками у сфері міжнародній. Конструювання позитивного, притягального іміджу особливо важливо для молодих державних утворень, які прагнуть самоствердитися, зайняти якщо не провідні, то вагомі позиції на міжнародній сцені. Це дуже актуально і для України, яка відзначає свій перший державний ювілей - 25-річчя проголошення і ствердження незалежності. політичний імідж держава нестабільність

Сформований у світовому співтоваристві імідж держави багато в чому визначає її місце на світовій політичній сцені, ставлення до нього потенційних зовнішньоторговельних партнерів, інвесторів, туристів. Тому питання про його поліпшення є одним із пріоритетних у зовнішній політиці будь-якої держави. Уповні резонно дослідники вважають, що нині половина потужності держави - це грамотна побудова зовнішньополітичного іміджу. Звідси, науковці небезпідставно розглядають зовнішньополітичний імідж як один із продуктів політико-дизайнерської діяльності. О. Тюкаркіна справедливо вважає: «У світі, де безперервно ведуться інформаційні війни, створення стійкого і позитивного іміджу країни є не просто бажаною умовою, а усвідомленою необхідністю».

Зовнішньополітичний імідж держави - це цілеспрямовано сформований образ країни, покликаний справляти вплив (емоційний, політичний, економічний) і формувати громадську думку про країну серед іноземної аудиторії [3, с. 12 - 13]. Міжнародний імідж держави виступає у якості реального управлінського ресурсу кожної країни. Дієвим методом його конструювання виступає позиціонування - спосіб створення сприятливого для держави інформаційного середовища, з метою підкреслення її найсильніших сторін, які б забезпечували позитивну впізнаваність держави, сприяння з боку внутрішньої та зовнішньої цільової аудиторії, а також бажання і зацікавленість у співпраці, виражене у впровадженні різного роду економічних, фінансових, інвестиційних, політичних, модернізацій них, туристичних, екологічних та інших проектів і програм розвитку.

Міжнародний імідж держави повинен відповідати кільком простим, але важливим критеріям. Він повинен бути:

• по-перше, правдоподібним, достовірним. Нікому не потрібен імідж, якщо він не користується довірою у людей. Імідж повинен ідентифікуватися з конкретною країною;

• по-друге, яскравим і конкретним. Він краще спрацьовує, якщо апелює до почуттів, швидко сприймається, коли зосереджується на певних рисах і яскраво висвічує один або кілька найбільш характерних для конкретної країни ознак;

• по-третє, спрощеним. Щоб уникнути небажаних ефектів, він повинен бути простішим, ніж сам об'єкт. Найбільш ефективний імідж простий і швидко запам'ятовується;

• по-четверте, незважаючи на конкретність, імідж країни мас бути до певної міри невизначеним і перебувати десь між почуттями і розумом, між очікуваннями і реальністю. Він повинен встояти перед непередбаченим розвитком подій, змінами в політичних пристрастях, відповідати бажанням і очікуванням різних людей.

Фактори формування зовнішньополітичного іміджу держави включають як внутрішню, так і зовнішню складові. Ми ставимо перед собою конкретну мету - розглянути тільки зовнішні чинники формування міжнародного іміджу держав. Серед зовнішніх чинників формування міжнародного образу країн на сучасному етапі виділяють важливі світові стандарти, що сформовані міжнародною спільнотою, задекларовані у нормах міжнародного права, документах міжнародних організацій, фіксуються щорічними рейтингами міжнародних організацій та рейтингових агентств. Це так звані загальносвітові рейтинги (індекси), які спрямовані на порівняльну оцінку розвитку державного управління та економіки, розповсюдженні корупції та поширенні новітніх технологій, рівня демократії у всіх країнах світу тощо. Вони ілюструють привабливість (або непривабливість) спільноти і стосуються економічних показників, рівня добробуту, якості життя, прав людини, норм урядування, свободи преси, рівня корупції тощо. Отже, світові рейтинги формують сприйняття країни міжнародною спільнотою.

До найважливіших індексів, які впливають на формування іміджу тієї чи іншої держави належать:

? Індекс глобальної конкурентоспроможності (один з найбільш відомих світових індексів, який щорічно складається Всесвітнім економічним форумом у Давосі (Швейцарія))

? Індекс сприйняття корупції (ICK) (щорічно розраховується міжнародною організацією Transparency Internetional);

? Індекс електронної участі громадян (оцінює якість та корисність інформації та послуг, які за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій уряд надає громадянам з метою залучення до прийняття управлінських рішень);

? Індекс готовності до електронного урядування ( розраховується ООН);

? Індекс економічної свободи та інші.

В епоху інформаційної революції розглядаючи міжнародний образ (імідж) держави, все частіше беруть до уваги успіхи держав в сфері використання найсучасніших науково-технічних та інформаційних технологій. Для такого оцінювання на сьогодні розроблено понад 20 різних е-індексів, які дозволяють оцінити країну з точки зору її прогресу у напрямку формування інформаційного суспільства. Найвідоміші з них такі:

? Індекс Цифрової Спроможності або цифрової перспективи (Digital Opportunity Index, DOI);

? Індекс цифрового доступу (Digital Access Index, DAI);

? Індекс мережної готовності (The World Economic Forum's Networked Readiness Index (NRI);

? Індекс інформаційного суспільства (Information Society Index, ISI).

22 грудня 2015 р. було презентовано новий онлайн-ресурс «Україна у глобальних рейтингах» [див.: 4], який дає змогу не тільки простежити порівняльну динаміку і тенденції коливання України у практично усіх вагомих індексах, але й проаналізувати як це впливає на актуальний зовнішньополітичний імідж держави. Для його ілюстрації звернемося до характеристики показників кількох найважливіших рейтингів.

Одним із найвідоміших є індекс розвитку людського потенціалу, розроблений в 1990 р. групою економістів на чолі з пакистанцем Махбубом-уль-Хаком. ІНДЕКС ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ (до 2013 р. - Індекс розвитку людського потенціалу) - щорічний інтегральний показник для міждержавного порівняння та вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості та довголіття, як основних характеристик людського потенціалу досліджуваної території. Він є стандартним інструментом при загальному порівнянні рівня життя різних країн і регіонів. Індекс публікується в рамках програми розвитку ООН у звітах про розвиток людського потенціалу з 1990 року.

• Індекс обчислюється на основі таких показників: 1) середня тривалість життя, 2) рівень грамотності та освіти, 3) рівень життя, який оцінюється через ВНП на душу населення.

• Щодо України, то незважаючи на відносний ріст індексів у 2009 - 2012 рр. і незначне падіння у 2013 - 2014 рр., динаміка рейтингу навпаки погіршилася. У 2010 р. Україні належала 69-та позиція, у 2011 - 76-та з показником 0,737, в 2012 р. - 78-ма з показником 0.740, а в 2013 і 2014 р. - 83-тя і 81-ша з індексом 0,733 і 0,747 відповідно.

• За критеріями досліджуваного індексу в Україні найкращий стан справ з освітою та грамотністю - 0,796 в 2013 р. (29 місце у світі), помітно гірші зі здоров'ям та довголіттям - 0,760, а найгірший стан з економічним розвитком - 0,615.

• На момент набуття Україною незалежності, індекс людського розвитку (ІЛР) був вищий, ніж європейський та центрально-азійський (0,714 проти 0,701), а на даний час він нижчий на 0,24 (0,747 проти 0,771).

На жаль, мусимо констатувати, що Україна знаходиться в десятці найнижчих ІЛР в Європі. Тому навіть до поступальних показників у форматі ІЛР треба ставитися обережно. Це, до речі, підтвердила і академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень Е. Лібанова [1]. Вона відзначила, що є прогрес, якого досягнуто порівняно із 1990 роком - за 1991 - 2015 рр. та прогрес, якого ми досягли порівняно із 1980 роком: узагальнений плюс за індексом людського розвитку в Україні - 0,042. Але у світі загалом ІЛР зріс у середньому на 0,0122, тобто утричі більше, ніж в Україні. Прогрес за ці роки досягався за рахунок найбідніших країн, де його найпростіше можна досягти. Натомість країни першої групи - з найвищим ІЛР - збільшили його на 0,083,тобто практично удвічі більше, ніж Україна. У другій групі, куди ми входимо, країни збільшили показник на 0,0128 - утричі більше, ніж Україна. Навіть країни Центральної Азії наростили показник ІЛР краще, ніж Україна.

ІНДЕКС НЕСТАБІЛЬНОСТІ КРАЇН (Індекс недієздатності держав), який ще відомий як Рейтинг крихких держав (англ. Fragile States Index); до 2014 року -- Рейтинг недієздатних держав (англ. Failed States Index). Цей індекс розробили Фонд миру (Fund For Peace) і журнал Зовнішня політика (Foreign Affairs). Перші індекси були опубліковані в 2005 р. Зараз цей список часто використовують політичні кореспонденти і журналісти. Метою складання рейтингу є аналіз здатності держав контролювати цілісність своєї території, політичну, демографічну, економічну та соціальну ситуацію в країні. На перші місця потрапляють ті держави, що мають слабку або неефективну владу, велику кількість злочинів і корупції; в цих країнах багато біженців, економіка має численні проблеми.

Зміна рейтингу України (вище місце -- гірша ситуація) виглядає таким чином: 2005 -- 39-те місце; 2006 -- 86-те місце; 2007 -- 106-те місце; 2008 -- 108-ме місце; 2009 -- 110-те місце; 2010 -- 109-те місце; 2013 -- 117-те місце; 2014 -- 113-те місце; 2015 -- 84-те місце. Ситуація для образу нашої держави в очах міжнародної (та й внутрішньої також) аудиторії далеко не найкраща. Ми знаходилися на більш-менш стабільних позиціях у 2007 - 2014 рр., але значно погіршили їх у 2015 р., практично повернувшись до «серединної» ситуації 2006 року.

РЕЙТИНГ ЛЕГКОСТІ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ (Світовий Банк). Загалом на сьогодні в Україні - ситуація не уповні сприятливого інвестиційного клімату. Де-факто втрата Криму в результаті російської анексіоністської політики, дестабілізація на Сході України як наслідок асиметричної (гібридної) війни з боку Російської Федерації, суперечливість і непослідовність реформування і модернізації в нашій державі (чого варта хоча б суперечлива ситуація з впровадженням електронного декларування доходів державних посадовців) - все це не створює сприятливого середовища для притоку інвестицій в Україну.

Водночас в останні роки рейтинг України повільно, але впевнено йде вверх. Позиція держави в рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку Doing Business на 2016 рік покращилась на 4 позиції. Тепер ми попереду Китаю - на 83-му місці серед 189 країн. У 2016 р. варто очікувати підвищення позиції України на певну кількість пунктів з огляду на нововведення, запровадженні парламентом у 2015 році. Це пов'язано насамперед з тим, що запрацюють зміни законодавства щодо енергосервісних контрактів для проведення масштабної енергомодернізації, зміни щодо захисту прав інвесторів, новації для стимулювання інвестицій та для розвитку мережі індустріальних парків, а також розвитку державно-приватного партнерства в Україні.

МІЖНАРОДНИЙ ІНДЕКС СВОБОДИ ПРЕСИ (World press freedom index) - щорічний рейтинг рівня свободи слова у ЗМІ, який укладає міжнародна організація Репортери без кордонів. Індекс визначається на основі аналізу анкет, заповнених організаціями-партнерами (14 груп на 5 континентах), 130 кореспондентами у всьому світі, а також журналістами, громадськими та правозахисними організаціями, юристами і науковцями. Рейтинг враховує як об'єктивні показники (скільки було прямих нападів на журналістів і ЗМІ, арештів, випадків цензури та непрямих засобів тиску), так і оціночні судження експертів.

Серед 180 країн світу в 2015-му році Україна втратила три позиції в порівнянні з 2013 роком, дві позиції порівняно із 2014-м, і опинилася на 129 місці. Серед критеріїв індексу - плюралізм медіа, незалежність від політики та бізнесу, законодавство, прозорість, інфраструктура та рівень насильства над журналістами. Українські ЗМІ традиційно залежать від великого олігархічного капіталу і недолугості українського законодавства щодо медіа.

Проте в цьому напрямку вже відбулися деякі позитивні зміни, як то наприклад прийняття закону, який зобов'язав розкривати кінцевого власника ЗМІ. Також ситуацію може суттєво покращити послаблення контролю держави над медіа, завдяки закону, прийнятому в листопаді 2015 р. Водночас, у 2016 році зберігається негативний чинник - насильство над журналістами (маємо на увазі насамперед резонансне вбивство в Києві П. Шеремета) - впливу на зовнішньополітичний імідж нашої держави.

Нарешті, ще один важливий з точки зору міжнародного візерунку держави рейтинг - це ГЛОБАЛЬНИЙ ІНДЕКС СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ TRANSPARENCY INTERNATIONAL. Глобальна антикорупційна неурядова організація Transparency International має понад 90 національних представництв і працює більше як у 100 країнах світу, в тому числі в Україні. Головна мета - обмежити збільшення рівня корупції в Україні шляхом сприяння прозорості, підзвітності та доброчесності публічної влади і громадянського суспільства. За даними світового Індексу сприйняття корупції, як стверджує голова правління Центру протидії корупції В. Шабунін, Україна «не подолала межу корупційної ганьби» та лишилася «в клубі тотально корумпованих держав», посівши у 2014 р. 142 місце (26 балів із 100 можливих) зі 175 позицій [4]. Суттєво ситуація для нашої держави не покращилася і в 2015 р. - 27 балів і 130 місце зі 167 країн. Здійснити невеличке зростання індексу Україні вдалося завдяки збільшенню суспільного осуду корупціонерів, створенню антикорупційних органів і появі руху викривачів корупції. А от зволікання із реальним покаранням хабарників, а також збільшення корупційної складової у стосунках бізнесу та влади не дають Україні зробити рішучій крок уперед за показниками [6]. Це означає, що прийняті антикорупційні закони, принаймні поки що, не дали відчутних результатів у боротьбі з корупцією.

У міжнародних дослідженнях рівня корупції у світі Україна досі перебуває серед тієї групи держав з негативним іміджем, де лише невелика група пов'язаних осіб тримає владу, за допомогою якої отримує доступ до державних коштів і національних ресурсів. Для покращення своїх позицій Україні необхідно розірвати замкнене коло великої політичної корупції. Насамперед йдеться про повне оновлення та очищення судів і прокуратури, запровадження на законодавчому рівні принципу невідворотності покарання за корупційні злочини.

У цілому індекси України у глобальних рейтингах свідчать, і на це звертають увагу експерти та науковці, зокрема й у рамках онлайн-ресурсу «Україна у глобальних рейтингах» і експертного опитування «2015 рік: як змінився імідж України в іноземних ЗМІ» [2], про доволі суперечливу картину позиціонування нашої держави в сучасному світі, а, відповідно, про нестійкість і нестабільність її зовнішньополітичного іміджу. З одного боку, Україна - держава, де проживають освічені, толерантні люди. Але, з іншого, це країна із високим рівнем смертності, корупції, в якій важко розвиватися бізнесу. Українське суспільство не може дати собі раду з своїми викликами і, як наслідок, замість самовираження бореться за виживання.

Якщо подивитися в ретроспективу рейтингів, ми побачимо одну й ту ж тенденцію: Україна має «свій рівень» поміж інших країн протягом тривалого часу, може навіть покращити його, але потім стається криза і ми втрачаємо декілька позицій. Криза відкриває можливості для розвитку, але вони залишаються невикористаними і погіршена позиція стає новою нормою. Через кілька років ситуація повторюється і Україна знову втрачає кілька місць у рейтингах.

Після перемоги Майдану 2014 року, Україна знову постала перед цими викликами - покращити свої позиції, змінивши суспільний договір, правила гри, реалізувати реформи та рухатися європейським шляхом чи знову втратити свій шанс, як це вже було колись після революції 2004 року. На жаль, цього разу, окрім внутрішніх проблем, Україна зіткнулася із зовнішніми викликами. Анексія частини території, військові дії на Донбасі, звичайно, не могли не вплинути на сприйняття України у світі - особливо у таких чутливих сферах як свободи та економіки. Проте слід визнати, що нинішня українська політична еліта поки що не впоралася із викликами часу та не виконала вимог Майдану.

Загалом така неоднозначна оцінка розвитку України у світлі показників глобальних рейтингів знайшла підтвердження і в результатах проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 9 - 19 серпня 2016 року експертного опитування «Україні - 25: досягнення і поразки» [5]. Метою опитування було з'ясувати думки експертів (усього було опитано 75 експертів) щодо основних здобутків і невдач України за 25 років її незалежності, що, безумовно, становлять відповідні засади для сприйняття її образу в світовому співтоваристві.

З поміж подій, які вирішальною мірою визначили напрямок розвитку України і справили позитивний вплив на її імідж, експерти найчастіше згадували Помаранчеву революцію, Революцію Гідності, ухвалення Декларації про державний суверенітет, проголошення незалежності України, ухвалення Конституції України 1996 року і підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Серед визначальних негативних подій експерти насамперед виокремили збройний конфлікт з Російською Федерацією на Донбасі, встановлення політичного режиму В. Януковича, анексію Криму РФ, авторитаризм та формування «олігархату» за часів президентства Л. Кучми, базування Чорноморського флоту РФ в Криму та вбивство журналіста Г. Гонгадзе. Водночас певна частина експертів вважає, що Помаранчева революція та Революція Гідності мали неоднозначний вплив на подальший розвиток України. За 10-бальною шкалою оцінки демократичності режиму опитані експерти розмістили Україну на рівні 6,5 бала, що є вищою оцінкою рівня демократії в теперішній Україні порівняно з 2011 роком (тоді показник був на рівні 4,4 бала).

Висновки

Аналіз проблеми конструювання зовнішньополітичного іміджу України у форматі загальносвітових рейтингів розвитку дає підстави зробити такі висновки:

Перший - зовнішньополітичний імідж України нині не можна оцінити однозначно. Він має як позитивні, так і негативні аспекти, однак є реальні можливості й умови для посилення та оптимізації його позитивної, притягальної складової.

Другий - головною причиною, яка утруднює процес формування позитивного іміджу України, є, по-перше, складна внутрішня ситуація в Україні, і, по-друге, брак зусиль органів державної влади. Як результат, у державі відсутня ефективна програма створення іміджу.

Третій - для виходу на якісно новий рівень забезпечення роботи щодо творення та підтримки високого міжнародного іміджу України необхідно щонайменше, по-перше, стабілізувати внутрішньополітичну і економічну ситуацію, по-друге, забезпечити державне фінансування програм і впровадження чинних актів; по-третє, створити необхідні умови для здійснення ефективної антикорупційної діяльності та викорінення корупції зі всіх сфер життя; по-четверте, на практиці реалізувати механізми консенсусної демократії, спрямовані на співпрацю різних політичних сил, узгодження їхніх інтересів, досягнення конструктивних домовленостей, консолідації політичної еліти і всього суспільства; по-п'яте, проводити активний зовнішньополітичний курс на основі політики забезпечення національних інтересів.

Джерела і література

1. Миколюк О. Україна - на 81 місці за рівнем людського розвитку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/ukrayina-na-81-misci-za-rivnem-lyudskogo-rozvytku

2. Толокольнікова К. 2015 рік: як змінився імідж України в іноземних ЗМІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/media_law/government/2015_rik_yak_zminivsya_imidzh_ukraini_v_inozemnikh_zmi/

3. Тюкаркина О.М. Роль национального брендинга при формировании внешнеполитического имиджа современной России: Автореф. дис. ... канд. полит. наук : спец. 23.00.02 - политические институты, процессы и технологии / О. М. Тюкаркина. - М., 2012. - 23 с.

4. Україна у глобальних рейтингах: підсумки 2015 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/cdn/graphics/rating/story/

5. Україні - 25: досягнення та поразки (думка експертів) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/rezultati-ekspertnogo-opituvannja-.htm

6. Transparency International. Україна. Індекс корупції СРІ-2015. Лише на один бал піднялась Україна у світовому рейтингу сприйняття корупції [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ti-ukraine.org/%D0%A1PI-2015

Размещено на Allbest.ru